Narrative Experience vis-а-vis Personality’s Health

У статті відображено результати експериментального вивчення впливу наративного досвіду на фізичне і психічне здоров’я особистості. У дослідженні запропоновано авторське тлумачення поняття наративного досвіду, а також обрано показник емоційного благополуччя як критерій здоров’я особистості. Запропоновано чіткі психолінгвістичні параметри для вивчення наративів різних життєвих подій. The results of experimental study of narrative experience impact on personality’s physical and mental health are highlighted in the article. The author’s definition of narrative experience and emotional well-being as indices of personality’s health are proposed. The distinct psycholinguistic features for analysis of narrative with life events are revealed

Language as Cognitive and Discursive Psychomechanics of Consciousness

У статті відображено результати теоретичного й емпіричного дослідження мови як провідного засобу актів усвідомлення інформації та її збереження у свідомості. Встановлено, що зв’язок мови і свідомості операціоналізується в понятті мовної свідомості як психічного відображення, узагальнення і перетво-рення дійсності засобами мови. Мова як психомеханіка (засіб) свідомості має когнітивну (універсальну, вроджену) та дискурсивну (культурно зумовлену) природу. Когнітивно-дискурсивні особливості мови як засобу усвідомлення емпірично виявляються у крос-культурних дослідженнях. Виходячи з провідної властивості свідомості – інтенціональності, яка спрямовує свідомість на об’єкти зовнішнього світу з позиції їх функціонального призначення для людини, пред-метом емпіричного дослідження слугують значення слів із виділенням функцій об’єктів, окреслених цими значеннями. У дослідженні взяли участь українські студенти (n=25 осіб, 12 жінок та 13 чоловіків, середній вік 21,7±3,0) Східноєвро-пейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) та аме-риканські студенти (n=25 осіб, 15 жінок та 10 чоловіків, середній вік 22,4±3,0) Університету Центрального Арканзасу (м. Конвей, США). Аналіз результатів емпіричного дослідження дав змогу виділити тріади функцій у запропонованих значеннях слів: агентивні, об’єктивні, індивідуальні; агентивні, об’єктивні, ко-лективні; агентивні, суб’єктивні, колективні; агентивні, суб’єктивні, індивідуальні; неагентивні, суб’єктивні, колективні; неагентивні, об’єктивні, індивідуальні; неагентивні, суб’єктивні, індивідуальні; неагентивні, об’єктивні, колективні. Розподіл цих функцій у значеннях слів, запропонованих українськими й амери-канськими студентами, дає змогу визначити когнітивно-дискурсивні особливості мови як засобу усвідомлення об’єктів зовнішнього світу. Когнітивні особливості полягають у функціонуванні лексикону, ментальної граматики, мозкової активності людини, неусвідомленої діяльності й інтенціоналності свідомості. Дискурсивні особливості мови як психомеханіки свідомості характеризуються переважанням неагентивних, суб’єктивних, індивідуальних функцій об’єктів у значеннях американських студентів та агентивних, суб’єктивних, індивідуальних і неагентивних, об’єктивних, колективних функцій об’єктів у значеннях україн-ських студентів. The results of theoretical and empirical research of language as main instrument of awareness acts of information and its reservation in the consciousness are highlighted in the article. It was revealed that correlation between language and consciousness is formed linguistic consciousness as mental reflection, generalization and transformation of environment by means of language. Language as psychomechanics of personality’s consciousness has cognitive (universal and genetic) and discursive (social and cultural) nature. Cognitive and discursive peculiarities of language as instrument of awareness are empirically revealed in cross-cultural studies. Since the main feature of consciousness is intentionality to find out functions for efficient objects use, the material of empirical study is represented by words meanings of objects based on their functions. Functions of objects in word meanings suggested by Ukrainian (n=25, 12 female and 13 male, mean age 21,7±3,0 years, Lesya Ukrainka Eastern European National Universities, Lutsk) and American (n=25, 15 female and 10 male, mean age 22,4±3,0 years, University of Central Arkansas, Conway, USA) students were analyzed. The results of empirical study allow establishing triads of functions: agentive, objective, individual; agentive, objective, collective; agentive, subjective, collective; agentive, subjective, individual; nonagentive, objective, individual; nonagentive, objective, collective; nonagentive, subjective, collective; nonagentive, subjective, individual. The distribution of the functions in the Ukrainian and American word meanings reveals cognitive (common for both cultures) and discursive peculiarities of the language. Cognitive peculiarities of the language are mental grammar, lexicon, brain activation, unawareness activity and intentionality of consciousness. Discursive peculiarities of language as psychomechanics of consciousness are characterized by predominance of nonagentive, subjective, individual functions among the American students and both agentive, subjective, individual and nonagentive, objective, collective functions among the Ukrainian students

Вступ до психолінгвістики

The book is focused on the key issues, history, object, subject, and priority objectives of Psycholinguistics as a branch of science. The authors discribe the system and structures of knowledge representation in the human mind; stages of discourse comprehension and production; discuss some issues of translation and bilingualism. Книга висвітлює ключові проблеми, історію, об'єкт, предмет та завдання психолінгвістики як галузі науки. Автори також пропонують до уваги читача опис системи та структур представлення знань у розумі індивіда; фази розуміння та породження мовлення, деякі питання перекладу та білінгвізму.Для психолінгвістів, лінгвістів, психологів, аспірантів, студентів ВНЗ, які вивчають психолінгвістику, когнітивну лінгвістику. For psycholinguists, linguists, psychologists, Ph.D. students, university students who study Psycholinguistics, Cognitive Linguistics

Cross-cultural adaptation and psychometric validation of The Continuous Traumatic Stress Response Scale: Ukrainian version

Адаптація та валідизація діагностичних інструментів, призначених для діагностики посттравматичних наслідків війни в країнах із низьким рівнем доходу, має важливе значення для визначення потреб та планування програм підтримки. У статті викладено процес крос-культурної адаптації та валідизації української версії шкали «Реакція на тривалий травматичний стрес» (РТТС). Дослідження містить стадію 1 - переклад та крос-культурна адаптація шкали та стадію 2 - психометрична валідизація шкали. Крос-культурна адаптація охоплює чотири етапи: прямий переклад, експертна оцінка та зворотний переклад (n=3), претестування та когнітивне інтерв'ю з фахівцями у сфері психічного здоров'я (n=8), а також фінальна версія. Валідизація здійснюється з допомогою експлораторного (n=200) та конфірматорного (n=419) факторного аналізу. У дослідженні також представлені результати внутрішньої узгодженості, конструктної валідності та надійності при повторному тестуванні шкали. Результати дослідження вказують на те, що фактори, визначені за допомогою факторного аналізу, відрізняються від тих, що представлені в оригінальній шкалі. Незважаючи на те, що всі вихідні пункти шкали залишилися незмінними, вони об'єднані у два нові фактори: «Виснаження і лють» та «Страх і зрада». Результати дослідження свідчать про те, що загальний показник альфа Кронбаха становить 0,858, що показує високий рівень внутрішньої узгодженості шкали. Встановлено кореляційні зв’язки між загальним балом за шкалою РТТС та показниками її субшкал, симптомів ПТСР (PCL-5), моральної травми (MISS-C-SF), депресії (PHQ-9) та тривоги (GAD-7), що свідчить про валідність конструкту тривалого травматичного стресу. Отримані результати демонструють надійність шкали РТТС при повторному тестуванні та мають практичне значення для використання у діагностиці та лікуванні ПТСР

Cross-cultural adaptation and psychometric validation of The Continuous Traumatic Stress Response Scale: Ukrainian version

Адаптація та валідизація діагностичних інструментів, призначених для діагностики посттравматичних наслідків війни в країнах із низьким рівнем доходу, має важливе значення для визначення потреб та планування програм підтримки. У статті викладено процес крос-культурної адаптації та валідизації української версії шкали «Реакція на тривалий травматичний стрес» (РТТС). Дослідження містить стадію 1 - переклад та крос-культурна адаптація шкали та стадію 2 - психометрична валідизація шкали. Крос-культурна адаптація охоплює чотири етапи: прямий переклад, експертна оцінка та зворотний переклад (n=3), претестування та когнітивне інтерв'ю з фахівцями у сфері психічного здоров'я (n=8), а також фінальна версія. Валідизація здійснюється з допомогою експлораторного (n=200) та конфірматорного (n=419) факторного аналізу. У дослідженні також представлені результати внутрішньої узгодженості, конструктної валідності та надійності при повторному тестуванні шкали. Результати дослідження вказують на те, що фактори, визначені за допомогою факторного аналізу, відрізняються від тих, що представлені в оригінальній шкалі. Незважаючи на те, що всі вихідні пункти шкали залишилися незмінними, вони об'єднані у два нові фактори: «Виснаження і лють» та «Страх і зрада». Результати дослідження свідчать про те, що загальний показник альфа Кронбаха становить 0,858, що показує високий рівень внутрішньої узгодженості шкали. Встановлено кореляційні зв’язки між загальним балом за шкалою РТТС та показниками її субшкал, симптомів ПТСР (PCL-5), моральної травми (MISS-C-SF), депресії (PHQ-9) та тривоги (GAD-7), що свідчить про валідність конструкту тривалого травматичного стресу. Отримані результати демонструють надійність шкали РТТС при повторному тестуванні та мають практичне значення для використання у діагностиці та лікуванні ПТСР

Язык, речь, личность в зеркале психолингвистики

В издании раскрываются вопросы психологии языка, речи и личности. Исследуются проблемы переводческих универсалий. Особое внимание уделяется сравнительно новым научным понятиям и категориям: языковая личность, языковая картина мира, чувство языка, речевой опыт. Для научных работников, аспирантов, студентов и всех, кто интересуется вопросами психологических особенностей речевой деятельности.СОДЕРЖАНИЕ Предисловие 4; Часть 1. Язык и мир. Речь и личность 6; Засекина Л. В. Интеллект личности в зеркале психолингвистики 6; Засекин С. В. Язык в зеркале перевода: психолингвистическое исследование переводческих универсалий 25; Лавриненко А. Л. Когнитивно-мотивационные особенности языковой личности 53; Орап М. О. Психология речевого опыта личности 73; Савченко Е. В. Нарративный подход в исследовании индивидуального опыта на личностном уровне 94; Фомина Н. А. Соотношение различных свойств языковой личности и особенностей ее речевой деятельности 126; Часть 2. Психология языка, речи и речевой деятельности личности 148; Белык Т. Н. Психологические особености речевого имиджа личности 148; Дячук Н. В. Творческий потенциал будущего переводчика художественных текстов в его профессиональной деятельности 162; Крупыч С. О. Психологические проявления личности в речевой деятельности 176; Тарасюк И. В. Психологические основы речевой адаптации детей мигрантов 198; Шишкина К. Ю. Информационная безопасность личности в контексте психолингвистики 216; Часть 3. Психолингвистические исследования речи личности: норма-аномалия-патология 223; Василюк О. П. Психолингвистические средства реорганизации травматической памяти личности 223; Соловей О. А. Речевая деятельность детей с синдромом дефицита внимания и гиперактивности 244; Тригуб Г. В. Психологические основы овладения иностранным языком младшими школьниками с ведущей левой рукой 268; Об авторах 288

Moral injury and associated mental health symptoms

Raw data of moral injury, anxiety, depression, PTSD symptoms, and demographic characteristics (age, gender, experience of genocidal trauma).The following set of research questions were formulated: (RQ1) Are there significant differences in moral injury, PTSD, depression and anxiety symptoms between active-duty soldiers and civilian groups?(RQ2) Are there gender effects in the two groups in relation to moral injury and associated mental health symptoms? (RQ3) Is a family history of genocide associated with moral injury, PTSD, depression and anxiety?_ (RQ4) Is moral injury a predictor of PTSD in both groups

Moral Injury_MH symptoms_dataset_results

The study aimed to extend our understanding of moral injury and associated mental health symptoms in civilian and combat population during the current war atrocities in Ukraine. The following set of research questions were formulated: (RQ1) Are there significant differences in moral injury, PTSD, depression and anxiety symptoms between active-duty soldiers and civilian groups?(RQ2) Are there gender effects in the two groups (active-soldiers and civilians) in relation to moral injury and associated mental health symptoms? (RQ3) Is a family history of genocide associated with moral injury, PTSD, depression and anxiety?_ (RQ4) Is moral injury a predictor of PTSD in both groups

Moral Injury_MH symptoms_dataset_results

The study aimed to extend our understanding of moral injury and associated mental health symptoms in civilian and combat population during the current war atrocities in Ukraine. The following set of research questions were formulated: (RQ1) Are there significant differences in moral injury, PTSD, depression and anxiety symptoms between active-duty soldiers and civilian groups?(RQ2) Are there gender effects in the two groups (active-soldiers and civilians) in relation to moral injury and associated mental health symptoms? (RQ3) Is a family history of genocide associated with moral injury, PTSD, depression and anxiety?_ (RQ4) Is moral injury a predictor of PTSD in both groups?THIS DATASET IS ARCHIVED AT DANS/EASY, BUT NOT ACCESSIBLE HERE. TO VIEW A LIST OF FILES AND ACCESS THE FILES IN THIS DATASET CLICK ON THE DOI-LINK ABOV

Профілі значення слова як функція когніції і культури.

У статті відображено результати теоретичного й емпіричного вивчення значення слова шляхом визначення його чотирьох профілів - дії, емоцій, сенсорних ознак та емоцій. Результати емпіричного вивчення профілів значення дали змогу встановити крос-культурні і статеві відмінності у вираженні когнітивного змісти значення та його референти.(The article is an attempt to study word meaning theoretically and empirically through defining its profiles - action, emotion, sensory qualities, and cognitive qualities. The results of the empirical study allow establishing cross-cultural differences in manifestation of cognitive content and referent.