Neurophysiological Aspects of Natural Science Training of Future Psychologists in Higher Education Institutions in Finland and Sweden

The relevance of the study of the natural science training of future psychologists for the presence of neuroscientific knowledge in the content of education lies in the fact that neurosciences have penetrated all spheres of socionic areas of training and are a synergistic component for the humanitarian aspects of human psychology. The aim of our article is to investigate the content component of psychological education in the universities of Finland and Sweden in order to determine its relevance to the modern interdisciplinary humanities and natural sciences paradigm, in particular the application of neuroscience in the training of psychologists. It was found that the neurophysiological aspect of psychological education (in parallel with the environmental) at the universities of Finland and Sweden is implemented through the implementation of disciplines, focused on the study of the neurophysiological nature of higher nervous activity (compulsory disciplines) and mainly neurophysiological diagnostic and cognitively oriented selective disciplines. There is a difference in the approach to planning the training of future psychologists: in Finland, lists of variable disciplines are approved, in Sweden only compulsory subjects are regulated, and in the variable component students have full academic freedom. It has been established that higher psychological education in Sweden and Finland is fully consistent with the tendencies of today’s society, in which there is a "blurring" of boundaries between scientific fields and an orientation towards building a student's personal educational space.</p

The Process of Individual Decision-Making in Non-Standard Situations: A Theoretical Aspect: Theoretical and Neuropsychological Aspects

The importance of knowing the processes of choice, decision-making is determined by the objective role that they play in the organization of human activity. An important feature of man is his unique ability to make decisions in the most difficult conditions of activity, which are characterized by high uncertainty, the presence of many inconsistent criteria, lack of time, high responsibility and more. The target effectiveness of the decision can be assessed only after its implementation, but the prediction of potential decisions is possible only if the study of its neuropsychological mechanisms. Cost-effectiveness is characterized by intellectual, physical, neuropsychological and material costs of decision-making. The non-standard situation, as a rule, seeks to reduce cost-effectiveness, because in this case the solutions are achieved by the exertion of intellectual, emotional and physical forces and is determined by the ability of the individual to act in such an environment. The neuropsychological mechanisms of such decisions are of interest to science in terms of ensuring the adequacy and timing of such decisions, which is hypothetically related to the morphological and psychoneurological characteristics of the subjects of action. In the context of our study, it is important to conduct a thorough psychological analysis of different types of unusual situations in the coach and find ways to improve the effectiveness of decisions, which primarily depends on the level of psychological readiness of the individual to perform its.</em

Introspectiveness of Higher Education Students: Study and Development

The change in strategic guidelines in Russian education is associated with a revision of the goals of teaching and upbringing. However, the emphasis of reforms has shifted towards the formation of the required professional competences at this stage in the development of the education system of the Russian Federation. We think that it is possible to achieve the set goal of higher education through the development of the introspectiveness as a quality of the personality of students. The formation of the introspectiveness in a future specialist will have an effect on the successful mastery, expansion and transformation of social experience, as well as the internal plan of action. Thus, demonstrating the formed introspectiveness as a personality trait, the student is able to organize his educational activities independently, activities to cognize the surrounding reality and his inner world, as well as self-determine in various life situations, including the development of general cultural and professional competences. In this regard, the emphasis in the issue of developing the introspectiveness of students is made on specifying the conditions that must be created at a higher education institution for the manifestation and formation of this personality quality. The purpose of the article is to study the level of the introspectiveness of university students and develop psychological and pedagogical conditions that develop this personality quality. The leading techniques for the study of this problem were the following: Q-sort Technique; the technique for diagnostics of an individual measure of the introspectiveness degree. At the stage of the ascertaining experiment, the levels of the introspectiveness of university students were revealed. The results of the ascertaining experiment convincingly demonstrated the need to organize special work to develop the introspectiveness of students. The authors substantiated that the success of developing students’ introspectiveness is ensured by the created psychological and pedagogical conditions. A model of developing the introspectiveness as a personality quality of a future professional has been developed and tested. The results of this study create opportunities for further development of the problem in the context of the organization of lectures in the learning process for students of different courses and types of specialization. The article is intended for psychologists, tutors, education managers

Гендерні особливості професійного становлення особистості студента

У статті досліджуються гендерні особливості професійного становлення особистості студента, що супроводжується зміною уявлень індивіда про себе і своє місце у соціальному світі і світі професій. Гендер надає соціально рольовий статус особистості, який визначає можливості в освіті, професійній діяльності, суспільному виробництві. У зв’язку з цим важливим аспектом стає вивчення професійного становлення з позиції гендерного підходу, коли в центрі уваги стає учень і його особистісні особливості.The author investigates gender features of the professional development of a student, which are followed up by the changes in self-viewpoint and the place in the society.Gender is one of the basic dimensions of the social structure which comprises a social system alongside with other soсial and cultural features (race, age etc).Gender gives social and role status to a person. Such status defines possibilities in the professional activity and social relationships. All this makes the gender-based view an important aspect in the process of research of such category as professional development. This process is based upon the approach that a student and his/her personal features are in are in the main focus.Nowadays, we witness how gender roles are diminished; gender stereotypes are destroyed. This fact is proved by the number of national and foreign scientists. The process of professional development can become more efficient if gender approach is used. The proactive pedagogical assistance has to be in place.Authors underline that career preferences depend on gender characteristics

Реалізація наративного підходу в психологічному консультуванні за допомогою метафоричних асоціативних карт (мак)

The article is dedicated to the analysis of the possibilities of the metaphoric associative cards usage when applying the narrative approach in the psychological consulting. The cards are considered as the instruments for the multimodal stimulation of the client towards the comprehension of his intentions (beliefs and values) and the intended choice of the preferred life stories. Narrative exercises are a partnership between psychologist and the patient. These exercises enable a patient to switch from the familiar and well-known being to the “possible” state. Narrative consultant uses various communicative methods to let the partner applying to his strengths or weaknesses. Metaphoric cards stimulate the associative thinking and encourage the client’s story. The cards are the external mechanism for structuring the self perception of the particular situation. The metaphoric nature of the pictures lets a client to perceive the problems in a dissociated manner. This reduces the resistance and allows to overcome the psychological defense. The visual metaphors carry multiple impacts on the client’s inner world. Being underpinned with the verbal metaphors, the impacts become even stronger. The metaphoric nature of the cards is revealed both on the image-perception level and during the communication with the psychologist. A client may easily tell about the negative images without binding this image with himself. The problem can be analyzed with the help of the hypothetic heroes and their stories; the way-outs can be analyzed and investigated. The result of such consultancy is the fact that a client considers himself as the subject in his story. The “safe territory” is formed so that a client can consider his life from the resource position and distance himself from the true to life experience which can be rather traumatic. Such position can help a client to take the right choice and the his life towards the needed directionСтатья посвящена анализу возможностей применения метафорических ассоциативных карт при осуществлении нарративного подхода в психологичеcкой консультации. Карты рассматриваются как инструмент для мультимодальной стимуляции клиента к осознанию им своих интенций (аффективно-личностных значений событий, убеждений и ценностей) и осознанному выбору предпочитаемых жизненных историй. Нарративная практика представляет собой партнерство и сотрудничество психолога и человека, обратившегося за помощью, которое, основываясь на уже имеющихся у человека знаниях и умениях, позволяет перейти от знакомого и привычного к тому, что возможно. Нарративный консультант применяет различные коммуникативные приемы, позволяя партнеру обращаться к своей силе или к своей слабости. Метафорические карты при этом выступают стимуляторами ассоциирования, побуждают рассказ клиента, являются внешней опорой для структурирования собственного восприятия ситуации. Метафоричность изображений МАК позволяет клиенту воспринимать проблемы диссоциированно, что снижает сопротивление, позволяет обойти психологические защиты. Зрительные метафоры карт несут в себе множественные возможности воздействия на внутренний мир клиента, а, подкрепленные словесными метафорами, становятся еще сильнее. Метафоричность карт проявляется как на уровне восприятия клиентом картинки, так и на уровне его общения с психологом. Карты позволяют свободно говорить о негативе на картинке, не связывая его с собой; сочинять истории о героях, исследовать их проблемы, искать пути выхода из сложных ситуаций. Итогом такой работы является то, что клиент чувствует себя в большей степени субъектом своей жизни. В результате у человека формируется “безопасная территория идентичности”, он может взглянуть на свою жизнь с ресурсной позиции, дистанцироваться от непосредственно переживаемого опыта, в частности травмирующего, и совершать осознанный выбор, меняя свое воспри- ятие жизни в желаемую сторонуСтаттю присвячено аналізу можливостей застосування метафоричних асоціативних карт при здійсненні наративного підходу в психологичній консультації. Карти розглядаються як інструмент для мультимодальної стимуляції клієнта до усвідомлення ним своїх інтенцій (афективно-особистісних значень подій, переконань і цінностей) і усвідомленому вибору бажаних життєвих історій. Наративна практика – це партнерство психолога і людини, що звернулася за допомогою, яке, базуючись на вже наявних у людини знаннях і уміннях, дозволяє перейти від знайомого і звичного до того, що можливо. Наративний консультант застосовує різні комунікативні прийоми, дозволяючи партнеру звертатися до своєї сили або до своєї слабкості. Метафоричні карти при цьому є стимуляторами асоціювання, спонукають розповідь клієнта, є зовнішньою опорою для структурування власного сприйняття ситуації. Метафоричність зображень МАК дозволяє клієнту сприймати проблеми дисоційовано, що знижує опір, дозволяє обійти психологічний захист. Зорові метафори карт мають множинні можливості впливу на внутрішній світ клієнта, а, підкріплені словесними метафорами, стають ще сильніше. Метафоричність карт виявляється як на рівні сприйняття клієнтом картинки, так і на рівні його спілкування з психологом. Карти дозволяють вільно говорити про негатив на картинці, не зв'язуючи його із собою; складати історії про героїв, досліджувати їхні проблеми, шукати шляхи виходу зі складних ситуацій. Підсумком такої роботи є те, що клієнт відчуває себе більшою мірою суб'єктом свого життя. В результаті у людини формується “безпечна територія ідентичності”, він може поглянути на своє життя з ресурсної позиції, дистанціюватися від безпосередньо пережитого досвіду, зокрема травмуючого, і здійснювати усвідомлений вибір, змінюючи своє сприйняття життя в бажану сторон

Introspectiveness of Higher Education Students: Study and Development

The change in strategic guidelines in Russian education is associated with a revision of the goals of teaching and upbringing. However, the emphasis of reforms has shifted towards the formation of the required professional competences at this stage in the development of the education system of the Russian Federation. We think that it is possible to achieve the set goal of higher education through the development of the introspectiveness as a quality of the personality of students. The formation of the introspectiveness in a future specialist will have an effect on the successful mastery, expansion and transformation of social experience, as well as the internal plan of action. Thus, demonstrating the formed introspectiveness as a personality trait, the student is able to organize his educational activities independently, activities to cognize the surrounding reality and his inner world, as well as self-determine in various life situations, including the development of general cultural and professional competences. In this regard, the emphasis in the issue of developing the introspectiveness of students is made on specifying the conditions that must be created at a higher education institution for the manifestation and formation of this personality quality. The purpose of the article is to study the level of the introspectiveness of university students and develop psychological and pedagogical conditions that develop this personality quality. The leading techniques for the study of this problem were the following: Q-sort Technique; the technique for diagnostics of an individual measure of the introspectiveness degree. At the stage of the ascertaining experiment, the levels of the introspectiveness of university students were revealed. The results of the ascertaining experiment convincingly demonstrated the need to organize special work to develop the introspectiveness of students. The authors substantiated that the success of developing students’ introspectiveness is ensured by the created psychological and pedagogical conditions. A model of developing the introspectiveness as a personality quality of a future professional has been developed and tested. The results of this study create opportunities for further development of the problem in the context of the organization of lectures in the learning process for students of different courses and types of specialization. The article is intended for psychologists, tutors, education managers.El cambio en las pautas estratégicas en la educación rusa está asociado con una revisión de los objetivos de la enseñanza y la educación. Sin embargo, el énfasis de las reformas se ha desplazado hacia la formación de las competencias profesionales necesarias en esta etapa del desarrollo del sistema educativo de la Federación de Rusia. Pensamos que es posible lograr el objetivo planteado de la educación superior a través del desarrollo de la introspectividad como una cualidad de la personalidad de los estudiantes. La formación de la introspectividad en un futuro especialista tendrá un efecto en el dominio, expansión y transformación exitosa de la experiencia social, así como en el plan de acción interno. Así, demostrando la introspectividad formada como un rasgo de personalidad, el estudiante es capaz de organizar sus actividades educativas de forma independiente, actividades para conocer la realidad circundante y su mundo interior, así como autodeterminarse en diversas situaciones de la vida, incluido el desarrollo de la cultura general. y competencias profesionales. En este sentido, el énfasis en el tema del desarrollo de la introspectividad de los estudiantes se hace en especificar las condiciones que deben crearse en una institución de educación superior para la manifestación y formación de esta cualidad de personalidad. El propósito del artículo es estudiar el nivel de introspectividad de los estudiantes universitarios y desarrollar las condiciones psicológicas y pedagógicas que desarrollan esta cualidad de personalidad. Las principales técnicas para el estudio de este problema fueron las siguientes: técnica de Q-sort; la técnica para el diagnóstico de una medida individual del grado de introspectividad. En la etapa del experimento de determinación, se revelaron los niveles de introspectividad de los estudiantes universitarios. Los resultados del experimento de comprobación demostraron de manera convincente la necesidad de organizar un trabajo especial para desarrollar la introspectividad de los estudiantes. Los autores corroboraron que el éxito en el desarrollo de la introspectividad de los estudiantes está garantizado por las condiciones psicológicas y pedagógicas creadas. Se ha desarrollado y probado un modelo de desarrollo de la introspectividad como cualidad de personalidad de un futuro profesional. Los resultados de este estudio crean oportunidades para un mayor desarrollo del problema en el contexto de la organización de conferencias en el proceso de aprendizaje para estudiantes de diferentes cursos y tipos de especialización. El artículo está dirigido a psicólogos, tutores, gestores educativos