Сучасні досягнення і перспективи розвитку вищої медичної освіти: українські реалії

The purpose of the study is to research and highlight modern achievements and prospects for the development of higher medical education in Ukraine. Theoretical and empirical methods were used to achieve the set goal and solve research problems. A modern doctor must perfectly master his professional competence. The main motive for reforming the medical field is the desire of students to master professional skills and practical skills, to deepen the acquired theoretical knowledge and apply it in practice, to develop skills regarding the standards of providing medical care, to gain experience in practical work, which will allow a modern student to successfully work independently in the future. It is also necessary to create a group that would carefully study and propose a number of conceptual priority measures related to changes in legislation and aimed at coordination between universities in order to develop a clear, unified strategy for reforming medical education, to ensure the responsibility of higher education institutions for the quality of education and its guarantee, taking into account the interests of society.Мета дослідження – дослідити та висвітлити сучасні досягнення та перспективи розвитку вищої медичної освіти в Україні. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дослідження використовувалися теоретичні та емпіричні методи. Сучасний лікар повинен досконало володіти своєю професійною компетенцією. Основним мотивом реформування медичної галузі є бажання студентів оволодіти професійними навичками та практичними навичками, поглибити набуті теоретичні знання та застосувати їх на практиці, розвинути навички щодо стандартів надання медичної допомоги, отримати досвід практичної роботи. , що дозволить сучасному студенту в майбутньому успішно працювати самостійно

Coat Polymorphism in Eurasian Lynx: Adaptation to Environment or Phylogeographic Legacy?

We studied the relationship between the variability and contemporary distribution of pelage phenotypes in one of most widely distributed felid species and an array of environmental and demographic conditions. We collected 672 photographic georeferenced records of the Eurasian lynx throughout Eurasia. We assigned each lynx coat to one of five phenotypes. Then we fitted the coat patterns to different environmental and anthropogenic variables, as well as the effective geographic distances from inferred glacial refugia. A majority of lynx were either of the large spotted (41.5%) or unspotted (uniform, 36.2%) phenotype. The remaining patterns (rosettes, small spots and pseudo-rosettes) were represented in 11.0%, 7.4%, and 3.9% of samples, respectively. Although various environmental variables greatly affected lynx distribution and habitat suitability, it was the effect of least-cost distances from locations of the inferred refugia during the Last Glacial Maximum that explained the distribution of lynx coat patterns the best. Whereas the occurrence of lynx phenotypes with large spots was explained by the proximity to refugia located in the Caucasus/Middle East, the uniform phenotype was associated with refugia in the Far East and Central Asia. Despite the widely accepted hypothesis of adaptive functionality of coat patterns in mammals and exceptionally high phenotypic polymorphism in Eurasian lynx, we did not find well-defined signs of habitat matching in the coat pattern of this species. Instead, we showed how the global patterns of morphological variability in this large mammal and its environmental adaptations may have been shaped by past climatic change.publishedVersio

Профіль чинників ризику при основних підтипах ішемічного інсульту у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці

Objective — to determine risk factor profiles associated with major ischemic stroke (IS) subtypes in patients managed in a comprehensive stroke unit (CSU).Methods and subjects. 612 patients with IS (mean age 68.1 years, 44.4 % of women) admitted CSU in 2011 — 2018 were enrolled in a retrospective observational study. Patients’ medical history included detailed information about risk factors, and all necessary auxiliary investigations were carried out according to current guidelines, which allowed us to determine the subtype of IS. The c2 criterion was used to compare qualitative indicators in major IS subtypes (posterior comparison was performed using the Marascuilo method), and the Kruskal‑Wallis test was used to compare the quantitative indicators (posterior comparison was performed according to the Dunn’s test). All statistical analysis was performed in MedCalc v. 19.2 software.Results. Risk factors were highly prevalent in IS patients: 86.5 % had arterial hypertension (AH), 59.9 % were elderly or old, 41.1 % had hyperlipidemia, 37.1 % had atrialfibrillation (AF), 30.3 % had diabetesmellitus (DM), and 24.7 % were smokers. 254 patients were assigned to atherothrombotic (AT), 270 to cardioembolic (CE), and 35 to lacunar (LI) subtypesof IS, whereas 53 subjects were diagnosed with IS of otheretiology. In 369 (60.3 %) patients, AH was uncontrolled (only 31 % of the study participants were taking antihypertensive drugs regularly), 163 (60.4 %) patients with CE had not taken anticoagulants. AT was significantly (p < 0.05) associated with AH, smoking, and malesex, CE correlated with older age, female sex, and high rate of AF, while individuals with LI had higher levels of total and low density lipoproteincholesterol. Significant relationships of IS subtypes with the duration of AH or DM, cholesterolor high densityl ipoproteincholesterol levels, obesity, control of AH or a family history of stroke were not found.Conclusions. High prevalence and poor control of risk factors in IS patients was documented, and risk factor profiles associated with major IS subtypes were determined. Identification of the sub patterns may contribute to the further improvement of stroke prevention strategies in Ukraine. Цель — установить профиль факторов риска, которые ассоциируются с основными подтипами ишемического инсульта (ИИ), у пациентов, находившихся на лечении в интегрированном инсультном блоке.Материалы и методы. Проведено ретроспективное обсервационное исследование 612 пациентов с ИИ, которые были госпитализированы в интегрированный инсультный блок в 2011 — 2018 гг. (медиана возраста — 68,1 года, 55,6 % мужчин и 44,4 % женщин). Собран анамнез относительно факторов риска и проведены все инструментальные и лабораторные исследования в соответствии с отраслевыми стандартами, что позволило определить подтип ИИ. Для сравнения качественных показателей при разных подтипах ИИ применяли критерий c2 (постериорное сравнение проводили по методу Мараскуилло), для сравнения количественных показателей — критерий Краскела — Уоллиса (постериорное сравнение осуществляли по критерию Данна). Статистический анализ проведен с использованием пакета MedCalc.Результаты. У пациентов с ИИ зарегистрирована большая частота традиционных факторов риска: артериальной гипертензии (АГ, 86,5 %), пожилого или старческого возраста (59,9 %), гиперлипидемии (41,1 %), фибрилляции предсердий (37,1 %), сахарного диабета (30,3 %) и табакокурения (24,7 %). У 254 пациентов диагностирован атеротромботический, у 270 — кардиоэмболический, у 35 — лакунарный подтип ИИ, у 53 — ИИ другой этиологии. У 369 (60,3 %) лиц АГ была неконтролируемой (лишь 31 % участников постоянно принимали антигипертензивные средства), 163 (60,4 %) больных с инсультом кардиоэмболического подтипа не получали раньше профилактического лечения антикоагулянтами. Атеротромботический инсульт имел статистически значимые (p < 0,05) корреляции с АГ, курением и мужским полом, кардиоэмболический — со старшим возрастом, женским полом и высокой частотой фибрилляции предсердий, лакунарный — с высоким уровнем общего холестерина и холестерина липопротеинов низкой плотности. Значимых связей между длительностью АГ или сахарного диабета, уровнем холестерина липопротеинов высокой плотности, ожирением, контролем АГ или семейным анамнезом инсульта и подтипами ИИ не выявлено.Выводы. Установлено большое распространение и недостаточный контроль факторов риска у пациентов с ИИ. Определены профили факторов риска, которые ассоциируются с его подтипами. Мета — встановити профіль чинників ризику, які асоціюються з основними підтипами ішемічних інсультів (ІІ), у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці.Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 612 пацієнтів з ІІ, які були госпіталізовані до інтегрованого інсультного блоку в 2011 — 2018 рр. (медіана віку — 68,1 року, 55,6 % чоловіків і 44,4 % жінок). Зібрано анамнез щодо чинників ризику та проведено всі інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів, що дало змогу визначити підтип ІІ. Для порівняння якісних показників при різних підтипах ІІ застосовано критерій c2 (постеріорне порівняння проводили за методом Мараскуїлло), для порівняння кількісних показників — критерій Краскела — Уолліса (постеріорне порівняння здійснювали за критерієм Данна). Статистичний аналіз проведено із використанням пакета MedCalc.Результати. У пацієнтів з ІІ зареєстровано велику частоту традиційних чинників ризику: артеріальної гіпертензії (АГ, 86,5 %), похилого або старечого віку (59,9 %), гіперліпідемії (41,1 %), фібриляції передсердь (37,1 %), цукрового діабету (30,3 %) і тютюнопаління (24,7 %). У 254 пацієнтів діагностовано атеротромботичний, у 270 — кардіоемболічний, у 35 — лакунарний підтип ІІ, у 53 —  ІІ іншої етіології. У 369 (60,3 %) осіб АГ була неконтрольованою (лише 31 % учасників постійно приймали антигіпертензивні засоби), 163 (60,4 %) хворих із кардіоемболічним інсультом не отримували раніше профілактичного лікування антикоагулянтами. Атеротромботичний інсульт мав статистично значущі (p < 0,05) кореляції з АГ, тютюнопалінням і чоловічою статтю, кардіоемболічний — зі старшим віком, жіночою статтю та високою частотою фібриляції передсердь, лакунарний — з вищим рівнем загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької густини. Значущих зв’язків між тривалістю АГ чи цукрового діабету, рівнем холестерину ліпопротеїнів високої густини, ожирінням, контролем АГ чи сімейним анамнезом інсульту та підтипами ІІ не виявлено.Висновки. Встановлено велике поширення і недостатній контроль чинників ризику у пацієнтів з ІІ. Визначено профілі чинників ризику, які асоціюються з його підтипами. 

The Genom of Enteroviruses in the Blood Serum of Patients with Acute Stroke.

Objective of the study was determination of enterovirus genom presence in the blood serum of patients with acute stroke by polymerase chain reaction (PCR). The blood serum of 72 patients with acute stroke and control group of 30 patients with another vascular disease was studied to reveal genom of enteroviruses. Detection of enterovirus RNA was performed by PCR using the reverse transcription. Viruses were isolated on HeLa and HEp-2 cell lines. The enterovirus genom detected by PCR was in 17 of 72 samples of the tested serum in the research group (23,6±5,0%). In the control group only one serum was PCR-positive for enteroviruses (3,3±3,2%). Cytopathogenic agents were isolated in HEp-2 and HeLa cell lines from 11 PCR-positive samples of blood serum from the experimental group of patients. No viruses were isolated from the remaining PCR-positive and PCR-negative sera. The presence of enteroviruses in the blood of patients with acute stroke suggests etiopathogenetical link between them. The introduction of PCR to detect enteroviral agents in patients with acute stroke can complement existing methods of diagnosis

Coat Polymorphism in Eurasian Lynx: Adaptation to Environment or Phylogeographic Legacy?

We studied the relationship between the variability and contemporary distribution of pelage phenotypes in one of most widely distributed felid species and an array of environmental and demographic conditions. We collected 672 photographic georeferenced records of the Eurasian lynx throughout Eurasia. We assigned each lynx coat to one of five phenotypes. Then we fitted the coat patterns to different environmental and anthropogenic variables, as well as the effective geographic distances from inferred glacial refugia. A majority of lynx were either of the large spotted (41.5%) or unspotted (uniform, 36.2%) phenotype. The remaining patterns (rosettes, small spots and pseudo-rosettes) were represented in 11.0%, 7.4%, and 3.9% of samples, respectively. Although various environmental variables greatly affected lynx distribution and habitat suitability, it was the effect of least-cost distances from locations of the inferred refugia during the Last Glacial Maximum that explained the distribution of lynx coat patterns the best. Whereas the occurrence of lynx phenotypes with large spots was explained by the proximity to refugia located in the Caucasus/Middle East, the uniform phenotype was associated with refugia in the Far East and Central Asia. Despite the widely accepted hypothesis of adaptive functionality of coat patterns in mammals and exceptionally high phenotypic polymorphism in Eurasian lynx, we did not find well-defined signs of habitat matching in the coat pattern of this species. Instead, we showed how the global patterns of morphological variability in this large mammal and its environmental adaptations may have been shaped by past climatic change