Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури як чинник відновлення економічного потенціалу розвитку сільських територій в Україні

The developed road transport infrastructure is a prerequisite for the economic and social development of the territories, in particular at the level of rural communities, as it allows creating conditions for comfortable living of the population, development of business initiatives, increasing the level of local accessibility of rural areas, and their investment attractiveness. The restoration of the economic potential of rural development in Ukraine objectively requires an in-depth study of the problematic aspects, obstacles and trends in the development of road transport infrastructure. The basis of the methodological basis for the study was the position of system-structural, comparative analysis and modern concepts of the institutional economy. The problematic aspects of the development of road transport infrastructure in the rural areas of Ukraine are identified, which are related to the neglect and low efficiency of the use of the end stops of the bus passenger transport, insufficient volumes of development and updating of roadside service facilities, low quality of passenger car transport, low quality of road works on the repair, construction and eradication of road friction, low efficiency of the public administration system motor roads, destruction of road construction due to increased weight loads on vehicles and traffic. The obstacles to improvement of road transport infrastructure in rural areas of Ukraine were identified: lack of practice of liquidation or legalization of spontaneous stops, lack of investments for their modernization; lack of effective interaction between local governments and executive authorities on the organization of passenger transportation and control over their functioning; lack of experience and non-compliance with standards for the development of road service facilities; deterioration of the network of highways; progressive aging of fixed assets and rolling stock of road enterprises; understatement of the warranty terms of the use of road surface. The directions of improvement of the state policy in the field of development of road transport infrastructure in the rural areas of Ukraine have been formed, which envisage the introduction of planning practices for the construction of objects of infrastructure of road objects, creation of incentives for carriers for the development of road transport infrastructure, approval of a regional program of development of highways of local the creation of transport and construction clusters at the subregional level, the introduction of new standards and qualifications conditions for conducting tenders for repairs, engineering and architectural arrangement of highways of local importance, the formation of databases of bona fide enterprises serving the road transport infrastructure, implementation of pilot projects in the field of reforming the existing system of road management in rural areas.Розвинена дорожньо-транспортна інфраструктура є необхідною передумовою економічного і соціального розвитку територій, зокрема на рівні сільських громад, адже дозволяє створити умови для комфортного проживання населення, розвитку бізнес-ініціатив, підвищення рівня локальної доступності сільських територій, їх інвестиційної привабливості. Відновлення економічного потенціалу розвитку сільських територій в Україні об’єктивно потребує глибокого дослідження проблемних аспектів, перешкод та напрямів розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури. Базисом методологічної основи дослідження слугували положення системно-структурного, порівняльного аналізу та сучасні концепції інституціональної економіки. Визначено проблемні аспекти розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури на сільських територіях України, які стосуються занедбаності та низької ефективності використання кінцевих зупинок руху автобусного пасажирського транспорту, недостатніх обсягів розбудови та оновлення об’єктів придорожнього сервісу, низького рівня якості функціонування пасажирського автомобільного транспорту, низької якості дорожніх робіт з ремонту, будівництва та ліквідації ямковості на автошляхах, низької ефективності системи державного управління автомобільними дорогами, руйнування дорожніх конструкцій внаслідок збільшення вагових навантажень від транспортних засобів та інтенсивності руху. Ідентифіковано перешкоди покращення дорожньо-транспортної інфраструктури в сільській місцевості України, до яких віднесено: відсутність практики ліквідації або узаконення стихійних зупинок, брак інвестицій для їх модернізації; неналагодженість ефективної взаємодії органів місцевого самоврядування та виконавчої влади з організації пасажирських перевезень і контролю за їх функціонуванням; відсутність досвіду та невиконання норм щодо розбудови об’єктів дорожнього сервісу; погіршення мережі автомобільних доріг; прогресуюче старіння основних фондів та рухомого складу підприємств дорожнього господарства; заниження гарантійних термінів експлуатації дорожнього покриття. Сформовано напрями удосконалення державної політики у сфері розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури на сільських територіях України, що передбачають запровадження практики планування створення об’єктів інфраструктури дорожніх об’єктів, створення стимулів для автоперевізників щодо розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури, ухвалення регіональної програми розвитку автомобільних доріг місцевого значення, створення транспортно-будівельних кластерів на субрегіональному рівні, впровадження нових стандартів та кваліфікаційних умов при проведенні тендерів на ремонт, інженерне і архітектурне облаштування автомобільних доріг місцевого значення, формування баз даних сумлінних підприємств, обслуговуючих дорожньо-транспортну інфраструктуру, реалізацію пілотних проектів у сфері реформування існуючої системи управління автомобільних доріг на сільських територіях

Взаимосвязь обеспечения конкурентоспособности и воспроизводства трудового потенциала предприятия

Досліджено напрями управління трудовим потенціалом в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Розглянуто окремі фази відтворення трудового потенціалу підприємства та структуру фінансового забезпечення кожної. Обґрунтовано фактори відтворення трудового потенціалу, що визначають рівень забезпечення конкурентоспроможності підприємства.Directions of labor potential management in the system of providing of competitiveness of enterprise. The individual phases of reproduction of labor potential of the enterprise and the structure of financial security of each. It justifies factors of reproduction of labor potential, which define the level of competitiveness of the enterprise. The aim of the article is the rationale of the system of interrelations of competitiveness and the individual phases of reproduction of labor potential of the enterprise. Scientific novelty and practical value of the article shows the formation of proposals for the establishment of interactions between competitiveness and reproduction of labor potential of the enterprise. Conclusions providing for the definition of the environment in which it is possible to play the employment potential and competitiveness of the enterprise, and in the future it would be appropriate to consider the objects of the capitalisation of such relationships.Исследованы направления управления трудовым потенциалом в системе обеспечения конкурентоспособности предприятия. Рассмотрены отдельные фазы воспроизводства трудового потенциала предприятия и структуру финансового обеспечения каждой. Обоснованы факторы воспроизводства трудового потенциала, определяющие уровень обеспечения конкурентоспособности предприятия

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ТА ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

The essential characteristics of the monetary policy of the state as a system of measures and instruments of state regulation of the monetary sphere, the direction of state influence on monetary and credit relations are specified. Its subjects and objects are identified, principles, goals and modes are defined. The relationship between the formation and implementation of monetary policy and the strengthening of financial security of the state are shown. Using the method of the main components, an integrated assessment of the state of monetary and security of Ukraine in 2000, 2005, 2010—2018 was conducted. The weighting coefficients of Ukraine’s monetary security indicators are determined and its integral values are calculated. The highest level of influence of such indicators was identified as the ratio of the monetary aggregate M3 to GDP (23,3 %), the ratio of GDP to the volume of the monetary aggregate M2 (22,5%), the amount of cash to GDP (22,6 %). The conclusion was made that the level of monetary and credit security of Ukraine in 20132018 was decreasing. The lowest was the value of monetary and security of the state in 2016 — 0,49 (on a scale from zero to one), in 2018 the index rose to 0,51, but its value is low. The existence of a statistically significant link between monetary and financial security of Ukraine is empirically assessed and established. For the period 2000-2018, the determination coefficient was 0,86. Accordingly, the tendency to lower the level of monetary security leads to a virtually parity deterioration of the state financial security. The strategic priorities of the state policy of the development of monetary and credit sphere in the context of ensuring the financial security of the state are grounded. Strategic priorities of state regulation are defined: ensuring the price stability and stability of the national monetary unit, strengthening the stability of the banking system, its creditworthiness, forming a high-quality exchange-exchange rate environment, the development of the stock market, and improving the institutional principles of state regulation of the monetary sector. Identified measures, the implementation of which allows to achieve the identified strategic priorities and improve the financial security parameters of Ukraine.Уточнено сутнісні характеристики грошово-кредитної політики держави як системи заходів та інструментів державного регулювання грошово-кредитної сфери, напряму державного впливу на грошово-кредитні відносини. Ідентифіковані її суб’єкти та об’єкти, визначені принципи, цілі та режими. Показані взаємозв’язки між формуванням та реалізацією грошово-кредитної політики і зміцненням фінансової безпеки країни. З використанням методу головних компонент проведено інтегральне оцінювання стану грошово-кредитної безпеки України у 2000, 2005, 2010—2018 рр. Визначені вагові коефіцієнти індикаторів грошово-кредитної безпеки України та розраховані її інтегральні значення. Ідентифіковано найвищий рівень впливу таких індикаторів, як відношення обсягу грошового агрегату М3 до ВВП (23,3 %), відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2 (22,5 %), обсяг готівки до ВВП (22,6 %). Зроблено висновок про зниження рівня грошово-кредитної безпеки України у 2013-2018 рр. Найнижчим було значення грошово-кредитної безпеки держави у 2016 р. — 0,49 (за шкалою від нуля до одиниці), у 2018 р. показник підвищився до 0,51, але його значення низьке. Емпірично оцінено і встановлено наявність статистично значимого зв’язку між грошово-кредитною та фінансовою безпекою України. За період 2000-2018 рр. коефіцієнт детермінації становив 0,86. Відповідно, тенденція до зниження рівня грошово-кредитної безпеки призводить до практично паритетного погіршення стану фінансової безпеки країни. Обґрунтовані стратегічні пріоритети державної політики розвитку грошово-кредитної сфери в контексті забезпечення фінансової безпеки країни. Стратегічними пріоритетами державного регулювання визначені: забезпечення цінової стабільності та стійкості національної грошової одиниці, посилення стійкості банківської системи, її кредитоспроможності, формування якісного валютно-курсового середовища, розвиток фондового ринку, покращення інституційних засад державного регулювання грошово-кредитного сектору. Визначені заходи, реалізація яких дозволяє досягти визначених стратегічних пріоритетів та покращити параметри фінансової безпеки України

Забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємств пріоритетних галузей в системі економічної безпеки держави

Ensuring the financial and economic security of enterprises in priority sectors of the economy must be a clearly institutionalized process that takes place on an ongoing basis in accordance with the planned phasing of measures and their results on the way to achieving the defined general goal of state regulation. In order to achieve the expected results, an important place is taken by the selection of general scientific and specialized methodological tools, and preference is given to the methods of logical generalization, grouping, structural-functional analysis, and monographic description. A phasing scheme of shifts in the process of implementation by enterprises is proposed, as well as tools and institutional guidelines of the state policy of strengthening the financial security of priority sectors of the national economy of Ukraine. Staged changes in ensuring the financial and economic security of enterprises in priority sectors of the economy of Ukraine are divided into the context of economic (economic and legal regulation, detinization and modernization of capacities, investment and capitalization, development of the market environment, financial support and credit policy) and organizational (institutional support, business qualification – processes, financial and economic integration and cooperation, strategic management, infrastructural support) tools. Institutional guidelines for ensuring the financial and economic security of enterprises in the priority sectors of the Ukrainian economy are formed based directly on the financial (investment, monetary, fiscal, debt, banking, currency, fund, insurance) and economic (normative-legal, institutional-organizational, information-communication) tools , educational and educational, anticyclical, structural, regulatory, competitive) directions. In the perspective of research, it is appropriate to concentrate on improving institutional and legal provisions, identifying tools for the development of organizational and institutional infrastructure, implementing institutional and economic incentives, improving the regulatory and methodological base of financial and economic security of enterprises, priority industries and the state.Забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємств пріоритетних галузей економіки має бути процесом чітко інституціалізованим, що відбувається на постійній основі згідно спланованої етапності заходів і їх результатів на шляху досягнення визначеної генеральної мети державного регулювання. Для досягнення очікуваних результатів важливе місце займає підбір загальнонаукового та спеціалізованого методичного інструментарію і перевагу надано методам логічного узагальнення, групування, структурно-функціонального аналізу, монографічного опису. Запропоновано схему етапизації зрушень в процесі імплементації підприємствами, а також інструменти й інституційні орієнтири державної політики зміцнення фінансової безпеки пріоритетних галузей національної економіки України. Поетапні зрушення у забезпеченні фінансово-економічної безпеки підприємств пріоритетних галузей економіки України розділено в контексті економічного (економіко-правове регулювання, детінізація та модернізація потужностей, інвестування та капіталізація, розвиток ринкового середовища, фінансова підтримка та кредитна політика) та організаційного (інституційне забезпечення, квалітизація бізнес-процесів, фінансово-економічна інтеграція та кооперація, стратегічний менеджмент, інфраструктурне забезпечення) інструментарію. Інституційні орієнтири забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємств пріоритетних галузей економіки України сформовано виходячи безпосередньо з інструментарію за фінансовим (інвестиційного, монетарного, фіскального, боргового, банківського, валютного, фондового, страхового) та економічним (нормативно-правового, інституційно-організаційного, інформаційно-комунікаційного, освітньо-просвітницького, антициклічного, структурного, регуляторного, конкурентного) напрямами. У перспективі дослідження доречно сконцентрувати над вдосконаленням інституціонально-правових положень, виявленням інструментів розвитку організаційно-інституційної інфраструктури, впровадженням інституційно-економічних стимулів, покращення нормативно-методичної бази фінансово-економічної безпеки підприємств, пріоритетних галузей та держави

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ТА ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

The essential characteristics of the monetary policy of the state as a system of measures and instruments of state regulation of the monetary sphere, the direction of state influence on monetary and credit relations are specified. Its subjects and objects are identified, principles, goals and modes are defined. The relationship between the formation and implementation of monetary policy and the strengthening of financial security of the state are shown. Using the method of the main components, an integrated assessment of the state of monetary and security of Ukraine in 2000, 2005, 2010—2018 was conducted. The weighting coefficients of Ukraine’s monetary security indicators are determined and its integral values are calculated. The highest level of influence of such indicators was identified as the ratio of the monetary aggregate M3 to GDP (23,3 %), the ratio of GDP to the volume of the monetary aggregate M2 (22,5%), the amount of cash to GDP (22,6 %). The conclusion was made that the level of monetary and credit security of Ukraine in 20132018 was decreasing. The lowest was the value of monetary and security of the state in 2016 — 0,49 (on a scale from zero to one), in 2018 the index rose to 0,51, but its value is low. The existence of a statistically significant link between monetary and financial security of Ukraine is empirically assessed and established. For the period 2000-2018, the determination coefficient was 0,86. Accordingly, the tendency to lower the level of monetary security leads to a virtually parity deterioration of the state financial security. The strategic priorities of the state policy of the development of monetary and credit sphere in the context of ensuring the financial security of the state are grounded. Strategic priorities of state regulation are defined: ensuring the price stability and stability of the national monetary unit, strengthening the stability of the banking system, its creditworthiness, forming a high-quality exchange-exchange rate environment, the development of the stock market, and improving the institutional principles of state regulation of the monetary sector. Identified measures, the implementation of which allows to achieve the identified strategic priorities and improve the financial security parameters of Ukraine.Уточнено сущностные характеристики денежно-кредитной политики государства, идентифицированы ее субъекты и объекты, определенные принципы, цели и режимы. Показаны взаимосвязи между формированием и реализацией денежно-кредитной политики и укреплением финансовой безопасности государства. С использованием метода главных компонент проведено интегральную оценку состояния денежно-кредитной безопасности Украины в 2000, 2005, 2010—2018 гг. Эмпирически оценено и установлено наличие статистически значимой связи между денежно-кредитной и финансовой безопасностью Украины. Обосновано стратегические приоритеты государственной политики развития денежно-кредитной сферы в контексте обеспечения финансовой безопасности государства. Определены мероприятия, реализация которых позволяет достичь определенных стратегических приоритетов и улучшить параметры финансовой безопасности Украины.Уточнено сутнісні характеристики грошово-кредитної політики держави як системи заходів та інструментів державного регулювання грошово-кредитної сфери, напряму державного впливу на грошово-кредитні відносини. Ідентифіковані її суб’єкти та об’єкти, визначені принципи, цілі та режими. Показані взаємозв’язки між формуванням та реалізацією грошово-кредитної політики і зміцненням фінансової безпеки країни. З використанням методу головних компонент проведено інтегральне оцінювання стану грошово-кредитної безпеки України у 2000, 2005, 2010—2018 рр. Визначені вагові коефіцієнти індикаторів грошово-кредитної безпеки України та розраховані її інтегральні значення. Ідентифіковано найвищий рівень впливу таких індикаторів, як відношення обсягу грошового агрегату М3 до ВВП (23,3 %), відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2 (22,5 %), обсяг готівки до ВВП (22,6 %). Зроблено висновок про зниження рівня грошово-кредитної безпеки України у 2013-2018 рр. Найнижчим було значення грошово-кредитної безпеки держави у 2016 р. — 0,49 (за шкалою від нуля до одиниці), у 2018 р. показник підвищився до 0,51, але його значення низьке. Емпірично оцінено і встановлено наявність статистично значимого зв’язку між грошово-кредитною та фінансовою безпекою України. За період 2000-2018 рр. коефіцієнт детермінації становив 0,86. Відповідно, тенденція до зниження рівня грошово-кредитної безпеки призводить до практично паритетного погіршення стану фінансової безпеки країни. Обґрунтовані стратегічні пріоритети державної політики розвитку грошово-кредитної сфери в контексті забезпечення фінансової безпеки країни. Стратегічними пріоритетами державного регулювання визначені: забезпечення цінової стабільності та стійкості національної грошової одиниці, посилення стійкості банківської системи, її кредитоспроможності, формування якісного валютно-курсового середовища, розвиток фондового ринку, покращення інституційних засад державного регулювання грошово-кредитного сектору. Визначені заходи, реалізація яких дозволяє досягти визначених стратегічних пріоритетів та покращити параметри фінансової безпеки України

Multidimensional Analysis and Forecasting the Relationship Between Indicators of Industrial-technological Development and the Level of Economic Security

A theoretical-applied model has been built for analyzing industrial-technological development directly within the system of economic security. A system of indicators has been constructed that are mutually agreed in the context of the analysis of the state of economic security and components of industrial-technological development (investment, International, environmental, educational, scientific, industrial, innovative, technological). Based on the system of indicators, analysis of variance in the industrial-technological development and level of economic security was carried out. The levels of correlation of indicators (high, medium, low) have been determined, based on which the interrelations of industrial-technological development and economic security were systematized. A graphic-analytical and regression procedure was used to define the correlation dependence of industrial-technological development on economic security. The industrial-technological development has been forecasted in terms of the indicators with high correlation (the level of investment, openness of the economy, export of high-tech products, industrial products index) and medium correlation (the share of renewable energy consumption, the level of expenditures on education to GDP, the share of specialists performing scientific and technical work). The system of indicators of economic security assessment has been expanded in terms of its individual components (investment-innovative, foreign economic, energy, social, macroeconomic security), taking into consideration aspects in the industrial-technological development. Using the reported analytical and predictive results makes it possible to establish groups of factors that influence the industrial-technological development and economic security. In this way, it becomes possible to identify those tools and means whose application could ensure an increase in the level of industrial-technological development and economic securit

Electrochemical mechanical polishing technology: recent developments and future research and industrial needs

Electrochemical mechanical (ECM) polishing processes are widely used in various industries such as die and mould manufacturing, turbine blades, and components with complex surfaces. They are used to improve the surface quality and get glossy surfaces with enhanced mechanical properties. In this paper, the authors first look into the fundamental principles of the ECM polishing technology. Then the main parameters that affect the ECM polishing process such as applied voltage, electrolyte concentration, rotational speed and polishing pressure are discussed, and the related research issues are raised. Studying these parameters will enhance the performance, increase the efficiency of ECM polishing technology and provide a useful reference for further developments. Up to date, automatic ECM polishing is limited for planarization process and surfaces with simple geometry such as hole-wall and rotary surfaces. In addition, in some of ECM finishing technologies, the limited available working space usually forces the manufacture to machine one part in multiple stages. Because robots have some advantages over conventional machines such as flexibility, low price and mechanical reconfigurability, they are an effective and economical solution for ECM polishing of geometrically complex workpieces. In order to advance the ECM technology for the next competitive stage where a promising quantitative and qualitative processing is required, the authors proposed that the future researches on ECM polishing should also include ECM polishing using robots. In addition, the authors propose several configurations and setups of robotic ECM polishing systems. The research topics in this area should include designing of new ECM polishing tools, investigating the synergistic effects of additional sources of energies such as magnetic field and ultrasonic vibrations besides the normal effect of ECM tools and developing models and control methods of the processes