Прояв ознак молочної продуктивності корів-первісток залежно від продуктивності їх жіночих предків

One of the most important breeding methods in cattle breeding is the determination of genetic similarity in productive traits of female ancestors and their descendants. In view of the above, the aim of the study was to determine the variability of cow milk production traits depending on the productivity of their mothers and fathers' mothers. The studies were conducted on farms located in different climatic zones of Ukraine, namely: SE DG “Oleksandrivske”, Vinnytsia region (Forest-Steppe zone, n = 714), LLC SHP “Imeni Volovikova”, Rivne region (Polissia zone, n = 1840) and SE “Experimental Farm “Askaniyske” (Steppe zone, n = 926) on firstborn and full-grown cows (III lactation) of the Ukrainian Black-and-White dairy breed. The sample included cows that had completed at least the third lactation at the time of the study. It was found that the most productive cows in the controlled herds were those whose mothers' milk yields for the highest lactation reached more than 8000 kg, and the mothers' milk yields of the fathers, depending on the breeding zone, ranged from 9000 to 15000 kg. A certain influence of mothers on the value of indicators of cows' milk production traits is evidenced by correlation analysis. Thus, a rather significant straightforward and reliable relationship was established between the milk yield of mothers and their daughters in the controlled farms, and between the milk yield of mothers and the fat content of daughters, this relationship was inverse, but reliable. The correlation between maternal fat and milk yield and fat and milk yield of daughters was multidirectional and insignificant. The coefficient of heritability, which was determined by doubling the mother-daughter correlation, ranged from 0.47 to 0.59 for milk yield, from 0.30 to 0.55 for milk fat yield, and from incorrect (negative) in animals from the Steppe zone (-0.27) to positive (0.18) in animals from the Polissya zone. The analysis of variance confirmed a certain predetermination of phenotypic variability of quantitative traits of milk production depending on the productivity of mothers and mothers of fathers established by the comparison of group means. Thus, their mothers had a somewhat greater, although not significant, influence on milk yield (depending on the farm and lactation – 3.8–6.9 %) and fat content in cows' milk (4.2–6.6 %), and their fathers' mothers had a somewhat lesser influence (2.1–4.2 and 2.0–4.5 %, respectively).Одним із важливих селекційних прийомів у скотарстві є визначення генетичної подібності за продуктивними ознаками жіночих предків та їх потомків. З огляду на зазначене, метою досліджень було з’ясувати мінливість ознак молочної продуктивності корів залежно від продуктивності їх матерів та матерів батьків. Дослідження проведені у господарствах, що знаходяться у різних кліматичних зонах України, а саме: у ДП ДГ “Олександрівське” Вінницької області (зона Лісостепу, n = 714), ТОВ СГП “Імені Воловікова” Рівненської (зона Полісся, n = 1840) та ДП “Дослідне господарство “Асканійське” (зона Степу, n = 926) на первістках та повновікових коровах (ІІІ лактація) української чорно-рябої молочної породи. У вибірку включені корови, які на час проведення досліджень закінчили щонайменше третю лактацію. Встановлено, що у підконтрольних стадах найбільш продуктивними виявилися корови, надій матерів яких за вищу лактацію сягав понад 8000 кг, а надій матерів батьків, залежно від зони розведення, коливався від 9000 до 15000 кг. Про певний вплив матерів на величину показників ознак молочної продуктивності корів свідчить кореляційний аналіз. Так, між надоєм матерів та їх дочок у підконтрольних господарствах встановлено досить суттєвий прямолінійний і вірогідний зв’язок, а між надоєм матерів та жирномолочністю дочок цей зв’язок був оберненим, проте достовірним. Між жирномолочністю матерів та надоєм і жирномолочністю дочок співвідносна мінливість була різноспрямованою і несуттєвою. Коефіцієнт успадковуваності, який визначали шляхом подвоєння кореляції “мати-дочка”, за надоєм залежно від господарства коливався від 0,47 до 0,59, за виходом молочного жиру – від 0,30 до 0,55, а за вмістом жиру в молоці – від некоректного (від’ємного) у тварин із зони Степу – (-0,27) до додатного (0,18) – у особин із зони Полісся. Дисперсійним аналізом підтверджено встановлену порівнянням групових середніх певну зумовленість фенотипової мінливості кількісних ознак молочної продуктивності залежно від продуктивності матерів та матерів батьків. Так, дещо більший, хоча невірогідний вплив на надій (залежно від господарства та лактації – 3,8–6,9 %) та вміст жиру в молоці корів (4,2–6,6 %) справляли їх матері, дещо менший – матері батьків (2,1–4,2 та 2,0–4,5 % відповідно)

Молочна продуктивність корів симентальської породи залежно від їх живої маси у період вирощування

One of the main factors for effective breeding is the level of growth of repair young animals, which at all ages has a significant impact on animal health and their future productivity, duration of economic use and largely determines the efficiency of the dairy farming industry. It is important to know the potential capabilities of each animal's body since its birth, since the genetically programmed productivity of cows can only be realized if they are favorably grown at different ages at a young age. Therefore, the purpose of the research was to study the dependence of the milk productivity of the Simmental breed cows on their live weight during the period of growing. The research was carried out at LCC «Litinske», Drohobych district of Lviv region. The live weight of cows was studied at the age of 6, 12, 18 months, at the first insemination and after the first calving, and the assessment of milk productivity was carried out on the basis of diet, the fat content of milk and the amount of milk fat for the first, second, third and best lactation on the materials of the primary zootechnical accounting. It was established that the milk yield of cows, depending on lactation, were within the range of 3026.4–3685.8 kg, the fat content of milk – within 3.76–3.80% and the amount of milk fat – within the range of 113.6–139.8 kg. The live weight of the experimental animals at birth was 32.5, at 6 months – 185.9, in 12 months – 302.3, in 18 months – 405.2, at the first insemination – 396.9 and in the first calving – 514.7 kg It should be noted that the first fertile insemination of Simmental heifers occurred at the age of 19.7 months, and their first calving – at the age of 29.0 months. The highest diet and the amount of milk fat in cows were observed for their live weight at birth 33–34 kg, at 6 months of age – 171–190, in 12 months – 291–300, in 18 months – 401–415, at the first insemination – 416–430 and in the first calving – 501–530 kg. The correlation coefficients of the live weight of animals at young age and their subsequent milk productivity, depending on the age and lactation of the animals, were within the range of 0.18–0.24, and the influence of live weight of heifers on their subsequent milk productivity – within 12.3–20.1%.Одним із основних факторів ефективної селекції порід є рівень вирощування ремонтного молодняку, який у всі вікові періоди спричиняє достовірний вплив на здоров’я тварин та їх майбутню продуктивність, тривалість господарського використання і значною мірою визначає ефективність галузі молочного скотарства. Важливо знати потенційні можливості організму кожної тварини, починаючи з її народження, оскільки генетично запрограмована продуктивність корів може бути реалізована лише за сприятливого їх вирощування у різні вікові періоди в молодому віці. Тому метою досліджень було вивчити залежність молочної продуктивності корів симентальської породи від їх живої маси у період вирощування. Дослідження проведені у СГТзОВ «Літинське» Дрогобицького району Львівської області. Живу масу корів вивчали у віці 6, 12, 18 місяців, при першому осіменінні та після першого отелення, а оцінку молочної продуктивності проводили за надоєм, вмістом жиру в молоці та кількістю молочного жиру за першу, другу, третю  та кращу лактації за матеріалами первинного зоотехнічного обліку. Встановлено, що надій корів, залежно від лактації, знаходився в межах 3026,4–3685,8 кг, вміст жиру в молоці – в межах 3,76–3,80% та кількість молочного жиру – в межах 113,6–139,8 кг. Жива маса піддослідних тварин при народженні становила 32,5, у 6 місяців – 185,9, у 12 місяців – 302,3, у 18 місяців – 405,2, при першому осіменінні – 396,9 та при першому отеленні – 514,7 кг. Слід відмітити, що перше плідне осіменіння симентальських телиць відбулося у віці 19,7 місяців, а їх перше отелення – у віці 29,0 місяців. Найвищі надої та кількість молочного жиру у корів спостерігалися за їх живої маси при народженні 33–34 кг, у 6-місячному  віці – 171–190, у 12-місячному – 291–300, у 18-місячному – 401–415, при першому осіменінні – 416–430 та при першому отеленні – 501–530 кг. Коефіцієнти кореляції між живою масою тварин у молодому віці та їх подальшою молочною продуктивністю, залежно від віку та лактації тварин, знаходилися в межах 0,18–0,24, а сила впливу живої маси телиць на їх подальшу молочну продуктивність – в межах 12,3–20,1%

ЗАЛЕЖНІСТЬ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ ЧЕРВОНОЇ ПОЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ ВІД ПОКАЗНИКІВ ЇХ ВІДТВОРЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ

Red Polish cows were under conducted researches. It was established that milk yield was within 2838,4–3698,4 kg, milk fat content – within 3,70–3,73 % and milk fat quantity – within 107.9–138.6 kg depending on the lactation. It should be noted the rise of yield and milk fat quantity with each subsequent lactation.  Experimental animals’ age of the first productive insemination and the first calving were respectively 534.4 days or 17.6 months and 817.5 days or 26.9 months, and the duration of service–period and intercalving period was within 92,4–94,4 and 375,2–378,6 days respectively. It was discovered the lactation performance dependence on cows’ reproductive ability. Not to exceed 16 months of the first insemination and – 25 months of the fist calving experimental animals had the highest milk yield and milk fat and the duration of service–period and intercalving period was within 81–100 days and 361–380 days respectively.  Исследования проведены на коровах красной польской породы. Установлено, что удой коров, в зависимости от лактации, находился в пределах 2838,4–3698,4 кг, содержание жира в молоке – в пределах 3,70–3,73 % и количество молочного жира – в пределах 107,9–138,6 кг. Следует отметить, что с каждой последующей лактацией удои  и количество молочного жира у животных увеличивались. Возраст первого плодотворного осеменения и первого отела у подопытных животных составляли соответственно 534,4 дня или 17,6 мес. и 817,5 дня или 26,9 мес., а продолжительность сервис– и межотельного периодов находилась в пределах 92,4–94,4 и 375,2–378,6 дня соответственно.Выявлена зависимость молочной продуктивности коров от показателей воспроизводительной способности. Высокими удоями и количеством молочного жира характеризовались животные, у которых возраст первого осеменения не превышал 16 месяцев, возраст первого отела – 25 месяцев, а продолжительность сервис– и межотельного периодов находилась в пределах 81–100 и 361–380 дней соответственно.Дослідження проведені на коровах червоної польської породи. Встановлено, що надій корів, залежно від лактації, знаходився в межах 2838,4–3698,4 кг, вміст жиру в молоці – в межах 3,70–3,73 % та кількість молочного жиру – в межах 107,9–138,6 кг. Слід відмітити, що з кожною наступною лактацією надій та кількість молочного жиру у тварин зростали. Вік першого плідного осіменіння та першого отелення у піддослідних тварин становили відповідно 534,4 дня або 17,6 міс. та 817,5 дня або 26,9 міс., а тривалість сервіс– та міжотельного періодів знаходилася в межах 92,4–94,4 та 375,2–378,6 дня відповідно. Виявлена залежність молочної продуктивності корів від показників відтворювальної здатності. Найвищими надоями та кількістю молочного жиру характеризувалися тварини, у яких вік І осіменіння не перевищував 16 місяців, вік І отелення – 25 місяців, а тривалість сервіс– та міжотельного періодів знаходилася в межах 81–100  та 361–380 днів відповідно. &nbsp

Вплив показників відтворної здатності на формування молочної продуктивності корів симентальської породи

It is well known with an increase of milk productivity of cows their reproductive capacity in general became worse. Therefore, it is important to establish optimal parameters of the first age insemination and first calving, duration of service- and inter-calving periods. In view of the above, the purpose of our researches was to study the influence of reproductive capacity parameters of Simmental cows on the formation of milk productivity. The study were conducted on 331 cows in agricultural LLC «Litynskyy» Drohobych raion, Lviv oblast. Evaluation of milk productivity and reproductive capacity of the animals (in 20 years) were performed according to the data of zootechnical accounting for the first, second, third and the best lactations. The differences in rates of milk productivity depending on the parameters of their reproductive capacity were established. Animals with age of first fruitful insemination 18.1–20.0, with first calving age – 27.1–29.0, duration of service period – 101–120 and duration of the inter-calving period – 381–400 days had the best yields and the highest quantity of milk fat. According to the above mentioned indicators of milk productivity they are likely dominated by animals with bigger or smaller indicators of reproductive capacity, but in most cases, this advantage was unreliable. It was found positive highly significant links between indicators of reproductive capacity of cows and milk yield. The highest correlation coefficients were observed between age of first calving and their milk yields, depending on lactation, they were 0.380–0.498, lower – between age of first insemination and milk yield – 0.316–0.456 and the lowest – between service- and inter-calving periods and yield – 0.124–0.335; 0.127–0.331 respectively. The impact of the abovementioned indicators on yield was within 23.13–39.88; 28.63–45.02; 30.98–35.17%, respectively. Відомо, що з підвищенням молочної продуктивності корів їх відтворювальна здатність в цілому погіршується. Тому важливим є встановити оптимальні показники віку першого плідного осіменіння та першого отелення, тривалості сервіс- і міжотельного періодів. З огляду на зазначене, метою наших досліджень було вивчити вплив показників відтворювальної здатності на формування молочної продуктивності корів симентальської породи. Дослідження проведені на 331 корові у СГТзОВ «Літинське» Дрогобицького району Львівської області. Оцінку молочної продуктивності та відтворювальної здатності піддослідних тварин (за останні 20 років) проводили згідно даних зоотехнічного обліку за першу, другу, третю та кращу лактації. Встановлені відмінності за показниками молочної продуктивності у корів залежно від показників їх відтворювальної здатності. Кращими надоями та кількістю молочного жиру відзначалися тварини з віком першого плідного осіменіння 18,1–20,0 місяців, з віком першого отелення – 27,1–29,0 місяців, з тривалістю сервіс-періоду – 101–120 днів та з тривалістю міжотельного періоду – 381–400 днів. За вищенаведеними показниками молочної продуктивності вони переважали особин, у яких зазначені показники відтворювальної здатності мали менші або більші значення, однак у більшості випадків ця перевага була недостовірною. Між показниками відтворювальної здатності та надоєм корів вставлені додатні високовірогідні зв’язки. Найвищі коефіцієнти кореляції спостерігалися між віком першого отелення тварин та їх надоєм і, залежно від лактації, вони становили 0,380–0,498, дещо менші – між віком першого осіменіння та надоєм – 0,316–0,456 і найменші – між тривалістю сервіс- і міжотельного періодів та надоєм – відповідно 0,124–0,335; 0,127–0,331. Сила впливу вищезазначених показників на надій знаходилася в межах 23,13–39,88; 28,63–45,02; 30,98–35,17% відповідно.&nbsp

The Features of Spa Resorts in the European Tourist Region

Розглядаються особливості поширення бальнеологічних курортів в європейських країнах. Аналізується історичний розвиток курортного лікування. Пропонується виділення курортів відповідно до спеціалізації на лікуванні захворювань. The features the spread of spa resorts in European countries. Analyzes the historical development of spa treatment. The proposed selection the resorts under the specialization in the treatment of diseases

Вплив живої маси корів голштинської породи у період вирощування на тривалість та ефективність їх господарського використання

There are shown data on the impact of live weight of Holstein cows on the duration and effectiveness of their lifetime use during the period of breeding. It was established that the animals which are not reached to the body breed standard of their weight at some period of age had lower rates and duration of lifetime use and productivity. Animals with live weight at 6 months – 181–220, 12 months – 311–340, 18 months – 411–440, at the first insemination – 411–440 and at first calving – 511–540 kg had the longest life duration, productive use, quantity of lactations during all life and highest lifetime productivity. The highest positive correlation coefficients were established between body weight of cows at different periods of their growth (exception – live weight at first calving) and lifetime milk yield (r = 0.072–0.106), the average lifetime fat milk (r = 0.062–0.126), lifetime quantity of milk fat (r = 0.077–0.112), milk yield per day of life (r = 0.077–0.165) and productive use (r = 0.077–0.112). These links were much weaker between live weight and life duration in the studied ages of animals (r = -0.009 – +0.062), productive use (r=-0.125 – +0.094), lactation (r = -0.093 – +0.038) and the number of lactations during life (r = -0.134 – +0.029). The lowest correlation coefficients were between body weight at first calving of cows and the studied parameters of duration and effectiveness of their lifelong use. The impact of the live weight of animals during growing period on the duration of their economic use was the highest (23.34–31,30%), the number of lactations for life (13.79–28.08%), lifetime milk yield (11.89–15.68%) and lifetime amount of milk fat (11.42–15.16%).Наведено дані щодо впливу живої маси корів голштинської породи у період вирощування на тривалість та ефективність їх довічного використання. Встановлено, що тварини, які не досягнули стандарту породи за живою масою у певний віковий період, в подальшому мали нижчі показники тривалості використання та довічної продуктивності. Найдовшою тривалістю життя, продуктивного використання, кількістю лактацій за життя та найвищою довічною продуктивністю характеризувалися тварини,  жива маса яких у 6-місячному віці становила 181–220, у 12-місячному – 311–340, у   18-місячному – 411–440, при першому осіменінні – 411–440 та при першому отеленні – 511–540 кг. Найвищі додатні високодостовірні коефіцієнти кореляції встановлено між живою масою корів у різні періоди їх вирощування (виняток – жива маса при першому отеленні) та довічними надоями (r = 0,072–0,106), середнім довічним вмістом жиру в молоці (r = 0,062– 0,126), довічною кількістю молочного жиру (r = 0,077–0,112), надоями на один день життя (r = 0,077–0,165) і продуктивного використання (r = 0,077–0,112). Значно слабшими ці зв’язки були між живою масою тварин у досліджувані вікові періоди та тривалістю життя (r = -0,009 – +0,062), продуктивного використання (r = -0,125 – +0,094), лактування    (r =-0,093 – +0,038) і кількістю лактацій за життя (r = -0,134 – +0,029). Варто відзначити, що найменшими коефіцієнти кореляції були між живою масою корів при першому отеленні та досліджуваними показниками тривалості й  ефективності їх довічного використання. Сила впливу живої маси тварин у період вирощування найвищою була на тривалість їх господарського використання (23,34–31,30%), кількість лактацій за життя (13,79–28,08%), довічний надій (11,89–15,68%) та довічну кількість молочного жиру (11,42–15,16%)