Fatty acids of red color Onion peels

Lipids are considered one of the most elemental nutrients for humans. Lipids consist of fatty acids classified mostly according to the presence or absence of double bonds as saturated, monounsaturated and polyunsaturated fatty acids; further, as cis or trans based on the configuration of the double bonds. Fatty acids composition of vegetable oils is formed by a mixture of saturated and unsaturated fatty acids classified according to the number of unsaturated bonds as monounsaturated or polyunsaturated fatty acids. So, their impact on human health could be assessed according to individual fatty acids because of their different influences on human health and risks of serious diseases

Вивчення хлорофілів та каротиноїдів листя сансевієрії гіацинтової (Sansevieria hyacinthoides)

Topicality. Sansevieria hyacinthoides (L.) Druce belongs to the Asparagaceae family. The plant is native to African countries. It has been introduced and naturalized in some countries of America, Asia, Australia and Europe. This species is grown as an ornamental plant in many countries, and as a medicinal plant in Africa. Aim. To determine the quantitative content of chlorophylls a and b and the amount of carotenoids in Sansevieria hyacinthoides leaves freshly collected and dried. Materials and methods. The quantitative content was determined by the spectrophotometric method. This method allows determining the amount of chlorophyll a and b and carotenoids by the characteristics of the absorption spectra without their prior separation. Results and discussion. The amount of chlorophyll a and b in the dried leaves was almost 7 times higher than in the freshly collected ones (1.82 ± 0.036 mg/g vs. 0.25 ± 0.005 mg/g, and 2.08 ± 0.038 mg/g vs. 0.29 ± 0.006 mg/g, respectively). The quantitative content of the amount of carotenoids differed by 3.6 times (0.05 ± 0.001 mg/g in freshly collected leaves, and 0.18 ± 0.004 mg/g in the dried raw material). Conclusions. The quantitative content of the amount of carotenoids, chlorophyll a and chlorophyll b in freshly collected and dried leaves of Sansevieria hyacinthoides has been determined by the spectrophotometric method. The dried plant raw material of Sansevieria leaves has a higher content of biologically active substances: chlorophyll a – 1.82 ± 0.036 mg/g, chlorophyll b – 2.08 ± 0.038 mg/g, and the amount of carotenoids – 0.18 ± 0.004 mg/g.Актуальность. Sansevieria hyacinthoides (L.) Druce относится к семейству Asparagaceae. Растение является родным для стран Африки. Интродуцировано и натурализовано в некоторых странах Америки, Азии, Австралии и Европы. Данный вид выращивают как декоративное растение, а в Африке еще и как лекарственное. Цель. Определить количественное содержание хлорофиллов a и b, суммы каротиноидов в свежесобранных и высушенных листьях Sansevieria hyacinthoides. Материалы и методы. Определение количественного содержания проводили спектрофотометрическим методом, который позволяет установить количество хлорофиллов а и b, каротиноидов по особенностям спектров поглощения без предварительного их разделения. Результаты и их обсуждение. Высушенные листья имели почти в 7 раз выше содержание хлорофилла а и хлорофилла b по сравнению со свежесобранными (1,82 ± 0,036 мг/г – 0,25 ± 0,005 мг/г и 2,08 ± 0,038 мг/г – 0,29 ± 0,006 мг/г соответственно). Количественное содержание суммы каротиноидов отличалось в 3,6 раза (0,05 ± 0,001 мг/г в свежесобранном и 0,18 ± 0,004 мг/г в высушенном сырье). Выводы. Установлено количественное содержание суммы каротиноидов, хлорофилла а и хлорофилла b в свежесобранных и высушенных листьях сансевиерии гиацинтовой спектрофотометрическим методом. Большее содержание имеет высушенное сырье Sansevieriae folia: хлорофилл а – 1,82 ± 0,036 мг/г, хлорофилл b – 2,08 ± 0,038 мг/г, сумма каротиноидов – 0,18 ± 0,004 мг/г.Актуальність. Sansevieria hyacinthoides (L.) Druce належить до родини Asparagaceae. Рослина є рідною для країн Африки. Інтродукована й натуралізована в деяких країнах Америки, Азії, Австралії та Європи. Цей вид вирощують як декоративну рослину, а в Африці ще і як лікарську. Мета. Визначити кількісний вміст хлорофілів a і b та суми каротиноїдів у свіжозібраному та висушеному листі Sansevieria hyacinthoides. Матеріали та методи. Дослідження проводили спектрофотометричним методом, який дозволяє визначити кількість хлорофілів а і b та каротиноїдів за особливостями спектрів поглинання без попереднього їх розділення. Результати та їх обговорення. Висушене листя мало майже в 7 разів вищий вміст хлорофілу а і хлорофілу b порівняно зі свіжозібраним (1,82 ± 0,036 мг/г проти 0,25 ± 0,005 мг/г та 2,08 ± 0,038 мг/г проти 0,29 ± 0,006 мг/г відповідно). Кількісний вміст суми каротиноїдів відрізнявся у 3,6 раза (0,05 ± 0,001 мг/г у свіжозібраній та 0,18 ± 0,004 мг/г у висушеній сировині). Висновки. Спектрофотометричним методом визначено кількісний вміст суми каротиноїдів, хлорофілу а та хлорофілу b у свіжозібраному та висушеному листі сансев’єри гіацинтової. Більший вміст має висушена сировина Sansevieriae folia: хлорофіл а – 1,82 ± 0,036 мг/г, хлорофіл b – 2,08 ± 0,038 мг/г, сума каротиноїдів – 0,18 ± 0,004 мг/г.

Аналіз асортименту лікарських засобів гемостатичної дії

Introduction. Taking into account the variability of the pharmaceutical market of Ukraine, the economic and political situation in the country, the analysis of the assortment of antihemorrhagic medicines makes it possible to identify factors affecting the provision of pharmaceutical care and the direction of improving the physical and economic accessibility of the medicines of this sigment.The aim of the study – to examine the assortment of antihemorrhagic drugs, which are presented on the domestic pharmaceutical market and to identify the place of herbal drugs.Methods of the research. The range of drugs and the dynamics of sales were studied with the help of additional electronic resources and analytical systems.Results and Discussions. It was determined that the structure of assortment of medicines with hemostatic action was formed by the group B02 antihemorrhagic means. Analysis of registered drugs for the individual active substances showed that in this group the maximum proportion of products contain blood clotting factors and tranexamic acid. Countries that export antihemorrhagic medicines to Ukrainian pharmaceutical market were determined. The main domestic manufacturers of assortment of medicines with hemostatic action were also set. Segmentation of the market for medicines dosage forms, showed the advantage of parenteral forms. Antihemorrhagic herbal medicines occupy only 12.5 % of the total assortment.Conclusions. The conducted researches give grounds to assert about the prospects and necessity of development of herbal medicines with hemostatic action.Вступление. Учитывая изменчивость фармацевтического рынка, экономической и политической ситуации в стране, анализ ассортимента антигеморрагических лекарственных средств позволяет выявить факторы, влияющие на оказание фармацевтической помощи больным, и направления улучшения физической и экономической доступности препаратов данного сегмента.Цель исследования – изучить ассортимент антигеморрагических средств, которые представлены на отечественном фармацевтическом рынке, и выявить место препаратов растительного происхождения.Методы исследования. Ассортимент лекарственных средств и динамику продажи изучали с помощью доступных электронных ресурсов и аналитических систем.Результати и обсуждение. Определено, что структура ассортимента сформирована лекарственными средствами группы В02 “Антигеморрагические средства”. Анализ зарегистрированных лекарственных препаратов по отдельному действующему веществу показал, что в этой группе максимальную долю составляют средства, которые содержат факторы свертывания крови и транексамовую кислоту. Установлено страны, экспортирующие на украинский фармацевтический рынок антигеморрагические лекарственные средства. Определено основных отечественных производителей исследуемого ассортимента лекарственных средств. При сегментации рынка препаратов по лекарственным формам установлено преимущество парентеральных форм. Антигеморрагические лекарственные средства растительного происхождения занимают лишь 12,5 % от общего ассортимента.Вывод. Проведенные исследования дают основания утверждать, что разработка лекарственных препаратов на основе растительного сырья кровоостанавливающего действия перспективна и необходимаВступ. З огляду на мінливість фармацевтичного ринку, економічної та політичної ситуації в країні, аналіз асортименту антигеморагічних лікарських засобів дозволяє виявити фактори, що впливають на надання фармацевтичної допомоги хворим, і напрями покращення фізічної та економічної доступності препаратів даного сегмента.Мета дослідження – вивчити асортимент антигеморагічних засобів, які представлені на вітчизняному фармацевтичному ринку, та виявити місце препаратів рослинного походження.Методи дослідження. Асортимент лікарських засобів і динаміку продажу вивчали за допомогою доступних електронних ресурсів та аналітичних систем.Результати й обговорення. Визначено, що структура асортименту сформована лікарськими засобами групи В02 “Антигеморагічні засоби”. Аналіз зареєстрованих лікарських препаратів за окремою діючою речовиною показав, що в цій групі максимальну частку становлять засоби, що містять фактори згортання крові й транексамову кислоту. Встановлено країни, що експортують на український фармацевтичний ринок антигеморагічні лікарські засоби. Визначено основних вітчизняних виробників досліджуваного асортименту лікарських засобів. При сегментації ринку препаратів за лікарськими формами встановлено перевагу парентеральних форм. Антигеморагічні засоби рослинного походження займають лише 12,5 % від загального асортименту.Висновок. Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що розробка лікарських препаратів на основі рослинної сировини кровоспинної дії є перспективною та необхідною

Вивчення складу біологічно активних речовин і гемостатичних властивостей рідкого екстракту кукурудзи стовпчиків з приймочками для використання в акушерстві та гінекології

Introduction. Uterine bleeding is an important social and economic problem. Herba drugs are used both in folk and in evidence medicine for atony of the uterus and uterine bleeding. Therefore, the development and research of herbal preparations with a hemostatic effect for use in uterine bleeding is an important issue.The aim of the study – to conduct a phytochemical study of the liquid extract of corn silk, as well as study its hemostatic effect.Research Methods. Phytochemical study of qualitative composition and quantitative content of biologically active substances of liquid extract of cron silk was carried out by qualitative reactions, spectrophotometric and titrimetric methods. A study of the hemostatic effect of a liquid extract of corn silk was carried out on outbred, mature white female rats on a model of capillary bleeding from a cut wound of the uterus. The preparation of the comparison was an extract of water pepper.Results and Discussion. Sugars, glycosides, tannins, flavonoids, coumarins, saponins were identified in the liquid extract of corn silk. It was determined that the sum of polyphenols in the liquid extract of corn silk is (8.0±0.51) %, tannins – (1.4±0.03) %, flavonoids – (2.35±0.07) %, hydroxycinnamic acids – (3.3±0.23) %, organic acids – (3.23±0.46) % by the quantitative methods of investigation. As a result of prophylactic administration of a liquid extract of corn silk to female rats, the duration of capillary bleeding from the cut cervical wound was significantly reduced. The haemostatic activity of the reference preparation was somewhat lower.Conclusions. The conducted researches give grounds to assert about the prospects and the need for further research of the hemostatic effect of the liquid extract of corn silk.Вступление. Маточные кровотечения представляют собой важную социально-экономическую проблему. Препараты растительного происхождения применяют как в народной, так и в доказательной медицине при атонии матки и маточных кровотечениях. Поэтому разработка и исследование препаратов растительного происхождения с кровоостанавливающим действием для использования при маточных кровотечениях является актуальным вопросом.Цель исследования – провести фитохимическое исследование жидкого экстракта кукурузы столбиков с рыльцами и изучить его кровоостанавливающее действие.Методы исследования. Фитохимическое исследование качественного состава и количественного содержания биологически активных веществ жидкого экстракта кукурудзы столбиков с рыльцами проводили с помощью качественных реакций, спектрофотометрических и титриметрических методов. Кровоостанавливающее действие жидкого экстракта кукурузы столбиков с рыльцами изучали на беспородных половозрелых белых крысахсамках на модели капиллярного кровотечения из резаной раны матки. Препаратом сравнения был экстракт перца водяного.Результаты и обсуждение. В жидком экстракте кукурузы столбиков с рыльцами идентифицированы такие группы биологически активних веществ: сахара, гликозиды, дубильные вещества, флавоноиды, кумарины, сапонины. Методами количственного исследования определено, что сумма полифенолов в жидком экстракте кукурузы столбиков с рыльцами составляет (8,0±0,51) %, дубильных веществ – (1,4±0,03) %, флавоноидов – (2,35±0,07) %, гидроксикоричных кислот – (3,3±0,23) %, органических кислот – (3,23±0,46) %. При профилактическим введении крысам-самкам жидкого экстракта кукурузы столбиков с рыльцами продолжительность капиллярного кровотечения из резаной раны шейки матки значительно уменьшилась. Гемостатическая активность препарата сравнения была несколько ниже.Вывод. Проведенное исследование дает основания говорить о перспективности и необходимости дальнейших исследований кровоостанавливающего действия жидкого экстракта кукурузы столбиков с рыльцами.Вступ. Маткові кровотечі являють собою важливу соціально-економічну проблему. Препарати рослинного походження застосовують як у народній, так і в доказовій медицині при атонії матки та маткових кровотечах. Тож розробка та дослідження препаратів рослинного походження з кровоспинною дією для використанняпри маткових кровотечах є актуальним питанням.Мета дослідження – провести фітохімічне дослідження рідкого екстракту кукурудзи стовпчиків з приймочками та вивчити його кровоспинну дію на моделі капілярної кровотечі з різаної рани матки в щурів самок.Методи дослідження. Фітохімічне дослідження якісного складу та кількісного вмісту біологічно активних речовин рідкого екстракту кукурудзи стовпчиків з приймочками проводили за допомогою якісних реакцій, спектрофотометричних і титриметричних методів. Кровоспинну діюрідкого екстракту кукурудзи стовпчиків з приймочками вивчали на безпородних статевозрілих білих щурах-самках на моделі капілярної кровотечі з різаної рани матки. Препарати порівняння був екстракт перцю водяного. Результати й обговорення. У рідкому екстракті кукурудзи стовпчиків з приймочками ідентифіковано такі групи біологічно активних речовин: цукри, глікозиди, дубильні речовини, флавоноїди, кумарини, сапоніни. Методами кількісного дослідження визначено, що сума поліфеноліву рідкому екстракті кукурудзи стовпчиків з приймочками становить (8,0±0,51) %, дубильних речовин – (1,4±0,03) %, флавоноїдів – (2,35±0,07) %, гідроксикоричних кислот – (3,3±0,23) %, органічних кислот – (3,23±0,46) %. При профілактичному введенні щурам-самкам рідкого екстракту кукурудзи стовпчиків з приймочками тривалість капілярної кровотечі з різаної рани шийки матки значно зменшилась. Гемостатична активність препарату порівняння була дещо нижчою.Висновок. Проведене дослідження дає підстави говорити про перспективність та необхідність подальших досліджень кровоспинної дії рідкого екстракту кукурудзи стовпчиків з приймочками

Мінеральний склад коренеплодів та плодів пастернаку посівного (PASTINACA SATIVA L.) сорту “Петрик”

Introduction. Human health preserving in an environment of eco-depending pathologies is the most important issue of modern medicine and pharmacy. The presence of certain mineral substances in the body in an appropriate quantity is one of the conditions for maintaining and preserving human health. Despite the fact that minerals do not have energy value, like proteins, fats and carbohydrates, many enzymatic processes in the body are impossible without their participation. Thus, the most important functions of a living organism are the realization of genetic information, the formation of subcellular structures, metabolic processes of energy production, the functioning of all organs and systems, depend on the quantitative and qualitative content of mineral substances in the body.The aim of the study – to determine macro- and microelement composition of parsnip`s roots and fruits of "Petrik" variety.Research Methods. Determination of the qualitative and quantitative composition of macro- and microelements of dried parsnip`s roots and fruits – Pastinaca sativa L. "Petrik" variety was carried out by atomic-emission spectroscopy with photographic registration in the State scientific institution "Institute for single crystals" of National Academy of Sciences of Ukraine.Results and Discussion. 19 elements were detected as a result of experimental studies. The roots predominantly contains potassium (2010.00 mg of /100 g), calcium (435.00 mg/100g), magnesium (300.00 mg/100g), sodium (270.00 mg /100 g), phosphorus (235.00 mg/100g); in fruits – potassium (1510.00 mg/kg). Roots are rich on zinc (13.40 mg/100g). Content of other elements are less than 0.1 mg /100 g.Conclusions. 19 elements were found in the roots and fruits of parsnip. Potassium (2010.00 mg/100g), calcium (435.00 mg/100g), magnesium (300.00 mg/100g) are dominated in the roots of parsnip; potassium is dominated in fruits (1510.00 mg/100 g). The results of the research will be used for further phytochemical studies of parsnip and the development of new drugs on it base. Вступление. Сохранение здоровья человека в условиях экозависимых патологий – самый актуальный вопрос современной медицины и фармации. Наличие в организме определенных минеральных веществ в соответствующем количестве – одно из условий поддержания и сохранения здоровья человека. Несмотря на то, что минеральные вещества не имеют энергетической ценности, как белки, жиры и углеводы, много ферментативных процессов в организме невозможно без их участия. Таким образом, важнейшие функции живого организма – реализация генетической информации, образование субклеточных структур, метаболические процессы, выработка энергии, функционирование всех органов и систем – в зависят от количественного и качественного содержания в организме минеральных веществ.Цель исследования – определить макро- и микроэлементный состав корнеплодов и плодов пастернака посевного сорта “Петрик”.Методы исследования. Качественное и количественное содержание макро- и микроэлементов высушенных корнеплодов и плодов пастернака посевного (Pаstinaca sativa L.) сорта “Петрик” определяли методом атомно-эмиссионной спектроскопии с фотографической регистрацией в Научно-технологическом комплексе “Институт монокристаллов” НАН Украины.Результаты и обсуждениt. Полученные экспериментальные данные относительно макро- и микроэлементного состава корнеплодов и плодов пастернака посевного свидетельствуют о наличии в них не менее 19 элементов. В наибольшем количестве в корнеплодах содержатся калий (2010,00 мг/100 г), кальций (435,00 мг/100 г), магний (300,00 мг/100 г), натрий (270,00 мг/100 г), фосфор (235,00 мг/100 г), в плодах преобладает калий (1510,00 мг/кг). Кроме того, в корнеплодах пастернака посевного обнаружено достаточно высокое содержание цинка (13,40 мг/100 г). Содержание других элементов составляет менее 0,1 мг/100 г.Выводы. Методом атомно-эмиссионной спектроскопии в корнеплодах и плодах пастернака посевного сорта “Петрик” обнаружено не менее 19 макро- и микроэлементов. В корнеплодах пастернака посівного количественно преобладают калий (2010,00 мг/100 г), кальций (435,00 мг/100 г), магний (300,00 мг/100 г), в плодах больше калия (1510,00 мг/100 г). Результаты проведенных исследований будут использованы для последующих фитохимических исследований сырья пастернака посевного и разработки новых лекарственных средств на его основе.Вступ. Збереження здоров’я людини за умов екозалежних патологій – найактуальніше питання сучасної медицини та фармації. Наявність в організмі певних мінеральних речовин у відповідній кількості – одна з умов підтримання та збереження здоров’я людини. Незважаючи на те, що мінеральні речовини не мають енергетичної цінності, як білки, жири і вуглеводи, багато ферментативних процесів в організмі не можливі без їх участі. Таким чином, найважливіші функції живого організму – реалізація генетичної інформації, утворення субклітинних структур, метаболічні процеси, вироблення енергії, функціонування всіх органів і систем – залежать від кількісного та якісного вмісту в організмі мінеральних речовин.Мета дослідження – визначити макро- і мікроелементний склад коренеплодів та плодів пастернаку посівного сорту “Петрик”.Методи дослідження. Якісний склад та кількісний вміст макро- і мікроелементів висушених коренеплодів та плодів пастернаку посівного (Pаstinaca sativa L.) сорту “Петрик” визначали методом атомно-емісійної спектроскопії з фотографічною реєстрацією в Науково-технологічному комплексі “Інститут монокристалів” НАН України.Результати й обговорення. Отримані експериментальні дані щодо макро- і мікроелементного складу коренеплодів та плодів пастернаку посівного свідчать про наявність у них не менше 19 елементів. У найбільшій кількості в коренеплодах містяться калій (2010,00 мг/100 г), кальцій (435,00 мг/100 г), магній (300,00 мг/100 г), натрій (270,00 мг/100 г), фосфор (235,00 мг/100 г); у плодах переважає калій (1510,00 мг/кг). Крім того, в коренеплодах пастернаку посівного виявлено достатньо високий вміст цинку (13,40 мг/100 г). Вміст інших елементів становить менше 0,1 мг/100 г.Висновки. Методом атомно-емісійної спектроскопії в коренеплодах та плодах пастернаку посівного сорту “Петрик” виявлено не менше 19 макро- і мікроелементів. У коренеплодах пастернаку посівного кількісно переважають калій (2010,00 мг/100 г), кальцій (435,00 мг/100 г), магній (300,00 мг/100 г), у плодах більше калію (1510,00 мг/100 г). Результати проведених досліджень будуть використані для подальших фітохімічних досліджень сировини пастернаку посівного та розробкиі нових лікарських засобів на його основі

Дослідження антоціанів лушпиння цибулі ріпчастої

Introduction. The studying of the chemical composition and biological activity of plant wastes is an actual problem. The Onion – Allium cepa L., the family Alliaceae belong to the plants that form both primary and secondary wastes. Primary wastes of onion – peels, are formed immediately after harvesting. Secondary are formed during processing of food industry.The aim of the study – to learn the qualitative composition and quantitative content of anthocyanins of Onion’s peels of the “Red Baron” and “Mars” varieties.Research Methods. The presence of this group of compounds in the onion peels of both varieties was confirmed by qualitative reactions with alkali and lead acetate and thin-layer chromatography. The modified spectrophotometric method according to State Pharmacopoeia of Ukraine 2 edition monograph “Blueberry fresh fruits” was used for quantitative determination of anthocyanins.Results and Discussion. Malvidin-3-O-glycoside, malvidin-3.5-diglycoside, delphinidin-3-O-glycoside, cyanidin3-O-glycoside, cyanidine-3.5-diglycoside were identified in onion’s peels both varieties. The content of anthocyaninsin Onion`s peels of the “Red Baron” and “Mars” varieties was determined by spectrophotometric method.Conclusions. 5 anthocyanin glycosides were identified in Onion’s peels “Red Baron” and “Mars” varieties using thin layer chromatography. Optimal conditions to maximize the extraction of anthocyans from the Onion peels were selected. The quantitative content of anthocyanins in the Onion peels of the “Red Baron” and “Mars” varieties was determined.Вступление. Актуальной задачей современности является изучение химического состава и биологической активности отходов растениеводства. К растениям, которые образуют как первичные, так и вторичные отходы, относится лук репчатый – Allium cepa L., семейства Alliaceae. Первичные отходы лука репчатого (шелуха) образуются непосредственно после сбора урожая, вторичные – при переработке пищевой промышленностью (ГСТУ -3234-95 – Лук репчатый свежий).Цель исследования – изучить качественній состав и количественное содержание антоцианов в шелухе лука репчатого сортов “Ред барон” и “Марс”.Методы исследования. Наличие данной группы соединений в шелухе лука репчатого обоих сортов подтверждали качественными реакциями со щелочью и свинцом ацетатом основным и тонкослойной хроматографией. Для количественного определения суммы антоцианов использовали модифицированный спектрофотометрический метод, приведенный во 2-м издании Государственной Фармакопеи Украины монография “Черники плоды свежие”.Результаты и обсуждение. В результате хроматографического исследования в шелухе лука репчатого обоих сортов, в сравнении с достоверными образцами антоцианов, было обнаружено мальвидин-3-О-гликозид, мальвидин-3,5-дигликозид, дельфинидин-3-О-гликозид, цианидин-3-О-гликозид, цианидин-3,5-дигликозид. Методом прямой спектрофотометрии в шелухе лука репчатого сортов “Ред барон” и “Марс” установлено количественное содержание антоцианов – 0,097%±0,003 и 0,320%±0,002 соответственно.Выводы. Методом тонкослойной хроматографии, в сравнении с достоверными образцами, в шелухе лука репчатого сортов “Ред барон” и “Марс” идентифицировано 5 антоциановых гликозидов. Подобрано оптимальные условия для максимального извлечения антоцианов из шелухи лука репчатого. Определено количественное содержание антоцианов в шелухе лука репчатого сортов “Ред барон” и “Марс”.Вступ. Актуальним завданням сьогодення є вивчення хімічного складу і біологічної активності відходів рослинництва. До рослин, що утворюють як первинні, так і вторинні відходи, належить цибуля ріпчаста – Allium cepa L., родини Alliaceae. Первинні відходи цибулі ріпчастої (лушпиння) утворюються безпосередньо після збору врожаю, вторинні – при переробці харчовою промисловістю (ДСТУ -3234-95 – Цибуля ріпчаста свіжа).Мета дослідження – вивчити якісний склад та кількісний вміст антоціанів у лушпинні цибулі ріпчастої сортів “Ред барон” і “Марс”.Методи дослідження. Наявність даної групи сполук у лушпинні цибулі ріпчастої обох сортів підтверджували якісними реакціями з лугом та плюмбумом ацетатом основним і тонкошаровою хроматографією.Для кількісного визначення суми антоціанів використовували модифікований спектрофотометричний метод, наведений у 2-му виданні Державної Фармакопеї України, зокрема в монографії “Чорниці плоди свіжі”.Результати й обговорення. У результаті хроматографічного дослідження в лушпинні цибулі ріпчастої обох сортів, порівняно з достовірними зразками антоціанів, було виявлено мальвідин-3-О-глікозид, мальвідин-3,5-диглікозид, дельфінідин-3-О-глікозид, ціанідин-3-О-глікозид, ціанідин-3,5-диглікозид. Методом прямої спектрофотометрії в лушпинні цибулі ріпчастої сортів “Ред барон” та “Марс” встановлено кількісний вміст антоціанів – 0,097 %±0,003 та 0,320 %±0,002 відповідно.Висновки. Методом тонкошарової хроматографії, порівняно з достовірними зразками, в лушпинні цибулі ріпчастої сортів “Ред барон” та “Марс” ідентифіковано 5 антоціанових глікозидів. Підібрано оптимальні умови для максимального вилучення антоціанів із лушпиння цибулі ріпчастої. Визначено кількісний вміст антоціанів у лушпинні цибулі ріпчастої сортів “Ред барон” та “Марс”

Дослідження біологічно активних речовин екстракту, отриманого з листя персика Таджицьких сортів

Aim. To study the qualitative composition and the content of biologically active substances (BAS) in the extract obtained from peach leaves grown in Tajikistan, its numerical parameters and choose the parameters for standardization of the extract.Materials and methods. The object of the study was a soft extract obtained from peach leaves of the “Salvey” variety.For standardization the numerical parameters were determined in 5 batches of the extract. A dry residue, the content of heavy metals and microbiological purity were studied in the extract by the methods of the State Pharmacopoeia of Ukraine (SPhU). The qualitative reaction and thin-layer chromatography (TLC) were proposed for identification of the extract. The content of the amount of phenolic compounds, flavonoids and hydroxycinnamic acids was determined using spectrophotometry calculated with reference to gallic acid, rutin and chlorogenic acid, respectively. The content of polysaccharides was determined gravimetrically, and the content of organic acids by titrimetry according to the SPhU monograph “Rosehips”.Results and discussion. A dry residue of the extract was 78.27 ± 0.12 %. The content of heavy metals did not exceed 0.001 %. According to the results of microbiological purity determination the extract met the SPhU requirements. According to the results of the reaction with the solution of Ferrum (III) chloride the presence of phenolic substances was confirmed. During the TLC analysis several spots were observed, one of which appeared at the level of the standard sample of chlorogenic acid. The quantitative content (%) of the following substances was determined in the extract: polysaccharides – 14.74 ± 0.09, organic acids – 3.71 ± 0.09, phenolic compounds – 12.85 ± 0.39, flavonoids – 4.71 ± 0.09, hydroxycinnamic acids – 8.41 ± 0.07.Conclusions. The analysis of BAS of a soft extract from peach leaves has been carried out. The parameters of its standardization have been selected.Цель работы – изучение качественного состава и содержания биологически активных веществ (БАВ) в экстракте, полученном из листьев персика Таджикских сортов, его числовых показателей и выбор параметров стандартизации экстракта.                                                                       Материалы и методы. Объектом исследования был густой экстракт, полученный из листьев персика сорта «Сальвей». Для стандартизации определяли числовые показатели в 5 сериях экстракта. В экстракте были определены по ГФУ сухой остаток, содержание тяжелых металлов и микробиологическая чистота. Для идентификации экстракта предложена качественная реакция и тонкослойная хроматография (ТСХ). Количественное определение суммы фенольных соединений, флавоноидов и гидроксикоричных кислот проводили спектрофотометрически в пересчете на галловую кислоту, рутин и хлорогеновую кислоту, соответственно. Содержание полисахаридов определяли гравиметрически; органических кислот – титриметрически по монографии ГФУ «Плоды шиповника». Результаты и их обсуждение. Сухой остаток экстракта составляет 78,27 ± 0,12 %. Содержание тяжелых металлов не превышало 0,001 %. По результатам определения микробиологической чистоты экстракт отвечал требованиям ГФУ. Реакцией с раствором железа (ІІІ) хлорида подтверждено наличие фенольных веществ. При проведении ТСХ отмечали несколько пятен, одно из которых находилось на уровне стандартного образца хлорогеновой кислоты. В экстракте определено количественное содержание (%): 14,74 ± 0,09 полисахаридов, ,71 ± 0,09 органических кислот, 12,85 ± 0,39 фенольных соединений, 4,71 ± 0,09 флавоноидов, 8,41 ± 0,07 гидроксикоричных кислот.                                                                 Выводы. Проведен анализ БАВ густого экстракта, полученного из листьев персика. Выбраны параметры его стандартизации.Мета роботи – вивчення якісного складу та вмісту біологічно активних речовин (БАР) в екстракті, отриманому з листя персика Таджицьких сортів, його числових показників і вибір параметрів стандартизації екстракту.Матеріали і методи. Об’єктом дослідження був густий екстракт, одержаний з листя персика сорту «Сальвей». Для стандартизації визначали числові показники у 5 серіях екстракту. В екстракті було вивчено за ДФУ сухий залишок, вміст важких металів та мікробіологічну чистоту. Для ідентифікації екстракту запропоновано якісну реакцію та тонкошарову хроматографію (ТШХ). Кількісне визначення суми фенольних сполук, флавоноїдів та гідроксикоричних кислот проводили спектрофотометрично у перерахунку на галову кислоту, рутин та хлорогенову кислоту відповідно. Вміст полісахаридів визначали гравіметрично; органічних кислот - титриметрично за монографією ДФУ «Плоди шипшини».                                                 Результати та їх обговорення. Сухий залишок екстракту становить 78,27 ± 0,12 %. Вміст важких металів не перевищував 0,001 %. За результатами визначення мікробіологічної чистоти екстракт відповідав вимогам ДФУ. Реакцією з розчином феруму (ІІІ) хлориду підтверджено наявність фенольних речовин. При проведенні хроматографічного аналізу відмічали декілька плям, одна з яких знаходилась на рівні стандартного зразка хлорогенової кислоти. В екстракті визначено кількісний вміст (%): 14,74 ± 0,09 полісахаридів, 3,71 ± 0,09 органічних кислот, 12,85 ± 0,39 фенольних сполук, 4,71 ± 0,09 флавоноїдів, 8,41 ± 0,07 гідроксикоричних кислот.         Висновки. Проведено аналіз БАР густого екстракту, отриманого з листя персика та обрані параметри його стандартизації

Визначення якісного складу та кількісного вмісту амінокислот у часнику, цибулинах і листі

Introduction. Plant amino acids have an important impact on functioning of various systems and organs of human body. In addition, they possess a wide range of pharmacotherapeutic properties, improve the digestion and potentiate the activity of biologically active compounds present in plants. Thus, the search of plant species that contain a large complex of plant amino acids and are used as food is of current interest. Garlic (Allium sativum L.) from Alliaceae family is one of such plants, and has been used since ancient times for the treatment of various disorders.The aim of the study – to determine the composition and quantitative content of free and bound amino acids of garlic bulbs and leaves.Research methods. The amino acid composition was determined using the high-performance liquid chromatography (HPLC) method.Results and Discussion. 16 amino acids were detected in garlic bulbs as a result of the experiment. Arginine (3.04 %) and proline (1.56 %) were found to be accumulated infree state, while glutamic acid (10.59 %), aspartic acid (6.06 %) and arginine (5.94 %) prevailed in bound state. 15 free and 16 bound amino acids were identified and quantified in garlic leaves. Glutamic acid (2.11 %), leucine (1.79 %), valine (1.77 %), isoleucine (1.52 %), treonine and phenylalanine (1.44 %) dominated infree state, and glutamic acid (28.49 %), aspartic acid (12.90 %) and leucine (7.61 %) prevailed in bound state. Methionine was found only in bound state in garlic leaves.Conclusions. The amino acid composition of garlic bulbs and leaves was studied using the HPLC method. 16 amino acids in both free and bound state were detected and their content was determined in garlic bulbs, while in garlic leaves – 15 free and 16 bound amino acids. The results of the experiment showed that methionine is present only in bound state in garlic leaves.Вступление. Растительные аминокислоты имеют большое влияние на функционирование различных систем и органов человеческого организма. Кроме этого, они проявляют широкие фармакотерапевтические свойства, способствуют более быстрому усвоению и потенцируют действие биологически активных веществ, содержащихся в растениях. Поэтому актуальным является поиск видов растений, которые накапливают в значительном количестве аминокислоты и широко используются в пищу. К таким растениям принадлежит чеснок посевной (Allium sativum L.) семейства луковые (Alliaceae), который издавна применяют для лечения разных заболеваний.Цель исследования – определить качественный состав и количественное содержание свободных и связанных аминокислот чеснока луковиц и листьев.Методы исследования. Аминокислотный состав определяли методом высокоэффективной жидкостной хроматографии.Результаты и обсуждение. В результате проведенного хроматографического исследования в чеснока луковицах определено содержание 16 аминокислот. В свободном состоянии в большом количестве накапливаются аргинин (3,04 %) и пролин (1,56 %), в связанном – глутаминовая кислота (10,59 %), аспарагиновая кислота (6,06 %) и аргинин (5,94 %). В чеснока листьях идентифицировано и определено содержание 15 свободных и 16 связанных аминокислот. Среди свободных аминокислот в большом количестве накапливаются глутаминовая кислота (2,11 %), лейцин (1,79 %), валин (1,77 %), изолейцин (1,52 %), треонин и фенилаланин (1,44 %), в связанном – глутаминовая кислота (28,49 %), аспарагиновая кислота (12,90 %) и лейцин (7,61 %). Метионин в чеснока листьях содержится только в связанном состоянии.Выводы. Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии определен аминокислотный состав в чеснока луковицах и листьях. В чеснока луковицах в свободном и связанном состоянии обнаружено и определено содержание 16 аминокислот, а в чеснока листьях – 15 свободных и 16 связанных аминокислот. Результаты исследований показали, что метионин в чеснока листьях содержится только в связанном состоянии.Вступ. Рослинні амінокислоти мають великий вплив на функціонування різноманітних систем і органів людського організму. Крім того, вони проявляють широкі фармакотерапевтичні властивості, сприяють більш швидкому засвоєнню та потенціюють дію біологічно активних речовин, які містяться в рослинах. Тому актуальним є пошук видів рослин, що накопичують у значній кількості амінокислоти і широко використовуються в їжу. До таких рослин належить часник посівний (Allium sativum L.) родини цибулеві (Alliaceae), який здавна застосовують для лікування різних захворювань.Мета дослідження – визначити якісний склад та кількісний вміст вільних і зв’язаних амінокислот часнику цибулин та листя.Методи дослідження. Амінокислотний склад визначали методом високоефективної рідинної хроматографії.Результати й обговорення. У результаті проведеного хроматографічного дослідження в часнику цибулинах визначено вміст 16 амінокислот. У вільному стані у великій кількості накопичуються аргінін (3,04 %) і пролін (1,56 %), у зв’язаному – глутамінова кислота (10,59 %), аспарагінова кислота (6,06 %) та аргінін (5,94 %). У часнику листі ідентифіковано та визначено вміст 15 вільних і 16 зв’язаних амінокислот. Серед вільних амінокислот у великій кількості накопичуються глутамінова кислота (2,11 %), лейцин (1,79 %), валін (1,77 %), ізолейцин (1,52 %), треонін і фенілаланін (1,44 %), у зв’язаному – глутамінова кислота (28,49 %), аспарагінова кислота (12,90 %) та лейцин (7,61 %). Метіонін у часнику листі міститься тільки у зв’язаному стані.Висновки. Методом високоефективної рідинної хроматографії визначено амінокислотний склад у часнику цибулинах і листі. У часнику цибулинах у вільному та зв’язаному стані виявлено і визначено вміст 16 амінокислот, а у часнику листі – 15 вільних та 16 зв’язаних амінокислот. Результати досліджень показали, що метіонін у часнику листі міститься тільки у зв’язаному стані

Визначення кількісного вмісту суми фенольних сполукв артишоку суцвіттях, часнику листі та цибулинах

Introduction. Phenolic compounds are the most abundant class of biologically active compounds of herbal origin. They possess antioxidant, anti-tumor, antimutagenic, antisclerotic, antibacterial, antiviral, sedative, anti-ulcer and anti-inflammatory activity. Wide distribution of phenolic compounds in the plant world and their usage in medical practice provide the importance of their quantitative determination in prospective plant species, such as artichoke and garlic.The purpose of current work was determination of quantitative content of phenolic compounds in artichoke inflorescences, garlic leaves and bulbs.Methods of research. The content of phenolic compounds was determined using various methods: permanganatometric, spectrophotometric calculated on gallic acid, spectrophotometric according to the SPU method.Results and discussion. The content of the sum of phenolic compounds, determined by permanganatometry, comprised 9,74% in artichoke inflorescences, 8,96% in garlic leaves and 4,85% – in garlic bulbs; determined spectrophotometrically calculated on gallic acid in artichoke inflorescences was 6,58%, in garlic leaves – 6,22%, in garlic bulbs – 2,87%; determined spectrophotometrically according to the SPU method in artichoke inflorescences comprised 4,43%, in garlic leaves – 3,91%, and in garlic bulbs – 2,11%.Conclusions.The quantitative content of phenolic compounds in artichoke, garlic leaves and bulbs was determined using various methods: permanganatometric, spectrophotometric calculated on gallic acid, spectrophotometric according to the SPU method.As a result of the experiment, it was found that phenolic compounds accumulate in the artichoke inflorescences and garlic leaves, and in garlic bulbs their content is lower.The results obtained allow the recommending artichoke inflorescences, garlic leaves and bulbs as the herbal sources of phenolic compounds.Вступление. Фенольные соединения – наиболее распространенный класс биологически активных веществ растительного происхождения. Они проявляют антиоксидантное, противоопухолевое, антимутагенное, антиатеросклеротическое, антибактериальное, противовирусное, седативное, противо-язвенное и противовоспалительное действие. Значительное распространение фенольных соединений в растительном мире и их применение в медицинской практике обуславливают актуальность определения их количественного содержания в перспективных видах растений, таких, как артишок посевной и чеснок посевной.Цель исследования – определить количественное содержание суммы фенольных соединений в артишока соцветиях, чеснока листьях и луковицах.Методы исследования. Количественное содержание суммы фенольных соединений в них определяли, используя разные методы:  перманганатометрический, спектрофотометрический в пересчете на галловую кислоту, спектрофотометрический по методике ГФУ.Результаты и обсуждение. Количественное содержание суммы фенольных соединений, определенное перманганатометрическим методом, в артишока соцветиях составило 9,74 %, в чеснока листьях – 8,96 %, в чеснока луковицах – 4,85 %; содержание определенное спектрофотометрическим методом в пересчете на галловую кислоту, в артишока соцветиях составило 6,58 %, в чеснока листьях – 6,22 %, в чеснока луковицах – 2,87 %; содержание, определенное спектрофотометрическим методом по методике ГФУ , в артишока соцветиях составило 4,43 %, в чеснока листьях – 3,91 %, в чеснока луковицах – 2,11 %.Выводы. Количественное содержание суммы фенольных соединений в артишока соцветиях, чеснока листьях и луковицах определяли разными методами: перманганатометрическим, спектрофотометрическим в пересчете на галловую кислоту, спектрофотометрическим по методике ДФУ . В результате проведенного эксперимента было установлено, что фенольные соединения больше накапливаются в артишока соцветиях и чеснока листьях, а в чеснока луковицах их содержание ниже. Полученные результаты позволяют рекомендовать артишока соцветия, чеснока листья и луковицы в качестве растительных источников фенольных соединений в составе лекарственных субстанций.Вступ. Фенольні сполуки – найбільш поширений клас біологічно активних речовин рослинного походження. Вони проявляють антиоксидантну, протипухлинну, антимутагенну, антиатеросклеротичну, антибактеріальну, противірусну, седативну, противиразкову і протизапальну дію. Значне розповсюдження фенольних сполук у рослинному світі та їх застосування в медичній практиці зумовлюють актуальність визначення їх кількісного вмісту в перспективних видах рослин, таких, як артишок посівний і часник посівний.Мета дослідження – визначити кількісний вміст суми фенольних сполук в артишоку суцвіттях, часнику листі та цибулинах.Методи дослідження. Об’єктами дослідження було обрано артишоку суцвіття, часнику листя та цибулини. Кількісний вміст суми фенольних сполук у них визначали, використовуючи різні методи: перманганатометричний, спектрофотометричний у перерахунку на галову кислоту, спектрофотометричний за методикою ДФУ.Результати й обговорення. Кількісний вміст суми фенольних сполук, визначений перманганатометричним методом, в артишоку суцвіттях становив 9,74%, у часнику листі – 8,96%, у часнику цибулинах – 4,85%; вміст визначений спектрофотометричним методом у перерахунку на галову кислоту, в артишоку суцвіттях складав 6,58%, у часнику листі – 6,22%, у часнику цибулинах – 2,87%; вміст визначений спектрофотометричним метод за методикою ДФУ, в артишоку суцвіттяхстановив 4,43%, у часнику листі – 3,91%, у часнику цибулинах – 2,11%.Висновки. Кількісний вміст – суми фенольних сполук в артишоку суцвіттях, часнику листі та цибулинах визначали різними методами: перманганатометричним, спектрофометричним у перерахунку на галову кислоту, спектрофометричним за методикою ДФУ. У результаті проведеного експерименту було встановлено, що фенольні сполуки більше накопичуються в артишоку суцвіттях і часнику листі, а в часнику цибулинах іх вміст нижчий. У результаті проведеного експерименту було встановлено, що фенольні сполуки більше накопичуються в артишоку суцвіттях і часнику листі, а в часнику цибулинах їх вміст нижчий. Одержані результати дозволяють рекомендувати артишоку суцвіття, часнику листя та цибулини як рослинні джерела фенольних сполук у складі лікарських субстанцій

Дослідження інуліну в артишоку суцвіттях, заготовлених в Україні та Франції

Introduction. There are over 12 000 medicinal plants encountered nowadays which are a biogenetically formed complex of biologically active compounds (BAC) and are extensively used in scientific as well as folk medicine. The plants which are used as food products and contain a large number of biologically active compounds are of great importance. Artichoke (Cynara scolymus L.) from Asteraceae family belongs to the group of plants which due to the presence of different groups of BAC is widely used as cholagogue, hepatoprotective, diuretic, antisclerotic, anti-inflammatory, analgesic, hypoglycaemic agent. BAC of artichoke is represented by carbohydrates, hydroxycinnamic acids, flavonoids, essential oil etc.The aim of the study – identification and determination of the quantitative content of inulin in the artichoke inflorescences collected inUkraine andFrance.Methods of the research. The presence of inulin in the studied plant material was confirmed using the Molisch’s test. The quantitative content of inulin in the artichoke inflorescences was determined spectrophotometrically (method 1) and by the means of GC chromato-mass-spectrometric method (method 2).Results and Discussion. The appearance of the dark-violet coloring confirmed the presence of inulin in both samples of the plant material studied. The content of fructosanes’ sum, determined spectrophotometrically, was found to be 2.31 % in the artichoke inflorescences collected inUkraine, and 2.77 % in those collected inFrance. The content of inulin determined by the means of GC chromato-mass-spectrometry comprised 119.30 mg/ml and 147.60 mg/ml respectively.Conclusions. The presence of inulin was confirmed using the Molisch’s test in both samples of artichoke inflorescences.The content of inulin in the artichoke inflorescence collected inUkraineandFrancewas determined by the means of spectrophotometric and GC chromato-mass-spectrometric methods of analysis, and comprised 2.31% and 119.30 mg/ml respectively in the artichoke inflorescences collected inUkraine, and 2.77% and 147.60 mg/ml respectively in the artichoke inflorescences collected inFrance. The results obtained allow considering the plant material of artichoke of Ukrainian and French origin interchangeable for the biologically active substances obtaining. Вступление. На сегодняшний день насчитывается более 12 000 лекарственных растений, представляющих собой биогенетически сформированный комплекс биологически активных веществ (БАВ) и широко используемых как в научной, так и народной медицине. Среди них особого внимания заслуживают растения, которые применяются в качестве пищевых продуктов и одновременно содержат большой комплекс биологически активных веществ. К таким растениям относится артишок посевной (Cynara scolymus L.) семейства астровые (Asteraceae), который, благодаря наличию различных групп БАВ, широко используют как желчегонное, гепатопротекторное, диуретическое, антисклеротическое, противовоспалительное, анальгезирующее, гипогликемическое средство. БАВ артишока представлены углеводами, гидроксикоричными кислотами, флавоноидами, эфирным маслом и др.Цель исследования – обнаружить и определить количественное содержание инулина в артишока соцветиях, заготовленных в Украине и во Франции.Методы исследования. Инулин в исследуемом сырье обнаруживали с помощью реакции Молиша. Количественное содержание инулина в артишока соцветиях определяли спектрофотометрическим (метод 1) и ГХ хромато-масс-спектрофотометрическим (метод 2) методами.Результаты и обсуждение. Появление темно-фиолетовой окраски свидетельствовало о наличии инулина в обоих образцах исследуемого сырья. Было установлено, что содержание суммы фруктозанов, определенное спектрофотометрическим методом, в артишока соцветиях, заготовленных в Украине, составило 2,31 %, а заготовленных во Франции – 2,77 %. Содержание инулина, определенное ГХ хромато-масс-спектрофотометрическим, составило, методом, соответственно, 119,30 и 147,60 мг/мл.Выводы. С помощью реакции Молиша в обоих образцах артишока соцветий установлено наличие инулина. С помощью спектрофотометрического и ГХ хромато-масс-спектрофотометрического методов анализа в артишока соцветиях, заготовленных в Украине и во Франции, определено количественное содержание инулина, которое составило в артишока соцветиях, заготовленных в Украине, 2,31 % и 119,30 мг/мл соответственно, в артишока соцветиях, заготовленных во Франции, – 2,77 % и 147,60 мг/мл соответственно. Полученные результаты позволяют считать сырье артишока украинского и французского происхождения взаимозаменяемым для получения биологически активных субстанций.Вступ. На сьогодні нараховується понад 12 000 лікарських рослин, що являють собою біогенетично сформований комплекс біологічно активних речовин (БАР) і широко використовуються як у науковій, так і народній медицині. Серед них на значну увагу заслуговують рослини, що застосовуються як харчові продукти та одночасно містять великий комплекс біологічно активних речовин. До таких рослин належить артишок посівний (Cynara scolymus L.) родини айстрові (Asteraceae), який, завдяки наявності різних груп БАР, широко використовують як жовчогінний, гепатопротекторний, діуретичний, антисклеротичний, протизапальний, знеболювальний, гіпоглікемічний засіб. БАР артишоку представлені вуглеводами, гідроксикоричними кислотами, флавоноїдами, ефірною олією тощо.Мета дослідження – виявити і визначити кількісний вміст інуліну в артишоку суцвіттях, заготовлених в Україні та Франції.Методи дослідження. Наявність інуліну в сировині, яку досліджували, підтверджували за допомогою реакції Моліша. Кількісний вміст інуліну в артишоку суцвіттях визначали спектрофотометричним (метод 1) і ГХ хромато-мас-спектрофотометричним (метод 2) методами.Результати й обговорення. Поява темно-фіолетового забарвлення свідчила про наявність інуліну в обох зразках досліджуваної сировини. Було встановлено, що вміст суми фруктозанів, визначений спектрофотометричним методом, у артишоку суцвіттях, заготовлених в Україні, становив 2,31 %, а заготовлених у Франції – 2,77 %. Вміст інуліну, визначений ГХ хромато-мас-спектрофотометричним методом, складав, відповідно, 119,30 та 147,60 мг/мл.Висновки. За допомогою реакції Моліша в обох зразках артишоку суцвіть встановлено наявність інуліну. За допомогою спектрофотометричного іа ГХ хромато-мас-спектрофотометричного методів аналізу в артишоку суцвіттях, заготовлених в Україні та Франції, визначено кількісний вміст інуліну, який склав у артишоку суцвіттях, заготовлених в Україні, 2,31 % і 119,30 мг/мл відповідно, в артишоку суцвіттях, заготовлених у Франції, – 2,77 % і 147,60 мг/мл відповідно. Одержані результати дозволяють вважати сировину артишоку українського та французького походження взаємозамінною для отримання біологічно активних субстанцій.