Розробка та валідація методики визначення супровідних домішок у таблетках рибоксин

Riboxin (inosine) is used in medicine for treating cardiovascular diseases, so the number of dosage forms containing this substance as an active ingredient is constantly increasing at the Ukrainian pharmaceutical market. When developing quality control methods for a dosage form containing one active substance it is advisable to carry out tests on the presence of related impurities besides identification and assay tests. The article presents the data concerning development of the method for determination of related impurities (hypoxanthine, guanosine) in riboxine tablets using HPLC. The analysis was carried out using a HPLC column (125×4 mm i.d., 5 μm particles) filled with “Lichrospher 60 RP select B”sorbent. The mobile phase adjusted with the phosphate buffer to pH 3.5 was used. The UV detection was performed at 250 nm. The validation characteristics have been studied using the acceptance criteria for the tolerances of the content not more than 0.5% for each impurity, and they confirm specificity (the absence of the effect of excipients), linearity, precision (convergence), accuracy (Δz = 0.79≤max Δz = 5.0, δ = 0.21≤max δ = 0.26, a = 0.48, r = 0.99997>0.9976 for hypoxanthine, and Δz = 0.83≤max Δz = 5.0, δ = 0.17≤max δ = 0.28, a = 0.21, r = 0.99997>0.9976 for guanosine), and the application range for the method proposed.Рибоксин (инозин) применяют в медицинской практике для лечения сердечно-сосудистых заболеваний, поэтому количество готовых лекарственных форм, содержащих в качестве активного фармацевтического ингредиента именно это вещество, на фармацевтическом рынке Украины постоянно растет. При разработке методик контроля качества на готовую лекарственную форму, содержащую одно действующее вещество, целесообразно кроме испытаний на идентификацию и количественное определение также проводить испытания на содержание сопутствующих примесей. В предлагаемой работе приводятся данные по разработке методики определения сопутствующих примесей (гипоксантин, гуанозин) рибоксина в таблетках с использованием метода высокоэффективной жидкостной хроматографии. Определение проводили на колонке размером 125×4 мм, заполненной сорбентом «Lichrospher 60 RP select B» с размером частиц 5 мкм, использовали подвижную фазу на основе фосфатного буферного раствора с рН 3,5 и УФ-детектирование при длине волны 250 нм. Изученные валидационные характеристики с использованием критериев приемлемости для допусков содержания не более 0,5% для каждой из примесей подтверждают специфичность (отсутствие влияния вспомогательных веществ), линейность, прецизионность (сходимость), правильность (Δz = 0.79≤max Δz = 5.0, δ = 0.21≤max δ = 0.26, a = 0.48, r = 0.99997 гипоксантина и Δz = 0.83≤max Δz = 5.0, δ = 0.17≤max δ = 0.28, a = 0.21, r = 0.99997 гуанозина) и диапазон применения предлагаемой методики.Рибоксин (інозин) застосовують у медичній практиці для лікування серцево-судинних захворювань, тому кількість готових лікарських форм, що містять як активний фармацевтичний інгредієнт саме цю речовину, на фармацевтичному ринку України постійно зростає. При розробці методик контролю якості на готову лікарську форму, що містить одну діючу речовину, доцільно окрім випробувань на ідентифікацію та кількісне визначення також проводити випробування на вміст супутніх домішок. У запропонованій роботі наводяться дані по розробці методики визначення супровідних домішок (гіпоксантин, гуанозин) рибоксину в таблетках з використанням методу високоефективної рідинної хроматографії. Визначення проводили на колонці розміром 125×4 мм, заповненій сорбентом «Lichrospher 60 RP select B» з розміром часток 5 мкм, використовували рухому фазу на основі фосфатного буферного розчину з рН 3,5 та УФ-детектування за довжини хвилі 250 нм. Вивчені валідаційні характеристики з використанням критеріїв прийнятності для допусків вмісту не більше 0,5% для кожної з домішок підтверджують специфічність (відсутність впливу допоміжних речовин), лінійність, прецизійність (збіжність), правильність (Δz = 0.79≤max Δz = 5.0, δ = 0.21≤max δ = 0.26, a = 0.48, r = 0.99997>0.9976 гіпоксантину та Δz = 0.83≤max Δz = 5.0, δ = 0.17≤max δ = 0.28, a = 0.21, r = 0.99997>0.9976 гуанозину) та діапазон застосування запропонованої методики

The problem of translation and the E. Betti’s hermeneutic canon

Аналітична робота, яка була виконана у запропонованій статті, прояснює взаємозв’язок між різними філософськими підходами до проблеми інтерпретації. Проведення такого аналізу зумовлюється нагальною потребою в оцінці ступеня придатності принципів сучасної філософської герменевтики для вирішення завдань у полі загальної методології перекладу. Під час дослідження було визначено, що концептуальні побудови у сфері теорії перекладу зазнають відчутного впливу з боку як герменевтики гадамерівського типу, так і її постсучасних радикалізацій, що викликає певні деформації у практиці перекладу. Також у статті робиться акцент на тому, що техніки реконтекстуалізації та стратегії «мультиплікації інтерпретацій» цілком доречні в якості способів продукування філософських та художніх текстів. Проте у разі необхідності адекватної трансляції вихідного сенсу, чого вимагає будь-який якісний переклад, підміна перекладачем авторської основи твору довільними смисловими дублікатами є абсолютно неприпустимою. В якості одного з найбільш ефективних методологічних «запобіжників» щодо негативного впливу «розширеної герменевтики» ХХ століття пропонується використовувати герменевтичні принципи Еміліо Бетті, що повертають герменевтику на шлях наукової об’єктивності та орієнтують будь-яку герменевтичну практику на адекватне представлення в інтерпретації вихідного авторського сенсу.Выполненная в статье аналитическая работа проясняет взаимосвязь между различными философскими подходами к проблеме интерпретации. Проведение такого анализа вызвано необходимостью оценки степени применимости принципов современной философской герменевтики к общей методологии перевода. В ходе исследования было определено, что концептуальные построения в сфере теории перевода испытывают влияние со стороны как герменевтики гадамеровского типа, так и ее постсовременных радикализаций, однако такая излишняя нагруженность постсовременными философскими установками вызывает определенные деформации и в практике перевода. Было выяснено, что техники реконтекстуализации и стратегии «мультипликации интерпретаций» вполне уместны в качестве способов продуцирования философских и художественных текстов, однако в случае необходимости адекватной трансляции исходного смысла подмена переводчиком авторской основы произведения произвольными смысловыми дубликатами абсолютно недопустима. В качестве одного из наиболее эффективных методологических «предохранителей» от негативного влияния «расширенной герменевтики» ХХ века предлагается использовать герменевтические принципы Эмилио Бетти, возвращающие герменевтику в русло научной объективности и ориентирующие любую герменевтическую практику на адекватное представление в интерпретации исходного авторского смысла.The analytical work carried out in the article clarifies the relationship between various philosophical approaches to the problem of interpretation. Such analytical work is necessary to assess the degree of applicability of the principles of modern philosophical hermeneutics to the general methodology of translation. The characteristic features of the modern «posthermeneutic» set of ideas are: approval of the merger of historical horizons, upholding the indivisibility of the past and present, approval of rootedness of interpretive practices in prejudices, shift in the accent in the «author – reader» pair in favor of the reader’s figure, rejection of the author’s monopoly on the meaning of the text, evaluation of the significance of the work in terms of the number of its interpretations, etc. However, if we need an adequate «articulation» of the original meaning, which requires any qualitative translation, the substitution of the arbitrary semantic duplicates instead of author’s basis of the text is absolutely unacceptable. Consequently, a return to classical hermeneutics is still necessary. As an example of such a methodological return to the past, the «hermeneutic canon» by Emilio Betti is considered. According to Betti, the characteristic features of Gadamer’s philosophical hermeneutics mean the actual rejection of claims to any «scientific character of hermeneutics» as such. In its turn, Betti’s hermeneutic canon includes four principles. The first of these postulates the initial autonomy of the interpretation object. This principle is supplemented by the «canon of semantic coherence» or «integrity» of the interpretation object. This principle emphasizes the importance of an expanded understanding of hermeneutic connectivity. This means that for the interpreter it is necessary to understand the different levels of structural integrity. This may be the correlation between the individual parts inside the single piece, and the «integrity» of a different kind, such as biographical, historical, cultural integrity, etc. The third Betti’s canon is called the «canon of relevance of understanding». It means that the interpreter must try to «reverse-translate» the thought that is embodied in the work. This can be done by «re-designing» the author’s creative path and by the actualizing his creative impulse. The fourth principle is called by Italian thinker as «canon of semantic adequacy» or «canon of hermeneutic semantic conformity», which actually means well-known «principle of congeniality» of interpreter and author. The unity of these four principles returns hermeneutics to scientific objectivity and directs any hermeneutic practice to an adequate representation of the original author’s meaning in the interpretation

Системи відносних одиниць у критеріальних моделях задач оптимізації

Для спрощення розрахунку багатьох оптимізаційних задач досить ефективно використовується критеріальне моделювання, яке передбачає перетворення вихідної моделі до критеріальної форми запису, де всі величини, які беруть участь у процесі, мають зміст критеріїв подібності.To simplify the calculation of many optimization problems effectively used criterion modeling, which involves the transformation of the original model form of criteria to record where all the values ​​involved in the process, with the content of similarity

Permanent magnet synchronous motor sensorless control based on rotor flux observer with low-pass filter adaptation

This paper presents a strategy for a permanent magnet synchronous motor sensorless vector control based on rotor flux estimation considering a rotor saliency. The integration problem in the stator flux estimation was solved by replacing the integrator with a low-pass filter. The low-pass filter parametric adaptation algorithm with phase delay compensation, based on Bode diagrams was designed for the rotor angular position estimation accuracy improving. The proposed adaption algorithm allowed to expand a stable motor control with a high accuracy in the rotor position estimation down to 15 rpm. Also the developed rotor angular position estimation algorithm together with adaptive field weakening algorithm provides a sable motor operation with a high accuracy in the rotor position estimation at the high speed

Вивчення складу ліпофільного екстракту хмелю для використання у готових лікарських формах

In the industrial production of the hop infructescence dry extract, the non-polar fraction in the form of a lipophilic extract obtained by extraction with heptane or hexane remains as a waste. The lipophilic extract obtained under such conditions is characterized by a significant content of biologically active substances from the groups of terpene alcohols, aldehydes, ketones, epoxides, acids, and esters. In this case, it is promising to use the lipophilic extract in further research on the development of new drugs, and it will also provide a comprehensive treatment of hop infructescences.Aim. To study the chemical composition of the lipophilic hop extract by gas chromatography for further standardization and use as a constituent of finished dosage forms.Materials and methods. The lipophilic hop extract was obtained at the SPC “Borshchagovsky CPP”, Kyiv. The chemical composition of the lipophilic fraction of hop infructescences was studied according to the requirements of the State Pharmacopoeia by gas chromatography with a flame ionization detector using an Agilent 7890 GC gas chromatograph with a 597 Agilent GC/MSD mass spectrometric detector.Results. According to the results of the studies conducted, using library spectra, 47 volatile compounds were identified in the lipophilic hop extract. The main components were (S)-3-ethyl-4-methylpentanol, 1,3,3-trimethyl-bicyclo [2,2,1] heptane-2-one, eicosamethyl-cyclodecasiloxane, 4-pentene-2-ol, Z-7-hexadecanoic acid, phthalic acid esters, 7-tetradecenal, CIS-11-hexadecenal, their content reached 75% of the area of all peaks of substances.Conclusions. In the lipophilic hop extract, the content of volatile substances has been identified and quantified by gas chromatography with a mass spectrometric detector. The major representatives of the substances are (S)-3-ethyl-4-methylpentanol and 1,3,3-trimethyl-bicyclo[2,2,1]heptane-2-one, their content is 49.5 % of the total amount of substances.При промышленном производстве сухого экстракта соплодий хмеля в качестве отхода остается неполярная фракция в виде липофильного экстракта, полученного экстракцией гептаном или гексаном. Этот липофильный экстракт характеризуется значительным содержанием биологически активных веществ из группы терпеновых спиртов, альдегидов, кетонов, эпоксидов, кислот и сложных эфиров. Поэтому перспективной является возможность применения липофильного экстракта в дальнейших исследованиях по разработке новых препаратов, что также обеспечит комплексную переработку соплодий хмеля.Цель: изучение химического состава липофильного экстракта хмеля методом газовой хроматографии для дальнейшей стандартизации и использования в готовых лекарственных средствах.Материалы и методы: липофильный экстракт хмеля был получен на НПЦ «Борщаговский ХФЗ» (г. Киев). Химический состав липофильной фракции соплодий хмеля изучали согласно требованиям Государственной фармакопеи методом газовой хроматографии с пламенно-ионизационным детектором, используя газовый хроматограф Agilent 7890 GC с масс-спектрометрическим детектором 597 Agilent GC / MSD.Результаты исследования. По результатам проведенных исследований с использованием библиотечных спектров в липофильном экстракте хмеля было идентифицировано 47 летучих соединений. Основными компонентами среди которых являются (S)-3-этил-4-метилпентанол, 1,3,3-триметил-бицикло [2,2,1] гептан-2-он, эйкозаметил-циклодекасилоксан, 4-пентена-2-ол Z-7-гексадекановая кислота, эфиры фталатной кислоты, 7-тетрадеценал, цис-11-гексадеценал, их содержание достигает 75 % от площади всех пиков веществ.Выводы. В липофильном экстракте хмеля методом газовой хроматографии с масс-спектрометрическим детектором идентифицированы и количественно определено содержание летучих веществ, среди которых мажоритарными представителями являются (S)-3-этил-4-метилпентанол и 1,3,3-триметил-бицикло [2,2,1] гептан-2-он, содержание которых составляет 49,5 % от общего количества веществ.При промисловому виробництві сухого екстракту суплідь хмелю як відходи залишається неполярна фракція у вигляді ліпофільного екстракту, одержаного екстракцією гептаном або гексаном. Цей ліпофільний екстракт характеризується значним вмістом біологічно активних речовин із групи терпенних спиртів, альдегідів, кетонів, епоксидів, кислот та складних ефірів. Тому є перспективною можливість застосування ліпофільного екстракту в подальших дослідженнях із розробки нових препаратів, що також забезпечить комплексну переробку суплідь хмелю.Мета: вивчення хімічного складу ліпофільного екстракту хмелю методом газової хроматографії для подальшої стандартизації та використання у лікарських засобах.Матеріали та методи: ліпофільний екстракт хмелю був отриманий на НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (м. Київ). Хімічний склад ліпофільної фракції суплідь хмелю вивчали згідно з вимогами Державної фармакопеї методом газової хроматографії з полуменево-іонізаційним детектором, використовуючи газовий хроматограф Agilent 7890 GC із мас-спектрометричним детектором 597 Agilent GC/MSD.Результати дослідження. За результатами проведених досліджень із використанням бібліотечних спектрів у ліпофільному екстракті хмелю було ідентифіковано 47 летких сполук. Основними компонентами серед яких є (S)-3-етил-4-метилпентанол, 1,3,3-триметил-біцикло[2,2,1]гептан-2-он, ейкозаметил-циклодекасилоксан, 4-пентен-2-ол, Z-7-гексадеканова кислота, естери фталатної кислоти, 7-тетрадеценал, цис-11-гексадеценал, їх вміст досягає 75 % від площі усіх піків речовин.Висновки. У ліпофільному екстракті хмелю методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектором ідентифіковано і кількісно визначено вміст летких речовин, серед яких мажоритарними представниками є (S)-3-етил-4-метилпентанол і 1,3,3-триметил-біцикло[2,2,1]гептан-2-он, вміст яких становить 49,5 % від загальної кількості речовин

Розробка методик контролю якості діючих інгредієнтів гелю венотонізуючої дії

Aim. To develop quality control methods of biologically active substances of liquid extracts from Aesculus hippocastanum seeds and Delphinium elatum roots, which are the main components of the new dosage form in the form of the gel with the venotonic action.Materials and methods. Identification of the main biologically active substances of plant extracts was carried out by chemical reactions and thin layer chromatography in the solvent system of chloroform – glacial acetic acid – methanol – water (15 : 8 : 3 : 2) using standard samples of escin and allantoin as reference samples. Detection of chromatograms was performed by treating with phosphatotungstic acid solution. The quantitative determination was carried out by absorption spectrophotometry in the visible range. Calculation of the quantitative content was performed by the standard method.Results and discussion. By chemical reactions biologically active substances of polyphenolic structure were found in the gel studied. The presence of escin and allantoin in the gel composition was confirmed by the method of thin layer chromatography compared to standard samples. The quantitative determination of the amount of triterpene saponins calculated with reference to escin was performed by spectrophotometry in the visible range, and it was from 32 mg to 42 mg in the gel.Conclusions. The results obtained when performing chemical reactions, the method of thin-layer chromatography and the quantitative determination by absorption spectrophotometry allow recommending the dosage form studied for standardization by the amount of triterpene saponins calculated with reference to escin.Цель работы. Разработка методик контроля качества биологически активных веществ жидких экстрактов семян каштану конского обыкновенного и корней окопника – основных составляющих новой лекарственной формы в виде геля венотонизирующего действия.Материалы и методы. Идентификацию основных биологически активных веществ растительных экстрактов проводили химическими реакциями и методом тонкослойной хроматографии в системе растворителей хлороформ –кислота уксусная ледяная – метанол – вода (15 : 8 : 3 : 2), используя в качестве образцов сравнения СЗ эсцина и СЗ аллантоина. Детектирование хроматограмм осуществляли после обработки раствором фосфорновольфрамовой кислоты. Количественное определение проводили методом абсорбционной спектрофотометрии в видимой области. Расчет количественного содержания проводили методом стандарта.Результаты и их обсуждение. Химическими реакциями в исследуемом геле обнаружены биологически активные соединения полифенольного строения. Методом тонкослойной хроматографии в сравнении со стандартными образцами доказано наличие эсцина и аллантоина в составе геля. Количественное определение суммы тритерпеновых сапонинов в пересчете на эсцин проводили методом спектрофотометрии в видимой области и их количество в геле должно быть от 32 мг до 42 мг.Выводы. Результаты, полученные при выполнении химических реакций, метода тонкослойной хроматографии и количественного определения методом абсорбционной спектрофотометрии позволяют рекомендовать стандартизировать исследуемую лекарственную форму по сумме тритерпеновых сапонинов в пересчете на эсцин.Мета роботи. Розробка методик контролю якості біологічно активних речовин рідких екстрактів насіння гіркокаштану і коренів живокосту – основних складових нової лікарської форми у вигляді гелю венотонізуючої дії.Матеріали та методи. Ідентифікацію основних біологічно активних речовин рослинних екстрактів проводили хімічними реакціями і методом тонкошарової хроматографії в системі розчинників хлороформ – оцтова кислота льодяна – метанол – вода (15 : 8 : 3 : 2), використовуючи як зразки порівняння СЗ есцину і СЗ алантоїну. Детектування хроматограм здійснювали обробкою розчином фосфорновольфрамової кислоти. Кількісне визначення проводили методом абсорбційної спектрофотометрії у видимій ділянці. Розрахунок кількісного вмісту проводили методом стандарту.Результати та їх обговорення. Хімічними реакціями виявлено у досліджуваному гелі біологічно активні сполуки поліфенольної будови. Методом тонкошарової хроматографії у порівнянні зі стандартними зразками підтверджено у складі гелю наявність есцину і алантоїну. Кількісне визначення суми тритерпенових сапонінів у перерахунку на есцин проводили методом спектрофотометрії у видимій ділянці і вона складає у гелі від 32 мг до 42 мг.Висновки. Результати, отримані при виконанні хімічних реакцій, методу тонкошарової хроматографії та кількісного визначення методом абсорбційної спектрофотометрії дозволяють рекомендувати стандартизувати досліджувану лікарську форму за сумою тритерпенових сапонінів у перерахунку на есцин

Одержання фармакопейного стандартного зразка ізопропілового естеру мигдальної кислоти

In accordance with the requirements of the International Council on Harmonization of Technical Requirements for Registration of Pharmaceuticals for Human Use (ICH) each monograph for a drug must include the test for related impurities. Impurities in a medicinal product may appear as initial, intermediate or side products of the synthesis and during storage.Aim. To obtain the impurity of the pregabalin substance – a high-purity isopropyl ester of mandelic acid in order to provide the domestic pharmaceutical market with the pharmacopoeial reference sample of the State Pharmacopoeia of Ukraine (RS SPhU) in the framework of the program for import substitution of reference samples.Materials and methods. To obtain RS SPhU of the mandelic acid isopropyl ester the traditional methods of organic synthesis, X-ray diffraction analysis, 1H and 13C NMR-spectroscopy, absorption spectrophotometry in the infrared region, thermogravimetry, the capillary method for determining the melting point, thin-layer and liquid chromatography were used, determination of water was performed by K. Fischer titration.Results and discussion. The simple method for the synthesis of 1-methylethyl-(2RS)-2-hydroxy-2-phenylacetate with mandelic acid and 2-propanol in the presence of catalytic amounts of inorganic acids, as well as its subsequent purification with a final yield of over 90 % have been proposed.Conclusions. As a result of the study isopropyl ester of mandelic acid has been synthesized, and the effective method of its purification providing a high degree of purity of the target compound has been selected. By its characteristics the substance obtained fully complies with the requirements of the LGC international certificate as a RS and can be used for the qualitative and quantitative determination of a related impurity in the pregabalin substance. В соответствии с условиями Международного совета по согласованию технических требований к лекарственным средствам (ICH) в каждую монографию на лекарственное средство необходимо включать тест на испытание сопутствующих примесей. Примеси в лекарственном средстве могут появляться как исходные, промежуточные или побочные продукты синтеза, так и при хранении. Цель работы – получить примесь субстанции прегабалина – изопропиловый эфир миндальной кислоты высокой чистоты для обеспечения отечественного фармацевтического рынка фармакопейным стандартным образцом Государственной фармакопеи Украины (ФСО ГФУ) в рамках программы импортозамещения стандартных образцов (СО).Материалы и методы. Для получения ФСО ГФУ изопропилового эфира миндальной кислоты использовали традиционные методы органического синтеза, рентгеноструктурный анализ, 1Н и 13С ЯМР-спектроскопию, абсорбционную спектрофотометрию в инфракрасной области, термогравиметрию, капиллярный метод определения температуры плавления, тонкослойную хроматографию и жидкостную хроматографию, а определение воды проводили титрованием полумикрометодом по К. Фишеру.Результаты и их обсуждение. Предложен простой в исполнении метод синтеза 1-метилетил-(2RS)-2-гидрокси-2-фенилацетата из миндальной кислоты и 2-пропанола в присутствии каталитического количества неорганических кислот, а также его последующей очистки с конечным выходом более 90 %.Выводы. В результате исследования синтезирован изопропиловый эфир миндальной кислоты и подобран эффективный метод его очистки, который обеспечивает высокую степень чистоты целевого продукта. По своим характеристикам полученное вещество полностью соответствует требованиям, предъявляемым к нему международным сертификатом LGC как к ФСО и может быть использовано для качественного и количественного определения сопутствующей примеси в субстанции прегабалина.Відповідно до умов Міжнародної ради з узгодження технічних вимог до лікарських засобів (ICH) до кожної монографії на лікарський засіб необхідно включати тест на випробування супутніх домішок. Домішки у лікарському засобі можуть з’являтися як вихідні, проміжні чи побічні продукти синтезу, так і при зберіганні. Мета роботи – одержати домішку субстанції прегабаліну – ізопропіловий естер мигдальної кислоти високої чистоти для забезпечення вітчизняного фармацевтичного ринку фармакопейним стандартним зразком Державної фармакопеї України (ФСЗ ДФУ) в рамках програми імпортозаміщення стандартних зразків (СЗ). Матеріали та методи. Для одержання ФСЗ ДФУ ізопропілового естеру мигдальної кислоти використовували традиційні методи органічного синтезу, рентгеноструктурний аналіз, 1Н та 13С ЯМР-спектроскопію, абсорбційну спектрофотометрію в інфрачервоній області, термогравіметрію, капілярний метод визначення температури плавлення, тонкошарову та рідинну хроматографію, а визначення води проводили титруванням за методом К. Фішера.Результати та їх обговорення. Запропонований простий у виконанні метод синтезу 1-метилетил-(2RS)-2-гідрокси-2-фенілацетату з мигдальної кислоти і 2-пропанолу в присутності каталітичної кількості неорганічних кислот, а також його наступного очищення з кінцевим виходом понад 90 %. Висновки. У результаті дослідження синтезовано ізопропіловий естер мигдальної кислоти та підібрано ефективний метод його очищення, який забезпечує високий ступінь чистоти цільової сполуки. За своїми характеристиками одержана речовина повністю відповідає вимогам, що висуваються до неї міжнародним сертифікатом LGC як до ФСЗ, та може бути використана для якісного та кількісного визначення супровідної домішки в субстанції прегабаліну.