The contact ureterolithotripsy in treatment of ureterolythiasis

Objective. Аnalysis of the treatment results in patients, suffering ureteric calculi, using the contact ureterolithotripsy procedure. Маterials and methods. In 104 patients with ureteric calculi, in whom ureteroscopy with further laser contact ureterolithotripsy was conducted, symptoms of the disease were analyzed, as well as the diagnostic methods value, peculiarities and efficacy of surgical treatment. Results. In all the patients endoscopic extraction of calculi have been succeeded. Calculus does not cause significant macroscopic changes in ureter, if symptoms, characteristic for ureterolithiasis, persists up to one week. Local edema is formed, if a calculus persists in ureter longer than a week. Long-term (more than two months) local ureteric persistence of calculi enhances the risk of its intramucosal intraureteric «ingrowth» greatly. Conclusion. The contact ureterolithotripsy constitutes a highly effective and miniinvasive method of surgical intervention in ureterolithiasis, guaranteeing high level of postoperative “stone free rate”. Prolongation of the calculi ureteric insertion time without a process of a stone discharge causes the ureteric wall changes, complicating performance of miniinvasive interventions (the contact ureterolithotripsy and a distant shock-wave lithotripsy)

Oncologic Outcomes of Radical Prostatectomy and Prognostic Stratification in Patients with Clinically Locally Advanced Prostate Cancer

Oncologic outcomes of radical prostatectomy in 106 patients with clinically locally advanced prostate cancer were demonstrated. The mean follow-up was 50.6 (12-129) months. 5-year recurrence-free survival was 47.7 %, 5-year cancer-specific and overall survival - 85.8 %. Patients were devided into three different risk groups: low risk patients had PSA level <20 ng/ml, biopsy Gleason score ≤6 and absence of the seminal vesicle invasion of cancer; intermediate risk was noted when the patient had only one of poor prognostic factors (PSA ≥20 ng/ml or biopsy Gleason score≥7 or presence of cancer invasion to the seminal vesicle) and high risk patients had 2 or 3 poor prognostic factors. For patients of low, intermediate and high risk the biochemical reccurence rates were 14.3 %, 37.1 % and 70.2 %, respectively (p=0.002). The patients of intermediate and high risk had clinically significant higher risk of biochemical reccurence than those of low risk with odds ratio 3.0 and 8.5, respectively. Such grouping may help in guiding the individualized treatment for these patients

Aberrant expression of selenium-containing glutathione peroxidases in clear cell renal cell carcinomas

Aim: To find putative diagnostic markers for clear cell renal cell carcinomas (ccRCC). Material and methods: Quantitative polymerase chain reaction (Q-PCR), bisulfite treatment, methylation-specific PCR, analysis on cBioPortal for Cancer Genomics. Results: We have found that expression of GPX 1, GPX3, and GPX4 genes was decreased in ccRCC. We have shown that the number of alanine (GCG) repeats at the amino terminus of the GPX1 protein is variable. It was reported earlier that an allele that possess 5 alanine repeats is associated with the increased cancer risk. According to the obtained data, the allele with the 5 alanine repeats was also present in a group of healthy donors. Moreover, the frequency of alleles with repeats was similar among ccRCC patients and healthy individuals. We found that decreased expression of GPXs genes was not associated with promoter methylation. To provide other explanation, an analysis on the gene copy number was performed. We have found the heterozygous deletions for GPX1 gene, amplification for GPX3 gene, and no change in gene copy number for GPX4. Conclusions: Our data support the hypothesis that GPX1, GPX3, and GPX4 genes may play a role in ccRCC cancerogenesis and therefore they might be considered as putative diagnostic markers for ccRCC. Key Words: clear cell renal cell carcinomas, selenium-containing GPXs, genetic and epigenetic regulation

ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЯ В ЛІКУВАННІ НЕЙРОГЕННИХ РОЗЛАДІВ СЕЧОВИПУСКАННЯ

SUMMARY. The aim – to increase the effectiveness of treatment of patients with neurogenic urinary disorders. Material and Methods. A total of 56 patients with neurogenic urinary disorders were examined. The functional state of the detrusor, internal sphincter of the urinary bladder, external sphincter of the urethra was determined using electromyographic studies. Electrical stimulation of the bladder was carried out according to a stimulating technique with a frequency of 70 Hz, modulation 100 %, sending-pause 4–6 seconds, for 15 minutes, a course of 2 weeks. Results. It was established that electromyography reflects the functional state of the urinary tract. The appointment of electrical stimulation made it possible to achieve reliable positive dynamics in the clinical and functional state of patients. Conclusions. Treatment of patients with neurogenic urinary disorders with electrical stimulation is effective.РЕЗЮМЕ. Цель – повышение эффективности лечения больных с нейрогенными расстройствами мочеиспускания. Материалы и методы. Обследовано 56 больных с нейрогенными нарушениями мочеиспускания. Функциональное состояние детрузора, внутреннего сфинктера мочевого пузыря, наружного сфинктера уретры определяли с помощью электромиографического исследования. Электростимуляцию мочевого пузыря проводили по стимулирующей методике с частотой 70 Гц, модуляцией 100 %, посылка-пауза 4–6 с, в течение 15 мин, курсом 2 недели. Результаты. Установлено, что электромиография отображает функциональное состояние мочевыводящих путей. Назначение электростимуляции позволило достичь достоверной положительной динамики клинико-функционального состояния пациентов. Выводы. Лечение пациентов с нейрогенными расстройствами мочеиспускания с помощью электростимуляции является эффективным.РЕЗЮМЕ. Мета – підвищення ефективності лікування хворих із нейрогенними розладами сечовипускання. Матеріал і методи. Обстежено 56 хворих із нейрогенними порушеннями сечовипускання. Функціональний стан детрузора, внутрішнього сфінктера сечового міхура, зовнішнього сфінктера уретри визначали за допомогою електроміографічного дослідження. Електростимуляцію сечового міхура проводили за стимулювальною методикою з частотою 70 Гц, модуляцією 100 %, посилка-пауза 4–6 с, протягом 15 хв, курсом 2 тижні. Результати. Встановлено, що електроміографія відображає функціональний стан сечовивідних шляхів. Призначення електростимуляції дозволило досягти достовірної позитивної динаміки в клініко-функціональному стані пацієнтів. Висновки. Лікування пацієнтів із нейрогенними розладами сечовипускання за допомогою електростимуляції є ефективним

Електростимуляція в лікуванні хворих з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки

The aim of the study – improving the treatment efficiency of patients with combined neurogenic pathology of the lower urinary tract and distal colon.Materials and Methods. All patients with a combined neurogenic pathology of the lower sections of the urinary system and the lower sections of the colon had a comprehensive examination using both conventional and special diagnostic methods. We used electromy­ography (EMG) of the bladder and sphincter apparatus, anal sphincter, pelvic floor muscles to qualitatively and quantitatively evaluate the function of the muscles that provide the dynamic activity of the lower urinary tract and distal colonies. To strengthen the bioelectric activity of the muscles of the lower sections of the urinary system and distal colonies, 4-channel electromyograph, "Medikor" (Hun­gary), was used.Quantitative evaluation of muscle function, according to EMG, was performed on the basis of the mean values of total bioelectric activity and the frequency of passage of pulses.Results and Discussion. The study group included 30 women with an average age of (41.8±2.1) years, where the duration of the disease was (18.4±1.6) months.The average indicator of poliovirus in this group of patients before treatment was (3.4±1.2) times, nocturia was (2.8±0.6) times a day, imperative demands were (2.4±0.5) times a day, and imperative urinary incontinence was noted (3.1±0.67) times a day. PPBC question­naire rating was (4.5±1.0) points.The evaluation of the symptoms of clinical manifestations of the distal colon pathology in women before treatment showed that con­stipation was noted in patients with (5.1±0.09) times, incontinence of gases – (4.8±0.7) times, incontinence of liquid feces in patients (2.7±0.5) times, incontinence of hard feces – (1.2±0.2) times. When evaluating the questionnaire CRADI-8 we received in this group of patients before treatment (19.8±1.2) points.Цель работы: повышение эффективности лечения больных с сочетанной нейрогенной патологией нижних мочевых путей и дистального отдела толстой кишки.Материалы и методы. Все больные с совмещенной нейрогенной патологией нижних отделов мочевыводящей системы и нижних отделов толстой кишки проходили комплексное обследование с использованием как общепринятых, так и специальных методов диагностики.Для качественной и количественной оценки функции мышц, которые обеспечивают динамическую активность нижних мочевых путей и дистальных отделов толстой кишки, мы использовали электромиографию (ЭМГ) мочевого пузыря и сфинктерного аппарата, анального сфинктера, мышц тазового дна. Для усиления биоэлектрической активности мышц нижних отделов мочевой системы и дистальных отделов толстой кишки использовался электромиограф 4-канальный фирмы “Медикор” (Венгрия).Количественную оценку функции мышц, по данным ЭМГ, осуществляли по показателям среднего значения суммарной биоэлектрической активности и частотой следования импульсов.Результаты исследований и их обсуждение. В группу исследования вошли 30 женщин, средний возраст которых составил (41,8±2,1) лет, среди которых длительность заболевания оставляла (18,4±1,6) месяца.Средний показатель поллакиурии у этой группы пациенток до лечения составлял (3,4±1,2) раза, никтурии (2,8±0,6) раза в сутки, императивные позывы составили (2,4±0,5) раза в сутки, а императивное недержание мочи отмечалось (3,1±0,67) раза в сутки. Показатель оценки опросника PPBC составил (4,5±1,0) балла.Оценка симптомов клинических проявлений патологии дистальных отделов толстой кишки у женщин до лечения показала, что запор отмечался у больных (5,1±0,9) раза, недержание газов – (4,8±0,7) раза, недержание жидкого кала у пациентов – (2,7±0,5) раза, недержание твердого кала – (1,2±0,2) раза. При оценки опросника CRADI-8 нами получено в этой группе больных до лечения (19,8±1,2) балла.Мета роботи: підвищення ефективності лікування хворих із поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки.Матеріали і методи. Всі хворі на поєднану нейрогенну патологію нижніх відділів сечовивідної системи і нижніх відділів товстої кишки проходили комплексне обстеження з використанням як загальноприйнятих, так і спеціальних методів діагностики.Для якісної і кількісної оцінки функції м’язів, які забезпечують динамічну активність нижніх сечових шляхів та дистальних відділів товстої кишки, ми використовували електроміографію (ЕМГ) сечового міхура і сфінктерного апарату, анального сфінктера, м’язів тазового дна. Для підсилення біоелектричної активності м’язів нижніх відділів сечової системи та дистальних відділів товстої кишки використовували електроміограф 4-канальний фірми “Медікор” (Угорщина).Кількісну оцінку функції м’язів, за даними ЕМГ, здійснювали за показниками середнього значення сумарної біоелектричної активності і частотою проходження імпульсів.Результати досліджень та їх обговорення. В групу дослідження увійшло 30 жінок, середній вік яких склав (41,8±2,1) року, серед яких тривалість захворювання становила (18,4±1,6) місяця.Середній показник полакіурії у цієї групи пацієнток до лікування складав (3,4±1,2) раза, ніктурії (2,8±0,6) раза на добу, імперативні позиви склали (2,4±0,5) раза на добу, а імперативне нетримання сечі спостерігали (3,1±0,67) раза на добу. Показник оцінки опитувальника PPBC склав (4,5±1,0) бала.Оцінка симптомів клінічних проявів патології дистальних відділів товстої кишки у жінок до лікування показала, що запор у хворих спостерігали (5,1±0,9) раза, нетримання газів – (4,8±0,7) раза, нетримання рідкого калу в пацієнтів – (2,7±0,5) раза, нетримання твердого калу – (1,2±0,2) раза. Для оцінки опитувальника CRADI-8 ми отримали в даній групі хворих до лікування (19,8±1,2) бала

ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЛАТЕНТНОГО ПЕРІОДУ БУЛЬБОКАВЕРНОЗНОГО РЕФЛЕКСУ ТА ЕЛЕКТРОМІОГРАФІЇ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ ІЗ ПІДВИЩЕНИМ ТОНУСОМ НЕРВОВО-М’ЯЗОВИХ СТРУКТУР СЕЧОВОГО МІХУРА ТА ДИСТАЛЬНИХ ВІДДІЛІВ ТОВСТОЇ КИШКИ ЗА ГІПЕРКІНЕТИЧНИМ ТИПОМ

Purpose: improving the effectiveness of diagnosis and treatment of patients with increased tonus of neuromuscular structures of the bladder and distal colonies of the hyperkinetic type.Materials and Methods. The study group included 33 individuals with a combined neurogenic pathology of the lower sections of the urinary system and the lower sections of the colon. Diagnosis of functional disorders of the bladder and colon was performed with the definition of the latent period of bulbo-cavernous reflex under the control of electromyography.Results. The conducted studies allowed the evaluating the indicators of the latent period of bulbocavernous reflux and electromyography in the diagnosis of patients with increased tonus of the neuromuscular structures of the bladder and of the distal colonies of the hyperkinetic type. Data of electromyographic studies allowed the developing and optimize treatment methods depending on the tone of the neuromuscular structures of the lower urinary tract and distal colon.Conclusion. Conductive conservative treatment of patients with increased tonus of the neuromuscular structures of the bladder and distal gastrointestinal segments of the hyperkinetic type by electrostimulation of the braking technique is effective, providing a positive effect in 91.4 % of cases.Мета: підвищити ефективність діагностики та лікування хворих із підвищеним тонусом нервово-м’язових структур сечового міхура та дистальних відділів товстої кишки за гіперкінетичним типом.Матеріали і методи. В групу дослідження увійшло 33 особи з поєднаною нейрогенною патологією нижніх відділів сечовивідної системи і нижніх відділів товстої кишки. Діагностику функціональних порушень сечового міхура та товстої кишки проводили з визначенням латентного періоду бульбокавернозного рефлексу під контролем електроміографії.Результати. Проведені дослідження дозволили оцінити показники латентного періоду бульбокавернозного рефлексу і електроміографії в діагностиці хворих із підвищеним тонусом нервово-м’язових структур сечового міхура і дистальних відділів товстої кишки за гіперкінетичним типом. Дані електроміографічних досліджень дозволили розробити і оптимізувати методи лікування залежно від тонусу нервово-м’язових структур нижніх сечових шляхів і дистальних відділів товстої кишки.Висновок. Проведене консервативне лікування пацієнтів із підвищеним тонусом нервово-м’язових структур сечового міхура і дистальних відділів товстої кишки за гіперкінетичним типом шляхом електростимуляції за гальмівною методикою є ефективним, забезпечує позитивний ефект в 91,4 % випадків

ТАКТИКА В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ПОЄДНАНОЮ НЕЙРОГЕННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ НИЖНІХ СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ ТА ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ТОВСТОЇ КИШКИ

Introduction. Neurogenic urination disorders combine a large group of urination disorders that occur when the brain and spinal cord are damaged, leading pathways and centers of the bladder. This indicates the urgency of the problem and the need to develop diagnostic methods and their simultaneous treatment.The purpose of the study is to increase the effectiveness of treatment for women with a combined neurogenic pathology of the lower urinary tract and distal colon.Materials and Methods. All patients with a combined neurogenic pathology of the lower sections of the urinary system and the lower sections of the colon had a comprehensive examination using both conventional and special diagnostic methods.We used electromyography (EMG) of the bladder and sphincter apparatus, anal sphincter, pelvic floor muscles to study the functional state of the muscles that provide the dynamic activity of the lower urinary tract and distal colonies. To strengthen the bioelectric activity of the muscles of the lower sections of the urinary system and distal colonies, an 4-channel electromyograph, "Medikor" (Hungary), was used. The EMG data were evaluated for the mean values of total bioelectric activity.Results and Discussion. The article presents the results of treatment of patients with combined neurogenic pathology of the lower urinary tract and the distal part of the large intestine. Efficacy was assessed using clinical and urodynamic surveys. It has been established that the electromyography of uroflowmetry reflects the functional state of the urinary tract and distal parts of the colon at their combined pathology. The obtained results were the basis for substantiating the principles of differentiated treatment of patients with combined neurogenic pathology of the lower urinary tract and distal colon, which allowed to increase the effectiveness of treatment. Conservative treatment of patients of this category by means of electrostimulation is effective.Conclusions. 1. Data of electromyographic and urodynamic studies allowed to develop and optimize treatment methods depending on the state of tone of the neuromuscular structures of the lower urinary tract and distal colon. 2. The complex differential approach to conservative treatment is aimed at correction of the disorders of the functional state of the lower urinary tract and of the distal colon units revealed during the electrophysiological and urodynamic examination.Введение. Нейрогенные расстройства мочеиспускания объединяют большую группу нарушений мочеиспускания, возникающие при поражении головного и спинного мозга, проводящих путей и центров мочевого пузыря. Это указывает на актуальность проблемы и необходимость разработки методов диагностики и одновременного их лечения.Цель исследования – повышение эффективности лечения женщин с сочетанной нейрогенной патологией нижних мочевых путей и дистального отдела толстой кишки.Материалы и методы. Все больные совмещенную нейрогенную патологию нижних отделов мочевыводящей системы и нижних отделов толстой кишки проходили комплексное обследование с использованием как общепринятых, так и специальных методов диагностики.Для исследования функционального состояния мышц которые обеспечивают динамическую активность нижних мочевых путей и дистальных отделов толстой кишки мы использовали электромиографию (ЭМГ) мочевого пузыря и сфинктерного аппарата, анального сфинктера, мышц тазового дна. Для усиления биоэлектрической активности мышц нижних отделов мочевой системы и дистальных отделов толстой кишки использовался электромиограф 4-х канальный фирмы «Медикор» (Венгрия). Данные ЭМГ оценивали по показателям среднего значения суммарной биоэлектрической активности.Результаты и их обсуждение. В статье представлены результаты лечения больных с сочетанной нейрогенной патологией нижних мочевых путей и дистального отдела толстой кишки. Оценка эффективности проводилась с помощью клинических и уродинамических обследований. Установлено, что электромиография урофлоуметрия отображают функциональное состояние мочевыводящих путей и дистальных отделов толстой кишки при их сочетанной патологии. Полученные результаты были основой для обоснования принципов дифференцированного лечения больных с сочетанной нейрогенной патологией нижних мочевыводящих путей и дистальных отделов толстой кишки, что позволило повысить эффективность лечения. Консервативное лечение пациентов данной категории с помощью электростимуляции является эффективным.Выводы. 1. Данные электромиографических и уродинамических исследований позволили разработать и оптимизировать методы лечения в зависимости от состояния тонуса нервно-мышечных структур нижних мочевых путей и дистальных отделов толстой кишки. 2. Комплексный дифференцированный подход к консервативному лечению направленных на коррекцию выявленных при электрофизиологических и Уродинамическое обследовании нарушений функционального состояния нижних мочевыводящих путей и дистальных отделов толстой кишки.Вступ. Нейрогенні розлади сечовипускання об’єднують велику групу порушень сечовипускання, що виникають при ураженні головного і спиного мозку, провідних шляхів і центрів сечового міхура. Це вказує на актуальність проблеми та необхідність розробки методів діагностики і одночасного їх лікуванняМета дослідження – Підвищення ефективності лікування жінок з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки.Матеріали та методи. Всі хворі на поєднану нейрогенну патологію нижніх відділів сечовивідної системи і нижніх відділів товстої кишки проходили комплексне обстеження з використанням як загальноприйнятих, так і спеціальних методів діагностики.Для дослідження функціонального стану м’язів які забезпечують динамічну активність нижніх сечових шляхів та дистальних відділів товстої кишки ми використовували електроміографію (ЕМГ) сечового міхура і сфінктерного апарата, анального сфінктера, м’язів тазового дна. Для підсилення біоелектричної активності м’язів нижніх відділів сечової системи та дистальних відділів товстої кишки використовувся електроміограф 4-х канальний фірми «Медікор» (Угорщина). Дані ЕМГ оцінювали за показниками середнього значення сумарної біоелектричної активності.Результати й обговорення. У статті представлені результати лікування хворих з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів і дистального відділу товстої кишки. Оцінка ефективності проводилася за допомогою клінічних та уродинамических обстежень. Встановлено, що електроміографія урофлоуметрия відображають функціональний стан сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки при їх поєднаної патології. Отримані результати були основою для обґрунтування принципів диференційованого лікування хворих з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки, що дозволило підвищити ефективність лікування. Консервативне лікування пацієнтів даної категорії за допомогою електростимуляції є ефективним.Висновки. 1. Дані електроміографічних та уродинамічних досліджень дозволили розробити та оптимізувати методи лікування в залежності від стану тонусу нервово-м’язових структур нижніх сечових шляхів та дистальних відділів товстої кишки. 2. Комплексний диференційний підхід до консервативного лікування спрямован на корекцію виявлених при електрофізіологічному та уродинамічному обстеженні порушень функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки

At the intersection of globalization and "civilizational originality' : cultural production in Putin's Russia

This special issue originates from a transnational collaboration of scholars in philology, comparative literature, social theory, sociology, anthropology, ethnography, and media studies. The collection strives to advance a research agenda built on the nexus of three intellectual and academic domains: post-Soviet Russian cultural studies', the research paradigm put forward by Cultural Studies, as well as empirical methods developed in sociology. The collection illustrates the importance of expanding the experience of Cultural Studies beyond its established spheres of national investigation, while it also speaks to the necessity to re-evaluate the hegemony of the English-language academic and cultural production on the global scale. The collection offers insights into the gamut of cultural practices and institutional environments in which Russian cultural production happens today. It shows how cultural industries and institutions in Russia are integrated into the global marketplace and transnational communities, while they also draw on and contribute to local lives and experiences by trying to create an autonomous space for symbolic production at personal and collective levels. Through diverse topics, the issue sheds light on the agency, i.e. practitioners and participants, creators and consumers, of Russian cultural production and the neoliberal practices implemented on creative work and cultural administration in Russia today. The Introduction outlines the development of academic studies on Russian cultural practices since 1991; describes main political developments shaping the cultural field in Putin's Russia; and, finally, identifies the Cultural Studies debates the editors of the collection find most productive for investigations of Russia, i.e. the instrumentalization of culture and culture as resource. Relocated in an analysis of a post-socialist society, these conceptualisations seem increasingly problematic in a situation where local and federal policies governing cultural and creative work focus simultaneously on marketization and on nationalism as the main tools of legitimizing the federal government.Peer reviewe

OWN EXPERIENCE OF SURGICAL TREATMENT OF BLUNT RENAL TRAUMA

37 patients with blunt renal trauma were surgery at our clinic between1989 and 2013 yrs. Basing on our own experience as well as generally accepted standards of treatment, we developed a tactic of treatment of this pathology. In daily work we used two classifications: proposed by the American Association for the Surgery of Trauma (AAST) in 1989 and proposed by prof. S.A. Vozianov and prof. A.V. Shulyak in 2003. An analysis of the research was carried out; it demonstrates the efficacy of conservative treatment in patients with blunt renal trauma III-V grades according to AAST classification