Measurement of Pion and Proton Response and Longitudinal Shower Profiles up to 20 Nuclear Interaction Lengths with the ATLAS Tile Calorimeter

The response of pions and protons in the energy range of 20 to 180 GeV produced at CERN's SPS H8 test beam line in the ATLAS iron-scintillator Tile hadron calorimeter has been measured. The test-beam configuration allowed to measure the longitudinal shower development for pions and protons up to 20 nuclear interaction lengths. It is found that pions penetrate deeper in the calorimeter than protons. However, protons induce showers that are wider laterally to the direction of the impinging particle. Including the measured total energy response, the pion to proton energy ratio and the resolution, all observations are consistent with a higher electromagnetic energy fraction in pion induced showers. The data are compared with GEANT4 simulations using several hadronic physics lists. The measured longitudinal shower profiles are described by an analytical shower parameterization within an accuracy of 5-10%. The amount of energy leaking out behind the calorimeter is determined and parameterised as a function of the beam energy and the calorimeter depth. This allows for a leakage correction of test-beam results in the standard projective geometry

The Production and Qualification of Scintillator Tiles for the ATLAS Hadronic Calorimeter

The production of the scintillator tiles for the ATLAS Tile Calorimeter is presented. In addition to the manufacture and production, the properties of the tiles will be presented including light yield, uniformity and stability

Design, Construction and Installation of the ATLAS Hadronic Barrel Scintillator-Tile Calorimeter

The scintillator tile hadronic calorimeter is a sampling calorimeter using steel as the absorber structure and scintillator as the active medium. The scintillator is located in "pockets" in the steel structure and the wavelength-shifting fibers are contained in channels running radially within the absorber to photomultiplier tubes which are located in the outer support girders of the calorimeter structure. In addition, to its role as a detector for high energy particles, the tile calorimeter provides the direct support of the liquid argon electromagnetic calorimeter in the barrel region, and the liquid argon electromagnetic and hadronic calorimeters in the endcap region. Through these, it indirectly supports the inner tracking system and beam pipe. The steel absorber, and in particular the support girders, provide the flux return for the solenoidal field from the central solenoid. Finally, the end surfaces of the barrel calorimeter are used to mount services, power supplies and readout crates for the inner tracking systems and the liquid argon barrel electromagnetic calorimeter

The Optical Instrumentation of the ATLAS Tile Calorimeter

The purpose of this Note is to describe the optical assembly procedure called here Optical Instrumentation and the quality tests conducted on the assembled units. Altogether, 65 Barrel (or LB) modules were constructed - including one spare - together with 129 Extended Barrel (EB) modules (including one spare). The LB modules were mechanically assembled at JINR (Dubna, Russia) and transported to CERN, where the optical instrumentation was performed with personnel contributed by several Institutes. The modules composing one of the two Extended Barrels (known as EBA) were mechanically assembled in the USA, and instrumented in two US locations (ANL, U. of Michigan), while the modules of the other Extended barrel (EBC) were assembled in Spain and instrumented at IFAE (Barcelona). Each of the EB modules includes a subassembly known as ITC that contributes to the hermeticity of the calorimeter; all ITCs were assembled at UTA (Texas), and mounted onto the module mechanical structures at the EB mechanical assembly locations

Днепропетровская школа философии: от региона метафизики к метафизике региона

In the article the author analyzes main aspects of becoming and developing of Dnepropetrovsk philosophical school. There are four aspects: historical, topological, objective and prognostic.Historical aspect of becoming and developing of Dnepropetrovsk philosophical school includes four steps. The first is establishing of The Oles Honchar Dnepropetrovsk national university in 1918 and after three years opening the Department of philosophy in 1921 by the first rector Vladimir Karpov – biologist, philosopher, expert of ancient languages, interpreter of Aristotle etc. The second is professional activity of Georgy Antonovich Zaichenko – the first doctor of philosophical sciences in Dnepropetrovsk region. The third is opening of specialized doctor academic council in 1992. It’s possible because of Petr Ivanovich Gnatenko – one of the outstanding scientists of the contemporary period. The fourth is establishing of specialty ‘philosophy’ at The Oles Honchar Dnepropetrovsk national university in 2002.Topological aspect of becoming and developing of Dnepropetrovsk philosophical school reflects that fact: the school was influenced by two great traditions – Moscow philosophical tradition (V.Karpov, G.Zaichenko, A.Semushkin) and Kiev philosophical tradition (P.Gnatenko, V.Pronyakin, A.Korh, R.Evtushenko, T.Tal’ko etc.). Harmonic coordination of these two traditions created conditions for becoming and growing of local specialists (I.Moroz, V.Panfilov, V.Okorokov, S.Shevtsov, O.Osetrova, J.Shabanova, T.Vlasova, V.Palaguta, A.Khalapsis, T.Pavlova, V.Gromov etc.).Objective aspect shows: the Dnepropetrovsk philosophical school consists of several different researching programs. For example, researching of national character, national psychology, ethnopsychoanalyses by Petr Gnatenko, researching in sphere of political epistemology by Alexander Tokovenko, researching of contemporary Western European philosophy by Vladimir Pronyakin, researching of postnonclassical philosophy by Victor Okorokov, researching of philosophical questions of education and nature of creative act by Sergei Shevtsov, researching of suicide problems by Oksana Osetrova, researching of transpersonal measuring of human being by Julia Shabanova etc.Prognostic aspect of becoming and developing of Dnepropetrovsk philosophical school involves problems of using intellectual potential of philosophers in developing Dnepropetrovsk region.В статье автор анализирует основные аспекты становления и развития Днепропетровской философской школы. Выделено четыре аспекта: исторический, топологический, содержательный, прогностический.Исторический аспект становления и развития Днепропетровской школы философии включает четыре шага. Первый – основание Днепропетровского национального университета имени Олеся Гончара в 1918 г. и спустя три года, в 1921 г., открытие кафедры философии, которую возглавил первый ректор В.П. Карпов – биолог, медик, философ, психолог, знаток древних языков, переводчик Аристотеля. Второй – профессиональная активность Г.А. Заиченко – первого доктора философских наук в Приднепровском регионе. Третий – открытие в ДНУ специализированного ученого совета по защите докторских и кандидатских диссертаций в 1992 г., что стало возможным благодаря усилиям П.И. Гнатенко, одного из крупнейших ученых современной Украины. Четвертый – основание в ДНУ специальности «философия» в 2002 г.Топологический аспект становления и развития Днепропетровской школы философии отражает тот факт, что школа испытала влияние двух крупных традиций: Московской философской традиции (В.П. Карпов, Г.А. Заиченко, А.В. Семушкин) и Киевской философской традиции (П.И. Гнатенко, В.И. Пронякин, А.Н. Корх, Р.А. Евтушенко, Т.Н. Талько и др.). Гармоничное взаимодействие этих традиций создало почву для становления и развития собственных кадров (И.А. Мороз, В.А. Панфилов, В.Б. Окороков, С.В. Шевцов, О.А. Осетрова, Ю.А. Шабанова, Т.И. Власова, В.И. Палагута, А.В. Халапсис, Т.И. Павлова, В.Е. Громов и др.).Содержательный аспект показывает, что Днепропетровская философская школа представляет собой совокупность различных исследовательских программ, среди которых: исследование национального характера, национальной психологии, этнопсихоанализа П.И. Гнатенко, исследования в сфере политической эпистемологии А.С. Токовенко, исследования современной западной метафизики В.И. Пронякиным, исследования постнеклассической философии В.Б. Окороковым, исследования философских аспектов образования и природы творческого акта С.В. Шевцовым, исследования суицидальной проблематики О.А. Осетровой, исследования трансперсональных горизонтов бытия человека Ю.А. Шабановой и др.Прогностический аспект становления Днепропетровской школы философии предполагает использование интеллектуального потенциала философов в развитии Приднепровского региона

Майстерня як форма існування філософії в університеті

Critical thinking, reflection, multiple methods of researching need a preparation, discipline, training. Classical forms as lectures, seminars don’t response of contemporaries challenges, because of a subject-object installation between a lecturer and students. It’s impossible to create researching atmosphere at an auditorium. The aim of the article is clarification of conditions of creating of workshop as a form of existing of philosophy in higher education.Workshop as a specific pedagogical form isn’t something principal new thing. Pedagogic measurement is a fundamental component of workshops of painters (for example, workshops of Rembrandt van Rijn, Jan Vermeer van Delft etc.). Something like that we can observe in theatrical workshops.In 1922 was created French Group of New Education (J. Piaget, H. Wallon, P. Langevin etc.). They rethought ideas of J.-J. Rousseau, I. Pestalozzi, J. Korczak, A. Makarenko etc. and formulated six rules of pedagogic workshop: a) active position of a teacher and students; b) priority of autonomy during education; c) confidence of every student’s talent; d) using of critical thinking; e) intersubjective character of thinking; f) accuracy of calculation of psychological statesю.I’ve proposed seven components of a philosophical workshop. The first is informative that consists of two aspects: a) topological – a philosophical workshop as a communicative space; b) technological – a philosophical workshop as a developing skills and proficiencies. The second is a historical component that includes: a) foundation of our university; b) personal roots of our philosophical workshop (V. Karpov – a founder of our department of philosophy and the first rector of the same time, G. Zajchenko – the first doctor of philosophical sciences); c) opening of specialized academic council in 1992 by P. Gnatenko; d) opening a branch ‘philosophy’ in our university. The third component is developing of three fundamental humanitarian practices – speaking, reading, writing. The fourth component is methodological as familiarization of classical (analyses, synthesis, observing, describing etc.), non-classical (hermeneutics, structuralism etc.), post-non-classic (synergic) methodologies. The fifth is organizing component – priority of communicative-praxeological approach under lectures. The sixth component is communicative as forming of creative atmosphere during class. And the last – theoretical component as possibility of creating of own metaphysics.Показано, что идея философской мастерской восходит к концепции педагогической мастерской «Французской группы нового образования», которая сформулировала ее ключевые положения: 1) активная позиция преподавателя и студента; 2) приоритет самостоятельности в овладении знаниями; 3) уверенность в таланте каждого студента; 4) использование критического мышления; 5) интерсубъективный характер мышления; 6) точность расчета психологических влияний. Дана разметка философской мастерской в следующих составляющих: 1) содержательном; 2) историческом; 3) общегуманитарном; 4) методологическом; 5) организационном; 6) коммуникативном; 7) теоретичном.Содержательная сторона показана в пространственном, темпоральном, актовом аспектах. Срединность философской мастерской в том, что она предполагает определенный уровень ремесленничества (techne) и одновременно выход к творчеству (poiesis). В исторической составляющей показаны условия становления философской мастерской в ДНУ имени Олеся Гончара. Общегуманитарная составляющая раскрыта как пространство развития фундаментальных гуманитарных практик: дискурса, чтения, писания. Показано, что методологическая составляющая предполагает научную работу в комплементарности классических, неклассических, постнеклассических методов исследования. Установлено, что коммуникативная составляющая предполагает смещение акцента преподавания с лекционно-семинарской на проблемную. Уяснено, что коммуникативная составляющая направлена на создание творческой атмосферы как показателя самоорганизации. Показано, что направленность теоретической составляющей на построение метафизического знания и ее выход за пределы мастерской.Показано, що ідея філософської майстерні сходить до концепції педагогічної майстерні «Французької групи нової освіти», яка сформулювала її ключові настанови: 1) активна позиція викладача та студента; 2) пріоритет самостійності у здобутті знань; 3) впевненість у таланті кожного учня; 4) використання критичного мислення; 5) інтерсуб’єктивний характер відносин; 6) точність розрахунку психологічних впливів. Надана розмітка філософської майстерні у наступних складових: 1) змістовній; 2) історичній; 3) загально-гуманітарній; 4) методологічній; 5) організаційній; 6) комунікативній; 7) теоретичній.Змістовна складова показана у просторовому, темпоральному, дієвому аспектах. Серединність філософської майстерні у тому, що вона передбачає певний рівень ремісництва (techne) та водночас вихід до творчості (poiesis). В історичній складовій показані умови становлення філософської майстерні у ДНУ імені Олеся Гончара. Загально-гуманітарна складова розкрита як простір розвитку фундаментальних гуманітарних практик: дискурсу, читання, писання. Показано, що методологічна складова передбачає наукову працю у комплементарності класичних, некласичних, постнекласичних методів дослідження. Усвідомлено, що комунікативна складова полягає у зміщенні акцентів із лекційно-семінарської на проблемну. З’ясовано, що комунікативна складова спрямована на утворення творчої атмосфери як показника самоорганізації. Показана спрямованість теоретичної складової на побудову метафізичного знання та її вихід за межі майстерні

Філософія у вишах: питання праксису

Надана розмітка некласичних умов викладання філософії в університеті у вигляді комунікативного трикутника: викладач – предмет – студенти, де одним з ключових та об’єднуючих виступає поняття суб’єктності. З’ясовані основні концептуальні проблемні поля викладання філософії в університеті, а саме: а) некласичний та постнекласичний стани присутності філософії у вищій освіті; b) межі самовизначення філософії о двох напрямках – перехід від охоронця місця до інтерпретатора (Ю. Габермас) та перехід від «сови Мінерви, яка вилітає у північ» до «жайворонка» (М. Епштейн); с) відповідальність філософії за гуманітарну складову освіти у концептуальному, інтенціальному, загальнонауковому, критичному, мнемонічному, комунікативному аспектах. Обґрунтована необхідність змістовної реорганізації викладання філософії в університеті через розуміння важливості праксеологічного виміру філософського знання як такого, що встановлює певні схеми мислення. Показані певні аспекти риторичної підготовки студентів через застосування дихальної гімнастики О. Стрельнікової, скоромовок, біомеханіки В. Мейєрхольда, темпоральної організації монологічних та діалогічних виступів на семінарах. Показані деякі аспекти розвитку методологічних навичок у таких складових методології як дескрипція, структуралізм, компаративістика, повільне читання тощо. Запропоноване власне бачення інституту кураторства як певної наукової майстерні або комунікативного простору в якому відбувається оволодіння загальнонауковою і спеціально-філософською професійною культурою

APPLICATION OF INFORMATION SYSTEMS AND TOOLS IN BIOINFORMATICS

The pace at which scientific data is produced and disseminated has never been as high as it is currently. Modern sequencing technologies make it possible to obtain the genome of a specific organism in a few days, and the genome of a bacterial organism in less than a day, and therefore researchers from the field of life science are faced with a huge amount of data that needs to be analyzed. In this connection, various fields of science are converging with each other, giving rise to new disciplines. So, bioinformatics is one of these fields, it is a scientific discipline that has been actively developing over the past decades and uses IT tools and methods to solve problems related to the study of biological processes. In particular, a crucial role in the field of bioinformatics is played by the development of new algorithms, tools and the creation of new databases, as well as the integration of extremely large amounts of data. The rapid development of bioinformatics has made it possible to conduct modern biological research. Bioinformatics can help a biologist to extract valuable information from biological data by using tools to process them. Despite the fact that bioinformatics is a relatively new discipline, various web and computer tools already exist, most of which are freely available. This is a review article that provides an exhaustive overview of some of the tools for biological analysis available to a biologist, as well as describes the key role of information systems in this interdisciplinary field