Application of natural antioxidants in the composition of gel "Imbirol" for rhinitis of different genesis

One of the stages of the pathophysiological study of the state of the prooxidant-antioxidant system under the conditions of modeling different types of rhinitis in rats was carried out. The experiment took 36 rats, with bacterial and chemical rhinitis, with treatment and without it. Indicators of peroxidation of lipids and antioxidant system were determined in serum: thiobarbituric acid (TBA) and diene conjugates (DK), reduced glutathione (RG) and catalase (Cat). The obtained research results confirmed the formation of oxidative stress in experimental groups, both in chemical and bacterial rhinitis, according to DK and TBA data at 168.3%, 216.1% (chemical) and 159.4%, 216.1% (at bacterial) compared to intact animals. Imbirol shows pronounced therapeutic antioxidant properties in comparison with the reference preparation Pinosol. The effectiveness of the new gel "Imbirol" has a more positive dynamics of AOS restoration in blood serum when developing experimental rhinitis and does not differ significantly from the parameters of the reference preparation "Pinosol". In the pathogenesis of chemical and bacterial rhinitis, the violation of the antioxidant-antioxidant system is installed at the system level. Application of powerful universal treatment with gel "Imbirol" in both types of experimental rhinitis contributes to the normalization of the indicators of the system "peroxidation-antioxidant protection". The applying of the gel "Imbirol" in chemical and bacterial rhinitis reliably led to the restoration of the excited AOS parameters at the systemic level by reducing the concentration of TBA and DC and increasing the activity of the enzymes of catalase and RG. The obtained results allow to continue the study of the influence of antioxidants in experimental rhinitis, and mechanisms of restoration of the nasal mucosa under the pharmacological influence of the gel "Imbirol"

Cкринінг діуретичної активності в ряду нових похідних оксамінових кислот

The screening study of oxamic acid derivatives and their influence on the excretory function of the kidneys in Wistar white rats under conditions of water load has been carried out. The compounds under research are white crystalline substances of the basic character, odourless, with a distinct melting point, soluble in polar organic solvents and mineral acids. The structure and purity of the substances studied have been confirmed by modern physicochemical methods of elemental, IR and PMR spectral, chromatographic analysis and qualitative reactions. The analysis of the effect of these substances on the excretory function of the kidneys have been carried out on white male rats by the method of E.B. Berkhin using a number of animals with 7 rats in each group. The activity of the compounds studied was compared with the activity of well-known drugs – hypothiazide, furosemide and adiurecrine. A number of compounds caused decrease in urine output in animals. The diuretic activity of the compounds was influenced by the chemical characteristics of the substituent and its location. As a result of the research performed substances increasing diuresis with the diuretic activity exceeding that of the reference medicine – hypothiazide – have been found. Substituted amides of arenesulphonyloxamic acid are a promising group of compounds for further pharmacological study with the aim of development of new medicines with the diuretic activity on their basis.Проведены скрининговые исследования производных оксаминовых кислот и их влияния на выделительную функцию почек у белых крыс линии Вистар в условиях водной нагрузки. Исследуемые соединения представляют собой белые кристаллические вещества основного характера без запаха, с четкой температурой плавления, растворимые в полярных органических растворителях и минеральных кислотах. Строение и чистота исследуемых веществ подтверждены современными физико-химическими методами элементного, ИК-, ПМР-спектрального, хроматографического анализов и качественными реакциями. Изучение влияния данных веществ на выделительную функцию почек проводили на белых крысах-самцах по методу Е.Б.Берхина, использовали серии животных по 7 крыс в каждой группе. Активность исследуемых соединений сравнивали с активностью хорошо известных лекарственных средств – гипотиазида, фуросемида и адиурекрина. В результате проведенных исследований выявлены вещества, вызывающие увеличение диуреза, превышающие по диуретической активности эталонный препарат сравнения гипотиазид. Ряд соединений вызывал уменьшение диуреза у животных. На диуретическую активность изучаемых соединений влияла как химическая особенность заместителя, так и его расположение. Замещенные амиды аренсульфонилоксаминовых кислот являются перспективной группой соединений для дальнейшего фармакологического изучения с целью создания на их основе лекарственных препаратов с диуретическими свойствами.Проведені скринінгові дослідження похідних оксамінових кислот та їх впливу на видільну функцію нирок у білих щурів лінії Вістар в умовах водного навантаження. Досліджувані сполуки являють собою білі кристалічні речовини основного характеру без запаху, з чіткою температурою плавлення, розчинні в полярних органічних розчинниках, мінеральних кислотах. Будова та чистота досліджуваних речовин підтверджені сучасними фізико-хімічними методами елементного, ІЧ-, ПМР-спектрального, хроматографічного аналізів та якісними реакціями. Вивчення впливу даних речовин на видільну функцію нирок проводили на білих щурах-самцях за методом Є.Б.Берхіна, використовували серії тварин по 7 щурів у кожній групі. Активність сполук, які досліджувались, порівнювали з активністю добре відомих лікарських засобів – гіпотіазиду, фуросеміду та адіурекрину. В результаті проведених досліджень виявлені речовини, які викликають збільшення діурезу, що перевищує по діуретичній активності еталонний препарат порівняння – гіпотіазид. Ряд сполук викликав зменшення діурезу у тварин. На діуретичну активність сполук, що вивчались, впливала як хімічна особливість замісника, так і його розташування. Заміщені аміди аренсульфонілоксамінових кислот є перспективною групою сполук для подальшого фармакологічного вивчення з метою створення на їх основі лікарських препаратів з діуретичними властивостями

Експериментальне вивчення антигіпоксичної та антиоксидантної активності похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло-[2,3-d]піримідину

Aim. To study the antihypoxic and antioxidant activity of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine derivatives on the models of the experimental pathology.Materials and methods. The study of the antihypoxic activity of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine derivatives was conducted on the model of acute hemic hypoxia, the antioxidant action was studied on the model of toxic tetrachlorometane hepatitis.Results and discussion. It was found that the activity of compounds KMS-161, KMS-164, KMS-166, KMS-168, KMS-174, KMS-176, KMS-191 was lower compared to mexidol, and the antihypoxic activity of compounds KMS-162, KMS-163, KMS-172, KMS-178, KMS-179, KMS-211, KMS-214, KMS-217 was close and slightly higher than the activity of mexidol in its median effective dose of 100 mg/kg. The marked antihypoxic activity was found in all groups studied. In the “structure – activity” analysis it was found that the antihypoxic activity among derivatives of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine was caused by their nature, the structure of the radical and the position of the substituent. The presence of the pyrrole ring in the molecule of 5,7-dihydro-1Н-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine led to the increased antihypoxic activity. A comparative analysis of the effectiveness of the objects studied showed that substances with the code of KMS-162, KMS-176, KMS-191, KMS-211, KMS-214, KMS-217 affected most positively on the state of AOS and LPO in conditions of acute hepatitis.Conclusions. In a series of 5,7-dihydro-1Н-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine derivatives the most active was compound KMS-211, which showed the high antihypoxic activity (131 %) in relation to the control group and exceeded the reference drug mexidol by 45 %. Synthetic derivatives of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine exhibited the antioxidant activity (compound KMS-211 was the most active). The compounds studied may be the basis for the purposeful synthesis of antihypoxants and antioxidants.Цель – исследовать антигипоксическую и антиоксидантную активность производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло- [2,3-d]пиримидина в условиях экспериментальной патологии.Материалы и методы. Исследование антигипоксической активности производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина проводили на модели острой гемической гипоксии; антиоксидантного действия – на модели токсического тетрахлорметанового гепатита.Результаты и их обсуждение. Установлено, что активность соединений KMS-161, KMS-164, KMS-166, KMS-168, KMS-174, KMS-176, KMS-191 была ниже по сравнению с мексидолом, а антигипоксическая активность соединений KMS-162, KMS-163, KMS-172, KMS-178, KMS-179, KMS-211, KMS-214, KMS-217 приближается и несколько превышает активность мексидола в его среднеэффективной дозе 100 мг/кг. Во всех исследуемых группах обнаружена выраженная антигипоксическая активность. При анализе «структура – активность» установлено, что антигипоксическая активность в ряду производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина обусловлена природой, положением заместителя и структурой радикала. Наличие пиррольного цикла в молекуле 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина приводит к повышению антигипоксической активности. Сравнительный анализ эффективности исследуемых объектов показал, что наиболее положительно на состояние АОС и процесс ПОЛ в условиях острого тетрахлорметанового гепатита влияют субстанции под шифрами KMS-162, KMS-176, KMS-191, KMS-211, KMS-214, KMS-217.Выводы. В ряду производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина активным является соединение KMS-211, которое проявило высокую антигипоксическую активность (131 %) относительно контрольной группы и превосходило препарат сравнения мексидол на 45 %. Синтетические производные 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина проявили антиоксидантную активность (наиболее активное соединение KMS-211). Исследуемые соединения могут быть базой для целенаправленного синтеза антигипоксантов и антиоксидантов.Мета – дослідити антигіпоксичну та антиоксидантну активність похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину за умов експериментальної патології.Матеріали та методи. Дослідження антигіпоксичної активності похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину проводили на моделі гострої гемічної гіпоксії; антиоксидантної дії – на моделі токсичного тетрахлороме-танового гепатиту.Результати та їх обговорення. Встановлено, що активність сполук KMS-161, KMS-164, KMS-166, KMS-168, KMS-174, KMS-176, KMS-191 була нижча порівняно з мексидолом, а антигіпоксична активність сполук KMS-162,KMS-163, KMS-172, KMS-178, KMS-179, KMS-211, KMS-214, KMS-217 наближається та дещо перевищує активність мексидолу в його середньоефективній дозі 100 мг/кг. Вся досліджувана група виявила виражену антигіпоксичну активність. При аналізі «структура – активність» встановлено, що антигіпоксична активність у ряду похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину зумовлена природою, положенням замісника і структури радикалу. Наявність пірольного циклу в молекулі 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину приводить до підвищення антигіпоксичної активності. Порівняльний аналіз ефективності досліджуваних об’єктів показав, що найбільш позитивно на стан АОС та процес ПОЛ за умов гострого тетрахлорометанового гепатиту впливають субстанції під шифрами KMS-162, KMS-176, KMS-191, KMS-211, KMS-214, KMS-217.                       Висновки. В ряду похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину найактивнішою є сполука KMS-211, яка проявила найвищу антигіпоксичну активність (131 %) відносно контрольної групи та перевищувала препарат порівняння мексидол на 45 %. Синтетичні похідні 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину проявили антиоксидантну активність (найбільш активна сполука KMS-211). Досліджувані сполуки можуть бути базою для цілеспрямованого синтезу антигіпоксантів та антиоксидантів

науково-практичний коментар

Закони України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про державну охорону органів державної влади україни та посадових осіб»: науково-практичний коментар : станом на 27 травня 2020 року. – Київ : ВД «Професіонал», 2020. – 640 с. – ISBN 978-966-370-396-1.Законодавство України встановлює систему особливих заходів державного захисту працівників суду та правоохоронних органів від перешкоджання виконанню покладених на них законом обов'язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань на життя, здоров'я, житло та майно зазначених осіб, їх близьких родичів у зв'язку зі службовою діяльністю цих працівників. Основним правовим документом, що регламентує правовідносини у цій сфері є коментований Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів». Державною охороною органів державної влади України та посадових осіб (далі - державна охорона) вважається система організаційно-правових, режимних, оперативно-розшукових, інженерно-технічних та інших заходів, які здійснюються спеціально уповноваженими державними органами з метою забезпечення нормального функціонування органів державної влади України, безпеки посадових осіб та об’єктів, визначених законом. Таким законом є коментований Закон України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб». Окрім коментарів ця збірка законодавства пропонує актуальну судову практику та посилання на інше профільне законодавство із зазначених правовідносин.The commented Law of Ukraine "On state protection of employees of the court and law enforcement bodies" and the Law of Ukraine "On state protection of state authorities of Ukraine and officials" were provided. And also the collection offers current judicial practice and links to other specialized legislation on the specified legal relationship.Предоставлен комментируемый Закон Украины «О государственной защите работников суда и правоохранительных органов» и Закон Украины «О государственной охране органов государственной власти Украины и должностных лиц». А также в сборнике предложена актуальная судебная практика и ссылки на другое профильное законодательство по указанным правоотношениям

Cкринінг діуретичної активності в ряду нових похідних оксамінових кислот

The screening study of oxamic acid derivatives and their influence on the excretory function of the kidneys in Wistar white rats under conditions of water load has been carried out. The compounds under research are white crystalline substances of the basic character, odourless, with a distinct melting point, soluble in polar organic solvents and mineral acids. The structure and purity of the substances studied have been confirmed by modern physicochemical methods of elemental, IR and PMR spectral, chromatographic analysis and qualitative reactions. The analysis of the effect of these substances on the excretory function of the kidneys have been carried out on white male rats by the method of E.B. Berkhin using a number of animals with 7 rats in each group. The activity of the compounds studied was compared with the activity of well-known drugs – hypothiazide, furosemide and adiurecrine. A number of compounds caused decrease in urine output in animals. The diuretic activity of the compounds was influenced by the chemical characteristics of the substituent and its location. As a result of the research performed substances increasing diuresis with the diuretic activity exceeding that of the reference medicine – hypothiazide – have been found. Substituted amides of arenesulphonyloxamic acid are a promising group of compounds for further pharmacological study with the aim of development of new medicines with the diuretic activity on their basis.Проведены скрининговые исследования производных оксаминовых кислот и их влияния на выделительную функцию почек у белых крыс линии Вистар в условиях водной нагрузки. Исследуемые соединения представляют собой белые кристаллические вещества основного характера без запаха, с четкой температурой плавления, растворимые в полярных органических растворителях и минеральных кислотах. Строение и чистота исследуемых веществ подтверждены современными физико-химическими методами элементного, ИК-, ПМР-спектрального, хроматографического анализов и качественными реакциями. Изучение влияния данных веществ на выделительную функцию почек проводили на белых крысах-самцах по методу Е.Б.Берхина, использовали серии животных по 7 крыс в каждой группе. Активность исследуемых соединений сравнивали с активностью хорошо известных лекарственных средств – гипотиазида, фуросемида и адиурекрина. В результате проведенных исследований выявлены вещества, вызывающие увеличение диуреза, превышающие по диуретической активности эталонный препарат сравнения гипотиазид. Ряд соединений вызывал уменьшение диуреза у животных. На диуретическую активность изучаемых соединений влияла как химическая особенность заместителя, так и его расположение. Замещенные амиды аренсульфонилоксаминовых кислот являются перспективной группой соединений для дальнейшего фармакологического изучения с целью создания на их основе лекарственных препаратов с диуретическими свойствами.Проведені скринінгові дослідження похідних оксамінових кислот та їх впливу на видільну функцію нирок у білих щурів лінії Вістар в умовах водного навантаження. Досліджувані сполуки являють собою білі кристалічні речовини основного характеру без запаху, з чіткою температурою плавлення, розчинні в полярних органічних розчинниках, мінеральних кислотах. Будова та чистота досліджуваних речовин підтверджені сучасними фізико-хімічними методами елементного, ІЧ-, ПМР-спектрального, хроматографічного аналізів та якісними реакціями. Вивчення впливу даних речовин на видільну функцію нирок проводили на білих щурах-самцях за методом Є.Б.Берхіна, використовували серії тварин по 7 щурів у кожній групі. Активність сполук, які досліджувались, порівнювали з активністю добре відомих лікарських засобів – гіпотіазиду, фуросеміду та адіурекрину. В результаті проведених досліджень виявлені речовини, які викликають збільшення діурезу, що перевищує по діуретичній активності еталонний препарат порівняння – гіпотіазид. Ряд сполук викликав зменшення діурезу у тварин. На діуретичну активність сполук, що вивчались, впливала як хімічна особливість замісника, так і його розташування. Заміщені аміди аренсульфонілоксамінових кислот є перспективною групою сполук для подальшого фармакологічного вивчення з метою створення на їх основі лікарських препаратів з діуретичними властивостями

Експериментальне вивчення антигіпоксичної та антиоксидантної активності похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло-[2,3-d]піримідину

Aim. To study the antihypoxic and antioxidant activity of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine derivatives on the models of the experimental pathology.Materials and methods. The study of the antihypoxic activity of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine derivatives was conducted on the model of acute hemic hypoxia, the antioxidant action was studied on the model of toxic tetrachlorometane hepatitis.Results and discussion. It was found that the activity of compounds KMS-161, KMS-164, KMS-166, KMS-168, KMS-174, KMS-176, KMS-191 was lower compared to mexidol, and the antihypoxic activity of compounds KMS-162, KMS-163, KMS-172, KMS-178, KMS-179, KMS-211, KMS-214, KMS-217 was close and slightly higher than the activity of mexidol in its median effective dose of 100 mg/kg. The marked antihypoxic activity was found in all groups studied. In the “structure – activity” analysis it was found that the antihypoxic activity among derivatives of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine was caused by their nature, the structure of the radical and the position of the substituent. The presence of the pyrrole ring in the molecule of 5,7-dihydro-1Н-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine led to the increased antihypoxic activity. A comparative analysis of the effectiveness of the objects studied showed that substances with the code of KMS-162, KMS-176, KMS-191, KMS-211, KMS-214, KMS-217 affected most positively on the state of AOS and LPO in conditions of acute hepatitis.Conclusions. In a series of 5,7-dihydro-1Н-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine derivatives the most active was compound KMS-211, which showed the high antihypoxic activity (131 %) in relation to the control group and exceeded the reference drug mexidol by 45 %. Synthetic derivatives of 5,7-dihydro-1H-pyrrolo-[2,3-d]pyrimidine exhibited the antioxidant activity (compound KMS-211 was the most active). The compounds studied may be the basis for the purposeful synthesis of antihypoxants and antioxidants.Цель – исследовать антигипоксическую и антиоксидантную активность производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло- [2,3-d]пиримидина в условиях экспериментальной патологии.Материалы и методы. Исследование антигипоксической активности производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина проводили на модели острой гемической гипоксии; антиоксидантного действия – на модели токсического тетрахлорметанового гепатита.Результаты и их обсуждение. Установлено, что активность соединений KMS-161, KMS-164, KMS-166, KMS-168, KMS-174, KMS-176, KMS-191 была ниже по сравнению с мексидолом, а антигипоксическая активность соединений KMS-162, KMS-163, KMS-172, KMS-178, KMS-179, KMS-211, KMS-214, KMS-217 приближается и несколько превышает активность мексидола в его среднеэффективной дозе 100 мг/кг. Во всех исследуемых группах обнаружена выраженная антигипоксическая активность. При анализе «структура – активность» установлено, что антигипоксическая активность в ряду производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина обусловлена природой, положением заместителя и структурой радикала. Наличие пиррольного цикла в молекуле 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина приводит к повышению антигипоксической активности. Сравнительный анализ эффективности исследуемых объектов показал, что наиболее положительно на состояние АОС и процесс ПОЛ в условиях острого тетрахлорметанового гепатита влияют субстанции под шифрами KMS-162, KMS-176, KMS-191, KMS-211, KMS-214, KMS-217.Выводы. В ряду производных 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина активным является соединение KMS-211, которое проявило высокую антигипоксическую активность (131 %) относительно контрольной группы и превосходило препарат сравнения мексидол на 45 %. Синтетические производные 5,7-дигидро-1Н-пирроло-[2,3-d]пиримидина проявили антиоксидантную активность (наиболее активное соединение KMS-211). Исследуемые соединения могут быть базой для целенаправленного синтеза антигипоксантов и антиоксидантов.Мета – дослідити антигіпоксичну та антиоксидантну активність похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину за умов експериментальної патології.Матеріали та методи. Дослідження антигіпоксичної активності похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину проводили на моделі гострої гемічної гіпоксії; антиоксидантної дії – на моделі токсичного тетрахлороме-танового гепатиту.Результати та їх обговорення. Встановлено, що активність сполук KMS-161, KMS-164, KMS-166, KMS-168, KMS-174, KMS-176, KMS-191 була нижча порівняно з мексидолом, а антигіпоксична активність сполук KMS-162,KMS-163, KMS-172, KMS-178, KMS-179, KMS-211, KMS-214, KMS-217 наближається та дещо перевищує активність мексидолу в його середньоефективній дозі 100 мг/кг. Вся досліджувана група виявила виражену антигіпоксичну активність. При аналізі «структура – активність» встановлено, що антигіпоксична активність у ряду похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину зумовлена природою, положенням замісника і структури радикалу. Наявність пірольного циклу в молекулі 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину приводить до підвищення антигіпоксичної активності. Порівняльний аналіз ефективності досліджуваних об’єктів показав, що найбільш позитивно на стан АОС та процес ПОЛ за умов гострого тетрахлорометанового гепатиту впливають субстанції під шифрами KMS-162, KMS-176, KMS-191, KMS-211, KMS-214, KMS-217.                       Висновки. В ряду похідних 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину найактивнішою є сполука KMS-211, яка проявила найвищу антигіпоксичну активність (131 %) відносно контрольної групи та перевищувала препарат порівняння мексидол на 45 %. Синтетичні похідні 5,7-дигідро-1Н-піроло[2,3-d]піримідину проявили антиоксидантну активність (найбільш активна сполука KMS-211). Досліджувані сполуки можуть бути базою для цілеспрямованого синтезу антигіпоксантів та антиоксидантів

Principi palijativne skrbi kod onkoloških bolesnika

U početku razvoja palijativne skrbi taj pojam je bio usko vezan uz onkološke bolesnike u uznapredovalim ili terminalnim fazama bolesti. Palijativna skrb kod onkoloških bolesnika je vrlo složena. Ona je sveobuhvatna, zdravstvena, psihološka, socijalna i duhovna. Danas se palijativna skrb primjenjuje mnogo ranije, već nakon postavljanja loše dijagnoze. Palijativna skrb je njega i briga za onkološkog bolesnika od strane kompletnog interdisciplinarnog tima kojeg čine liječnici, medicinske sestre, fizioterapeuti, psiholozi, socijalni radnik i nutricionist. Cilj palijativne skrbi je pružiti potrebnu njegu i unaprijediti kvalitetu života. Principi palijativne skrbi su sveobuhvatan i aktivan pristup skrbi na kraju života, skrb o bolesniku i njegovoj obitelji, poboljšanje kvalitete života i promicanja dostojanstva, uvažavajući religijske i kulturološke razlike. Kod onkoloških bolesnika se prati dužina i kvaliteta života. Usporedno s razvojem kompleksnih terapijskih postupaka javljaju se i složeniji zahtjevi u okvirima zdravstvene njege. Onkološki pacijenti spadaju u skupinu pacijenata koji zahtijevaju kvalitetno educirane medicinske radnike. Zdravstveni djelatnici koji pružaju njegu i skrb onkološkom pacijentu moraju biti izuzetno dobro pripremljeni za taj posao. Njega onkološkog pacijenta se provodi kontinuirano kroz 24 sata na dan te je individualna. Potrebno je imati opširno saznanje o najčešćim simptomima i komplikacijama koji se javljaju kod ovakvog profila pacijenata kao što su infekcije, krvarenja, neuropatije, povraćanje, bol i mnoge druge. Od izuzetne je važnosti da osoba posjeduje dovoljno znanja i praktičnih vještina kako bi mogla uspješno skrbiti o pacijentu. Plan palijativne skrbi mora biti izrađen u skladu s funkcionalnim statusom pacijenta, kulturalnim profilom, potrebama obitelji i etičkim principima. Bitno je kontinuirano poticati sistem edukacije i cjeloživotnog učenja kako bi se vršilo neprekinuto unapređenje palijativne skrbi za onkološke bolesnike

Status of immunological resistance in experimental bacterial rinnitis and its pharmacological correction

Проведено один з етапів фармакологічного дослідження нового гелю «Імбирол», що містить комплекс ефірних олій. Доведено, що моделювання бактеріального риніту у щурів достовірно приводило до порушення стану клітинного та гуморального імунітету як на місцевому рівні (в інтраназальному змиві) за рахунок зниження концентрації лізоциму на 28,3% так і на загальному рівні показників фагоцитарної та метаболічної активності нейтрофілів: НСТ на 72,3%, ФІ на 24,2%, ФЧ на 31,8% щурів на протягом 14 діб експерименту. Застосування гелю «Імбирол» при бактеріальному риніті достовірно приводило до відновлення показників порушеної системи імунологічного захисту на місцевому рівні за рахунок підвищення концентрації лізоциму та підвищення показників фагоцитарної та метаболічної активності нейтрофілів щурів на загальному рівні до 14 доби експерименту до показників інтактного контролю.Проведен один из этапов фармакологического исследования нового геля «Имбирол», содержащий комплекс эфирных масел. Доказано, что моделирование бактериального ринита у крыс достоверно приводило к нарушению состояния клеточного и гуморального иммунитета как на местном уровне (в интраназальном смыве) за счет снижения концентрации лизоцима на 28,3%, так и на общем уровне показателей фагоцитарной и метаболической активности нейтрофилов: НСТ на 72,3%, ФИ на 24,2%, ФЧ на 31,8% крыс в течение 14 дней эксперимента. Применение геля «Имбирол» при бактериальном рините достоверно приводило к восстановлению показателей нарушенной системы иммунологической защиты на местном уровне за счет повышения концентрации лизоцима и повышение показателей фагоцитарной и метаболической активности нейтрофилов крыс на общем уровне до 14 суток эксперимента к показателям интактного контроля.The problem of improving the quality of treatment and prevention of inflammatory diseases of the mucous nose membrane – rhinitis is one of the most important in the pharmacy. Therefore, studying the mechanisms of local nasal mucus immunity, which are primarily included in the protection of the body from various nasal antigenic influences, will not only more fully reflect the pathogenesis of diseases, but also develop rational methods of therapy and prevention. Thus, the research of the domestic nasal preparation on the basis of biologically active substances of vegetable origin in the optimum form – gel was conducted. It was created in the pharmaceutical university – the composition and the technology of a complex gel of local action for the treatment of the upper respiratory tract, in particular rhinitis, called “Imbirol” containing a complex of essential oils (ginger, musk, mallard, and tea tree). The research was carried out on the model of acute inflammation of the nasal cavity caused by sodium hydroxide and S. aureus for 14 days. Experimental groups treated for 14 days in a row with the gel and the product of comparison with “Pinosol”. With the help of biochemical methods of analysis in the intranasal washings fluid (lysozyme, phagocytic activity of neutrophils, neutrophil metabolism activity (NST), phagocytic index and phagocytic number), indicators that generally characterize the balance of immunological parameters were determined. It has been proved that the modeling of bacterial rhinitis in rats significantly led to a violation of the state of cellular and humoral immunity both at the local level (in the intranasal washout) by reducing the concentration of lysozyme by 28.3% and at the general level of the indicators of phagocytic and metabolic activity of neutrophils: НСT 72.3%, FI by 24.2%, FF by 31.8% of rats for 14 days of experiment. The results of the study of lysozyme concentration in the intranasal washings fluid showed that in rats with experimental bacterial rhinitis without treatment, secretion of lysozyme in comparison with intact animals is decreased. In the applying of gel «Imbirol» and the comparator «Pinosol», there was a reliability increasing the concentration of lysozyme up to almost the values of intact control. It is indicated that an inflammation is decreased and there restoration of the function of the mucous membrane is observed, and the secretion of lysozyme is normalized. The introduction of «Imbirol» and the comparator «Pinosol» contributed to the reduction of manifestations of inflammation and normalization of metabolic and functional activity of phagocytes. Efficiency of the new gel «Imbirol» has a more positive dynamics of recovery of indicators of the excited immunological defense system at the local and general level in the development of experimental bacterial rhinitis and does not significantly differ from the indexes of the reference product «Pinosol». Thus, in the pathogenesis of bacterial rhinitis, the violation of the immunological defense system is established at the local level. Application of powerful universal treatment with gel “Imbirol” in experimental rhinitis contributes to the normalization of immunological immune system parameters