СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКА ДУХОВНА ПІСНЯ XVII–XХ СТ. У КОНТЕКСТІ ЦЕРКОВНОЇ ТА ПОПУЛЯРНОЇ КУЛЬТУРИ

The characteristic features of the East-Slavonic sacred song’s traditions in the context of the church culture are specified, the relationship of the denominational environment in which operates a sacred song and its attachment to the church culture is indicated. The signs of the ecclesiastical culture in the East-Slavonic sacred songs of the 17–20th centuries are founded.1) The sacred songfulness is the church culture’s phenomenon in its liturgical and paraliturgical branches. The paraliturgical songfulness have a highly cultural potential, which has caused in particular an appearance of Bohohlasnyk – the first major collection of church songs. The liturgical branch, related with the development of Roman Catholic and Protestant songs, in culture-processes today plays a minor role. The extraliturgical branch of the East-Slavonic sacred song’s, actualized especially in the Orthodox environment, is the most significant in the Ukrainian culture, but its operation outside the church its role in the church culture has reduced, in contradistinction to the West Europe, where church songfulness of the Catholic and Protestant traditions is important part of the liturgical repertoire and representant of the national cultural traditions.2) The East-Slavonic sacred song’s as a part of the church culture are represented through its liturgical (mainly paraliturgical) function; therefore, the relationship of sanctuary and ceremony provides sacred nature of the songs, that get a sacred dimension. The definition of songs as church in many cases was associated only with the change of function, not text or melody, if it meets the basic criteria of church music.3) The sacred songfulness as a phenomenon of church culture is confessional defined (Catholic, Protestant, much less – Orthodox), the use of another confessional works were possible in their dogmatic conformity or changes in the text.The features of popular culture in the East-Slavonic sacred songs are defined, that are related to the general processes of development of literary and musical language and features of the functioning of the sacred song’s books in the East-Slavonic lands in the 17–20th centuries. The specified features of popular culture in the East-Slavonic sacred songs of the 17–20th centuries in its interaction with the church culture are indicated.1) The song samples as a representant of popular church culture present the Christian faith in the simple and accessible musical and poetic forms available to all Christians. This feature is common for church and extrachurch songs.2) Paraliturgical and extraliturgical songs are confessionally defined and contribute to the popularization of their denomination. When in songs is used heritage of other Christian denominations, another confessional elements (doctrine, holiday, most revered saints, church sanctuary) are removed or replaced.3) The features of popular culture are founded in use of vernacular language in paraliturgical and extraliturgical songs, sometimes with stanzas written in Church Slavonic. This is not a desacralization of religious works, because they do not lose their religious character. The use of vernacular language in the sacred works is indicated a new stage of development of religious music, which, in response to requests of time, becomes anthropocentric features.4) The melodics of the paraliturgical and extraliturgical songs are simplified and involves the use of contemporary musical language, elements of dance etc. It is also not a desacralization, because in the New Age similar processes in musical and literary language are occured.5) The spreading of songs via replication is occurred: extraliturgical songs through manuscripts, paraliturgical through manuscripts and printings. The replication, which is characterized for the popular culture and later to mass culture, paradoxically retained the sacred songs from folklorization through the inclusion of apocryphal elements. In editing and spreading of sacred songs, church authorities first took care of the purity of faith. Also removing songs from editing or introducing them to printed songbooks, church hierarchy tried to promote or exclude of the repertoire song works. The extrachurch song is spread mainly through manuscripts, although in the 19–20th centuries are printed Orthodox publications of Bohoslasnyk, which were intended only for extra church use. In case of rejection the content of the work from the basics of the Christian faith and the addition apocryphal elements, the song hasn’t represented the church culture and has become the folk culture, while it simultaneously has lost signs of the popular culture: the song hasn’t replication and has functioned as object of the popular culture, where were other forms of existence and distribution. The involvement of folk elements to a canonical content (such as adding household detail in Christmas songs), although these works are taken out beyond the church culture, but didn’t make these works of folklore.Охарактеризована восточнославянская духовно-песенная традиция в контексте церковной культуры Нового времени, указана связь конфессиональной среды, в которой функционирует духовная песня, с ее принадлежностью к церковной культуре. Определены черты популярной культуры в восточнославянской духовной песне, связанные с общими процессами развития литературного и музыкального языка, а также с особенностями функционирования духовно-песенных сборников на восточнославянских землях в XVII–XХ вв.Охарактеризовано східнослов’янську духовно-пісенну традицію у контексті церковної культури Нового часу, вказано на зв’язок конфесійного середовища, у якому функціонує духовна пісня, та її приналежності до церковної культури. Визначено риси популярної культури у східнослов’янській духовній пісенності, які пов’язані із загальними процесами розвитку літературної та музичної мови, а також з особливостями функціонування духовно-пісенних збірок на східнослов’янських землях у XVII–XХ ст

ПСАЛТИРНІ ПІСНІ В УКРАЇНСЬКІЙ ДУХОВНО-ПІСЕННІЙ ТРАДИЦІЇ XVII – ПОЧАТКУ XХІ СТОЛІТТЯ

The Ukrainian Psalter songs of the XVIIth – the beginning of the XXIst century are characterized, the place ofPsalter verse paraphrase in the Ukrainian sacred song tradition, which is presented of various Christian denominations,is determined. The differences between Ukrainian and Russian tradition of psalm poetic paraphrase for singing aremarked, the parallels between liturgical and paraliturgical choir creativity and sacred songs, written in Psalter verse paraphrase,are held.Охарактеризована украинская псалтырная песенность XVII – начала XХI века, определено место стихотворных парафраз Псалтири в украинской духовно-песенной традиции, представленной различными христианскими конфессиями. Указаны различия между украинской и российской традицией поэтических парафраз псалмов, предназначенных для пения, проведены параллели между литургическим и паралитургическим хоровымтворчеством и духовными песнями, написанными на стихотворные псалтырные парафразы.Охарактеризовано українську псалтирну пісенність XVII – початку XХІ століття. Визначено місце віршованих парафраз Псалтиря в українській духовно-пісенній традиції, репрезентованій різними християнськими конфесіями. Відзначено відмінності між українською та російською традицією поетичних парафраз псалмів, призначенихдля співу, проведено паралелі між літургічною і паралітургічною хоровою творчістю та духовними піснями, написаними на віршовані псалтирні парафрази

Le geste expressif dans l'enseignement de la musique au premier cycle du primaire

La formation musicale contribue à l'acquisition de connaissances musicales et à l'approfondissement de comportements musicaux de l'enfant tout au long de sa scolarisation. Plus particulièrement, l'interprétation des chansons amène l'élève plus loin que la simple prestation vocale de la chanson proposée, en l'initiant au répertoire vocal, à l'interprétation musicale en groupe, à l'utilisation d'éléments du langage musical, d'éléments de techniques, de moyens sonores, etc. Plusieurs recherches se sont penchées sur l'amélioration de l'interprétation musicale des enfants, mais peu parmi elles se sont intéressées spécifiquement aux méthodes que les enseignants de musique emploient lors de l'enseignement des chansons, et ce, dans le but d'en améliorer l'interprétation. Dans ce contexte, la présente recherche s'intéresse à l'influence des gestes de l'enseignant de musique pour fournir un soutien aux jeunes élèves du primaire dans le développement de leur compétence à interpréter une chanson. Plus spécifiquement, l'objectif général de la recherche est d'étudier l'impact des gestes expressifs sur l'interprétation d'une chanson par des élèves du premier cycle du primaire. Dans le cadre de cette recherche, un modèle utilisant le geste expressif pour l'enseignement de la chanson a d'abord été développé à partir de l'expérience pratique et de la recension des écrits scientifiques. L'expérimentation, en deux temps, de l'application de ce modèle des gestes expressifs employés par l'enseignant, a ensuite été réalisée dans des classes du premier cycle du primaire. La collecte de données s'est effectuée tout au long de l'expérimentation à l'aide de différents outils de collecte de données (observation instrumentée, entrevue de confrontation avec un comité d'experts et journal de bord de l'enseignante). Les grilles d'analyse des membres du comité d'experts pour la première et la deuxième phase de l'expérimentation et les séquences vidéo de l'entretien de confrontation avec le comité d'experts ont été soumises à une analyse rigoureuse selon la procédure d'analyse de contenu proposée par Van der Maren (2003). Les informations recueillies lors de la collecte de données ont permis à l'enseignante-chercheuse d'apporter des modifications au modèle des gestes. Les résultats de cette étude relèvent qu'à l'application du modèle des gestes, une amélioration concrète des composantes de l'interprétation musicale (justesse, phrasé, rythme et nuances) a été observée, ce qui rendait l'interprétation globale plus belle et plus musicale. Au-delà de son apport au plan scientifique et pratique, la recherche propose finalement des pistes de recherches futures et quelques recommandations pratiques pour l'intégration du modèle en enseignement de la musique au 1er cycle du primaire.\ud ______________________________________________________________________________ \ud MOTS-CLÉS DE L’AUTEUR : geste expressif, modèle des gestes, apprentissage d'une chanson, interprétation d'une chanson

Scintillation characteristics of heavily doped CsI:Tl, IO₃ crystals

The effect of IO⁻₃ ions on spectrometric characteristic of CsI:Tl crystal has been considered. It has been shown that co-doping of CsI:Tl crystal by IO⁻₃ anions permits to obtain clear ingots with increased thallium concentration up to CTl ~ 0.9 mole % in which the concentration quenching of photo- or radioluminescence do not observed. It has been shown that the decay of solid solution in CsI:Tl, IO₃ crystals is not observed, at least up to CTl ~ 0.5 mole %, as evidenced by a good energy resolution (R = 6.3%) of samples with the specified Tl concentration and this also evidenced by a larger segregation coefficient of thallium in CsI:Tl, IO₃ crystals (k = 0.24 contrary to k = 0.19 in CsI:Tl). An explanation of thallium solid solution stability in CsI matrix has been proposed which based on experimental fact of complex formation. Compensation of elastic stresses of opposite sign due to complex formation results in preventing of nucleation for solid solution decay.Розглянуто вплив аніонів IO⁻₃ на спектрометричні характеристики кристалів CsI:Tl. Показано, що легування кристалів CsI:Tl іонами IO⁻₃ дозволяє отримувати прозорі злитки зі збільшеною концентрацією талію (до CTl ~ 0,9%), котрі не мають ознак концентраційного гасіння фото- та радіолюмінесценції. Показано, що розпад твердого розчину в кристалах CsI:Tl, IO₃ не спостерігається, принаймні, до CTl ~ 0,5%, про що свідчать високий світловий вихід, гарне енергетичне розділення (R = 6,3%) зразків зі вказаною концентрацією і більший коефіцієнт розподілу талію в кристалах CsI:Tl, IO₃ (k = 0,24 проти k = 0,19 у CsI:Tl). Запропоновано пояснення більш високої стабільності твердого розчину в матриці CsI, яке базується на формуванні комплексів Tl+-IO⁻₃. Компенсація пружних напружень протилежного знаку внаслідок взаємодії катіонів і аніонів IO⁻₃ запобігає створенню зародків розпаду.Рассмотрено влияние анионов IO⁻₃ на спектрометрические характеристики кристаллов CsI:Tl. Показано, что легирование кристаллов CsI:Tl ионами IO⁻₃ позволяет получать прозрачные слитки с увеличенной концентрацией таллия (до CTl ~ 0,9%), которые не имеют признаков концентрационного тушения фото- и радиолюминесценции. Показано, что распад твердого раствора в кристаллах CsI:Tl, IO₃ не наблюдается, по крайней мере, до CTl ~ 0,5%, о чем свидетельствуют высокий световой выход, хорошее энергетическое разрешение (R = 6,3%) образцов с указанной концентрацией и больший коэффициент распределения таллия в кристаллах CsI:Tl, IO₃ (k = 0,24 против k = 0,19 в CsI:Tl). Предложено объяснение более высокой стабильности твердого раствора таллия в матрице CsI, которое основано на образовании комплексов Tl+-IO⁻₃. Компенсация упругих напряжений противоположного знака вследствие взаимодействия катионов и анионов IO⁻₃ предотвращает образование очагов распада

Features of Sacred Music in the Context of the Ukrainian Baroque

The main goal of this article is the research of different genres of spiritual music in the Ukrainian baroque era. This music is decisive for an understanding of Ukrainian culture. In order to achieve this, research following methods was used: comparative-historical, sociocultural, structural, genre-stylistic. Baroque appears as an intermediate between the Renaissance and Age of Enlighten-ment. Features of the broader character of the Ukrainian civilization explain its cruising between different cultures, correlating between Western culture and Eastern Orthodox culture. The cultural dimension of Ukraine was crossed by different religions: Orthodox, Catholic, Greek-Catholic, and different paths of Protestantism. This fact specified a music of this age. Two basic directions feature specific of spiritual singing of the Ukrainian baroque: partsong (“High baroque”) and spiritual song (“Middle baroque”). Partsong is represented by liturgical and paraliturgical (concerts) genres. This direction was unique because it was a synthesis of Eastern-Christian and Western-Christian tradition (mostly by Catholic musical tradition as multi-chorus composition, musical rhetoric). At the same time, partsong of the orthodox tradition was formed by liturgical tradition. A large influence on the Greek-Catholic church was a catholic music tradition, in which polyphony is not performed “acapella”, but with instrumental accompaniment. Spiritual song was more linked with the catholic tradition and less with the protestant one. It did not have any canonical orthodox genres, but was borrowed by text–music forms formed in Europe in the Age of late Renaissance and early Baroque period. Greek-Catholic tradition was more linked with catholic one. Therefore, this music had a sacred character, becoming a genre of liturgical music. Palimpsest in its confessional dimension became a distinctive feature of the Ukrainian Baroque and created a unique face of the Ukrainian liturgical music.Основною метою даної статті є дослідження різних жанрів духовної музики доби українського бароко. Ця музика є визначальною для розуміння української культури. Для цього використовувалися методи дослідження: порівняльно-історичний, соціокультурний, структурний, жанрово-стилістичний. Бароко постає як проміжна ланка між епохою Відродження та епохою Просвітництва. Особливості ширшого характеру української цивілізації пояснюють її подорож між різними культурами, співвідносячи між західною культурою та культурою східного православ’я. Культурний вимір України перетинали різні релігії: православна, католицька, греко-католицька, різні шляхи протестантизму. Цей факт визначив музику цього віку. Специфіку духовного співу українського бароко вирізняють два основні напрями: парціона («Високе бароко») і духовна пісня («Середнє бароко»). Партпісня представлена літургійними та паралітургійними (концертними) жанрами. Цей напрямок був унікальним, тому що був синтезом східно-християнської та західно-християнської традиції (переважно католицької музичної традиції як багатохорового складу, музичної риторики). У той же час частина пісні православної традиції формувалася літургійною традицією. Великий вплив на греко-католицьку церкву мала католицька музична традиція, в якій багатоголосся виконується не «акапела», а з інструментальним супроводом. Духовна пісня була більше пов'язана з католицькою традицією і менше з протестантською. Вона не мала канонічних ортодоксальних жанрів, а була запозичена текстово-музичними формами, що сформувалися в Європі в епоху пізнього Відродження та раннього бароко. Греко-католицька традиція була більше пов'язана з католицькою. Тому ця музика мала сакральний характер, ставши жанром літургійної музики. Палімпсест у своєму конфесійному вимірі став відмінною рисою українського бароко та створив неповторне обличчя української літургійної музики.Основной целью данной статьи является исследование различных жанров духовной музыки эпохи украинского барокко. Эта музыка имеет решающее значение для понимания украинской культуры. Для этого использовались следующие методы исследования: сравнительно-исторический, социокультурный, структурный, жанрово-стилистический. Барокко выступает как промежуточное звено между Ренессансом и эпохой Просвещения. Особенности более широкого характера украинской цивилизации объясняют ее странствование между разными культурами, соотнесение западной культуры с восточно-православной культурой. В культурном измерении Украины пересекались разные религии: православная, католическая, греко-католическая и разные пути протестантизма. Этот факт определил музыку этого века. Специфика духовного пения украинского барокко характеризует два основных направления: партсонг («Высокое барокко») и духовная песня («Среднее барокко»). Партсонг представлен литургическим и паралитургическим (концертным) жанрами. Это направление было уникальным, поскольку представляло собой синтез восточно-христианской и западно-христианской традиции (преимущественно католической музыкальной традиции в виде многохорового сочинения, музыкальной риторики). В то же время партион православной традиции формировался богослужебной традицией. Большое влияние на греко-католическую церковь оказала католическая музыкальная традиция, в которой полифония исполняется не «акапелла», а с инструментальным сопровождением. Духовная песня была больше связана с католической традицией, чем с протестантской. Он не имел канонических ортодоксальных жанров, а был заимствован текстово-музыкальными формами, сформировавшимися в Европе в эпоху позднего Возрождения и раннего барокко. Греко-католическая традиция была более связана с католической. Поэтому эта музыка имела сакральный характер, став жанром богослужебной музыки. Палимпсест в своем конфессиональном измерении стал отличительной чертой украинского барокко и создал неповторимое лицо украинской богослужебной музыки

Factors influencing on obtaining a light output homogeneous distribution along long-length detectors based on CsI(Tl) scintillators

The role of matting the long-dimension scintillators based on CsI(Tl) single crystals for achieving a homogeneous distribution of light output along their length was studied. It was shown that he matting of scintillators resulted in developing roughness on their surface and in violating the optical homogeneity which is manifested in the appearance of birefringence bands. It is established that the maximum homogeneity of the distribution of the light output along long-length detectors is achieved due to the interaction of the light of scintillations with the regions of the crystal in which the optical characteristics differ from those in the neighboring space with these regions

Features of the fortifications of the Bilsk settlement of the 7th and 4th centuries BC

The article deals with the defensive system of the Bilsk settlement of the 7th and 4th centuries BC. The peculiarities of the formation and development of the fortifications of the Western, Eastern, Kuzemyn and the Great Bilsk hillforts are investigated

ДУХОВНА ПІСНЯ В ЖАНРОВІЙ СИСТЕМІ САКРАЛЬНОЇ МУЗИКИ: ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Purpose of the Article. The purpose of the article is to clarify the place of the spiritual song in the genre system of sacred music of the main Christian denominations based on the analysis of the basic definitions of the spiritual song genre in various national traditions. The research methodology consists of a combination of comparative, historical, cultural and musical-liturgical methods, with the help of which the spiritual song was described as a component of the genre system of the European liturgical musical tradition from the Middle Ages to the present. The scientific novelty of the work lies in the fact that for the first time in Ukrainian science, based on the characteristics of the definitions of the genre of the spiritual song in different national traditions and confessional centers, national and confessional features of the genre system of European sacred music were highlighted. Conclusions. The genre of the spiritual song throughout the history of Christian music has been interpreted in different ways. In early Christianity, the spiritual song was interpreted as a poetic fragment of the biblical text, which came on behalf of the Old Testament or New Testament characters. This tradition has been preserved in Western Christian and Eastern Christian hymnography. In the late Middle Ages in Western Europe, the genre of spiritual songs transformed. The term «song» («cantio») began to denote musical and poetic works of the strophic form written in Latin, and later in national languages, which performed the paraliturgical function, but over time became the central musical and poetic genre of the liturgy of the Western rite, radically changing it genre system. In the Ukrainian-Belarusian lands, under the influence of the Western liturgical tradition, the term «song» as a musical and poetic work of a strophic form became the basis for defining the genre in all Christian denominations. In the Russian spiritual-song tradition, which was fundamentally different from the Ukrainian-Belarusian lack of long-term connections with the Catholic culture, the musical and poetic works of the strophic form were called psalms or spiritual verses.Целью статьи является выяснение места духовной песни в жанровой системе сакральной музыки основных христианских конфессий на основе анализа базовых дефиниций духовно-песенного жанра в различных национальных традициях. Методология исследования заключается в сочетании сравнительного, историко-культурного и музыкально-литургического методов, с помощью которых была охарактеризована духовная песня как составляющая жанровой системы европейской богослужебной музыкальной традиции от Средневековья до современности. Научная новизна работы заключается в том, что в ней впервые в украинской науке на основе характеристики дефиниций жанра духовной песни в разных национальных традициях и конфессиональных центрах были выделены национальные и конфессиональные особенности жанровой системы европейской сакральной музыки. Выводы. Жанр духовной песни на протяжении всей истории христианской музыки интерпретировался разными способами. В раннем христианстве духовная песня интерпретировалась как поэтический фрагмент библейского текста, который шел от имени ветхозаветных или новозаветных персонажей. Эта традиция сохранилась в западно-христианской и восточно-христианской гимнографии. В позднем Средневековье в Западной Европе жанр духовной песни трансформируется. Термином «песня» («cantio») стали обозначать музыкально-поэтические произведения строфической формы, написанные на латинском, а позже на национальных языках, которые выполняли паралитургическую функцию, но со временем стали центральным музыкально-поэтическим жанром литургии западного обряда, коренным образом изменив ее жанровую систему. На украинско-белорусских землях под влиянием западной литургической традиции термин «песня» как музыкально-поэтическое произведение строфической формы стал базовым для определения жанра во всех христианских конфессиях. В российской духовно-песенной традиции, которая коренным образом отличалась от украинско-белорусской отсутствием длительных связей с католической культурой, музыкально-поэтические произведения строфической формы назывались псальмами или духовными стихами.Метою статті є з’ясування місця духовної пісні в жанровій системі сакральної музики основних християнських конфесій на основі аналізу базових дефініцій духовно-пісенного жанру в різних національних традиціях. Методологія дослідження полягає в поєднанні компаративного, історико-культурного та музично-літургічного методів, за допомогою яких було охарактеризовано духовну пісню як складову жанрової системи європейської богослужбової музичної традиції від Середньовіччя до сучасності. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше в українській науці на основі характеристики дефініцій жанру духовної пісні в різних національних традиціях та конфесійних осередках було виокремлено національні й конфесійні відмінності жанрової системи європейської сакральної музики. Висновки. Жанр духовної пісні протягом усієї історії християнської музики інтерпретувався у різний спосіб. У ранньому християнстві духовна пісня тлумачилась як поетичний фрагмент біблійного тексту, який йшов від імені старозавітних або новозавітних персонажів. Ця традиція збереглася у західно-християнській та східно-християнській гімнографії. У пізньому Середньовіччі в Західній Європі жанр духовної пісні зазнає трансформації. Терміном «пісня» («cantio») стали позначати музично-поетичні твори строфічної форми, написані латинською, а пізніше національними мовами, які виконували паралітургічну функцію, але з часом стали центральним музично-поетичним жанром літургії західного обряду, корінним чином змінивши її жанрову систему. На українсько-білоруських землях під впливом західної літургічної традиції термін «пісня» як музично-поетичний твір строфічної форми став базовим для визначення жанру у всіх християнських конфесіях. В російській духовно-пісенній традиції, яка корінним чином відрізнялася від українсько-білоруської відсутністю тривалих зв’язків в католицькою культурою, музично-поетичні твори строфічної форми позначалися як псальма або духовний стих