Developing students’ autonomy and responsibility via promoting digital and media literacy in an English-language classroom

Digitalization of society necessitates the implementation of new technologies into an educational process on a daily basis, so educators are in constant search for new means of facilitating this process and should consider the challenges of a digital world. The paper hypothesizes the idea that by improving students’ digital and media literacy using self and peer assessment techniques in blended learning, the effectiveness of the educational process will increase along with the development of students’ responsibility and autonomy. To prove the assumed idea a research has been conducted with the students enrolled into the educational process of Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine). In the paper an alternative assessment method based on interrelation between students’ digital and media literacy and their autonomy and responsibility is offered to be implemented in the English-language classroom

Composition Electrolytic Coatings with Given Functional Properties

Ternary alloys of cobalt with molybdenum and tungsten deposited from biligand citrate-pyrophosphate electrolyte by pulsed mode exhibit different compositions and surface morphologies depending on current density and on/off time. The structure of binary and ternary alloys was found to be amorphous crystalline, and intermetallic phases Co7W6 and Co7Mo3 were identified in deposits. The coherent-scattering region size of the amorphous part was detected of 2–8 nm. The amorphous structure of ternary alloys and significant content of alloying elements (Mo and W) predetermine improved high corrosion resistance. Corrosion resistance of binary and ternary deposits increases with total content of refractory metals, which associated with molybdenum and tungsten, enhancing corrosion resistance to pitting as well as decreasing in roughness and smoothing out the relief of ternary coatings. Ternary galvanic alloys of cobalt with molybdenum and zirconium with micro-globular morphology with low level of stress and cracks are formed at a current density of 4–6 A dm−2 and polarization on/off time 2/10 ms. High corrosion resistance of ternary coatings based on cobalt is caused by the increased tendency to passivity and high resistance to pitting corrosion in the presence of molybdenum and zirconium, as well as the acid nature of their oxides

Вплив морфології поверхні композиційних електролітичних покривів Co-W-ZrO2 на функціональні властивості сплавів

The possibility of electrosynthesis and control of the composition and surface morphology of the composite electrolytic coatings (CEC) of cobalt with refractory metals by varying the pulse current density has been proved. Composites deposited on copper substrate from biligand citrate-pyrophosphate electrolytes at 4 A/dm2 are distinguished by a developed surface and a more uniform distribution of components on the surface, increased tungsten content, almost 5 times higher than coatings deposited at 10 A/dm2, and a half reduction in oxygen percentage (up to 5.5%). This is explained by the inhibition of the hydrogen gas evolution reaction and the participation of hydrogen ad-atoms in the chemical reduction of intermediate tungsten oxides to metal when polarization is interrupted. Coatings obtained using pulsed current can be considered as composites of the composition Co-W-ZrO2, in which the oxide phase is formed directly in the electrode process as an intermediate for the incomplete reduction of tungstates. The topography of the films is characterized by the presence of grains of elliptical and spherical shape with crystallite sizes of 80 – 180 nm. On the main surface there are protrusions (large grains) with a diameter of 1–3 microns. The fractal dimension of the surface is 2.77, which indicates the 3D crystal growth mechanism during coating formation. According to the surface roughness parameters Ra and Rq, coatings belong to the 9th roughness class. Due to the quantitative composition, surface morphology and fractality, the microhardness and corrosion resistance of Co-W-ZrO2 systems deposited at a current density of 4 А/dm2 are 20% higher than the coatings obtained at 10 A/dm2, and 3 times higher than the corresponding characteristics of the substrate. It was shown the catalytic activity of tungsten containing CEC in ethanol oxidizing reaction and corrosion resistance in media of different acidity.Доведено можливість електросинтезу і керування складом та морфологією поверхні композиційних електролітичних покривів (КЕП) кобальту з тугоплавкими металами варіюванням густини імпульсного струму. Композити на основі кобальту, осаджені на підкладку з міді з білігандних цитратно-пірофосфатних електролітів при густині імпульсного струму 4 А/дм2, відрізняються розгалуженою поверхнею і більш рівномірним розподілом компонентів по поверхні, підвищеним вмістом вольфраму, який майже у 5 разів більш ніж у покривах, осаджених при 10 А/дм2, та зниженням відсотку кисню удвічі (до 5,5 %). Це пояснюється гальмуванням реакції виділення газоподібного водню та участю ад-атомів водню у хімічному відновленні проміжних оксидів вольфраму до металу під час переривання поляризації. Покриви, осаджені із застосуванням імпульсного струму, можна вважати композитами складу Co-W-ZrO2, в яких оксидна фаза утворюється безпосередньо в електродному процесі як інтермедіат неповного відновлення вольфраматів. Топографія плівок відрізняється наявністю зерен еліптичної і сферичної форми з розмірами кристалітів 80 – 180 нм. На основній поверхні зустрічаються виступи (крупні зерна) діаметром 1 – 3 мкм. Фрактальна розмірність поверхні становить 2,77, що свідчить про 3D механізм росту кристалів при формуванні покриву. За параметрами шорсткості поверхні Ra і Rq покриви відносяться до 9 класу шорсткості. Завдяки кількісному складу, морфології й фрактальності поверхні мікротвердість і корозійна стійкість систем Co-W-ZrO2, одержаних за густини струму 4 А/дм2 на 20 % перевищують параметри покривів, одержаних при 10 А/дм2, і у 3 рази перевищує відповідні характеристики підкладки. Показано, що вольфрамвмісним КЕП притаманні каталітична активність у реакції окиснення етанолу і корозійна стійкість у середовищах різної кислотності

Електрохімічне формування композиційних покриттів сплавами кобальту в імпульсному режимі

Electrodeposition of refractory metals and zirconium in composite alloys with cobalt allows to obtain coatings with a unique combination of physicochemical properties that are unachievable while using other methods of covering. By varying the composition of the electrolyte in galvanostatic mode it is impossible to obtain high-quality composite coatings with a high content of refractory components and current efficiency. As an alternative, it was suggested the use of pulsed electrolysis mode that allows to improve the producing of composite coatings. The selection of the ratio of pulse duration and pause allows avoiding the introduction of expensive additives and co-depositing metals in the alloy, which is not possible in the galvanostatic mode. Therefore, the purpose of the work was to determine the parameters for electrochemical deposition of cobalt coatings with refractory metals and zirconium from non-toxic electrolytes by pulsed electrolysis. The use of pulse mode at a ratio of the pulse duration 1×10-3-20×10-3 s and a pause duration of 2×10-3-20×10-3 s and an amplitude of the cathodic current density of 2-10 A/dm2 allows to obtain cobalt-based composite alloys with an increased content of zirconium, molybdenum and tungsten as comparing with stationary modes. Increasing the operating current densities causes the increase of the refractory metals content in composite alloys that contain molybdenum, and also decreases the grain size of the Сo-Mo-WхОy alloy surface layer. Based on the analysis of the experimental studies, the dependencies of current amplitude and pulse frequency on the current efficiency and composition of Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 and Co-Mo-ZrO2 alloy coating were determined. The control of the composition of Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 and Co-Mo-ZrO2 galvanic alloys in a quite wide range of alloying components concentrations is being achieved by varying the parameters of the pulse electrolysis, which allows adapting of the deposition technology to the needs of the modern market.Электроосаждение композиционных сплавов тугоплавкими металлами и цирконием с кобальтом позволяет получать покрытия с уникальным сочетанием физико-химических свойств, недостижимых при использовании других методов нанесения. Варьированием состава электролита в гальваностатическом режиме не удается получить качественные композиционные покрытия с высоким содержанием тугоплавких компонентов и выходом по току. В качестве альтернативы предложено использование импульсного режима электролиза, что позволяет усовершенствовать технологический процесс получения композиционных покрытий. Подбор соотношения длительности импульса и паузы позволяет избегать введения дорогих добавок и соосаждать в сплав металлы, которые в гальваностатическом режиме получить невозможно. Поэтому целью работы было установление параметров электрохимической нанесения композиционных покрытий кобальта с тугоплавкими металлами и цирконием из нетоксичных электролитов импульсным электролизом. Использование импульсного режима при соотношении длительности импульса 1×10-3-20×10-3сдлительности паузы 2×10-3-20×10-3с 2и амплитуде катодной плотности тока 2-10 А/дм2 позволяет получить композиционные сплавы на основе кобальта с повышенным содержанием циркония, молибдена и вольфрама по сравнению со стационарным режимами. Повышение рабочих плотностей тока приводит к увеличению содержания тугоплавких металлов в композиционных сплавах, содержащих молибден, а также происходит уменьшение размера зерна поверхностного слоя сплава Сo-Mo-WхОy. На основании анализа экспериментальных исследований установлены зависимости амплитуды тока и частоты импульсов на выход по току и состав покрытий сплавов Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 и Co-Mo-ZrO2. Управление складом гальванических сплавов Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 и Co-Mo-ZrO2 в достаточно широком диапазоне концентраций сплавообразующих компонентов достигается варьированием параметров импульсного электролиза, что позволяет адаптировать технологию нанесения к потребностями современного рынка.Електроосадження композиційних покриттів тугоплавкими металами та цирконієм з кобальтом дозволяє отримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якісні композиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативу запропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отримання композиційних покриттів. Підбір співвідношення тривалості імпульсу та паузи дозволяє уникати введення дорогих добавок і співосаджувати в сплав метали, які в гальваностатичному режимі отримати неможливо. Тому метою роботи було встановлення параметрів електрохімічного нанесення композиційних покриттів кобальту з тугоплавкими металами і цирконієм з нетоксичних електролітів імпульсним електролізом. Використання імпульсного режиму при співвідношенні тривалості імпульсу 1×10-3-20×10-3си тривалості паузи 2×10-3-20×10-3с та амплітуді катодної густини струму 2-10 А/дм2 надає можливість одержати композиційні сплави на основі кобальту з підвищеним вмістом цирконію, молібдену і вольфраму порівняно зі стаціонарним режимам. Підвищення робочих густин струму приводить до збільшення вмісту тугоплавких металів в композиційних сплавах, що містять молібден, а також відбувається зменшення розміру зерен у поверхневому шарі сплаву Сo-Mo-WхОy. На підставі аналізу експериментальних досліджень встановлено вплив амплітуди струму і частоти імпульсів на вихід за струмом і склад композиційних покриттів Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 і Co-Mo-ZrO2. Управління складом гальванічних сплавів Сo-Mo-WхОy, Co-Mo-ZrO2 і Co-W-ZrO2 в досить широкому діапазоні концентрацій сплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптувати технологію нанесення до потреб сучасного ринку

Проточні редокс батареї — перспективні електрохімічні джерела енергії

The article comprises the overview of redox flow battery (RFB) technology. The RFBs are best known as perspective means of electrochemical energy storage to supplement such renewable but unfortunately intermittent and poorly predictable sources of energy as wind and/or solar energy. The description of RFB concept as well as its application, advantages and shortcomings in comparison with traditional lithium-based batteries are provided. The current state of research on RFBs is discussed. The list of redox couples and electrode materials used in RFBs and their performance characteristics are presented. The prospects for RFB improvement and further development are suggested and as a result the direction of scientific experiments is outlined.Статья представляет собой обзор технологии так называемых проточных редокс батарей. Приведен принцип их работы, а также примеры практического использования, достоинства и недостатки. Обсуждается современное состояние научных иследований касательно проточных редокс батарей. Перечислены редокс пары и электродные материалы, используемые в проточных редокс батареях. Предложены пути их дальнейшего совершенствования.У статті представлено огляд технології так званих проточних редокс батарей. Наведено принцип їх роботи, а також приклади їх практичного використання, переваги та недоліки. Обговорюється сучасний стан наукових досліджень, що стосуються проточних редокс батарей. Перелічено редокс пари та електродні матеріали, що використовуються в проточних редокс батареях. Запропоновано шляхи їх подальшого вдосконалення

ПроточныЕ редокС батареИ — пЕрспЕктивныЕ элЕктрохимичЕскиЕ ИсточнИкИ энергИИ

У статті представлено огляд технології так званих проточних редокс батарей. Наведено принцип їх роботи, а також приклади їх практичного використання, переваги та недоліки. Обговорюється сучасний стан наукових досліджень, що стосуються проточних редокс батарей. Перелічено редокс пари та електродні матеріали, що використовуються в проточних редокс батареях. Запропоновано шляхи їх подальшого вдосконалення