IMPLEMENTATION OF THE CIRCULAR ECONOMY MODEL IN THE AGRICULTURAL SECTOR OF UKRAINE

The urgency of studying the issues of the development of the circular economy in the agro-industrial complex is caused by the demand for national and international food security, the importance of preserving the environment in conditions of irrational environmental management, the need to harmonise the economic, ecological and social spheres of human activity involved in the production, sale and consumption of agricultural products. The purpose of the study is to justify a comprehensive approach to the implementation of the circular economy model in the agro-industrial complex, in the context of ensuring food independence, economic security of the country and achieving the goals of sustainable development. In the course of the research the general scientific methods of analysis and synthesis, statistical methods (comparison, analysis of absolute and relative values) and graphical methods were used in the evaluation of indicators of organic waste management of agricultural production, methods of a systematic approach – to justify a set of priority measures in the process of implementation of the model of circular economy in the agro-industrial complex. The information base for the research: legislative and regulatory acts; official materials of the State Statistical Service of Ukraine, the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine. Based on the results of the research, a comprehensive approach to the implementation of the principles of circular economy in the agro-industrial complex was formed. The key factor is an effective public policy capable of ensuring high rates of development of innovative resource-saving technologies and the introduction of circular business models. State activity includes the development of tax, credit and pricing policies to stimulate the implementation of circular economy principles. It is important to develop and approve strategic plans, legislative and regulatory acts that regulate activities in the field of circular economy and are adapted to the standards and norms of the legislation of the European Union. The activities of agricultural enterprises should be directed towards cooperation with scientific and educational institutions in order to solve the problems of introducing innovations and improving the qualifications of employees, technical and technological modernisation, establishing partnership relations with investors, raw material suppliers and local self-government bodies. Ultimately, the implementation of these measures will contribute to the growth of the competitiveness of the domestic agricultural sector, the growth of investment attractiveness and the preservation of the environment

Small-angle X-ray characterization of the nucleoprotein complexes resulting from DNA-induced oligomerization of HIV-1 integrase

HIV-1 integrase (IN) catalyses integration of a DNA copy of the viral genome into the host genome. Specific interactions between retroviral IN and long terminal repeats (LTR) are required for this insertion. To characterize quantitatively the influence of the determinants of DNA substrate specificity on the oligomerization status of IN, we used the small-angle X-ray scattering (SAXS) technique. Under certain conditions in the absence of ODNs IN existed only as monomers. IN preincubation with specific ODNs led mainly to formation of dimers, the relative amount of which correlated well with the increase in the enzyme activity in the 3′-processing reaction. Under these conditions, tetramers were scarce. Non-specific ODNs stimulated formation of catalytically inactive dimers and tetramers. Complexes of monomeric, dimeric and tetrameric forms of IN with specific and non-specific ODNs had varying radii of gyration (R(g)), suggesting that the specific sequence-dependent formation of IN tetramers can probably occur by dimerization of two dimers of different structure. From our data we can conclude that the DNA-induced oligomerization of HIV-1 IN is probably of importance to provide substrate specificity and to increase the enzyme activity

Prenatal polychlorinated biphenyl exposure is associated with decreased gestational length but not birth weight: archived samples from the Child Health and Development Studies pregnancy cohort

Polychlorinated biphenyls (PCBs), known endocrine disruptors, were banned in 1979 but persist in the environment. Previous studies are inconsistent regarding prenatal exposure to PCBs and pregnancy outcomes. We investigated associations between prenatal exposure to PCBs and gestational length and birth weight. In a sample of 600 infants (born between 1960 and 1963) randomly selected from Child Health and Development Studies participants followed through adolescence we measured 11 PCB congeners in maternal post partum sera (within three days of delivery). Length of gestation was computed from the reported first day of the last menstrual period (LMP) and delivery date. Linear regression was used to estimate associations between PCB exposure and gestational age and birth weight, adjusting for potential confounders. PCBs were grouped according to hypothesized biological action (1b (sum of weak phenobarbital inducers), 2b (sum of limited dioxin activity), and 3 (sum of CYP1A and CYP2b inducers)) or degree of ortho- substitution (mono, di, tri). Secondary analyses examined associations between total PCB exposure and exposure to individual congeners. Each unit increase in mono-ortho substituted PCBs was associated with a 0.30 week decrease (95% confidence interval (CI) -0.59, -0.016), corresponding to a 2.1 (95% CI −4.13, -0.11) day decrease in length of gestation. Similar associations were estimated for di-ortho substituted PCBs, (1.4 day decrease; (95% CI −2.9, 0.1)) and group 3 PCBs (0.84 day decrease; (95% CI −1.8, 0.11). We found similar associations in congener specific analyses and for the sum of congeners. Our study provides new evidence that PCB exposure shortens length of gestation in humans. This may have public health implications for population exposures

Albiglutide and cardiovascular outcomes in patients with type 2 diabetes and cardiovascular disease (Harmony Outcomes): a double-blind, randomised placebo-controlled trial

Background: Glucagon-like peptide 1 receptor agonists differ in chemical structure, duration of action, and in their effects on clinical outcomes. The cardiovascular effects of once-weekly albiglutide in type 2 diabetes are unknown. We aimed to determine the safety and efficacy of albiglutide in preventing cardiovascular death, myocardial infarction, or stroke. Methods: We did a double-blind, randomised, placebo-controlled trial in 610 sites across 28 countries. We randomly assigned patients aged 40 years and older with type 2 diabetes and cardiovascular disease (at a 1:1 ratio) to groups that either received a subcutaneous injection of albiglutide (30–50 mg, based on glycaemic response and tolerability) or of a matched volume of placebo once a week, in addition to their standard care. Investigators used an interactive voice or web response system to obtain treatment assignment, and patients and all study investigators were masked to their treatment allocation. We hypothesised that albiglutide would be non-inferior to placebo for the primary outcome of the first occurrence of cardiovascular death, myocardial infarction, or stroke, which was assessed in the intention-to-treat population. If non-inferiority was confirmed by an upper limit of the 95% CI for a hazard ratio of less than 1·30, closed testing for superiority was prespecified. This study is registered with ClinicalTrials.gov, number NCT02465515. Findings: Patients were screened between July 1, 2015, and Nov 24, 2016. 10 793 patients were screened and 9463 participants were enrolled and randomly assigned to groups: 4731 patients were assigned to receive albiglutide and 4732 patients to receive placebo. On Nov 8, 2017, it was determined that 611 primary endpoints and a median follow-up of at least 1·5 years had accrued, and participants returned for a final visit and discontinuation from study treatment; the last patient visit was on March 12, 2018. These 9463 patients, the intention-to-treat population, were evaluated for a median duration of 1·6 years and were assessed for the primary outcome. The primary composite outcome occurred in 338 (7%) of 4731 patients at an incidence rate of 4·6 events per 100 person-years in the albiglutide group and in 428 (9%) of 4732 patients at an incidence rate of 5·9 events per 100 person-years in the placebo group (hazard ratio 0·78, 95% CI 0·68–0·90), which indicated that albiglutide was superior to placebo (p<0·0001 for non-inferiority; p=0·0006 for superiority). The incidence of acute pancreatitis (ten patients in the albiglutide group and seven patients in the placebo group), pancreatic cancer (six patients in the albiglutide group and five patients in the placebo group), medullary thyroid carcinoma (zero patients in both groups), and other serious adverse events did not differ between the two groups. There were three (<1%) deaths in the placebo group that were assessed by investigators, who were masked to study drug assignment, to be treatment-related and two (<1%) deaths in the albiglutide group. Interpretation: In patients with type 2 diabetes and cardiovascular disease, albiglutide was superior to placebo with respect to major adverse cardiovascular events. Evidence-based glucagon-like peptide 1 receptor agonists should therefore be considered as part of a comprehensive strategy to reduce the risk of cardiovascular events in patients with type 2 diabetes. Funding: GlaxoSmithKline

Omecamtiv mecarbil in chronic heart failure with reduced ejection fraction, GALACTIC‐HF: baseline characteristics and comparison with contemporary clinical trials

Aims: The safety and efficacy of the novel selective cardiac myosin activator, omecamtiv mecarbil, in patients with heart failure with reduced ejection fraction (HFrEF) is tested in the Global Approach to Lowering Adverse Cardiac outcomes Through Improving Contractility in Heart Failure (GALACTIC‐HF) trial. Here we describe the baseline characteristics of participants in GALACTIC‐HF and how these compare with other contemporary trials. Methods and Results: Adults with established HFrEF, New York Heart Association functional class (NYHA) ≥ II, EF ≤35%, elevated natriuretic peptides and either current hospitalization for HF or history of hospitalization/ emergency department visit for HF within a year were randomized to either placebo or omecamtiv mecarbil (pharmacokinetic‐guided dosing: 25, 37.5 or 50 mg bid). 8256 patients [male (79%), non‐white (22%), mean age 65 years] were enrolled with a mean EF 27%, ischemic etiology in 54%, NYHA II 53% and III/IV 47%, and median NT‐proBNP 1971 pg/mL. HF therapies at baseline were among the most effectively employed in contemporary HF trials. GALACTIC‐HF randomized patients representative of recent HF registries and trials with substantial numbers of patients also having characteristics understudied in previous trials including more from North America (n = 1386), enrolled as inpatients (n = 2084), systolic blood pressure < 100 mmHg (n = 1127), estimated glomerular filtration rate < 30 mL/min/1.73 m2 (n = 528), and treated with sacubitril‐valsartan at baseline (n = 1594). Conclusions: GALACTIC‐HF enrolled a well‐treated, high‐risk population from both inpatient and outpatient settings, which will provide a definitive evaluation of the efficacy and safety of this novel therapy, as well as informing its potential future implementation

Ecosystem approach in the field of rational use and land care

Litvak, O. Ecosystem approach in the field of rational use and land care / O. Litvak // Collection de papiers scientifiques «ΛΌГOΣ» avec des matériaux de la II conférence scientifique et pratique internationale «Débats scientifiques et orientations prospectives du développement scientifique». – Paris : La Fedeltà & Plateforme scientifique européenne, 2021. – Vol. 1. – P. 101–102. – uri : https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/logos/issue/view/01.10.2021/595Реалізація екосистемного підходу передбачає обґрунтування та впровадження гнучкої, науково обґрунтованої системи землекористування для кожного району, сільськогосподарського підприємства і фермерського господарства. Обґрунтовано заходи для формування екосистемного підходу у сфері раціонального використання земельних ресурсів. Зазначено, що важливим кроком до екологізації сільського господарства та раціонального використання природно-ресурсного потенціалу аграрних підприємств є розвиток органічного землеробства, яке є дуже перспективним для Україні.Ecosystem approach implementation implies substantiation and introduction of flexible, scientifically grounded land-use system for each region, agricultural farming community and farming enterprise. Measures for the formation of an ecosystem approach in the field of rational use of land resources are substantiated. It is noted that an important step towards the greening of agriculture and the rational use of natural resource potential of agricultural enterprises is the development of organic farming, which is very promising for Ukraine

Екологічна освіта молоді в контексті розвитку циркулярної економіки

Літвак О.А. Екологічна освіта молоді в контексті розвитку циркулярної економіки = Ecological education of youth in the context of circular economy development / О.А. Літвак // Перспективи та інновації науки. – Київ: Видавнича група "Наукові перспективи", 2022. – № 7(12). – С. 240–252.Перехід від поточної лінійної економічної моделі до циркулярної економіки є нагальною потребою суспільства в контексті вирішення проблем зміни клімату, раціонального природокористування та забезпечення життєздатного майбутнього для наступних поколінь на нашій планеті. Щоб здійснити перехід від суспільного розвитку з надмірним споживанням до циркулярної економіки, потрібні організаційні, культурні та індивідуальні зрушення, в яких будуть задіяні всі шари суспільства, усі зацікавлені сторони, усі громадяни. Екологічна освіта від раннього віку до рівня вищої освіти здатна розвивати та підтримувати нове бачення сучасного світу, і, таким чином, є ключовим фактором для досягнення циркулярної економіки та переходу до сталого розвитку. В статті визначено, що екологічна освіта в контексті просування циркулярної економіки повинна формуватися з дитячого садка, коли діти починають пізнавати світ та спілкуватися з однолітками. Вона продовжується через початкову та середню школу аж до вищої освіти, оскільки стає вбудованою в спосіб життя людини. Ефективна програма екологічної освіти молоді повинна бути всеохоплюючою, та зосередженою не лише на концептуальних знаннях, а й матиме триєдину мету: підвищити рівень грамотності, сприяти розвитку свідомості та культивувати екологічно відповідальне громадянство. Доведено, що саме вищі навчальні заклади мають стати центрами інформаційно-просвітницької роботи в галузі впровадження заходів з просування циркулярної економіки, оскільки вони володіють науковим і педагогічним потенціалом, здатним підготувати грамотних і компетентних лідерів екологічної освіти. Обґрунтовано, що інноваційні підходи до екологічної освіти мають значний потенціал у підготовці молоді до перегляду споживчих звичок і цінностей, коригування уявлення про цикли продуктів і відходів, а також про відносини людей з природою та природними ресурсами. Ефективна освіта формує критичне мислення та допомагає навчальному процесу стати більш актуальним та пов’язаним із власним життям учнів, підвищує їх особисту відповідальність, принципову позицію та екологічну активність.The transition from the current linear economic model to a circular economy is an urgent need of society in the context of solving the problems of climate change, rational utilization of natural resources and ensuring a viable future for future generations on our planet. The transition from social development with excessive consumption to a circular economy requires organizational, cultural and individual shifts that involve all segments of society, all stakeholders, all citizens. Environmental education from an early age to the level of higher education is able to develop and maintain a new vision of the modern world, and thus is a key factor in achieving a circular economy and the transition to sustainable development. The article specifies that environmental education in the context of promoting a circular economy should be formed from kindergarten, when children begin to learn about the world and communicate with peers. It continues through primary and secondary school until higher education as it becomes embedded in a person's lifestyle. An effective youth environmental education program must be comprehensive and focus not only on conceptual knowledge, but also have a threefold goal: to increase environmental literacy, promote awareness and cultivate an environmentally responsible society. It was proven that higher educational institutions should become the centers of informational and educational work in the field of implementation of measures to promote the circular economy, as they have scientific and pedagogical potential capable of training literate and competent leaders in environmental education. It was substantiated that innovative approaches to environmental education have significant potential in preparing young people to review consumer habits and values, adjust perceptions of product and waste cycles, as well as people's relationships with nature and natural resources. Effective education forms critical thinking and helps the learning process to become more relevant and associated with students' own lives as well as increases their personal responsibility, position of principle and environmental activity

Пріоритетні напрями реалізації концепції циркулярної економіки: світові тенденції

Літвак, О. А. Пріоритетні напрями реалізації концепції циркулярної економіки: світові тенденції = Priority directions of circular economy concept implementation: world trends / О. А. Літвак, С. М. Літвак // Наука і техніка сьогодні. – Київ : Видавнича група "Наукові перспективи", 2022. – № 5(5). – С. 122–138.Глобальні виклики, які стоять перед світовою економікою з кожним роком стають все більш комплексними та масштабними. В умовах різкого скорочення природних ресурсів, значного погіршення якості повітря, води, ґрунту та негативного впливу на природні екосистеми, міжнародні проблеми поводження з відходами стали досить актуальними і потребують пошуку найкращих рішень і технологій. Тому особливої уваги заслуговує перехід до циркулярної економіки, питання розвитку якої перебувають на порядку денному органів державної влади, бізнес-середовища, науково-дослідних інститутів та неурядових організацій різних країн світу. Концепція циркулярної економіки тісно пов’язана з ефективністю використання природних ресурсів на системному рівні, відповідно протягом усього життєвого циклу продукції, а також з перетворенням відходів у нові ресурси для інших галузей. В статті наведено принципи циркулярної економіки, а також основні і додаткові показники, які дають змогу відстежувати ефективність застосування кожного принципу. В циркулярній економіці ці показники доповнюють ВВП, який є головним індикатором поточного стану економіки. Визначено, що успішний перехід до циркулярної економіки передбачає запровадження циклічності та стійкості на всіх етапах ланцюга створення вартості, від проектування до виробництва і, нарешті, до споживача. Наведено пріоритетні сектори розширення ринків продуктів замкнутого циклу в умовах розвитку циркулярної економіки: відходи електричного та електронного обладнання, продукти харчування, вода та поживні речовини, пакування, акумулятори та транспортні засоби, будівлі та будівництво, пластмаси, текстиль. Таким чином циркулярна економіка має як операційні, так і стратегічні переваги та поєднує величезний потенціал для створення позитивних ефектів в екологічній, соціально-економічній і діловій сферах. Головними перевагами такого підходу є економія природних ресурсів, зберігання енергії, води, розвиток циклічних виробництв та збільшення кількості робочих місць. Обґрунтовано комплексний підхід для подальшого розвитку циркулярної економіки. Головною умовою є формування готовності суспільства змінювати свої споживчі звички з переважанням використання товарів замкнутого циклу.Every year the world economy has been facing the global challenges of increasing complexity and of greater scale. Under the conditions of considerable reduction of natural resources, significant deterioration of air, water, soil quality and negative impact on natural ecosystems, international problems of waste management have become of significant importance and requiring better solutions and technologies to be found. Therefore, transition to circular economy which development issues are included in calendar of business of governmental authorities, business environment, scientific research institutes and non-governmental organizations of different countries worldwide is of particular importance. The circular economy concept is closely related to efficiency of natural resources utilization at the system level, consistently over a period of the entire product life-cycle as well as with transformation of wastes into new resources for other industries. The article describes the circular economy principles as well as main and additional indexes enabling to monitor efficiency of every principle application. These indexes of the circular economy supplement Gross Domestic Product which is the main indicator of the current state of the economy. It is determined the successful transition to the circular economy implies implementation of cyclicality and stability at all the stages of value creation chain commencing from designing to production and finally to a consumer. Prioritized areas of the market’s expansion of the closed cycle products under the conditions of the circular economy development are specified: wastes of electric and electronic equipment, food products, water and nutritive substances, packing, storage batteries and transport vehicles, buildings and construction, plastic products, textile fabrics. Therefore, the circular economy has operational and strategic advantages and combines vast potential to create positive results in ecological, social and economic and business fields. Main advantages of the said approach: saving of natural resources, conservation of energy, water, development of circular production units and increase of number of jobs. Integrated approach to further development of the circular economy is substantiated. The key element is formation of readiness of society as a whole to change its habits towards widespread use of circular products and creation of new platforms and interaction patterns of producers and consumers of closed cycle products

Оцінка накопичення заліза та важких металів у ґрунтах зони бойових дій

The object of the study is soils in areas with active military operations. The study is dedicated to assessing the environmental impact of military operations through forecasting. The paper highlights the impact of military conflict on the distribution of heavy metals in soils. An analysis of the distribution and interaction of heavy metals in soil is carried out, which helps to understand the dynamics of pollution in the context of military conflict, and allows to understand the complex processes of the impact of military operations on the environment and the state of soil resources. The complex interrelationships between military operations and environmental pollution are revealed, with an emphasis on the importance of studying the distribution and immobilization of iron and heavy metals in the current conditions of the risk of military operations. It is shown that the most rapidly distributed metals in the soil are: iron (Fe), zinc (Zn), cadmium (Cd), antimony (Sb); the slowest: arsenic (As), lead (Pb), copper (Cu), nickel (Ni), mercury (Hg), manganese (Mn), vanadium (V). It was found that loams and chernozems are more prone to the accumulation of heavy metals and iron than sandy soils. Compared to sandy soil, the rate of metal release in loam decreases from 16.7 % to 69.7 %. In comparison of chernozem to loam, the release rate slows down from 17.85 % to 32.08 %. It was found that the rate of spreading of barium, cobalt, arsenic, lead, mercury, manganese, strontium and titanium does not depend on the type and mechanical parameters of the soil. The practical use of the results will help to predict the mechanism of pollution spread and help to identify the highest risk areas. The results of the study indicate the need to develop scientifically sound strategies for environmental protection and promotion of sustainable development in the area affected by military eventsОб’єктом дослідження є ґрунти на територіях із активним перебігом військових операцій. Дослідження присвячено оцінці впливу військових дій на довкілля за допомогою прогнозування. Висвітлено вплив військового конфлікту на розподіл заліза та важких металів у ґрунтах. Проведено аналіз розподілу та взаємодії важких металів у ґрунті, що допомагає зрозуміти динаміку забруднення в умовах воєнного конфлікту, дозволяє зрозуміти складні процеси впливу воєнних дій на довкілля та стан ґрунтових ресурсів. Розкрито складні взаємозв'язки між військовими діями та забрудненням довкілля, зроблено акцент на важливості вивчення розподілу та іммобілізації заліза та важких металів у сучасних умовах ризику поширення воєнних дій. Досліджено, що у ґрунті найбільш швидко розповсюджуються метали: залізо (Fe), цинк (Zn), кадмій (Cd), сурма (Sb); найповільніше: арсен(As), свинець (Pb), мідь (Cu), нікель (Ni), ртуть (Hg), марганець(Mn),ванадій (V). Виявлено, що суглинки та чорноземи більш схильні до накопичення важких металів та заліза, ніж піщані ґрунти. В порівнянні з піщаним ґрунтом у суглинку швидкість вивільнення металів зменшується від 16,7 % до 69,7 %. Визначено, що в порівнянні чорнозему до суглинку сповільнюється швидкість вивільнення від 17,85 %, до 32,08 %. Виявлено, що швидкість поширення барію, кобальту, арсену, свинцю, ртуті, марганцю, стронцію та титану не залежить від типу та механіко-параметрів ґрунту. Практичне використання результатів сприятиме передбаченню механізму поширення забруднення, допоможе визначити зони найвищого ризику. Результати дослідження вказують на необхідність розробки науково обґрунтованих стратегій з охорони довкілля та сприяння сталому розвитку в зоні впливу воєнних поді