Multilayer approximation for a confined fluid in a slit pore

A simple Lennard-Jones fluid confined in a slit nanopore with hard walls is studied on the basis of a multilayer structured model. Each layer is homogeneous and parallel to the walls of the pore. The Helmholtz energy of this system is constructed following van der Waals-like approximations, with the advantage that the model geometry permits to obtain analytical expressions for the integrals involved. Being the multilayer system in thermodynamic equilibrium, a system of non-linear equations is obtained for the densities and widths of the layers. A numerical solution of the equations gives the density profile and the longitudinal pressures. The results are compared with Monte Carlo simulations and with experimental data for Nitrogen, showing very good agreement.Comment: 6 pages, 5 figures

Flocculating capability reducing the water solutions of polyethylene oxide (PEO) during storage

The changes of hydrodynamic characteristics and macromolecule dimensions of 0.2% water solution PEO are investigated depending on duration of the isothermal endurance. By the methods of viscosimetry, NMR and molecular-mass distribution it is ascertained that in the first 20-28 days of solution endurance the decrease of flocculating capability of PEO is caused by the change of polymer chains conformation, and during further storage - by the chains destruction

The effect of flocculants on electrokinetic and sedimentation properties of aqueous suspensions of cellulose nitrates

The effect of water-soluble polymers of various natures on the electrokinetic and sedimentation properties of aqueous suspensions of cellulose nitrates were studied. The greatest flocculating effect was observed upon introduction of a nonionic polymer, polyoxyethylene (0.12% with respect to dry fiber) into the nitrocellulose suspension. In this case, the electrokinetic potential decreases almost to zero. The mechanisms of action of flocculants of various natures (cationic, anionic, and nonionic) were discussed

Enhanced Synthesis of the Exopolysaccharide Ethapolan by Acinetobacter sp. 12S Grown on a Mixture of Substrates

Earlier, we found that the synthesis of the microbial exopolysaccharide (EPS) ethapolan by Acinetobacter sp. 12S can be enhanced by growing this bacterium on a mixture of ethanol and glucose It should be noted that the cultivation of Acinetobacter sp. 12S on the substrate mixture was accompanied by the enhancement of the synthesis of not only the EPS but also the biomass. The aim of this work was to maximize the transformation of the substrate carbon into EPS. Among the factors studied that may influence the transformation efficiency were the effect of the inoculum, the concentration of carbon and nitrogen sources in the medium, the nature of the energy-deficient substrate, and the availability of sodium ions. MATERIALS AND METHODS Strains. The two bacterial strains used in this work were Acinetobacter sp. 12S (the ethapolan producer described earlier Cultivation conditions. The strains were grown in a liquid mineral medium Cells for inoculation were grown on nutrient agar for 2 days or in mineral K + medium with (a) 0.5 vol % ethanol, (b) 0.5 wt % glucose, or (c) 0.5 vol % ethanol + 0.5 wt % glucose for 16-24 h (i.e., to the exponential growth phase). The inoculum was grown at the Abstract -Enhanced synthesis of the exopolysaccharide ethapolan by Acinetobacter sp. 12S was observed when the bacterium was grown on a mixture of two energetically nonequivalent substrates (ethanol and glucose) taken in a molar proportion of 3.1 : 1. The efficiency of carbon transformation into EPSs was maximum when sodium ions were absent in the medium, the concentration of nitrogen source was reduced to 0.3-0.45 g/l, and the inoculum was grown on ethanol. Such conditions provided an increase in the maximum specific growth rate and its attainment in earlier cultivation terms. Molasses as a substitution for glucose was inefficient. The activities of the key enzymes of C 2 metabolism in Acinetobacter sp. 12S cells grown on the substrate mixture were 1.1 to 1.7 times lower than they were during growth on ethanol alone. The activity of isocitrate lyase in cells grown on the substrate mixture declined to an even greater extent (by 4-7 times), indicating that the role of the glyoxylate cycle in such cells is insignificant. Key words : intensification of exopolysaccharide synthesis, mixed substrate, key enzymes of C 2 and C 6 metabolism

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ МІОКАРДА У ПАЦІЄНТОК З НЕСТАБІЛЬНОЮ СТЕНОКАРДІЄЮ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЗВИЧКИ КУРІННЯ

The article presents the results of a study of the structural and functional remodeling of the heart, the state of general and local myocardial contractility in women with unstable angina (UA), depending on the smoking habit. The aim – to study the features of structural and functional cardiac remodeling, the state of general and local myocardial contractility in women with unstable angina (UA) depending on smoking habits. Material and Methods. A total of 146 women aged 38–73 years (mean age (54.63±1.45) hospitalized for UA were examined. In dependence on smoking habits all patients were divided into two groups: group 1 – female smokers (n = 82, the average age of (50.7±1.8) years). Group 2 – women with UA, without habits of smoking (n = 64, mean age (59.8±1.4). years). After carrying out of transthoracic echocardiography during the first day of hospitalization it was found out the End-Diastolic Size of the left ventricle (LVEDS, cm), the End-Systolic Size (LVESS, cm), the Posterior Wall Thickness (PWT, cm) and Septal wall thickness (SWT, cm) of the left ventricle LV, left atrium size (LAS, cm), the LV end-diastolic volume (LVEDV, ml ), the LV end-systolic volume (LVESV, ml ) and the LV ejection fraction (LVEF), degree of violation of local contractility (DVLC ) and asynergy index ( IndA ). Results. The average age of women smokers hospitalized with UA (group I) was approximately 9 years significantly lower than the non-smokers (group II). Compared with the patients in group II, patients in group I have significantly higher results of LVEDS ( 5.75±0.04) (I) vs. (4.43±0.05) cm (II)), LVESS (4.29±0.26) (I) vs. (3.84±0.21) cm (II)), LVESV (80.54±10.07) (I) vs. (56.96±7.82) ml (II)), LVEDV (148.15±13.40) (I) and (134.28±12.74) ml (II)), LAS (3.82±0.06) (I) vs. (3.45±0.06) cm (II)), PWT (1.04±0.01) (I) vs. (0.97±0.03) cm (II)) and SWT (1.18±0.01) vs. (1.12±0.02) cm (II)), LV mass (LVM) (172.52±9.82) (I) vs. (161.45±7.26) (II)) and LV mass index (LVMI) (112.43±3.56) (I) vs. (97.12±2.93) g/m 2 (II)). In patients with smoking factor (group I) predominantly eccentric hypertrophy of the left ventricle (47.6 %) is formed, in women in group II – is formed concentric remodeling of LV (43.7 %). The average value of the LVEF in individuals of group I turned to be significantly lower and the data of the level of regional myocardial contractility (DVLC and IndA) – higher than women in group II had (1.06±0.01) units and (1.25±0.01) (I) vs (0.67±0.02) and (1.14±0.02) (II). Conclusions. Factor of smoking is associated with the development of distinct structural and functional changes in the myocardium of women and higher risk of acute coronary syndrome (ACS) in significantly younger ages. It is recordered that patients with UA and factor of smoking, compared to nonsmokers, have significantly larger LA and thickening of the walls of the LV, increasing of the ESV and the EDV of the LV, LVMI and forming mainly eccentric hypertrophy. In women smokers with UA was found heavier violation of general and regional myocardial contractility than women without the habit of smoking, as evidenced by significantly lower LVEF and higher values IndA and DVLC.В статье представлены результаты исследования особенностей структурно-функционального ремоделирования сердца, состояния общей и локальной сократимости миокарда у женщин с нестабильной стенокардией (НС) в зависимости от привычки курения. Цель – изучить особенности структурно-функционального ремоделирования сердца, состояние общей и локальной сократимости миокарда у женщин с нестабильной стенокардией (НС) в зависимости от привычки курения. Материал и методы. Обследовано 146 женщин в возрасте 38–73 лет (средний возраст (54,63±1,45) лет), госпитализированных по поводу НС. В зависимости от привычки курения все пациентки были поделены на две группы: I группа – курящие (n=82, средний возраст (50,7±1,8) лет), II группа – женщины, больные НС, без привычки курения (n=64, средний возраст 59,8±1,4 лет). При проведении трансторакальной эхокардиографии в первый день госпитализации определяли конечный диастолический размер (КДР, см) левого желудочка (ЛЖ), конечный систолический размер ЛЖ (КСР, см), толщину задней стенки (ТЗС, см) и межжелудочковой перегородки (ТМЖП, см) ЛЖ, размер левого предсердия (ЛП, см), конечный диастолический объем (КДО, мл), конечный систолический объем (КСО, мл) ЛЖ и фракцию выброса (ФВ), степень нарушения локальной сократимости (СПЛС) и индекс асинергии (ИндА). Результаты. Средний возраст госпитализированных с НС курящих женщин (I группа) оказался примерно на 9 лет достоверно меньше, чем женщин, которые не курили (II группа). По сравнению с больными II группы, у пациенток I группы регистрируются достоверно более высокие значения КДР ЛЖ ((5,75±0,04) см (I) против (4,43±0,05) см (II)), КСР ЛЖ ((4,29±0,26) (I) против (3,84±0,21) см (II)), КСО ЛЖ ((80,54±10,07) мл (I) против (56,96±7,82) мл (II)), КДО ЛЖ ((148,15±13,40) мл (I) и (134,28±12,74) мл (II)), размер ЛП ((3,82±0,06) см (I) против (3,45±0,06) см (II)), ТЗС ЛЖ ((1,04±0,01) см (I) против (0,97±0,03) см (II)) и ТМЖП ЛЖ ((1,18±0,01) см (І) против (1,12±0,02) см (II)), ММ ЛЖ ((182,52±9,82) (І) против (171,45±7,26) (II)) и ИММ ЛЖ ((112,43±3,56) (І) против (97,12±2,93) г/м2 (II)). У пациенток с фактором курения (I группа) формируется преимущественно эксцентрическая гипертрофия ЛЖ (47,6 %), у женщин II группы – концентрическое ремоделирование ЛЖ (43,7 %). Среднее значение ФВ ЛЖ у лиц I группы оказалось достоверно ниже, а показатели регионарной сократимости миокарда (СПЛС и ИндА) – выше, чем у женщин II группы (соответственно (1,06±0,01) од и (1,25±0,01) (І) против (0,67±0,02) и (1,14±0,02) (II)). Выводы. Фактор курения ассоциируется с развитием выразительных структурно-функциональных изменений в миокарде женщин и высоким риском развития ОКС в достоверно младших возрастных группах. У пациенток с НС и фактором курения по сравнению с некурящими, регистрируются достоверно большие размеры ЛП и утолщение стенок ЛЖ, увеличение КСО и КДО ЛЖ, ИММ ЛЖ и формирование преимущественно эксцентрической гипертрофии. У курящих, больных НС, выявлено более тяжелые нарушения общей и регионарной сократительной способности миокарда, чем у женщин без привычки курения, что подтверждается достоверно более низкой ФВ ЛЖ и высокими значениями ИндА и СПЛС.В статті представлені результати дослідження особливостей структурно-функціонального ремоделювання серця, стану загальної і локальної скоротливості міокарда у жінок з нестабільною стенокардією (НС) в залежності від звички куріння. Мета – вивчити особливості структурно-функціонального ремоделювання серця, стан загальної і локальної скоротливості міокарда у жінок з нестабільною стенокардією (НС) в залежності від звички куріння. Матеріал і методи. Обстежено 146 жінок віком 38–73 роки (середній вік (54,63±1,45) років), госпіталізованих з приводу НС. В залежності від звички куріння всі пацієнтки були поділені на дві групи: І група – жінки-курці (n=82, середній вік (50,7±1,8) років), ІІ група – жінки, хворі на НС, без звички куріння (n=64, середній вік (59,8±1,4) років). При проведенні трансторакальної ехокардіографії в перший день госпіталізації визначали кінцевий діастолічний розмір (КДР, см) лівого шлуночка (ЛШ), кінцевий систолічний розмір ЛШ (КСР, см), товщину задньої стінки (ТЗС, см) та міжшлуночкової перегородки (ТМШП, см) ЛШ, розмір лівого передсердя (ЛП, см), кінцевий діастолічний об’єм (КДО, мл), кінцевий систолічний об’єм (КСО, мл) ЛШ та фракцію викиду (ФВ), ступінь порушення локальної скоротливості (СПЛС) та індекс асинергії (ІндА). Результати. Середній вік госпіталізованих з НС жінок-курців (І група) виявився приблизно на 9 років достовірно меншим, ніж жінок, які не курили (ІІ група). Порівняно з хворими ІІ групи, у пацієнток І групи реєструвалися достовірно вищі значення КДР ЛШ ((5,75±0,04) см (І) проти (4,43±0,05) см (ІІ)), КСР ЛШ ((4,29±0,26) см (І) проти (3,84±0,21) см (ІІ)), КСО ЛШ ((80,54±10,07) мл (І) проти ((56,96±7,82) мл (ІІ)), КДО ЛШ ((148,15±13,40) мл (І) та (134,28±12,74) мл (ІІ)), розмір ЛП ((3,82±0,06) см (І) проти (3,45±0,06) см (ІІ)), ТЗС ЛШ ((1,04±0,01) см (І) проти (0,97±0,03) см (ІІ)) і ТМШП ЛШ ((1,18±0,01) см проти (1,12±0,02) см (ІІ)), ММ ЛШ ((182,52±9,82) (І) проти (171,45±7,26) (ІІ)) та ІММЛШ ((112,43±3,56) г/м2 (І) проти (97,12±2,93) г/м2 (ІІ)). У пацієнток з фактором куріння (І група) формується переважно ексцентрична гіпертрофія ЛШ (47,6 %), у жінок ІІ групи – концентричне ремоделювання ЛШ (43,7 %). Середнє значення ФВ ЛШ у осіб І групи виявилось достовірно нижчим, а показники реґіонарної скоротливості міокарда (СПЛС та ІндА) – вищими, порівняно з жінками ІІ групи (відповідно (1,06±0,01) од і (1,25±0,01) (І) проти (0,67±0,02) і (1,14±0,02) (ІІ)). Висновки. Фактор куріння асоціюється з розвитком виразніших структурно-функціональних змін у міокарді жінок та вищим ризиком розвитку ГКС у достовірно молодших вікових групах. У пацієнток з НС і фактором куріння, порівняно з некурцями, реєструються достовірно більші розміри ЛП і потовщення стінок ЛШ, збільшення КСО та КДО ЛШ, ІММ ЛШ та формування переважно ексцентричної гіпертрофії. У жінок-курців, хворих на НС, виявлено тяжчі порушення загальної та регіонарної скоротливої здатності міокарда, ніж у жінок без звички куріння, що підтверджується достовірно нижчою ФВ ЛШ та вищими значеннями ІндА і СПЛС