Chronic pain in the community: a survey in a township in Mthatha, Eastern Cape, South Africa

Background: Comprehensive information is needed on the epidemiology and burden of chronic pain in the population for the development of appropriate health interventions. This study aimed to determine the prevalence, severity, risk indicators and responses of chronic pain among adults in Ngangelizwe, Mthatha, South Africa.Method: A cross-sectional survey utilising structured interviews of a sample of adult residents was used. Interviews elicited information on socio-demographic characteristics, general health status, and the prevalence, duration, frequency, severity, activity limitation and impact of chronic pain.Results: More than 95% (n = 473) of the sampled adults participated in the study. Of these, 182 [38.5%, 95% confidence interval (CI): 36.3-42.5%] reported chronic pain in at least one anatomical site. The most common pain sites were the back and head. The median pain score was 5 on a scale of 0 to 10 [interquartile range (IQR) = 4-7] and the median number of sites of pain was 1 (IQR = 1-2). Female gender [odds ratio (OR) = 2.6, 95% CI: 1.7-3.9] and being older than 50 years of age (OR = 3.5, 95% CI: 2.6-4.1) were identified as risk indicators for chronic pain in the sample. Over 65% of respondents reported that they self-treated; 92.1% had consulted with a doctor or nurse, 13.6% consulted a traditional healer, and 34.5% consulted a pharmacist because of their pain. Despite this, over 50% reported that relief of their pain was transient.Conclusion: Chronic pain is a common general complaint in this community, but there is a need for focused attention on women and the elderly.Keywords: chronic pain, community-based survey, epidemiology, Mthatha, Eastern Cape, South Afric

Towards an optimal therapy strategy for myogenous TMD, physiotherapy compared with occlusal splint therapy in an RCT with therapy-and-patient-specific treatment durations

Appendix. Threshold of signs and symptoms. Post-hoc power analysis on measures of effectiveness. Two-way ANOVA statistical analysis for pain intensity. Rules for progressing and ending splint therapy. Rules for progressing and ending physiotherapy. A stepped-care model including two possible therapies. (PDF 86 kb

Self-Reported Comorbid Pains in Severe Headaches or Migraines in a US National Sample

Aims.- To compare prevalence of self-reported comorbid temporomandibular joint muscle disorder-type, neck, back, and joint pains in people with severe headache or migraine; and analyze these self-reported pains in the 2000-2005 US National Health Interview Survey by gender and age for non-Hispanic whites, Hispanics, and non-Hispanic blacks (African Americans). Methods.- National Health Interview Survey data included information on gender, age, race, ethnicity, health status, and common pain types: severe headache or migraine, temporomandibular joint muscle disorder-type, neck, and low back in the last 3 months, as well as prior-month joint pains. Analyses included survey prevalence estimation and survey logistic regression to obtain odds ratios and 95% confidence intervals. Results.- The study included 189,967 adults: 48% males, 52% females; 73% white, 12% Hispanic, and 11% black. Of the entire sample, 29,712 (15%) reported severe headache or migraine, and 19,228 (64%) had severe headache or migraine with at least 1 comorbid pain. Two or more comorbid pains were reported in 10,200 (33%), with no gender difference, and with Hispanics (n=1847 or 32%) and blacks (n=1301 or 30%) less likely to report 2 or more comorbid pains than whites (n=6747 or 34%) (odds ratio=0.91, P=.032; OR=0.82, P < .001, respectively). This group also reported significantly lower ratings of self-rated health (P < .001). Differences in type of comorbid pain by age patterns were found. Conclusions.- Severe headache or migraine is often associated with other common pains, seldom existing alone. Two or more comorbid pains are common, similarly affecting gender and racial/ethnic groups. © 2012 American Headache Society

Нові діагностичні критерії комплексної оцінки гемодинаміки у хворих на есенційну гіпертензію II ст.

24-hour ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) and vascular tone comprehensive study by the author's method – angio-tensio-rheo-baro-graphy (ATRBG) using compression test was carried out in 98 hypertensive patients with essential hypertension (EH) stage ІІ, mostly with II stage of high blood pressure and 18 persons of the control group (BP). In patients with EH stage ІІ “Non dipper” and night picker prevailed in the structure (61%) circadian control group, which was mostly represented by persons with dipper circadian BP profile. The results of comprehensive assessment of vascular tone using ATRBG and classic CVP measurement may indicate that the arterial hypertension is combined with venous one in the majority of patients with EH stage II and low circadian profile. This method of examination can be proposed as a noninvasive diagnostic tool to measure CVP, to detect the EH type, and to select the pathogenetically substantieted medication treatment of it.В 98 больных ЭГ II ст. преимущественно со II ст. повышения АД и 18 контрольной группы проведено суточное мониторирование АД и комплексное изучение сосудистого тонуса по авторской методике - ангиотензиотонореобарографии с использованием компрессионной пробы.  В отличие от контрольной (нормотензивной) группы, в которой среди обследованных преимущественно лица с циркадианного ритмом АД - dipper, у больных ЭГ II ст. в его структуре преобладали "не-диперы» (non dipper и night picker) - 61%. Комплексная оценка сосудистого тонуса по данным ангиотензиотонореобарографии и классического метода определения центрального венозного давления (ЦВД) обнаружила, что у 72% больных стабильной ЭГ (II ст.) с низким суточным индексом артериальная гипертензия сочетается с венозной. Предложенная методика позволяет неинвазивно определить ЦВД, форму течения ЭГ и патогенетически обосновать медикаментозное лечение.У 98 хворих на ЕГ ІІ ст. переважно з ІІ ст. зростання АТ та 18 осіб контрольної групи проведено добове моніторування АТ та комплексне вивчення судинного тонусу авторською методикою – ангіотензіотонореобарографії з використанням компресійної проби. На відміну від контрольної (нормотензивної) групи, у якій серед обстежених переважно особи з циркадіанним ритмом АТ – dipper, у хворих на ЕГ ІІ ст. в його структурі переважали  «не-діпери» (non dipper та night picker) – 61%. Комплексна оцінка судинного тонусу за даними ангіотензіотонореобарографії та класичного методу визначення ЦВТ виявила, що у 72% хворих на стабільну ЕГ (ІІ ст.) з низьким добовим індексом артеріальна гіпертензія поєднана з венозною. Запропонована методика дозволяє неінвазивно визначити ЦВТ, форму перебігу ЕГ та  патогенетично обґрунтувати медикаментозне лікування

ОБГРУНТУВАННЯ ДОЗИ ДІУРЕТИКІВ У АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЕСЕНЦІЙНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ІІ-ІІІ СТАДІЇ

"Pressor natriuresis" coefficient in  ratio of daily urinary sodium excretion (ENadob) by means of  electrometric method using ionselective electrodes (SINO - 005) to average of median arterial pressure (MAPdob) a day  and character of circadian rhytm, by the method of daily monitoring of blood pressure (hardware «Solvaig») to optimize the dose of a diuretic in combined antihypertensive treatment was determened іn 65 patients with essential  hypertension (EH II-III stage and 26 control (normotensive) compared by age. It has been found that "volumedependent" version of the clinical course of the disease is determined among patients with EG II-III stage in half and 2/3, respectively. Determination of  KPN before and in the course of hypertension treatment will enable to  begin the optimal dosage of diuretics or correct combined therapy previously used in terms of CPN - 1,5-1,8. This controlled treatment will allow to use the minimum effective dose to avoid overdose of the drug and development of  comorbid side conditions  (diabetes, hyperuricemia, urate diathesis, drug tachycardia, hipokaliyemiya, arrhythmias, thrombocytopenia, etc.).У 65 больных с эссенциальной гипертензией (ЭГ) II-III стадии и 26 контрольных (нормотензивных) лиц, сопоставимых по возрасту, определяли коэффициент «прессорного натрийуреза» (КПН) по соотношению суточной экскреции натрия с мочой (ЕNaсут.) электрометрическим методом с использованием ионселективных электродов (SINO - 005) к среднему за сутки уровню  среднединамического артериального давления (СДДсут.) и характера циркадианного ритма АД, методом суточного мониторирования АД (аппаратный комплекс «Solvaig») с целью оптимизировать дозу диуретика в комбинированном антигипертензивном лечении. Выявлено, что среди больных ЭГ II-III стадии у половины и 2/3, соответственно, определяют «обьемзависимый» вариант клинического течения заболевания. Определение КПН до и в процессе АГ-лечения позволит начать оптимальную дозировку диуретиков или корректировать ранее использованную комбинированную терапию по уровню КПН - 1,5-1,8. Такое контролируемое лечение позволит использовать минимальную эффективную дозу, избежать передозировки и развития побочных коморбидных состояний (сахарный диабет, гиперурикемия, мочекислый диатез, медикаментозная тахикардия, гипокалийемия, аритмия, тромбоцитопения и др.).У 65 хворих на есенційну гіпертензію (ЕГ) ІІ-ІІІ стадії та 26 контрольних (нормотензивних) осіб, репрезентованих за віком, проводили визначення коефіцієнта «пресорного натрійуреза» (КПН) за співвідношенням добової екскреції натрію з сечею (ЕNaдоб), визначеної електрометричним способом із використанням іонселективних електродів (SINO – 005) до середнього за добу рівня середньодинамічного артеріального тиску (СДТдоб) та характеру циркадіанної структури,  визначеними методом добового моніторуваняя АТ (апаратний комплекс «Solvaig») з метою оптимізувати дозу діуретика у комбінованому антигіпертензивному лікуванні. Виявлено, що серед хворих на ЕГ ІІ-ІІІ стадії майже половини та 2/3, відповідно,  мають «об’ємзалежний» варіант клінічного перебігу захворювання. Визначення КПН до та у перебігу АГ-лікування дозволить розпочати оптимальне дозування діуретиків або корегувати раніше використану комбіновану терапію за рівнем КПН – 1,5-1,8. Таке контрольоване лікування дозволить використовувати мінімально ефективну дозу, уникнути передозування препарату та розвиток побічних коморбідних станів (цукровий діабет, гіперурикемія, сечокислий діатез, медикаментозна тахікардія, гіпокалійемія, аритмія, тромбоцитопенія та ін.)

Ендотеліальна дисфункція і печінковий кровотік при алкогольній хворобі печінки

The functional condition of endothelium in patients with alcoholic liver disease has been studied in this paper. Data analysis has shown a vasoactive endothelium-dependent substances significant imbalance in these patients. Endothelial dysfunction is an important link of hepatic haemodynamic disturbance aggrvation and increased portal pressure formation.В данной работе проведено изучение функционального состояния эндотелия при алкогольной болезни печени. Анализ полученных результатов показал наличие выраженного дисбаланса эндотелий-зависимых вазоактивных субстанций у данной категории больных, который является важным звеном потенциирования нарушений печеночной гемодинамики и формирования повышенного давления в системе воротной вены.У даній роботі проведено вивчення стану печінкового кровотоку у хворих на алкогольну хворобу печінки, залежно від ступеня ендотеліальної дисфункції. Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що дисбаланс ендотелій-залежних вазоактивних субстанцій у даної категорії осіб є важливою ланкою потенціювання порушень печінкової гемодинаміки та формування підвищеного тиску в системі ворітної вени

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВОСУДИННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ЕСЕНЦІЙНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ІІ СТ. ЗАЛЕЖНО ВІД ВАРІАНТІВ ЦИРКАДІАННОГО РИТМУ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ

Objective - to detect the features of the functional state of the cardiovascular system ofpatients with IInd stage of essential hypertension depending on the types of circadianrhythm of blood pressure.Material and methods. All 62 patients underwent daily blood pressure monitoring usingthe "Solvаig" hardware suite with the corresponding software. According to protocol ofthe research the list of examinations included: average daily, night and daytime bloodpressure, average dynamical blood pressure for the same periods. Besides, an ultrasound examination of the heart was performed to all patients using the "En visor" apparatus(RDC.).Results. All 62 patients with essential hypertension of IInd stage with II-III degree ofblood pressure increase were divided into 3 groups due to the circadian structure ofblood pressure: " Dipper" -26; "Non dipper"-28; and "Night picker" -8. It has beenfound that the basic parameters of the central (cardiac) hemodynamics in the mentioned groups are not unambiguous. Patients with the daily index "Dipper" had theprevalence of normokinetic type of hemodynamics, in contrast to patients with "Nondipper" and "Night picker", who had predominantly hypokinetic type of hemodynamics, confirmed by ratios of these indicators to the body surface and weight. Thesteady high daily average level of blood pressure in "non-dippers" patients, especiallyin "Night pickers", contributes to the formation of a high baseline level of generalperipheral vascular resistance with adaptation in these patients to the hypokinetic typeof central hemodynamics. In addition, the parallels between the body mass index (BMI)and the left ventricular mass index (LVMI) suggest the increase of mismatch betweenBMI and LVMI, which might aggravates from "Dipper" to "Night pickers", which canexacerbate the metabolic imbalance of the myocardium. Analysis of the central venouspressure indices by the circadian rhythm of blood pressure suggests that a largeproportion of patients with low and negative DI arterial hypertension is combined withvenous hypertension, which results in changes in pathogenetic approaches to successfulantihypertensive treatment.Conclusions. 1. Patients with essential hypertension of IInd stage ("Non dipper" and"Night picker") mostly have the hypokinetic type of cerebral hemodynamics with highgeneral peripheral vascular resistance and low kinetic properties of cardiac hemodynamics. 2. Patients with low and negative daily index of circadian blood pressurestructure - "Non dippers" and "Night pickers" have a higher degree of the left ventricular wall hypertrophy and increasing inconformity of the left ventricular myocardialmass index as to the body weight index with deficiency of the myocardial mass to thebody mass, which can increase the metabolic imbalance of the myocardium. 3. According to the type of essential hypertension stage II, patients with circadian rhythmblood pressure - "Non dipper" and, especially, "Night picker"-arterial hypertension arecombined with venous (AVH), respectively, in 46% and 80% of cases, compared with'Dipper' - 40%, which possibly causes an increase in number of treatment-resistants,acceleration of essential hypertension progressions.Цель работы - целью нашего исследования стало выявление особенностей функционального состояния сердечно-сосудистой системы у больных с эссенциальной гипертензией II ст. в зависимости от циркадианной структуры артериального давления.Материалы и методы. Всем 62 больным проводили суточное мониторированиеартериального давления на аппаратном комплексе "Solvаig" с соответствующимпрограммным обеспечением. Согласно протоколу исследований определяли средниевеличины дневного, ночного и суточного артериального давления, его среднединамическую величину за эти же периоды. Кроме этого, всем больным проведеноультразвуковое исследование сердца с использованием аппарата "En visor" (ОДЦ).Результаты. Проведено распределение 62 больных с эссенциальной гипертензией IIстадии с II-III степенью повышения артериального давления по циркадианнойструктуре артериального давления на 3 группы: "Dipper" -26; "Non dipper" -28; и"Night picker"- 8. Установлено, что основные параметры центральной (сердечной)гемодинамики в указанных группах - неоднозначны. У больных с суточным индексом"Dipper" преобладает нормокинетический вариант гемодинамики, в отличие отбольных с "Non dipper" и "Night picker", у которых преобладает преимущественногипокинетический вариант гемодинамики, что подтверждается соотношениямипоказателей к площади и массе тела обследованных. Стабильно высокий в течениесуток уровень среднединамического артериального давления у больных"недипперов", особенно "Night picker" способствует формированию высокогобазового уровня общего периферического сопротивления сосудов с адаптацией уэтих больных к гипокинетическому варианту центральной гемодинамики. Кромеэтого, анализ соотношения между индексом массы тела (ИМТ) и индексом массымиокарда левого желудочка (ИММЛЖ) дает основания констатировать ростнесоответствия ИМТ к ИММЛЖ, которое усугубляется в группах от "Dipper" к"Night picker", что может увеличить метаболический дисбаланс миокарда. Анализданных определения центрального венозного давления с циркадианным ритмомартериального давления дает основания утверждать, что у значительногоколичества больных с низким и отрицательным СИ артериальная гипертензиясочетается с венозной гипертензией (АВГ). Такое сочетание (АВГ) должноизменить патогенетические подходы к успешному антигипертензивному лечению.Выводы. 1. У больных с эссенциальной гипертензией II стадии по вариантамциркадианного ритма артериального давления - "Non dipper" и "Night picker"присутствует преимущественно гипокинетический вариант центральной гемодинамики с высоким общим периферическим сопротивлением сосудов и низкими кинетическими свойствами сердечной гемодинамики. 2. Больные с низким и отрицательным суточным индексом циркадианной структуры артериального давления -"Non dipper" и "Night picker" имеют высокую степень гипертрофии стенок левогожелудочка и растущее несоответствие индекса массы миокарда левого желудочка с индексом массы тела с дефицитом массы миокарда ЛЖ к массе тела, чтоможет содействовать метаболическому дисбалансу миокарда. 3. Вариантомтечения эссенциальной гипертензии II стадии у больных с циркадианным ритмомартериального давления - "Non dipper" и особенно "Night picker" - артериальнаягипертензия сочетается с венозной (АВГ) соответственно в 46% и 80% случаев посравнению с "Dipper" - 40%, что, вероятно, приводит к увеличению количестварезистентных к лечению, ускоренному прогрессированию эссенциальной гипертензии.Мета роботи - виявлення особливостей функціонального стану серцево-судинноїсистеми у хворих на есенційну гіпертензію ІІ ст. залежно від циркадіанної структури артеріального тиску.Матеріали та методи. Усім 62 хворим проводили добове моніторування артеріального тиску на апаратному комплесі "Solvаig" з відповідним програмнимзабезпеченням. За протоколом досліджень визначали середні величини денного,нічного та добового артеріального тиску, його середньодинамічну величину за ціж періоди. Крім цього, усім хворим проведено ультразвукове дослідження серця звикористанням апарата "En visor" (ОДЦ.)Результати. Проведено розподіл 62 хворих на есенційну гіпертензію ІІ стадії з ІІ-ІІІступенем зростання артеріального тиску за циркадіанною структуроюартеріального тиску на 3 групи: "Dipper"-26; "Non dipper"-28; та "Night picker"-8.Встановлено, що основні параметри центральної (серцевої) гемодинаміки у зазначених групах - неоднозначні. У хворих з добовим індексом "Dipper" переважаєнормокінетичний варіант гемодинаміки, на відміну від хворих з "Non dipper" та"Night picker", яким притаманний переважно гіпокінетичний варіант гемодинаміки, що підтверджується співвідношеннями показників до площі та маси тілаобстежених. Стабільно високий впродовж доби рівень середньодинамічного артеріального тиску у хворих "недіперів", особливо "Night picker" сприяє формуваннювисокого базисного рівня загального периферичного опору судин з адаптацією уцих хворих до гіпокінетичного варіанта центральної гемодинаміки. Крім цього,проведення паралелей між індексом маси тіла (ІМТ) та індексом маси міокардалівого шлуночка (ІММЛШ) дає підстави констатувати зростання невідповідностіІМТ до ІММЛШ, яке поглиблюється у групах від "Dipper" до "Night picker", щоможе посилити метаболічний дисбаланс міокарда. Аналіз даних визначенняцентрального венозного тиску за циркадіанними ритмами артеріального тиску даєпідстави стверджувати, що у значної частини хворих з низьким та негативним ДІартеріальна гіпертензія поєднується із венозною гіпертензією (АВГ), чим зумовлюєзміни патогенетичних підходів до успішного антигіпертензивного лікування.Висновки. 1. У хворих на есенційну гіпертензію ІІ стадії за варіантами циркадіанного ритму артеріального тиску - "Non dipper" та "Night picker" притаманнийпереважно гіпокінетичний варіант центральної гемодинаміки з високим загальнимпериферичним опором судин та низькими кінетичними властивостями серцевоїгемодинаміки. 2. Хворі з низьким та негативним добовим індексом циркадіанноїструктури артеріального тиску - "Non dipper" та "Night picker" мають вищийступінь гіпертрофії стінок лівого шлуночка та зростаючу невідповідність індексумаси міокарда лівого шлуночка до індексу маси тіла з дефіцитом маси міокардаЛШ до маси тіла, що може посилити метаболічний дисбаланс міокарда. 3. Заваріантом перебігу есенційна гіпертензія ІІ стадії у хворих з циркадіанним ритмомартеріального тиску - "Non dipper" та особливо "Night picker" - артеріальна гіпертензія поєднується з венозною (АВГ) відповідно у 46% та 80% випадків порівняно з "Dipper" - 40%, що, ймовірно, зумовлює збільшення кількості резистентних долікування, прискорення прогресування есенційної гіпертензії

Можливості ранньої діагностики гепаторенального синдрому у хворих на алкогольний цироз печінки

Introduction. Alcoholic liver cirrhosis (ALC) is often complicated with hepatorenal syndrome (HRS), which leads to the fatal consequences. However, the number of studies on the diagnostic value of complex HRS diagnosis is insufficient, so the study of diagnostic possibilities of renal dopplerography, combined with cystatine C level detection (CC), is extremely important.Objectives. The aim of our study was to evaluate the diagnostic capability of renal dopplerography and identification of CC in patients with ALC for early diagnosis of HRS.Material and methods. Totally, we examined 152 patients who were divided into 2 groups according to the diagnostic method: group 1 – only renal dopplerography (n=74), group 2 – renal dopplerography +determination of CC (n=78). Renal dopplerography and serum CC detection were performed. Results. Doppler indices of renal blood flow in group 1 and group 2 had no statistically significant differences. Compared with the control group the experimental group has shown a significant reduction of Vmean, Vmin in the right and left RA, and increase RI and PI in right and left RA. Only Vmax values of the right and left RA had no statistically significant changes. Surrogate markers of renal function, such as urea, creatinine and CC plasma parameters correlated with the parameters of renal dopplerography. When comparing the diagnostic value of the applied methods of HRS diagnosis in ALC patients, the following results were obtained: sensitivity – 85 % (95 % CI 54,1-100), specificity – 59,5 % (95 % CI 18.5 – 42,6). For group 1 the sensitivity was 79 % (95 % CI 58,9-100), specificity – 29,5 % (95 % CI 77,8-95,2). Conclusions. The data obtained in our study indicate a high diagnostic value of integrated diagnostics of hepatorenal syndrome in patients with alcoholic liver cirrhosis by combining renal dopplerography and detection of serum levels of cystatine C.Введение. Цирроз печени алкогольной этиологии часто осложняется гепаторенальным синдромом (ГРС), что приводит к летальному исходу. Однако, количество исследований по диагностической ценности комплексной диагностики ГРС недостаточно, поэтому изучение диагностических возможностей допплерографии почечных сосудов, сочетанное с определением уровня цистатина С (ЦС), является чрезвычайно актуальным.Цель исследования. Оценить диагностические возможности ультразвукового допплеровского исследования почечного кровотока и определения ЦС у пациентов с АЦП для ранней диагностики ГРС.Материал и методы. Всего обследовано 152 пациентов, которые были разделены на две группы в соответствии с методом диагностики: группа 1 – только допплерография почечных сосудов (n=74), группа 2 – допплерография почечных сосудов+определение ЦС (n=78). Проводилось определение ЦС плазмы крови и допплерография сосудов почек.Результаты исследования. Между допплерографическими показателями почечного кровотока в группе 1 и группе 2 не было статистически значимых различий. По сравнению с контрольной группой подопытная группа продемонстрировала существенное снижение Vmean, Vmin в правой и левой ПА, а также рост RI и PI в правой и левой ПА. Только значение Vmax в правой и левой ПА не имели статистически значимых изменений. Суррогатные маркеры почечной функции, такие как мочевина, креатинин и ЦС плазмы крови, коррелировали с показателями допплерографии почечных сосудов. При сравнении диагностической значимости применяемых методов диагностики ГРС у пациентов с АЦП для пациентов 2-ой группы были получены следующие результаты: чувствительность – 85 % (95 % ДИ 54,1 – 100), специфичность – 59,5 % (95 % ДИ 18,5 – 42,6). Для 1-ой группы чувствительность составила 79 % (95 % ДИ 58,9-100), специфичность – 29,5 % (95 % ДИ 77,8 – 95,2).Вывод. Полученные в нашем исследовании данные свидетельствуют о высокой диагностической ценности комплексной диагностики гепаторенального синдрома у больных алкогольным циррозом печени путем объединения допплерографии почечных сосудов с определением уровня цистатина С в плазме крови.Вступ. Цироз печінки алкогольної етіології (АЦП) часто ускладнюється гепаторенальним синдромом (ГРС), що призводить до летальних наслідків. Проте кількість досліджень щодо діагностичної цінності ранньої комплексної діагностики ГРС є недостатньою, тому вивчення діагностичних можливостей доплерографії ниркових судин, поєднаної з визначенням рівня цистатину С (ЦС), є надзвичайно актуальною. Мета дослідження. Оцінити діагностичні можливості ультразвукового доплерівського дослідження ниркового кровоплину та визначення ЦС у пацієнтів з АЦП для ранньої діагностики ГРС. Матеріал і методи. Всього обстежено 152 пацієнти, що були розподілені на дві групи відповідно до методу діагностики: група 1 – лише доплерографія ниркових судин (n=74), група 2 – доплерографія ниркових судин+визначення ЦС (n=78). Проводилося визначення сечовини, креатиніну та рівня цистатину С плазми крові та доплерографія судин нирок. Результати дослідження та їх обговорення. Доплерографічні показники ниркового кровоплину у групі 1 та групі 2 не мали статистично значимих відмінностей. Порівняно із контрольною групою дослідна група продемонструвала суттєве зниження Vmean, Vmin у правій та лівій НА, а також зростання RI та PI у правій та лівій НА. Тільки значення Vmax у правій та лівій НА не мали статистично значимих змін. Сурогатні маркери ниркової функції, такі, як сечовина, креатинін та ЦС плазми крові, корелювали із показниками доплерографії ниркових судин. При порівнянні діагностичної значущості застосованих методів діагностики ГРС у пацієнтів із АЦП для пацієнтів 2-ї групи були отримані наступні результати: чутливість – 85 % (95 % ДІ 54,1- 100), специфічність – 59,5 % (95 % ДІ 18,5 – 42,6). Для 1-ї групи чутливість становила 79 % (95 % ДІ 58,9-100), специфічність – 29,5 % (95 % ДІ 77,8-95,2). Висновок. Отримані у нашому дослідженні дані свідчать про високу діагностичну цінність комплексної діагностики гепаторенального синдрому у хворих на алкогольний цироз печінки шляхом поєднання доплерографії ниркових судин із визначенням рівня цистатину С у плазмі крові