СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ: РОЛЬ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ

Nowadays polycystic ovary syndrome (PCOS) is the most common endocrine pathology among females of reproductive age (about 6 % are affected). One of the main methods for diagnostics of this pathology is ultrasonography. The main criteria are measurements of the volume of ovaries and determination of the number of antral follicles. Transvaginal sensor is best suited for this reason, as it allows good visualization of the ovaries and their internal structure. In women with obesity and a regular menstrual cycle, ultrasound should be performed in the early follicular phase. In patients with oligomenorrhea or amenorrhea, the test should be performed between 3 and 5 days after menstruation, caused by progesterone. The calculation is based upon a simple formula. The volume of the ovary 10 cm2 is considered to be the threshold for polycystic ovaries. The ovary with a volume of more than 10 cm2 should be considered as one with polycystic alterations. When counting follicles in the ovary, a key technical point in assessing their quantity is the presence of anthropocytic follicles around the stroma of ovary, which has increased echogenity. 12 or more antral follicles with a diameter 2–9 mm in one ovary is an ultrasound criterion for polycystic ovaries. All females with suspected PCOS, as well as with ovulatory dysfunction and hyperandrogenism, need to be exposed to transvaginal sonography in the follicular phase of the menstrual cycle where two main criteria are determined – the volume of ovaries and the number of antral follicles there.На сегодняшний день синдром поликистозных яичников является самой распространенной эндокринной патологией у женщин репродуктивного возраста (около 6 %). Одним из основных методов диагностики этой патологии является ультрасонография. Главными критериями сейчас остаются измерения объема яичников и определение количества антральных фолликулов. Оптимальным при проведении УЗИ является применение трансвагинального датчика, поскольку он позволяет хорошо визуализировать яичники и их внутреннюю структуру. У женщин с ожирением и регулярным менструальным циклом УЗИ нужно проводить в раннюю фолликулярную фазу. У пациенток с олиго- или аменореей обследование должно проводиться в период между 3-м и 5-м днем, после того как менструация была вызвана прогестероном. Калькуляция производится на основе простой формулы. Объем яичника 10 см3 считается предельным порогом для поликистозных яичников. Яичник объемом более 10 см3 следует рассматривать как поликистозно измененный. При подсчете фолликулов в яичниках ключевым техническим моментом оценки их количества является наличие антральных фолликулов вокруг стромы яичника, которая имеет повышенную эхогенность. 12 и более антральных фолликулов диаметром 2–9 мм в одном яичнике являются ультразвуковым критерием поликистозных яичников. Всем женщинам с подозрением на синдром поликистозных яичников, а также с овуляторной дисфункцией и гиперандрогенией, необходимо проводить трансвагинальную сонографию в фолликулярной фазе менструального цикла и определять два основных критерия – объем яичников и количество антральных фолликулов в них.На сьогодні синдром полікістозних яєчників є найпоширенішою ендокринною патологією в жінок репродуктивного віку (близько 6 %). Одним з основних методів діагностики цієї патології є ультрасонографія. Головними критеріями зараз залишаються вимірювання об’єму яєчників та визначення кількості антральних фолікулів. Оптимальним при проведенні ультрасонографії є застосування трансвагінального датчика, оскільки він дозволяє добре візуалізувати яєчники та їх внутрішню структуру. У жінок з ожирінням та регулярним менструальним циклом УЗД треба проводити в ранню фолікулярну фазу. У пацієнток з оліго- чи аменореєю обстеження повинно проводитися в період між 3-м і 5-м днем, після того як менструація була викликана прогестероном. Калькуляцію проводять на основі простої формули. Об’єм яєчника 10 см3 вважають межовим порогом для полікістозних яєчників. Яєчник об’ємом понад 10 см3 слід трактувати як полікістозно змінений. При підрахунку фолікулів у яєчниках ключовим технічним моментом оцінки їх кількості є наявність антральних фолікулів навколо строми яєчника, яка має підвищену ехогенність. 12 і більше антральних фолікулів діаметром 2–9 мм в одному яєчнику є ультразвуковим критерієм полікістозних яєчників. Всім жінкам із підозрою на синдром полікістозних яєчників, а також з овуляторною дисфункцією та гіперандрогенією, необхідно проводити трансвагінальну сонографію у фолікулярній фазі менструального циклу і визначати два основні критерії – об’єм яєчників та кількість антральних фолікулів у них

ВИЗНАЧЕННЯ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК У ГОРОБИНИ ПЛОДАХ

Introduction. Mountain ash (Sorbus aucuparia L.) of the Rose family (Rosaceae) is widespread in Ukraine as a valuable fruit, medicinal and ornamental plant. The main biologically active substances of fruit of Mountain ash are phenolic compounds, organic acids, carbohydrates, vitamins and terpenoids, which determine their diuretic, choleretic, antioxidant, anti-inflammatory, hemostatic actions. The quality of fruit of Sorbus aucuparia is regulated by the requirements of article “Fructus Sorbi” by the 11th Edition of USSR Pharmacopoeia, however, sections of the article need to be harmonized with the modern requirements of State Pharmacopoeia of Ukraine and European Pharmacopoeia. The aim of the study – to determine the content of phenolic compounds, hydroxycinnamic acids and polyphenols in fruit of Sorbus aucuparia for further standardization of raw material. Research Methods. In fruit of Sorbus aucuparia the content of phenolic compounds was determined by HPLC, hydroxycinnamic acids and polyphenols – by the method of absorption spectrophotometry. Results and Discussion. In fruit of Sorbus aucuparia 6 phenolic compounds were identified: 2 hydroxycinnamic acids (chlorogenic and caffeic) and 4 flavonoids (catechin, rutin, quercetin, naringin). In raw material chlorogenic acid predominates from hydroxycinnamic acids (2329.74±0.27) mcg/g, rutin – from flavonoids (128.8±0.06) mcg/g. The amount of phenolic compounds in Mountain ash fruit is 5717.74 mcg/g, among them hydroxycinnamic acids – 62 %, flavonoids – 16.6 %. In fruit of Sorbus aucuparia the content of hydroxycinnamic acids is from (1.53±0.06) % to (2.61±0.05) % in terms of chlorogenic acid, the content of polyphenols – from (0.62±0.03) % to (0.92±0.05) % in terms of pyrogallol. Conclusion. The content of phenolic compounds, hydroxycinnamic acids and polyphenols was determined in fruit of Sorbus aucuparia. The results of the study of content of hydroxycinnamic acids in the raw material were used in the development of the project of monograph of State Pharmacopoeia of Ukraine “Sorbi aucupariae fructusN”.Вступление. Рябина обыкновенная (Sorbus aucuparia L.) из семейства розовые (Rosaceae) широко распространена в Украине как ценное плодовое, лекарственное и декоративное растение. Основными биологически активными веществами рябины плодов являются фенольные соединения, органические кислоты, углеводы, витамины и терпеноиды, обуславливающие их мочегонное, желчегонное, антиоксидантное, противовоспалительное, кровоостанавливающее действия. Качество рябины плодов регламентируется требованиями статьи “Плоды рябины” ГФ СССР ХІ издания, однако ее разделы требуют гармонизации с современными требованиями ГФУ и ЕФ. Цель исследования – определить содержание фенольных соединений, гидроксикоричных кислот и полифенолов в рябины плодах для дальнейшей стандартизации сырья. Методы исследования. Содержание фенольных соединений в рябины плодах определяли методом высокоэффективной жидкостной хроматографии, гидроксикоричных кислот и полифенолов – методом абсорбционной спектрофотометрии. Результаты и обсуждение. В рябины плодах идентифицировано 6 фенольных соединений: 2 гидроксикоричные кислоты (хлорогеновую и кофейную) и 4 флавоноида (катехин, рутин, кверцетин, нарингин). Из гидроксикоричных кислот в сырье преобладает хлорогеновая кислота ((2329,74±0,27) мкг/г), из флавоноидов – рутин ((128,80±0,06) мкг/г). Сумма фенольных соединений в рябины плодах составляет 5717,74 мкг/г, из них гидроксикоричных кислот – 62 %, флавоноидов – 16,6 %. В рябины плодах содержание гидроксикоричных кислот составляет от (1,53±0,06) до (2,61±0,05) % в пересчете на хлорогеновую кислоту, содержание полифенолов – от (0,62±0,03) до (0,92±0,05) % в пересчете на пирогаллол. Вывод. В рябины плодах определено содержание фенольных соединений, гидроксикоричных кислот и полифенолов. Результаты исследования содержания гидроксикоричных кислот в сырье использованы при разработке проекта монографии ГФУ “Рябины плодыN”.Вступ. Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) з родини розові (Rosaceae) широко розповсюджена в Україні як цінна плодова, лікарська і декоративна рослина. Основними біологічно активними речовинами горобини плодів є фенольні сполуки, органічні кислоти, вуглеводи, вітаміни і терпеноїди, які зумовлюють їх сечогінну, жовчогінну, антиоксидантну, протизапальну, кровоспинну дії. Якість горобини плодів регламентується вимогами статті “Плоди горобини” ДФ СРСР ХІ видання, проте її розділи потребують гармонізації із сучасними вимогами ДФУ та ЄФ. Мета дослідження – визначити вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів у горобини плодах для подальшої стандартизації сировини. Методи дослідження. Вміст фенольних сполук у горобини плодах визначали методом високоефективної рідинної хроматографії, гідроксикоричних кислот і поліфенолів – методом абсорбційної спектрофотометрії. Результати й обговорення. У горобини плодах ідентифіковано 6 фенольних сполук: 2 гідроксикоричні кислоти (хлорогенову і кофейну) та 4 флавоноїди (катехін, рутин, кверцетин, нарингін). Із гідроксикоричних кислот у сировині переважає хлорогенова кислота ((2329,74±0,27) мкг/г), із флавоноїдів – рутин ((128,80±0,06) мкг/г). Сума фенольних сполук у горобини плодах становить 5717,74 мкг/г, із них гідроксикоричних кислот – 62 %, флавоноїдів – 16,6 %. У горобини плодах вміст гідроксикоричних кислот становить від (1,53±0,06) до (2,61±0,05) % у перерахунку на хлорогенову кислоту, вміст поліфенолів – від (0,62±0,03) до (0,92±0,05) % у перерахунку на пірогалол. Висновок. У горобини плодах визначено вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів. Результати дослідження вмісту гідроксикоричних кислот у сировині використано при розробці проекту монографії ДФУ “Горобини плодиN”

УДОСКОНАЛЕННЯ ДОПОМОГИ ПРИ ПРОЛОНГОВАНІЙ ЛАТЕНТНІЙ ФАЗІ ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ У ЖІНОК ІЗ ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮ

The aim of the study – to improve the assistance in the prolonged latent phase of the first period of labor in the obstetric patients with primary arterial hypotension to provide the reduction of perinatal pathology. Materials and Methods. For realization of research tasks the following clinical groups of pregnant women were formed: I – 50 parturients with primary arterial hypotension, who underwent correction of hemodynamic disorders in the latent phase of the first period of childbirth; ІІ – 48 parturients with primary arterial hypotension in the latent phase of the first period of labor; ІІІ – 30 parturients with primary arterial hypotension with physiological course of deliveries in the term 39–41 weeks. All pregnant women gave birth for the first time. Dopplerometric examination included evaluation of blood flow in the uterus (UA) and the spiral arteries (SA). In an ultrasound study, the M-method evaluated the respiratory motion of the fetus in a longitudinal and transverse section. Results and Discussion. In both groups of surveillance of the parturients with primary arterial hypotension there was a prolonged latent phase of the first period of labor. In the 2nd group of observation without conducting hemodynamic correction, the duration of the latent phase was (14.5±2.5) (8.0–18.5) hours. Indicators of vascular resistance in UA and SA exceeded the normative by 21–35 %. In assessing the respiratory movements of the fetus, the manifestations of pathological biophysical activity occurred in 16.7 % of cases. Given that the enhancement of the parasympathetic nervous system is one of the pathogenetic links of gestational complications both during pregnancy and in pregnant women, a selective blocker of m-cholinoreceptors Buskopan was used to correct hemodynamic disorders. The use of Buscopane contributed to a decrease in vascular resistance in UA and SA in 1.3 and 1.2 times respectively; provided acceleration of the process of opening the cervix in childbirth by 1.2 times and shortening the duration of the latent phase to (10.2±1.3) (5.5–13.5) hours. Manifestations of pathological biophysical activity of the fetus occurred only in 6.0 % of cases. Conclusion. Correction of hemodynamic disorders in the prolonged latent phase of the first period of childbirth in the parturient with primary arterial hypotension ensures the progress of labor in 94 % of cases, reduces the incidence of children in the state of asphyxiation by 2.8 times and reduces the incidence of operative delivery in 2.7 times.Цель исследования – усовершенствование помощи при пролонгированной латентной фазе первого периода родов у рожениц с первичной артериальной гипотонией (ПАГ) для обеспечения снижения перинатальной патологии. Материалы и методы. Для реализации заданий исследования сформированы следующие клинические группы беременных: І – 50 рожениц с ПАГ, которым проводили коррекцию гемодинамических расстройств в латентной фазе первого периода родов; ІІ – 48 рожениц с ПАГ в латентной фазе первого периода родов; ІІІ – 30 рожениц без ПАГ с физиологичес­ким течением родов в сроке 39–41 нед. Все беременные рожали впервые. Допплерометрическое исследование включало оценку кровотока в маточных (МА) и спиралевидных артериях (СА). При ультразвуковом исследовании с помощью М-метода осуществляли оценку дыхательных движений плода в продольном и поперечном разрезе. Результаты исследования и их обсуждение. В обеих группах наблюдения рожениц с ПАГ имела место пролонгированная латентная фаза первого периода родов. Во ІІ группе наблюдения без проведения гемодинамической коррекции продолжительность латентной фазы составила 14,5±2,5 (8,0–18,5) ч. Показатели сосудистой резистентности в МА и СА превышали нормативные на 21–35 %. При оценке дыхательных движений плода проявления патологической биофизичной активности наблюдались в 16,7 % случаев. Учитывая то, что усиление работы парасимпатической нервной системы является одним из патогенетических звеньев возникновения гестационных осложнений как при беременности, так и в родах у жещин с ПАГ, с целью коррекции гемодинамических расстройств был использован селективный блокатор м-холинорецепторов Бускопан. Применение Бускопана способствовало снижению показателей сосудистого сопротивления в МА и СА в 1,3 и 1,2 раза соответственно; обеспечивало ускорение процесса раскрытия шейки в родах в 1,2 раза и укорочение длительности латентной фазы до 10,2±1,3 (5,5–13,5) ч. Проявления патологической биофизической активности плода имели место только у 6,0 % случаев. Вывод. Коррекция гемодинамических расстройств при пролонгированной латентной фазе первого периода родов у рожениц с ПАГ обеспечивает прогресс родов в 94 % случаев, снижает частоту рождения детей в состоянии асфиксии в 2,8 раза и снижает частоту оперативного родоразрешения в 2,7 раза.Мета дослідження – удосконалення допомоги при пролонгованій латентній фазі першого періоду пологів у роділь із первинною артеріальною гіпотонією (ПАГ) для забезпечення зниження перинатальної патології. Матеріали та методи. Для реалізації завдань дослідження сформовані такі клінічні групи вагітних: І – 50 роділь із ПАГ, яким проводили корекцію гемодинамічних розладів у латентній фазі першого періоду пологів; ІІ – 48 роділь із ПАГ у латентній фазі першого періоду пологів; ІІІ – 30 роділь без ПАГ із фізіологічним перебігом пологів у терміні 39–41 тиж. Всі вагітні народжували вперше. Доплерометричне дослідження включало оцінку кровотоку в маткових (МА) та спіральних артеріях (СА). При ультразвуковому дослідженні за допомогою М-методу здійснювали оцінку дихальних рухів плода у поздовжньому та поперечному розрізі. Результати дослідження та їх обговорення. В обох групах спостереження роділь із ПАГ мала місце пролонгована латентна фаза першого періоду пологів. У ІІ групі спостереження без проведення гемодинамічної корекції тривалість латентної фази склала 14,5±2,5 (8,0–18,5) год. Показники судинної резистентності в МА і СА перевищували нормативні на 21–35 %. При оцінці дихальних рухів плода прояви патологічної біофізичної активності мали місце у 16,7 % випадків. Враховуючи те, що посилення роботи парасимпатичної нервової системи є однією з патогенетичних ланок виникнення гестаційних ускладнень як при вагітності, так і в пологах у жінок із ПАГ, із метою корекції гемодинамічних розладів був застосований селективний блокатор м-холінорецепторів Бускопан. Застосування Бускопану сприяло зниженню показників судинного опору в МА і СА в 1,3 та 1,2 раза відповідно; забезпечувало прискорення процесу розкриття шийки в пологах в 1,2 раза та вкорочення тривалості латентної фази до 10,2±1,3 (5,5–13,5) год. Прояви патологічної біофізичної активності плода мали місце лише у 6,0 % випадків. Висновок. Корекція гемодинамічних розладів при пролонгованій латентній фазі першого періоду пологів у роділь із ПАГ забезпечує прогрес пологів у 94 % випадків, знижує частоту народження дітей у стані асфіксії у 2,8 раза та знижує частоту оперативного розродження у 2,7 раза

Оценка погрешности измерения геометрических параметров при помощи телевизионных информационно-измерительных систем

В статті проаналізовано проблему оцінки похибки вимірювання геометричних параметрів за допомогою телевізійних інформаційно-вимірювальних систем. Розглянуто три підходи до оцінки похибки вимірювання: геометричний, просторово-частотний та імовірнісний. Доведено, що просторово-частотний підхід внаслідок врахування реальних значень вхідного контрасту та умов формування сигналу дозволяє отримати найбільш достовірні оцінки похибки вимірювання.The problem of estimating of accuracy for measuring of geometrical parameters using television informative-measuring systems. Three approaches for estimating accuracy of measurement were considered: the geometric, spatial frequency and probabilistic. It was shown that the space-frequency approach as a result of incorporation of the real values of the input contrast and the terms of the signal can get the most accurate assessment of error.В статье проанализировано проблему оценки погрешности измерения геометрических параметров при помощи телевизионных информационно-измерительных систем. Рассмотрено три подхода к оценке погрешности измерения: геометрический, пространственно-частотный и вероятностный. Доказано, что пространственно-частотный подход вследствие учета реальных значений входного контраста и условий формирования сигнала позволяет получить наиболее достоверные оценки погрешности измерения

Дослідження хімічного складу екстрактів листя горобини звичайної та їх впливу на обмін глюкози і видільну функцію нирок у щурів

The interest in herbal products capable of normalizing carbohydrate and lipid metabolism thus counteracting the “diseases of civilization” grows steadily. Biological activity of these preparations is often mediated by phenolic compounds. In this aspect, the raw material of European mountain ash (Sorbus aucuparia L.) has significant prospects, and its fruit are used in traditional medicine in diabetes.Aim. To obtain alcohol and ethyl acetate-alcohol extracts from European mountain ash leaves, study their phenolic composition by the HPLC method, determine the effect of the extracts on glucose metabolism in intact rats, as well as evaluate the effect of the most effective extract on lipid metabolism, uric acid metabolism, and the excretory renal function.Materials and methods. The alcohol soft extract (ASE, extractant – 50 % ethanol) and the ethyl acetate-alcohol soft extract (EAASE, extractant – a mixture of ethyl acetate and 96 % ethanol (8:2) after preliminary extraction of the raw material with chloroform) were obtained from leaves of European mountain ash. Using HPLC (Shimadzu LC20 Prominence chromatograph) the phenolic composition of the extracts was studied. The effect of the extracts (100, 250, 500 mg/kg intragastrically after single administration) on glycemia was determined in intact normoglycemic rats compared to the infusion of bilberry shoots (Vaccinium myrtillus L.) at a dose of 10 ml/kg (1:10). The effect of the extract, which showed the ability to reduce glycemia (ASE at a dose of 500 mg/kg for 6 days), on the content of glucose, uric acid, urea, creatinine, triglycerides and total cholesterol in the blood and on the excretory renal function under the conditions of water diuresis was also studied.Results. Chlorogenic acid, quercitrin (predominant in EAASE; 11.61 mg/g) and rutin (predominant in ASE; 3.57 mg/g), and in small amounts gallic, neochlorogenic and caffeic acids, catechin and hyperoside were identified in the extracts by HPLC. ASE after single administration at a dose of 250 and 500 mg/kg exerted a statistically significant hypoglycemic effect in normoglycemic rats, exceeding the effect of the infusion of bilberry shoots (10 ml/kg). The effect was also present after administration for 6 days at a dose of 500 mg/kg, which was characterized by the high level of safety, since it caused neither changes in the given indicators of lipid, nitrogen, purine metabolism, nor the shifts of indicators of the excretory renal function.Conclusions. The data obtained substantiate the expediency of further studies of the extracts from European mountain ash leaves for the development of new drugs or dietary supplements.Интерес к растительным средствам, способным к нормализации процессов обмена углеводов и липидов и противодействию «болезням цивилизации», неуклонно растет. Важными биологически активными веществами таких фитопрепаратов являются фенольные соединения. В этом аспекте значительные перспективы имеет сырьё широко распространенной в Украине рябины обыкновенной (Sorbus aucuparia L.), плоды которой в народной медицине используются при сахарном диабете.Цель исследования – получение из листьев рябины обыкновенной спиртового и этилацетатно-спиртового экстрактов, исследование их фенольного состава методом ВЭЖХ, определение влияния экстрактов на обмен глюкозы у интактных крыс, а также оценка влияния наиболее эффективного экстракта на показатели обмена липидов, мочевой кислоты и выделительную функцию почек.Материалы и методы. Из листьев рябины обыкновенной получены рябины обыкновенной листьев экстракт густой спиртовый (РОЛЭГС, экстрагент – 50 % этанол) и рябины обыкновенной листьев экстракт густой этилацетатно-спиртовый (РОЛЭГЕС, экстрагент – смесь этилацетат-96 % этанол (8:2) после предварительной экстракции сырья хлороформом). Методом ВЭЖХ на хроматографе Shimadzu LC20 Prominence исследован фенольный состав экстрактов. Определено влияние экстрактов (100, 250, 500 мг/кг) внутрижелудочно однократно на гликемию у интактных нормогликемических крыс в сравнении с настоем побегов черники в дозе 10 мл/кг (1:10). Также исследовано влияние экстракта, способного снижать гликемию (РОЛЭГС в дозе 500 мг/кг в течение 6 дней), на содержание глюкозы, мочевой кислоты, мочевины, креатинина, триглицеридов и общего холестерола в крови и на выделительную функцию почек в условиях водного диуреза.Результаты. Методом ВЭЖХ в экстрактах идентифицированы хлорогеновая кислота, кверцитрин (преобладает в РОЛЭГЕС; 11,61 мг/г) и рутин (преобладает в РОЛЭГС; 3,57 мг/г), и в незначительном количестве галловая, неохлорогеновая и кофейная кислоты, катехин и гиперозид. РОЛЭГС при однократном введении в дозах 250 и 500 мг/кг оказывает у нормогликемических крыс достоверное гипогликемическое действие, по выраженности которого превышает настой побегов черники (10 мл/кг). Действие выявляется также после шестикратного введения в дозе 500 мг/кг, которая характеризуется высоким уровнем безопасности, не вызывая изменений указанных показателей липидного, азотистого, пуринового обмена, а также сдвигов показателей выделительной функции почек.Выводы. Полученные данные свидетельствуют о целесообразности дальнейшего исследования экстрактов листьев рябины обыкновенной с целью разработки новых лекарственных препаратов и диетических добавок.Інтерес до рослинних засобів, здатних нормалізувати процеси обміну вуглеводів та ліпідів і протидіяти «хворобам цивілізації», невпинно зростає. Важливими біологічно активними речовинами таких фітопрепаратів є фенольні сполуки. У цьому аспекті має значні перспективи сировина широко розповсюдженої в Україні горобини звичайної (Sorbus aucuparia L.), плоди якої в народній медицині використовуються при цукровому діабеті.Мета дослідження. Одержання з листя горобини звичайної спиртового і етилацетатно-спиртового екстрактів, дослідження їх фенольного складу методом ВЕРХ, визначення впливу екстрактів на обмін глюкози в інтактних щурів, а також оцінка впливу найефективнішого екстракту на показники обміну ліпідів, сечової кислоти та видільну функцію нирок.Матеріали та методи. З листя горобини звичайної одержано горобини звичайної листя екстракт густий спиртовий (ГЗЛЕГС, екстрагент – 50 % етанол) та горобини звичайної листя екстракт густий етилацетатно-спиртовий (ГЗЛЕГЕС, екстрагент – суміш етилацетат-96 % етанол (8:2) після попередньої екстракції сировини хлороформом). Методом ВЕРХ на хроматографі Shimadzu LC20 Prominence досліджено фенольний склад екстрактів. Визначено вплив екстрактів (100, 250, 500 мг/кг внутрішньошлунково одноразово) на глікемію в інтактних нормоглікемічних щурів у порівнянні з настоєм пагонів чорниці у дозі 10 мл/кг (1:10). Надалі досліджено вплив екстракту, який виявив здатність до зменшення глікемії (ГЗЛЕГС у дозі 500 мг/кг впродовж 6 днів), на вміст глюкози, сечової кислоти, сечовини, креатиніну, тригліцеридів і загального холестеролу у крові та на видільну функцію нирок в умовах водного діурезу.Результати. Методом ВЕРХ в екстрактах ідентифіковано хлорогенову кислоту, кверцитрин (переважає в ГЗЛЕГЕС; 11,61 мг/г) і рутин (переважає в ГЗЛЕГС; 3,57 мг/г), та в незначній кількості галову, неохлорогенову і кофейну кислоти, катехін і гіперозид. ГЗЛЕГС за одноразового введення в дозах 250 та 500 мг/кг виявляє у нормоглікемічних щурів достовірну гіпоглікемічну дію, за виразністю якої перевищує настій пагонів чорниці (10 мл/кг). Ця дія наявна також після шестиденного введення у дозі 500 мг/кг, яка характеризується високим рівнем безпечності, оскільки не спричиняє змін зазначених показників ліпідного, азотистого, пуринового обміну, а також зсувів показників видільної функції нирок. Висновки. Отримані дані свідчать про доцільність подальшого дослідження екстрактів листя горобини звичайної з метою розробки нових лікарських препаратів і дієтичних добавок

ТЕРАПІЯ ХРОНІЧНИХ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗУ З ВИКОРИСТАННЯМ АНТИТРОМБОТИЧНИХ ЗАСОБІВ.

The appiication of Distreptaza - drug with a pronounced antithrombotic and resorption action - in compiex therapy of chronic saipingoophoritis exacerbationprovides stabie ciinicai effect and promotes restoration of functionai usefuiiness of woman's reproductive system.Использование Дистрептазы - препарата с выраженным антитромботическим ирассасывающим действием - в комплексной терапии обострения хронического сальпингоофорита обеспечивает стойкий клинический эффект, способствует восстановлению функциональной полноценности репродуктивной системы женщины.Використання Дістрептази - препарату з вираженою антитромботичною і розсмоктуючою дією - у комплексній терапії загострення хронічного сальпінгоофориту забезпечує стійкий клінічний ефект, сприяє відновленню функціональної повноцінності репродуктивноїсистеми жінки

ДОПЛЕРОМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНО-ПЛОДОВОГО КРОВОПЛИНУ У ВАГІТНИХ З ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮ

The aim of the study is to research the uterine-placental-fetal hemodynamic in pregnant women with arterial hypotension. Materials and methods. Doppler study of blood flow in the uterine-placenta-fetal system is presented in 43 pregnant women with arterial hypotension and 32 pregnant women with normal arterial tension during pregnancy weeks – 20–24, 28–32, 37–41. For the assessment of haemodynamics in the mother-placenta-fetus we used a method doplerometria to study the blood flow using the device “SA-8000 EX” (Medison, South Korea) in obstetric programs with convex transduser (3.5 MHz). Doplerometric study included the observation and the assessment of blood flow in uterine arteries, artery of the umbilical cord and middle cerebral artery of the fetus. Results and discussion. The presence of irregularities in the uterine-placental-fetal system in the both examinated groups was feund In the first group indexes of vessel's resistance in the right and level uterine arterias were much more higher than in the second group. The most of changer were presented in the right uterine arteria. Hemodynamic irregularities in pregnant women with arterial hypotension were presented by increasing of the intervillage space, transversal size of regional sine, varicose expansion of parametral veins. The phenomen of venous stagnation were accompanied by the high indexes of vascular resistance in uterine arterias and more often at a dynamic supervision brought a delay of height of fetus. Study of hemodynamic indexer in the artery of umbilical cord revealed the tendency of increase of all indexes during the pregnancy in the first group and their reduction – in the second ( control) group. And it was presented increasing of all indexes in the third trimester of pregnancy in pregnant women with arterial hypotension comparing with the control group. The study of fetal hemodynamics educed the decline of the blood flow resistance in the middle cerebral artery of fetus with progress of pregnancy and centralization of blood circulation. Strengthening of cerebral circulation of the fetus is a compensatory reaction to chronic tissue hypoxia. Conclusions. Irregularities of the utero-placental blood flow that is developing in pregnant women with primary arterial hypotension, starting from the second trimester of pregnancy lead to fetal distress.Цель исследования – изучение гемодинамических процессов в системе мать–плацента–плод у беременных с первичной артериальной гипотонией. Материалы и методы. Проведено допплерометрическое исследование маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровотока у 43 беременных с первичной артериальной гипотонией и 32 здоровых беременных с нормальным артериальным давлением в сроки гестации – 20–24 нед., 28–32 нед., 37–41 нед. Для оценки состояния гемодинамики в системе мать–плацента–плод проводилось допплерометрическое исследование кровотока с помощью прибора «SA-8000 EX» (Medison, Южная Корея) в акушерских программах конвексным датчиком (3,5 МГц). Допплерометрическое исследование включало оценку кровотока в маточных артериях, артериях пуповины и средней мозговой артерии плода.Результаты исследования и их обсуждение. Выявлено закономерности становления гемодинамических процессов в системе мать–плацента–плод в обеих группах наблюдения. В группе беременных с первичной артериальной гипотонией индексы сосудистого сопротивления в правой и левой маточных артериях были достоверно выше, чем в контрольной группе, с преобладанием изменений в правой маточной артерии. Гемодинамические проявления при первичной артериальной гипотонии со стороны маточно-плацентарного контура выглядели при ультразвуковом исследовании как расширение интервиллезного пространства, расширение поперечного размера краевого синуса, варикозное расширение параметральных вен. Явления венозного застоя в маточно-плацентарном контуре сопровождались более высокими показателями индексов сосудистого сопротивления в маточных артериях и чаще при динамическом наблюдении приводили к развитию задержки роста плода. Изучение гемодинамических показателей в артерии пуповины выявило тенденцию к росту всех индексов в течение беременности в I группе и уменьшение – во II группе; при этом у беременных с первичной артериальной гипотонией в III триместре наблюдалось достоверное увеличение показателей по сравнению с контрольной группой. Изучение плодовой гемодинамики выявило снижение резистентности кровотока в средней мозговой артерии плода с прогрессированием беременности и развитием централизации кровообращения. Усиление мозгового кровообращения плода является компенсаторной реакцией на хроническую тканевую гипоксию. Выводы. Нарушение маточно-плацентарного кровотока, которые развиваются у беременных с первичной артериальной гипотонией, начиная со II триместра беременности, в дальнейшем приводят к фетальному дистрессу.Мета дослідження – вивчення гемодинамічних процесів у системі мати – плацента – плід у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією.Матеріали та методи. Проведено доплерометричне дослідження матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровоплину у 43 вагітних із первинною артеріальною гіпотонією та 32 здорових вагітних з нормальним артеріальним тиском у терміни гестації – 20–24 тиж., 28–32 тиж., 37–41 тиж. Для оцінки стану гемодинаміки в системі мати – плацента – плід проводилось доплерометричне дослідження кровоплину з допомогою приладу «SA-8000 EX» (Medison, Південна Корея) в акушерських програмах конвексним датчиком (3,5 МГц). Доплерометричне дослідження включало оцінку кровотоку в маткових артеріях, артеріях пуповини та середній мозковій артерії плода.Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено закономірності становлення гемодинамічних процесів у системі мати – плацента – плід у двох групах спостереження. У групі вагітних з первинною артеріальною гіпотонією індекси судинного опору в правій і лівій маткових артеріях були достовірно вищими, ніж у контрольній групі, з переважанням змін у правій матковій артерії. Гемодинамічні прояви при первинній артеріальній гіпотонії з боку матково-плацентарного контуру виглядали при ультразвуковому дослідженні як розширення інтервільозного простору, збільшення поперечного розміру крайового синуса, варикозне розширення параметральних вен. Явища венозного застою у матково-плацентарному контурі супроводжувались вищими показниками індексів судинного опору у маткових артеріях і частіше при динамічному спостереженні призводили до розвитку затримки росту плода. Вивчення гемодинамічних показників в артерії пуповини виявило тенденцію до зростання всіх індексів упродовж вагітності у І групі та зменшення – у ІІ групі; при цьому у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією в ІІІ триместрі спостерігалось достовірне збільшення показників порівняно з контрольною групою. Вивчення плодової гемодинаміки виявило зниження резистентності кровоплину в середній мозковій артерії плода із прогресуванням вагітності та розвитком централізації кровообігу. Посилення мозкового кровообігу плода є компенсаторною реакцією на хронічну тканинну гіпоксію.Висновки. Порушення матково-плацентарного кровоплину, які розвиваються у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією, починаючи з ІІ триместру вагітності, в подальшому призводять до фетального дистресу.