The system of measures to improve the health of the population of Ukraine based on the analysis of the global burden of diseases and its risk factors.

In the modern world, the use of the global burden of diseases and the quantitative assessment of the factors leading to the loss of a healthy life provides fundamental evidence for the development of an adequate public health policy. The purpose of the study is to substantiate the system of measures on improvement of the health of the population of Ukraine on the basis of an in-depth analysis of the global burden of diseases and injuries and associated risks. The study used materials from the Institute of Health Metrics and Evaluation of the University of Washington, Human Development Network of the World Bank and the «Disease Burden Unit» of the World Health Organization, collected during 1990-2017 years. The bibliosemantic, historical, epidemiological, conceptual modeling methods and benchmarking were used in the course of study. The loss rate of age-standardized disability-adjusted life  year (DALY) in Ukraine in the period between 1990-2017 practically unchanged and in 2017 it was 34 975.04 DALYs per 100 000, which is almost a quarter more than in the countries of Eastern Europe and twice as much as in the countries of Western Europe. In the structure of  Global diseases burden  in Ukraine, 3/4 falls on non-communicable diseases, about 15 % depend on external causes and less than 1/10 – on infectious and other diseases and conditions. Shares of the disease burden associated with specific risk factors and diseases related to the relevant factor were identified. The evidence-based system of measures is aimed at achieving goals to reduce the global burden of disease and the risk factors affecting it, being based on an inter-sectoral approach and combines population and individual risk strategies. The subjects of the system are parliament, central and local governments / communities, private campaigns, the media, public health structures and primary health care

УРАХУВАННЯ КАР’ЄРНИХ ПРАГНЕНЬ ТА ІНШИХ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕРЕСУ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ДО ГРОМАДСЬКОЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Purpose: to study the career orientations of medical students and the factors that impact them to identify ways to increase the interest of future physicians in Public health. Materials and Methods. A sociological and psycho diagnostic examination was conducted among 163 medical students of 1–6 years of study at the State Institution “Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine” using the methods: “Career anchors” Schein E. H. in adaptation Zhdanovich A. A.; multivariate empathy questionnaire M. Davis (1983) in adaptation Karyagina T. D. and Kuhtova N. V. (2016) and the WHO QOL-8 methodology. The confidentiality of the information was protected by the depersonification of student IDs. Statistical analysis including descriptive and analytical statistics was performed using STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., serial № AGAR909E415822FA). Results. The study found that half of the respondents take care of their career planning issues and their proportion increases with age and course of training. Among the career orientations of medical students, the focus is on integrating lifestyles – a way of life that harmoniously combines the interests of the family, career and self-development (24.5 %), stability in the workplace (23.9 %) and service for the benefit of the people (22.7 %). One-third of those surveyed had orientation on vertical or horizontal career. There were no differences in career ambitions by age and gender. One of the factors that impact career ambitions is the empathy of the students and their quality of life, which in turn has a definition mainly by the environment. Most of the respondents rated their QOL as average and good (78.8 %), to a lesser extent students were satisfied with social relationships (49.1 % positive evaluations). The proportion of students with an above-average level of empathy is 43.6 % for the cognitive component and 41.7 % for the emotional component. Multiple correlations were found between empathic characteristics, quality of life, students’ career anchors, and other factors. Conclusions. During the educational process, in higher medical schools it is advisable to introduce approaches to increase awareness and involvement of students in Public health. This requires active learning strategies, such as special interest groups (sections), text and photo essays, concurrent training for students in both the Medical Doctor and Master of Public Health programs.Мета: вивчити кар’єрні орієнтації студентів–медиків і чинників що на них впливають, для визначення шляхів підвищення інтересу майбутніх лікарів до громадської охорони здоров’я. Матеріали і методи. Проведено соціологічне та психодіагностичне обстеження серед 163 студентів-медиків I–IV курсів навчання ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» із застосуванням методик: «Якір кар’єри» Е. Шейна в адаптації А. А. Жданович; багатофакторного опитувальника емпатії М. Davis, (1983) в адаптації Т. Д. Карягиної та Н. В. Кухтової, (2016) та методики Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) вивчення якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (ЯЖ) за 8-ма запитаннями (ВООЗ ЯЖ-8). Конфіденційність інформації була захищена деперсоніфікацією ідентифікаторів студентів. Статистичний аналіз, що включав методи описової та аналітичної статистики, здійснювали за допомогою STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., серійний № AGAR909E415822FA). Результати. Дослідження показало, що питаннями планування власної кар’єри опікується половина з опитаних та їх частка закономірно зростає з віком  і курсом навчання. Серед кар’єрних орієнтацій студентів-медиків домінує націленість на інтеграцію стилів життя – спосіб життя, який гармонійно поєднує інтереси сім’ї, кар’єри та саморозвитку (24,5 %), за ним слідує стабільність місця роботи (23,9 %) та служіння на користь людям (22,7 %). Для третини обстежених характерною є орієнтація на вертикальну чи горизонтальну кар’єру. Не виявлено розбіжностей у кар’єрних прагненнях за віком та статтю. Одними із чинників, що впливають на формування кар’єрних прагнень, є емпатія студентів та їх якість життя, яка, у свою чергу, формується переважно за рахунок навколишнього середовища. Більшість опитаних оцінила власну якість життя як середню та добру (78,8 %). Меншою мірою студенти задоволені соціальними взаємозв’язками (49,1 % позитивних оцінок). Частка студентів із рівнем емпатії вище середнього становила для когнітивної складової 43,6 %, для емоційної – 41,7 %. Виявлено множинні кореляційні зв’язки між емпатичними характеристиками, сферами якості життя, кар’єрними якорями студентів та іншими чинниками. Висновки. Під час навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах доцільно запроваджувати підходи, спрямовані на підвищення обізнаності та залучення студентів до громадської охорони здоров’я. Це вимагає стратегій активного навчання, на кшталт спеціальних груп інтересів (гуртків), текстових та фото есе, паралельної підготовки студентів як за програмою магістра медицини, так і за програмою магістра громадського здоров’я

Assessment of appropriateness of hospitalisations in Ukraine: analytical framework, method and fndings

The proposed method is robust in assessing the appropriateness of hospitalisations and duration of inpatient stays. The quantifed levels of unnecessary hospital care indicate the need for improving effciency and quality of care and optimising the excessive hospital capacities in Ukraine

National health expenditure trends, 2000 to 2019

The aim: To assess the lo n g-term dynam ics o f health spending in Ukraine from the standpoint o f readiness to m ake progress in the universal health coverage (UHC) Materials and methods: Data from the Global Health Expenditure D atabase, European H ealth for All database, World Bank Open Data, collected du rin g 2 000-2019 were used. The research w as conducted using bibliosem antic, historical m ethods and benchm arking. Results: All indicators o f health spending in Ukraine show ed som e gro w th: total and governm ent health spending o f % Gross D om estic Product (GDP) by 3 4 % (9 5 % CI 13-55) and 2 8 % (9 5 % CI 8 -4 8 ), total and governm ent health sp en d in g per capita in US $ by 7.1 and 6.5 tim es and in Purchasing pow er parity (PPP) - by 4 and 3.8 tim es. Growth was interrupted during the glo b al (2008) and national (2017-2019) financial crises. O u t-of-pocket sp en d in g in Ukraine grew and am ounted to 5 1 .1 % in 2019, w h ich is by 2.1 tim es m ore than in the European region - 2 4 .0 % (15.5; 36.6). In 2019 Ukraine ranked am o n g 1 0 % o f the countries w ith the worst com bination o f governm ent health spending per share o f GDP and share o f OOPS in total health spending. Conclusions: The study found an u nsustainable upw ard dyn am ic in health spen d in g. In the last decade, there has been a clear trend tow ards an increase % OOPS in total health sp en d in g a gain st low, aim ed at reducing governm ent health sp en d in g as % o f GDP, w h ich could n egatively affect UHC

Reforming sanitary-epidemiological service in Central and Eastern Europe and the former Soviet Union: an exploratory study

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p>Public health services in the Soviet Union and its satellite states in Central and Eastern Europe were delivered through centrally planned and managed networks of sanitary-epidemiological (san-epid) facilities. Many countries sought to reform this service following the political transition in the 1990s. In this paper we describe the major themes within these reforms.</p> <p>Methods</p> <p>A review of literature was conducted. A conceptual framework was developed to guide the review, which focused on the two traditional core public health functions of the san-epid system: communicable disease surveillance, prevention and control and environmental health. The review included twenty-two former communist countries in the former Soviet Union (fSU) and in Central and Eastern Europe (CEE).</p> <p>Results</p> <p>The countries studied fall into two broad groups. Reforms were more extensive in the CEE countries than in the fSU. The CEE countries have moved away from the former centrally managed san-epid system, adopting a variety of models of decentralization. The reformed systems remain mainly funded centrally level, but in some countries there are contributions by local government. In almost all countries, epidemiological surveillance and environmental monitoring remained together under a single organizational umbrella but in a few responsibilities for environmental health have been divided among different ministries.</p> <p>Conclusions</p> <p>Progress in reform of public health services has varied considerably. There is considerable scope to learn from the differing experiences but also a need for rigorous evaluation of how public health functions are provided.</p

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ

Purpose: theoretical substantiation of model of integrated health care system in Ukraine for improvement of quality and efficiency of health services of the population.Materials and methods: system approach and analysis, conceptual modeling.Results. Theoretically proved the general model of integration medical care in Ukraine, leading which components are activity coordination (between health care levels, health care facilities and their structural departments); team work of doctors of various specialties, continuity of medical care. Conditions providing realisation of model, are defined: health care standardization, creation of powerful financial pool, adjustment of effective information interchange between stakeholders of health care and creation of collective responsibility system for resalts of system performance.   Conclusions. Medical care integration allows increasing its efficiency and effectiveness.Мета: теоретичне обґрунтування моделі інтегрованої системи медичної допомоги в Україні для підвищення якості та ефективності медичного обслуговування населення.Матеріали і методи: системний підхід і аналіз, концептуальне моделювання.Результати. Теоретично обґрунтовано загальну модель інтеграції медичної допомоги в Україні, провідними компонентами якої є координація діяльності (між рівнями медичної допомоги, закладами охорони здоров’я та їх структурними підрозділами); командна робота лікарів різних спеціальностей, наступність медичного обслуговування. Умовами, що забезпечують реалізацію моделі, визначені: стандартизація медичної допомоги, створення потужного фінансового пулу, налагодження ефективного обміну інформацією між учасниками процесу надання медичної допомоги та створення системи колективної відповідальності за результати діяльності системи.Висновки. Інтеграція медичної допомоги дозволяє підвищити її дієвість та ефективність