Plasma measurements conducted in the vincinity of Venus on the spacecraft VENERA-4

Plasma flux measurements in vicinity of Venus by charged particle traps on Venera-4 spacecraf

Comparison of Certain Results of Simultaneous Measurements of Solar Wind Characteristics on Spacecrafts ''Venera-3'' and ''Pioneer-6''

Ion concentration, ion velocity, and other solar wind characteristics measured simultaneously aboard spacecraf

Signs of crossing by the moon of the earth's magnetosphere tail according to data of charged particle traps on the first artificial satellite of the moon /Luna-10/

Space probe charged particle data evidence for moon crossing of Earth magnetospheric tai

Regge Behavior of DIS Structure Functions

Building on previous works of the mid 1960's, we construct an integral equation for forward elastic scattering (t=0) at arbitrary virtuality Q^2 and large s=W^2. This equation sums the ladder production of massless intermediate bosons to all orders, and the solution exhibits Regge behavior. The equation is used to study scattering in a simple chi^2 phi scalar theory, where it is solved appoximately and applied to the study of DIS at small x. We find that the model can naturally describe the quark distribution in both the large x region and the small x region dominated by Reggeon exchange.Comment: 13 pages with 5 figure

Off-forward parton distributions and Shuvaev's transformations

We review Shuvaev's transformations, that relate off-forward parton distributions (OFPDs) to so-called effective forward parton distributions (EFPDs). The latter evolve like conventional forward partons. We express nonforward amplitudes, depending on OFPDs, directly in terms of EFPDs and construct a model for the EFPDs, which allows to consistently express them in terms of the conventional forward parton distributions and nucleon form factors. Our model is self-consistent for arbitrary x, xi, mu, and t.Comment: 13 pages, 7 eps-figures, LaTeX2e, added references, corrected typo

Skewed parton distributions and the scale dependence of the transverse size parameter

We discuss the scale dependence of a skewed parton distribution of the pion obtained from a generalized light-cone wave function overlap formula. Using a simple ansatz for the transverse momentum dependence of the light-cone wave function and restricting ourselves to the case of a zero skewedness parameter, the skewed parton distribution can be expressed through an ordinary parton distribution multiplied by an exponential function. Matching the generalized and ordinary DGLAP evolution equations of the skewed and ordinary parton distributions, respectively, we derive a constraint for the scale dependence of the transverse size parameter, which describes the width of the pion wave function in transverse momentum space. This constraint has implications for the Fock state probability and valence distribution. We apply our results to the pion form factor.Comment: 10 pages, 4 figures; version to appear in Phys. Rev. D; Refs. added, new discussion of results for pion form factor in view of new dat

ПНЕВМОЦИСТНАЯ ПНЕВМОНИЯ КАК РЕДКОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ПРОЯВЛЕНИЕ ОСТРОЙ ВИЧ-ИНФЕКЦИИ

.

DVCS amplitude at tree level: Transversality, twist-3, and factorization

We study the virtual Compton amplitude in the generalized Bjorken region (q^2 -> Infinity, t small) in QCD by means of a light-cone expansion of the product of e.m. currents in string operators in coordinate space. Electromagnetic gauge invariance (transversality) is maintained by including in addition to the twist-2 operators 'kinematical' twist-3 operators which appear as total derivatives of twist-2 operators. The non-forward matrix elements of the elementary twist-2 operators are parametrized in terms of two-variable spectral functions (double distributions), from which twist-2 and 3 skewed distributions are obtained through reduction formulas. Our approach is equivalent to a Wandzura-Wilczek type approximation for the twist-3 skewed distributions. The resulting Compton amplitude is manifestly transverse up to terms of order t/q^2. We find that in this approximation the tensor amplitude for longitudinal polarization of the virtual photon is finite, while the one for transverse polarization contains a divergence already at tree level. However, this divergence has zero projection on the polarization vector of the final photon, so that the physical helicity amplitudes are finite.Comment: 34 pages, revtex, 1 eps figure included using epsf. Misprints corrected, one reference adde

Доміно-реакції ізатинів з 5-амінопіразолами та 2,2-диметил-1,3-діоксан-4,6-діоном

Aim. To determine the direction of the interaction of isatins with 5-amino-pyrazoles and 2,2-dimethyl-1,3-dioxane-4,6-dione under different conditions.Results and discussion. The domino-reactions of isatins, 5-aminopyrazoles and 2,2-dimethyl-1,3-dioxane-4,6-dione (Meldrum’s acid) in the alcoholic medium are completed by formation of a mixture of pyrazolo[3,4-b]pyridine-4-spiroindolinones and 3-(5-aminopyrazol-3-yl)-3-hydroxy-2-oxindolines with the predominant content of spiro compounds. 3-(5-Aminopyrazol-4-yl)-3-hydroxy-2-oxindolines may turn into pyrazolo[3,4-b]pyridine-4-spiroindolinones very slowly only as a result of retrograde fragmentation to isatin and aminopyrazole in the presence of Meldrum’s acid.Experimental part. The mixtures of pyrazolo[3,4-b]pyridine-4-spiroindolinones and 3-(5-aminopyrazol-3-yl)-3-hydroxy-2-oxindolines separated by crystallization were obtained by boiling in methanol of the equimolar quantity of isatins, 5-aminopyrazoles and Meldrum’s acids. The yield for spiro compounds is 26-82 %, and for 3-(5-aminopyrazole-3-yl)-3-hydroxy-2-oxindolines it is 5-23 %. The transformation of the latter into the spiro compound in the presence of Meldrum’s acid occurs with prolonged boiling in the alcoholic medium and is accompanied with extremely low yields. The structure of all compounds synthesized has been proven by 1H NMR, mass spectra and elemental analysis.Conclusions. It has been found that in the three-component reactions of isatins, 5-aminopyrazoles and 2,2-dimethyl-1,3-dioxane-4,6-dione there are two competing directions of the interaction of isatin with nucleophiles. One of them is the nucleophilic addition of the C4 reaction center of aminopyrazole to the carbonyl group of isatin, which results in 3-(5-aminopyrazol-4-yl)-3-hydroxy-2-oxidolines. Another one is the Knoevenagel condensation of isatin with dioxane-4,6-dione – a domino process that starts formation of the predominant reaction products – pyrazolo[3,4-b]pyridine-4-spiroindolinones.Цель работы – установить направленность взаимодействия изатинов с 5-аминопиразолами и 2,2-диметил-1,3-диоксан-4,6-дионом в разных условиях.Результаты и их обсуждение. Домино-реакции изатинов, 5-аминопиразолов и 2,2-диметил-1,3-диоксан-4,6-диона (кислоты Мельдрума) в спиртовой среде завершаются образованием смесей пиразоло[3,4-b]пиридин-4-спироиндолинонов и 3-(5-аминопиразол-3-ил)-3-гидрокси-2-оксиндолинов с преобладающим содержанием спиро-соединений. 3-(5-Аминопиразол-4-ил)-3-гидрокси-2-оксиндолины лишь в результате ретрораспада на исходные изатин и аминопиразол в присутствии кислоты Мельдрума могут очень медленно с низкими выходами превращаться в пиразоло[3,4-b]пиридин-4-спироиндолиноны.Экспериментальная часть. Кипячением в метаноле эквимольных количеств изатинов, 5-аминопиразолов и кислоты Мельдрума получены смеси пиразоло[3,4-b]пиридин-4-спироиндолинонов и 3-(5-аминопиразол-3-ил)-3-гидрокси-2-оксиндолинов, которые разделены кристаллизацией. Выход спиро-соединений составляет 26-82 %, а 3-(5-аминопиразол-3-ил)-3-гидрокси-2-оксиндолинов – 5-23 %. Превращение последних в присутствии кислоты Мельдрума в спиро-соединения происходит при длительном кипячении в спиртовой среде и сопровождается крайне низкими выходами. Строение и состав всех синтезированных соединений доказаны данными ЯМР 1Н, масс-спектров и элементным анализом.Выводы. Установлено, что в трехкомпонентных реакциях изатинов, 5-аминопиразолов и 2,2-диметил-1,3-диоксан-4,6-диона реализуются два конкурирующих направления взаимодействия изатина с нуклеофилами. Одно из них – нуклеофильное присоединение С4 реакционного центра аминопиразола к карбонильной группе изатина приводит к 3-(5-аминопиразол-4-ил)-3-гидрокси-2-оксиндолинам. А второе – конденсация изатина с диоксан-4,6-дионом по Кневенагелю инициирует домино-процесс, который завершается образованием основных продуктов реакции – пиразоло[3,4-b]пиридин-4-спироиндолинонов.Мета роботи – встановити направленість взаємодії ізатинів з 5-амінопіразолами та 2,2-диметил-1,3-діоксан-4,6-діоном у різних умовах.Результати та їх обговорення. Доміно-реакції ізатинів, 5-амінопіразолів та 2,2-диметил-1,3-діоксан-4,6-діону (кислоти Мельдрума) у спиртовому середовищі завершуються утворенням суміші піразоло[3,4-b]піридин-4-спіроіндолінонів та 3-(5-амінопіразол-3-іл)-3-гідрокси-2-оксіндолінів з переважним вмістом спіро-сполук. 3-(5-Амінопіразол-4-іл)-3-гідрокси-2-оксіндоліни лише в результаті ретророзпаду на вихідні ізатин та амінопіразол у присутності кислоти Мельдрума можуть дуже повільно з низькими виходами перетворюватися на піразоло[3,4-b]піридин-4-спіроіндолінони.Експериментальна частина. Кип’ятінням у метанолі еквімольних кількостей ізатинів, 5-амінопіразолів та кислоти Мельдрума одержано суміші піразоло[3,4-b]піридин-4-спіроіндолінонів та 3-(5-амінопіразол-3-іл)-3-гідрокси-2-оксіндолінів, які розділені кристалізацією. Вихід спіро-сполук складає 26-82 %, а 3-(5-амінопіразол-3-іл)-3-гідрокси-2-оксіндолінів – 5-23 %. Перетворення останніх у присутності кислоти Мельдрума на спіро-сполуки відбувається при тривалому кип’ятінні у спиртовому середовищі і супроводжується вкрай низькими виходами. Структуру і склад усіх синтезованих сполук доведено даними ЯМР 1Н, мас-спектрів і елементним аналізом.Висновки. Встановлено, що у трикомпонентних реакціях ізатинів, 5-амінопіразолів і 2,2-диметил-1,3-діоксан-4,6-діону реалізуються два конкуруючих напрямки взаємодії ізатину з нуклеофілами. Один з них – нуклеофільне приєднання С4 реакційного центра амінопіразолу до карбонільної групи ізатину приводить до 3-(5-амінопіразол-4-іл)-3-гідрокси-2-оксіндолінів. А інший – конденсація ізатину з діоксан-4,6-діоном за Кньовенагелем започатковує доміно-процес, який завершується утворенням переважних продуктів реакції – піразоло[3,4-b]піридин-4-спіроіндолінонів