Isoscaling in Light-Ion Induced Reactions and its Statistical Interpretation

Isotopic effects observed in fragmentation reactions induced by protons, deuterons, and alpha particles of incident energies between 660 MeV and 15.3 GeV on 112-Sn and 124-Sn targets are discussed. The exponential scaling of the yield ratios with the third component of the fragment isospin (N-Z)/2 is observed in all reactions, with scaling parameters that depend on the incident energy. Breakup temperatures for these reactions are deduced from double ratios of isotopic yields and tested for their relation with the isoscaling parameters. The quantum statistical (QSM) and the statistical multifragmentation (SMM) models are used for interpreting the results. The observed isoscaling can be understood as a consequence of a statistical origin of the emitted fragments in these reactions. The SMM analysis shows that the exponent describing the isoscaling behavior is proportional to the strength of the symmetry term of the fragment binding energy. Using this result, a symmetry-term coefficient (approximately 22.5 MeV) for fragments at breakup is deduced from the experimental data. This is close to the standard value and supports SMM assumptions for the breakup configuration. An alternative method of determining the symmetry-energy coefficient, by using isotope distribution widths, is also discussed

Особенности профессионального выгорания субъектов образовательного процесса

Мушкевич Мирослава Іванівна - канд. псих. наук, доцент, зав. кафедрою медичної психології та психодіагностики Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українк

Vegetation of the Eastern Arctic between 2.595–2.554 Ma (Data from Lake El’gygytgyn, North-East Russia)

The Pliocene-Pleistocene boundary, set at 2.588 Ma or the base of the Gelasian age, represents a shift in global climates from those of the comparatively warm Pliocene to the cooler conditions of the Pleistocene. Lake El’gygytgyn (Chukotka) provides one of the few continuous terrestrial records that permits a close examination of this important transition in Earth’s climate states. The MIS 102-MIS 103 portion of the El’gygytgyn palynological record indicates that, during the earliest Pleistocene, this area of the Arctic was vegetated by closed Larix-BetulaAlnus forest. Such vegetation contrasts to that of the latest Pliocene, when Larix forest-tundra dominated, and differs from the herb and shrub tundra found today in northern Chukotka. This earliest period of the Gelasian represents the climatic optimum for MIS 103. Even under the most severe conditions during MIS 102, Larix forest-tundra persisted, which differs greatly from the herb tundra that characterized many glacial intervals in the Arctic during the Late and Middle Pleistocene

Changes in the agrochemical parameters of sod-podzolic soils under the influence of chromium pollution and recultivation measures

In the conditions of the Udmurt Republic, field experiments (2017-2021) were carried out on the remediation of  agro-podzolic loamy soil (albeluvisoils) with a high level of chromium contamination (application of 500 mg a.i./kg of soil). Both chemical and physicochemical mechanisms have been used to reduce the degree of mobility of this heavy metal in soil. Ameliorants and fertilizers (limestone and phosphate rock, superphosphate, potassium humate, peat, zeolite) in various doses were studied as ameliorative additives. Various doses of ameliorants and fertilizers were studied as ameliorative additives: limestone and phospharite meal, superphosphate, potassium humate, peat and zeolite. As a result of the research, it was found that all ameliorative additives not only caused a sharp decrease in the mobility of chromium by 40-65 %, but also had a positive effect on the agrochemical parameters of the contaminated soil. The nature and parameters of this influence were determined by their chemical composition, the rate of application, and the period that passed after the application. Limestone flour statistically significantly reduced soil acidity in contaminated soil (by 1.21-3.03 pHKCl units) and increased the total of absorbed bases by 1.7-6.5 times. Phospharite meal (by 2.1-9.1 times) and superphosphate (by 13-43 %) increased the mobile phosphorus content in the soil; peat increased the organic matter content (by 0.28-1.47 abs.%); zeolite increased the total exchangeable bases by 1.4-9.8 mmol/100g or by 12-239 %. The positive effect of these ameliorative additives, especially their increased doses, was traced during all five years of observation, what allows them to be recommended as promising ameliorants for restoring the fertility of soddy-podzolic soils contaminated with chromium

Экономическая психология: предмет, методы, междисциплинарные связи

У статті розглядаються витоки економічної психології, етапи її розвитку і становлення, висвітлюються міждисциплінарні зв'язки. Здійснюється спроба теоретичного обґрунтування предмету економічної психології. Аналізуються та систематизуються методи дотичних наукових галузей щодо можливості їхнього застосування в економічній психології.In the article the sources of economic psychology, stages of its development and becoming are considered, interdisciplinary bonds are shown. The attempt of a theoretical substantiation of a subject of economic psychology is carried out. The methods of adjacent scientific areas are analyzed and systematized concerning an opportunity of their application in economic psychology.В статье рассматриваются истоки экономической психологии, этапы ее развития и становления, освещаются междисциплинарные связи. Осуществляется попытка теоретического обоснования предмета экономической психологии. Анализируются и систематизируются методы смежных научных областей относительно возможности их применения в экономической психологии

The Psychology of Human Health

Подано системне узагальнення матеріалів про психічне здоров’я людини. Розгля­нуто принципи та факти поліпшення психічного здоров’я людини, основні аспекти взаємовпливу позитивних (негативних) емоційних станів, способи психологічного захис­ту, професійного довголіття, що може сприяти переглядові ставлення до способу життя особистості. Головною метою книги є цілісне охоплення проблем психології здоров’я. Видання адресоване студентам вищих навчальних закладів, учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, профтехучилищ, викладачам, батькам, а також усім тим, хто ще не усвідомив значення здоров’я як вищої цінності людини, родини, суспільства і майбутнього нації.Tutorial “The Psychology of Human Health” presents the systematic generalization of materials about the psychological human welfare. It considers the principals and facts of human psychological health improving, main aspects of positive (negative) emotional conditions interference, means of defense, vocational guidance and professional longevity. All these may further the revision of personal relation to habit of life. The tutorial is addressed to students of educational institutions, to teaches, to parents as well as to everybody who for the present does not realized the importance of the heath as the great value for the individual, family, society and for future of all nation.ЗМІСТ Передмова 5 ЧАСТИНА І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ЗДОРОВ’Я Розділ 1. Предмет психології здоров’я 1.1. Поняття про психологію здоров’я 8 1.2. Місце психології здоров’я в інших галузях наукових знань 12 1.3. Здоров’я людини в контексті психології 17 1.4. Базові визначення стану здоров’я 23 1.5. Фактори підвищення рівня психічного здоров’я 29 1.6. Принципи забезпечення психічного здоров’я особистості 37 Розділ 2. Основні уявлення про здорову особистість 2.1. Еталони здоров’я та здорової особистості в історичному й сучасному вимірах 42 2.2. Модель здорової особистості в теоріях зарубіжних дослідників 51 Розділ 3. Внутрішня картина здоров’я 3.1. Основні складові частини внутрішньої картини здоров’я та її формування 70 3.2. Психічне здоров’я людини та позитивні емоційні стани 76 3.3. Психічне здоров’я людини й депресивні стани 80 ЧАСТИНА ІІ. ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ Розділ 4. Психологічні механізми забезпечення психічного здоров’я 4.1. Саморегуляція стану та поведінки в забезпеченні здоров’я 86 4.2. Самоконтроль стану і поведінки в забезпеченні здоров’я 90 4.3. Механізми компенсації в забезпеченні психічного здоров’я 96 4.4. Психогігієна і збереження здоров’я людини 99 Розділ 5. Психологічний захист особистості 5.1. Усвідомлення себе і свого місця у світі 105 5.2. Соціальне здоров’я особистості 110 5.3. Захисні реакції і механізми особистості 113 Розділ 6. Особистість і стрес 6.1. Поняття психологічного стресу та причини його виникнення 122 6.2. Поняття професійного стресу та причини його виникнення 128 6.3. Особливості поведінкових реакцій людини устресових ситуаціях 135 Розділ 7. Психологія впевненості особистості 7.1. Поняття про віру та довіру 142 7.2. Класифікація довірливих стосунків 146 7.3. Психологічні особливості впевненої в собі особистості 151 Розділ 8. Психологія професійного довголіття 8.1. Основні шляхи розвитку особистості професіонала 156 8.2. Розробка гуманістично орієнтованої моделі професійного розвитку 161 8.3. Особливості психології дорослих людей у різні періоди життя 166 8.4. Шляхи продовження професійного довголіття 172 ЧАСТИНА ІІІ. ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ ЗДОРОВ’Я Розділ 9. Професійна діяльність психолога в психології здоров’я 9.1. Мета і завдання фахівця-психолога в галузі здоров’я 178 9.2. Етико-психологічні принципи роботи в сучасній індустрії здоров’я 180 Розділ 10. Психодіагностика стану здоров’я особистості 10.1. Орієнтована оцінка здорової поведінки 186 10.2. Орієнтована оцінка емоційного благополуччя 187 10.3. Аутоаналітичний опитувальник здорової особистості 188 10.4. Дослідження особистості біографічним методом 191 10.5. Методика дослідження впевненості на усвідомлюваному рівні 195 10.6. Методика дослідження локусу контролю (ЛК) (Дж. Роттера) 197 10.7. Тест-опитувальник особистісної зрілості 200 10.8. Тест на професійний стрес 214 10.9. Діагностика смислових життєвих орієнтацій 217 10.10. Методика діагностики ступеня задоволеності основних потреб 221 10.11. Психодіагностика самотності 222 10.12. Проективний метод психодіагностики ВКЗ 224 10.13. Методика визначення ризику здатності до суїцидальності 229 10.14. Опитувальник на “вигорання” МВІ 231 10.15. Методика дослідження емоційно-особистісних особливостей (опитувальник Ольшаннікової-Рабінович) 233 10.16. Міссіпська шкала для ПТСР 235 10.17. Методика діагностики ставлення до інших людей з інвалідністю 239 10.18. Методика визначення типу акцентуації рис характеру та темпераменту К. Леонгарда і Х. Шмишека 240 10.19. Тест акцентуації характеру 245 10.20. Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса 268 10.21. Діагностика типів ставлення до хвороби 273 Висновки 290 Список рекомендованої літератури 291 Список додаткової літератури 291 Додатки 297 Предметний покажчик 306 Покажчик імен 31

Two Late Quaternary Pollen Records from South-Central Alaska

Pollen records from Wonder and Ten Mile lakes, located at aititudinal treeline to the north and south of the Alaska Range respectively, document the vegetation history of a portion of the southern Alaskan boreal forest. The new pollen diagrams indicate a Betula shrub tundra, preceded at Wonder Lake by a sparse herb tundra, which characterized these two areas during latest Wisconsinan times. Populus was in the vicinity of Ten Mile Lake ca. 10,000 BP, but was apparently absent from Wonder Lake. Picea glauca grew at or near Ten Mile Lake by 9100 BP, with P. mariana becoming important ca. 7000 BP. The first forests at Wonder Lake were also dominated by P. glauca and followed by increased numbers of P. mariana. The timing of forest establishment at Wonder Lake is uncertain due to problematic radiocarbon dates. Alnus appears to be common in both regions by ca. 7000 BP. These records suggest that paleo-vegetational reconstructions are more difficult for the southern than northern boreal forests in Alaska because of greater topographic diversity, difficulties with over-representation of some pollen taxa, and problems with radiocarbon dating. Despite these concerns, available data from south-central Alaska suggest that southern and northern forests differ in their vegetational histories. Such differences, when related to temperature fluctuations that have been postulated for the Holocene, imply that the Alaskan boreal forest may not respond uniformly to future global warming.Les inventaires polliniques de Wonder Lake et de Ten Mile Lake, situés à la limite altitudinale des arbres au nord et au sud de la chaîne de l'Alaska permettent de reconstituer l'histoire de la végétation d'une portion de la forêt boréale du sud de l'Alaska. Les nouveaux diagrammes polliniques montrent une toundra arbustive à Betula, précédée au Wonder Lake par une toundra herbacée clairsemée, à la fin du Wisconsinien. Vers 10 000 BP, Populus était dans les environs du Ten Mile Lake, mais était apparamment absent du Wonder Lake. Picea glauca croissait autour du Ten Mile Lake à 9100 BP et P. mariana prenait de l'importance vers 7000 BP. Au Wonder Lake, les premières forêts ont également été dominées par P. glauca, puis par un nombre croissant de P. mariana. La chronologie de !'afforestation est incertaine en raison de datations au radiocarbone douteuses. Alnus semble être une espèce courante dans les deux régions vers 7000 BP. Les inventaires indiquent que la reconstitution de la paléovégétation est plus difficile à faire pour les forêts méridionales que septentrionales de l'Alaska, en raison de la plus grande diversité topographique, la sur-représentation de certains taxons et des problèmes de radio-datation. Les données indiquent tout de même que l'histoire de la végétation des forêts diffèrent au nord et au sud. Ces différences, mises en relation avec les fluctuations de températures présumées de l'Holocène, laissent croire que la forêt de l'Alaska ne répondra pas nécessairement de façon uniforme à un réchauffement climatique éventuel.DbiJibneBbie aiiarpa.viMbi ocaaKOB 03ep Baeae n TeHMaRJi, pacnojioxeHiibix B6JIII3H Bepxiiert rpaiiMUbi Jieca Ha ceBepe H wre A/iflCKiiHCKoro xpeôîa, OTpaacaioT ncropnio pacTHTejibHOCTH KOKIIOH lacr" Sopea/ibHoro jieca AJIBCKH. HoBbie ribiJibuebe anarpaMMbi iiOKaabiBaioT, HTO KycTapmiKOBOfi 6epr30B0fi TyHApe, xapaKTepiioft aJifl 3TMX aByx TeppiiTopufl B Teieime no3iuiero BiicKoiicmia, npemuecTBOBajia B oTaoaceiinnx 03. Banae 6emiaH TpaBHHUCTHa iyHapa. Populus iipopn3parra.n B otcpecruocnix 03. Teii.vianji 10000 /J.H., HO, JlO-BIUHMOMy, OTCyTCTBOBaa B pafione 03. BaHae. 9100 JI.H. B panoHe 03. Tenvianj] H.11I B iienocpeacrBeimoH 6/IH30CTH OT iiero npoH3pacTajia Picea glauca, KOTopan BMepTe c Picea mariana nrpaeT 3Ha'iiiTe/ibnyio pojib B codaBe pacTHTeJibHOCTM OKO/IO 7000 .i.n. B nepBbix Jiecax B paflone 03. BaHae TaKjKe aoMiiiuipoBajia Picea glauca, 110 3aTe,vi pojib Picea mariana iiaHimaeT B03pacacTaTb. Bpe.viH noflB/ieiiHfl jiecoB B panone 03. Banae uoKaiie ycraiiaBJiiiBaeTca iiaaeacHo paaiioyr-jiepoaiibiM McroaoM. Alnus o6pa3yer cooBiuecTBa B06011X pafioiiax OKOJIO 7000 JI.H. nojiyieiuibie aaiiHbie cBiiaeTejibCTByioT 0 TOM, HTO peKoiicTpyKniifl pacTiiTejibiiocTH 6yaer 6ojieecjio>KHon aJin lOîKHbix, ieM aJifl ceaepiibix 6opeajibiibix JiecoB AJIHCKH 1133a SHa'iinejibiioro TonorpafpimecKoro iiecxoacTBa,3aTpyaiieiii!Ji B iiHTepnpeTaumi neKOTopwx nbijibneitbix TaKCOHOB, npoGjieM c paanoyrjiepoaiibiM aaTHpBaiine.M. HeavioTpa tia 3TH npo6jieivibi, nojicpieHHbie aaHiibie noKa3biaiOT, HTO fjopeajibiibie Jieca 11a wre 11 ceBepe ioaciion iacni UetiTajibiion AJIHCKH wweioT pa3Jiiiiyio iiCTopnio. TaKiie pa3Jinmtfl, cBfl3xaiuibie c n3MeiieiijiflMii 3eMJiepaTyp B Teieiuie ro.'ioueiia, cBiiae-Te.TbCTByioT, HTO 6opeajibiibiri Jiec AJIHCKH ,vioxer ne OTBenaTb cienapnio rjio6aJibiioro noTen.ieiina u SyaymeM