Вплив сухих сумішей покриття на ефективність захисту деревини від дії полум’я магнію

We carried out an analysis of the occurrence of fires and explosions on objects of storage of explosive products and established that one of the greatest risks is a fire hazard. Since the storage of such products involves the use of wood, both in building structures and packaging products, it is important to establish effectiveness of fire protection at high temperatures and influence of components that are part of the composition, and their role in ensuring fire resistance and fire protection mechanisms. This makes it possible to develop effective methods and means for extinguishing fires in such classes and take into account their peculiarities. We proposed a composition to counteract a high temperature. The basis of its mixture consisted of fire retardants (ammonium polyphosphate), gas formers (melamine), carbohydrates (pentaerythritol), and high-temperature fillers based on mineral substances. Studies showed that charring depth under the action of magnesium flame for untreated wood samples was larger than 16÷20 mm. Instead, after the fire protection treatment of wood with dry mixtures coating, the charcoal depth did not exceed 5÷6 mm. This allows us to conclude that the fire protection of wooden structures and the use of dry mixtures for the localization of magnesium flame is appropriate.Extinguishing of the magnesium flame with samples of dry mixtures coating with the addition of aluminosilicate microspheres, perlite, basalt scales, metallurgical sludge and ashes in the amount of 10 % showed the intensity of the supply of powder in the extinguishing of magnesium flame in the range of 0.034÷0.041 g/(cm2·s), which is significantly lower than the sodium chloride supply rate. The results of determination of the efficiency of extinguishing magnesium flame with dry mixtures coating indicate the ambiguous effect of fillers on the change in supply rate during flame extinguishing. The greatest effect is demonstrated by the mixture with the addition of basaltic scales, its supply rate is the lowest when extinguishing the magnesium flame and is 0.034 g/(cm2·s)Исследовано влияние сухих смесей покрытия из неорганических и органических веществ на эффективность защиты древесины от воздействия пламени магния. Установлено, что сухие смеси на органической основе с добавлением минеральных наполнителей под действием высокой температуры выделяют в окружающую среду газы, которые изолируют горючий металл от доступа кислорода, образуют покров и прекращают горениеДосліджено вплив сухих сумішей покриття з неорганічних та органічних речовин на ефективність захисту деревини від дії полум’я магнію. Встановлено, що сухі суміші на органічній основі з додаванням мінеральних наповнювачів, під дією високої температури виділяють у навколишнє середовище гази, які ізолюють горючий метал від доступу кисню, утворюють покрив та припиняють горінн

Встановлення вогнезахисної ефективності очерету, обробленого просочувальним розчином і покриттями

An analysis of techniques for determining the fire protective effectiveness of reed was performed; the need to develop reliable methods for studying the process of ignition and flame propagation around the surface of the building structure, required to create new types of fireproof materials, was established. Estimation of ignition time and time of passing the surface area by the flame front revealed the unreliability of the actual values of the flammability index. The method for determining the process of ignition and propagation of flame of fire protected materials was substantiated and, taking into account the permanent conditions of heat and mass exchange in the course of testing, the setup was developed. Determining the flammability index implies the impact on sample of the heat flux of the electric radiation plane and the sample ignition by the burner. In also involves determining the thermal coefficient of the plant, measurement of the maximum temperature of combustion products and the time of its achievement, ignition time and the time of passing the surface sections by the flame front, the length of the burnt part of the sample and calculation of flammability index.The conducted research into the process of ignition and flame propagation along the reed surface using a given technique showed that the raw sample under thermal influence ignited at second 52, the flame propagated across the whole sample over 100 s. The fire protected sample, treated with the impregnating solution based on the mixture of inorganic and organic substances, specifically the mixture of urea and phosphoric acids and natural polymer in the amount of 47.1 g/m2, ignited at second 595, flame propagation along the surface occurred only at the first section, the maximum temperature of flue gases was 114 °C, flammability index decreased to 0.42.The results of determining the flammability index showed that under the influence of high temperature flow on the coating in the amount of 46.2 g/м2, ignition and flame propagation did not occur, flammability index was 0. Due to intense swelling, there occurred a slight increase in temperature in the vent pipe. A decrease in the flame retardant in the composition by two times at the same consumption resulted in an increase in flammability index for the roofing impregnating solution up to 5.8, and for the swelling coating up to 0.96, respectively. The above results make it possible to establish the ratio of flame retardants and polymers in these compositions and their required quantityПроведен анализ способов определения огнезащитной эффективности камыша и установлена необходимость разработки надежных методов исследования процесса воспламенения и распространения пламени по поверхности строительной конструкции, необходимых для создания новых типов огнезащитных материалов. Оценка времени воспламенения и прохождения фронтом пламени участков поверхности, выявила недостоверность реальных значений индекса горючести материала. Был обоснован способ определения процесса воспламенения и распространения пламени огнезащищенных материалов, а с учетом постоянных условий тепломассообмена в ходе испытаний, разработано устройство. Определение индекса горючести заключается в воздействии на образец теплового потока электрической радиационной панели и зажигании образца горелкой. А также определения теплового коэффициента установки, измерения максимальной температуры продуктов горения и время ее достижения, времени воспламенения и прохождения фронтом пламени участков поверхности, длину сгоревшей части образца и расчета индекса горючести.Проведенные исследования процесса воспламенения и распространения пламени по поверхности камыша по данной методике показали, что необработанный образец под термическим воздействием занялся на 52 с, пламя распространилось по всему образцу в течение 100 с. Огнезащитная образец, обработанный пропиточным раствором на основе смеси неорганических и органических веществ, а именно смесь карбамида и фосфорных кислот и природного полимера в количестве 47,1 г/м2, занялся на 595 с, распространения пламени по поверхности произошло только на первый участок, максимальная температура дымовых газов составляла 114 ° C, а индекс горючести снизился до 0,42.Результаты определения индекса горючести показали, что при воздействии высокотемпературного потока на покрытие в количестве 46,2 г/м2, возгорание и распространение пламени не произошло, индекс горючести составил 0 За счет интенсивного вспучивание произошло незначительное повышение температуры в вентиляционной трубе. Снижение антипирена в композиции в два раза при тех же расходов привело к повышению индекса горючести для кровельного пропиточного раствора до 5,8, а для вспучивающего покрытия до 0,96 соответственно. Вышеприведенные результаты позволяют установить соотношение антипиренов и полимеров в данных композициях и необходимое количество их количествоПроведено аналіз способів визначення вогнезахисної ефективності очерету і встановлено необхідність розробки надійних методів дослідження процесу займання та розповсюдження полум'я по поверхні будівельної конструкції, необхідних для створення нових типів вогнезахисних матеріалів. Оцінка часу займання і проходження фронтом полум'я ділянок поверхні виявило недостовірність реальних значень індексу горючості матеріалу. Був обґрунтований спосіб визначення процесу займання та розповсюдження полум'я вогнезахищених матеріалів, а з урахуванням постійних умов тепломасообміну в ході випробувань, розроблено пристрій. Визначення індексу горючості полягає у впливі на зразок теплового потоку електричної радіаційної панелі і запалюванні зразка пальником. А також визначення теплового коефіцієнта установки, вимірювання максимальної температури продуктів горіння і час її досягнення, часу займання і проходження фронтом полум'я ділянок поверхні, довжину згорілої частини зразка і розрахунку індексу горючості.Проведені дослідження процесу займання та розповсюдження полум'я по поверхні очерету за даною методикою показали, що необроблений зразок під термічним впливом зайнявся на 52 с, полум'я поширилося по всьому зразку протягом 100 с. Вогнезахищений зразок, оброблений просочувальним розчином на основі суміші неорганічних та органічних речовин, а саме суміш карбаміду і фосфорних кислот та природного полімеру у кількості 47,1 г/м2, зайнявся на 595 с, поширення полум'я по поверхні відбулося тільки на першу ділянку, максимальна температура димових газів становила 114 ° C, а індекс горючості знизився до 0,42.Результати визначення індексу горючості показали, що при впливі високотемпературного потоку на очерет вогнезахищений покриттям у кількості 46,2 г/м2, загоряння і поширення полум'я не відбулося, індекс горючості склав 0. За рахунок інтенсивного спучування відбулося незначне підвищення температури у вентиляційній трубі. Зниження антипірену у композиції у двічі за тих же витрат призвело до підвищення індексу горючості для покрівельного просочувального розчину до 5,8, а спучуючого покриття до 0,96 відповідно. Вищенаведені результати дозволяють встановити співвідношення антипіренів та полімерів у даних композиціях та необхідну кількість їх кількіст

Дослідження механізму захисної дії деревини інтумесцентним покриттям

The object of research is intumescent coatings for wood, which, under the influence of high temperatures, are capable of forming a coked cellular material layer on the wood surface, which prevents the passage of temperature to the material. One of the most problematic areas in the application of these coatings is the unknown efficiency of the application and their performance characteristics. The effectiveness of wood fire protection in building structures and wood products is determined by the level of their ability to withstand thermal effects and is determined by the schedule of components under the influence of temperature with the absorption of heat and the formation of non-combustible gases. Thermal destruction of protected wood was carried out and volatile destruction products were identified, and a change in the components was obtained, namely, during thermal decomposition of fire-protected wood, the amount of combustible gases decreases and the amount of inert gases increases in the reverse order. To establish the effectiveness of wood protection with the given coating, it is necessary to conduct research on the wood flammability. In the course of the study, standardized equipment in accordance with DSTU 2289 was used. It was experimentally established that the treated wood is characterized by a low weight loss (2.2 %) and a flue gas temperature of less than 200 °C, and also belongs to hardly combustible materials. This is due to the fact that the coating, when exposed to high temperatures, forms a significant swelling coefficient and contributes to the formation of a heat-insulated coke layer, which prevents the wood from burning out, and the passage of high temperature to the material. Thanks to this, it is possible to obtain wood with indicators that do not spread a flame on the surface, and with a moderate smoke-forming ability. Compared with similar known inorganic-based coatings, characterized by low adhesion to wood with fluctuations in temperature and humidity, it provides such advantages as lower coating consumption and its weather resistance.Объектом исследования является интумесцентные покрытия для древесины, способные под воздействием высокой температуры образовывать на поверхности древесины слой пенококса, который препятствует прохождению температуры к материалу. Одним из самых проблемных мест по применению данных покрытий является неизвестная эффективность применения и их эксплуатационные характеристики. Эффективность огнезащиты древесины в строительных конструкциях и изделиях из древесины определяется уровнем их способности противостоять термическому воздействию и обуславливается расписанию компонентов под действием температуры с поглощением тепла и образованием негорючих газов. Проведено термодеструкцию защищенной древесины и выявлены летучие продукты деструкции, а также установлено изменение компонентов, а именно, при термическом разложении огнезащищенной древесины снижается количество горючих газов и повышается количество инертных газов в обратном порядке. Для установления эффективности защиты древесины приведенным покрытием необходимо провести исследования по горючести древесины. В ходе исследования использовалось стандартизированное оборудование согласно ДСТУ 2289. Экспериментально установлено, что обработанная древесина характеризуется низкой потерей массы (2,2 %) и температурой дымовых газов менее 200 °C, а также относится к трудногорючим материалам. Это связано с тем, что покрытие при воздействии высокой температуры образует значительный коэффициент вспучивания и способствует образованию теплоизолирующего слоя кокса, который предотвращает выгорание древесины, и прохождению высокой температуры к материалу. Благодаря этому обеспечивается возможность получения древесины с показателями, которые не распространяют пламени по поверхности, и с умеренной дымообразующей способностью. По сравнению с аналогичными известными покрытиями на неорганической основе, характеризующиеся низкой адгезией к древесине при колебаниях температуры и влажности, это обеспечивает такие преимущества, как меньший расход покрытия и его атмосфероустойчивость.Об’єктом дослідження є інтумесцентні покриття для деревини, що здатні під впливом високої температури утворювати на поверхні деревини шар пінококсу, який перешкоджає проходженню температури до матеріалу. Одним з найбільш проблемних місць щодо застосування даних покриттів є невідома ефективність застосування та їх експлуатаційні параметри. Ефективність вогнезахисту деревини в будівельних конструкціях і виробах з деревини визначається рівнем їх здатності протистояти термічному впливу та обумовлюється розкладом компонентів під дією температури з поглинанням тепла та утворенням негорючих газів. Проведено термодеструкцію захищеної деревини та виявлено леткі продукти деструкції, а також отримано зміну компонентів, а саме, при термічному розкладі вогнезахищеної деревини знижується кількість горючих газів та підвищується кількість інертних газів в оберненому порядку. Для встановлення ефективності захисту деревини наведеними покриттям необхідно було провести дослідження по горючості деревини. В ході дослідження використовувалося стандартизоване обладнання згідно ДСТУ 2289. Експериментально встановлено, що оброблена деревина характеризується низькою втратою маси (2,2 %) та температурою димових газів менше 200 °C, а також відноситься до важкогорючих матеріалів. Це пов'язано з тим, що покриття при дії високої температури утворює значний коефіцієнт спучення та сприяє утворенню теплоізольованого шару коксу, який запобігає вигоранню деревини, та проходженню високої температури до матеріалу. Завдяки цьому забезпечується можливість отримання деревини з показниками, що не поширюють полум’я поверхнею, та з помірною димоутворювальною здатністю. У порівнянні з аналогічними відомими покриттями на неорганічній основі, що характеризуються низькою адгезією до деревини при коливаннях температури та вологи, це забезпечує такі переваги, як менша витрата покриття та його атмосферостійкість

Встановлення закономірностей передачі тепла через вогнезахищену тканину до деревини

Under the thermal action on wood when applying a protective screen made from fire-retardant fabric, the process of temperature transfer is natural. It has been proven that depending on the thermal properties of the coating of fire-proof fabric, this could lead to varying degrees of heat transfer. Therefore, it becomes necessary to study the conditions for establishing low thermal conductivity and establishing a mechanism that inhibits heat transfer to wood. Given this, a mathematical model has been built of the process of heat transfer to wood when it is protected by a screen made of fire-proof fabric. According to the experimental data on determining the temperature on the non-heated surface of the fabric and the resulting dependences, the density of the heat flow transmitted to wood through fire-proof fabric was determined. Thus, with an increase in the temperature, the density of the heat flow to the surface of the wood through a protective screen made of fire-proof protected coating based on "Firewall-Attic" increases to a value above 16 kW/m2, which is not sufficient for ignition of wood. Instead, the density of the heat flow through the protective screen of fire-proof fabric protected by the "Firewall-Wood"-based coating did not exceed 14 kW/m2. This makes it possible to argue about the compliance of the detected mechanism of formation of heat-insulating properties in the protection of wood and the practical attractiveness of the proposed technological solutions. Thus, the peculiarities of inhibition of the process of heat transfer to wood through a protective screen made of fire-proof fabric under the action of a radiation panel imply the formation of a heat-insulating layer of coked cellular material when decomposing the coating. Thus, on the surface of the fire-proof fabric, a temperature above 280 °C was achieved and, on an untreated surface of the fabric, it did not exceed 220 °C, which is insufficient for the ignition of wood.Проведенными исследованиями процесса теплопроводности защитного экрана из огнезащищенной ткани при термическом воздействии на древесину закономерным является процесс передачи температуры. Доказано, что в зависимости от теплофизических свойств покрытия огнезащищенной ткани это может привести к разной степени передачи тепла. Поэтому возникает необходимость исследования условий для установления низкой теплопроводности и установления механизма торможения передачи тепла к древесине. В этой связи разработана математическая модель процесса передачи тепла к древесине при ее защите экраном из огнезащищенной ткани. По экспериментальным данным по определению температуры на необогреваемой поверхности ткани и полученным зависимостям определена плотность теплового потока, передаваемого к древесине через огнезащищенную ткань. Так, с нарастанием температуры плотность теплового потока к поверхности древесины через защитный экран с огнезащищенным покрытием на основе «Firewall-Attic» увеличивается до значения более 16 кВт/м2, что недостаточно для возгорания древесины. В то же время плотность теплового потока через защитный экран из огнезащищенной ткани защищенной покрытием на основе «Firewall-Wood» не превысила 14 кВт/м2. Это позволяет утверждать о соответствии обнаруженного механизма формирования теплоизолирующих свойств при защите древесины и практической привлекательности предлагаемых технологических решений. Таким образом, особенности торможения процесса передачи тепла к древесине через защитный экран из огнезащищенной ткани при воздействии радиационной панели заключаются в образовании тепло изолирующего слоя пенококса при разложении покрытия. Так, на поверхности огнезащищенной ткани была создана температура более 280 °С, а на необогреваемой поверхности ткани не превысила 220 °С, что недостаточно для возгорания.Проведеними дослідженнями процесу теплопровідності захисного екрану з вогнезахищеної тканини при термічній дії на деревину є закономірним процес передавання температури. Доведено, що залежно від теплофізичних властивостей покриття вогнезахищеної тканини це може призвести до різного ступеня передавання тепла. Тому постає необхідність дослідження умов для встановлення низької теплопровідності та встановлення механізму гальмування передачі тепла до деревини. У зв’язку з цим розроблена математична модель процесу передавання тепла до деревин при її захисті екраном з вогнезахищеної тканини. За експериментальними даними з визначення температури на не обігрівній поверхні тканини і отриманими залежностями визначено густину теплового потоку, що передається до деревини через вогнезахищену тканину. Так, з наростанням температури густина теплового потоку до поверхні деревини через захисний екран з вогнезахищеної захищеної покриттям на основі «Firewall-Attic» збільшується до значення понад 16 кВт/м2, що не достатнє для займання деревини. Натомість, густина теплового потоку через захисний екран з вогнезахищеної тканини захищеної покриттям на основі «Firewall-Wood» не перевищила 14 кВт/м2. Це дозволяє стверджувати про відповідність виявленого механізму формування теплоізолювальних властивостей при захисті деревини та практичну привабливість запропонованих технологічних рішень. Таким чином, особливості гальмування процесу передавання тепла до деревини через захисний екран з вогнезахищеної тканини при дії радіаційної панелі, полягають в утворені тепло ізолювального шару піно коксу при розкладі покриття. Так, на поверхні вогнезахищеної тканини була створена температура понад 280 °С, а на не обігрівній поверхні тканини не перевищила 220 °С, що недостатня для займання деревини

Дослідження механізму захисної дії деревини інтумесцентним покриттям

The object of research is intumescent coatings for wood, which, under the influence of high temperatures, are capable of forming a coked cellular material layer on the wood surface, which prevents the passage of temperature to the material. One of the most problematic areas in the application of these coatings is the unknown efficiency of the application and their performance characteristics. The effectiveness of wood fire protection in building structures and wood products is determined by the level of their ability to withstand thermal effects and is determined by the schedule of components under the influence of temperature with the absorption of heat and the formation of non-combustible gases. Thermal destruction of protected wood was carried out and volatile destruction products were identified, and a change in the components was obtained, namely, during thermal decomposition of fire-protected wood, the amount of combustible gases decreases and the amount of inert gases increases in the reverse order. To establish the effectiveness of wood protection with the given coating, it is necessary to conduct research on the wood flammability. In the course of the study, standardized equipment in accordance with DSTU 2289 was used. It was experimentally established that the treated wood is characterized by a low weight loss (2.2 %) and a flue gas temperature of less than 200 °C, and also belongs to hardly combustible materials. This is due to the fact that the coating, when exposed to high temperatures, forms a significant swelling coefficient and contributes to the formation of a heat-insulated coke layer, which prevents the wood from burning out, and the passage of high temperature to the material. Thanks to this, it is possible to obtain wood with indicators that do not spread a flame on the surface, and with a moderate smoke-forming ability. Compared with similar known inorganic-based coatings, characterized by low adhesion to wood with fluctuations in temperature and humidity, it provides such advantages as lower coating consumption and its weather resistance.Объектом исследования является интумесцентные покрытия для древесины, способные под воздействием высокой температуры образовывать на поверхности древесины слой пенококса, который препятствует прохождению температуры к материалу. Одним из самых проблемных мест по применению данных покрытий является неизвестная эффективность применения и их эксплуатационные характеристики. Эффективность огнезащиты древесины в строительных конструкциях и изделиях из древесины определяется уровнем их способности противостоять термическому воздействию и обуславливается расписанию компонентов под действием температуры с поглощением тепла и образованием негорючих газов. Проведено термодеструкцию защищенной древесины и выявлены летучие продукты деструкции, а также установлено изменение компонентов, а именно, при термическом разложении огнезащищенной древесины снижается количество горючих газов и повышается количество инертных газов в обратном порядке. Для установления эффективности защиты древесины приведенным покрытием необходимо провести исследования по горючести древесины. В ходе исследования использовалось стандартизированное оборудование согласно ДСТУ 2289. Экспериментально установлено, что обработанная древесина характеризуется низкой потерей массы (2,2 %) и температурой дымовых газов менее 200 °C, а также относится к трудногорючим материалам. Это связано с тем, что покрытие при воздействии высокой температуры образует значительный коэффициент вспучивания и способствует образованию теплоизолирующего слоя кокса, который предотвращает выгорание древесины, и прохождению высокой температуры к материалу. Благодаря этому обеспечивается возможность получения древесины с показателями, которые не распространяют пламени по поверхности, и с умеренной дымообразующей способностью. По сравнению с аналогичными известными покрытиями на неорганической основе, характеризующиеся низкой адгезией к древесине при колебаниях температуры и влажности, это обеспечивает такие преимущества, как меньший расход покрытия и его атмосфероустойчивость.Об’єктом дослідження є інтумесцентні покриття для деревини, що здатні під впливом високої температури утворювати на поверхні деревини шар пінококсу, який перешкоджає проходженню температури до матеріалу. Одним з найбільш проблемних місць щодо застосування даних покриттів є невідома ефективність застосування та їх експлуатаційні параметри. Ефективність вогнезахисту деревини в будівельних конструкціях і виробах з деревини визначається рівнем їх здатності протистояти термічному впливу та обумовлюється розкладом компонентів під дією температури з поглинанням тепла та утворенням негорючих газів. Проведено термодеструкцію захищеної деревини та виявлено леткі продукти деструкції, а також отримано зміну компонентів, а саме, при термічному розкладі вогнезахищеної деревини знижується кількість горючих газів та підвищується кількість інертних газів в оберненому порядку. Для встановлення ефективності захисту деревини наведеними покриттям необхідно було провести дослідження по горючості деревини. В ході дослідження використовувалося стандартизоване обладнання згідно ДСТУ 2289. Експериментально встановлено, що оброблена деревина характеризується низькою втратою маси (2,2 %) та температурою димових газів менше 200 °C, а також відноситься до важкогорючих матеріалів. Це пов'язано з тим, що покриття при дії високої температури утворює значний коефіцієнт спучення та сприяє утворенню теплоізольованого шару коксу, який запобігає вигоранню деревини, та проходженню високої температури до матеріалу. Завдяки цьому забезпечується можливість отримання деревини з показниками, що не поширюють полум’я поверхнею, та з помірною димоутворювальною здатністю. У порівнянні з аналогічними відомими покриттями на неорганічній основі, що характеризуються низькою адгезією до деревини при коливаннях температури та вологи, це забезпечує такі переваги, як менша витрата покриття та його атмосферостійкість

Побудування моделі дифузії вологи вогнезахисним покриттям для деревини

Description of performance of fire-protective coatings during operation of a wooden construction structure is a separate and complex task that covers both stages of the protection process: both moisture protection and further heat transfer that occurs when the coating swells. It has been proven that they imply creating a layer at the surface of the material, which prevents the penetration of moisture to wood when the swelling of a wooden structure and the destruction of the coating begins. Due to this, it becomes possible to determine the effect of flame retardants and the properties of protective formulations on the process of decelerating the rate of moisture absorption of wood. When using fire-retardant coatings for wood, as it is indicated by the research results, typical processes imply the formation of a protective layer under the impact of temperature and a decrease in humidity, which slow down the moisture diffusion processes. It seems likely that such a mechanism of a fire-retardant coating is a factor in regulating the degree of formation of a weather-resistant protective layer and the effectiveness of heat and moisture insulation of the material. We have modeled the process of moisture transfer by a fire-retardant coating; the diffusion coefficient was determined and the estimation dependences were derived, which made it possible to obtain a change in the dynamics of moisture when drying a fire-retardant coating. Based on the derived dependences, the moisture diffusion coefficient of a fire-retardant coating was calculated, which amounts to 0.163·10-9 m2/s. The results from determining the mass loss of the coating sample during drying indicate the ambiguous effect of the nature of a protective agent on the change in humidity. In particular, this implies the availability of data sufficient for the qualitative implementation of the process of inhibition of moisture diffusion and the identification, on its basis, of the point in time that gives rise to a drop in the coating efficiency. The features of inhibiting the process of moisture transfer to wood, which was treated with a fire-retardant coating, include several aspects. Specifically, the use of water-insoluble flame retardants and other components, as well as a polymer binder, characterized by the formation of a heat-insulated layer at the wood surfaceОписание поведения огнезащитных покрытий в момент эксплуатации деревянной строительной конструкции является отдельной и сложной задачей, которая охватывает обе стадии процесса защиты: как защита от влаги, так и дальнейший теплоперенос, который образуется при вспучивании покрытия. Доказано, что они состоят в создании на поверхности материала слоя, который предотвращает проникновение влаги к древесине, когда начинается разбухание деревянной конструкции и разрушения покрытия. Благодаря этому становится возможным определение влияния антипиренов и свойств защитных композиций на процесс торможения скорости влагопоглощения древесиной. При использовании огнезащитных покрытий для древесины, на что указывают результаты исследований, закономерны процессы образования защитного слоя под действием температуры и снижение влажности, которые замедляют процессы диффузии влаги. Очевидно такой механизм огнезащитного покрытия является фактором регулирования степени образования атмосферостойкого защитного слоя и эффективности тепло- и влагоизолирования материала. Проведено моделирование процесса передачи влаги огнезащитным покрытием, определен коэффициент диффузии и полученные расчетные зависимости, позволяющие получать изменение динамики влаги при высушивании огнезащитного покрытия. По полученным зависимостями рассчитан коэффициент диффузии влаги огнезащитного покрытия, который достигает 0,163 · 10-9 м2/с соответственно. Результаты определения потери массы образца покрытия во время сушки указывают на неоднозначное влияние природы средства защиты на изменение влажности. В частности, это предполагает наличие данных, достаточных для качественного проведения процесса торможения диффузии влаги и выявления на его основе момента времени, с которого начинается падение эффективности покрытия. Особенности торможения процесса продвижения влаги к древесине, которая обработана огнезащитным покрытием, заключаются в нескольких аспектах. В частности, применением водонерастворимых антипиренов и других компонентов, а также полимерного вяжущего, характеризующиеся образованием на поверхности древесины тепловлагоизолированного слояОпис поведінки вогнезахисних покриттів в момент експлуатації дерев’яної будівельної конструкції є окремим і складним завданням, охоплює обидві стадії процесу захисту: як захист від вологи, так і подальший тепло перенос, який утворюється при спученні покриття. Доведено, що вони полягають у створенні на поверхні матеріалу шару, який запобігає проникненню вологи до деревини, коли починається розбухання дерев’яної конструкції і руйнування покриття. Завдяки цьому стає можливим визначення впливу антипіренів та властивостей захисних композицій на процес гальмування швидкості вологопоглинання деревини. При використанні вогнезахисних покриттів для деревини, на що вказують результати досліджень, є закономірними процеси утворення захисного шару під дією температури і зниження вологості, які уповільнюють процеси дифузії вологи. Вочевидь такий механізм вогнезахисного покриття є фактором регулювання ступеня утворення атмосферостійкого захисного шару і ефективності тепло- і вологоізолювання матеріалу. Проведено моделювання процесу передавання вологи вогнезахисним покриттям, визначено коефіцієнт дифузії та отримані залежності, що дозволяють одержувати зміну динаміки вологи при висушуванні вогнезахисного покриття. За отриманими залежностями розраховано коефіцієнт дифузії вологи для покриття при вогнезахисті, який сягає 0,163·10-9 м2/с. Результати визначення втрати маси зразка покриття під час сушки вказують на неоднозначний вплив природи засобу захисту на змінення вологості. Зокрема, це передбачає наявність даних, достатніх для якісного проведення процесу гальмування дифузії вологи та виявлення на його основі моменту часу, з якого починається падіння ефективності покриття. Особливості гальмування процесу просування вологи до деревини, яка оброблена вогнезахисним покриттям, полягають у декількох аспектах. А саме, застосуванням водонерозчинних антипіренів та інших компонентів, а також полімерного в’яжучого, які характеризуються утворенням на поверхні деревини тепловологозахисного шар

Виявлення закономірностей теплостійкості деревини при застосуванні покриття з вогнезахищеної тканини

The creation of environmentally safe fire-retardant materials for wooden building structures will allow influencing the processes of heat resistance and physicochemical properties of the protective coating during its service life. Therefore, there is a need to study the conditions for forming a barrier to thermal conductivity and determine a mechanism of inhibiting heat transfer to the material. In this regard, a mathematical model of the thermal conductivity process when using fire-retardant fabric as a coating is developed, the solution of which allows obtaining changes in the thermal conductivity of the material. According to experimental data, it is calculated that the thermal conductivity coefficient during fire protection in the temperature range from 0 to 110 °C increases due to water evaporation and then gradually decreases to 0.25 W/(m∙°С), which corresponds to the value of coked foam. It is proved that the process of temperature inhibition consists in the formation of soot-like products that insulate the wooden structure. This made it possible to determine the conditions of fire protection of wood, formation of a barrier to thermal conductivity using fire-retardant fabric. Experimental studies confirmed that the wood sample with fire-retardant fabric withstood the temperature effect, namely, under the influence of the heat flux, the coating swelled, heat insulation continued for 900 s. Estimation of the maximum possible temperature penetration through the coating is carried out. It is found that when creating the sample surface temperature, which significantly exceeded the ignition temperature of wood, the temperature under the fabric did not reach the ignition temperature, and on the unheated surface it did not exceed 100 °C.Thus, there are reasons to argue about the possibility of directed control of the processes of wood fire protection using fire-retardant coatings capable of forming a protective layer on the material surface, which reduces the burnout rate of woodСоздание экологически безопасных огнезащитных материалов для деревянных строительных конструкций позволит влиять на процессы термостойкости и физико-химические свойства защитного покрытия в течение его срока эксплуатации. Поэтому возникает необходимость исследования условий образования барьера для теплопроводности и установление механизма торможения передачи тепла к материалу. В связи с этим разработана математическая модель процесса теплопроводности при применении огнезащитной ткани в качестве покрытия, решение которой позволяет получить изменение теплопроводности материала. По экспериментальным данным рассчитано, что коэффициент теплопроводности при огнезащите, в пределах температуры от 0 до 110 °С, повышается за счет испарения воды, а затем постепенно снижается до значения 0,25 Вт/(м∙°С), что соответствует величине пенококса. Доказано, что процесс торможения температуры заключается в образовании сажоподобных продуктов, которые изолируют деревянную конструкцию. Благодаря этому стало возможным определение условий огнезащиты древесины, образования барьера для теплопроводности с применением огнезащищенной ткани. Экспериментальными исследованиями подтверждено, что образец древесины, огнезащищенный тканью, выдержал температурное воздействие, а именно – при воздействии теплового потока происходило вспучивание покрытия, теплоизолирование продолжалось в течение 900 с. Проведена оценка максимально возможного проникновения температуры через толщу покрытия. Установлено следующее: при создании температуры поверхности образца, что значительно превысило температуру воспламенения древесины, под тканью температура не достигла температуры воспламенения, а на необогреваемой поверхности не превысила 100 °С.Таким образом, есть основания утверждать о возможности направленного регулирования процессов огнезащиты древесины путем применения огнезащитных покрытий, способных образовывать на поверхности материала защитный слой, который тормозит скорость выгорания древесиныСтворення екологічно безпечних вогнезахисних матеріалів для дерев’яних будівельних конструкцій дозволить впливати на процеси термостійкості і фізико-хімічні властивості захисного покриття протягом його терміну експлуатації. Тому виникає необхідність дослідження умов утворення бар'єру для теплопровідності і встановлення механізму гальмування передачі тепла до матеріалу. У зв’язку з цим розроблена математична модель процесу теплопровідності при застосуванні вогнезахисної тканини в якості покриття, рішення якої дозволяє отримати зміну теплопровідності матеріалу. За експериментальними даними розраховано, що коефіцієнт теплопровідності при вогнезахисті, в межах температури від 0 до 110 °С, підвищується за рахунок випаровування води, а потім поступово знижується до згодом 0,25 Вт/(м·°С), що відповідає значенню пінококсу. Доведено, що процес гальмування температури полягає в утворенні сажоподібних продуктів які ізолюють дерев’яну конструкцію. Завдяки цьому стало можливим визначення умов вогнезахисту деревини, шляхом утворення бар'єру для теплопровідності з вогнезахищеної тканини. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що зразок деревини вогнезахищеної тканиною витримав температурний вплив, а саме – при впливі теплового потоку відбувалося спучування покриття, теплоізолювання тривало протягом 900 с. Проведено оцінку максимально можливого проникнення температури через товщу покриття. Встановлено наступне: при створені температури поверхні зразка, що значно перевищила температуру займання деревини, під тканиною температура не досягла температури займання, а на необігрівній поверхні не перевищила 100 °С.Таким чином, є підстави стверджувати про можливість спрямованого регулювання процесів вогнезахисту деревини шляхом застосування вогнезахисних покриттів, здатних утворювати на поверхні матеріалу захисний шар, який гальмує швидкість вигорання деревин

Встановлення закономірностей теплообмінного процесу при займанні зразків очерету

The conducted studies into the influence of induction period on reed inflammation have established the mechanisms of the process of heat transfer to material which makes it possible to influence this process. It was proved that these mechanisms consist in heating material to a critical temperature at which an intensive decomposition of the material occurs with release of a critical amount of combustible gases and their inflammation. This makes it possible to establish effect of fire protection and properties of roofing formulations on inhibition of the reed inflammation process. Experimental studies have confirmed that untreated reed inflames under thermal action in 58 seconds which is respectively equal to the induction period of material decomposition and flame spreads throughout the material surface which results in a complete combustion of material. Duration of the induction period extends to 587.45 s due to decomposition of flame retardants under thermal action with emission of non-combustible gases inhibiting material oxidation and significantly intensifying formation of a heat protective layer of coke on the reed surface. This leads to a growth of the coke layer thickness and inhibition of heat transfer from high temperature flame to the material. The study has made it possible to determine conditions of fire protection of reed by creating a barrier for thermal conductivity. In addition, when a flame-retardant protection coating is applied, the temperature effect manifests itself in reactions in the pre-flame region with formation of soot-like products on the surface of a natural combustible material. This gives grounds to assert that the mechanism of imparting fire protection properties to the reed by means of bloating formulations is feasible and that the proposed technological solutions have practical attractiveness. The latter, in particular, relate to determination of quantity of the polymeric component since the reed is characterized by hydrophobicity and the aqueous solution of the flame detergent flows off the surface. Thus, there are grounds to assert that the controlled fire protection of reed can be ensured through the use of a complex roofing formulation of a mixture of flame retardants and a natural polymer capable of forming a flame-retardant film on the material surfaceПроведенными исследованиями влияния индукционного периода на загорание камыша установлены механизмы процесса передачи тепла к материалам, что позволяет влиять на этот процесс. Доказано, что они состоят в нагревании материала до критической температуры, когда начинается интенсивное разложение с выделением необходимого количества горючих газов и их воспламенения. Благодаря этому становится возможным определение влияния огнезащиты и свойств пропиточных композиций на процесс торможения процесса возгорания камыша. Экспериментальными исследованиями подтверждено, что необработанный камыш, под термическим действием в течение 58 с загорелся, что соответственно составил индукционный период разложения материала, пламя распространилось по всей поверхности, что привело к его полному сгоранию, температура повысилась до 733 К. Для огнезащищенного камыша продолжительность индукционного периода увеличивается до 587,45 с за счет разложения антипиренов под действием температуры с выделением негорючих газов, которые тормозят процессы окисления материала и существенно повышают образование на поверхности камыша теплозащитного слоя кокса. Это естественно приводит к повышению толщины слоя кокса и торможения теплопередачи высокотемпературного пламени к материалу. Благодаря этому стало возможным определение условий огнезащиты камыша, путем образования барьера для теплопроводности. Кроме того, при применении огнезащитного покрытия температурное влияние осуществляется в направлении реакций в передпламенной области в сторону образования сажеподобных продуктов на поверхности естественного горючего материала. Это позволяет утверждать о соответствии обнаруженного механизма формирования свойств огнезащиты камыша вспучивающими композициями и практическую привлекательность предложенных технологических решений. Последние, в частности, касаются определения количества полимерной составляющей, поскольку камыш характеризуется гидрофобностью и водный раствор антипирена стекает с поверхности. Таким образом, есть основания утверждать о возможности направленного регулирования процессов формирования огнезащиты камыша путем использования комплексной пропиточной композиции из смеси антипиренов, которая содержит природный полимер, способной образовывать на поверхности материала огнезащитную пленкуПроведеними дослідженнями впливу індукційного періоду на займання очерету встановлено механізми процесу передавання тепла до матеріалу, що дає можливість впливати на цей процес. Доведено, що вони полягають у нагріванні матеріалу до критичної температури, коли починається інтенсивний розклад з виділенням необхідної кількості горючих газів та їх займання. Завдяки цьому стає можливим визначення впливу вогнезахисту та властивостей покрівельних композицій на процес гальмування процесу загорання очерету. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що необроблений очерет, під термічною дією протягом 58 с зайнявся, що відповідно склав індукційний період розкладу матеріалу, полум'я поширилося по всій поверхні, що призвело до його повного згоряння, тривалість індукційного періоду збільшується до 587,45 с за рахунок розкладанням антипіренів під дією температури з виділенням негорючих газів, які гальмують процеси окиснення матеріалу та суттєво підвищує утворення на поверхні очерету теплозахисного шару коксу. Це приводить до підвищення товщини шару коксу та гальмування теплопередачі високотемпературного полум’я до матеріалу. Завдяки цьому стало можливим визначення умов вогнезахисту очерету, шляхом утворення бар'єру для теплопровідності. Окрім того, при застосуванні вогнезахисного покриття температурний вплив здійснюється у напрямку реакцій у передполуменевій області убік утворення сажеподібних продуктів на поверхні природного горючого матеріалу Це дозволяє стверджувати про відповідність виявленого механізму формування властивостей вогнезахисту очерету спучуючими композиціями та практичну привабливість запропонованих технологічних рішень. Останні, зокрема, стосуються визначення кількості полімерної складової, оскільки очерет характеризується гідрофобністю і водний розчин антипірену стікає з поверхні. Таким чином, є підстави стверджувати про можливість спрямованого регулювання процесів формування вогнезахисту очерету шляхом використання комплексної покрівельної композиції з суміші антипіренів, яка містить природній полімер, здатної утворювати на поверхні матеріалу вогнезахисну плівк

Вплив вогнезахисного покриття на параметри горіння зразків деревини

The studies of influence of wood fire protection on ignition have established parameters of flame propagation and combustion suppression which makes it possible to influence this process. It was proved that fire protection consists in creation of a layer on the material surface which prevents the material from warming up to its critical temperature. Experimental studies confirmed that the untreated wood specimen ignited under thermal action resulting in its combustion with a burnout rate of 18 g/(m2∙s). With an increase in intensity of combustion of the ignition gas mixture by 25 % and 50 %, rate of the specimen weight loss increased by 1.4 times and 1.8 times, respectively. In the case of wood impregnation, the rate of weight loss was reduced to 4.8 g/(m2∙s) due to decomposition of flame retardants under thermal action with release of non-combustible gases which inhibited material oxidation and formed a coke layer. When treating wood with an inorganic coating, a heat-resistant ceramic film is formed on the wood surface which reduces the burnout rate 3.8 times. But with an increase in intensity of combustion of the igniting gas mixture by 50 %, the wood specimen has ignited which was reflected by increase in the weight loss rate. Application of organic-mineral coatings under thermal action has resulted in formation of a layer of foamed coke, inhibition of heat transfer from high-temperature flame and reduction of burnout rate to 3 g/(m2∙s). This has made it possible to determine conditions of change and inhibition of the combustion parameters for fire protection of wood by creation of a barrier for thermal conductivity. The results of comparison of experimental data on the wood burning rate with the derived analytical equations have shown conformity between them. Thus, there are grounds to assert about the possibility of directed regulation of processes of wood fire protection by using flame retardant coatings capable of forming a protective layer on the material surface that reduces the wood burnout rateПроведенными исследованиями влияния огнезащиты древесины на горение установлены параметры распространения пламени и его угнетения, что позволяет влиять на этот процесс. Доказано, что они состоят в создании на поверхности материала слоя, предотвращает прогрев до критической температуры, когда начинается интенсивное разложение с выделением необходимого количества горючих газов и их воспламенения. Благодаря этому становится возможным определение влияния огнезащиты и свойств защитных композиций на процесс торможения скорости выгорания древесины. Экспериментальными исследованиями подтверждено, что необработанный образец древесины под термическим воздействием воспламенился, пламя распространилось по всей поверхности, что привело к его сгоранию со скоростью выгорания 18 г/(м2ˑс). С повышением интенсивности горения зажигательной газовой смеси на 25 %, скорость потери массы образца увеличивается в 1,4 раза, а при повышении интенсивности горения зажигательной газовой смеси на 50 % – в 1,8 раза соответственно. В случае применения пропитки древесины за счет разложения антипиренов под действием температуры с выделением негорючих газов, которые тормозят процессы окисления материала и образуют слой кокса, скорость выгорания снижается до 4,8 г/(м2ˑс). При обработки древесины неорганическим покрытием на поверхности древесины образуется термостойкая керамическая пленка, которая снижает скорость выгорания в 3,8 раза. Но с повышением интенсивности горения зажигательной газовой смеси на 50 % образец древесины загорелся, что отразилось на повышении скорости выгорания. Применение органо-минерального покрытия под влиянием температурного воздействия приводит к образованию слоя пенококса, торможению теплопередачи высокотемпературного пламени к материала и снижению скорости выгорания до 3 г/(м2ˑс). Благодаря этому стало возможным определение условий изменения параметров горения и торможения при огнезащите древесины, образование барьера для теплопроводности. Результаты сопоставления экспериментальных данных скорости выгорания древесины с полученным аналитическим уравнениями показали соответствие между ними. Таким образом, есть основания утверждать о возможности направленного формирования огнезащиты древесины путем применения огнезащитных покрытий, способных образовывать на поверхности материала защитный слой, который тормозит скорость выгорания древесиныПроведеними дослідженнями впливу вогнезахисту деревини на займання встановлено параметри поширення полум’я та пригнічення горіння, що дає можливість впливати на цей процес. Доведено, що вони полягають у створенні на поверхні матеріалу шару, який запобігає прогріванню до критичної температури розкладу матеріалу. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що необроблений зразок деревини під термічною дією зайнявся, що призвело до його згорання з швидкістю вигорання 18 г/(м2ˑс). З підвищенням інтенсивності горіння запалювальної газової суміші на 25 % швидкість втрати маси зразка збільшується в 1,4 рази, а при підвищенні інтенсивності горіння запалювальної газової суміші на 50 % – у 1,8 разів відповідно. У разі застосування просочення деревини за рахунок розкладання антипіренів під дією температури з виділенням негорючих газів, які гальмують процеси окиснення матеріалу та утворюють шар коксу, швидкість втрати маси знижується до 4,8 г/(м2ˑс). При обробленні деревини неорганічним покриттям на поверхні деревини утворюється термостійка керамічна плівка, яка знижує швидкість вигорання у 3,8 рази. Але з підвищенням інтенсивності горіння запалювальної газової суміші на 50 % зразок деревини загорівся, що відобразилося на підвищенні швидкості втрати маси. Застосування органо-мінерального покриття під дією температурного впливу приводить до утворення шару пінококсу та гальмування теплопередачі високотемпературного полум’я і зниження швидкості вигорання до 3 г/(м2ˑс). Завдяки цьому стало можливим визначення умов зміни параметрів горіння та гальмування при вогнезахисті деревини шляхом утворення бар'єру для теплопровідності. Результати співставлення експериментальних даних швидкості вигорання деревини з отриманим аналітичним рівняннями показали відповідність між ними. Таким чином, є підстави стверджувати про можливість спрямованого регулювання процесів вогнезахисту деревини шляхом застосування вогнезахисних покриттів, здатних утворювати на поверхні матеріалу захисний шар, який гальмує швидкість вигорання деревин

Оцінювання ефективності вогнезахисту виробів з очерету при зовнішній дії полумя бензину

Our study into the process of reed ignition has established the mechanisms of heat transfer to a material, which makes it possible to influence this process. It has been proven that the process of ignition implies heating a material to the critical temperature when an intensive decomposition begins with the release of the required amount of combustible gases. Knowing this process makes it possible to determine the efficiency of fire protection and the properties of roofing compositions on the process of reed ignition deceleration. Under a thermal action on fire-proof samples, a swollen layer formed at the surface resulting from the decomposition of the retardants under the influence of the temperature, with the release of non-combustible gases that inhibit the oxidation processes of the material and substantially increase the formation of a thermoprotective layer of coke at the reed surface. This leads to an increase in the thickness of the coke layer and to the deceleration of heat transfer of high-temperature flame to the material. Given this, it has become possible to determine conditions for protecting reed from fire by forming a barrier to thermal conductivity. In addition, when applying a fire-proof coating, temperature influence is carried out in the direction of reactions in a pre-flame area towards the formation of ash-like products at the surface of the natural combustible material. That allows us to argue about feasibility of the established mechanism that forms the properties of fire protection of reed by swelling compositions and about practical significance of the proposed technological solutions. The latter, in particular, relate to determining the amount of a polymeric component as reed is characterized by hydrophobicity and an aqueous solution of the fire retardant flows down from the surface. Adding a PVA-dispersion leads to a decrease in the intensity of washing the flame retardant out of the material by larger than 6...8 times. Our experimental research has shown that when exposed to a gasoline flame the untreated model sample of a thermal insulation mat made from reed ignited on second 205, which led to its complete combustion while the flame-retardant sample did not ignite under thermal action, the flame did not propagate; in this case, we observed the swelling of a protective coating on the area of about 0.028 m2, which reached 3...4 mm. Thus, there is reason to argue about the possibility of targeted control over the processes that protect reed from fire by using an integrated roofing composition of a mixture of fire retardants, which contains a natural polymer capable of forming a fire-protective film on the surface of the materialПроведенными исследованиями процесса воспламенения тростника установлены механизмы процесса передачи тепла к материалу, что дает возможность влиять на этот процесс. Доказано, что процесс воспламенения заключается в нагревании материала до критической температуры, когда начинается интенсивное разложение с выделением необходимого количества горючих газов. Зная этот процесс, становится возможным определение эффективности огнезащиты и свойств кровельных композиций на процесс торможения возгорания камыша. При термической воздействия на огнезащищенные образцы на поверхности образовался вспученный слой за счет разложения антипиренов под действием температуры с выделением негорючих газов, которые тормозят процессы окисления материала и существенно повышают образование на поверхности тростника теплозащитного слоя кокса. Это приводит к повышению толщины слоя кокса и торможения теплопередачи высокотемпературного пламени к материалу. Благодаря этому стало возможным определение условий огнезащиты тростника путем образования барьера для теплопроводности. Кроме того, при применении огнезащитного покрытия температурное воздействие осуществляется в направлении реакций в предпламенной области в сторону образования сажеподобных продуктов на поверхности естественного горючего материала Это позволяет утверждать о соответствии обнаруженного механизма формирования свойств огнезащиты тростника вспучивающими композициями и практическую привлекательность предлагаемых технологических решений. Последние, в частности, касаются определения количества полимерной составляющей, поскольку тростник характеризуется гидрофобностью и водный раствор антипирена стекает с поверхности. Добавление ПВА-дисперсии приводит к снижению интенсивности вымывания антипирена из материала более чем в 6 ... 8 раз. Экспериментальными исследованиями подтверждено, что при воздействии пламени бензина необработанный модельный образец теплоизоляционного мата из камыша занялся на 205 c, что привело к его полного сгорания вместо огнезащитная образец при термической действия не загорелся, распространения пламени не произошло, при этом зафиксировано вспучивания защитного покрытия на площади около 0,028 м2, что достигало 3 ... 4 мм. Таким образом, есть основания утверждать о возможности направленного регулирования процессов формирования огнезащиты тростника путем использования комплексной кровельной композиции из смеси антипиренов, которая содержит природный полимер, способной образовывать на поверхности материала огнезащитную пленкуПроведеними дослідженнями процесу займання очерету встановлено механізми процесу передавання тепла до матеріалу, що дає можливість впливати на цей процес. Доведено, що процес займання полягає у нагріванні матеріалу до критичної температури, коли починається інтенсивний розклад з виділенням необхідної кількості горючих газів. Знаючи цей процес, стає можливим визначення ефективність вогнезахисту та властивостей покрівельних композицій на процес гальмування загорання очерету. При термічній дії на вогнезахищені зразки на поверхні утворився спучений шар за рахунок розкладання антипіренів під дією температури з виділенням негорючих газів, які гальмують процеси окиснення матеріалу та суттєво підвищують утворення на поверхні очерету теплозахисного шару коксу. Це приводить до підвищення товщини шару коксу та гальмування теплопередачі високотемпературного полум’я до матеріалу. Завдяки цьому стало можливим визначення умов вогнезахисту очерету шляхом утворення бар'єру для теплопровідності. Окрім того, при застосуванні вогнезахисного покриття температурний вплив здійснюється у напрямку реакцій у передполуменевій області убік утворення сажеподібних продуктів на поверхні природного горючого матеріалу Це дозволяє стверджувати про відповідність виявленого механізму формування властивостей вогнезахисту очерету спучуючими композиціями та практичну привабливість запропонованих технологічних рішень. Останні, зокрема, стосуються визначення кількості полімерної складової, оскільки очерет характеризується гідрофобністю і водний розчин антипірену стікає з поверхні. Додавання ПВА-дисперсії призводить до зниження інтенсивності вимивання антипірену з матеріалу більш ніж в 6...8 разів. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що при дії полум’я бензину необроблений модельний зразок теплоізоляційного мату з очерету зайнявся на 205 c, що призвело до його повного згорання натомість вогнезахищений зразок при термічній дії не загорівся, поширення полум’я не відбулося, при цьому зафіксовано спучення захисного покриття на площі близько 0,028 м2,що сягало 3…4 мм. Таким чином, є підстави стверджувати про можливість спрямованого регулювання процесів формування вогнезахисту очерету шляхом використання комплексної покрівельної композиції з суміші антипіренів, яка містить природній полімер, здатної утворювати на поверхні матеріалу вогнезахисну плівк