Clinical studies of phytogel "Kvertulidon" stomatoprotective action in patients with helicobacter gastritis

Background. To determine the therapeutic and prophylactic effect of oral applications of the Kvertulidon phytogel on the condition of the oral cavity in patients with Helicobacter gastritis. Methods. A total of 28 patients with a diagnosis of gastritis of Helicobacter pylori and 18 healthy individuals were surveyed. Phytogel was used as oral applications for 15 days. Hygiene and dental indices were determined, and the level of biochemical markers of inflammation, dystrophy and defenses in the oral fluid: elastase, catalase, urease, lysozyme activity, MDA content, API index and degree of dysbiosis. Results. A significant increase in all hygienic and dental indices was found in patients with gastritis with a decrease in the level of catalase and lysozyme. Applications of phytogel reduce the activity of elastase, urease, the content of MDA, the degree of dysbiosis and increase the activity of catalase, lysozyme, and the API index. Conclusion. Phytogel "Kvertulidon" has stomatoprotective effect in patients with helicobacter gastritis

Хірургічна тактика при закритій абдомінальній травмі з пошкодженням брижі тонкого кишечника

Хірургічна тактика при закритій абдомінальній травмі зпошкодженням брижі тонкого кишечник

The therapeutic effect of antidisbiotic means on the mucous sheath of rats digestive tract, obtaining peroxidized sunflower oil

Aim: Determine the therapeutic effect of antidysbiosis agents (ADA) on the condition of the mucous membrane of the digestive tract when consumed per-oxidized sunflower oil (PSO). Materials and Methods: Rats were fed 4 g / kg of PSO for 75 days. From the 31st day, they were administered one of the following ADA with 300 mg / kg of food: kvertulin (quercetin + inulin + calcium citrate), lekvin (lecithin + kvertulin) and lysozyme-forte (lysozyme + quercetin + inulin + gelatin + calcium citrate). The activity of elastase, urease, lysozyme, catalase and the content of MDA were determined in the homogenates of the mucous cheeks, small and large intestine. The ratio of catalase activity and the content of MDA was calculated by the API index, and the ratio of the relative activities of urease and lysozyme - the degree of dysbiosis. Results: The consumption of PSO in rats in the mucous membranes of the digestive tract increases the activity of elastase, urease, MDA content and the degree of dysbiosis while reducing the activity of lysozyme, catalase and the API index. In rats treated with ADA, the activity of elastase, urease, MDA content, and the degree of dysbiosis decrease, but the activity of lysozyme and catalase increase. Conclusion: Peroxide intoxication causes the development of mucositis, which can be prevented by antidysbiosis agents

Reflux-related complications in patients with chronic calculous prostatitis and benign prostate hyperplasia after surgical removal of prostatic hyperplasia and stones

Мета дослідження: аналіз ефективності профілактики рефлюкс-зумовлених ускладнень у пацієнтів з хронічним калькульозним простатитом та гіперплазією передміхурової залози після оперативного видалення гіперплазії та каменів передміхурової залози. Матеріали та методи. У дослідження увійшли пацієнти з гіперплазією та каменями передміхурової залози віком 56–70 років. Обстежуваних було розподілено на дві групи. до першої групи включено 28 пацієнтів, яким було проведено ретроспективне дослідження рефлюкс-пієлонефриту та епідидиміту після оперативного видалення гіперплазованих тканин та каменів передміхурової залози без застосування патогенетично обґрунтованої профілактики. до другої групи включено 26 пацієнтів, яким було проведено дослідження рефлюкс-пієлонефриту та епідидимоорхіту після оперативного видалення гіперплазованих тканин та каменів передміхурової залози із застосуванням патогенетичних обґрунтованої медикаментозної терапії. Обстежуваним проводили об’єктивне, лабораторне, бактеріологічне та біохімічне дослідження, УЗд передміхурової залози та сечового міхура. Кровотік у передміхуровій залозі вивчали за допомогою допплерографії. Результати. Було встановлено, що у пацієнтів першої групи, яким застосовували традиційне медикаментозне лікування у післяопераційний період, гострий рефлюкс-пієлонефрит розвинувся у 14,2 %, епідидиміт – у 17,8 %. Хворим другої групи у післяопераційний період разом із традиційною медикаментозною терапією призначали один із блокаторів альфа1-адренорецепторів та супозиторії з нестероїдним препаратом. У пацієнтів другої групи не зафіксовано після оперативного лікування гострий рефлюкс-пієлонефрит, а епідидиміт розвинувся в 1 (3,3 %) із 26 пацієнтів. Висновки. Встановлено, що ефективним методом профілактики розвитку рефлюкс-зумовленого пієлонефриту та епідидиміту є призначення пацієнтам у ранні терміни після оперативного видалення гіперплазованих тканин і каменів передміхурової залози з метою усунення спастично-зумовленої обструкції блокатора альфа1-адренорецепторів, а також зменшення за допомогою нестероїдного препарату активності запального процесу та набряку в передміхуровій залозі та в шийці сечового міхура.The objective: to analyze the effectiveness of prevention of reflux-related complications in patients with chronic calculous prostatitis and prostatic hyperplasia after surgical removal of prostatic hyperplasia and stones. Materials and methods. The study included patients 56–70 years old with prostatic hyperplasia and stones. They were divided into two groups. The first group included 28 patients who underwent a retrospective study of reflux pyelonephritis and epididymitis after surgical removal of hyperplastic tissues and stones of the prostate gland without the use of pathogenetically justified prophylaxis. The second group included 26 patients who underwent a study of reflux pyelonephritis and epididymoorchitis after surgical removal of hyperplastic tissues and stones of the prostate gland with the use of pathogenetic justified drug therapy. The patients underwent objective, laboratory, bacteriological and biochemical research, ultrasound examination of the prostate gland and bladder. Blood flow in the prostate gland was studied by Doppler. Results. In 14.2 % of patients in the first group, who received traditional medical treatment in the postoperative period, acute reflux pyelonephritis developed, in 17.8 % – epididymitis. Patients of the second group were prescribed one of the alpha1-adrenoceptor blockers and suppositories with a non-steroidal drug in the postoperative period together with traditional medical therapy. In patients of the second group, acute reflux pyelonephritis was not determined after surgical treatment, and epididymitis developed in 1 (3.3 %) of 26 persons. Conclusions. It has been determined that the prescription of alpha1-adrenoceptor blocker is an effective method of preventing of reflux-related pyelonephritis and epididymitis development in the patients in the early postoperative period after surgical removal of hyperplastic tissues and stones of the prostate gland in order to eliminate spastic obstruction, as well as prescription of non-steroidal drug to reduce the inflammatory process and edema in the prostate and bladder neck

Nonstandard situation in transplantation in polycystic kidney

Трансплантология относится к сложным разделам медицины в связи с не до конца решенными медицинскими, социальными и морально-правовыми проблемами. В Украине пересадка почки осуществляется в основном от близкородственных доноров. Несмотря на тщательно продуманную и проводимую пред-, интра- и послеоперационную тактику ведения пациентов, встречаются непредвиденные осложнения, требующие нестандартного решения. Цель нашего сообщения – показать на примере клинического наблюдения нестандартный подход при выборе алгоритма лечебной тактики у данной категории больных

Діагностичні та лікувальні підходи при ехінококозі печінки

The purpose of the study was to improve the results of surgical treatment for echinococcosis of the liver and the quality of life of operated patients due to the improvement of diagnostic and therapeutic approaches, prevention of postoperative complications and recurrence of the disease. 22 patients were treated for echinococcosis of the liver. The duration of the operation was 2 hours in case of echinococcectomy with atypical resection of the liver, in case of laparoscopic echinococcectomy ‒ 1.2 hours, in case of puncture aspiration injection reaspiration technique ‒ 40 minutes. No fatal cases were observed. Recurrence of the disease was found in 9.1 %. A radical and effective operation is atypical resection of a part of the liver with an echinococcal cyst. Laparoscopic echinococcectomy is an alternative to open atypical resection of a part of the liver with an echinococcal cyst. The main condition for performing puncture aspiration injection reaspiration under ultrasound and X ‒ ray guidance is the absence of cystobiliary fistulae, since instillation of a cyst with a scolicidal solution can be the cause of sclerosing cholangitis. The anti-relapse antiparasitic therapy with albendazole 10‒15 mg/kg body weight twice a day or mebendazole 40‒50 mg/kg body weight three times a day in three 28-day courses with a break of 14 days should be carried out for 3‒6 months in the postoperative period.Метою дослідження було покращити результати хірургічного лікування при ехінококозі печінки та якості життя оперованих хворих за рахунок вдосконалення діагностично‒лікувальних підходів, профілактики післяопераційних ускладнень і рецидиву хвороби. На лікуванні з приводу ехінококозу печінки знаходилось 22 хворих. При ехінококектомії з атиповою резекцією печінки тривалість операції склала 2 години, при лапароскопічній ехінококектомії ‒ 1,2 години, при методиці PAIR ‒ 40 хв. Летальних випадків на спостерігали. Рецидив захворювання виявлено у 9,1 %. Радикальною і ефективною операцією є атипова резекція частини печінки з ехінококовою кістою. Лапароскопічна ехінококектомія є альтернативою відкритій атиповій резекції частини печінки з ехінококовою кістою. Головною умовою виконання puncture aspiration injection reaspiration під УЗ та рентген‒ навігацією є відсутність цистобіліарних нориць, так як інстиляція кісти сколіцидним розчином може бути причиною склерозуючого холангіту. У післяопераційному періоді на протязі 3‒6 місяців слід проводити протирецидивну антипаразитарну терапію альбендазолом по 10‒15 мг/кг ваги двічі на день або мебендазолом по 40‒50 мг/кг ваги тричі на день трьома 28‒ денними курсами з перервою 14 днів

Comparative nephrotoxic effect on rats of different pathogens

Aim. Compare the nephrotoxicity of different pathogens.Methods. Nephrotoxicity was assessed in rats treated with the following pathogens: hydrazine sulfate, prednisolone, cyclophosphamide, lincomycin and lipopolysaccharide, according to the degree of increase in biochemical markers of inflammation: elastase activity and malondialdehyde (MDA) content.Result. A significant increase in the level of both inflammatory markers in the kidneys was established, the most pronounced under the influence of hydrazine sulfate. The recalculation of the percentage increase in the level of markers per 1 mg of the pathogen (specific pro-inflammatory activity, SPIA) showed the highest SPIA in lipopolysaccharide, especially after oral applications, exceeding SPIA for hydrazine sulfate by a factor of thousands.Conclusion. The pro-inflammatory effect on kidneys of many non-microbial toxicants can be realized through the formation of lipopolysaccharide by lysis of gram-negative bacteria.</p

Comparative nephroprotective efficiency of polyfunctional mucous-adhesive phytogels

Aim. To compare the nephroprotective effect of oral applications of different phytogels in experimental kidney pathology. Methods. We used phytogels: "Kvertulin" (quercetin + inulin + calcium citrate), "Biotrit" (juice from wheat germ) and "Dubovy" (extract from oak wood). Experimental models were reproduced in rats: diabetic syndrome, prednisolone immunodeficiency, intoxication with thermal peroxide sunflower oil. The condition of the kidneys was assessed by changes in the level of biochemical markers in the kidney tissue (elastase, urease, lysozyme, MDA, the degree of dysbiosis). Results. Experimental pathologies cause an increase in the level of elastase, urease, MDA, the degree of dysbiosis, and a decrease in lysozyme activity in the kidneys. Oral application of phytogels caused a decrease in the activity of elastase, urease, MDA content and the degree of dysbiosis, but increased the activity of lysozyme. When recalculating the degree of decrease in elastase activity and increase in lysozyme activity per 1 g of phytogel or 1 mg of active principle (quercetin or the amounts of polyphenols), phytogel "Kvertulin" turned out to be the most effective anti-elastase agent, and phytogel "Biotrit" turned out to be the most effective lysozyme-reducing agent. Conclusion. Oral applications of multifunctional mucous-adhesive gels have a nephroprotective effect in experimental kidney pathology