Numerical simulation of spacecraft charging phenomena

A numerical simulation program is being constructed having the following features: (1) infinite circular cylindrical geometry with angle-dependence, (2) inclusion of incident particles, photoelectrons, secondary electrons, backscattered electrons, any gun emissions, and any internal current pathways including surface conductive layers, (3) quasistatic time-dependent iteration, in which sheath potential changes during particle transit times are ignored, (4) use of approximate, locally-dependent space charge density expressions in solving Poisson's equation for sheath potentials, with use of numerical orbit-following to determine surface currents, and (5) incident particle velocity distributions isotropic or beam-like, or some superposition of these. Rationales for each of these features are discussed

Prediction of large negative shaded-side spacecraft potentials

A calculation by Knott, for the floating potential of a spherically symmetric synchronous-altitude satellite in eclipse, was adapted to provide simple calculations of upper bounds on negative potentials which may be achieved by electrically isolated shaded surfaces on spacecraft in sunlight. Large (approximately 60 percent) increases in predicted negative shaded-side potentials are obtained. To investigate effective potential barrier or angular momentum selection effects due to the presence of less negative sunlit-side or adjacent surface potentials, these expressions were replaced by the ion random current, which is a lower bound for convex surfaces when such effects become very severe. Further large increases in predicted negative potentials were obtained, amounting to a doubling in some cases

Развитие институциональной основы сотрудничества Украины и ЕС

У статті розглядається розвиток інституційної структури співробітництва України та ЄС протягом 1991–2018 рр. Розкрито еволюцію інституційної структури співпраці та охарактеризовано її етапи: 1991–1998 рр. – етап становлення тимчасових форм організаційного забезпечення двосторонніх відносин між Україною та ЄС, 1998–2014 рр. – етап формування стабільної інституційної структури співпраці та третій – з 2014 р. – етап удосконалення інституційної основи співробітництва України та ЄС. Особлива увага приділена розгляду інституційної структури співробітництва, визначеної Угодою про асоціацію України та ЄС, дана характеристика всіх її складових: самітів Україна – ЄС; Ради асоціації; Комітету асоціації; Парламентського комітету асоціації; Платформи громадянського суспільства. Робиться висновок, що у процесі співробітництва України та ЄС склалася ефективна інституційна структура забезпечення співпраці, яка дозволяє успішно реалізувати завдання, визначені Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.The article addresses the development of the institutional structure of cooperation between Ukraine and the EU during 1991–2018. The evolution of the institutional structure of cooperation is revealed and the account of its stages is given: 1991–1998 – development stage of time-line forms of organizational support for bilateral relations between Ukraine and the EU, 1998–2014. – the stage of formation of a stable institutional cooperation structure, and the third – as from 2014 – the stage of improving the institutional framework for cooperation between Ukraine and the EU. Particular attention is given to consideration of the institutional structure of cooperation as defined in the EU-Ukraine Association Agreement, the readout of all its components is given: the Ukraine – EU summits; Association Council; Association Committee; Association Parliamentary Committee; Civil Society Platforms. A conclusion is drawn that in the process of cooperation between Ukraine and the EU an effective institutional framework to ensure cooperation has been established allowing the successful accomplishment of the objectives defined in the Association Agreement between Ukraine and the European Union.В статье рассматривается развитие институциональной структуры сотрудничества Украины и ЕС в течение 1991–2018 гг. Раскрыто эволюцию институциональной структуры сотрудничества и охарактеризованы ее этапы: 1991–1998 гг. – этап становления временных форм организационного обеспечения двусторонних отношений между Украиной и ЕС, 1998–2014 гг. – этап формирования стабильной институциональной структуры сотрудничества и третий – с 2014 г. – этап совершенствования институциональной основы сотрудничества Украины и ЕС. Особое внимание уделено рассмотрению институциональной структуры сотрудничества, определенной Соглашением об ассоциации Украины и ЕС, дана характеристика всех ее составляющих: саммитов Украина – ЕС; Совета ассоциации; Комитета ассоциации; Парламентского комитета ассоциации; Платформы гражданского общества. Делается вывод, что в процессе сотрудничества Украины и ЕС сложилась эффективная институциональная структура обеспечения сотрудничества, которая позволяет успешно реализовать задачи, определенные Соглашением об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом

Percolation Centrality: Quantifying Graph-Theoretic Impact of Nodes during Percolation in Networks

A number of centrality measures are available to determine the relative importance of a node in a complex network, and betweenness is prominent among them. However, the existing centrality measures are not adequate in network percolation scenarios (such as during infection transmission in a social network of individuals, spreading of computer viruses on computer networks, or transmission of disease over a network of towns) because they do not account for the changing percolation states of individual nodes. We propose a new measure, percolation centrality, that quantifies relative impact of nodes based on their topological connectivity, as well as their percolation states. The measure can be extended to include random walk based definitions, and its computational complexity is shown to be of the same order as that of betweenness centrality. We demonstrate the usage of percolation centrality by applying it to a canonical network as well as simulated and real world scale-free and random networks. © 2013 Piraveenan et al.published_or_final_versio

Досвід реформування місцевого управління в країнах Європейського Союзу

The changes of territorial organization of the public authorities in the EU countries are analyzed. The end of these changes was re-distribution of powers and responsibilities between different levels of government. Reasons for reforming the territorial organization are given and its stages are described. The essence of functional and fundamental concepts of reforming local government in the European Union countries is defined. The focus is made on the experience of realization of the functional concept in France; the most common forms of intermunicipal cooperation in European countries are explained.The experience of realization of the fundamental concept in Great Britain, Belgium, Denmark, Sweden, Germany, the Baltic States, etc. is considered. It is concluded that it is important to take into account both the positive and negative aspects of «functional» and «fundamental» concepts and polyvariance of ways of the system of administrative-territorial division improvement in the process of reforming the territorial organization of power in Ukraine. The proclamation by Ukraine of the European vector of its foreign policy and its intention to integrate into the European Union places on the agenda the need to achieve the EU standards as soon as possible in order to ensure compliance with the Copenhagen criteria. An important place in these transformations is the implementation of administrative and administrative-territorial reform. First of all, it is about reforming the public administration system in Ukraine on the basis of decentralization and deconcentration of power and resources in accordance with the principle of subsidiarity..Проаналізовано зміни територіальної організації публічної влади в країнах ЄС, в результаті яких відбувся переорозподіл повноважень і відповідальності між різними рівнями влади. Розкрито причини реформування територіальної організації влади та охарактеризовано його етапи. Визначено сутність функціональної та органічної концепцій реформування місцевого управління в країнах Європейського Союзу. Акцентовано увагу на досвіді реалізації функціональної концепції у Франції, висвітлено найбільш поширені форми міжмуніципального співробітництва в країнах Європи.Розкрито досвід реалізації органічної концепції у Великій Британії, Бельгії, Данії, Швеції, ФРН, країнах Балтії тощо. Робиться висновок, що у процесі реформування територіальної організації влади в Україні важливе значення має врахування як позитивних, так і негативних аспектів «функціональної» та «органічної» концепцій і забезпечення поліваріантності шляхів удосконалення системи адміністративно-територіального устрою

Impact of network assortativity on epidemic and vaccination behaviour

The resurgence of measles is largely attributed to the decline in vaccine adoption and the increase in mobility. Although the vaccine for measles is readily available and highly successful, its current adoption is not adequate to prevent epidemics. Vaccine adoption is directly affected by individual vaccination decisions, and has a complex interplay with the spatial spread of disease shaped by an underlying mobility (travelling) network. In this paper, we model the travelling connectivity as a scale-free network, and investigate dependencies between the network's assortativity and the resultant epidemic and vaccination dynamics. In doing so we extend an SIR-network model with game-theoretic components, capturing the imitation dynamics under a voluntary vaccination scheme. Our results show a correlation between the epidemic dynamics and the network's assortativity, highlighting that networks with high assortativity tend to suppress epidemics under certain conditions. In highly assortative networks, the suppression is sustained producing an early convergence to equilibrium. In highly disassortative networks, however, the suppression effect diminishes over time due to scattering of non-vaccinating nodes, and frequent switching between the predominantly vaccinating and non-vaccinating phases of the dynamics.Comment: 17 pages, 13 figure

Роль Олександра Поля у розвитку середньої освіти Катеринославщини

The role of Oleksandr Pol (1832-1890), a well-known Ukrainian public and cultural figure, entrepreneur and ethnographer, in the development of secondary education in Katerynoslav province in the second half of the nineteenth century is analyzed. The works of pre-revolutionary and modern researchers, which highlight the activity of O.M. Pol, are described. His activities as a head of the provincial zemstvo and a member of the provincial school council (1866-1872), which was the authority of the national education, created in accordance with the «Regulations on Elementary Schools» of July 14, 1864, are explained. The powers of the Board of Trustees of women’s gymnasiums are described in accordance with the «Regulation on women’s gymnasia and progymnasia of the Ministry of Education» of May 24, 1870 and the contribution of O.M. Pol as a member of the Board of Trustees of Katerynoslav Mariinsky Women’s Gymnasium (1871-1890) in the development of the educational institution and the secondary women education of the provincial center as a whole is shown. In particular, his role in the development of the material base of the gymnasium is outlined, this promoted to increase the number of pupils of the gymnasium in almost 1,5 times (from 325 to 486) during 1871-1881 and gave impetus to the establishment of the First City Women’s Gymnasium in 1883 in Katerynoslav.The range of powers of the honorary trustee of the non-classical secondary school in accordance with the «Statute of the school» determined from May 15, 1872, and the activity of O.M. Pol as an honorary trustee of the Katerynoslav non-classical secondary school, on this post he was elected three times (in 1882, 1885 and 1888) on the joint meetings of the provincial zemstvo assemblies and Ekaterinoslav city duma. О.М. Pol activity as a head of the trusteeship of the Katerynoslav non-classical secondary school, which he occupied until 1888, is described. The result was an increase in the number of pupils in the (in 1882, 1885 and 1888) from 128 persons in the 1880-1881 academic year to 215 persons in the 1889-1890 academic year.The article gives estimations of activity О.М. Pol and his contribution to the development of Katerinoslav Mariinsky Women’s Gymnasium and Katerynoslav non-classical secondary school made by the authors of the essays of these educational institutions O.Ya. Ryndovska (Chernova) and S.F. Tymoshenko, with whom he worked for a long time.Проанализирована роль Александра Поля в развитии среднего образования Екатеринославской губернии во второй половине XIX в. Освещена его деятельность в качестве гласного губернского земства и члена губернского училищного совета в 1866-1872 гг. Охарактеризованы полномочия попечительских советов женских гимназий согласно «Положению о женских гимназиях и прогимназиях ведомства Министерства народного просвещения» от 24 мая 1870 и показано вклад А. Н. Поля как члена попечительского совета Екатеринославской Мариинской женской гимназии (1871-1890 гг.) в развитие учебного заведения и среднего женского образования губернского центра в целом. В частности, определено его роль в развитии материальной базы гимназии, что позволило в течение 1871-1881 гг. почти в 1,5 раза (с 325 до 486) увеличить численность воспитанниц гимназии и дало толчок созданию в 1883 г. в Екатеринославе Первой городской женской гимназии .Выяснено круг полномочий почетного попечителя реального училища согласно «Уставу реальных училищ» от 15 мая 1872 г. и раскрыта деятельность А. Н. Поля в качестве почетного попечителя Екатеринославского реального училища, на должность которого он трижды (в 1882, 1885 и 1888 гг.) избирался на совместных заседаниях губернского земского собрания и Екатеринославской городской думы. Показана также деятельность А. Н. Поля в должности председателя попечительства Екатеринославского реального училища, которую он занимал до 1888 г. Итогом стало увеличение количества учеников в училище со 128 в 1880-1881 учебном году до 215 в 1889-1890 учебном году.Приведены оценки деятельности А. Н. Поля и его вклада в развитие Екатеринославской Мариинской женской гимназии и Екатеринославского реального училища авторами очерков этих учебных заведений А. Я. Рындовской (Черновой) и С. Ф. Тимощенко, с которыми он долгое время сотрудничал.Проаналізовано роль Олександра Поля у розвитку середньої освіти Катеринославської губернії в другій половині ХІХ ст. Висвітлено його діяльність як гласного губернського земства і члена губернської училищної ради у 1866-1872 рр. Охарактеризовані повноваження опікунських рад жіночих гімназій згідно «Положенню про жіночі гімназії і прогімназії відомства Міністерства народної освіти» від 24 травня 1870 р. і показано внесок О. М. Поля як члена опікунської ради Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії (1871-1890 рр.) у розвиток навчального закладу і середньої жіночої освіти губернського центру в цілому. Зокрема, окреслено його роль у розвитку матеріальної бази гімназії, що дало змогу протягом 1871-1881 рр. майже в 1,5 рази (з 325 до 486) збільшити чисельність вихованок гімназії і дало поштовх створенню у 1883 р. в Катеринославі Першої міської жіночої гімназії. З’ясовано коло повноважень почесного попечителя реального училища за «Статутом реальних училищ» від 15 травня 1872 р. і розкрита діяльність О. М. Поля в якості почесного попечителя Катеринославського реального училища, на посаду якого він тричі (у 1882, 1885 і 1888 рр.) обирався на спільних засіданнях губернських земських зборів та Катеринославської міської думи. Показана також діяльність О. М. Поля на посаді голови попечительства Катеринославського реального училища, яку він обіймав до 1888 р. Підсумком стало збільшення кількості учнів в училищі зі 128 у 1880-1881 навчальному році до 215 у 1889-1890 навчальному році.Наведено оцінки діяльності О. М. Поля і його внеску у розвиток Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії та Катеринославського реального училища авторами нарисів цих навчальних закладів О. Я. Риндовською (Черновою) та С. Ф. Тимощенком, з якими він тривалий час співпрацював