Two Disputes of Methods Three Constructivisms and Three Liberalisms. Part I

The paper proposes to reconsider the methodology and history of economics radically, whether present day mainstream or heterodox versions of it. The profession of economists must definitely abandon Cartesian dualism and adopt Vygotskian constructivism. In fact constructivist economics already existed in the past and was cognitively very successful and socially very useful. It was the economics of Gustav Schmoller’s historico-ethical school and the institutionalist economics of John R. Commons, traditions of which are totally ignored by the contemporary community of economists. The former tradition was based on Dilthey’s hermeneutics and the latter on Peirce’s pragmatism. It is worth to underline that hermeneutics and pragmatism are both predecessors of Vygotskian constructivism. During the last two decades a lot was written by economists on pragmatist, constructivist and discursive approaches to the methodology and history of economics, but those who wrote on these topics viewed them from the dualistic point of view. My paper is an appeal to economists to reconsider Methodenstreit. The dispute of methods between Schmoller and Menger can be considered as a repetition of a similar dispute taking place more than two hundred years earlier between Robert Boyle and Thomas Hobbes. Schmoller-Menger dispute started soon after the beginning of the institutionalisation of experimentally-oriented economics which happened with the creation in 1873 of the Vereinf?r Sozialpolitik. Boyle-Hobbes dispute started in 1660, when the Royal Society of London had been founded, the cradle of the institution of science. Schmoller was one of the creators of the Verein, and Boyle was one of the founders of the Royal Society. The activities of both societies were similar in several respects: they represented efforts to collect data, working out of detailed reports and collective evaluation of obtained results. For Hobbes, as for Menger, the model of ‘science’ was geometry. Boyle and Schmoller privileged collecting and analysing data. Boyle did win the dispute, Schmoller did loose. It happened because of different attitudes of powerful groups in societies towards natural scientific experimental research and experimental social research. They were interested in the former, and they saw much more danger than benefit for them in the latter. On the contrary, they were interested in abstract theoretical constructions justifying the market vision of society and laissez-faire. This kind of constructions corresponded to deeply enrooted scholastic traditions of European universities to teach theology and linked with it philosophy. In the framework of these traditions, mathematics was considered as a summit of the scientific approach. On the one hand, the adoption of constructivism by economists would turn their discipline into a science functionally close to natural sciences. On the other hand the Vygotskian constructivism, as a social and political philosophy, once accepted by economists, may lead them to become preachers of the communitarian liberalism with its emphasis on social responsibility, deliberative democracy, and discourse ethics

On pragmatist institutional economics

There are two logics of the functioning of science as an institution: the logic of production and dissemination of knowledge oriented to solve existing socio-economic problems and the logic of survival of members of the profession. These two logics could contradict each other. The first logic corresponds to the fulfilment by the science of its social task. The second corresponds to aspirations of members of any social organism to survive as members of this organism. To our mind Pragmatist Institutional Economics can fulfil successfully its social task but could have enormous problems to become a normal science in the sense of Thomas Khun. Economic realities are very complex, determined to a large degree by cultural heritage but at the same time very dynamic. Knowledge concerning these realities for different countries, and even for different regions and different economic sectors inside the same countries, in different periods of time can hardly be presented on the basis of the same categories. It means that communication between members of the modern community of academic economists, which is to a great extent international, is difficult. In this situation advantages for career oriented academic economists for the creation of their professional communities on the basis of Cartesianism rather than Pragmatism are obvious. This paper is an appeal to economists to adopt the pragmatist method which, in its modern form related to social sciences, is Qualitative Research.Існує дві логіки функціонування науки як інституту: логіка виробництва і розповсюдження знань, спрямованих на вирішення існуючих соціально-економічних проблем, і логіка виживання представників професії. Ці дві логіки можуть суперечити одна одній. Перша відповідає логіці виконання наукою її соціальних завдань. Друга відповідає сподіванням членів будь-якого суспільного організму з метою виживання в якості членів цього організму. На погляд автора статті, прагматична інституціональна економіка може не тільки успішно виконувати свою соціальну задачу, але і отримати колосальні проблеми в «розумінні» Томаса Куна. Економічні реалії дуже складні, визначаються значною мірою культурною спадщиною, але в той же час і дуже динамічні. Знання в області цих реальностей для різних країн, і навіть для різних регіонів і різних секторів економіки усередині однієї країни, в різні періоди часу навряд чи можуть бути представлені, виходячи із зазначених категорій. Це означає, що спілкування між членами сучасного співтовариства вчених-економістів, яке є в значній мірі міжнародним, складне. В цій ситуації переваги для проведення профорієнтації вчених-економістів для створення професійних спільнот на основі картезіанства швидше прагматичні, ніж очевидні. Цей документ є зверненням до економістів прийняти прагматичний метод, який, в його сучасній формі, відноситься до соціальних наук, – це якісні дослідження.Существует две логики функционирования науки как института: логика производства и распространения знаний, направленных на решение существующих социально-экономических проблем, и логика выживания представителей профессии. Эти две логики могут противоречить друг другу. Первая соответствует логике выполнения наукой ее социальных задач. Вторая соответствует чаяниям членов любого общественного организма, чтобы выжить в качестве членов этого организма. На взгляд автора статьи, прагматическая институциональная экономика может не только успешно выполнять свою социальную задачу, но и получить колоссальные проблемы в «понимании» Томаса Куна. Экономические реалии очень сложны, определяются в значительной степени культурным наследием, но в то же время и очень динамичны. Знания в области этих реальностей для разных стран, и даже для разных регионов и различных секторов экономики внутри одной страны, в разные периоды времени вряд ли могут быть представлены, исходя из указанных категорий. Это означает, что общение между членами современного сообщества ученых-экономистов, которое является в значительной степени международным, сложно. В этой ситуации преимущества для проведения профориентации ученых-экономистов для создания профессиональных сообществ на основе картезианства скорее прагматичны, чем очевидны. Этот документ является обращением к экономистам принять прагматический метод, который, в его современной форме, относится к социальным наукам, – это качественные исследования

How Founding beliefs of Capitalism, University and Mathematics Shaped the Institution of Mainstream Economics

The article shows that mainstream economics, which now includes such current as new institutional economics, is the result of an evolution shaped by three institutions (capitalism, university and mathematics) by imposing to the profession of economists their founding beliefs. These beliefs are: «laissez-faire»; «economic knowledge has a priori and exegetical character»; «all mathematical entities exist in reality»; «beauty is a criterion for theoretical constructions»; «scientific research is a play with axioms and rules of inference». Because of these beliefs mainstream economics, based on mathematical constructions arbitrarily borrowed from the physics of the nineteenth century, remains cognitively sterile and socially detrimental.У статті доводиться, що магістральний напрям економічної дисципліни, яка в даний час включає в себе таку піддисципліну, як нова інституціональна економічна теорія, сформувався під вирішальним впливом трьох інститутів (капіталізму, університету та математики), які нав'язали професії економістів їх основні вірування-переконання. Це такі вірування-переконання: «Laissez-faire», або шкідливість державного втручання в економіку; «Економічні знання мають апріорний і экзегетичний характер»; «Всі математичні об'єкти існують у дійсності»; «Краса є важливим критерієм оцінки теоретичних побудов»; «Наукове дослідження є грою з аксіомами і правилами виведення». Через ці вірування-переконання магістральний напрям економічної дисципліни, заснований на математичних побудовах, довільно запозичених з фізики дев'ятнадцятого століття, залишається пізнавально стерильним і соціально шкідливим.В статье доказывается, что магистральное направление экономической дисциплины, которая в настоящее время включает в себя такую поддисциплину, как новая институциональная экономическая теория, сформировалось под решающим влиянием трех институтов (капитализма, университета и математики), которые навязали профессии экономистов их основные верования-убеждения. Это такие верования-убеждения: «Laissez-faire», или вредность государственного вмешательства в экономику; «Экономические знания имеют априорный и экзегетический характер»; «Все математические объекты существуют в действительности»; «Красота является важным критерием оценки теоретических построений»; «Научное исследование является игрой с аксиомами и правилами вывода». Из-за этих верований-убеждений магистральное направление экономической дисциплины, основанное на математических построениях, произвольно взятых из физики девятнадцатого века, остается познавательно стерильным и социально вредным

THE PARAMETERS OF CELLULAR IMMUNITY OF PIGLETS DURING REARING PERIOD UNDER THE INFLUENCE OF SODIUM HUMATE, SUCCINIC ACIDS AND TRACE ELEMENTS

В статті розглянуто вплив комплексної кормової добавки на кількість лейкоцитів, лейкограму та співвідношення окремих популяцій лімфоцитів в крові свиней в період дорощування.Для досліджень за принципом аналогічних груп було сформовано дві групи тварин. Поросятам дослідної групи з 56-добового віку додатково до складу комбікорму впродовж 28 діб вводили 1 % добавки, що містила гумат натрію, бурштинову кислоту і неорганічні солі Феруму, Купруму, Цинку, Кобальту і Мангану. Кров для досліджень відбирали після закінчення дослідного періоду. В крові визначали кількість лейкоцитів, обраховували лейкограму і співвідношення Т-, В-, NK- і 0-лімфоцитів.В результаті проведених досліджень встановлено, що згодовування добавки не змінює кількості лейкоцитів та їхнього співвідношення в крові поросят. Поряд із цим, за дії компонентів добавки відзначено вірогідне збільшення частки Т-лімфоцитів за рахунок теофілінрезистентних клітин, що вказує на посилення здатності клітинної ланки імунітету відповідати на антигенну стимуляцію.В статье рассмотрено влияние комплексной кормовой добавки на количество лейкоцитов, лейкограмму и соотношение отдельных популяций лимфоцитов в крови свиней в период доращивания.Для исследований по принципу аналогичных групп были сформированы две группы животных. Поросятам опытной группы с 56-суточного возраста дополнительно в состав комбикорма в течение 28 суток вводили 1% добавки, содержащей гумат натрия, янтарную кислоту и неорганические соли железа, меди, цинка, кобальта и марганца. Кровь для исследований отбирали по окончании исследовательского периода. В крови определяли количество лейкоцитов, рассчитывали лейкограмму и соотношение Т-, В-, NK- и 0-лимфоцитов.В результате проведенных исследований установлено, что скармливание добавки не меняет количество лейкоцитов и их соотношение в крови поросят. Наряду с этим, под влиянием компонентов добавки отмечено достоверное увеличение доли Т-лимфоцитов за счет теофилинрезистентных клеток, что указывает на усиление способности клеточного звена иммунитета отвечать на антигенную стимуляцию.In the article considered the influence of the complex feed additive on the number of white blood cells, leukogram and the ratio of separate populations of lymphocytes in the blood of pigs during rearing period.For studies animals were divided into two groups on the principle of analogous groups. The experimental animals were getting additionally to the composition of the compound feed the 1% feed additive containing sodium humate, succinic acid and inorganic salts of iron, copper, zinc, cobalt and manganese from 56 day of life during 28 days. Blood were sampled in the end of experimental period. The blood was determined by the number of white blood cells, counted leukogram and the ratio of T, B, NK- and 0-cells.The studies found that the feeding of the additive does not change the number of leukocytes and their ratio in the blood of pigs. Along with this, found a significant increase in the proportion of T lymphocytes by theophylline-resistant cells under the influence of components of the additive. These changes points to the enhancement ability of immunity cellular link respond to antigenic stimulation

Two disputes of methods, three constructivisms, and three liberalisms

The paper proposes to reconsider the methodology and history of economics radically, whether present day mainstream or heterodox versions of it. The profession of economists must definitely abandon Cartesian dualism and adopt Vygotskian constructivism. In fact constructivist economics already existed in the past and was cognitively very successful and socially very useful. It was the economics of Gustav Schmoller's historico-ethical school and the institutionalist economics of John R. Commons, traditions of which are totally ignored by the contemporary community of economists. The former tradition was based on Dilthey's hermeneutics and the latter on Peirce's pragmatism. It is worth to underline that hermeneutics and pragmatism are both predecessors of Vygotskian constructivism. During the last two decades a lot was written by economists on pragmatist, constructivist and discursive approaches to the methodology and history of economics, but those who wrote on these topics viewed them from the dualistic point of view. My paper is an appeal to economists to reconsider Methodenstreit. The dispute of methods between Schmoller and Menger can be considered as a repetition of a similar dispute taking place more than two hundred years earlier between Robert Boyle and Thomas Hobbes. Schmoller-Menger dispute started soon after the beginning of the institutionalisation of experimentally-oriented economics which happened with the creation in 1873 of the Vereinfür Sozialpolitik. Boyle-Hobbes dispute started in 1660, when the Royal Society of London had been founded, the cradle of the institution of science. Schmoller was one of the creators of the Verein, and Boyle was one of the founders of the Royal Society. The activities of both societies were similar in several respects: they represented efforts to collect data, working out of detailed reports and collective evaluation of obtained results. For Hobbes, as for Menger, the model of 'science' was geometry. Boyle and Schmoller privileged collecting and analysing data. Boyle did win the dispute, Schmoller did loose. It happened because of different attitudes of powerful groups in societies towards natural scientific experimental research and experimental social research. They were interested in the former, and they saw much more danger than benefit for them in the latter. On the contrary, they were interested in abstract theoretical constructions justifying the market vision of society and laissez-faire. This kind of constructions corresponded to deeply enrooted scholastic traditions of European universities to teach theology and linked with it philosophy. In the framework of these traditions, mathematics was considered as a summit of the scientific approach. On the one hand, the adoption of constructivism by economists would turn their discipline into a science functionally close to natural sciences. On the other hand the Vygotskian constructivism, as a social and political philosophy, once accepted by economists, may lead them to become preachers of the communitarian liberalism with its emphasis on social responsibility, deliberative democracy, and discourse ethics. © 2015 The Journal of Economic Theory

Two disputes of methods, three constructivisms, and three liberalisms

The paper proposes to reconsider the methodology and history of economics radically, whether present day mainstream or heterodox versions of it. The profession of economists must definitely abandon Cartesian dualism and adopt Vygotskian constructivism. In fact constructivist economics already existed in the past and was cognitively very successful and socially very useful. It was the economics of Gustav Schmoller's historico-ethical school and the institutionalist economics of John R. Commons, traditions of which are totally ignored by the contemporary community of economists. The former tradition was based on Dilthey's hermeneutics and the latter on Peirce's pragmatism. It is worth to underline that hermeneutics and pragmatism are both predecessors of Vygotskian constructivism. During the last two decades a lot was written by economists on pragmatist, constructivist and discursive approaches to the methodology and history of economics, but those who wrote on these topics viewed them from the dualistic point of view. My paper is an appeal to economists to reconsider Methodenstreit. The dispute of methods between Schmoller and Menger can be considered as a repetition of a similar dispute taking place more than two hundred years earlier between Robert Boyle and Thomas Hobbes. Schmoller-Menger dispute started soon after the beginning of the institutionalisation of experimentally-oriented economics which happened with the creation in 1873 of the Vereinfür Sozialpolitik. Boyle-Hobbes dispute started in 1660, when the Royal Society of London had been founded, the cradle of the institution of science. Schmoller was one of the creators of the Verein, and Boyle was one of the founders of the Royal Society. The activities of both societies were similar in several respects: they represented efforts to collect data, working out of detailed reports and collective evaluation of obtained results. For Hobbes, as for Menger, the model of 'science' was geometry. Boyle and Schmoller privileged collecting and analysing data. Boyle did win the dispute, Schmoller did loose. It happened because of different attitudes of powerful groups in societies towards natural scientific experimental research and experimental social research. They were interested in the former, and they saw much more danger than benefit for them in the latter. On the contrary, they were interested in abstract theoretical constructions justifying the market vision of society and laissez-faire. This kind of constructions corresponded to deeply enrooted scholastic traditions of European universities to teach theology and linked with it philosophy. In the framework of these traditions, mathematics was considered as a summit of the scientific approach. On the one hand, the adoption of constructivism by economists would turn their discipline into a science functionally close to natural sciences. On the other hand the Vygotskian constructivism, as a social and political philosophy, once accepted by economists, may lead them to become preachers of the communitarian liberalism with its emphasis on social responsibility, deliberative democracy, and discourse ethics. © 2015 The Journal of Economic Theory

Development of plate air heaters condensing heat recovery system for

Продемонстрована принципова можливість використання в системі для утилізації теплоти відхідних газів котельних агрегатів повітропідігрівача пластинчатого типу, яка дозволяє виключити малонадійні в експлуатації рухомі елементи і присмокти повітря в продукти спалювання палива. Запропоновано метод розрахунку повітропідігрівача і розроблена його конструкція.Demonstrated the possibility of using the system for heat recovery boilers flue gas condensation air heater plate type, which eliminates unreliable to use moving parts and air suction into the products of combustion. A method for calculating the air heater and developed its design.Продемонстрирована принципиальная возможность использования в системе для утилизации теплоты уходящих газов котельных агрегатов конденсационного воздухоподогревателя пластинчатого типа, которая позволяет исключить малонадежные в эксплуатации движущиеся элементы и присосы воздуха в продукты сгорания топлива. Предложен метод расчета воздухоподогревателя и разработана его конструкция

EPIDEMIOLOGICAL CHARACTERISTICS of OUTBREAKS of ACUTE INTESTINAL INFECTIONS IN BASHKORTOSTAN IN 2007-2011

The article presents data about epidemiological characteristics of outbreaks of acute intestinal infections in Bashkortostan for the five-year period, which were obtained in the course of analysis of annual reporting forms # 23 "Information of outbreaks of infectious diseases". Last few years the increasing number of outbreaks of acute intestinal infections and growing quantity of afflicted population are discovered, which is distinctly manifested in outbreaks, registered in organized groups of children and accompanied by steady spreading of pathogens spectrum (with prevalence of Salmonella), mainly transmitted (in 60-100 %) by food. The article also brings up the issue of the necessity of taking into account the identified characteristics of formation and manifestation of outbreaks of acute intestinal infections during the implementation of the system of epidemiological surveillance at regional and municipal levels, with optimization of all its components