A Giant Plunging Sublingual Dermoid Cyst Excised by Intraoral Approach

Objective Dermoid and epidermoid cysts are rare cysts of the head and neck region, which should be considered in differential diagnosis of sublingual mass, constituting 0.01 % of all oral cavity cysts. There are suspected theories regarding the basis of the pathology

Зниження рівня апоптозу і відкладення солей при використанні Тутукону в умовах пошкодження тубулярних клітин нирок у разі гіпероксалурії на моделі з використанням щурів

This study aimed at evaluating the protective effects of a herbal medication (Tutukon) on the hyperoxaluria induced apoptotic changes and crystal deposition in renal tubular epithelium in rat model. 60 male wistar rats were divided into three different groups (each group n: 20). In Group I severe hyperoxaluria was induced by ethylene glycol (EG) (0.75 %) administration for 28 days. In Group II, in addition to hyperoxaluria induction, animals were treated with Tutukon for 28 days. Group III animals constituted the controls without any specific medication and/or intervention. While the presence and degree of crystal deposition in the tubular lumen were examined histopathologically under light microscopy, tubular apoptotic changes were evaluated using immunohistochemical staining for cysteine-aspartic acid protease-3 (Caspase-3) and tumor necrosis factor alpha (TNF-б) positivity on days 14 and 28, respectively. Evaluation of apoptotic changes by Caspase-3 positivity showed that while the majority of animals undergoing EG only showed evident apoptotic changes (n: 9), Tutukon application demonstrated a significant limitation with limited or no apoptosis (n: 7) in these animals. Similar data were noted for TNF alpha expression; while apoptotic changes were evident in 8 (80 %) in Group I animals, limited changes were noted in Tutukon Group (n: 2). Regarding crystal deposition despite evident changes in Group I (9 animals), like apoptotic alterations, it was again significantly limited in animals receiving Tutukon (4 animals). Renal tubular crystal deposition and apoptotic changes induced by hyperoxaluria play a role in the pathogenesis of urolithiasis and the limitation of these changes might be instituted by Tutukon as a result of its antioxidant and antiinflammatory effects.Статья получена: 9 января 2015 / Принята к печати: 13 апреля 2015. © Springer-Verlag Berlin Heidelberg 2015 Задачей исследования является оценка защитного воздействия лекарственного средства на основе растительного сырья (Тутукон) на индуцированные гипероксалурией апоптические изменения и отложения кристаллов солей в эпителии почечных канальцев крыс. Шестьдесят самцов крыс линии Вистар были разделены на три группы (по n=20). У животных из группы I тяжелая гипероксалурия была индуцирована введением этиленгликоля (ЭГ) (0,75%) на протяжении 28 дней. Животные группы II, помимо индукции гипероксалурии, получали также Тутукон на протяжении 28 дней. Животные группы III использовались в качестве контрольных и не получали лекарственные средства.Наличие и степень тяжести отложения кристаллов солей в просвете канальцев определяли методом гистологического анализа под световым микроскопом, апоптические изменения клеток почечных канальцев определяли методом иммуногистохимического окрашивания для выявления аспартат-специфичной цистеиновой протеазы (Каспаза-3) и фактора некроза опухоли альфа (ФНО-альфа) на 14-й и 28-й дни соответственно. Оценка апоптических изменений путем выявления Каспазы-3 свидетельствует о том, что, хотя у большинства животных, получавших только ЭГ, выявлены явные апоптические изменения (n=9), у животных, получавших Тутукон, продемонстрированы достоверно меньшие нарушения, при менее выраженном апоптозе или его отсутствии (n=7). Аналогичные показатели получены и по результатам определения экспрессии ФНО-альфа; апоптические изменения выявлены у 8 (80%) животных из группы I, а у животных из группы получения препарата Тутукон выявлены лишь ограниченные изменения (n=2). Определение содержания кристаллов солей показало, что вопреки явным изменениям у животных из группы I (n=9), а именно – апоптическим изменениям, оно было достоверно меньшим у животных, получавших Тутукон (n=4). Отложение кристаллов солей и апоптические изменения, индуцированные гипероксалурией, играют важную роль в патогенезе мочекаменной болезни, и применение препарата Тутукон может обеспечивать снижение таких изменений благодаря антиоксидантному и противовоспалительному действию препарата.Завданням дослідження є оцінювання наслідків протекціоніського характеру лікарського засобу на основі рослинної сировини (Тутукон) на індуковані гіпероксалурією апоптичні зміни і відкладення кристалів солей в епітелії ниркових канальців щурів. Шістдесят самців щурів лінії Вістар були розділені на три групи (по n=20). У тварин з групи I важка гіпероксалурія була індукована уведенням етиленгліколю (ЕГ) (0,75%) протягом 28 днів. Тварини групи II, окрім індукції гіпероксалурії, отримували також Тутукон протягом 28 днів. Тварини групи III використовувалися в якості контрольних і не отримували лікарських засобів. Наявність і ступінь тяжкості відкладення кристалів солей у просвіті канальців визначали методом гістологічного аналізу під світловим мікроскопом, апоптичні зміни клітин ниркових канальців визначали методом імуногістохімічного фарбування для виявлення аспартат-специфічної цістеїнової протеази (Каспаза-3) і фактора некрозу пухлини альфа (ФНП-альфа) на 14-й і 28-й дні відповідно. Оцінювання апоптичних змін шляхом виявлення Каспази-3 свідчить про те, що, хоча у більшості тварин, які отримували тільки ЕГ, виявлено явні апоптичні зміни (n=9), у тварин, які отримували Тутукон, продемонстровані достовірно менші порушення, при менш вираженому апоптозу або його відсутності (n=7). Аналогічні показники отримані і за результатами визначення експресії ФНП-альфа; апоптичні зміни виявлені у 8 (80%) тварин з групи I, а в тварин з групи отримання препарату Тутукон виявлені лише незначні зміни (n=2). Визначення змісту кристалів солей показало, що всупереч явним змінам у тварин з групи I (n=9), а саме – апоптичним змінам, воно було достовірно меншим у тварин, які отримували Тутукон (n=4). Відкладення кристалів солей і апоптичні зміни, індуковані гіпероксалурією, відіграють важливу роль у патогенезі сечокам’яної хвороби, і застосування препарату Тутукон може забезпечувати зниження таких змін завдяки антиоксидантній та протизапальній дії препарату

Anatolian Propolis Prevents Oxalate Kidney Stones: Dramatic Reduction of Crystal Deposition in Ethylene-Glycol-Induced Rat Model

One of the many properties of propolis, a gift of nature, is that it is a potent antioxidant agent, which has been shown to be a miracle-worker in many different diseases. In this study, its possible protective and reversing effects against hiperoxaluria was investigated in a rat model in comparison with verapamil In all 5 groups (Total n=76), aside from the control, hiperoxaluria was induced with continuous ethylene glycol (EG) administration. The others received EG only, 50 mg/kg propolis, 100 mg/kg propolis and 1 mg/kg verapamil To estimate the antioxidant/oxidant status in the tissue and serum samples, catalase (CAT), superoxide dismutase (SOD), total glutathione (GSH), nitric oxide (NO), malonyl dialdehyde (MDA) and total anti-oxidant capacity (T-AOC) were measured after 7 and 28 days. In the early phase, serum T-AOC levels were significantly elevated in the EG+P100 (p=0.0062) compared to the control, while in the late phase, it was elevated in the EG+P50 (p=0.037) and EG+V (p=0.009) compared to the EG only group. Propolis administration was observed to dramatically decrease crystal deposition (p<0.0001) and was more effective in the prevention of oxalate-induced renal injury than verapamil Propolis being a natural product with almost none adverse effects elevates its value as a future approach to urolithiasis

Incidence of Type 1 Diabetes in Children Aged Below 18 Years during 2013-2015 in Northwest Turkey

Objective: To assess the incidence of type I diabetes mellitus (T1DM) in children under 18 years of age in the northwest region of Turkey during 2013-2015

Incidence of Type 1 diabetes in children aged below 18 years during 2013-2015 in Northwest Turkey

Azizoglu, Mehmet (Trakya author) Dilek, Emine (Trakya author)Objective: To assess the incidence of type I diabetes mellitus (T1DM) in children under 18 years of age in the northwest region of Turkey during 2013-2015. Methods: All newly diagnosed T1DM cases were recorded prospectively during 2013-2015. Total, as well as gender and age group specific (0-4, 5-9. 10-14 and 15-17 age) mean incidences per 100,000 per year were calculated. Results: There were 1,773 patients diagnosed during 2013-2015 (588 cases in 2013, 592 cases in 2014, 593 cases in 2015). Of these, 862 (48.6 %) were girls and 911 (51.4%)were boys. The mean age at diagnosis was 9.2 +/- 4.2 years and it was not significantly different between girls (9.0 +/- 4.1 years) and boys (9.4 +/- 4.4 years) (p = 0.052). The crude mean incidence was 8.99/100.000 confidence interval (CI) (95% CI: 8.58-9.42). Although mean incidence was similar between boys [8.98/100.000 (CI: 8.40 to 9.58)] and girls [9.01/100.000 (CI: 8.42 to 9.63)], there was male predominance in all groups except for 5-9 year age group. The standardized mean incidence was 9.02/100.000 according to the World Health Organization standard population. The mean incidence for the 0-4, 5-9, 10-14 and 15-17 age groups was 6.13, 11.68, 11.7 and 5.04/1 00.000 respectively. The incidence of T1DM was similar over the course of three years (p = 0.95). A significant increase in the proportion of cases diagnosed was observed in the autumn-winter seasons. Conclusion: The northwest region of Turkey experienced an intermediate incidence of T1DM over the period of the study