Адсорбція метиленового синього на наночастинках шпінельного фериту CoFe2O4

Описано вплив методу отримання (хімічного співосадження, цитратного золь-гель методу автогоріння) на структуру і будову наночастинок CoFe2O4 на основі даних X-променевого аналізу, ІЧ-спектроскопії, сканувальної електронної мікроскопії (СЕМ). Розмір кристалітів CoFe2O4, синтезованих золь-гель методом і методом хімічного співосадження, перебуває в межах від 9 до 42 нм. Охарактеризовано адсорбційні властивості шпінельних феритів відносно органічного барвника метиленового синього. Досліджено вплив початкової концентрації метиленового синього на адсорбційну здатність магнітних шпінельних наночастинок. Показано, що дані адсорбції краще описуються кінетичною моделлю Ленгмюра. Адсорбційні ізотерми показують, що адсорбційна здатність наночастинок CoFe2O4, синтезованих методом хімічного співосадження і відпалених за температури 800 °C, є найвищою і пояснюється впливом ступеня оберненості шпінельної структури.The influence of the synthesis method (chemical co-precipitation, sol-gel method) on the structure and morphology of the CoFe2O4 nanoparticles was considered and characterized by X-ray powder diffraction (XRD), Fourier infrared spectroscopy (FT-IR), and scanning electron microscopy (SEM). Crystallite sizes of CoFe2O4 synthesized by zol-gel and co-precipitation methods range from 9 to 42 nm. The adsorption property of spinel ferrites in relation to organic dye methylene blue was described. The influence of initial dye concentration at the adsorption capacity of magnetic spinel nanosorbents was considered. The adsorption of these dyes is well described by kinetic models of Langmuir. The adsorption isotherms show that the adsorption efficiency of CoFe2O4 nanoparticles, synthesized by co-precipitation method at 800 °C, is the highest because it has a larger degree of structure inversion

Supervised selective kernel fusion for membrane protein prediction

Membrane protein prediction is a significant classification problem, requiring the integration of data derived from different sources such as protein sequences, gene expression, protein interactions etc. A generalized probabilistic approach for combining different data sources via supervised selective kernel fusion was proposed in our previous papers. It includes, as particular cases, SVM, Lasso SVM, Elastic Net SVM and others. In this paper we apply a further instantiation of this approach, the Supervised Selective Support Kernel SVM and demonstrate that the proposed approach achieves the top-rank position among the selective kernel fusion variants on benchmark data for membrane protein prediction. The method differs from the previous approaches in that it naturally derives a subset of “support kernels” (analogous to support objects within SVMs), thereby allowing the memory-efficient exclusion of significant numbers of irrelevant kernel matrixes from a decision rule in a manner particularly suited to membrane protein prediction

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ПЕРЕДРАКУ І РАКУ ВУЛЬВИ У ЖІНОК ПРЕ- І ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ВІКУ

The aim of the study – to learn the features of the clinical course of precancerous lesions and vulvar cancer in pre- and postmenopausal women. Materials and Methods. From 2017 to 2020, 160 patients with dystrophic diseases, precancerous lesions and early vulvar cancer were examined in the Outpatient Department of the National Cancer Institute. The analysis of outpatient cards and medical histories of all women allowed us to further study the features of the clinical course of pathological processes of the external genitalia depending on age. The age of patients in the study ranged from 49 to 70 years old (59.6±3.5). Menstrual function was unchanged in 40 (25 %) of 160 women. The age of menarche varied from 11 to 18 years (mean age – (14.5±0.3 years). The average duration of the menstrual cycle was (30±0.4) days. Most patients have repeatedly consulted gynecologists and dermatologists about itching and discomfort in the external genitalia. The doctor performed conservative treatment of ‘‘leukoplakia and kraurosis’’ for many months, and sometimes years, without histological clarification of the diagnosis. Results and Discussion. In the study of vulvar biopsies, patients diagnosed with vulvar cancer stage IA (34 %) dominated comparing with VIN (intraepithelial neoplasia of the vulva) (12 %). Conclusion. One of the features of the clinical course of vular neoplasia in women of pre- and postmenopausal age is that the malignant process is more often detected at the stage of monofocal invasive tumor.Цель исследования – изучить особенности клинического течения предрака и рака вульвы у женщин пре- и постменопаузального возраста. Материалы и методы. С 2017 по 2020 гг. в поликлиническом отделении Национального института рака обследованы 160 больных с дистрофическими заболеваниями, предраком и начальным раком вульвы. Анализ амбулаторных карт и историй болезни всех женщин позволил нам дополнительно изучить особенности клинического течения патологических процессов наружных половых органов в зависимости от возраста. Возраст больных в исследовании колебался от 49 до 70 лет, в среднем (59,6±3,5) года. Менструальная функция была не изменена у 40 (25 %) из 160 женщин. Возраст менархе варьировал от 11 до 18 лет (средний возраст – (14,5±0,3) года). Средняя продолжительность менструального цикла составила (30±0,4) дня. Большинство пациенток неоднократно обращалось к гинекологам и дерматологам по поводу зуда и дискомфорта в области наружных половых органов. Врач проводил консервативное лечение «лейкоплакии и крауроза» на протяжении многих месяцев, а иногда и лет, без гистологического уточнения диагноза. Результаты исследования и их обсуждение. При исследовании биоптатов вульвы преобладали больные с диагнозом рака вульвы I А стадии (34 %) по сравнению с VIN (интраэпителиальной неоплазией вульвы) (12 %). При этом VIN и начальный рак вульвы были ассоциированы с вирусом папилломы человека лишь в 37,5 % случаев. Вывод. Одной из особенностей клинического течения неоплазий вульвы у женщин пре- и постменопаузального возраста есть то, что злокачественный процесс чаще выявляется на стадии монофокальной инвазивной опухоли.Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу передраку і раку вульви у жінок пре- і постменопаузального віку. Матеріали та методи. Із 2017 до 2020 рр. у поліклінічному відділенні Національного інституту раку обстежено 160 хворих із дистрофічними захворюваннями, передраком і початковим раком вульви. Аналіз амбулаторних карт та історій хвороб усіх жінок дозволив нам додатково вивчити особливості клінічного перебігу патологічних процесів зовнішніх статевих органів залежно від віку. Вік хворих у дослідженні коливався від 49 до 70 років, у середньому (59,6±3,5) року. Менструальна функція була не змінена у 40 (25 %) зі 160 жінок. Вік менархе варіював від 11 до 18 років (середній вік – (14,5±0,3) року). Середня тривалість менструального циклу склала (30±0,4) дня. Більшість пацієнток неодноразово зверталася до гінекологів і дерматологів із приводу свербежу та дискомфорту в ділянці зовнішніх статевих органів. Лікар проводив консервативне лікування «лейкоплакії і краурозу» впродовж багатьох місяців, а іноді й років, без гістологічного уточнення діагнозу. Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні біоптатів вульви переважали хворі із діагнозом раку вульви I А стадії (34 %) порівняно з VIN (інтраепітеліальною неоплазією вульви) (12 %). При цьому VIN і початковий рак вульви були асоційовані з вірусом папіломи людини лише в 37,5 % випадків. Висновок. Однією з особливостей клінічного перебігу неоплазій вульви у жінок пре- і постменопаузального віку є те, що злоякісний процес частіше виявляється на стадії монофокальної інвазивної пухлини

Outcomes after hysteroscopic repair of symptomatic isthmocele: a single center experience in Ukraine

Рurpose of the study was to evaluate the influence of Isthmocele (IC) hysteroscopic repair on symptoms (abnormal uterine bleeding, dysmenorrhea) in premenopausal patients with residual myometrium thickness more than 2.4 mm and to assess myometrial thickness 3, 6 and 12 month post surgery. Materials and methods. It was a prospective case series of symptoms evaluation and myometrium thickness following hysteroscopic IC repair in premenopausal women not willing to conceive. Diagnosis of IC was based on 2D transvaginal ultrasound and symptom evaluation. Symptom frequency and residual myometrium thickness by ultrasound were evaluated before hysteroscopic repair and after 3, 6 and 12 months after it in patients with IC as single possible cause of symptoms. Results. In the period from January 2017 to January 2018 there were 32 cases of symptomatic IC in premenopausal women. 8 (25%) of them had coexisting uterine pathology that could cause AUB, these women were not included in hysteroscopic treatment efficacy analysis. Thus 24 patients with residual myometrium thickness of more than 2.4mm and not willing to conceive underwent hysteroscopic repaire of IC. Three months after surgery, most patients reported a complete relief of symptoms: abnormal uterine bleeding reduced from 33.3% (8 patients) to 4.2% (1 patient); intermenstrual bleeding form 75% (18 patients) to 12.5% (3 patients); dysmenorrhea – from 91.7% (22 patients) to 29.2 (7 patients). This effect was even more prominent after 6 and 12 months. Average residual myometrium thickness values changed in the following way: 3.6 ± 0.9 before surgery; 4.9 ± 1.2 mm after 3 months; 5.9 ± 1.0 mm after 6 month and 6.5 ± 1.1 mm after 12 months. Conclusion. Hysteroscopic repair of IC is a technically feasible, safe and highly effective procedure for symptoms (abnormal uterine bleeding, pelvic pain, dysmenorrhea) in women with other uterine pathology excluded and not willing to conceive. Efficacy and specific features technical performance and medical treatment in cases with coexisting adenomyosis and other uterine pathology are to be defined in future studies as such cases are frequent

Application of the method of multiscale textural gradient for automatization of diabetes retinopathy diagnosis via analysis of digital images of the eye fundus

Офтальмоскопічне вивчення мікроаневризм судин очного дна є важливим в діагностиці та визначенні тяжкості діабетичної ретинопатії. Мета дослідження – покращити інформативність цифрових зображень очного дна за допомогою методу текстурного градієнта. Метод аналізу зображень полягав у отриманні офтальмоскопічних цифрових зображень очного дна по RGB шкалі, які мали задовільні характеристики яскравості, балансу кольорів та контрасту.Ophthalmoscopic detection of microaneurism is important for the diagnosis of diabetic retinopathy severity. Aim of the investigation – to improve value of digital images of the eye fundus using textural gradient technology application. The developed method permitted to improve diagnosis of microaneurism mainly via exlusion of false-positive diagnosis

СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОСТРУКТУРИ ПОСТІЙНИХ МАГНІТІВ, СПЕЧЕНИХ ЗІ СПЛАВУ Nd-Fe-B,C-Cu,Ti

Мета роботи. Статистичний аналіз мікроструктур готових постійних магнітів, що виготовляються на основі систем Fe-Nd-B при різних режимах термообробки.Методи дослідження: металографічний, рентгеноспектральний, статистичний, магнітометричний.Отримані результати. У роботі досліджується вплив зовнішнього тиску на структуру та властивості постійних магнітів складу Nd15,2Fe74,99C0,51B6,6Cu1,57Ті1,38. Для виготовлення постійних магнітів з високою магнітною енергією використано продукти швидкого охолодження з рідкого стану. Для цього лусочки, що отримані методом ЗРС, пресували у прес-формі та спікали у вакуумі. Прес-форма та болти, що їх скріплюють,виготовлені зі сплавів, у яких різні коефіцієнти лінійного розширення. Цей метод дає змогу досягти високого тиску (H ≈ 1 ГПа) під час спікання. Спікання виконували у вакуумі під тиском Р = 0,5…12 МПа та при температурах 1323 К та 1013 К. Показано, що розміри частинок фази NdCu2 підпорядковується закону Гауса та у розподілі присутні два піки. Перший пік можна пояснити наявністю у вихідних плівках аморфної складової, у якій знаходяться зародки основної магнітної фази Nd2Fe14В та парамагнітної фази NdCu2, а другий пік пояснюється тим, що у кристалічній області вже є зерна парамагнітної фази NdCu2 і при подальшому спіканні вони продовжують зростати. Також показано, що розмір часток фази NdCu2, які присутні у спеченому зразку, що отриманий при початковому тиску 12 МПа, зменшився до 0,03…0,5 мкм порівняно з середнім розміром 0,23…0,94 мкм для менших значень початкового тиску. При цьому коерцитивна сила компактів зросла на порядок від 160 кА/м до 1300 кА/м.Наукова новизна. Встановлено, що зниження температури спікання швидко охолоджених лусочок сплавів Nd15,2Fe75,5-хCхB6,6Cu1,57Ті1,38 в умовах високого тиску порядку 0,9 ГПа від технологічної 1323 К до температури 1013 К практично не впливає на швидкість зародження метастабільних фаз NdCu2 та Nd2Fe14B і в той же час знижує швидкість їх росту. Однак, це призводить до збільшення коерцитивної сили готових магнітів від 160 кА/м до 1300 кА/м.Практична цінність. Одержані в роботі результати мають важливе значення для подальшого розвитку фізичного матеріалознавства магнітожорстких матеріалів та сучасної техніки

Від менархе до менопаузи

On September 11–12, 2020, in Kyiv hosted the International Women's Health Summit “From Menarche to Menopause” with the participation of leading foreign and domestic experts in the field of obstetrics and gynecology. The event was devoted to such topical topics as miscarriage, infertility, menstrual irregularities, menopausal hormone therapy (MHT).The current concern in clinical practice is not overuse of MHT, but it underutilization, and the fact that only a small number of women with impaired quality of life through menopausal symptoms receive treatment, despite that they perfectly fit the patient's profile for such therapy.All types of MHT are characterized by following effects: a positive effect on the cardiovascular system if MHT was start before 60 ages or in the first 10 years after menopause onset; the mortality rate from all causes is not increased in patients on MHT. The “ideal” MHT should relieve vasomotor symptoms, influence urogenital symptoms, prevent fractures and bone loss, protect the cardiovascular system and endometrium, and should not increase the risks of breast cancer, deep vein thrombosis and pulmonary embolism. Estradiol + dydrogesterone (Femoston®) scheme fits perfectly into these criteria. Femoston® is an oral MHT preparation that is effective in relieving symptoms of estrogen deficiency with a proven safety profile on the cardiovascular system and breast. This drug helps to reduce the manifestations of symptoms of estrogen deficiency, increase bone mineral density, and has a positive effect on metabolic processes. Numerous studies have shown that combination of estradiol + dydrogesterone is not only highly effective against menopausal symptoms, but also extremely important features, in particular, a proven safety profile for breast cancer.11–12 сентября 2020 года в Киеве состоялся Международный саммит по вопросам женского здоровья «От менархе до менопаузы» с участием ведущих зарубежных и отечественных экспертов в сфере акушерства и гинекологии. Мероприятие было посвящено таким актуальным темам, как невынашивание беременности, бесплодие, нарушения менструального цикла, менопаузальная гормональная терапия (МГТ).Сегодня беспокойство клиницистов вызывает не чрезмерное использование МГТ, а ее недостаточное применение, а также то, что лишь незначительное количество женщин с ухудшенным из-за менопаузальных симптомов качеством жизни получают лечение, несмотря на то что прекрасно подходят под профиль пациента для такой терапии.Для всех видов МГТ характерны следующие эффекты: положительное влияние на сердечно-сосудистую систему при старте МГТ до 60 лет или в промежутке первых 10 лет после наступления менопаузы; уровень смертности от всех причин у пациенток, находящихся на МГТ, не выше, чем у остальных. «Идеальная» МГТ должна облегчать вазомоторную симптоматику, влиять на симптомы со стороны урогенитальноготракта, предотвращать переломы и потерю костной массы, защищать сердечно-сосудистую систему и эндометрий и не должна повышать риск рака молочной железы, тромбоза глубоких вен и эмболии легочной артерии. В эти критерии прекрасно «вписывается» схема эстрадиол + дидрогестерон (препарат Фемостон®). Фемостон® – это пероральный препарат МГТ, который эффективно способствует устранению симптомов дефицита эстрогенов, имея доказанный профиль безопасности со стороны сердечно-сосудистой системы и молочной железы. Данный препарат способствует снижению проявлений симптомов дефицита эстрогенов, повышению минеральной плотности костной ткани, положительно влияет на метаболические процессы. Многочисленные исследования доказали, что комбинация эстрадиол + дидрогестерон не только высокоэффективна в отношении симптомов менопаузы, но и оказывает крайне важное влияние, в частности, имеет доказанный профиль безопасности относительно рака молочной железы.11–12 вересня 2020 року в Києві відбувся Міжнародний саміт з питань жіночого здоров'я «Від менархе до менопаузи» за участю провідних іноземних та вітчизняних експертів у сфері акушерства і гінекології. Захід був присвячений таким актуальним темам, як невиношування вагітності, безпліддя, порушення менструального циклу, менопаузальна гормональна терапія (МГТ).На сьогодні занепокоєння клініцистів викликає не надмірне використання МГТ, а її недостатнє застосування, а також те, що лише незначна кількість жінок з погіршеною через менопаузальні симптоми якістю життя отримують лікування, незважаючи на те, що вони прекрасно підходять під профіль пацієнта для такої терапії.Для всіх видів МГТ характерні такі ефекти: позитивний вплив на серцево-судинну систему при старті МГТ до 60 років або в проміжку перших 10 років після настання менопаузи; рівень смертності від усіх причин у пацієнток, які знаходяться на МГТ, не вищий від решти. «Ідеальна» МГТ має полегшувати вазомоторну симптоматику, впливати на симптоми з боку урогенітального тракту, запобігати переломам і втраті кісткової маси, захищати серцево-судинну систему та ендометрій і не повинна підвищувати ризик раку молочної залози, тромбозу глибоких вен і емболії легеневої артерії. В ці критерії чудово «вписується» схема естрадіол/дидрогестерон (препарат Фемостон®). Фемостон® – це пероральний препарат МГТ, що ефективно сприяє усуненню симптомів дефіциту естрогенів, маючи доведений профіль безпеки з боку серцево-судинної системи та молочної залози. Даний препарат сприяє зниженню проявів симптомів дефіциту естрогену, підвищенню мінеральної щільності кісткової тканини, позитивно впливає на метаболічні процеси. Численні дослідження довели, що комбінація естрадіол/дидрогестерон не тільки високоефективна стосовно симптомів менопаузи, а ще й чинить вкрай важливий вплив, зокрема, має доведений профіль безпеки щодо раку молочної залози

From menarche to menopause

On September 11–12, 2020, in Kyiv hosted the International Women's Health Summit “From Menarche to Menopause” with the participation of leading foreign and domestic experts in the field of obstetrics and gynecology. The event was devoted to such topical topics as miscarriage, infertility, menstrual irregularities, menopausal hormone therapy (MHT). The current concern in clinical practice is not overuse of MHT, but it underutilization, and the fact that only a small number of women with impaired quality of life through menopausal symptoms receive treatment, despite that they perfectly fit the patient's profile for such therapy. All types of MHT are characterized by following effects: a positive effect on the cardiovascular system if MHT was start before 60 ages or in the first 10 years after menopause onset; the mortality rate from all causes is not increased in patients on MHT. The “ideal” MHT should relieve vasomotor symptoms, influence urogenital symptoms, prevent fractures and bone loss, protect the cardiovascular system and endometrium, and should not increase the risks of breast cancer, deep vein thrombosis and pulmonary embolism. Estradiol + dydrogesterone (Femoston®) scheme fits perfectly into these criteria. Femoston® is an oral MHT preparation that is effective in relieving symptoms of estrogen deficiency with a proven safety profile on the cardiovascular system and breast. This drug helps to reduce the manifestations of symptoms of estrogen deficiency, increase bone mineral density, and has a positive effect on metabolic processes. Numerous studies have shown that combination of estradiol + dydrogesterone is not only highly effective against menopausal symptoms, but also extremely important features, in particular, a proven safety profile for breast cancer

Поліпи і мікрополіпи ендометрія. Мікробний пейзаж порожнини матки та його роль в їхньому формуванні

Endometrial polyp is the most common structural abnormality of the mucous membrane of the uterus (endometrium) detected in unexplained infertility. Endometrial micropolyps are a hysteroscopic sign of chronic endometritis, detectable in 60% of women suffering from infertility. Both of the lesions provide an unfavorable environment for the endometrium receptivity and therefore may have common features in their etiopathogenesis.Study objective: to study the composition of microbiota in the vagina, the cervix and the uterine cavity in women of reproductive age diagnosed with endometrial polyps and micropolyps.Study design: the study involved 130 patients aged 18–35 years: 70 patients with endometrial polyps (group I), 30 patients with micropolyps (group II) and 30 patients of the control group (group III).Study methods: group I and II were diagnosed by hysteroscopy with histological confirmation, endometrial samples from healthy women were obtained by aspiration biopsy. Test system “Femoflor” was used to study the quantitative composition of vaginal microbiota, bacteriological examination of the cervix and the endometrium was performed by PCR and by cultivating aerobic and anaerobic microorganisms on special growth media.Study results: no statistically significant differences in the quantitative composition of vaginal microbiota have been identified in all study groups, the  only changes recorded have been in the number of lactobacilli. The control group reported sufficient content of lactobacilli in 63% of women studied, the group I – 39%, the group II – from 23%. The cervical canal was sterile in 29% of women with polyps, 47% of women with micropolyps and 30% of healthy patients. The spectrum of pathogens isolated from the cervical canal was much narrower as opposed to the vagina and had no statistically significant differences between the groups. The frequency of the uterine cavity infection was 83% in women of group I, 73% in group II and 77% in group III. The endometrium of the patients from the control group has been seeded with noticeably more Enterococcus faecalis (43% vs. 11% in group I and 17% in group II). Endometrial samples of women from group I were characterized by significantly higher detection of Candida spp. – 21%, and herpes viruses type 1, 2, and 6 – 17%. The spectrum of microorganisms isolated from the endometrium of women with micropolyps did not significantly differ from that in the control group. Evaluation of concordance of the vaginal and endometrial biotope in all groups has not shown any significant differences but in Enterococcus faecalis in the I group (0 vs. 11%) and group III (0 to 43%). When comparing cervical and endometrial biotope the only significant difference has been detected in the group of women with endometrial polyps and concerned herpes virus type 6 (0 vs 11%) as well as the high-risk strains of HPV (31% vs. 6%).The limitations of this study: isolated endometrial pathogens were not correlated with the qualitative and quantitative composition of the gastrointestinal microbiota; further reliable data can be obtained from the detailed study of  the nature of immune response in women with a variety of viral agents detected in the uterine cavity, as well as from classifying them according to the obtained results and building a more large-scale research.Conclusions: endometrial polyps and micropolyps – a pathology that results from dysbiotic changes in the vagina. The presence of microbial agents in the uterine cavity is not always indicative of the inflammatory processes. No convincing evidence of the etiologic role of any infection in the micropolyps formation has been obtained. Women with endometrial polyps demonstrated higher content of Candida spp. and viruses.Полип эндометрия – наиболее распространенная структурная аномалия слизистой оболочки матки, встречающаяся при необъяснимом бесплодии. Микрополипы эндометрия – гистероскопический признак хронического эндометрита, выявляемого у 60% женщин, страдающих бесплодием. Оба эти поражения обеспечивают неблагоприятную среду для рецептивности эндометрия, а следовательно, могут иметь нечто общее в своем этиопатогенезе.Цель исследования: изучить состав микрофлоры влагалища, цервикального канала и полости матки у женщин репродуктивного возраста с полипами и микрополипами эндометрия.Дизайн исследования: обследовано 130 пациенток в возрасте 18–35 лет: 70 пациенток с полипами эндометрия (І группа), 30 – с микрополипами (ІІ группа) и 30 – контрольной группы (ІІІ группа).Методы исследования: в основных группах диагноз был установлен при гистероскопическом исследовании и подтвержден гистологически, у здоровых женщин для получения эндометриальных образцов использовали аспирационную биопсию. Для изучения количественного состава влагалищной микрофлоры использовали тест-систему «Фемофлор», бактериологическое исследование цервикального канала и эндометрия проводили методом ПЦР и путем культивирования аэробных и анаэробных микроорганизмов на специальных питательных средах.Результаты исследования: статистически значимые отличия в количественном составе влагалищной микрофлоры во всех исследуемых группах выявлены не были, изменения зафиксированы только в количестве  лактобацилл. В контрольной группе достаточное содержание лактобацилл зарегистрировано у 63% женщин, в І группе – у 39%, во ІІ группе – у 23%. Цервикальный канал был стерилен у 29% женщин с полипами, у 47% – с микрополипами и у 30%  здоровых пациенток. Спектр патогенов, выделенных из цервикального канала, оказался значительно более узким по сравнению с влагалищем и не имел статистически значимых отличий в группах.  Частота инфицирования полости матки составила 83% у женщин І группы, 73% – ІІ и у 77% – ІІІ группы. В эндометрии представительниц группы контроля достоверно чаще высевали Enterococcus faecalis (43% против 11% І группы и 17% ІІ группы). Эндометриальные образцы женщин с полипами эндометрия характеризовались значимо большей детекцией Candida spp. – 21% и вирусов герпеса 1, 2 и 6 типа – 17%. Спектр микроорганизмов, выделенных из эндометрия женщин с микрополипами, значимо не отличался от такового в контрольной группе. Оценка конкордантности вагинального и эндометриального биотопа в группах показала значимые отличия только в отношении Enterococcus faecalis в І группе (0 против 11%) и в ІІІ группе (0 против 43%). При сравнении цервикального и эндометриального биотопа значимая разница была зафиксирована только в группе женщин с полипами эндометрия и касалась вируса герпеса 6-го типа  (0 против 11%) и ВПЧ высокоонкогенных штаммов (31% против 6%).Ограничения данного исследования: выделенные в эндометрии патогены не соотносили с качественным и количественным составом кишечной микробиоты; для получения достоверных данных необходимо детализировать характер иммунного ответа у женщин с различными вирусными агентами, выявленными в полости матки, группировать их согласно полученным изменениям и формировать более масштабные исследования.Выводы: полипы и микрополипы эндометрия – патология, протекающая на фоне дисбиотических нарушений во влагалище. Наличие в полости матки микробных агентов не всегда свидетельствует о воспалительном процессе. Не получены убедительные доказательства этиологической роли какой-либо инфекции в формировании микрополипов. У женщин с полипами эндометрия полость матки характеризуется более высоким содержанием Candida spp. и вирусов.Поліп ендометрія – найпоширеніша структурна аномалія слизової оболонки матки, яка зустрічається при ідіопатичному безплідді. Мікрополіпи ендометрія – гістероскопічна ознака хронічного ендометриту, що виявляється у 60% неплідних жінок. Ці обидва явища забезпечують несприятливе середовище для рецептивності ендометрія, а отже, можуть мати дещо спільне в своєму етіопатогенезі.Мета дослідження: вивчити склад мікрофлори піхви, цервікального каналу та порожнини матки у жінок репродуктивного віку з поліпами і мікрополіпами ендометрія.Дизайн дослідження: обстежено 130 пацієнток у віці 18–35 років: 70 пацієнток з поліпами ендометрія (І група), 30 – з мікрополіпами (ІІ група) і 30 – контрольної групи (ІІІ група).Методи дослідження: в основних групах діагноз було встановлено при гістероскопічному дослідженні і підтверджено гістологічно, у здорових жінок для отримання ендометріальних зразків використовували аспіраційну біопсію. Для вивчення кількісного складу вагінальної мікрофлори застосовували тест-систему «Фемофлор», бактеріологічне дослідження цервікального каналу та ендометрія проводили методом ПЛР і шляхом культивування аеробних і анаеробних мікроорганізмів на спеціальних поживних середовищах.Результати дослідження: статистично значущих відмінностей в кількісному складі вагінальної мікрофлори в усіх досліджуваних групах виявлено не було, зміни зафіксовані тільки в кількості лактобацил. У контрольній групі достатній вміст лактобацил зареєстровано у 63% жінок, у І групі – у 39%, у ІІ групі – у 23%. Цервікальний канал був стерильним у 29% жінок із поліпами, у 47% – з мікрополіпами та у 30% здорових пацієнток. Спектр патогенів, виділених із цервікального каналу, виявився значно вужчим у порівнянні з піхвою і не мав статистично значущих відмінностей в групах. Частота інфікування порожнини матки склала 83% у жінок І групи, 73% – ІІ та 77% – ІІІ групи. В ендометрії представниць групи контролю достовірно частіше висівали Enterococcus faecalis (43% проти 11% І групи і 17% ІІ групи). Зразки ендометрія жінок із поліпами характеризувалися значно більшою детекцією Candida spp. – 21% та вірусів герпесу 1, 2 і 6 типу – 17%. Спектр мікроорганізмів, виділених із ендометрія жінок з мікрополіпами, не відрізнявся від такого в контрольній групі. Оцінка конкордантності вагінального та ендометріального біотопу в групах продемонструвала значну різницю тільки стосовно Enterococcus faecalis в І групі (0 проти 11%) та в ІІІ групі (0 проти 43%). При порівнянні цервікального і ендометріального біотопу значуща різниця була зафіксована лише в групі жінок з поліпами ендометрія і стосувалася вірусу герпесу 6-го типу (0 проти 11%) і ВПЛ високоонкогенних штамів (31% проти 6%).Обмеження даного дослідження: виділені в ендометрії патогени не співвідносяться з якісним і кількісним складом кишкової мікробіоти; для отримання достовірних даних необхідно деталізувати характер імунної відповіді в жінок із різними вірусними агентами, виявленими в порожнині матки, групувати їх згідно з отриманими змінами і формувати більш масштабні дослідження.Висновки: поліпи і мікрополіпи ендометрія – патологія, що протікає на тлі дисбіотичних порушень в піхві. Наявність в порожнині матки мікробних агентів не завжди свідчить про запальний процес. Не отримано переконливих доказів етіологічної ролі будь-якої інфекції у формуванні мікрополіпів. У жінок із поліпами ендометрія порожнина матки характеризується більш високим вмістом Candida spp. і вірусів