Determination of left ventricular ejection fraction and C-reactive protein by the state of ischemic myocardium – capabilities of ECG digitalization

Aim. To determine the dependence of left ventricular ejection fraction (LVEF) and C-reactive protein (CRP) on the condition of ischemic myocardium considering additional diagnostic data, obtained from differentiated ECG. Material and methods. To achieve the goal, 135 patients with coronary artery disease (CAD) were examined and divided into comparison groups: 48 patients with LVEF <55 % and 87 patients with LVEF ≥55 %. ST-elevation myocardial infarction (STEMI) was diagnosed in 45 of 135 patients, who were grouped according to LVEF: 17 patients with LVEF <50 % and 28 patients with LVEF ≥50 %. Stable angina (SA) was documented in 90 of 135 patients, who were assigned to groups depending on LVEF: 51 patients with LVEF <60 % and 39 patients with LVEF ≥60 %. Depending on the CRP level, 2 SA groups numbering 46 people were formed: 18 patients with a level of CRP ≥0.5 mg/dL and 28 patients with a level of CRP <0.5 mg/dL. The study included clinical examinations, questionnaire, analysis of biomarkers and data of functional methods of examination (echocardiography, coronary ventriculography, ECG digitalization with the assessment of its parameters based on the “Smart-ECG” medical software platform). Results. Patients with CAD and LVEF<55 % had higher values of endothelin-1 (ET-1) (10.21 (7.69; 11.65) pg/ml, Δ +41.81 %, p = 0.040), slightly higher levels of CRP (0.53 (0.35; 0.70) mg/dL, Δ +51.43 %, p = 0.124), lower the maximum speed ratio (MSR) (0.71 ± 0.03, Δ -15.48 %, p = 0.004), but a greater height of the ST-slope (STH) in the ischemic zone on the differentiated ECG (0.65 ± 0.04 mm, Δ +25.00 %, p = 0.022), than those in patients with LVEF ≥55 %. In the STEMI group with LVEF <50 %, slightly higher STH values were noted during the period of maximum elevation of the ST segment on the differentiated ECG (2.51 (1.90; 3.16) mm, Δ +30.05 %, p = 0.060) as compared to the group with LVEF ≥50 %. SA patients with LVEF <60 % had a tendency to higher levels of CRP (0.50 (0.29; 0.67) mg/dL, Δ +51.52 %, p = 0.076) and ET-1 (9.15 (7.00; 11.18) pg/ml, Δ +28.69 %, p = 0.075) in comparison with LVEF ≥60 % group. Patients with SA and a CRP level ≥0.5 mg/dL had higher ET-1 values (10.83 (9.94; 12.64) pg/ml, Δ +58.10 %, p < 0.001), lower values of MSR on the differentiated ECG in the ischemic zone (0.63 (0.52, 0.74) , Δ -41.12 %, p = 0.001) as compared to those in the CRP <0.5 mg/dL group. The negative direction of the T wave and various types of rhythm disturbances in SA patients led to more significant decrease in MSR indicator of the differentiated ECG. Conclusions. Values of LVEF <55 % in CAD, LVEF <50 % in STEMI, LVEF <60 % in SA, CRP ≥0.5 mg/dL in SA are associated with worse indicators of clinical, laboratory and instrumental methods of examination that allow to describe the condition of ischemic myocardium, and the ECG digitalization based on the medical software “Smart-ECG” allows to expand the diagnostic capabilities

Effect of aldosterone on collagen formation markers in patients with myocardial infarction and renal dysfunction

Aim. To investigate the level of aldosterone, angiotensin-converting enzyme and the blood proteolytic system activity in patients with acute myocardial infarction on the background of chronic kidney disease. Materials and methods. The observation group consisted of 106 patients who underwent in-patient treatment for acute Q-myocardial infarction. Patients were divided into 2 groups depending on the glomerular filtration rate (GFR): Group I consisted of patients with GFR ≤90 ml / h, Group II – with GFR >90 ml / h. Results. It was found that in patients with AMI of Group I the level of aldosterone was significantly higher than in the Group II patients (P 0.05), azocasein (P 0.05). A highly probable negative correlation of aldosterone level with proteolysis activity when tested on azocollagen (P < 0.01) was revealed, and it confirms the role of aldosterone in the processes of collagen formation. The pathogenetically substantiated classification of myocardial fibrosis proposed by the authors should be up for discussion: 1. replacement fibrosis: - local (with aneurysm of the left ventricle or without it); diffuse (with a left ventricular preserved ejection fraction – more than 40 % or with a decrease in the left ventricular ejection fraction – less than 40 %); 2. interstitial fibrosis; 3. endomyocardial fibrosis. Conclusions. In patients with acute myocardial infarction at the stage II of chronic kidney disease a significant increase in the aldosterone and angiotensin-converting enzyme levels has been found, which could result in heart failure progression. An increase in the serum proteolytic activity by the level of azocasein lysis and a highly probable negative correlation between aldosterone level and activity of proteolysis when tested on azocollagen (r-0,36; P < 0.01) indicate an unfavorable course of myocardial infarction in patients with renal dysfunction

Effects of alirocumab on types of myocardial infarction: insights from the ODYSSEY OUTCOMES trial

Aims  The third Universal Definition of Myocardial Infarction (MI) Task Force classified MIs into five types: Type 1, spontaneous; Type 2, related to oxygen supply/demand imbalance; Type 3, fatal without ascertainment of cardiac biomarkers; Type 4, related to percutaneous coronary intervention; and Type 5, related to coronary artery bypass surgery. Low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) reduction with statins and proprotein convertase subtilisin–kexin Type 9 (PCSK9) inhibitors reduces risk of MI, but less is known about effects on types of MI. ODYSSEY OUTCOMES compared the PCSK9 inhibitor alirocumab with placebo in 18 924 patients with recent acute coronary syndrome (ACS) and elevated LDL-C (≥1.8 mmol/L) despite intensive statin therapy. In a pre-specified analysis, we assessed the effects of alirocumab on types of MI. Methods and results  Median follow-up was 2.8 years. Myocardial infarction types were prospectively adjudicated and classified. Of 1860 total MIs, 1223 (65.8%) were adjudicated as Type 1, 386 (20.8%) as Type 2, and 244 (13.1%) as Type 4. Few events were Type 3 (n = 2) or Type 5 (n = 5). Alirocumab reduced first MIs [hazard ratio (HR) 0.85, 95% confidence interval (CI) 0.77–0.95; P = 0.003], with reductions in both Type 1 (HR 0.87, 95% CI 0.77–0.99; P = 0.032) and Type 2 (0.77, 0.61–0.97; P = 0.025), but not Type 4 MI. Conclusion  After ACS, alirocumab added to intensive statin therapy favourably impacted on Type 1 and 2 MIs. The data indicate for the first time that a lipid-lowering therapy can attenuate the risk of Type 2 MI. Low-density lipoprotein cholesterol reduction below levels achievable with statins is an effective preventive strategy for both MI types.For complete list of authors see http://dx.doi.org/10.1093/eurheartj/ehz299</p

Effect of alirocumab on mortality after acute coronary syndromes. An analysis of the ODYSSEY OUTCOMES randomized clinical trial

Background: Previous trials of PCSK9 (proprotein convertase subtilisin-kexin type 9) inhibitors demonstrated reductions in major adverse cardiovascular events, but not death. We assessed the effects of alirocumab on death after index acute coronary syndrome. Methods: ODYSSEY OUTCOMES (Evaluation of Cardiovascular Outcomes After an Acute Coronary Syndrome During Treatment With Alirocumab) was a double-blind, randomized comparison of alirocumab or placebo in 18 924 patients who had an ACS 1 to 12 months previously and elevated atherogenic lipoproteins despite intensive statin therapy. Alirocumab dose was blindly titrated to target achieved low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) between 25 and 50 mg/dL. We examined the effects of treatment on all-cause death and its components, cardiovascular and noncardiovascular death, with log-rank testing. Joint semiparametric models tested associations between nonfatal cardiovascular events and cardiovascular or noncardiovascular death. Results: Median follow-up was 2.8 years. Death occurred in 334 (3.5%) and 392 (4.1%) patients, respectively, in the alirocumab and placebo groups (hazard ratio [HR], 0.85; 95% CI, 0.73 to 0.98; P=0.03, nominal P value). This resulted from nonsignificantly fewer cardiovascular (240 [2.5%] vs 271 [2.9%]; HR, 0.88; 95% CI, 0.74 to 1.05; P=0.15) and noncardiovascular (94 [1.0%] vs 121 [1.3%]; HR, 0.77; 95% CI, 0.59 to 1.01; P=0.06) deaths with alirocumab. In a prespecified analysis of 8242 patients eligible for ≥3 years follow-up, alirocumab reduced death (HR, 0.78; 95% CI, 0.65 to 0.94; P=0.01). Patients with nonfatal cardiovascular events were at increased risk for cardiovascular and noncardiovascular deaths (P<0.0001 for the associations). Alirocumab reduced total nonfatal cardiovascular events (P<0.001) and thereby may have attenuated the number of cardiovascular and noncardiovascular deaths. A post hoc analysis found that, compared to patients with lower LDL-C, patients with baseline LDL-C ≥100 mg/dL (2.59 mmol/L) had a greater absolute risk of death and a larger mortality benefit from alirocumab (HR, 0.71; 95% CI, 0.56 to 0.90; Pinteraction=0.007). In the alirocumab group, all-cause death declined wit h achieved LDL-C at 4 months of treatment, to a level of approximately 30 mg/dL (adjusted P=0.017 for linear trend). Conclusions: Alirocumab added to intensive statin therapy has the potential to reduce death after acute coronary syndrome, particularly if treatment is maintained for ≥3 years, if baseline LDL-C is ≥100 mg/dL, or if achieved LDL-C is low. Clinical Trial Registration: URL: https://www.clinicaltrials.gov. Unique identifier: NCT01663402

ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЧНІ ПОМИЛКИ МІЖ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА І НЕ-КОРОНАРНИМИЗАХВОРЮВАННЯМИ СЕРЦЯ– ВЛАСНИЙ ДОСВІД І ЛІТЕРАТУРНІ ДАНІ

The mistakes of electrocardiograms (ECG) at myocardial infarction andnon-coronary heart disease in the differential diagnosis is based on clinical examinations (ECG, echocardiography, markers of inflammation (C-reactive protein), cardiac enzyme tests, coronary computed tomographic angiography (CCTA), cardiac magnetic resonance imaging or invasive coronary angiography. The CCTA can confirm diagnosis of the myocarditis notthe myocardial infarction in our study.Ошибки электрокардиограммы (ЭКГ) при инфаркте миокарда и не-коронарными заболеваниями сердца в дифференциальной диагностике основывается на клинических исследованиях (ЭКГ, эхокардиография, маркеры воспаления (С-реактивный белок), миокардиальных энзимах повреждения, компьютерной томографии коронарных артерий (КТКА), кардиальной магнитно-резонансной томографии или инвазивной коронарографии.КТКА может подтвердить диагноз миокардита в разделе с инфарктом миокарда в нашем исследовании.Помилки електрокардіограми (ЕКГ) при інфаркті міокарда і не-коронарних захворюваннях серця в диференційній діагностиці грунтується на клінічних дослідженнях (ЕКГ, ехокардіографія, маркери запалення (С-реактивний білок), міокардіальних ензимах пошкодження, комп'ютерної томографії коронарних артерій (КТКА), кардіальної магнітно-резонансної томографії або інвазивної коронарографії. КТКА може підтвердити діагноз міокардиту в розділі з інфарктом міокарда в нашому дослідженні

ДИГІТАЛІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЇ І ФОТОПЛЕТИЗМОГРАФІЯ: КЛІНІЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ СЕРЦЕВОГО РИТМУ

In order to study the possibility of determining the pulse variability (PV) when analysedphotoplethysmography (PPG) recorded by smartphone compared to the calculation ofcardiac heart rate variability (HRV) when analyzed digitalized ECG, and theobjectification of HRV depending on the constellation of diagnosis of coronary heartdisease (CHD) with or without arterial hypertensian (AH) and its complication - acutecerebrovascular disorder (ACD) and comparison of the informativeness of the PV andHRV calculation.Material and methods. 39 patients with diagnoses stable angina II-III functional classes(StA) with, or without associated AH. 13 of them had complications in the form of ACD.Results. It was found that HRV, depending on the method of assessment, for registering aPV or recording digitalized ECG does not differ according to the SDNN and rMSSDindices. Vagus-mediated changes in HRV in the short term are more pronounced forcoronary heart disease and hypertension (pNN50). The depletion of reactivity for CHDwith or without AH has been proved, in contrast to patients with ACD according to thedecrease in the amplitude of low frequency heart rate variability (LF).Conclusions. So, when we need a quick analysis method at the patient's bed withinterpretation of the results, using a smartphone for this purpose can be effective, thevariety of software is sufficient, and the possibility of using this method by the patient isimportant. The using of the Smart-ECG own software requires further research andimplementation.Цель работы - изучение возможности определения вариабельности частоты пульса (ВЧП) при регистрации фотоплетизмографии (ФПГ) на смартфоне, по сравнению с расчетом показателей вариабельности сердечного ритма (ВСР) при цифровом анализе ЭКГ. Исследовать изменения параметров ВСР в зависимости констелляции диагнозов ишемической болезни сердца (ИБС) с гипертонической болезнью (ГБ) и ее осложнений - острым нарушением мозгового кровообращения(ОНМК) и оценить информативность ВЧП в сравнении с расчётом ВСР по ЕКГ.Материал и меиоды. Обследовано 39 пациентов с диагнозами стабильная стенокардия II-III функционального класса (СтСт) с или без сопутствующей ГБ, из них 13имели осложнения в виде ОНМК.Результаты. Было установлено, что при анализе ВСР, в зависимости от методаоценки - при регистрации ВЧП или расчета ВСР по ЭКГ нет разногласий по показателям SDNN и rMSSD. Вагус-опосредованные изменения ВСР в краткосрочномпериоде более выражены для ишемической болезни сердца и гипертонической болезни (pNN50). Доказано истощения реактивности по ИБС и ИБС с ГБ противприсоединения ее осложнения - ОНМК по уменьшению амплитуды низкочастотныхпоказателей вариабельности сердечного ритма (LF).Выводы. Когда мы нуждаемся в методе быстрого анализа у постели больного иинтерпретации полученных результатов, использование с этой целью смартфонаможет быть эффективным, разнообразие программного обеспечения являетсядостаточным, а возможность самостоятельного использования пациентом важна.Использование собственного анализа "Smart-ECG" требует дальнейших исследований и внедрений.Мета роботи - порівняти можливості визначення варіабельності частоти пульсу(ВЧП) під час реєстрації фотоплетизмографії (ФПГ) на смартфоні з розрахункомпоказників варіабельності серцевого ритму (ВСР) при цифровому аналізі ЕКГ. Дослідити зміни параметрів ВСР залежно від констеляції діагнозів ішемічної хворобисерця (ІХС) з гіпертонічною хворобою (ГХ) та її ускладненням - гострим порушенням мозкового кровообігу (ГПМК) та оцінити інформативність отриманої ВЧПпроти розрахунку ВСР по ЕКГ.Матеріал і методи. Було обстежено 39 пацієнтів з діагнозами стабільна стенокардія ІІ-ІІІ функціонального класів (СтСт) з, або без супутньої ГХ; з них 13 малиускладнення у вигляді ГПМК.Результати. Встановлено, що варіабельність серцевого ритму, залежно від методуоцінки - при реєстрації ВЧП чи розрахунку ВСР немає розбіжностей відповідно допоказників SDNN і rMSSD. Вагус-опосередковані зміни ВСР у короткостроковомуперіоді більш виражені для ішемічної хвороби серця і гіпертонічної хвороби(pNN50). Доведено виснаження реактивності за ІХС і ІХС з ГХ проти приєднання їїускладнення - ГПМК згідно із зменшенням амплітуди низькочастотних показниківваріабельності серцевого ритму (LF).Висновки. Отже, коли ми потребуємо метод швидкого аналізу біля ліжка хворогота інтерпретації отриманих результатів, використання з цією метою смартфонаможе бути ефективним, різноманітність програмного забезпечення є достатньою,а можливість самостійного використання пацієнтом є важливою. Використанняпрограми власного аналізу "Smart-ECG" потребує подальших досліджень і впроваджень

Стать-детерміновані особливості стану коронарного і функціонального резервів у хворих на стабільну стенокардію

In order to identify the gender-determinate features of the state of the coronary and functional reserves in patients with stable angina pectoris the authors have examined 120 patients. It has been corroborated that the presence of the signs of more severe exertional angina is associated with a more frequent onset of ventricular extrasystole, a more significant elevation of arterial pressure and more pronounced ischemia with a test of a graduated exercise. The female gender envisages a higher blood leptin level with the preservation of this particular trend, while distributing according to angina severity. The level of the blood C-reactive protein does not depend on sex, however, a higher index is determined in case of stable angina of the IIId functional class. More severe angina regardless of the sex is associated with the development of concentric and eccentric hypertrophy of the left ventricle.С целью определения гендер-детерминированных особенностей состояния коронарного и функционального резервов у больных стабильной стенокардией обследовано 120 пациентов. Доказано, что наличие у женщин проявлений более тяжелой стенокардии напряжения ассоциируется с более частым появлением желудочковой экстрасистолии, более значительным повышением артериального давления и более выраженной ишемией при пробе с дозированной физической нагрузкой. Женский пол предусматривает более высокий уровень лептина крови с сохранением данной тенденции в распределении по тяжести стенокардии. Уровень С-реактивного белка крови не зависит от пола, но более высокий показатель определен при стабильной стенокардии ІІІ функционального класса. Более тяжелая стенокардия независимо от пола ассоциируется с развитием концентрической и эксцентрической гипертрофии левого желудочка.З метою визначення стать-детермінованих особливостей стану коронарного і функціонального резервів у хворих на стабільну стенокардію обстежено 120 пацієнтів. Визначено, що наявність у жінок проявів більш тяжкої стенокардії напруження асоціюється із частішим виникненням шлуночкової екстрасистолії, більш значним підвищенням артеріального тиску та більш вираженою ішемією при пробі з дозованим фізичним навантаженням. Жіноча стать передбачає вищий рівень лептину крові зі збереженням даної тенденції в розподілі за тяжкістю стенокардії. Рівень С-реактивного білка крові не залежить від статі, проте, вищий його показник визначений при стабільній стенокардії ІІІ функціонального класу. Тяжча стенокардія незалежно від статі асоціюється з розвитком концентричної та ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка

КАРДІОПРОТЕКТИВНІ ЕФЕКТИ МЕТАБОЛІЧНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ: АНАЛІЗ ЦИФРОВОЇ ОБРОБКИ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ «СМАРТ-ЕКГ»

Objective. In order to determine the cardioprotective effect of metabolic therapy, the results of digital processing of the standard ECG in patients with coronary heart disease were analyzed using the own Smart ECG software with the evaluation of the effect of drugs (tyvortin, trivorel, tiotriazoline, corvitine) with antiarrhythmic anticipation, in comparison with the effects of amiodarone and bisoprolol on the main parameters of HRD and dispersion of the QT interval, the angle of inclination of the ST segment and the results of the analysis differentiated T wave.Results and conclusions. The possibility of an effective quantitative evaluation of the electrocardiogram with its digital processing (digitalization) with the use of its own Smart-ECG software in patients with stable angina pectoris was proved. In the complex analysis of effects because of the use of drugs, it was found that tivortin / tyvorel reduced the risk of adverse events with stable angina pectoris and activated parasympathetic contour, corvitine and thiotriazoline - reduced the dispersion of the QT interval, thiotriazoline, corvitine and tyvortin, accelerated transient depression of the ST segment - reducing the risk of coronary heart disease and increasing antiarrhythmic effect. Bisoprolol and amiodarone increase the SDNN score and consequently reduce the risk of adverse events with stable angina pectoris, amiodarone stimulates the activation of the parasympathetic contour and less efficiently affects ST slope than bisoprolol, both drugs slightly optimize the ratio of maximum velocities and thus maintain anti-ischemic status.С целью определения кардиопротекторного действия метаболической терапии были подвергнуты анализу результаты цифровой обработки стандартной ЭКГ у больных ИБС с использованием собственного программного обеспечения «Смарт-ЭКГ» (свидетельство о регистрации авторского права №73687 от 05.09.2017) с оценкой влияния препаратов (тивортин, тиворель, тиотриазолин, корвитин) с ожидаемым антиаритмическим эффектом, в сравнении с действиями амиодарона и бисопролола на основные показатели ВСР и дисперсии интервала QT, угла наклона сегмента ST и результатов анализа дифференцированно в зубца Т.Материал и методы. Обследовано 46 пациентов, поступивших в областной клинический кардиологический диспансер г. Черновцы с диагнозом стабильная стенокардия напряжения ІІ функциональный класс (СтСт), проведено лечение в соответствии с унифицированными протоколов оказания помощи Минздрава Украины по оценке эффективности внедрения метаболической звена с использованием препаратов тивортин, тиворель, тиотриазолин, корвитин в сопоставлении с амиодароном (кордарон®, "Sanofi") и β-АБ бисопрололом (Конкор, "Takeda") в условиях острого теста по регистрации второго отвода стандартной ЭКГ в течение 30 секунд с помощью аппарата "Easy ECG Monitor Prince 180B" фирмы "Heal Force "(КНР) перед использованием исследуемого препарата и на высоте его действия.Результат. Была доказана возможность эффективной количественной оценки ЭКГ при ее цифровой обработке (дигитализации) с использованием собственного программного обеспечения «Смарт-ЭКГ» у больных стабильной стенокардией. При комплексном анализе эффектов от применения препаратов было установлено, что тивортин / тиворель уменьшали риск неблагоприятных событий при стабильной стенокардии, и активировали парасимпатический контур, корвитин и тиотриазолин - уменьшали дисперсию интервала QT, тиотриазолин, корвитин и тивортин ускоряли косовосходящую депрессию сегмента ST - уменьшая риск ИБС и увеличивая антиаритмический эффект. Бисопролол и амиодарон увеличивают показатель SDNN, а следовательно уменьшают риск неблагоприятных событий при стабильной стенокардии, амиодарон стимулирует активацию парасимпатического контура и менее эффективно влияет на "ST slope", чем бисопролол, оба препарата несколько оптимизируют показатель отношения максимальных скоростей, а следовательно поддерживают антиишемический статус.З метою визначення кардіопротективної дії метаболічної терапії піддано аналізу результати цифрової обробки стандартної ЕКГ у хворих на ІХС з використанням власного програмного забезпечення «Смарт-ЕКГ» (свідоцтво про реєстрацію авторського права №73687 від 05.09.2017) з оцінкою впливу препаратів (тівортин, тіворель, тіотріазолін, корвітин) з очікуваним антиаритмічним ефектом, в зіставленні з впливами аміодарону і бісопрололу на основні показники ВСР та дисперсії інтервалу QT, кута нахилу сегмента ST та результатів аналізу диференційованого зубця Т.Матеріал та методи. Обстежено  46 пацієнтів, що надійшли в обласний клінічний кардіологічний диспансер м. Чернівці з діагнозом стабільна стенокардія напруження ІІ функціональний клас (СтСт), проведено лікування відповідно до уніфікованих протоколів надання допомоги МОЗ України з оцінкою ефективності впровадження метаболічної ланки з використанням препаратів тівортин, тіворель, тіотріазолін, корвітин в зіставленні з аміодароном (кордарон®, “Sanofi”) і β-АБ бісопрололом (конкор®, “Takeda”) в умовах гострого тесту за реєстрації другого відведення стандартної ЕКГ впродовж 30 секунд за допомогою апарата “Easy ECG Monitor Prince 180B” фірми “Heal Force” (КНР) перед використанням досліджуваного препарату та на висоті його дії.Результат. Доведена можливість ефективної кількісної оцінки ЕКГ за її цифрової обробки (дигіталізації) з використанням власного програмного забезпечення «Смарт-ЕКГ» у хворих на стабільну стенокардію. При комплексному аналізі ефектів від застосування препаратів встановлено,  що тівортін/тіворель зменшували ризик несприятливих подій при стабільній стенокардії та активували парасимпатичний контур, корвітин і тіотріазолін – зменшували дисперсію інтервалу QT, тіотріазолін, корвітин і тівортін прискорювали косовисхідну депресію сегмента ST - зменшуючи ризик ІХС і збільшуючи антиаритмічний ефект. Бісопролол і аміодарон збільшують показник SDNN, а отже зменшують ризик несприятливих подій при стабільній стенокардії, аміодарон сприяє активації парасимпатичного контуру і менш ефективно впливає на “ST slope”, ніж бісопролол, обидва препарати дещо оптимізують показник відношення максимальних швидкостей, а отже, підтримують антиішемічний статус

РЕЄСТР ІНФАРКТУ МІОКАРДА: РОЛЬ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

An urgent study of the role of connective tissue dysplasia is underlined in case of acute coronary pathology. Disturbances on the part of the central and vegetative nervous system, hemorrhagic and thrombotic changes are detected in case of connective tissue dysplasia along with a change of the structure and function of the organ, circulatory, metabolic hypoxia and hypoxia of exercise stress are enhanced, aortic aneurism, hypercatecholaminemia are often formed, determining an unfavorable course of acute coronary incidents with underlying congenital abnormalities of the connective tissue.Подчеркивается актуальность изучения роли дисплазии соединительной ткани при острой коронарной патологи. При дисплазии соединительной ткани одновременно з изменением структуры и функции органа определяются нарушения со стороны центральной и вегетативной нервной систем, геморрагические и тромботические изменения, усиливается циркуляторная, метаболическая гипоксия и гипоксия физического напряжения, часто формируется аневризма аорты, гиперкатехоламинемия, что определяет неблагоприятное течение острых коронарных инцидентов на фоне наследственных нарушений соединительной ткани.Підкреслюється актуальність вивчення ролі дисплазії сполучної тканини при гострій коронарній патології. При дисплазії сполучної тканини поряд зі зміною структури і функції органа виявляються порушення з боку центральної і вегетативної нервової системи, геморагічні і тромботичні зміни, посилюється циркуляторна, метаболічна гіпоксія та гіпоксія фізичного навантаження, часто формується аневризма аорти, гіперкатехоламінемія, що визначає несприятливий перебіг гострих коронарних інцидентів на фоні спадкових порушень сполучної тканини