Stability and electrokinetic potential of silicon carbide suspensions in aqueous organic media

The method of electroosmosis was used to study the dependence of the electrokinetic potential of silicon carbide suspensions in mixtures of water -n. alcohol. The reasons for the dependence of the electrokinetic potential on the composition of the intermicellar liquid are discussed

Визначення гострої токсичності лікарської форми «Латирон»

Topicality. Medical plants since olden times attracted attention for researchers by curative properties of its bioactive substances. Searching and creation of medicinal preparations of plant origin is one of the major tasks of pharmaceutical science. From data of folk medicine sowing is different characteristics, and one of them – anti-arrhythmic. By the previous researches conducted on the department of physiology of NUPH perspective of the use of medicinal form “Latiron” was well-proven.Aim. The aim of this research was experimental study of acute toxicity of the medicinal form “Latiron” in tablets.                                                              Materials and methods. The acute toxicity of the medicinal form “Latiron” in tablets had been studied in experimental on two types of laboratory animal: mice and rats at two ways of introduction: intragastric and intraperitoneal. Connections entered as water solutions.                                                        Results and discussion. The analysis of results testifies that the medium-lethal dose of preparation at intraperitoneal introduction for mice makes 3740 mg/kg, and for rats 2310 mg/kg, intragastric introduction to ”Latiron” mice in doses a from 4000 to 6000 mg/kg, a from 6000 to 11000 mg/kg of body weight allowed rats to set that LD50, for mice makes 4870 mg/kg, for rats 1948 mg/kg. Watching animals was conducted during 3-th days. At comparison of acute toxicity of “Latiron” and preparations of comparison of “Latiron” in 3.8 times less toxic than aymalin and in 4.6 times – of alapinine.                                      Conclusions. Summarizing the got results, it is possible to draw conclusion, that “Latiron” for K. K. Sidorov`s classification has been proven to belong to practically non-toxic substances. “Latiron” is less toxic than aymalin in 3.8 times, and alapinine in 4.6 times. The therapeutic index of ”Latiron”, which characterizes the therapeutic action range, is greater in 6.4 times that the one of aymalin in 9.4 times than the index of alapinine.Актуальность. Лекарственные растения издавна привлекают внимание у исследователей как носители биологически активных веществ, что обусловливает их лечебные свойства. Поиск и создание лекарственных препаратов растительного происхождения – одна из важнейших задач фармацевтической науки. По данным народной медицини чина посевная имеет различные свойства, одно из которых – антиаритмическое. Предыдущими исследованиями, проведенными на кафедре физиологии НФаУ, было доказано перспективность использования комплекса БАВ из чины посевной.Целью данного исследования явилось экспериментальное изучение острой токсичности лекарственной формы «Латирон».Материалы и методы. Острую токсичность латирона изучали на двух видах животных: мышах и крысах при двух путях введения: внутрижелудочном и внутрибрюшинном. Соединения вводили в виде водных растворов.  Результаты и их обсуждение. Анализ результатов свидетельствует о том, что среднесмертельная доза препарата при внутрибрюшинном введении для мышей составляет 3740 мг/кг, а для крыс 2310 мг/кг; внутрижелудочное введение латирона мышам в дозах от 4000 до 6000 мг/кг, а крысам от 6000 до 11000 мг/кг массы тела позволило установить, что LD50, для мышей составляет 4870 мг/кг, а для крыс 1948 мг/кг. Наблюдение за животными проводили на протяжении 3-х суток. При сравнении острой токсичности латирона и препаратов сравнения выяснили, что латирон в 3,8 раза менее токсичен, чем аймалин и в 4,6 раза чем аллапинин.                                      Выводы. Обобщая полученные результаты, можно сделать вывод, что латирон по классификации Сидорова К. К. относится к практически нетоксичным веществам, а по отношению к препаратам сравнения он в 3,8 раза менее токсичен, чем аймалин и в 4,6 раза чем аллапинин.Актуальність. Лікарські рослини здавна привертають увагу дослідників як носії біологічно активних речовин, що зумовлює їх цілющі властивості. Пошук та створення лікарських препаратів рослинного походження – одна з найважливіших задач фармацевтичної науки. За даними народної медицини чина посівна має різні властивості, одна з яких – протиаритмічна. Результати попередніх досліджень, проведених на кафедрі фізіології НФаУ, довели перспективність використання комплексу біологічно активних речовин з чини посівної. Метою даного дослідження стало експериментальне вивчення гострої токсичності лікарської форми «Латирон».Матеріали та методи. Гостру токсичність латирону вивчали на двох видах тварин: мишах і щурах при двох шляхах уведення: внутрішньошлунковому і внутрішньоочеревинному. Сполуки вводили у вигляді водних розчинів.Результати та їх обговорення. Аналіз результатів свідчить про те, що середньосмертельна доза латирону при внутрішньоочеревинному введенні для мишей становить 3740 мг/кг, а для шурів – 2310 мг/кг; внутрішньошлункове введення латирону мишам у дозах від 4000 до 6000 мг/кг, а щурам від 6000 до 11000 мг/кг маси тіла дозволило встановити, що LD50, для мишей складає 4870 мг/кг, для щурів – 1948 мг/кг. Спостереження за тваринами вели впродовж 3-х діб. При порівнянні гострої токсичності латирону з препаратами порівняння встановили, що латирон у 3,8 рази менш токсичний за аймалін і в 4,6 рази – за алапінін.Висновки. Узагальнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що латирон за класифікацією Сидорова К. К. відноситься до практично нетоксичних речовин, а в порівнянні з препаратами порівняння у 3,8 рази менш токсичний за аймалін і в 4,6 рази – за алапінін

Spin-flop transition in uniaxial antiferromagnets: magnetic phases, reorientation effects, multidomain states

The classical spin-flop is the field-driven first-order reorientation transition in easy-axis antiferromagnets. A comprehensive phenomenological theory of easy-axis antiferromagnets displaying spin-flops is developed. It is shown how the hierarchy of magnetic coupling strengths in these antiferromagnets causes a strongly pronounced two-scale character in their magnetic phase structure. In contrast to the major part of the magnetic phase diagram, these antiferromagnets near the spin-flop region are described by an effective model akin to uniaxial ferromagnets. For a consistent theoretical description both higher-order anisotropy contributions and dipolar stray-fields have to be taken into account near the spin-flop. In particular, thermodynamically stable multidomain states exist in the spin-flop region, owing to the phase coexistence at this first-order transition. For this region, equilibrium spin-configurations and parameters of the multidomain states are derived as functions of the external magnetic field. The components of the magnetic susceptibility tensor are calculated for homogeneous and multidomain states in the vicinity of the spin-flop. The remarkable anomalies in these measurable quantities provide an efficient method to investigate magnetic states and to determine materials parameters in bulk and confined antiferromagnets, as well as in nanoscale synthetic antiferromagnets. The method is demonstrated for experimental data on the magnetic properties near the spin-flop region in the orthorhombic layered antiferromagnet (C_2H_5NH_3)_2CuCl_4.Comment: (15 pages, 12 figures; 2nd version: improved notation and figures, correction of various typos

Insulin-Like Growth Factor I Does Not Drive New Bone Formation in Experimental Arthritis

Insulin like growth factor (IGF)-I can act on a variety of cells involved in cartilage and bone repair, yet IGF-I has not been studied extensively in the context of inflammatory arthritis. The objective of this study was to investigate whether IGF-I overexpression in the osteoblast lineage could lead to increased reparative or pathological bone formation in rheumatoid arthritis and/or spondyloarthritis respectively.status: publishe

Structure of Core-Shell Ni/Au Nanoparticles Synthesized in Two-Stage Process From Aqueous Salt Solutions

Core-shell Ni/Au nanoparticles are synthesized in a two-stage process in aqueous solutions. The core-shell structure of the synthesized particles is proven by using results of HRTEM, TEM, SAXS and CVA methods. The thickness of the core is estimated at 1 nm and it is formed from 1–2 layers of mutually oriented gold crystallites. The CVA results show that the Au-shells are nanoporous, and that a layer of nickel oxidation products is formed. These results were obtained by using Vis spectrophotometer, TEM, HRTEM, SAXS, CVA and elemental analysis