Marketing aspects of image formation and investment attractiveness of territories and enterprises

Purpose: The article identifies the differences between Ukraine and Poland in the image formation of the territory and investment attractiveness. Design/Methodology/Approach: A territorial-oriented approach is being introduced in Poland (an approach taking into account local conditions), which implies emphasis on a combination of investments and an integrated territorial approach, providing emphasis on activities that contribute to development. Findings: The regions of Ukraine are characterized by different levels of investment volume due to the differences in competitive advantages. In contradistinction from Ukraine, the competitive advantages of the territories provide a high level of investment attractiveness in Poland; they are integrated, and are generally based on advanced infrastructure (digital, business, transport), high-tech industries, advanced business services, economic zones, academic centers. Practical Implications: The conducted research makes it possible to identify several basic features of image formation and investment attractiveness of territories. Originality/Value: The basic key difference concerns the competence of countries’ integration of formed competitive advantages of the territory. The specified competence is traced in Poland, while in Ukraine the absence of this competence leads to underutilization of the regions’ potential.peer-reviewe

Features of surgical treatment of esophageal injuries complicated by purulent mediastinitis

The goal of the work is to improve the results of treatment of patients with esophageal perforations complicated by purulent mediastinitis. Examination and treatment of 30 patients with esophageal perforation (EP) complicated by purulent mediastinitis were performed. The causes of EP were foreign body damages in 12 (40%) of 30 patients, spontaneous rupture of the esophagus – in 11 (36.6%), iatrogenic damage to the esophagus – in 7 (23.4%) patients. The main method of surgical treatment of esophageal perforations complicated by acute purulent mediastinitis is thoracotomy with suturing of the perforated wall of the esophagus and sanation of mediastinal tissue. In case of purulent melting of the esophageal wall and total mediastinitis with severe endogenous intoxication, surgical interventions should be aimed at minimizing surgical trauma and elimination of the purulent process in the mediastinum using video-assisted thoracoscopy. The use of developed surgical tactics for the treatment of esophageal perforations complicated by acute purulent mediastinitis with intramediastinal administration of antibacterial drugs and the method of irrigation of the esophageal sutures contributes to a significant rapid reduction in endogenous intoxication, namely leukocytosis units up to 2.103±0.182 d. units (p<0,001) with normalization of the indicator on the 5th day from the beginning of treatment, the severity of the condition on the APACHE II scale in the modification of Radzikhovsky AP from 14.91±1.80 points at the time of hospitalization to 9.4±0.3 points on the second day after surgery (p<0.001), the severity of patients’ condition on the SOFA scale on the 3rd day to 3.221±0.445 points, on the 5th day – 1.832±0.219 points (p<0.001), the level of C-reactive protein on the 2nd day after surgery decreased from 236.2±21.4 mg/l to 144.3±9.3 mg/l, and on the 3rd day was 112.1±7.2 mg/l (in both cases p<0.001), reducing the content of procaltcytonin from 8.7±0.9 ng/ml to 3.828±0.251 ng/ml on the 2nd day after surgery. The use of this surgical tactic allows you to quickly eliminate the purulent process in the mediastinum, reduce the healing time of the perforation of the esophagus and reduce mortality from 28.5 to 6.2%

ОБҐРУНТУВАННЯ ТА АПРОБАЦІЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ТЯГОВО-ЗЧІПНИХ ПОКАЗНИКІВ АВТОМОБІЛІВ

Introduction. The rolling resistance of cars is determined by energy losses in the wheel drive, in particular in the tyres of the wheels, as well as losses due to the deformation of the supporting surface, which are  collectively characterized by the coefficient of rolling resistance f. At a low speed of movement of cars, which does not exceed 10 - 15 km/h, this coefficient is denoted by f0. The theoretical determination of the rolling  resistance coefficient is difficult and allows for obtaining approximate results that require experimental clarification.To determine the traction and grip indicators of cars, in particular the coefficients of rolling resistance and grip of cars, the towing method is widely used, which can be implemented with a fairly simple device equipped  with a horizontally located dynamometer and a flexible towing belt. This device is characterized by inaccuracy in the determination of the average towing force, which is due to the variability of the interaction  of the wheel drives with the support surface and, accordingly, the low accuracy of determination by the towing method of both the coefficient of grip with the support surface and other traction and grip  indicators, in particular the coefficient of rolling resistance.The low accuracy of determination of traction and grip indicators is due to a wide range of factors. The conditions of conducting research have the greatest influence on the accuracy of the measurement: the micro  profile and slope of the road surface, as well as the smoothness of the movement of the tractor and the towing tractor. The next group of factors is determined by the technological parameters of the measuring device,  as well as the accuracy and frequency of data fixation by the dynamometer. Another group of factors arises from inaccuracies of actions or personal qualities of the operator.Purpose. By the stated problem, it is proposed to develop a method of automated determination of the towing force using a towing device using a software module that eliminates a significant number of inaccuracies  that are inherent in visual observation during experiments. Modernize the traction device and develop a software module that provides a change in the discreteness of the measurement of the towing force according  to the rational interval set by the operator.Results. Theoretical methods are used in the work to substantiate the dynamic and kinematic parameters of the interaction of the wheel with the road surface. To confirm the validity of theoretical assumptions, the  goals of experimental research and measurements are defined.The coefficients of rolling resistance and grip of wheel drives for different types of bearing surfaces are determined. It was found that for a dry asphalt road, the value of φi is within 0,6913...0,71624 with an average value of 0,698. For a dry dirt road, the value of φi is within 0,5753...0,6144 with an average value of 0,595. For a dry gravel section of the road, the values range from 0,3754 to 0,4451 with an average value of 0,408. The smallest values of φi were obtained for a wet dirt road – 0,3275...0,3767 with an average value of 0,358.Conclusion. The standard traction device for determining the traction and grip properties of mobile energy vehicles is characterized by a significant elementary measurement interval ∆tdi, which is limited by the ability  of a person to visually observe and record the current readings of the dynamometer. A significant elementary interval ∆tdi causes a low accuracy in determining the towing force and, accordingly, the average value of the force, the coefficient of rolling resistance and adhesion. This is due to the change in the readings of the dynamometer at a significant speed due to the variability of the micro-profile of the road. Therefore, the  visual method of observation during research is extremely inaccurate.A methodology and software package has been developed to increase the accuracy of determining the towing effort of mobile energy vehicles, which is ensured by reducing the elementary interval of recording measurement values. The proposed software module is connected to the power tension link of the electronic dynamometer. The module is presented in the form of a microcircuit with an analog-to-digital converter,  which is connected through a microcontroller with a bus for connecting external devices and a data output interface. This architecture of the module ensures the transfer of data to an electronic data carrier, a memory  card or a personal computer.Проблема. Опір коченню автомобілів визначається втратами енергії в колісному рушії, зокрема в шинах коліс, а також втратами на деформацію опорної поверхні, які сумарно характеризуються коефіцієнтом  опору коченню f . На малій швидкості руху автомобілів, що не перевищує 10 – 15 км/год , цей коефіцієнт позначається f0 . Теоретичне визначення коефіцієнта опору коченню є складним й дає  змогу отримати наближені результати, які потребують експериментального уточнення. Для визначення тягово-зчіпних показників автомобілів, зокрема коефіцієнтів опору коченню і зчеплення автомобілів, широко використовується спосіб буксирування, який може реалізуватись доволі простим  пристроєм, оснащеним горизонтально розташованим динамометром та гнучким буксирним пасом. Вказаний пристрій характеризується великою похибкою визначення середнього зусилля  буксирування, яка зумовлена мінливістю взаємодії колісних рушіїв з опорною поверхнею і, відповідно – низькою точністю визначення способом буксируванням як коефіцієнта зчеплення з опорною поверхнею, так і інших тягово-зчіпних показників, зокрема коефіцієнта опору коченню.Низька точність визначення тягово-зчіпних показників зумовлена широким рядом чинників. Найбільший вплив на точність вимірювання мають умови проведення досліджень: мікропрофіль й ухил  дорожнього покриття, а також рівномірність руху трактора-тягача, що здійснює буксирування. Наступна група чинників зумовлена технологічними параметрами вимірювального пристрою, а також точністю  й частотою фіксації даних динамометром. Інша група чинників – це похибки, що виникають через неточності дій чи особисті якості оператора.Мета. Відповідно до означеної проблеми запропоновано розробити методику автоматизованого визначення зусилля буксирування за допомогою тягового пристрою з використанням програмного модуля,  що нівелює значну кількість похибок, притаманних візуальному спостереженню під час проведення експериментів. Здійснити модернізацію тягового пристрою та розробити програмний модуль, який забезпечує зміну дискретності вимірювання зусилля буксирування, відповідно до заданого оператором раціонального інтервалу. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Для визначення параметрів взаємодії рушіїв з опорною поверхнею використовують різноманітні методи та обладнання [1, 2]. Станом на сьогодні існує декілька  способів визначення коефіцієнтів опору коченню та зчеплення колісних рушіїв з дорогою [3, 4]. Їх умовно можна розділити таким чином: метод буксирування, вибіг автомобіля та застосування спеціального  лабораторного обладнання (бігових барабанів тощо). Для визначення опору коченню шин розроблені стандарти [5, 6], у яких рекомендовано використовувати метод вибігу на спеціалізованих бігових  барабанах, що забезпечує належну точність та відтворюваність досліджень. Однак, цей спосіб є малоінформативним у випадку випробування автомобілів в реальних експлуатаційних умовах на  різноманітних дорожніх покриттях. Для цього більш доцільно застосовувати спосіб буксирування, що забезпечує належну ефективність експериментального визначення з коефіцієнта опору коченню та зчеплення колісних рушіїв автомобілів [6–9].Спосіб буксирування, як правило, реалізовується доволі простим пристроєм – динамометром, який з’єднаний горизонтальним гнучким буксирним пасом з тягачем та досліджуваним автомобілем [7]. В  такому випадку вимірюване динамометром зусилля буксирування містить дві змінні складові. Перша складова зусилля буксирування зумовлена взаємодією рушія мобільного засобу з мікропрофілем  опорної поверхні. Розмах коливань цієї складової незначний і за її середнім значенням можна з високою точністю визначити тягово-зчіпні показники автомобіля. Хоч розмах коливань першої складової  незначний, та він достатній для збурення вертикальних коливань горизонтально натягнутого гнучкого буксирного паса з динамометром певної маси [10]. В результаті таких вертикальних коливань виникає  небажана друга складова зусилля буксирування, яка доповнює першу, зумовлену взаємодією рушія з опорною поверхнею. Вказані складові виокремити важко, а в разі їх спільного врахування середнє  значення зусилля буксирування визначається з великою похибкою. Інший суттєвий недолік способу буксирування викликаний силою інерції, що діє під час буксирування досліджуваного автомобіля. Вимірюване динамометром зусилля буксирування тягачем досліджуваного  автомобіля також доповнюється небажаною силою інерції, яка доповнює першу, зменшуючи при цьому точність визначення зусилля буксирування [11]. Таким чином, послідовне усунення небажаних складових та похибок під час визначення зусилля буксирування, що не визначається лише взаємодією колісних рушіїв з мікропрофілем опорної поверхні,забезпечить обґрунтування та апробацію ефективної методики визначення тягово-зчіпних показників автомобілів. Методи та результати дослідження. У роботі використано теоретичні методи з метою обґрунтування динамічних та кінематичних параметрів взаємодії колеса з поверхнею дороги. Для підтвердження  достовірності теоретичних припущень визначено цілі експериментальних досліджень та вимірювань.Визначено коефіцієнти опору коченню та зчеплення колісних рушіїв для різних типів опорних поверхонь. Встановлено, що для сухої асфальтованої дороги значення φі перебуває в межах 0,6913….0,71624 з середнім значенням 0,698. Для сухої ґрунтової дороги значення φі є в межах 0,5753….0,6144 з середнім  значенням 0,595. Для сухої гравійної ділянки дороги значення коливаються в межах 0,3754…0,4451 з середнім значенням 0,408. Найменші значення φі отримано для мокрої ґрунтової дороги – 0,3275…0,3767  з середнім значенням 0,358. Висновки. Стандартний тяговий пристрій для визначення тягово-зчіпних властивостей автомобілів характеризується значним елементарним інтервалом вимірювання ∆tді , який обмежений можливістю  людини візуально спостерігати і реєструвати поточні покази динамометра. Значний елементарний інтервал ∆tді спричиняє низьку точність визначення зусилля буксирування й відповідно середнього з значення сили, коефіцієнта опору коченню та зчеплення. Це зумовлено зміною показів динамометра зі значною швидкістю через мінливість мікропрофілю дороги. Тому візуальний спосіб спостереження під  час досліджень вкрай неточний.Розроблено методику та програмний комплекс для підвищення точності визначення зусилля буксирування автомобілів, яка забезпечується зменшенням елементарного інтервалу реєстрації значень  вимірювання. Запропонований програмний модуль приєднується до силової тензоланки електронного динамометра. Модуль представлений у вигляді мікросхеми з аналогово-цифровим перетворювачем,  що з’єднується через мікроконтролер з шиною підключення зовнішніх пристроїв інтерфейсу виводу даних. Така архітектура модуля забезпечує передачу даних на електронний носій інформації – карту пам’яті  чи персональний комп’ютер

Аналіз результатів лікування хворих із пошкодженнями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом

The aim of the work: improving the treatment outcome of patients with perforation of the esophagus, which is complicated by acute purulent mediastinitis.Materials and Methods. The results of treatment of 27 patients were analyzed.Results and Discussion. The causes of perforation of the esophagus were foreign bodies in 9 (33.3 %), spontaneous rupture – in 8 (29.6 %), iatrogenic – in 5 (18.5 %), failure of sutures after resection of the esophagus and stenting – in 5 (18.5%). Postoperative lethality in patients with perforation of the esophagus complicated by acute purulent mediastinitis was 37.1 % (10 among 27 patients died). In the application of lateral thoracotomy, postoperative lethality was 50 % (9 among 18 patients died), with video-assisted tho­racoscopy 14.3 % (1 among 7 patients died).Timely diagnosis of perforation of the esophagus and acute purulent mediastinitis is one of the decisive factors in the treatment of these patients. The choice of surgical tactics should be individual in each individual case. The main purpose of surgical treatment is to eliminate the purulent-inflammatory process in the mediastinum and stabilize the condition of the patients. With perforation of the esophagus, which is complicated by acute purulent mediastinitis, expanded operations in the esophagus are accompanied by high rates of postoperative lethality, which limits their use in patients with sepsis and multiple organ failure. Stitching of the perforation of the esophagus should be performed to distinguish the esophageal lumen from the mediastinal fluid, localization of the purulent process in the mediastinum, and to stabilize the general condition of the patient. Minimal invasive surgical interventions using video-assisted thoracoscopy can serve as a selection option in patients with perforation of the esophagus in the common forms of acute purulent medi­astinitis for the sanation and drainage of the purulent-inflammatory process in the mediastinum, stabilization of the patient's condition and prevention of septic complications.Цель работы: улучшить результаты лечения больных с перфорацией пищевода, осложненной острым гнойным медиастинитом.Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 27 больных.Результаты исследований и их обсуждение. Причины перфорации пищевода были инородные тела – у 9 (33,3 %) больных, спонтанный разрыв – у 8 (29,6 %) больных, ятрогения – у 5 (18,5 %) больных, несостоятельность швов после резекции пищевода и стентирование – у 5 (18,5 %) больных. Послеоперационная летальность у больных с повреждениями пищевода, осложненными острым гнойным медиастинитом, составила 37,1 % (умерли 10 из 27 больных). При применении боковой торакотомии послеоперационная летальность составила 50 % (умерли 9 из 18 больных), при видеоасистированной торакоскопии – 14,3 % (умер один с 7 больных).Своевременная диагностика перфорации пищевода и острого гнойного медиастинита является одним из решающих факторов в лечении этих больных. Выбор хирургической тактики должен быть индивидуальный в каждом отдельном случае. Основной целью хирургического лечения является ликвидация гнойно-воспалительного процесса в средостении и стабилизация состояния больных. При перфорации пищевода, осложненной острым гнойным медиастинитом, расширенные операции на пищеводе сопровождаются высокими показателями послеоперационной летальности, что ограничивает их использование у больных с сепсисом и полиорганной недостаточностью. Зашивания перфорации пищевода следует проводить для ограничения просвета пищевода от клетчатки средостения, локализации гнойного процесса в средостении и стабилизации общего состояния больного. Малоинвазивные операционные вмешательства с помощью видеоасистированной торакоскопии могут служить операциями выбора у больных с перфорацией пищевода при распространенных формах острого гнойного медиастинита для санации и дренирования гнойно-воспалительного процесса в средостении, стабилизации состояния больных и предупреждения развития септических осложнений.Мета роботи: покращити результати лікування хворих із перфорацією стравоходу, ускладненою гострим гнійним медіастинітом.Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 27 хворих із перфораціями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом.Результати досліджень та їх обговорення. Причинами перфорації стравоходу були сторонні тіла – у 9 (33,3 %) хворих, спонтанний розрив – у 8 (29,6 %) хворих, ятрогенія – у 5 (18,5 %) хворих, неспроможність швів після резекції стравоходу і стентування – у 5 (18,5 %) хворих. Післяопераційна летальність у хворих із пошкодженнями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом, склала 37,1 % (померли 10 із 27 хворих). При застосуванні бокової торакотомії післяопераційна летальність склала 50 % (померли 9 із 18 хворих), при відеоасистованій торакоскопії – 14,3 % (помер один із 7 хворих).Своєчасна діагностика перфорації стравоходу та гострого гнійного медіастиніту – один із вирішальних факторів у лікуванні даних хворих. Вибір хірургічної тактики індивідуальний в кожному окремому випадку. Основною метою хірургічного лікування є ліквідація гнійно-запального процесу в середостінні та стабілізація стану хворих. При перфорації стравоходу, ускладненій гострим гнійним медіастинітом, розширені операції на стравоході супроводжуються високими показниками післяопераційної летальності, що обмежує їх використання у хворих із сепсисом та поліорганною недостатністю. Зашивання перфорації стравоходу слід проводити для відмежування просвіту стравоходу від клітковини середостіння, локалізації гнійного процесу в середостінні і стабілізації загального стану хворого. Малоінвазивні операційні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих із перфорацією стравоходу при поширених формах гострого гнійного медіастиніту для санації і дренування гнійно-запального процесу в середостінні, стабілізації стану хворих та попередження розвитку септичних ускладнень

Хірургічне лікування хворих з перфорацією стравоходу, ускладненою гострим гнійним медіастинітом

Мета. Покращити результати лікування хворих з перфорацією стравоходу (ПС), ускладненою гострим гнійним медіастинітом (ГГМ). Матеріали і методи. Упродовж 2004 - 2018 рр. у відділенні торакальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні оперовано 30 хворих з ПС, ускладненою ГГМ. Вік хворих коливався від 21 до 76 років, у середньому становив (36,3 ± 3,9) року. Чоловіків було 21 (70%), жінок - 9 (30%). Результати. Інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів та зрошення швів стравоходу сприяли швидкій ліквідації гнійно-запального процесу в середостінні. Повністю герметичні шви перфорованої ділянки стравоходу констатували у 6 (37,5%), зменшення розмірів дефекту стінки стравоходу - у 9 (56,2%) із 16 хворих. Висновки. ПС слід зашивати для відмежування просвіту стравоходу від клітковини середостіння, локалізації гнійного процесу у середостінні і стабілізації загального стану хворого. Мініінвазивні оперативні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих з ПС та поширеним ГГМ для санації і дренування гнійно-запальних вогнищ у середостінні, стабілізації стану хворих та попередження розвитку септичних ускладнень. Інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів та зрошення швів стравоходу дають змогу покращити результати лікування, знизити ендогенну інтоксикацію (ІЕ), прискорити загоєння ПС та ліквідувати гнійний процес у середостінні

Хірургічне лікування низхідного гнійного медіастиніту

Мета. Покращити результати лікування хворих з низхідним гнійним медіастинітом (НГМ) шляхом удосконалення хірургічних доступів до середостіння, методів місцевого хірургічного лікування та дренування середостіння. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 170 хворих із флегмоною шиї (ФШ) за період з 2004 по 2018 р. У 73 (42,9%) хворих ФШ ускладнилася розвитком НГМ. Чоловіків було 49 (67,1%), жінок − 24 (32,9%) віком від 21 до 72 років, середній вік хворих становив (47,3 ± 4,3) року. Результати. Хірургічне лікування НГМ передбачає усунення первинного джерела захворювання, вибір операційного доступу до середостіння, розкриття і санацію всіх гнійних ділянок середостіння, забезпечення постійного видалення гнійних мас із клітковини середостіння та плевральної порожнини. У разі застосування інтрамедіастинального введення антибактеріальних препаратів у 30 (90,9%) із 33 хворих гнійний процес було ліквідовано на стадії ФШ без його поширення в клітковину середостіння. НГМ розвинувся лише у 3 (9,1%) хворих. Із 137 хворих, яким даний метод не застосовували, у 70 (51,1%) ФШ ускладнилася НГМ. Висновки. Застосовуючи інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів у хворих з ФШ, ми знизили частоту поширення гнійного процесу в середостіння з розвитком НГМ з 51,1 до 9,1%. Перевагами використання відеоасистованої торакоскопії в порівнянні з торакотомією є менша травматичність, скорочення тривалості операції, хороша візуалізація уражених ділянок плеври та можливість мініінвазивного дренування середостіння та плевральної порожнини. Розроблена тактика хірургічного лікування НГМ забезпечує адекватну санацію гнійних вогнищ на шиї та в середостінні, швидке зниження рівня ендогенної інтоксикації та зменшення летальності із 27,0 до 8,3%

Міні-інвазивне лікування постнекротичних псевдокіст підшлункової залози

This article adduces the results of treatment of 71 patients with postnecrotic pseudocysts of pancreas, which appear after acutepostnecrotic pancreatitis. Among them there are 51 males and 20 females aged from 18 to 79 years. The main reasons of this diseasewere alcohol abuse and alimentary factor in 64 (90.1 %), calculi in bile duct – in 7 (9.9 %) patients. Volume of postnecroticpseudocysts was 65–1980 cm3. Complications that cause necessity of laparotomy in 24 (33.8 %) patients were isolated and multipleinfected pseudocysts with large walled of necrosis within progression of pancreonecrosis, purulent peritonitis and two–sided retroperitonealphlegmon – in 19 (79.1 %), abscesses of abdominal cavity – in 5 (20.9 %) patients. Progression of these complicationswere observed on 7–38 day after starting of disease. Terms on stationary treatment were 22–58 days. In 47 (66.2 %) patients wereapplied miniinvasive methods of treatment. Percutaneous external drainage in 25 (53.1 %), endoscopic transmural drainage ofpostnecrotic pseudocysts – in 8 (17.1 %) patients. Combined endoscopic interventions were applied in 14 (29.8 %) patients. Inparticular, endoscopic transmural drainage with temporary stenting of pancreatic duct – in 9 (64.2 %), endobiliary stenting withtemporary stenting of pancreatic duct – in 2 (14.2 %) patients, temporary stenting of pancreatic duct – in 2 (14.2 %) patients, endoscopictransmural drainage with percutaneous external drainage in one patient. Miniinvasive and endoscopic interventions wereapplied on 4–8 week after starting of disease. Terms of stationary treatment were 12–14 days. Established priority of miniinvasivemethods of treatment. There were determined indications for applying them for postnecrotic pseudocysts of pancreas.У статті наведено результати лікування 71 пацієнта з постнекротичними псевдокістами підшлункової залози, які ви-никли при гострому некротичному панкреатиті. Серед них 51 чоловік, 20 жінок, віком від 18 до 79 років. Основнимипричинами захворювання були зловживання алкоголем та аліментарний фактор у 64 (90,1 %), жовчнокам’яна хворо-ба – у 7 (9,9 %) пацієнтів. Об’єм постнекротичних псевдокіст складав 65–1980 см3. Ускладненнями панкреонекрозу, щоспричинили необхідність лапаротомії у 24 (33,8 %) пацієнтів, були поодинокі чи множинні інфіковані постнекротичніпсевдокісти з крупними секвестрами у просвіті, прогресування панкреонекрозу, гнійний перитоніт та двобічна заочере-винна флегмона – у 19 (79,1 %) хворих, абсцеси черевної порожнини – у 5 (20,9 %) пацієнтів. Розвиток цих ускладненьспостерігали на 7–38-му добу від початку захворювання. Строки перебування пацієнтів на стаціонарному лікуванні скла-дали 22–58 днів. У 47 (66,2 %) пацієнтів застосували тільки міні-інвазивні втручання. Черезшкірне зовнішнє дренування –у 25 (53,1 %), ендоскопічне трансмуральне дренування постнекротичної псевдокісти – у 8 (17,1 %) пацієнтів. Комбінованіендоскопічні втручання застосували у 14 (29,8 %) хворих. Зокрема, ендоскопічне трансмуральне дренування з тимчасо-вим стентуванням протоки підшлункової залози – у 9 (64,2 %), ендобіліарне стентування з тимчасовим стентуванням про-токи підшлункової залози – у 2 (14,2 %), тимчасове стентування протоки підшлункової залози – у 2 (14,2 %), ендоскопічнетрансмуральне дренування з черезшкірним зовнішнім дренуванням – в одного пацієнта. Міні-інвазивні та ендоскопічнівтручання виконували на 4–8 тиждень від початку захворювання. Строки стаціонарного лікування пацієнтів складали12–14 днів. Встановлено пріоритети міні-інвазивних втручань. Визначено показання до їх застосування при постнекро-тичних псевдокістах підшлункової залози

Overexpression of MRPS18-2 in cancer cell lines results in appearance of multinucleated cells

Copyright: Copyright 2020 Elsevier B.V., All rights reserved.Human mitochondrial ribosomal protein MRPS18-2 (S18-2) is encoded by a cellular gene that is located on the human chromosome 6p21.3. We discovered that overexpression of the S18-2 protein led to immortalization and de-differentiation of primary rat embryonic fibroblasts. Cells showed anchorage-independent growth pattern. Moreover, pathways characteristic for rapidly proliferating cells were upregulated then. It is possible that the S18-2 overexpression induced disturbance in cell cycle regulation. We found that overexpression of S18-2 protein in human cancer cell lines led to an appearance of multinucleated cells in the selected clones.publishersversionPeer reviewe

ГІДРОЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВОДОЙМ ЖУКОВОГО ОСТРОВА В КИЄВІ

According to field research, cartographic works and satellite images, the main hydroecological features of water bodies on Zhukov Island in Kyiv have been studied. Information on the history of the impact of economic activity on this area is given. The first object affected the water bodies, located on the island, particularly for the Konyk river arm, was a railway tunnel, which was under construction in the late 1930s and early 1940s. Another factor was the construction of several roads. As the result of this construction the former Konyk river arm actually turned into the lake. Significant changes in this area were observed in the mid-1970s after the constriction of the Kanivske Reservoir. The increase in the water level in low water conditions by about 2.5 m caused an increase in the size of existing water bodies and the emergence of new ones. The description of the largest lakes in the studied area is given. For today they are a complex system of lakes in this area, hydraulically connected with the Dnipro River. At the same time, water exchange in the lakes and between the lakes and the river is insignificant. First of all, this is due to the low capacity of the existing hydraulic structures and clogging of ways to them. In fact, there is the only one hydraulic structure on the river bank through which water can reach the lakes. In addition, low water runoff of the Dnipro River in recent years also causes a negative impact on this ecosystem. Recently, intraday fluctuations of water discharges at the Kyiv HPP have decreased, and respectively the fluctuations of water levels in the Dnipro River near the studied area also decreased. This negatively affected the ecological condition of the lakes, which are intensively overgrown. In addition, wastewater inflow into one of the largest local lakes, namely Konyk, has a negative impact. The indicators of bottom sediments in this lake are given, which testify to its pollution by heavy metals. The typical species of aquatic and air-aquatic vegetation inherent to the lakes on Zhukov Island are characterized. The recommendation, which can improve water exchange in the lakes and their ecological status, are given. It was considered that the nature protection activity in this area can be improved in case of adding the created here landscape reserve to the National Nature Park “Holosiivskyi”.    За даними польових досліджень, картографічними творами і супутниковими знімками встановлено основні гідроекологічні особливості водойм на Жуковому острові в Києві. Наведено відомості про історію впливу господарської діяльності на цю місцевість. Найпершим об’єктом, який вплинув на водні об’єкти острова, насамперед на рукав Коник, став залізничний тунель, який будували наприкінці 1930-х і на початку 1940-х років. Іншим чинником стало прокладання кількох автошляхів. Наслідком цього будівництва стало те, що колишній рукав Дніпра Коник фактично перетворився на озеро. Значні зміни в цій місцевості відбулися також у середині 1970-х років після створення Канівського водосховища. Зростання рівня води в меженних умовах приблизно на 2,5 м спричинило збільшення розмірів наявних водойм і появу нових. Наведено опис найбільших озер у досліджуваній місцевості. Нині вони становлять  складну озерну систему, гідравлічно пов’язану з Дніпром. Водночас цей зв’язок, а також окремих озер між собою, є незначним. Насамперед це зумовлено невеликою пропускною спроможністю наявних гідротехнічних споруд та засміченням підходів до них. До того ж на обсяг водообміну негативно вплинула невелика водність Дніпра в останні роки. Це позначилося на екологічному стані озер, які інтенсивно заростають. Крім того, негативний вплив спричинили скиди в одне з найбільших місцевих озер, а саме Коник. Наведено показники донних відкладів у цьому озері, які свідчать про його забруднення важкими металами. Описано характерні види водної та повітряно-водної рослинності, що властива озерам на Жуковому острові. Сформульовано пропозиції, що можуть поліпшити водообмін в озерах, а відтак їх екологічний стан. Висловлено думку, що природоохоронна діяльність у цій місцевості може поліпшитися в разі включення створеного тут ландшафтного заказника до складу національного природного парку “Голосіївський”.&nbsp