Investigation of plastic deformation heterogeneities in duplex steel by EBSD

An EBSD analysis of a duplex steel (austeno-ferritic) deformed in tension up to fracture is presented. The main purpose of the paper is to describe, qualitatively and quantitatively, the differences in the behavior of the two phases during plastic deformation. In order to do so, several topological maps are measured on the deformed state using the electron backscatter diffraction technique. Distributions of grain size, misorientation, image quality factor and texture are then analyzed in detail.International audienceAn EBSD analysis of a duplex steel (austeno-ferritic) deformed in tension up to fracture is presented. The main purpose of the paper is to describe, qualitatively and quantitatively, the differences in the behavior of the two phases during plastic deformation. In order to do so, several topological maps are measured on the deformed state using the electron backscatter diffraction technique. Distributions of grain size, misorientation, image quality factor and texture are then analyzed in detail

Modeling AlGaN p-i-n photodiodes

Ternary AlGaN alloys with a band gap of 3.4 to 6.2 eV are very promising for photodetectors in the UV wavelength range. Using the COMSOL MULTIPHYSICS software based on AlGaN, a p-i-n photodiode model was developed, including its I–V characteristic, spectral sensitivity of the received radiation, absorption coefficient as a function of the aluminum fraction and the depletion layer thickness. To calculate the process of interaction of a semiconductor with EM radiation, we used a model based on the use of an element of the transition matrix through the carrier lifetime during spontaneous recombination. In this case, the peak sensitivity of the photodiode is from 0.08 to 0.18 A/W at wavelengths of 0.2–0.33 µm. This is in line with experimental results taken from the relevant literature.Ternary AlGaN alloys with a band gap of 3.4 to 6.2 eV are very promising for photodetectors in the UV wavelength range. Using the COMSOL MULTIPHYSICS software based on AlGaN, a p-i-n photodiode model was developed, including its I–V characteristic, spectral sensitivity of the received radiation, absorption coefficient as a function of the aluminum fraction and the depletion layer thickness. To calculate the process of interaction of a semiconductor with EM radiation, we used a model based on the use of an element of the transition matrix through the carrier lifetime during spontaneous recombination. In this case, the peak sensitivity of the photodiode is from 0.08 to 0.18 A/W at wavelengths of 0.2–0.33 µm. This is in line with experimental results taken from the relevant literature

ГЕНДЕРНЕ ЛІДЕРСТВО ЯК АСПЕКТ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ В МЕДІАКОМПАНІЯХ

The article deals with the theory of gender performativity by J. Butler in respect to gender leadership. The interpretation of this phenomenon offered by Guy Debord shows the results and stereotypes aimed at undermining the female potential of leadership. Gender inequality is particularly striking in the areas of business, management, and security and militarily services. Despite the fact that many media workers are women, most of them are against the ideas of equality, cooperation and integration. These and other problems are expressed by different viewpoints by both academics and prominent politicians. They stress that women’s access to key positions in companies, the management hierarchy, and the government of the country should be changed. Nevertheless, many questions remain unanswered, like «who is the ‘real’ democratic leader?»; «what characteristics do women leaders distinguish?»; «why is neither the neoliberal capitalist nor liberal social ideal adequate but functioning nowhere?» During the time of Ukrainian independence, these issues have not been resolved yet. At the same time, the comparison of the share of women in the total share of employers in different countries of the world shows that their share is increasing (for example, in Ukraine, this share is 31—40%). We conducted a study on the effectiveness of women’s labor in different countries. The figures are based on the share of female workers in the total structure of workers and the income generated by one woman on average. In the context of, for example, the Ukrainian economy, these indicators have declined substantially in 2008—2018, against the backdrop of a global upward trend in these indicators. Compared to Singapore, the gap between the revenue index increased by 33.4% in 2008—2018. Of all the countries cited, the worst income growth results are only in Ukraine. At the same time, the labor market of Ukraine has the following characteristics: employment of women in managerial positions in 2017 is 41.1%; the employment rate of middle and upper management women is 42.4% in 2016; the share of women in the total number of employers in 1991 was 33.1%, and in 2018 — 36.92%. Thus, gender leadership in the media sphere in Ukraine shows discrimination against women and demonstrates the impossibility of productive and effective work as a manager. However, gradually these issues will, in the context of the proposed solution, be comprehensive and will change the relationships within such companies for the better.Розглядається теорія гендерної перформативності Дж. Батлера стосовно гендерного лідерства. Інтерпретація цього явища, запропонована Гаєм Дебордом, показує результати і стереотипи, спрямовані на підрив жіночого потенціалу лідерства в управлінні. Особливо показовим явище гендерної нерівності є у сферах бізнесу, управлінської діяльності, силових структурах. Попри те, що багато працівників медіа — жінки, більшість із них виступають проти ідей рівності, співпраці та інтеграції. Про ці та інші проблеми виказують різні погляди як окремих науковців і фахівців у цій сфері, так і видатних політиків. Вони наголошують на тому, що повинні бути змінені підходи доступу жінок на ключові посади в компаніях, управлінській ієрархії, уряду країни. Тим не менш, багато питань залишаються без відповіді, як-от «хто є» справжній «демократичний лідер?»; «які характеристики відрізняють жінку-лідера?»; «чому ні неоліберальний капіталістичний, ні ліберальний соціальний ідеал не є адекватним, але ніде не функціонує?». За незалежності України вказані питання досі не вирішені. Водночас порівняння питомої ваги жінок у загальній частці роботодавців у різних країнах світу свідчить про підвищення їхньої частки (наприклад, в Україні ця вага становить 31—40 %). Ми провели дослідження ефективності використання жіночої праці в різних країнах світу. За основу використано показники частки працівників жіночої статі у загальній структурі працівників і дохід, що генерується однією жінкою в середньому. В умовах, наприклад, української економіки ці показники за 2008—2018 роки суттєво знизилися на фоні світової тенденції росту цих показників. Порівняно з Сінгапуром розрив між показником доходу зріс на 33,4 % за 2008—2018 роки. З усіх наведених країн найгірші результати зі зростання доходу тільки в Україні. У той же час ринок праці України має такі характеристики: зайнятість жінок на керівних посадах 2017 року становить 41,1 %; зайнятість жінок середнього і вищого керівництва 2016-го становить 42,4 %; частка жінок у загальній кількості роботодавців 1991 р. становить 33,1 %, а 2018-го — 36,92 %. Таким чином, гендерне лідерство в медіасфері в Україні показує дискримінацію щодо жінок і свідчить про неможливість плідної та ефективної роботи на посаді менеджера. Однак поступово ці питання в руслі запропонованого вирішення проблематики матимуть всеосяжний характер і змінять взаємовідносини усередині таких компаній на краще

A micro-CT study of the sinus tympani variation in humans

The posterior part of the tympanic cavity comprises a depression called the sinus tympani (ST). The said structure is of outmost importance, e.g., in surgical procedures involving the middle ear, as a pathology (microbial biofilm or cholesteatoma) present in this difficult to access location might hinder its effective treatment. The aim of the study was to evaluate anatomical variants of the sinus tympani in human adult petrous bones. For this purpose, 3D models of the ST were recreated from micro-CT scans of 44 dry petrous bone samples (19 female, 25 male), applying 3D Slicer, Meshmixer and MeshLab softwares. Anatomical variants of the ST were classified in terms of both shape and surface configuration. The internal configuration of the ST was classified as heterogeneous - containing small bony trabeculae and crests up to 1.0 mm in size, contrasting to homogeneous ST that characterizes a relatively smooth interior, or mere presence of minor depressions and mild folds. Female STs were more bowl-shaped (57.9%) than saccular (42.1%), and had heterogeneous surface configuration (52.6%) compared to homogeneous (47.4%). On the contrary, male STs were more saccular (52.0%) rather than bowl-shaped (48.0%), and predominantly had a heterogeneous surface (84.0%) over homogeneous (16.0%). A complex combination of ST features comprised of a saccular shape and heterogeneous surface occurred in 52.0% of males and in 15.8% of females (a statistically significant difference; p = 0.0254, Fisher’s exact test) seems to be clinically important because of its potential negative implication on health outcomes after surgery in case of e.g., cholesteatoma, and it may also favor chronic pathological processes

ОРГАНОЗБЕРІГАЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ СУБМУКОЗНОЇ МІОМИ МАТКИ МЕТОДОМ ЕМБОЛІЗАЦІЇ МАТКОВИХ АРТЕРІЙ

Цель исследования – исследовать органосохраняющее лечение субмукозної миомы матки путем эмболизации маточных артерий и предложить методику ведения пациентов с «рождением» субмукозних узлов на основе наших наблюдений. Материалы и методы. На данный момент наиболее частым методом лечения миомы матки является хирургический. В репродуктивном возрасте предпочтение должно отдаваться консервативному лечению, а оперативные вмешательства по возможности должны носить малоинвазивный и органосохраняющий характер. В случае субмукозной миомы показано хирургическое лечение – гистероскопическая миомэктомия, но при размерах узла более 5 см из-за высокого риска оперативных осложнений (кровотечения) методом выбора является эмболизация маточных артерий (ЭМА). Данный метод характеризуется низким процентом послеоперационных осложнений, практически отсутствием летальности, сохранением фертильности женщин, быстрым восстановлением работоспособности. Может быть полной альтернативой лечения мио­мы матки хирургическими методами лечения. Согласно нашим наблюдениям, происходит быстрое уменьшение объема миоматозных узлов и матки в течение первого года после операции до 70 % от первоначального объема. У женщины прекращаются симптомы – веносдавливающие (до 95 % случаев), давление на мочевой пузырь, геморрой, варикоз, пояснично-крестцовые боли, прекращаются кровотечения. Восстанавливается архитектоника полости матки и трубных углов. Результаты исследования и их обсуждение. Миомы субмукозной локализации – самые сложные в лечении данной патологии. ЭМА, в отличие от гистерорезектоскопии, выполняется под местной анестезией. Субмукозные узлы после ЭМА независимо от размера (1 см и более) и локализации подлежат регрессивным изменениям – уменьшаются, могут остаться в стенке матки или отделяются и отторгаются маткой (в зависимости от типа) и через половые пути происходит их экспульсия полностью или частями. Миомэктомия после ЭМА имеет весомые преимущества: узлы лишены кровотока, нет угрозы кровотечения, происходит их уменьшение перед экспульсией. Выводы. ЭМА для лечения субмукозной миомы является методом выбора как органосохраняющая методика. Экспульсия узлов после ЭМА является следствием, а не осложнением. Предложенная нами методика ведения таких женщин позволяет избежать гистерэктомии и сохранить фертильность и жизнь женщины.Цель исследования – исследовать органосохраняющее лечение субмукозної миомы матки путем эмболизации маточных артерий и предложить методику ведения пациентов с «рождением» субмукозних узлов на основе наших наблюдений. Материалы и методы. На данный момент наиболее частым методом лечения миомы матки является хирургический. В репродуктивном возрасте предпочтение должно отдаваться консервативному лечению, а оперативные вмешательства по возможности должны носить малоинвазивный и органосохраняющий характер. В случае субмукозной миомы показано хирургическое лечение – гистероскопическая миомэктомия, но при размерах узла более 5 см из-за высокого риска оперативных осложнений (кровотечения) методом выбора является эмболизация маточных артерий (ЭМА). Данный метод характеризуется низким процентом послеоперационных осложнений, практически отсутствием летальности, сохранением фертильности женщин, быстрым восстановлением работоспособности. Может быть полной альтернативой лечения мио­мы матки хирургическими методами лечения. Согласно нашим наблюдениям, происходит быстрое уменьшение объема миоматозных узлов и матки в течение первого года после операции до 70 % от первоначального объема. У женщины прекращаются симптомы – веносдавливающие (до 95 % случаев), давление на мочевой пузырь, геморрой, варикоз, пояснично-крестцовые боли, прекращаются кровотечения. Восстанавливается архитектоника полости матки и трубных углов. Результаты исследования и их обсуждение. Миомы субмукозной локализации – самые сложные в лечении данной патологии. ЭМА, в отличие от гистерорезектоскопии, выполняется под местной анестезией. Субмукозные узлы после ЭМА независимо от размера (1 см и более) и локализации подлежат регрессивным изменениям – уменьшаются, могут остаться в стенке матки или отделяются и отторгаются маткой (в зависимости от типа) и через половые пути происходит их экспульсия полностью или частями. Миомэктомия после ЭМА имеет весомые преимущества: узлы лишены кровотока, нет угрозы кровотечения, происходит их уменьшение перед экспульсией. Выводы. ЭМА для лечения субмукозной миомы является методом выбора как органосохраняющая методика. Экспульсия узлов после ЭМА является следствием, а не осложнением. Предложенная нами методика ведения таких женщин позволяет избежать гистерэктомии и сохранить фертильность и жизнь женщины.Мета дослідження – дослідити органозберігальне лікування субмукозної міоми матки шляхом емболізації маткових артерій та запропонувати методику ведення пацієнтів з «народженням» субмукозних вузлів на основі наших спостережень. Матеріали та методи. Наразі найчастішим методом лікування міоми матки є хірургічний. У репродуктивному віці перевага має віддаватися консервативному лікуванню, а оперативні втручання за можливості повинні мати малоінвазивний і органозберігальний характер. У випадку субмукозної міоми показане хірургічне лікування – гістероскопічна міомектомія, але при розмірах вузла більше 5 см внаслідок високого ризику оперативних ускладнень (кровотечі) методом вибору є емболізація маткових артерій (ЕМА). Даний метод характеризується низьким відсотком післяопераційних ускладнень, практично відсутньою летальністю, збереженням фертильності жінок, швидким відновленням працездатності. Може бути повною альтернативою лікування міоми матки хірургічними методами лікування. Згідно з нашими спостереженнями, відбувається швидке зменшення об’єму міоматозних вузлів і матки протягом першого року після операції до 70 % від первинного об’єму. У жінки припиняються симптоми – веностискальні (до 95 % випадків), тиснення на сечовий міхур, геморой, варикоз, попереково-крижові болі, припиняються кровотечі. Відновлюється архітектоніка порожнини матки і трубних кутів. Результати дослідження та їх обговорення. Міоми субмукозної локалізації – найскладніші у лікуванні даної патології. ЕМА, на відміну від гістерорезектоскопії, виконується під місцевою анестезією. Субмукозні вузли після ЕМА незалежно від розміру (1 см і більше) і локалізації підлягають регресивним змінам – зменшуються, можуть залишитися у стінці матки або відділяються і відторгаються маткою (залежно від типу) та через статеві шляхи відбувається їх експульсія цілком чи частинами. Міомектомія після ЕМА має вагомі переваги: вузли позбавлені кровотоку, немає загрози кровотечі, відбувається їх зменшення перед експульсією. Висновки. ЕМА у лікуванні субмукозної міоми є методом вибору як органозберігальна методика. Експульсія вузлів після ЕМА є наслідком, а не ускладненням. Запропонована нами методика ведення таких жінок дозволяє уникнути гістеректомії і зберегти фертильність та життя жінки

Навчально-методичні рекомендації до написання й оформлення магістерських робіт зі спеціальностей 106 Географія (освітня програма: Фізична географія), 103 Науки про Землю (освітня програма: Гідрологія)

Навчально-методичне видання призначене для надання допомоги магістрам у написанні магістерської роботи й містить основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення випускної роботи, організації її виконання

High-throughput assessment of the antibody profile in ovarian cancer ascitic fluids

The identification of effective biomarkers for early diagnosis, prognosis, and response to treatments remains a challenge in ovarian cancer (OC) research. Here, we present an unbiased high-throughput approach to profile ascitic fluid autoantibodies in order to obtain a tumor-specific antigen signature in OC. We first reported the reactivity of immunoglobulins (Igs) purified from OC patient ascites towards two different OC cell lines. Using a discovery set of Igs, we selected tumor-specific antigens from a phage display cDNA library. After biopanning, 700 proteins were expressed as fusion protein and used in protein array to enable large-scale immunoscreening with independent sets of cancer and noncancerous control. Finally, the selected antigens were validated by ELISA. The initial screening identified eight antigenic clones: CREB3, MRPL46, EXOSC10, BCOR, HMGN2, HIP1R, OLFM4, and KIAA1755. These antigens were all validated by ELISA in a study involving ascitic Igs from 153 patients (69 with OC, 34 with other cancers and 50 without cancer), with CREB3 showing the highest sensitivity (86.95%) and specificity (98%). Notably, we were able to identify an association between the tumor-associated (TA) antibody response and the response to a first-line tumor treatment (platinum-based chemotherapy). A stronger association was found by combining three antigens (BCOR, CREB3, and MRLP46) as a single antibody signature. Measurement of an ascitic fluid antibody response to multiple TA antigens may aid in the identification of new prognostic signatures in OC patients and shift attention to new potentially relevant targets

Application of principles of multimodal analgesia as the content element of a fast-track surgery program

Objective. To estimate the efficacy of postoperative pain reduction in first days after surgical intervention in acceleration of postoperative restoration in patients and reduction of the stationary treatment duration. Materials and methods. In Sept. 2011 - May 2019 yrs period there were performed 569 elective operative interventions, using principles of a Fast Track Surgery program, including those with application of multimodal analgesia. Depending on the kind of operative intervention the indices of pain impulses were determined in accordance to visual-analogous scale and median duration of stationary treatment. Results. On the first day after laparoscopic cholecystectomy the pain impulsation level have constituted 2.87 ± 0.74, on the second day - 2.01 ± 0.50 (p < 0.001). Median duration of the patients’ stationary stay have constituted 1.72 days. After laparoscopic hernioplasty the results of the pain level investigation were: on the first day - 3.44 ± 0.67, on the second day - 2.06 ± 0.51 (p < 0.001). Median duration of postoperative treatment have constituted 1.43 days. After laparoscopic bariatric interventions on large bowel during the first postoperative day the pain level have constituted 4.24 ± 0.75 and 4.39 ± 0.84 accordingly, on the second day it have reduced to 3.48 ± 0.57 (p < 0.001) and 3.48 ± 0.77 (p < 0.001), on the third day - to 2.79 ± 0.67 (p < 0.001) and 2.84 ± 0.69 (p < 0.001). At the same time a median duration of the patients’ stationary stay have constituted (4.99 ± 0.45) and (4.10 ± 0.60) days, accordingly. Conclusion. Efficacy of reduction of postoperative pain in first days after surgical intervention immediately impacts the speed of restoration of the patients’ organism  and duration of stationary treatment

Morphological and ultrasound features of liver fibrosis in children with autoimmune hepatitis

Aim. To study the ultrasound peculiarities of the liver parenchyma stiffness in children with autoimmune hepatitis by shear wave elastography comparing with the results of liver biopsy morphological investigation. Materials and methods. 40 children with autoimmune hepatitis were examined during the period of 2015–2018. All children were provided with a complex of laboratory tests according to the protocol, shear wave elastography of the liver and a puncture biopsy of the liver. The disease activity was ranged with the histological index of activity (IHA) according to Knodell by the results of a morphological study of liver biopsy and biochemical parameters (alanine aminotransferase, total bilirubin, gamma globulin, immunoglobulin G). The stage of the disease was estimated by the METAVIR histological index (HIS) and semi-quantitative elastography of the parenchyma shift wave. A comparison of the relationship between the histological activity of hepatitis and the parameters of the liver stiffness has been made. The changes in 23 children with hypertension were investigated in dynamics of liver stiffness (after 6 and 12 months of treatment). Result. A progressive fibrosis was diagnosed in 72.5 % (n = 29) (METAVIR F2) (χ2 = 16.2; P < 0.001 between the group of children with F1-2 and F3-4 METAVIR). The ROC analysis showed that, the optimal “cut-off point” for the diagnosis of F3 METAVIR fibrosis was the stiffness index of 9.4 kPa, and for F4 METAVIR – 13.0 kPa. Hepatitis activity influenced the stiffness of the liver parenchyma – with a decrease in the activity of the inflammatory process decreased and the rigidity of the liver parenchyma (P > 0.05). Conclusions. In 50 % of children with autoimmune hepatitis, the stage of fibrosis, which was determined by the method of elastography before treatment, corresponded to the data of the morphological study of liver biopsy. The activity of hepatitis affects the liver parenchyma stiffness, with the decrease of inflammatory process activity this index also decreases. The conducted research showed that in the process of treatment (anti-fibrotic and immunosuppressive therapy), after 6 and 12 months, the parameters of liver parenchyma severity decrease significantly (P < 0.05)