ПОРІВНЯЛЬНА ІМУНОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІТЧИЗНЯНИХ І ЗАРУБІЖНИХ КРОСІВ ЯЄЧНИХ КУРЕЙ

The genetic structure of initial lines, parental forms and final hybrids of three home and two foreign  egg chicken crosses, spread at the farms of  Ukraine, with the usage of two classes of genetic markers are investigated. It is determined that the lines on the whole are consolidated, and each  of them has its immunogenetic  status by set and frequency of marker signs and  by level of  heterozygosis. It has been shown that the erythrocytic antigens  A12, X14  and X62  may be  the  markers of the line. The essential genetic similarity between the chicken crosses of German  and  Czech  selection  is determined, that indicates their general origin. During hybridization the increasing  of  the  heterozygosis level to 14,25 – 30,63 % is held, what is situated  on the  level of more  heterozygosis  initial line or exceeds it  considerably. The  expediency of usage of the egg chicken crosses of home selection at  the  poultry farms of Ukraine is based.  Изучена генетическая структура исходных линий, родительских форм и финальных гибридов трех отечественных и двух импортных кроссов яичных кур распространенных в хозяйствах Украины с использованием двух классов генетических  маркеров. Показано, что линии, в основном, достаточно консолидированы и каждая имеет свой иммуногенетический статус по набору и частоте маркерных признаков, уровню гетерозиготности. Частота встречаемости  эритроцитарных антигенов А12, Х14  та Х 62  колеблется в разных линиях в зависимости  от происхождения в широких пределах от 0 до 0,98 и, возможно, они могут быть маркерами отдельных линий или пород. Гетерозиготность гибридов выше (до 14,25–30,63) и находится на уровне более гетерозиготной исходной линии или  значительно его превышает. Рекомендуется использовать в хозяйствах Украины кроссы яичных кур отечественной селекии.Досліджена генетична структура вихідних ліній, батьківських форм і фінальних гібридів трьох вітчизняних та двох зарубіжних кросів яєчних курей,  які поширені в господарствах України, з використанням двох класів генетичних  маркерів. Встановлено, що лінії, в основному, достатньо консолідовані і кожна має свій імуногенетичний статус за набором і частотою маркерних ознак та рівнем гетерозиготності. Показано, що еритроцитарні антигени А12, Х 14 та Х 62, можуть  бути маркерами ліній. Між кросами курей німецької та чеської селекції виявлено суттєву генетичну подібність, що свідчить про їх спільне походження. В ході гібридизації відбувається підвищення рівня гетерозиготності до 14,25–30,63 %, що знаходиться на рівні більш гетерозиготної вихідної лінії, або  значно його перевищує. Обґрунтована доцільність використання в птахогосподарствах України кросів яєчних курей вітчизняної селекції. &nbsp

ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА КРОСІВ ЯЄЧНИХ КУРЕЙ ТА ЇХ ГОСПОДАРСЬКИ–КОРИСНІ ОЗНАКИ

The Genetic structure and economic benefits of hen crosses wide–sread in poultry farms of Ukraine(«Borky 117», («Borky–colour» and «Slobodsky–3» and 2 foreingn farms «Lomann Brown», «Dominant Brown D–102») have been conducted. Each line has its own profile according to the marker signs and signify cantly different from the other in freguency of the display of most specific erythrocyte andtigents. Only w 13 of the 32 studied EA found in all lines. Each line has no from one 13 redblood cell antigents, various degree of their genetic differentiativn according to the marker signs as well as various sizes of heterosis for egg production in final hybrids are shown. Imported crosses haven’t shown promised  hetevosis in the farms of Ukraine. It has been observed small value of heterozygosis (1,2–2,8 %) in the final hybrifs of foreign crosses that indicate their high sntelligibility to the terms of feeding and keeping. The output lines of «Lomann Brown», and «Dominant Brown D–102» can be used in the design of new high productive crosses, because of their high too egg production ability and in some cases too high masses of eggs. Greater  use of domestic breeding crosses is recommended as more adapted w local conditions and feeding.  Изучена генетическая структура и хозяйственные особенности распространенных в хозяйствах Украины трех отечественных и двух импортных кроссов яичных кур. Каждая линия имеет свой иммуногенетический статус по набору маркерных признаков и отличается от других по частоте встречаемости эритроцитарных антигенов. Показана разная степень их генетической дифференциации за маркерными признаками и разной величины гетерозиса по яйценоскости финальных гибридов. Импортированные кроссы не показали в хозяйствах Украины своего гетерозиса. Выявленная малая величина гетерозиса (1,2–2,8 %) у финальных гибридов зарубежных кроссов, что свидетельствует об их несоответствии к условиям содержания на производстве. Исходные линии кроссов «Ломанн браун» та «Доминант бурый Д–102» могут использоваться при создании новых высокопродуктивных кроссов, так как они имеют достаточно высокую яйценоскость а также массу яиц и другие признаки. Рекомендовано использовать кроссы отечественной селекции, так как они больше адаптированы к нашим условиям содержания и кормления.Вивчена генетична структура і господарськи–корисні ознаки поширених в птахогосподарствах України 3 вітчизняних («Борки 117», «Борки–колор» і «Слобідський –3») та 2 зарубіжних («Ломанн браун» та «Домінант бурий Д–102») кросів яєчних курей. Кожна лінія має свій імуногенетичний прфіль за набором маркерних ознак і вірогідно відрізняється від інших за частотою прояву більшості конкретних еритроцитарних антигенів. Тільки 13 із 32 вивчених ЕА зустрічається у всіх лініях. В кожній лінії відсутні від одного до 13 еритроцитарних антигенів. Показана різна ступінь їх генетичної диференціації за маркерними ознаками і різна величина гетерозису за несучістю у фінальних гібридів. Імпортні кроси не проявили в господарствах України високого гетерозису. Виявлена мала величина гетерозису (1,2–2,8 %) у фінальних гібридів зарубіжних кросів, що свідчить про їх високу вибагливість до умов годівлі і утримання на виробництві. Вихідні лінії кросів «Ломанн браун» та «Домінант бурий Д–102» можуть бути використані при виведенні нових високопродуктивних кросів, зважаючи на їх високу яйценесучість, а в ряді випадків і досить високу масу яєць та інші показники. Рекомендується ширше використовувати кроси вітчизняної селекції, як більш адаптовані до місцевих умов утримання і годівлі. &nbsp

Team Dynamics Theory: Nomological network among cohesion, team mental models, coordination, and collective efficacy

I put forth a theoretical framework, namely Team Dynamics Theory (TDT), to address the need for a parsimonious yet integrated, explanatory and systemic view of team dynamics. In TDT, I integrate team processes and outputs and explain their relationships within a systemic view of team dynamics. Specifically, I propose a generative nomological network linking cohesion, team mental models, coordination, collective efficacy, and team outcomes. From this nomological conceptualization, I illustrate how myriad alternative models can be derived to account for variance in different working teams, each comprised of unique members, and embedded in singular contexts. I outline TDT’s applied implications for team development, the enhancement of team functioning, and the profiling of team resilience. I conclude by discussing how TDT’s ontological and nomological propositions can be tested through various theoretical inquiries, methodological approaches, and intervention-based studies

Using consensus as a criterion for groupness: implications for the cohesion-group success relationship

The purpose of the study was to examine how the exclusion of teams failing to meet varying statistical criteria for consensus on cohesiveness influences the magnitude of the cohesion-team success relationship. The index of agreement was calculated for 78 teams (n = 1000 athletes) that had completed the Group Environment Questionnaire. Results showed that excluding teams because they fail to satisfy various criteria for consensus leads to changes in the magnitude of the cohesion-team success relationship. The magnitude of the relationship between team success and the Individual attractions to group-task manifestation of cohesion showed progressive decreases as criteria required to demonstrate consensus became more stringent. Conversely, the magnitude of the relationship between team success and the Group integration-task and Group integration-social manifestations of cohesion showed progressive increases as criteria required to demonstrate consensus became more stringent. The results are discussed in terms of their relationship to group dynamics theory and practice

Reconsidering teamwork

Teamwork is often seen as an inseparable part of sport. Other than work done by sport psychologists, however, the topic has received scant attention. The broad aim of this article is to stimulate discussion on the topic. Specifically, I examine how we can think about and "do" teamwork in an alternative way to that presented in current psychological literature. I illustrate how a psychologistic model of teamwork-teamwork as cohesion-is based on a positivist metaphor and argue that this is simply one possible interpretation. I then propose a different metaphor that has its roots in constructionist thought. I suggest that this constructionist metaphor leads to alternative research questions and methodologies and helps us to understand teamwork more wholly

The trouble with teamwork: A discursive investigation

Background: Teamwork sits comfortably within the vocabularies of most physical education teachers. It is used to both describe and prescribe student behaviour in a variety of physical and sport-related activities. Yet while supporters of sport and PE have readily employed the term, remarkably few pedagogues have taken the time to consider what teamwork refers to, let alone what it means to teach it.Focus of study: In this paper, we examine practitioners' constructions of teamwork.Participants and setting: Data were generated with seven physical education teachers (four male and three female) at a state-funded secondary school near Brisbane, Australia. The teachers ranged in experience from three months to more than 30 years.Research design: The investigation was a case study of one physical education department at a secondary school.Data collection: Three interviews were conducted with each of the teachers. The first was biographical in nature and covered themes such as education and sporting experiences. During the second interviews, teachers produced examples and statements on the topic of teamwork as it occurs within their lessons. The material from the second set of interviews was explored in the final set where the teachers were invited to elaborate on and explain comments from their previous interviews.Analysis: Data were considered from a discursive-constructionist perspective and attention was given to linguistic and grammatical features of the teachers' commentary as well as the cultural relevance of the utterances. The notion of 'interpretive repertoires' - essentially cultural explanations bounded by particular socio-linguistic features - provided the central unit of analysis.Findings: The teachers in the project made use of an array of discursive resources to make sense of teamwork. These constructions often bore little resemblance to one another or to existing theories of teamwork. In some cases, the teachers offered vague descriptions or drew on alternative concepts to make sense of teamwork.Conclusions: Without a certain level of agreement in their everyday usage, teachers' constructions of teamwork fail to be convincing or useful. We maintain that a more substantive conceptualisation of teamwork is needed in the field of sport pedagogy and offer suggestions on how this might be accomplished