Approaches to the evaluation of the effectiveness of innovative development of the machine-building enterprise strategy

For the effectiveness assessment in the strategy of enterprise development it is expedient to carry out the regular monitoring of activities. For that there are must be estimated moment indices, rates of indices increase. A standard sequence is under formation characterizing rates of growth of some indices regarding others. Quantitative indices in sequences formed are established reasoning from the necessity to ensure the innovation development of an enterprise. In this case the degree of a correspondence of actual indices structure preliminarily formed by a standard one witnesses testifies management effectiveness which is quantitatively characterized by rank correlation narrowness. Specifying the priority sequence of indices one can design and establish in programs and plans of enterprise strategic development a model of successful economic activities

Comparative study of anticancer efficacy of aсonitinecontaining agent BC1 against ascite and solid forms of Ehrlich’s carcinoma

Aim: To study anticancer activity of аconitine-containing agent BC1 in vivo. Methods: BC1 water solution was administered per os to mice bearing ascite or solid form of Ehrlich’s carcinoma. Anticancer effect of BC1 administered per os was evaluated by the indexes of tumor growth inhibition and average life span of experimental animals. Results: BC1 didn’t show anticancer activity in the case of ascite form of Ehrlich’s carcinoma. At the same time treatment with BC1 resulted in 77.3% growth inhibition of solid form of Ehrlich’s carcinoma (p < 0.05). Conclusion: BC1 is active in vivo against tumor with angiogenesis-dependent growth.Цель: изучить противоопухолевую активность аконитинсодержащего агента ВС1 in vivo.Методы: асцитную и солидную формы карциномы Эрлиха перевивали белым беспородным мышам внутрибрюшинно и подкожно соответственно. Противоопухолевую активность ВС1 оценивали по показателям ингибирования роста опухоли и средней продолжительности жизни животных. Результаты: ВС1 не оказывал противоопухолевого действия в отношении асцитной формы карциномы Эрлиха, но был активен против солидной формы, приводя к 77,3% ингибированию роста опухоли (p < 0,05). Выводы: ВС1 оказывает выраженное противоопухолевое действие в отношении злокачественных новообразований с ангиогенеззависимым ростом

Фізіолого-біохімічні особливості насіння різних видів роду Rhododendron L.

The paper deals with composition, biological role and functions of physiologically active substances in seeds of different age from various species of Rhododendron L. genus. It has been shown that these seeds have a high allelopathic potential caused by qualitative and quantitative content of phenolic compounds and availability of lectins. It has been found out that in due course some metabolic processes take place and this has certain effect on all the studied kinds of biological activity.Досліджено склад, біологічну роль і функції фізіологічно активних речовин різновікового насіння різних видів рододендронів. Встановлено, що насіння характеризується високим алелопатичним потенціалом, обумовленим якісним і кількісним вмістом речовин фенольної природи і наявністю лектинів. Виявлено, що з часом в насінні відбуваються певні метаболічні процеси, що конкретним чином відображається на вивчених нами проявах біологічної активності

Experimental verification of position-dependent angular-momentum selection rules for absorption of twisted light by a bound electron

We analyze the multipole excitation of atoms with twisted light, i.e, by a vortex light field that carries orbital angular momentum. A single trapped 40Ca+ ion serves as a localized and positioned probe of the exciting field. We drive the transition and observe the relative strengths of different transitions, depending on the ion's transversal position with respect to the center of the vortex light field. On the other hand, transition amplitudes are calculated for a twisted light field in form of a Bessel beam, a Bessel-Gauss and a Laguerre-Gauss mode. Analyzing experimental obtained transition amplitudes we find agreement with the theoretical predictions at a level of better than 3%. Finally, we propose measurement schemes with two-ion crystals to enhance the sensing accuracy of vortex modes in future experiments.Fil: Afanasev, Andrei. The George Washington University; Estados UnidosFil: Carlson, Carl E.. College of William and Mary; Estados UnidosFil: Schmiegelow, Christian Tomás. Johannes Gutenberg University Mainz. Institute of Physics; Alemania. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Oficina de Coordinación Administrativa Ciudad Universitaria. Instituto de Física de Buenos Aires. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Ciencias Exactas y Naturales. Instituto de Física de Buenos Aires; ArgentinaFil: Schulz, Jonas. Johannes Gutenberg University Mainz. Institute of Physics; AlemaniaFil: Schmidt-kaler, Ferdinand. Johannes Gutenberg University Mainz. Institute of Physics; AlemaniaFil: Solyanik, Maria. The George Washington University; Estados Unido

Influence of pro-angiogenic cytokines on proliferative activity and survival of endothelial cells

Tumor angiogenesis in contrast to physiological one is characterized by high level of malignant cell production of proangiogenic cytokines, which have different influence on functional activity of endothelial cells. The aim of the study – to carry out a comparative analysis of the influence of a vascular endothelial growth factor (VEGF) and an epidermal growth factor (EGF) on proliferative activity and survival of endothelial cells upon their confluent and exponential growth. Methods. The proliferative activity of endothelial cells was determined by MTT-test and their viability was detected by the trypane blue exclusion test. Results. It was shown that EGF (irrespectively of the level of serum factors) in concentrations higher than 10 ng/ml activated the proliferative activity of confluent endotheliocytes in a concentration-dependent manner by 18–36 % (p < 0.05) as compared to the control, while this cytokine did not affect the endothelial cells in the exponential growth phase. VEGF in wide concentration range did not display the mitogenic effect on endotheliocytes in both confluent and exponential growth phases. Furthermore, VEGF in concentrations higher than 100 ng/ml inhibited proliferative activity of confluent endothelial cells by 12 % (p < 0.05). In case of deficiency of nutrients, EGF and VEGF promoted the survival of endothelial cells, considerably decreasing their death. Conclusions. EGF, in contrast to VEGF, stimulates proliferation and survival of the endothelial cells, whereas VEGF has significant influence only on the survival of the cells.Пухлинний ангіогенез на відміну від фізіологічного характеризується високим рівнем продукування пухлинними клітинами проангіогенних цитокінів, які по-різному діють на функціональну активність ендотеліальних клітин. Мета роботи – провести порівняльний аналіз впливу фактора росту ендотеліальних клітин (VEGF) та епідермального фактора росту (EGF) на проліферативну активність і виживання ендотеліальних клітин за їхнього експоненційного та конфлюентного росту. Методи. Проліферативну активність і виживання ендотеліальних клітин лінії МАЕС під впливом EGF та VEGF визначали за МТТ-тестом і підрахунком живих клітин з використанням трипанового синього. Результати. EGF (незалежно від рівня сироваткових факторів) у концентраціях, більших за 10 нг/мл, активує проліферативну активність ендотеліоцитів за умов конфлюентного росту на 18–36 % (р < 0,05) ефективніше порівняно з контролем, тоді як при експоненційному рості ендотеліоцитів суттєвого впливу зазначеного цитокіну на проліферацію клітин не виявлено. VEGF у широкому діапазоні концентрацій не проявляє мітогенного ефекту на ендотеліоцити за умов як конфлюентного, так і експоненційного росту. Більше того, у концентраціях, вищих за 100 нг/мл, VEGF на 12 % (р < 0,05) інгібує проліферативну активність ендотеліальних клітин в умовах конфлюентного росту. У разі дефіциту сироваткових факторів обидва цитокіни сприяють виживанню ендотеліальних клітин, суттєво зменшуючи їхню загибель. Висновки. EGF на відміну від VEGF стимулює як проліферацію ендотеліальних клітин, так і їхнє виживання, тоді як VEGF сприяє лише виживанню ендотеліоцитів.Опухолевый ангиогенез в отличие от физиологического характеризуется высоким уровнем продуцирования опухолевыми клетками проангиогенных цитокинов, по-разному влияющих на функциональную активность эндотелиальных клеток. Цель работы – провести сравнительный анализ действия фактора роста эндотелиальных клеток (VEGF) и эпидермального фактора роста (EGF) на пролиферативную активность и выживаемость эндотелиальных клеток при их конфлюэнтном и экспоненциальном росте. Методы. Пролиферативную активность и выживаемость эндотелиальных клеток линии МАЕС при влиянии EGF и VEGF определяли МТТ-тестом и подсчетом живых клеток с использованием трипанового синего. Результаты. EGF (независимо от уровня сывороточных факторов) в концентрациях выше 10 нг/мл активирует пролиферативную активность на конфлюэнтной стадии роста эндотелиоцитов на 18–36 % (р < 0,05) эффективнее по сравнению с контролем, тогда как при экспоненциальном росте эндотелиоцитов существенного влияния этого цитокина на пролиферацию клеток зафиксировано не было. VEGF в широком диапазоне концентраций не проявляет митогенного эффекта на эндотелиоциты при их конфлюэнтном и экспоненциальном росте. Более того, в концентрациях выше 100 нг/мл VEGF на 12 % (р < 0,05) ингибирует пролиферативную активность эндотелиальных клеток при конфлюэнтном росте. В случае дефицита сывороточных факторов оба цитокина способствуют выживанию эндотелиальных клеток, существенно уменьшая их гибель. Выводы. EGF в отличие от VEGF стимулирует как пролиферацию эндотелиальных клеток, так и их выживаемость, тогда как VEGF способствует только выживаемости эндотелиоцитов