Geoendemic evaluation of clinical and epidemiological features of growth hormone deficiency in children of Odesa region based on the 15-year monitoring

Цель: изучить эпидемиологию дефицита гормона роста (ДГР) у детей и общую заболеваемость (на 10 000 детей) в разных геоэндемических провинциях Одесской области (Украина). Проведена клиническая, лабораторная и эпидемиологическая экспертиза ДГР у детей в трех физико"географических зонах (Лесостепная зона, Степная зона, Заднестровская зона) и в двух геоэндемических провинциях Одесской области (на территории Ананьевского и Любашевского районов). В 2016 году детское население Одесской области составило 450 622 ребенка от 0 до 17 лет. На диспансерном учете по поводу ДГР состояло 43 ребенка. Общая заболеваемость (ОЗ) ДГР по области составила 0,95. Распространенность (Р) заболевания (соотношение больных детей с ДГР к общей популяции детей) составило 43:450 622, или 1:10 400. В г. Одессе зарегистрировано 15 детей с ДГР на 153 530 детского населени; ОЗ составила 0,98; Р – 15:153530, или 1:10 200. Соотношение мальчиков и девочек составило 2,3:1 для области и 2:1 для г. Одессы. По физико"географическим зонам Одесской области это соотношение составило: в Лесостепной зоне – 3:1, в Степной зоне – 2:1 и Заднестровской – 1,7:1. Наибольшие показатели ОЗ (1,67) и Р (1:5 900) ДГР у детей выявлены в Лесостепной, наименьшие — у детей Степной зоны (0,59 и 1:16 700). Максимальная заболеваемость отмечена в геоэндемических провинциях, расположенных в местах разломов земной коры на территории Одесской области. Анализ выявляемости ДГР показал наличие нескольких возрастных «волн»: в возрасте 5–6, 10–12 и 12–14 лет. Распространенность и общая заболеваемость ДГР у детей гетерогенны в различных физико-географических зонах Одесской области и требуют дальнейшего изучения возможной связи заболевания с геоэндемическими провинциями и экологическими особенностями районов.Мета: вивчити епідеміологію дефіциту гормону росту (ДГР) у дітей і загальну захворюваність (на 10 000 дітей) у різних геоендемічних провінціях Одеської області (Україна). Проводилася клінічна, лабораторна й епідеміологічна експертиза ДГР у дітей у трьох фізико"географічних зонах (Лісостепова зона, Степова зона, Задністровська зона) і в двох геоендемічних провінцій Одеської області (на території Ананьївського і Любашівського районів), У 2016 р. дитяче населення Одеської області склало 450 622 дитини від 0 до 17 років. На диспансерному обліку з приводу ДГР знаходилося 43 дитини. Загальна захворюваність (ЗЗ) ДГР по області склала 0,95. Поширеність (П) захворювання (співвідношення хворих дітей з ДГР до загальної популяції дітей) склало 43: 450 622, або 1:10 400 В Одесі зареєстровано 15 дітей з ДГР на 153 530 дитячого населення; ЗЗ склала 0,98; П – 15:153530, або 1:10 200. Співвідношення хлопчиків і дівчаток склало 2,3:1 для області і 2:1 для м. Одеси. За фізико"географічним зонам Одеської області це співвідношення склало: у Лісостеповій зоні – 3:1, у Степовій зоні – 2:1 і Заднестровскій – 1,7:1. Найбільшу ЗЗ (1,67) і П (1: 5 900) ДГР у дітей виявлено в Лісостеповій, найменшу – у дітей Степової зони (0,59 і 1:16 700). Максимальна захворюваність відзначена у геоендемічних провінціях, розташованих в місцях розломів земної кори на території Одеської області. Аналіз виявлення ДГР показав наявність декількох вікових «хвиль»: у віці 5–6 років, 10"12 років і 12–14 років. Поширеність і загальна захворюваність ДГР у дітей гетерогенні в різних фізико"географічних зонах Одеської області і вимагають подальшого вивчення можливого зв'язку захворювання з геоендемічними провінціями та екологічними особливостями районів.Objective: to explore the epidemiology of pediatric growth hormone deficiency (GHD) and the overall morbidity (per 10 000 children) in different geoendemic provinces of Odesa region (Ukraine). Material and methods: clinical laboratory and epidemiological examination of pediatric GHD in 3 physiographic zones (forest"steppe zone, steppe zone, interfluves zone) and in 2 geoendemic provinces of Odesa region (on the territory of Ananivskyi and Liubashevskyi districts). The pediatric population (0–17 years) in Odesa region at the end of 2016 included 450,622. Among them 43 children with GHD were followed up in the Endocrinology Department of Odesa Regional Children's Hospital. The total incidence (TI) of GHD in Odesa region compiled 0.95. The GHD prevalence ratio (PR) (ratio of sick children with GHD to the general population of children) was (43:450,622 or 1:10,400). There were 15 children with GHD among 153,530 of the children's population in Odesa. TI compiled 0.98; PR – (15:153,530 or 1:10,200).The ratio of sick boys and girls was 2.3:1 for the region and 2:1 for Odesa. According to the physicjgraphic zones of Odesa region, this ratio was: in the forest–steppe zone – (3:1), in the steppe zone – (2:1) and in the interfluve zone – (1.7:1). The highest TI (1.67) and PR (1:5,900) of GHD in children are found in the forest"steppe zone. The lowest TI was in children from the steppe zone: (0.59), where PR compiled (1:16,700). The highest morbidity is noted in the so"called «geoendemic provinces» located at the fault zones of the Earth's crust in north part of Odesa region. GHD is underdiagnosed and detectability is associated with several age"related «waves»: at the age of 5–6 years; 10–12 years and 12–14 years. The heterogeneity GHD prevalence in various physicographical zones of Odesa region requires further study of the possible connection of the disease with geoendemic provinces and ecological features of areas

Organic-inorganic supramolecular solid catalyst boosts organic reactions in water

[EN] Coordination polymers and metal-organic frameworks are appealing as synthetic hosts for mediating chemical reactions. Here we report the preparation of a mesoscopic metal-organic structure based on single-layer assembly of aluminium chains and organic alkylaryl spacers. The material markedly accelerates condensation reactions in water in the absence of acid or base catalyst, as well as organocatalytic Michael-type reactions that also show superior enantioselectivity when comparing with the host-free transformation. The mesoscopic phase of the solid allows for easy diffusion of products and the catalytic solid is recycled and reused. Saturation transfer difference and two-dimensional H-1 nuclear Overhauser effect NOESY NMR spectroscopy show that non-covalent interactions are operative in these host-guest systems that account for substrate activation. The mesoscopic character of the host, its hydrophobicity and chemical stability in water, launch this material as a highly attractive supramolecular catalyst to facilitate (asymmetric) transformations under more environmentally friendly conditions.This work was funded by ERC-AdG-2014-671093-SynCatMatch and the Generalitat Valenciana (Prometeo). M.B. acknowledges the funding: CTQ2014-52633-P. The Severo Ochoa program (SEV-2012-0267) is thankfully acknowledged.García García, P.; Moreno Rodríguez, JM.; Díaz Morales, UM.; Bruix, M.; Corma Canós, A. (2016). Organic-inorganic supramolecular solid catalyst boosts organic reactions in water. Nature Communications. 7. https://doi.org/10.1038/ncomms10835S7Li, B. et al. A porous metal-organic framework with dynamic pyrimidine groups exhibiting record high methane storage working capacity. J. Am. Chem. Soc. 136, 6207–6210 (2014).Getman, R. B., Bae, Y.-S., Wilmer, C. E. & Snurr, R. Q. Review and analysis of molecular simulations of methane, hydrogen, and acetylene storage in metal–organic frameworks. Chem. Rev. 112, 703–723 (2012).Suh, M. P., Park, H. J., Prasad, T. K. & Lim, D.-W. Hydrogen storage in metal–organic frameworks. Chem. Rev. 112, 782–835 (2012).Li, B., Wen, H.-M., Zhou, W. & Chen, B. Porous metal-organic frameworks for gas storage and separation: what, how, and why? J. Phys. Chem. Lett. 5, 3468–3479 (2014).Li, J.-R., Sculley, J. & Zhou, H.-C. Metal–organic frameworks for separations. Chem. Rev. 112, 869–932 (2012).Cui, Y., Yue, Y., Qian, G. & Chen, B. Luminescent functional metal–organic frameworks. Chem. Rev. 112, 1126–1162 (2012).Yoon, M., Suh, K., Natarajan, S. & Kim, K. Proton conduction in metal–organic frameworks and related modularly built porous solids. Angew. Chem. Int. Ed. 52, 2688–2700 (2013).Kurmoo, M. Magnetic metal-organic frameworks. Chem. Soc. Rev. 38, 1353–1379 (2009).Horcajada, P. et al. Metal–organic frameworks in biomedicine. Chem. Rev. 112, 1232–1268 (2012).Liu, J. et al. Applications of metal-organic frameworks in heterogeneous supramolecular catalysis. Chem. Soc. Rev. 43, 6011–6061 (2014).Rowsell, J. L. C. & Yaghi, O. M. Metal–organic frameworks: a new class of porous materials. Micropor. Mesopor. Mat. 73, 3–14 (2004).Eubank, J. F. et al. The next chapter in MOF pillaring strategies: trigonal heterofunctional ligands to access targeted high-connected three dimensional nets, isoreticular platforms. J. Am. Chem. Soc. 133, 17532–17535 (2011).Rodenas, T. et al. Metal-organic framework nanosheets in polymer composite materials for gas separation. Nat. Mater. 14, 48–55 (2015).Chang, Z. et al. Rational construction of 3D pillared metal–organic frameworks: synthesis, structures, and hydrogen adsorption properties. Inorg. Chem. 50, 7555–7562 (2011).Cheetham, A. K., Rao, C. N. R. & Feller, R. K. Structural diversity and chemical trends in hybrid inorganic-organic framework materials. Chem. Commun. 4780–4795 (2006).Loiseau, T. et al. A rationale for the large breathing of the porous aluminum terephthalate (MIL-53) upon hydration. Chem. Eur. J. 10, 1373–1382 (2004).Senkovska, I. et al. New highly porous aluminium based metal-organic frameworks: Al(OH)(ndc) (ndc=2,6-naphthalene dicarboxylate) and Al (OH) (bpdc) (bpdc=4,4′-biphenyl dicarboxylate). Micropor. Mesopor. Mat. 122, 93–98 (2009).Klein, N. et al. Structural flexibility and intrinsic dynamics in the M2(2,6-ndc)2(dabco) (M=Ni, Cu, Co, Zn) metal-organic frameworks. J. Mater. Chem. 22, 10303–10312 (2012).Hoffmann, H. C. et al. High-pressure in situ 129Xe NMR spectroscopy and computer simulations of breathing transitions in the metal–organic framework Ni2(2,6-ndc)2(dabco) (DUT-8(Ni). J. Am. Chem. Soc. 133, 8681–8690 (2011).Gu, J.-M., Kim, W.-S. & Huh, S. Size-dependent catalysis by DABCO-functionalized Zn-MOF with one-dimensional channels. Dalton Trans. 40, 10826–10829 (2011).Carson, C. G. et al. Synthesis and structure characterization of copper terephthalate metal–organic frameworks. Eur. J. Inorg. Chem. 2009, 2338–2343 (2009).Yang, Q. et al. Probing the adsorption performance of the hybrid porous MIL-68(Al): a synergic combination of experimental and modelling tools. J. Mater. Chem. 22, 10210–10220 (2012).Li, H. et al. Visible light-driven water oxidation promoted by host-guest interaction between photosensitizer and catalyst with a high quantum efficiency. J. Am. Chem. Soc. 137, 4332–4335 (2015).Hapiot, F., Bricout, H., Menuel, S., Tilloy, S. & Monflier, E. Recent breakthroughs in aqueous cyclodextrin-assisted supramolecular catalysis. Catal. Sci. Technol. 4, 1899–1908 (2014).Harada, A., Takashima, Y. & Nakahata, M. Supramolecular polymeric materials via cyclodextrin-guest interactions. Acc. Chem. Res. 47, 2128–2140 (2014).Cong, H. et al. Substituent effect of substrates on cucurbit[8]uril-catalytic oxidation of aryl alcohols. J. Mol. Catal. A Chem. 374-375, 32–38 (2013).Masson, E., Ling, X., Joseph, R., Kyeremeh-Mensah, L. & Lu, X. Cucurbituril chemistry: a tale of supramolecular success. RSC Adv. 2, 1213–1247 (2012).Song, F.-T., Ouyang, G.-H., Li, Y., He, Y.-M. & Fan, Q.-H. Metallacrown ether catalysts containing phosphine-phosphite polyether ligands for Rh-catalyzed asymmetric hydrogenation—enhancements in activity and enantioselectivity. Eur. J. Org. Chem. 2014, 6713–6719 (2014).Rebilly, J.-N. & Reinaud, O. Calixarenes and resorcinarenes as scaffolds for supramolecular metallo-enzyme mimicry. Supramol. Chem. 26, 454–479 (2014).Ajami, D., Liu, L. & Rebek, J. Jr Soft templates in encapsulation complexes. Chem. Soc. Rev. 44, 490–499 (2015).Corma, A. & Garcia, H. Supramolecular host-guest systems in zeolites prepared by ship-in-a-bottle synthesis. Eur. J. Inorg. Chem. 2004, 1143–1164 (2004).Kemp, D. S., Cox, D. D. & Paul, K. G. Physical organic chemistry of benzisoxazoles. IV. Origins and catalytic nature of the solvent rate acceleration for the decarboxylation of 3-carboxybenzisoxazoles. J. Am. Chem. Soc. 97, 7312–7318 (1975).Thorn, S. N., Daniels, R. G., Auditor, M. T. & Hilvert, D. Large rate accelerations in antibody catalysis by strategic use of haptenic charge. Nature 373, 228–230 (1995).Yoshizawa, M., Klosterman, J. K. & Fujita, M. Functional molecular flasks: new properties and reactions within discrete, self-assembled hosts. Angew. Chem. Int. Ed. 48, 3418–3438 (2009).Yoshizawa, M., Tamura, M. & Fujita, M. Diels-Alder in aqueous molecular hosts: unusual regioselectivity and efficient catalysis. Science 312, 251–254 (2006).Murase, T., Nishijima, Y. & Fujita, M. Cage-catalyzed knoevenagel condensation under neutral conditions in water. J. Am. Chem. Soc. 134, 162–164 (2012).Zhao, C., Toste, F. D., Raymond, K. N. & Bergman, R. G. Nucleophilic substitution catalyzed by a supramolecular cavity proceeds with retention of absolute stereochemistry. J. Am. Chem. Soc. 136, 14409–14412 (2014).Choi, M. et al. Stable single-unit-cell nanosheets of zeolite MFI as active and long-lived catalysts. Nature 461, 246–249 (2009).Loiseau, T. et al. MIL-96, a porous aluminum trimesate 3D structure constructed from a hexagonal network of 18-membered rings and μ3-Oxo-centered trinuclear units. J. Am. Chem. Soc. 128, 10223–10230 (2006).Bezverkhyy, I. et al. MIL-53(Al) under reflux in water: formation of γ-AlO(OH) shell and H2BDC molecules intercalated into the pores. Micropor. Mesopor. Mat. 183, 156–161 (2014).Wang, L.-M. et al. Sodium stearate-catalyzed multicomponent reactions for efficient synthesis of spirooxindoles in aqueous micellar media. Tetrahedron 66, 339–343 (2010).List B. Science of Synthesis: Asymmetric Organocatalysis 1, Lewis Base and Acid Catalysts Georg Thieme Verlag (2012).He, T., Gu, Q. & Wu, X.-Y. Highly enantioselective Michael addition of isobutyraldehyde to nitroalkenes. Tetrahedron 66, 3195–3198 (2010).Avila, A., Chinchilla, R., Fiser, B., Gómez-Bengoa, E. & Nájera, C. Enantioselective Michael addition of isobutyraldehyde to nitroalkenes organocatalyzed by chiral primary amine-guanidines. Tetrahedron Asymmetry 25, 462–467 (2014).Meyer, B. & Peters, T. NMR spectroscopy techniques for screening and identifying ligand binding to protein receptors. Angew. Chem. Int. Ed. 42, 864–890 (2003).Szczygiel, A., Timmermans, L., Fritzinger, B. & Martins, J. C. Widening the view on dispersant−pigment interactions in colloidal dispersions with saturation transfer difference NMR spectroscopy. J. Am. Chem. Soc. 131, 17756–17758 (2009).Basilio, N., Martín-Pastor, M. & García-Río, L. Insights into the structure of the supramolecular amphiphile formed by a sulfonated calix[6]arene and alkyltrimethylammonium surfactants. Langmuir 28, 6561–6568 (2012).Mayer, M. & Meyer, B. Characterization of ligand binding by saturation transfer difference NMR spectroscopy. Angew. Chem. Int. Ed. 38, 1784–1788 (1999)

ГЕОЕНДЕМІЧНА ОЦІНКА КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДЕФІЦИТУ ГОРМОНУ РОСТУ У ДІТЕЙ ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ 15-РІЧНОГО МОНІТОРУВАННЯ

Objective: to explore the epidemiology of pediatric growth hormone deficiency (GHD) and the overall morbidity (per 10 000 children) in different geoendemic provinces of Odesa region (Ukraine).Material and methods: clinical laboratory and epidemiological examination of pediatric GHD in 3 physiographic zones (forest-steppe zone, steppe zone, inter-fluves zone) and in 2 geoendemic provinces of Odesa region (on the territory of Ananivskyi and Liubashevskyi districts).Results. The pediatric population (0–17 years) in Odesa region at the end of 2016 included 450,622. Among them 43 children with GHD were followed up in the Endocrinology Department of Odesa Regional Children's Hospital. The total incidence (TI) of GHD in Odesa region compiled 0.95. The GHD prevalence ratio (PR) (ratio of sick children with GHD to the general population of children) was (43:450,622 or 1:10,400). There were 15 children with GHD among 153,530 of the children's population in Odesa. TI compiled 0.98; PR – (15:153,530 or 1:10,200). The ratio of sick boys and girls was 2.3:1 for the region and 2:1 for Odesa. According to the physicjgraphic zones of Odesa region, this ratio was: in the forest-steppe zone – (3:1), in the steppe zone – (2:1) and in the interfluve zone — (1.7:1). The highest TI (1.67) and PR (1:5,900) of GHD in children are found in the forest-steppe zone. The lowest TI was in children from the steppe zone: (0.59), where PR compiled (1:16,700). The highest morbidity is noted in the so-called «geoendemic provinces» located at the fault zones of the Earth's crust in north part of Odesa region. GHD is underdiagnosed and detectability is associated with several age"related «waves»: at the age of 5–6 years; 10–12 years and 12-14 years.Conclusion. The heterogeneity GHD prevalence in various physicographical zones of Odesa region requires further study of the possible connection of the disease with geoendemic provinces and ecological features of areas.Цель: изучить эпидемиологию дефицита гормона роста (ДГР) у детей и общую заболеваемость (на 10 000 детей) в разных геоэндемических провинциях Одесской области (Украина).Пациенты и методы. Проведена клиническая, лабораторная и эпидемиологическая экспертиза ДГР у детей в трех физико-географических зонах (Лесостепная зона, Степная зона, Заднестровская зона) и в двух геоэндемических провинциях Одесской области (на территории Ананьевского и Любашевского районов).Результаты. В 2016 году детское население Одесской области составило 450 622 ребенка от 0 до 17 лет. На диспансерном учете по поводу ДГР состояло 43 ребенка. Общая заболеваемость (ОЗ) ДГР по области составила 0,95. Распространенность (Р) заболевания (соотношение больных детей с ДГР к общей популяции детей) составило 43:450 622, или 1:10 400. В г. Одессе зарегистрировано 15 детей с ДГР на 153 530 детского населени; ОЗ составила 0,98; Р — 15:153530, или 1:10 200. Соотношение мальчиков и девочек составило 2,3:1 для области и 2:1 для г. Одессы. По физико-географическим зонам Одесской области это соотношение составило: в Лесостепной зоне — 3:1, в Степной зоне — 2:1 и Заднестровской — 1,7:1. Наибольшие показатели ОЗ (1,67) и Р (1:5 900) ДГР у детей выявлены в Лесостепной, наименьшие — у детей Степной зоны (0,59 и 1:16 700). Максимальная заболеваемость отмечена в геоэндемических провинциях, расположенных в местах разломов земной коры на территории Одесской области. Анализ выявляемости ДГР показал наличие нескольких возрастных «волн»: в возрасте 5–6, 10–12 и 12–14 лет.Выводы. Распространенность и общая заболеваемость ДГР у детей гетерогенны в различных физико-географических зонах Одесской области и требуют дальнейшего изучения возможной связи заболевания с геоэндемическими провинциями и экологическими особенностями районов.Мета: вивчити епідеміологію дефіциту гормону росту (ДГР) у дітей і загальну захворюваність (на 10 000 дітей) у різних геоендемічних провінціях Одеської області (Україна).Пацієнти і методи. Проводилася клінічна, лабораторна й епідеміологічна експертиза ДГР у дітей у трьох фізико-географічних зонах (Лісостепова зона, Степова зона, Задністровська зона) і в двох геоендемічних провінцій Одеської області (на території Ананьївського і Любашівського районів),Результати. У 2016 р. дитяче населення Одеської області склало 450 622 дитини від 0 до 17 років. На диспансерному обліку з приводу ДГР знаходилося 43 дитини. Загальна захворюваність (ЗЗ) ДГР по області склала 0,95. Поширеність (П) захворювання (співвідношення хворих дітей з ДГР до загальної популяції дітей) склало 43: 450 622, або 1:10 400 В Одесі зареєстровано 15 дітей з ДГР на 153 530 дитячого населення; ЗЗ склала 0,98; П — 15:153530, або 1:10 200. Співвідношення хлопчиків і дівчаток склало 2,3:1 для області і 2:1 для м. Одеси. За фізико-географічним зонам Одеської області це співвідношення склало: у Лісостеповій зоні — 3:1, у Степовій зоні — 2:1 і Заднестровскій — 1,7:1. Найбільшу ЗЗ (1,67) і П (1: 5 900) ДГР у дітей виявлено в Лісостеповій, найменшу — у дітей Степової зони (0,59 і 1:16 700). Максимальна захворюваність відзначена у геоендемічних провінціях, розташованих в місцях розломів земної кори на території Одеської області. Аналіз виявлення ДГР показав наявність декількох вікових «хвиль»: у віці 5–6 років, 10-12 років і 12–14 років.Висновки. Поширеність і загальна захворюваність ДГР у дітей гетерогенні в різних фізико-географічних зонах Одеської області і вимагають подальшого вивчення можливого зв'язку захворювання з геоендемічними провінціями та екологічними особливостями районів

Carbon dioxide activated carbide-derived carbon monoliths as high performance adsorbents

Carbide-derived carbon (CDC) monoliths (DUT-38) with a distinctive macropore network are physically activated using carbon dioxide as oxidizing agent. This procedure is carried out in a temperature range between 850 and 975 °C with durations ranging from 2 to 6 h. Resulting materials show significantly increased specific surface areas as high as 3100 m2/g and total (micro/meso) pore volumes of more than 1.9 cm3/g. The methane (214 mg/g at 80 bar/25 °C), hydrogen (55.6 mg/g at 40 bar/-196 °C), and n-butane (860 mg/g at 77 vol.%/25 °C) storage capacities of the activated CDCs are significantly higher as compared to the non-activated reference material. Moreover, carbon dioxide activation is a suitable method for the removal of metal chlorides and chlorine residuals adsorbed in the pores of CDC after high temperature chlorination. The activation does not influence the hydrophobic surface properties of the CDCs as determined by water adsorption experiments. The macropore network and the monolithic shape of the starting materials can be fully preserved during the activation procedure. n-Butane breakthrough studies demonstrate the materials applicability as an efficient hydrophobic filter material by combining excellent materials transport with some of the highest capacity values that have ever been reported for CDCs

A cubic ordered, mesoporous carbide-derived carbon for gas and energy storage applications

Oschatz, Martin Kockrick, Emanuel Rose, Marcus Borchardt, Lars Klein, Nicole Senkovska, Irena Freudenberg, Thomas Korenblit, Yair Yushin, Gleb Kaskel, StefanA hierarchical and highly porous carbide-derived carbon (CDC) was obtained by nanocasting of pre-ceramic precursors into cubic ordered silica (KIT-6) and subsequent chlorination. Resulting CDC replica materials show high methane and n-butane uptake and excellent performance as electrode materials in supercapacitors. (C) 2010 Elsevier Ltd. All rights reserved