Лікування післяпункційного головного болю

Післяпункційний головний біль може ускладнитись порушеннями слуху чи зору, внутрішньочерепною субдуральною чи інтрацеребральною гематомою, ущемленням головного мозку і смертю. Тому кожен випадок післяпункційного головного болю потребує серйозного ставлення. Сучасні неінвазивні способи лікування післяпункційного головного болю: ліжковий режим, рідини, кофеїн, суматриптан, – малоефективні. Хірургічне закриття розриву твердої оболони є методом останньої надії. Епідуральне пломбування кров’ю лишається інвазивним методом вибору, з приблизно 70 % тривалого успіху після першої ін’єкції. Старовинна внутрішньовенна акватерапія є менш інвазивною і доволі популярною серед українських акушерських анестезіологів. Блокада крило-піднебінного вузла є найменш інвазивним методом, що потребує дослідження

Investigation of the thermophysical properties of high-melting materials with the aid of a complex of instruments

The evaporation rate, vapor pressure, heats of evaporation reaction (sublimation, dissociation), enthalpy, electrical resistance, heat capacity, emissivity, and heat conductivity of various carbides, borides, sulfides, nitrides, selenides, and phosphides were investigated. A set of high temperature high vacuum devices, calorimeters (designed for operation at 400 to 1300 K and from 1200 K), and mass spectrometers, most of which were specially developed for these studies, is described

Ускладнення внутрішньочерепної гіпотензії: чи можемо ми нехтувати післяпункційним головним болем?

Післяпункційний головний біль є ускладненням проколу твердої оболони спинного мозку. Це – нерідкий побічний ефект спінальної анестезії та поперекової пункції, що інколи ненавмисно трапляється при епідуральній анестезії. Витікання цереброспінального ліквору крізь отвір у твердій оболоні спричиняє зниження лікворного тиску і за години чи дні може призвести до розвитку головного болю. Він може ускладнитись порушеннями слуху чи зору, внутрішньочерепною субдуральною чи інтрацеребральною гематомою, ущемленням головного мозку і смертю. Тому кожен випадок післяпункційного головного болю потребує серйозного ставлення. Найбільш тривожними є зміни характеру болю (залежного від пози), його асиметрія, затьмарення свідомості та наявність неврологічного дефіциту

Причини та прояви післяпункційного головного болю

Післяпункційний головний біль є ускладненням проколу спинномозкової твердої оболони: чи то мимовільного при епідуральній блокаді, чи то навмисного при виконанні спінальної анестезії. Витікання цереброспінальної рідини крізь отвір у твердій оболоні спричиняє зниження лікворного тиску і за години чи дні може призвести до розвитку головного болю. Його інцидентність залежить від віку, статі, індексу маси тіла і можливої вагітності пацієнтки, від конструкції, калібру й орієнтації голки. Біль залежить від пози, загострюючись у вертикальному положенні пацієнта і полегшуючись при його укладанні. Інші можливі симптоми включають нудоту, блювання, дзвеніння у вухах, запаморочення та біль у шиї чи верхніх кінцівках. Ознака Гутше (значне зниження інтенсивності головного болю після натискання рукою на правий верхній квадрант живота) є корисною, але має чутливість лише 73 %. Диференційна діагностика має розглядати менінгіт, внутрішньочерепні крововилив або пухлину, тромбоз церебральних вен, церебральний інфаркт, мігрень і прееклампсію

Запобігання післяпункційному головному болю

Післяпункційний головний біль, ускладнення проколу твердої оболони спинного мозку, є нерідким побічним ефектом спінальної анестезії та поперекової пункції. Інцидентність можна знизити застосуванням якомога тонших голок, з олівцеподібними кінчиками замість кінчиків Квінке, бічною орієнтацією зрізу кінчика Квінке і повторним вставлянням мандрена після пункції. Ліки та гідратація менш ефективні. Ліжковий режим неефективний

Multi-Spark Plasma Actuator for Flow Control

Plasma properties of spark discharge at multi-electrode actuator, designed for flow control, are discussed. Optical emission spectroscopy is used in investigation of such plasma. No effect of metal particles eroded from electrodes on properties of spark discharge plasma was observed. A method of excitation temperature determination by reconstructing of experimentally registered spectrum of the spark was developed

X-ray Diffraction Study of the NaF – LiF – LnF3 (Ln=La,Nd) Eutectic Composition in the Liquid and Solid States

The ternary eutectic alloy with the composition 33 mol % NaF+53 mol % LiF+14 mol % NdF3 has been studied in the liquid and solid states using differential thermal analysis and X-ray diffraction at room and high temperatures. The obtained results demonstrate that the eutectic alloy undergoes no phase transformations at temperatures from 298 K to melting point. Analysis of RMC models of the melt indicates that there is no dense non-crystalline packing of the fluorine anions in contrast to the eutectic NaF—LiF—LaF3 melt

Features of Formation of Crystallographic Texture in Cells of Spacing Grid at their Stamping

The structural and textural heterogeneity of thin-walled tubes of Zr-1% Nb alloy used for stamping of the cells of the spacing grid (SG) was studied. It was found, that structure and texture of thin-walled tubes corresponds to incomplete recrystallization. During the increasing of recrystallization degree, the variation of crystal structure parameters of Nb solid solution i

Estimation of the role of radiation in the plasma of electric arc discharge between Cu-C composites

This work is devoted to investigation of the radiation in the plasma of electric arc discharge between Cu-C composite electrodes and estimation of its contribution during the determination of electron density from the energy balance equation (Elenbaas-Heller). The contribution of radiation energy in heat transfer is estimated as well. The calculation is carried out based on the preliminary experimentally obtained radial distribution of plasma temperature. For the correct solution of the energy balance equation, a Gaussian approximation of the plasma temperature profile is used. Estimation of the total current was used as a criterion for the need to take into account the radiation in the diagnostics of electric arc plasma.Робота присвячена дослідженню випромінювання в плазмі дугового розряду між композитними Cu-C електродами та оцінці його внеску при визначенні електронної концентрації з рівняння енергетичного балансу (Еленбааса-Геллера). Також оцінюється внесок енергії випромінювання в процеси теплообміну. Розрахунок проводиться на основі попередньо експериментально отриманого радіального розподілу температури плазми. Для коректного розв’язання рівняння енергетичного балансу використовується апроксимація профілю температури плазми функцією Гаусса. Оцінка загального струму використовується як критерій необхідності врахування випромінювання в діагностиці плазми електричної дуги.Работа посвящена исследованию излучения в плазме электродугового разряда между композитными CuC-электродами, а также оценке его вклада при определении электронной концентрации из уравнения энергетического баланса (Эленбаaса-Геллера). Также оценивается вклад энергии излучения в процессы теплообмена. Расчет проводится на основе предварительно экспериментально полученного радиального распределения температуры плазмы. Для корректного решения уравнения баланса энергии используется аппроксимация профиля температуры плазмы функцией Гаусса. Оценка полного тока используется в качестве критерия необходимости учета излучения в диагностике плазмы электрической дуги