Increasing the production efficiency of chrysotile cement products

Improving the efficiency of chrysotile-cement products is achieved by changing the raw materials with additives, changing their structure and properties, generating new kinds of chrysotile-cement productsnoBelgorod State Universit

РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У НАВЧАННІ ХВОРИХ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ДІАБЕТИЧНИМИ СТОПАМИ

The article presents data on the need for training the patients with diabetic foot to do better compensation of type 2 diabetes. To sum up, the proper care of feet allow to slow the progression of microvascular lesions in diabetes mellitus type 2 and reduce the patients stay in hospital.У статті наведено дані щодо необхідності проведення навчання хворих із діабетичною стопою з метою  кращої компенсації  цукрового діабету. Доведено, що правильний догляд за стопами дозволяє сповільнити прогресування мікросудинних уражень при цукровому діабеті та скоротити час перебування пацієнта в стаціонарі

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНГІБІТОРІВ АЛЬФА-ГЛЮКОЗИДАЗИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ, УСКЛАДНЕНОГО ДІАБЕТИЧНОЮ СТОПОЮ

The article presents the results of research of influence of inhibitors of    α-glucosidase on the basic parameters of carbohydrate metabolism and the dynamics of body weight in patients with diabetes mellitus type 2 complicated with diabetic foot. The authors note the positive effect of these drugs on all components of the metabolic syndrome, safe for body, no serious contraindications and low level of development of hypoglycemia. Voglis as a representative of the group of inhibitors of α-glucosidase can be effectively used in combination with insulin therapy.У статті наведено результати дослідження впливу інгібіторів альфа-глюкозидази на основні показники вуглеводного обміну та динаміку маси тіла у пацієнтів на цукровий діабет 2 типу, ускладнений діабетичною стопою. Автори вказують на позитивний ефект препаратів цієї групи на всі компоненти метаболічного синдрому, безпеку для організму, відсутність серйозних протипоказань і низький рівень розвитку гіпоглікемій. Воглібоз як представник групи інгібіторів альфа-глюкозидази може ефективно використовуватися у поєднанні з інсулінотерапією

Bryophyte Diversity of Calcareous Fens in the Bashkir Cis-Urals (Republic of Bashkortostan, the Southern Urals)

The bryophyte diversity of base-rich fens was studied in 16 calcareous mires of the Bashkir Cis-Urals (the Southern Ural region). Thirty-seven moss species and nine liverworts were recorded in treeless communities dominated by Schoenus ferrugineus, Molinia caerulea, small sedges and mosses. The annotated species list with precise locations is provided. Most of the surveyed mires are located in the northeastern part of the Bashkir Cis-Urals, that is, in the Mesyagutovo forest-steppe bordering with the western foothills of the Southern Ural Mountains. In the plain areas of the western part of the Bashkir Cis-Urals, calcareous mires are very rare and characterized by the low number of habitat specialists. Arctic-boreo-alpine species (Cinclidium stygium,Paludella squarrosa, Palustriella decipiens, Pseudocalliergon trifarium, etc.) make up approximately 30% of the total bryophyte diversity of the surveyed fens. In the study area, these species grow in small isolated populations at the southern limit of the species range. Currently, only half of the surveyed calcareous mires are located within protected areas. It is essential to improve the protection of these unique habitats inthe study area. Keywords: calcareous mires, base-rich fens, bryophytes, the Southern Ural

СТАН ЕРЕКТИЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ У ЧОЛОВІКІВ ІЗ ПЕРВИННИМ ГІПОТИРЕОЗОМ

Erectile dysfunction (ED) as inability to attain and/or support penile erection sufficient for realization of satisfactory sexual intercourse in men after 40-years-old age is one of the most frequent general chronic disorders.The aim of the study – to estimate an erectile function on a scale «The International index of erectile function (IIEF) – 15» for men with a primary hypothyroidism, that were on stationary and ambulatory treatment in Ternopil University Hospital.Materials and Methods. Analysis of the state of erectile function in men with hypothyroidism conducted the «The International index of erectile function – 15» (IIEF). 60 men with primary hypothyroidism in age from 21 to 75 years were under observation.Results. ED was significantly more often meets in patients with hypothyroidism (43 of 60 men, 72.0 %), what in men from a control group. The significant decrease decline of all integrative indexes of IIEF-15 was set in men with hypothyroidism by comparison to the indexes of patients in control group. The results of questionnaire of the inspected patients specify on hypothyroidism as on a direct factor that negatively influences on a sexual function in men.Conclusions. An analysis of results of IIEF-15 questionnaire in men with hypothyroidism, ED and educed the expressed decline of all indexes of erectile function and androgen deficiency at inspected both groups by comparison to control. Calcula­tion of integrative indexes of the state of sexual function in inspected men with hypothyroidism, significant decrease showed an androgen deficiency and obesity or normal body weight for them all parameters comparatively with a control group.Одним из наиболее частых общих хронических расстройств у мужчин после 40-летнего возраста является эректильная дисфункция (ЭД) – неспособность достичь и/или поддерживать эрекцию полового члена, достаточную для осуществления удовлетворительного полового акта.Цель исследования – оценить эректильную функцию по шкале «Международный индекс эректильной функции – 15» у мужчин с первичным гипотиреозом, которые находились на стационарном и амбулаторном лечении в Тернопольской университетской больнице.Материал и методы. Анализ состояния эректильной функции у мужчин с гипотиреозом проводили с использованием опросника «Международный индекс эректильной функции – 15" (МИЭФ-15). Обследовано 60 мужчин с первичным гипотиреозом в возрасте от 21 до 75 лет.Результаты. ЭД достоверно чаще встречается у пациентов с гипотиреозом (43 из 60 мужчин, 72,0 %), чем у мужчин из контрольной группы. Установлено достоверное снижение всех интегративных показателей МИЭФ-15 у мужчин с гипотиреозом, в сравнении с показателями лиц контрольной группы. Результаты анкетирования обследованных больных указывают на гипотиреоз как на прямой фактор, отрицательно влияющий на половую функцию у мужчин.Выводы. Анализ результатов анкетирования МИЭФ-15 мужчин с гипотиреозом, ЭД и андрогенным дефицитом выявил выраженное снижение всех показателей эректильной функции у обследованных обеих групп, в сравнении с контрольной. Вычисление интегративных показателей состояния половой функции у обследованных с гипотиреозом, андрогенным дефицитом и ожирением или нормальной массой тела показало достоверное снижение у них всех параметров, сравнительно с контрольной группой.Одним із найчастіших загальних хронічних розладів у чоловіків після 40-річного віку є еректильна дисфункція (ЕД) – нездатність досягти та/або підтримувати ерекцію статевого члена, достатню для здійснення задовільного статевого акту.Мета дослідження – оцінити еректильну функцію за шкалою «Міжнародний індекс еректильної функції – 15» у чоловіків з первинним гіпотиреозом, які перебували на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в Терно- пільській університетській лікарні.Матеріал і методи. Аналіз стану еректильної функції у чоловіків із гіпотиреозом проводили з використанням опитувальника «Міжнародний індекс еректильної функції – 15» (МІЕФ-15). Обстежено 60 чоловіків із первинним гіпотиреозом віком від 21 до 75 років.Результати. ЕД вірогідно частіше трапляється в пацієнтів із гіпотиреозом (43 із 60 чоловіків, 72,0 %), ніж у чоловіків із контрольної групи. Встановлено вірогідне зниження всіх інтегративних показників МІЕФ-15 у чоловіків із гіпотиреозом, порівняно з показниками осіб контрольної групи. Результати анкетування обстежених хворих вказують на гіпотиреоз як на прямий чинник, який негативно впливає на статеву функцію у чоловіків.Висновки. Аналіз результатів анкетування МІЕФ-15 чоловіків із гіпотиреозом, ЕД та андрогенним дефіцитом виявив виражене зниження всіх показників еректильної функції в обстежених обох груп, порівняно з контрольною. Обчислення інтегративних показників стану статевої функції в обстежених із гіпотиреозом, андрогенним дефіцитом та ожирінням або нормальною масою тіла показало вірогідне зниження у них усіх параметрів, порівняно з контрольною групою

Indicators of Diabetes Mellitus type 2 patients compensation by the level of glycated hemoglobin in Ternopol region, Ukraine, 2011

Introduction: WHO notes that diabetes mellitus (DM) leads to increased mortality of patients by 2-3 times and reduces their life duration by 10-30 %. Epidemiological studies in Ukraine indicate a permanent increase in the number of patients with both DM types. The most objective and long-term indicator of diabetes compensation is glycated hemoglobin (HbAlc). Purpose: Our study was to estimate the stage of compensation for patients with DM types 1 and 2 in Ternopil region on the basis of HbAlc levels. Materials and methods: We examined 285 patients with type 2 diabetes, among them 150 people received insulin therapy. The duration of diabetes was from 2 to 17 years. Patients’ age was from 42 to 75 years. Due to the fact that the study involved 49.2% of patients older than 50 years, stages of compensation of diabetes were the following: HbAlc less than 7.0% - good control, 7,0-8,0% - satisfactory control, above 8.0% - poor control. Results: The amount of patients with HbAlc level under 7% was 8.65%, with HbAlc from 7.0 to 8.0% - 17.11%, with HbAlc above 8.0% - 74.24%, respectively. The average HbAlc level among clients with type 2 diabetes and insulin treatment was (9.62±0.07)% and among those, who used anti-diabetic drugs - (9.34±0.08)%, respectively. The average HbAlc concentration in patients with type 2 DM in Ternopil region, Ukraine in 2011 was (9.48±0.06)%. Conclusions: The average level of glycated hemoglobin in patients with type 2 diabetes mellitus in Ternopil region, Ukraine in 2011 was (9.48±0.06)%, and did not depend on the method of its treatment (insulin or anti-diabetic drugs). The majority of clients with diabetes mellitus type 2 (74.24%) presented poor control of the disease

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЇ, ПОЄДНАНОЇ ІЗ ПІДВИЩЕННЯМ ТИРЕОТРОПНОГО ГОРМОНУ

Results and Discussion. Hyperprolactinemia is a permanent increased prolactin level in the blood plasma. It occurs in the form of physiological and pathological forms in women and men which frequency is near 17 cases per 100000 inhabitants. Hyperprolactinemia may be caused by pituitary tumors, primary hypothyroidism, chronic renal failure, liver cirrhosis, polycystic ovary syndrome and usage of some medications. Frequency of idiopathic hyperprolactinemia is near 30–40 %. Combination of hyperprolactinemia with high concentration of thyroid stimulating hormone results in a necessity to differentiate mixed pituitary adenoma and hyperprolactinemia that is a symptom of hypothyroidism. The article presents clinical case of hyperprolactinemia, combined with high level of thyroid stimulating hormone in the blood. Patient complained with general weakness fatigue and frequent headache due to intensity of school studying. Increased levels of TSH, prolactin and free thyroxine in the blood were diagnosed. Concentration of growth hormone, luteinizing, follicle-stimulating hormones and cortisol in the blood were normal. Locus with sizes 4×3 mm (possibly ade­noma) was found in the left part of the adenohypophysis. Case follow-up period included measurement of prolactin, TSH and free thyroxin in the blood and pituitary magnetic resonance. Treatment scheme was administered that included cabergoline, medication with dry extract of chaste tree fruits and L-thyroxine that let to achieve normoprolactin­aemia without decreasing of prolactin concentration below normal and keep TSH concentration up in normal range without causing symptoms of L-thyroxine overdose.Результати й обговорення. Гіперпролактинемія є стійким підвищенням вмісту пролактину в плазмі крові. Вона буває у вигляді фізіологічної і патологічної форм у жінок і чоловіків, частота якої складає близько 17 випадків на 100 тис. населення. Причинами гіперпролактинемії є пухлини гіпофіза, первинний гіпотиреоз, хронічна ниркова недостатність, цироз печінки, синдром полікістозних яєчників, приймання ряду лікарських засобів. Частота ідіопатичних гіперпролактинемій складає близько 30–40 %. Поєднання гіперпролактинемії із високою концентрацією ТТГ потребує диференціювати змішану аденому гіпофіза з гіперпролактинемією як проявом гіпотиреозу. В статті наведено клінічний випадок гіперпролактинемії, що поєднувалася із високою концентрацією ТТГ у крові. Пацієнтку турбували загальна слабість, втомлюваність, частий головний біль, що пов’язувала зі значною інтенсивністю навчання у школі. Виявлено підвищені рівні тиреотропного гормону в крові, пролактину і тироксину вільного. Вміст соматотропного, лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів та кортизолу крові був у межах норми. В лівій половині аденогіпофіза виявлено вогнище розмірами 4×3 мм (ймовірніше мікроаденома). Проведено динамічне спостереження із визначенням рівнів пролактину, тиреотропного гормону і тироксину вільного, а також магнітно-резонансного дослідження гіпофіза. Лікування з комбінацією каберголіном, лікарським засобом, що містить сухий екстракт плодів прутняка звичайного, а також L-тироксином, дозволило досягти нормопролактинемії без зниження вмісту пролактину менше норми та утримувати рівень тиреотропного гормону та тироксину вільного в межах норми, не спричиняючи при цьому симптомів передозування L-тироксину

ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ СТАНДАРТНОЇ ТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АЛЬФА-ЛІПОЄВОЇ КИСЛОТИ У ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ІЗ СУПУТНІМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ

The use of α-lipoic acid in patients with stable ischemic heart disease (IHD) with diabetic neurophaty of lower extremities considerably promotes the oxygen providing of peripheral tissues.The aim of the work was to promote efficiency of treatment of neurophaty for patients with stable IHD and concomitant type 2 diabetes mellitus.Materials and methods. 54 patients with stable IHD and concomitant type 2 diabetes mellitus, complicated neurophaty were inspected. Echocardioscopy, estimation of neurological symptoms, research of esthesiaes, and also estimation of parameters of oxigenation of arterial and venous blood were conducted. All patients got standard therapy of stable IHD and α-lipoic acid in day's dose 600 mgs during 1 month.Results. Complex application of α-lipoic acid with standard therapy of stable IHD considerably improves the neurological symptomatology of neurophaty and oxygen providing of lower extremities.РЕЗЮМЕ. Использование альфа-липоевой кислоты (α-ЛК) у больных со стабильной ишемической болезнью сердца (ИБС) с диабетической полинейропатией нижних конечностей (ДПНК) значительно повышает кислородное обеспечение периферических тканией.Целью работы было повысить эффективность комплексного лечения ДПНК у больных со стабильной ИБС с сопутствующим СД 2 типа.Материал и методы. Обследовано 54 больных со стабильной ИБС с сопутствующим СД 2 типа, осложненным ДПНК. Проведены эхокардиоскопия, оценка неврологических симптомов, исследование чувствительностей, а также оценка параметров оксигенации артериальной и венозной крови. Все больные получали стандартную терапию стабильной ИБС и α-ЛК в суточной дозе 600 мг на протяжении 1 месяца.Результаты. Комплексное применение α-ЛК со стандартной терапией стабильной ИБС значительно улучшает неврологическую симптоматику ДПНК и кислородное обеспечение тканей нижних конечностей.РЕЗЮМЕ. Застосування альфа-ліпоєвої кислоти (α-ЛК) у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця (ІХС) із діабетичною полінейропатією нижніх кінцівок (ДПНК) значно підвищує кисневе забезпечення периферійних тканин.Метою роботи було підвищити ефективність комплексного лікування ДПНК у хворих на стабільну ІХС із супутнім ЦД 2 типу.Матеріал і методи. Обстежено 54 хворих на стабільну ІХС із супутнім ЦД 2 типу, ускладненим ДПНК. Проведено ехокардіоскопію, оцінку неврологічних симптомів, дослідження чутливостей, а також оцінку параметрів оксигенації артеріальної і венозної крові. Усі хворі отримували стандартну терапію стабільної ІХС та α-ЛК у добовій дозі 600 мг/добу протягом 1 місяця.Результати. Комплексне застосування α-ЛК із стандартною терапією стабільної ІХС значно покращує неврологічну симптоматику ДПНК та кисневе забезпечення тканин нижніх кінцівок

Recent Diarrhea is Associated with Elevated Salivary IgG Responses to Cryptosporidium in Residents of an Eastern Massachusetts Community

BACKGROUND: Serological data suggest that Cryptosporidium infections are common but underreported. The invasiveness of blood sampling limits the application of serology in epidemiological surveillance. We pilot-tested a non-invasive salivary anti-Cryptosporidium antibody assay in a community survey involving children and adults. MATERIALS AND METHODS: Families with children were recruited in a Massachusetts community in July; symptoms data were collected at 3 monthly follow-up mail surveys. One saliva sample per person (n = 349) was collected via mail, with the last survey in October. Samples were analyzed for IgG and IgA responses to a recombinant C. hominis gp15 sporozoite protein using a time-resolved fluorometric immunoassay. Log-transformed assay results were regressed on age using penalized B-splines to account for the strong age-dependence of antibody reactions. Positive responses were defined as fluorescence values above the upper 99% prediction limit. RESULTS: Forty-seven (13.5%) individuals had diarrhea without concurrent respiratory symptoms during the 3-month-long follow-up; eight of them had these symptoms during the month prior to saliva sampling. Two individuals had positive IgG responses: an adult who had diarrhea during the prior month and a child who had episodes of diarrhea during each survey month (Fisher\u27s exact test for an association between diarrhea and IgG response: p = 0.0005 for symptoms during the prior month and p = 0.02 for symptoms during the entire follow-up period). The child also had a positive IgA response, along with two asymptomatic individuals (an association between diarrhea and IgA was not significant). CONCLUSION: These results suggest that the salivary IgG specific to Cryptosporidium antigens warrants further evaluation as a potential indicator of recent infections