Соціокультурні засади надання освітніх послуг та забезпечення ринку праці

Purpose of the article is to analyze the labor market and the market of educational services interaction in conditions of society transformation and country transition to the European integration way of development, studying the peculiarities of their regulation and substantiation of the problem of structural imbalances in this area and suggest ways of their solving. Research methodology is a set of methods and techniques of scientific knowledge, which makes it possible to study the problems of the labor market and educational services. Due to logical and semantic methods and techniques, which were used in the study of particular scientists’ views, research on analytical materials and definition of the conceptual apparatus have been carried out. Using system-structural and comparative methods, the normative acts that make up the content of the research has been analyzed. Scientific novelty lies in determining the peculiarities of labor and educational services markets functioning. The issue has been studied for the first time from the perspective of recent Law of Ukraine "On Education" and by the example of its practical application. It has been noted that the main determinants of structural imbalances in the labor market to-day are the instability of the political situation, lack of coherence of the public administration subjects’ actions, and structural, macroeconomic and institutional crises. Conclusions. The educational services market and the labor market requires urgent measures by the state and local authorities to regulate these two markets, to develop a concept of interaction and to unite the efforts of the relevant ministries, employers and educational institutions on the principles of priorities policy development for giving employers the opportunity to carry out their part in the system of economic relations more efficiently. Solving problem onthe educational services and the labor markets will ensure their coordination, balance and harmonization.Мета роботи полягає у проведенні аналізу взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг в умовах трансформації суспільства та переходу країни на євроінтеграційний шлях розвитку, дослідженні особливостей їх регулювання та обґрунтування проблеми структурних диспропорцій у цій сфері та запропонувати способи їхвирішення. Методологією дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що дає можливість досліджувати проблеми ринку праці та освітніх послуг. За допомогою логіко-семантичного методу, який було використано під час дослідження точок зору окремих вчених, здійснено дослідження аналітичних матеріалів, визна-чення понятійного апарату. За допомогою системно-структурного методу та порівняльного здійснено аналіз нормативних актів, що складають зміст дослідження. Наукова новизна полягає у визначенні особливостей функціонування ринку праці та ринку освітніх послуг. Проблема досліджується вперше з позицій нового ЗаконуУкраїни "Про освіту" та на прикладі його практичного застосування. Зазначено, що основними детермінантами структурних диспропорцій ринку праці на сьогодні є нестабільність політичної ситуації, відсутність узгодженості дій суб’єктів державного управління, структурна, макроекономічна та інституційна кризи. Висновки. Ринокосвітніх послуг і ринок праці потребує вжиття невідкладних заходів з боку держави та місцевих органів влади щодо регулювання цих двох ринків, розробити концепцію взаємодії й об'єднати зусилля відповідних міністерств, роботодавців і навчальних закладів на принципах розробки політики пріоритетів надання роботодавцям можливостіефективніше виконувати свою роль у системі економічних відносин. Вирішення проблемних питань на ринку освітніх послуг і ринку праці забезпечить їх узгодження, збалансованість та гармонізацію

The influence of Down syndrome related information on attitudes toward selective reproduction

The aim of the current study was twofold: first, to examine the relationship between participants’ attitudes and their decisions about selective reproduction; second, to examine the influence of information about Down syndrome (DS) on these same decisions. As a preliminary step in investigating the influence of attitudes and information presentation on selective reproduction decisions, the current study examined the hypothetical decisions of female undergraduate students. Although presenting more positive information about DS did not appear to influence hypothetical decisions about selective reproduction, participants’ attitudes were related to these decisions. Specifically, attitudes toward persons with DS were related to decisions about prenatal screening. For decisions about prenatal testing and selective abortion, though, perceptions of parenting a child with DS mediated the relationship between attitudes and reproductive intentions. These findings suggest that women may be more likely to personalize their decisions about prenatal testing and selective reproduction by considering their perceptions of parenting a child with DS. These findings also suggest that informed decision making may require the inclusion of different information at the different decision stages (i.e., screening, testing, and selective abortion). In order to facilitate informed decision making, and in an attempt to ensure that attitudes toward persons with DS are informed by multiple perspectives, expanded information about DS should be included in prenatal screening protocols. Similarly, because perceptions of parenting appear to play a role in later decisions, information about raising a child with DS should be included in prenatal testing and selective abortion counselling sessions

The impact of dark exposure on the feeding behaviour, production, and gastrointestinal tract segment and content weights of broiler chickens

Broiler feeding behaviour was observed at two ages to quantify how varying durations of darkness alter behaviour and impact productivity and alterations in the gastrointestinal tract (GIT) over 24 h. The impact of dark exposure on productivity, GIT segment and content weights and feeding behaviour of Ross 308 broilers (7-31d) was studied. Four lighting programs were used (23L:1D (1D), 20L:4D (4D), 17L:7D (7D), and 14L:10D (10D). The birds (n=4000) were housed in 8 rooms with 8 pens per room (2 replications per lighting treatment and 4 replications per gender per room). The GIT data were collected on d 27-28 (6 males per lighting program, euthanized at 2 h intervals for 24 h). Production data were analyzed using SAS Proc Mixed as a 4 (dark) x 2 (gender) factorial arrangement and GIT segment data as a 4 (dark) x 12 (time) factorial arrangement, with lighting program nested within room. Dark data were analyzed using regression analyses and analysis of variance. Differences were significant when P≤0.05. At 31 d, regression analyses showed no effect on body weight, however numerically birds raised on 4D and 7D were heaviest. The highest feed consumption was observed under 4D. Birds on 10D were the most feed efficient (linear response). A quadratic effect on mortality was found, with the highest mortalities under 4D and 7D. Birds on 10D had the heaviest empty crops (% of body weight (BW). Crop content (% BW) changed quadratically, with peaks prior to dark under 4D, 7D, and 10D, suggesting anticipation of darkness. The empty gizzard weight (% BW) increased linearly as dark increased. Behaviour was examined as a 4 (dark) x 2 (age (2, 4 wk) x 2 (gender) factorial arrangement with lighting program nested within room. Five males and females per room were marked and focally observed. Statistical analyses were performed similar to the production data. As dark increased, feeding bout frequency increased and feeding bout interval decreased linearly. Total time spent at the feeder decreased linearly as dark increased. As birds aged, feeding frequency decreased and feed bout length and interval increased. Males visited the feeder more frequently and had shorter bout intervals. Birds anticipated dark periods >4 h and increased their feeding activity prior to dark. Broilers adapt their feeding behaviour in response to dark exposure, which alters GIT segment and content weights, and likely feed passage rates, in turn affecting feed efficiency and digestibility

Конструктивистская парадигма в исследованиях международных отношений: сущность и перспективы развития

The constructivist paradigm has emerged from critical studies in International Relations theory in response to the mainstream realist and liberal approaches. Constructivists argue that the structures of human association are determined by shared ideas rather than material forces, and that the identities and interests of international actors are constructed by these shared ideas rather than given by nature. Constructivism has significant prospects for further application in empirical research of the previously overlooked issues in the discipline of International Relations

Дихотомія «мова – культура» у формуванні ментальної сфери етносвідомості й специфіки національного світосприйняття

Purpose of the study. The purpose of the proposed article is to clarify the essence of "language-culture" dichotomy, outlining the specificity of the interconnection and the interaction of its components in the projection to the mentality of the reception of national constants. Methodology of the study. The methodology of the research is based on the ideas of anthropocentricity (V. von Humboldt, O. Potebnya, E. Sepir, B. Whorf, M. Heidegger, etc.) and the main provisions of linguocultural studies, which confirm the necessity of studying language and culture as a space of interiorization and exteriorization of mental representations of linguistic and cultural knowledge (L. Wittgenstein, S. Yermolenko, V. Labov, V. Uzhchenko, H. Yavorska, etc.). The cultural-semiotic method, the method of synchronous sections and the systematic approach have formed the basis of the research strategy. The scientific novelty. "Culture-language" dichotomy plays a leading role in shaping the mental sphere of the ethnic consciousness and defines and shapes the specifics of the national worldview. It has been confirmed that the most active verbal symbolization as a factor of national-cultural self-identification manifests itself in the spheres of semasiology and onomasiology. But the peculiarities of implementation at the syntactic level in the superficial structure of the semantic components of the deep structures of the sentence are the inherent features of the syntax of the national language, which constructs the human mentality and, in part, its cultural self-consciousness. It has been observed that the processes of cultural uplift, national revival, development of the Ukrainian literary language are interdependent and mutually conditioned. Conclusions. Thus, the "culture - language" dichotomy appears as two similarly organized sign systems that function equally, are fundamentally related. An important factor in the formation of ethnic culture is the language that captures, preserves and translates the ways of categorizing and conceptualizing the world and the internal reflexive experience of the people. The linguistic consciousness of the people appears as a form of its cultural expression, of civilization, in the conditions of world globalization, and the phenomenon of language is the identification code of the ethnic consciousness, of the mentality and specificity of the national world perception.Цель работы – описать сущность дихотомии «язык – культура», очертив специфику взаимосвязи и взаимовлияния ее компонентов в проекции на ментальность рецепции национальных констант. Методология исследования основана на идеях антропоцентричности (В. фон Гумбольдт, А. Потебня, Э.Сепир, Б. Уорф, М. Хайдеггер и др.) и основных положениях лингвокультурологии, утверждающих необходимость исследования языка и культуры как пространства интериоризации и экстериоризации ментальных репрезентаций лингвокультурного знания (Л. Витгенштейн, С. Ермоленко, В. Лабов, В. Ужченко, Г. Яворская и др.). Основу стратегии исследования составили культурно-семиотический метод, метод синхронных срезов и системный подход. Научная новизна. Дихотомия «культура – язык» играет ведущую роль в формировании ментальной сферы етносознания, определяет и формирует специфику национального мировосприятия. Подтверждено, что активно вербальная символика как фактор национально-культурной самоиндентификации проявляется в сферах семасиология и ономасиологии, однако особенности реализации на синтаксическом уровне в поверхностной структуре семантических составляющих глубинных структур предложения являются имманентными чертами синтаксиса национального языка, который конструирует ментальность человека и частично ее культурное самосознание. Установлено, что процессы культурного подъема, национального возрождения, развития украинского литературного языка взаимосвязаны и взаимообусловлены. Выводы. Дихотомия «культура – язык» представляется как две похоже организованные знаковые системы, одинаково функционируют, и одновременно есть принципиально родственными. Важным фактором формирования этнической культуры служит язык, который фиксирует, сохраняет и транслирует способы категоризации и концептуализации мира и внутреннего рефлексивного опыта народа. Языковое сознание народа возникает формой его культурного самовыражения, цивилизационной выразительности в условиях мировой глобализации, а феномен языка – идентификационным кодом етносознания, менталитета и специфики национального мировосприятия.Мета роботи − з’ясувати сутність дихотомії «мова − культура», окресливши специфіку взаємозв’язку і взаємовпливу її компонентів у проекції на ментальність рецепції національних констант. Методологія дослідження ґрунтується на ідеях антропоцентричності (В. фон Гумбольдт, О. Потебня, Е. Сепір, Б. Уорф, М. Хайдеггер та ін.) та основних положеннях лінгвокультурології, що утверджують необхідність дослідження мови і культури як простору інтеріоризації та екстеріоризації ментальних репрезентацій лінгвокультурного знання (Л. Вітгенштейн, С. Єрмоленко, В. Лабов, В. Ужченко, Г. Яворська та ін.). Основу стратегії дослідження склали культурно-семіотичний метод, метод синхронних зрізів і системний підхід. Наукова новизна. Дихотомія «культура – мова» відіграє провідну роль у формуванні ментальної сфери етносвідомості і визначає та формує специфіку національного світосприйняття. Підтверджено, що найактивніше вербальна символізація як чинник національно-культурної самоіндентифікації виявляє себе у сферах семасіології та ономасіології, однак особливості реалізації на синтаксичному рівні в поверхневій структурі семантичних складників глибинних структур речення становлять іманентні риси синтаксису національної мови, який конструює ментальність людини та частково її культурну самосвідомість. Спостережено, що процеси культурницького піднесення, національного відродження, розвитку української літературної мови взаємозалежні і взаємозумовлені. Висновки. Дихотомія «культура – мова» постає як дві подібним чином організовані знакові системи, що однаково функціонують, є принципово спорідненими. Важливим чинником формування етнічної культури слугує мова, яка фіксує, зберігає і транслює способи категоризації й концептуалізації світу та внутрішнього рефлексивного досвіду народу. Мовна свідомість народу постає формою його культурного самовираження, цивілізаційного увиразнення в умовах світової глобалізації, а феномен мови – ідентифікаційним кодом етносвідомості, менталітету й специфіки національного світосприйняття

Самоідентифікація та полікультурний простір постмодерну: нові обличчя шаманізму

The purpose of the study is to explore neo-shamanism as a cultural, spiritual and psychological phenomenon through the lens of polycultural space of postmodernity. Methodology of the study. The authors have used integrative anthropological approach, multidisciplinary analysis, comparative, cultural-historical, and descriptive methods. The scientific novelty. Rejecting classical rationality, dualist thinking “either/or”, postmodernism returns to the deep traditions of the mythological consciousness associated with nature and full of desire to live in harmony with it. Shamanic magical thinking is a part of human inherent wisdom and is expressed in the act of merging of shaman’s personality with the deity or spirits or in fetish worship. Shaman’s consciousness is fragmented into parts and his/her “I” exists in any part of the fragmented reality. He/she is self-identical in multiple identities. Within the framework of the postmodern worldview, identity loses its unitarity. The idea of the multiplicity of “I”/stream of consciousness is deeply inherent in the shamanic worldview. The emphasis on miraculous, imaginary, symbolic allows us to talk about the return of irrational. Conclusions. For modern individuals, shaman practices represent a way to go beyond the limits of their own Selves, maintain some affiliation with spiritual unity, and avoid emptiness. Neo-shamanism offers the way of personal spiritual renewal through shaman practices, which may be seen as a psychotherapeutic method for mind-body healing.Цель исследования. В статье предпринята попытка исследования неошаманизма как культурного, духовного и психологического феномена в контексте поликультурного пространства постмодерна. Методология исследования. Авторы использовали интегративный антропологический подход, мультидисциплинарный анализ, сравнительный, культурно-исторический и описательный методы. Научная новизна. Отвергая классическую рациональность, дуалистическое мышление «или/или», постмодерн возвращается к глубинным традициям мифологического сознания, связанного с природой и исполненного желания жить в гармонии с ней. Шаманское магическое мышление является частью человеческой мудрости и выражается в акте слияния личности шамана с божеством или духами или в поклонении фетишам. Сознание шамана фрагментируется и его «Я» существует в любой части фрагментированной реальности. Шаман самоидентичен во множестве идентичностей. В контексте постмодерного мировоззрения личность теряет свою унитарность. Идея множественности «я»/потока сознания присуща шаманскому мировоззрению. Акцент на чудесное, воображаемое, символическое позволяет нам говорить о возвращении иррационального. Выводы. Для современного индивида шаманские практики представляют собой способ выйти за пределы собственного «Я», почувствовать причастность к определенной целостности, избежать чувства полного одиночества. Неошаманизм предлагает способ духовного обновления личности посредством шаманской практики, которая является психотерапевтическим методом восстановления целостной системы тело-ум.Мета дослідження. Стаття спрямована на дослідження неошаманізму як культурного, духовного і психологічного феномену в контексті полікультурного простору постмодерну. Методологія дослідження. Автори використовували інтегративний антропологічний підхід, мультидисциплінарний аналіз, порівняльний, культурно-історичний та описовий методи. Наукова новизна. Відкидаючи класичну раціональність, дуалістичне мислення «або/або», постмодерн повертається до глибинних традицій міфологічної свідомості, пов’язаної з природою і сповненої бажання жити в гармонії з нею. Шаманське магічне мислення є частиною людської мудрості і виражається в акті злиття особистості шамана з божеством або духами чи в поклонінні фетишам. Свідомість шамана фрагментується і його «Я» існує в будь-якій частині фрагментованої реальності. Шаман самоідентичний у множині ідентичностей. У контексті постмодерного світогляду особистість втрачає свою унітарність. Ідея множинності «я»/потоку свідомості притаманна шаманському світогляду. Акцент на чудесне, уявне, символічне дозволяє нам говорити про повернення ірраціонального. Висновки. Для сучасного індивіда шаманські практики являють собою спосіб вийти за межі власного «Я», відчути причетність до певної цілісності, уникнути почуття тотальної самотності. Неошаманізм пропонує спосіб духовного оновлення особистості через шаманську практику, яка є психотерапевтичним методом відновлення цілісної системи тіло-розум