Moldova: Small country – big problem! Corruption and a mono-garchy

Duyne, van Petrus C. Moldova: Small country – big problem! Corruption and a mono-garchy / Petrus C. Van Duyne, Brendan Quirke // Constructing and organising crime in Europe / Petrus C. van Duyne, Alexey Serdyuk, Georgios A. Antonopoulos, Jackie H. Harvey, Klaus von Lampe (Eds.); Kharkiv National University of Internal Affairs, Northumbria University, Teesside University, Utrecht University. – Chicago-Kharkiv : Eleven International Publishing, Kharkiv National University of Internal Affairs, 2019. - P. 367-398. - DOI: https://doi.org/10.32631/ccc19.15.Що таке корупція? Одне з численних відповідей на це питання: «Це зловживання державними посадами в особистих цілях» (Svensson, 2005: 19). Хоча це коротке визначення широко використовується, воно неточне. Воно має намір охопити занадто широкий спектр порушень закону, від хабарництва до розтрати та шахрайства, клієнтури і таємних угод. Ми вважаємо за краще поставити всі ці способи поведінки під егідою порушення цілісності. Однак концепція цілісності вимагає додаткової точності. Як ми побачимо, саме глибоке і повсюдне руйнування цілісності процесу прийняття рішень в державному управлінні та приватному секторі позначається на добробуті народів. У нашому дослідженні це незручне становище стосується Молдови, яка не самотня в цьому відношенні. Зрозуміло, що Молдова разом з Україною знаходиться на дні цього явно корумпованого регіону. Корупція є глобальною проблемою, і Молдова заявляє про це: вона є (або стане) учасником ряду міжнародних конвенцій проти корупції. Мета цієї глави - провести рекогносцировку, зібравши воєдино все, що відомо про корупцію в цій країні. Джерела для цього дослідження не багаті: корупція в Молдові, схоже, недостатньо досліджена. Обговорювані джерела складаються в основному з відкритих англомовних джерел, в основному з молдавських установ і місцевих авторів, чиї публікації були розміщені на різних веб-сайтах. Спочатку ми розглянемо загальний знаменник, що лежить в основі корупції в цьому регіоні: радянська спадщина.What is corruption? One of the many answers to this question is: “It is a misuse of public office for private gain” (Svensson, 2005: 19). Though this short definition is widely used, it is imprecise. It intends to cover a too wide range of law breaking, from bribery to embezzlement to fraud, clientelism and secret dealings. We prefer to bring all these modes of conduct under the umbrella of breach of integrity. However, the concept of integrity needs further precision. As we will see, it is the deep and pervasive erosion of the integrity of the decision making in the public administration and private sector, which affects the welfare of the peoples. In our study this awkward predicament concerns Moldova, which does not stand alone in this regard. It is clear that Moldova together with Ukraine, is at the bottom of this apparently deeply corrupt region. Corruption is a global concern and Moldova underwrites this: it is (or will become) a signatory of a number of international conventions against corruption. This chapter aims to make a reconnaissance by bringing together what is known about corruption in this country. The sources for this study are not rich: corruption in Moldova seems to be under-researched. The consulted sources consist mainly of open English language sources, mainly from Moldovan institutions and local authors whose publications were uploaded on various websites. We will first look at the common denominator underlying the corruption in this region: the Soviet heritage.Что такое коррупция? Один из многочисленных ответов на этот вопрос: «Это злоупотребление государственными должностями в личных целях» (Svensson, 2005: 19). Хотя это краткое определение широко используется, оно неточное. Оно намеревается охватить слишком широкий спектр нарушений закона, от взяточничества до растраты и мошенничества, клиентуры и тайных сделок. Мы предпочитаем поставить все эти способы поведения под эгидой нарушения целостности. Однако концепция целостности требует дополнительной точности. Как мы увидим, именно глубокое и повсеместное разрушение целостности процесса принятия решений в государственном управлении и частном секторе сказывается на благосостоянии народов. В нашем исследовании это неловкое положение касается Молдовы, которая не одинока в этом отношении. Понятно, что Молдова вместе с Украиной находится на дне этого явно коррумпированного региона. Коррупция является глобальной проблемой, и Молдова заявляет об этом: она является (или станет) участником ряда международных конвенций против коррупции. Цель этой главы - провести рекогносцировку, собрав воедино все, что известно о коррупции в этой стране. Источники для этого исследования не богаты: коррупция в Молдове, похоже, недостаточно исследована. Обсуждаемые источники состоят в основном из открытых англоязычных источников, в основном из молдавских учреждений и местных авторов, чьи публикации были размещены на различных веб-сайтах. Сначала мы рассмотрим общий знаменатель, лежащий в основе коррупции в этом регионе: советское наследие

The perspective of constructing and organising crime in Europe: an introduction

Duyne, van Petrus C. The perspective of constructing and organising crime in Europe: an introduction / Petrus C. van Duyne // Constructing and organising crime in Europe / Petrus C. van Duyne, Alexey Serdyuk, Georgios A. Antonopoulos, Jackie H. Harvey, Klaus von Lampe (Eds.); Kharkiv National University of Internal Affairs, Northumbria University, Teesside University, Utrecht University. – Chicago-Kharkiv : Eleven International Publishing, Kharkiv National University of Internal Affairs, 2019. - P. 1-17. - DOI: https://doi.org/10.32631/ccc19.01.Розглянуто ймовірні причини та умови, що можуть впливати на розвиток організованної злочинності у Європі.Possible causes and conditions that may affect the development of organized crime in Europe are examined.Рассмотрены возможные причины и условия, которые могут влиять на развитие организованной преступности в Европе

The organisation of eco-crime and corruption in ‘green’ Ukraine

The organisation of eco-crime and corruption in ‘green’ Ukraine / Petrus C. van Duyne, Anna Markovska and Alexey Serdyuk // Narrating organised crime stories and Aristotelian principles of drama / Petrus C. van Duyne, Paul Larsson, Jackie H. Harvey, Klaus von Lampe, Georgios A. Antonopoulos (eds.). - Hague: Eleven International Publishing, The Hague (NETH), 2022. - P. 233-268.Petrus C. van Duyne, Anna Markovska and Alexey Serdyuk (2022) The organisation of eco-crime and corruption in ‘green’ Ukraine. In: Petrus C. van Duyne, Paul Larsson, Jackie H. Harvey, Klaus von Lampe, Georgios A. Antonopoulos (eds.) Narrating organised crime stories and Aristotelian principles of drama. Eleven International Publishing, The Hague (NETH), P. 233-268В розділі монографії обговорюються механізми, що використовуються організованими злочинними групами при видобуванні, незаконній торгівлі та контрабанді двох природних ресурсів України – бурштину та деревини. Розглядаються причини виникнення та особливості незаконного бізнесу заснованого на видобуванні бурштину та вирубці лісів. Обговорюються механізми боротьби та законодавчого регулювання в цих двох сферах. Зосереджено увагу на транснаціональній природі незаконного бізнесу в сфері видобування бурштину та вирубці лісів.The book chapter discusses the mechanisms used by organized criminal groups in the extraction, illegal trade and smuggling of two natural resources of Ukraine - amber and timber. The causes and features of the illegal business based on amber mining and deforestation are considered. Mechanisms of struggle and legislative regulation in these two areas are discussed. Attention is focused on the transnational nature of criminal business in the field of amber mining and illegal logging.В разделе монографии обсуждаются механизмы, которые используются организованными преступными группами при добыче, незаконной торговле и контрабанде двух природных ресурсов Украины – янтаря и древесины. Рассматриваются причины возникновения и особенности незаконного бизнеса, основанного на добыче янтаря и вырубке лесов. Обсуждаются механизмы борьбы и законодательного регулирования в этих двух сферах. Сосредоточено внимание на транснациональной природе незаконного бизнеса в сфере добычи янтаря и вырубке лесов

Mythical numbers and the proceeds of organised crime: estimating mafia proceeds in Italy

Organised crime is a field vulnerable to mythical numbers, i.e. exaggerated estimates lacking empirical support, but acquiring acceptance through repetition. The figures on mafia proceeds in Italy are a striking example of this problem. This study proposes an estimation of mafia proceeds in Italy from nine criminal activities (sexual exploitation of women, illicit firearms trafficking, drug trafficking, counterfeiting, the illicit cigarette trade, illicit gambling, illicit waste disposal, loan sharking, and extortion racketeering) by region and type of mafia (Cosa Nostra, Camorra,\u2018Ndrangheta, Apulian mafias, and other mafias). The results estimate yearly mafia proceeds at approximately \u20ac10.7 bn (0.7% of the Italian GDP), discussing the impact on the regional and national economies and the differences among the types of mafias as to their geographical sources of revenue

Police reform in Ukraine. A reconnaissance of perceptions

Sviatokum, І. Police reform in Ukraine. A reconnaissance of perceptions / Igor Sviatokum, Alexey Serdyuk and Petrus C. van Duyne // Constructing and organising crime in Europe / Petrus C. van Duyne, Alexey Serdyuk, Georgios A. Antonopoulos, Jackie H. Harvey, Klaus von Lampe (Eds.); Kharkiv National University of Internal Affairs, Northumbria University, Teesside University, Utrecht University. – Chicago-Kharkiv : Eleven International Publishing, Kharkiv National University of Internal Affairs, 2019. - P. 337-366. - DOI: https://doi.org/10.32631/ccc19.14Після проголошення незалежності в 1991 році Україна успадкувала стару радянську поліцейську систему, не вносячи істотних змін. По суті, структура залишилася на місці, і перший національний закон «Про міліцію», прийнятий в 1990 році, хоча технічно Україна була ще радянською республікою, нічого не змінив у тому, як працював старий, а потім і новий правоохоронний орган. Міліція продовжувала функціонувати як явно воєнізована, сильно централізована система при Міністерстві внутрішніх справ. Останні і перші були організаційно розділені, що означало, що міністерство одночасно служило центральним органом управління міліції, причому міністр був де-факто главою міліції (де-юре, відповідної посади навіть не існувало). Радянська спадщина також проявилося в способах вимірювання ефективності міліції. Оцінка ефективності грунтувалася головним чином на статистиці злочинності, вимірюючи такі показники, як кількість зареєстрованих злочинів, рівень розкриття, рівень засудження і т. Д. (Марковська та Сердюк, 2013). Показники поточного періоду порівнювалися з відповідними показниками за попередній період, тому необхідно або зберегти показники на колишньому рівні, або постійно «покращувати» їх, але в межах правдоподібного діапазону. Ця система створила сильні стимули для офіцерів маніпулювати цифрами для досягнення необхідних цілей і, таким чином, була спрямована на те, щоб представити громадськості упереджені цифри, що маніпулюють процес оцінки (Марковська та Сердюк, 2013). Першим важливим документом, що виражає серйозні наміри українського уряду з реформування міліції, є Постанова Кабінету Міністрів України про основи розвитку системи МВС в 1996 році. Документ не торкався вищезгаданих питань, але замість цього зосередив увагу на розвитку міліції в існуючих рамках. Пізніше питання реформування Міністерства внутрішніх справ та міліції періодично порушувалося (в 1996-1998 роках, в 2003 році, в 2005 році, в 2010 році і т. д.) І знову опускався. Хоча в деяких випадках деякі зміни дійсно були здійснені, міліція все ще в значній мірі зберігала свій централізований характер, засновану на планах оцінку ефективності та інші особливості, успадковані від радянського періоду. Ми не будемо намагатися детально аналізувати кожен з цих випадків; замість цього, в цьому розділі ми зосередимо нашу увагу на двох випадках реформ, а саме на спробу скасувати дорожню поліцію (ДАІ) в 2005 році і реформу кримінально-процесуального законодавства в 2012 році.After proclaiming independence in 1991, Ukraine inherited the old Soviet police system without introducing significant changes. Basically, the structure remained in place, and the first national law “On militsiya”, adopted in 1990, while, technically, Ukraine was still a Soviet Republic, did not change anything in the ways the old and then new law enforcement body worked. The militsiya continued to function as a clearly militarised, heavily centralised system under the Ministry of Internal Affairs. The latter and the former were not organisationally separated, meaning that the ministry concurrently served as a central managing body of the militsiya, with the minister being de facto head of the militsiya (de jure, the relevant position did not even exist). The Soviet legacy also manifested itself in the way the performance of the militsiya was measured. Performance assessment was based primarily on the criminal statistics, measuring such indicators as number of registered crimes, clearance rate, conviction rate etc. (Markovska and Serdyuk, 2013). Indicators of the current period were compared to the relevant numbers from the previous period, making it necessary to either keep the indicators on the same level or to constantly “improve” them, but within a plausible range. This system created strong incentives for the officers to manipulate numbers in order to achieve required goals and, thus, was geared towards presenting the public with biased figures from a manipulated assessment process (Markovska and Serdyuk, 2013). The first major document expressing serious intentions of the Ukrainian government to reform the militsiya is the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine on the framework of development of the system of Ministry of Internal Affairs in 1996. The document did not address aforementioned issues, but focusing instead on the development of the militsiya within the existing framework. Later, the issue of reforming the Ministry of Internal Affairs and the militsiya had been periodically raised (in 1996-1998, in 2003, in 2005, in 2010 etc.) and dropped again. While in certain cases some changes have indeed been implemented, the militsiya still largely retained its centralised nature, plan-based performance assessment and other features inherited from the Soviet period. We will not attempt to analyse each of these instances in detail; instead, in this chapter we focus our attention on the two more publicised cases of reforms, namely, the attempt to abolish the traffic police (DAI) in 2005 and the reform of the criminal procedural law in 2012.После провозглашения независимости в 1991 году Украина унаследовала старую советскую полицейскую систему, не внося существенных изменений. По сути, структура осталась на месте, и первый национальный закон «О милиции», принятый в 1990 году, хотя технически Украина была еще советской республикой, ничего не изменил в том, как работал старый, а затем и новый правоохранительный орган. Милиция продолжала функционировать как явно военизированная, сильно централизованная система при Министерстве внутренних дел. Последние и первые не были организационно разделены, что означало, что министерство одновременно служило центральным органом управления милиции, причем министр являлся де-факто главой милиции (де-юре, соответствующей должности даже не существовало). Советское наследие также проявилось в способах измерения эффективности милиции. Оценка эффективности основывалась главным образом на статистике преступности, измеряя такие показатели, как количество зарегистрированных преступлений, уровень раскрытия, уровень осуждения и т. Д. (Марковская и Сердюк, 2013). Показатели текущего периода сравнивались с соответствующими показателями за предыдущий период, поэтому необходимо либо сохранить показатели на прежнем уровне, либо постоянно «улучшать» их, но в пределах правдоподобного диапазона. Эта система создала сильные стимулы для офицеров манипулировать цифрами для достижения требуемых целей и, таким образом, была направлена ​​на то, чтобы представить общественности предвзятые цифры из манипулируемого процесса оценки (Марковска и Сердюк, 2013). Первым важным документом, выражающим серьезные намерения украинского правительства по реформированию милиции, является Постановление Кабинета Министров Украины об основах развития системы МВД в 1996 году. Документ не затрагивал вышеупомянутые вопросы, но вместо этого сосредоточив внимание на развитии милиции в существующих рамках. Позднее вопрос реформирования Министерства внутренних дел и милиции периодически поднимался (в 1996–1998 годах, в 2003 году, в 2005 году, в 2010 году и т. Д.) И снова опускался. Хотя в некоторых случаях некоторые изменения действительно были осуществлены, милиция все еще в значительной степени сохраняла свой централизованный характер, основанную на планах оценку эффективности и другие особенности, унаследованные от советского периода. Мы не будем пытаться подробно анализировать каждый из этих случаев; вместо этого, в этой главе мы сосредоточим наше внимание на двух более широко освещаемых случаях реформ, а именно на попытке упразднить дорожную полицию (ГАИ) в 2005 году и реформу уголовно-процессуального законодательства в 2012 году

Проблеми реформування органів Національної поліції (за матеріалами фокус-груп із поліцейськими у Харківській області)

Проблеми реформування органів Національної поліції (за матеріалами фокус-груп із поліцейськими у Харківській області) / Петрус ван Дайн, Стефано Донаті, О. О. Сердюк, І. О. Святокум // Підготовка поліцейських в умовах реформування системи МВС України : зб. матеріалів [конф. (м. Харків, 21 квіт. 2017 р.)] / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ, Каф. спец. фіз. підгот. ф-ту № 2. – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 342-346.У матеріалах конференції викладено проміжні результати дослідження, що проводиться з метою виявлення ставлення працівників Національної поліції до процесу її реформування, проблем, що перешкоджають його проведенню. Описано результати першого етапу дослідження, в межах якого були проведені фокус-групи з працівниками Національної поліції у Харківській області.Conference proceedings contain preliminary results of the study, conducted in order to identify attitude of the National police officers towards the police reform and problems hindering its process. Results of the first stage including focus groups with officers of National police in Kharkiv region are described.В материалах конференции изложены промежуточные результаты исследования, проводимого с целью выявления отношения сотрудников Национальной полиции к процессу ее реформирования, проблем, мешающих его проведению. Описаны результаты первого этапа исследования, в пределах которого были проведены фокус-группы с сотрудниками Национальной полиции в Харьковской области

The perception of corruption in the daily life of Ukraine

The perception of corruption in the daily life of Ukraine / Anna Markovska, Alexey Serdyuk, Petrus C. van Duyne, Konstantin Bugaychuk // Constructing and organising crime in Europe / Petrus C. van Duyne, Alexey Serdyuk, Georgios A. Antonopoulos, Jackie H. Harvey, Klaus von Lampe (Eds.); Kharkiv National University of Internal Affairs, Northumbria University, Teesside University, Utrecht University. – Chicago-Kharkiv : Eleven International Publishing, Kharkiv National University of Internal Affairs, 2019. - P. 313-336. - DOI: https://doi.org/10.32631/ccc19.13.У цьому розділі представлені результати п'ятирічного дослідження сприйняття корупції, проведеного у м. Харків, з метою критичного розгляду структурних факторів і моделей, за допомогою яких можна оцінити рівень корупції в Україні.This chapter presents the results of a five year corruption perception survey undertaken in the city of Kharkiv in order to critically address the structural factors and models with which to assess the level of corruption in Ukraine. We aim to facilitate ongoing discussion regarding effective anti-corruption reforms.В этой главе представлены результаты пятилетнего исследования восприятия коррупции, проведенного в г. Харьков, с целью критического рассмотрения структурных факторов и моделей, с помощью которых можно оценить уровень коррупции в Украине

Anti-korupcijska politika u Srbiji – dobrodošli u Potemkinova sela?

Law enforcement in Serbia concerning the offence of corruption is similar to a camera obscura: opacity prevails. This does not instil much trust in the population: surveys carried out by or on behalf of the UN reveal that only politicians and doctors are more distrusted than judges and prosecutors. Corruption is a very underreported offence, as victims have the feeling that the authorities do not care about corruption: why report? An extensive statistical analysis of corruption cases handled by the prosecution and the court showed that the camera obscura metaphor had to be refined: apart from being opaque, the law enforcement institutions behave like a random box. Neither in the prosecution service nor in the courts could a policy be discerned. The outcome of the judicial system in terms of prosecution and sentencing appeared to be statistically at random. A qualitative analysis of the most serious corruption cases demonstrated to what extent these cases occurred in all layers of society. In such cases the government was non-responsive to complaints of its own institutions. Also in other matters the authorities demonstrated a lot of foot dragging. Despite the anti-corruption strategies one may wonder whether the government really cares

Power and trust networks in the organisation of crime in Ukraine

This chapter discusses the nature of organised criminality and its dynamics in Ukraine and considers the interaction between the underworld and ‘upper-world’ in the light of trust and power networks in Ukraine. It focuses on the gambling sector in Ukraine and more specifically on the ‘dark’ or illegal side. The chapter aims to elaborate on available academic and official data on organised crime in Ukraine and outlines the meaning of the term ‘organised crime’ in the Ukrainian context. It also discusses some conceptual issues of trust in organised crime literature before moving on to describe the criminalisation of the gambling industry in Ukraine. The chapter explores the qualitative data regarding factors that are conducive to the development of illegal gambling networks and explains empirical research on the development of gambling networks in one Ukrainian city. Since 1991, the Ukrainian gambling industry has followed two parallel courses: legal and illegal