Symbolic and Ritual Practices in the Post-Soviet Urban World: Symbolic Space and Festivity in the Cities of Eastern and Southern Ukraine, 1990s–2010s

Symbolic and Ritual Practices in the Post-Soviet Urban World: Symbolic Space and Festivity in the Cities of Eastern and Southern Ukraine, 1990s–2010s The article examines symbolic and ritual practices in five cities of southern and eastern Ukraine – Dnipro, Donetsk, Zaporizhzhia, Odesa, and Kharkiv – during the 1990s to 2010s. The author considers the ways in which urban symbolic and ritual practices (primarily expressed in such symbolic forms as municipal ceremonies and festivals) are connected with the cultural and symbolic space of cities. First and foremost, these practices represent a kind of “symbolic mediators” of urban cultural memory and participate in the preservation, broadcasting, and actualization of the cultural semantics of the city. During the 1990s to 2010s, urban symbolic and ritual practices in Ukraine were characterized by efforts to leave behind the most objectionable manifestations of the Soviet culture of festivity and create a fundamentally new festive canon. To an extent, these developments were part of the so-called “decolonization of historical memory,” initiated by the central government and urban communities. Undoubtedly, they were facilitated by the ongoing socio-political transformations, particularly those connected with the Orange Revolution (2004) and Euromaidan Revolution (2013–2014), the Russian aggression against Ukraine, etc. At the same time, the transformation of the Soviet complex of symbolic and ritual practices progressed only slowly; the change of political regime did not lead to a large-scale “ceremonial revolution.” Modern Ukrainian festive culture involves a combination, often quite eclectic, of at least several elements: a “new” style of festivity, generally based on borrowed “Western” cultural patterns; “traditional” forms, stressing national aspects and attempting to revive pre-Soviet cultural models; and “Soviet” forms, which preserve the Soviet festive canon, often adapted and rethought within the framework of the new urban tradition. Overall, the process of constructing a new model of urban festivity in Ukraine is far from complete; this emerging cultural complex remains fluid and capable of “turning” towards the festive traditions of different historical periods. Символічні та ритуальні практики в пострадянському міському середовищі: символічний простір і святкування в містах Східної та Південної України протягом 1990–2010-х рр. Стаття присвячена дослідженню символічних і ритуальних практик п’яти міст Південної та Східної України – Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси та Харкова – протягом 1990–2010-х рр. Відзначається, що міські символічні та ритуальні практики (передовсім, виражені у таких символічних формах, як міські урочисті церемонії та свята) особливим чином пов’язані з культурно-символічним простором міста. Насамперед, вони являють собою своєрідні «символічні медіатори» культурної пам’яті міста та беруть участь у зберіганні, трансляції та актуалізації культурних смислів міста. Протягом 1990–2010-х рр. для міських символічних і ритуальних практик в Україні були характерними спроби позбутися найбільш одіозних проявів радянської святкової культури та створити принципово новий святковий канон. Частково ці процеси відбувалися в межах так званої «деколонізації історичної пам’яті», ініціаторами якої була центральна влада та міські спільноти. Безперечно, сприяли цьому суспільно-політичні трансформації, зокрема, пов’язані з Помаранчевою революцією (2004 р.) та Єврореволюцією (2013–2014 рр.), російською збройною агресією проти України тощо. Водночас, процеси трансформації радянських символічних і ритуальних практик були помірними: зміна політичного режиму не призвела до масштабної «церемоніальної революції». Сучасна українська святкова культура передбачає поєднання, часто доволі еклектичне, щонайменше кількох складових: «нової» святкової традиції, що загалом базується на запозичених «західних» культурних зразках; «традиційної», що містить національні акценти та являє собою спробу відродження дорадянських культурних зразків; «радянської», що зберігає радянський святковий канон, часто він адаптований та переосмислений у нових міських традиціях. Загалом, маємо підстави казати про незавершеність процесу конструювання нової міської святкової культури в Україні, що характеризується невизначеністю та можливостями «повороту» до святкових традицій різних історичних епох. Praktyki symboliczne i rytualne w postsowieckim środowisku miejskim: przestrzeń symboliczna i obchody świąt w miastach wschodniej i południowej Ukrainy w latach 90. i na początku XXI w. Artykuł jest poświęcony badaniu praktyk symbolicznych i rytualnych w pięciu miastach południowej i wschodniej Ukrainy: Dnieprze, Doniecku, Zaporożu, Odessie i Charkowie, w latach 1990-2010. Symboliczne oraz rytualne praktyki miejskie (wyrażone przede wszystkim przy użyciu takich form symbolicznych jak miejskie święta, uroczystości) są szczególnie związane z kulturową i symboliczną przestrzenią miasta. Są one przede wszystkim swego rodzaju „symbolicznymi mediatorami” kulturowej pamięci miasta i uczestniczą w utrwalaniu, transmitowaniu i aktualizowaniu jego kulturowych znaczeń. W latach 90. i dwóch pierwszych dekadach XXI w. miejskie praktyki symboliczne i rytualne w Ukrainie charakteryzowały się próbami pozbycia się najbardziej odrażających przejawów sowieckiej kultury świętowania oraz stworzenia zupełnie nowego kanonu świąt. Po części procesy te odbywały się w ramach tzw. dekolonizacji pamięci historycznej, inicjowanej przez władze centralne i społeczności miejskie. Niewątpliwie ułatwiły to przemiany społeczno-polityczne, w szczególności związane z pomarańczową rewolucją (2004) oraz Euromajdanem (2013-2014), rosyjską agresją zbrojną na Ukrainę itp. Jednocześnie procesy transformacji sowieckich praktyk symbolicznych i rytualnych były umiarkowane: zmiana ustroju politycznego nie doprowadziła do „rewolucji ceremonialnej” na dużą skalę. Współczesna ukraińska kultura świąteczna łączy, często dość eklektycznie, przynajmniej kilka elementów: „nową” tradycję świąteczną, która na ogół opiera się na zapożyczonych „zachodnich” wzorcach kulturowych; element „tradycyjny”, zawierający akcenty narodowe i będący próbą ożywienia przedsowieckich wzorców kulturowych; „sowiecki”, który zachowuje sowiecki kanon świąteczny, jest często adaptowany do nowych tradycji miejskich. Ogólnie rzecz biorąc, można zauważyć, że proces budowy nowej miejskiej kultury świętowania w Ukrainie nie jest ukończony i charakteryzuje się niepewnością i możliwością „zwrócenia się” do tradycji świątecznych różnych epok historycznych

Исследование возможности разрядно-импульсной дезинтеграции стеклоподобного сырья до микронной фракции

A literature review of various methods of breaking and grinding of materials was performed, based on which a method of electric discharge disintegration (EDD) was chosen. It allows achieving of micron values fractional composition of the processed material. Mechanisms of material destruction under the influence of high-voltage electric discharge in water were considered. Used glassware (UG) was selected as raw material for disintegration due to economic and environmental reasons. Methodologies of UG preliminary preparation for disintegration and further grain-size analysis were developed. Calculation of compression wave (CW) parameters at different distances from the discharge channel for given discharge circuit initial parameters was performed. Maximum distance at which CW has required destructive effect was determined based on the comparison of physical and mechanical properties of glass and results of performed calculations. Appropriate discharge circuit properties (e.g., useful power) necessary for EDD grinding of UG to micron fraction was determined based on the parameters of the discharge circuit and practically achievable switch frequency. The results of previous processing which was carried out with set circuit parameters in the chamber providing the required maximum radius of destruction in pure water and in water with the addition of surfactants, were obtained to evaluate the possibilities (primarily, achievable dispersion) of UG EDD. The grain-size analysis of dispersion composition showed the possibility of disintegration of the glass into the micron fraction (with grains of size ranging from 5 to 7 microns – up to 30 weight percentage).Проведен литературный обзор различных методов дробления и измельчения материалов, на основе которого был выбран метод разрядно-импульсной дезинтеграции, который позволяет достичь микронных значений фракционного состава обрабатываемого материала. Рассмотрены механизмы разрушения материалов под воздействием высоковольтного электрического разряда в воде. В качестве сырья для дезинтеграции по экономическим и экологическим соображениям была выбрана стеклянная тара (СТ). Разработаны методики подготовки СТ к дезинтеграции и последующего гранулометрического анализа дисперсии. Проведен расчет параметров волны давления (ВД) на различных расстояниях от канала разряда для заданных начальных параметров разрядного контура. На основании сопоставления физико-механических свойств стекла и результатов проведенных расчетов определено максимальное расстояние, на котором ВД оказывает разрушительное воздействие. По параметрам разрядной цепи и практически достижимой частоты по условиям работы коммутатора выбраны необ- ходимые для разрядно-импульсной дезинтеграции характеристики разрядного контура (в первую очередь, полезная мощность) для измельчения СТ до микронных размеров. Получены результаты предыдущих обработок для оценки возможностей (в первую очередь, по дисперсности) разрядно-импульсной дезинтеграции СТ проведенные для заданных параметров цепи в камере, обеспечивающей необходимый максимальный радиус разрушения в чистой воде и в воде с добавлением поверхностно-активных веществ. Анализ гранулометрического состава дисперсии показал возможность дезинтеграции стекла в микронной фракции (от 5 до 7 мкм – 30 %)

Value-focused approach in social and occupational mobility

It is offered to take into account value-focused thinking when a problem of social and occupational mobility in higher education institutions is considered. It is explored that professional education plays the most important role to form competences of the citizens allowing to adapt flexibly to changes – their social and occupational mobility. It is necessary to base on the values of the educational organization to provide a goal-setting in this organization: from strategic aims to the objectives of a certain discipline or educational programsРассматривается целесообразность ценностно-ориентированного мышления при решении задачи формирования у студентов социально-профессиональной мобильности. Указывается, что профессиональное образование играет важнейшую роль в формировании у граждан компетенций, позволяющих гибко приспосабливаться к изменениям, – их социально-профессиональной мобильности. Делается вывод, что на основе ценностей образовательной организации необходимо обеспечивать ее целеполагание – от стратегических целей до целей конкретных дисциплин и образовательных програм

Climatic changes of temperature, salinity and nutrients in the Amur Bay of the Japan Sea

Recent climate-scale (> 3 decades) changes of water temperature, salinity, and concentration of inorganic phosphorus, silicon and nitrogen (nitrites and nitrates) are considered for the Amur Bay where Vladivostok is located ashore. Mean seasonal values of these parameters are determined for the 1980s and 2000s. In summer, the tendencies of climatic scale are noted of SST heightening, temperature at the sea bottom lowering, and nutrients depletion in the upper layer, except of nitrate. In general, the bay becomes more stratified and less productive, on the primary trophic level, but the nitrate income, presumably from atmosphere, prevents the productivity decreasing. Links of the changes with external conditions are analyzed, and the summer monsoon weakening is defined as their main reason that determines weather conditions over Primorye and cross-shelf exchange on its shelf. These processes related with the summer monsoon present the mechanism of large-scale climate changes downscaling to meso-scale level. Besides, there is concluded that the Amur Bay is more vulnerable to marine processes than to terrestrial ones, though it is subjected to the large river discharge

Adaptive Lattice Filters for Band-Inverse Covariance Matrix Approximations

It has been known since 1981 at least, that the Levinson (and Shur) algorithm can be applied to a non-stationary process with its associated arbitrary non-Toeplitz covariance matrix. However, in general case this generalized Levinson algorithm involves O(N 3 ) computations, so that there are no particular advantages over the usual methods of Choleski decomposition or of matrix inversion. Therefore, the main attention devoted to a special class of non-stationary processes with covariance matrices that have a finite "displacement rank" (or equivalently "Toeplitz distance"). For this class of non-stationary processes, adaptive lattice filters retained most of their computational and structural advantages. Another type of approximations for an arbitrary Hermitian covariance matrices that is based upon the so-called bandinverse extension, developed by H. Dym and I. Gohberg in Yet, long before these results of H. Dym and I. Gohberg were considered for applications in adaptive processing in [5]

Study on interactions of human IgG with immobilized anti-IgG or recombinant Staphylococcal protein A using surface plasmon resonance spectrometry

Aim. Comparison of the IgG-binding activity of recombinant Staphylococcal protein A with introduced C-terminal cysteine residue (SPA-Cys) or goat anti-human IgG antibodies (anti-IgG) after their immobilization on a gold sensor surface of surface plasmon resonance (SPR) spectrometer. Methods. SPA-Cys or anti-IgG were immobilized on a gold sensor surface to form two variants of a bioselective element of the immunosensor. SPR spectrometry was used for the detection of IgG-binding activity of the immobilized proteins. Results.The SPR sensor response to the immobilization of anti-IgG was more than two times higher than that at the immobilization of SPA-Cys. However, there is almost the double advantage for SPA-Cys in the number of immobilized molecules. Moreover, the bioselective element of the immunosensor based on SPA-Cys showed a much better capability of binding Ig than bioselective element based on anti-IgG. Conclusions.The study on the immobilization of SPA-Cys or anti-IgG on the sensor surface of SPR spectrometer, and the interactions of immobilized proteins with human IgG demonstrated obvious advantages of SPA-Cys.Мета. Порівняння імуноглобулін-зв’язувальної активності козячих антитіл проти IgG людини (анти-IgG) або рекомбінантного білка A Staphylococcus aureus зі спеціально введеним С-кінцевим залишком цистеїну (SPA-Cys) після їх іммобілізації на золотій сенсорній поверхні спектрометра поверхневого плазмонного резонансу (ППР). Методи. SPA-Cys або анти-IgG були іммобілізовані на золотій сенсорній поверхні для формування двох варіантів біоселективного елементу імуносенсора. Дослідження IgG-зв’язувальної активності іммобілізованих білків проводили за допомогою спектрометрії ППР. Результати. Сенсорний відгук при іммобілізації анти-IgG виявився більш ніж удвічі вищим за відгук, отриманий при іммобілізації SPA-Cys. Однак по кількості іммобілізованих молекул – майже двократна перевага за SPA-Cys. Крім того, біоселективний елемент імуносенсора на основі SPA-Cys значно краще зв’язує IgG, ніж біоселективний елемент на основі анти-IgG. Висновки. Дослідження процесів іммобілізації SPA-Cys або анти-IgG на сенсорній поверхні спектрометра ППР, а також взаємодії іммобілізованих білків з IgG продемонструвало очевидні переваги рекомбінантного білка А.Цель. Сравнение иммуноглобулин-связующей активности козьих антител против IgG человека (анти-IgG) или рекомбинантного белка A Staphylococcus aureus со специально введенным С-концевым остатком цистеина (SPA-Cys) после их иммобилизации на золотой сенсорной поверхности спектрометра поверхностного плазмонного резонанса (ППР). Методы. SPA-Cys или анти-IgG были иммобилизованы на золотой сенсорной поверхности для формирования двух вариантов биоселективного элемента иммуносенсора. Исследование IgG-связующей активности иммобилизованных белков проводили с помощью спектрометрии ППР. Результаты. Сенсорный отклик при иммобилизации анти-IgG оказался более чем вдвое выше отклика, полученного при иммобилизации SPA-Cys. Однако по количеству иммобилизованных молекул – почти двукратное преимущество за SPA-Cys. Кроме того, биоселективный элемент иммуносенсора на основе SPA-Cys значительно лучше связывает IgG, чем биоселективный элемент на основе анти-IgG. Выводы. Исследование процессов иммобилизации SPA-Cys или анти-IgG на сенсорной поверхности спектрометра ППР, а также взаимодействия иммобилизованных белков с IgG продемонстрировало очевидные преимущества рекомбинантного белка А

Smart nanocarriers for drug delivery: controllable LSPR tuning

Gold nanostructures are considered as a potential platform for building smart nanocarriers that will form the basis of novel methods of targeted delivery and controlled release of drugs. However, to ensure maximum efficiency of gold nanoparticles upon the drug release via the plasmon-enhanced photothermal effect, it is necessary to optimize their spectral parameters for operation in the human body that requires both theoretical research and development of appropriate methods for nanostructures fabrication. In this work, mathematical modeling of light extinction spectral dependences for gold nanostructures of different morphology was performed to determine their geometric parameters that provide the occurrence of localized surface plasmon resonance (LSPR) in the red and near infrared regions of the spectrum, where the transparency window of biological tissues exists. Based on the results of previous studies and computer modeling, using hollow gold nanoshells to construct smart nanocarriers was found to be most reasonable. A protocol for production of these nanoparticles based on “silver-gold” galvanic replacement reaction, which is accompanied by a controlled shift of the LSPR wavelength position, was proposed and described in detail. It is shown that the loading of model biomolecules in hollow gold nanoshells significantly changes the output optical parameters of the system under investigation, which should be taken into account for matching with the laser excitation wavelength during the development of smart nanocarriers

Laparoscopic open Kasai portoenterostomy: our experience

The question of feasibility of laparoscopic Kasai procedure for biliary atresia in infants has been a subject of discussion for a long time, and still remains unsolved. 110 children with different bile duct malformations were operated on in our clinic since 2000. The first laparoscopic Kasai portoenterostomy was performed in January, 2008 to a 2 month old child. Since then, laparoscopic Kasai portoenterostomies were performed in 42 children with biliary atresia. The age of the children varied from 50 days to 3.5 months. The mean weight of the patients was 4693±767g. 24 patients between the years 2000- 2008 were operated on by conventional (“open”) procedures. All procedures were performed with 4 to 5 trocars using 3 and 5-mm ports. Excision of the fibrous biliary remnant was performed laparoscopically in all cases. The Roux loop was fashioned outside of the abdominal cavity through the umbilical incision in 23 children, and in 18 infants the Ruox loop was performed laparoscopically. Laparoscopic biliary reconstruction was performed successfully in all patients. Results: 79% of children who underwent laparoscopic Kasai had a normal postoperative bilirubin level, whereas the other 9 children did not drain bile and required liver transplantation. In the “open” surgery group, 74% of patients had good results. The duration of laparoscopic Kasai procedure was significantly longer than open surgery (p < 0.05). There were no conversions. We observed significantly fewer complications (40%) after laparoscopic hepaticojejunostomy than after traditional hepaticojejunoduodenostomy (84.6%, p < 0.05). The average length of stay in the ICU, and the duration of analgesia after laparoscopy was significantly lower than after open surgery (p < 0.05). Cholangitis was found in 21.4% in the laparoscopic group and 25% in the open surgery group. Intraperitoneal adhesions in patients who underwent liver transplantation were less pronounced after laporoscopy, compared with open Kasai procedure. Conclusion: Our experience leads us to conclude that laparoscopic Kasai operations can be used as the procedure of choice in the treatment of children with biliary atresia