Piezomagnetism and Stress Induced Paramagnetic Meissner Effect in Mechanically Loaded High-T_c Granular Superconductors

Two novel phenomena in a weakly coupled granular superconductor under an applied stress are predicted which are based on recently suggested piezophase effect (a macroscopic quantum analog of the piezoelectric effect) in mechanically loaded grain boundary Josephson junctions. Namely, we consider the existence of stress induced paramagnetic moment in zero applied magnetic field (piezomagnetism) and its influence on a low-field magnetization (leading to a mechanically induced paramagnetic Meissner effect). The conditions under which these two effects can be experimentally measured in high-T_$ granular superconductors are discussed.Comment: 4 pages (REVTEX, epsf.sty), 2 PS figure

Дослідження рідких екстрактів з трави підмаренника справжнього (Galium verum L.) та їх антибактеріальної активності

Aim. To obtain and study the qualitative composition and the content of the main groups of biologically active substances (BAS) of fluid extracts (FEs) of Galium verum L. herb and to assess their antibacterial activity.Materials and methods. FEs of Galium verum L. herb were obtained by three-fold water extraction or ethanol (20 %, 60 %, 96 %) extraction of the raw material when heating, followed by the concentration of the combined extracts. Phenolic compounds of FEs were studied by the methods of paper and thin-layer chromatography, and spectrophotometry. The content of polysaccharides was determined gravimetrically. The antibacterial activity of FEs was determined in vitro by the agar diffusion method.Results and discussion. The chromatographic study of FEs of Galium verum L. herb revealed the presence of chlorogenic acid and rutin in all FEs, the fluid 96 % ethanol extract contains chlorogenic acid, cyanoside, quercetin and rutin. Hydroxycinnamic acids, flavonoids and the amount of phenolic compounds were quantified in all extracts, and polysaccharides were determined in the aqueous extract and 20 % ethanol extract. When studying the antimicrobial activity of FEs it has been found that the fluid 96 % ethanol extract exhibits the highest activity. Bacillus subtilis was the most susceptible to all the extracts under study. Proteus vulgaris showed insignificant sensitivity to the test concentration of fluid extracts obtained with water and 60 % ethanol. The rest of the microorganism test strains used were sufficiently sensitive to the FEs under study.Conclusions. The results obtained indicate the prospects of further in-depth study of the antimicrobial activity of fluid extracts of Galium verum L. herb in order to develop antibacterial agents on their basis.Цель работы – получение, исследование качественного состава и содержания основных групп биологически активных соединений (БАС) экстрактов жидких (ЭЖ) травы подмаренника настоящего и изучение их антибактериальной активности.Материалы и методы. ЭЖ травы подмаренника настоящего полученны путем трехкратной экстракции сырья водой или 20 %, 60 %, 96 % этанолом при нагревании с последующим концентрированием объединенных извлечений. Фенольные соединения ЭЖ исследовали методами бумажной и тонкослойной хроматографии и спектрофотометрии. Содержание полисахаридов определяли гравиметрическим методом. Антибактериальную активность ЭЖ устанавливали методом «колодцев» in vitro.Результаты и их обсуждение. При хроматографическом изучении ЭЖ травы подмаренника настоящего установлено, что все ЭЖ содержат хлорогеновую кислоту и рутин, ЭЖ с использованием в качестве экстрагента 96 % этанола содержит  хлорогеновую кислоту, цинарозид, кверцетин и рутин. Установлено содержание гидроксикоричных кислот, флавоноидов и суммы фенольных соединений во всех экстрактах, содержание полисахаридов – в водном и спиртовом (20 % этанол) экстрактах. При изучении антимикробной активности ЭЖ установлено, что наиболее активным является экстракт, полученный с использованием 96 % этанола. Наиболее чувствительным ко всем исследованным экстрактам оказался Bacillus subtilis. Незначительную чувствительность к испытуемой концентрации ЭЖ, полученных с использованием воды и 60 % этанола, показал Proteus vulgaris. Остальные использованные тест-штаммы микроорганизмов оказались достаточно чувствительными к исследованным ЭЖ.Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности дальнейшего углубленного изучения антимикробной активности жидких экстрактов из травы подмаренника настоящего с целью создания на их основе антибактериальных средств.Мета роботи – одержання, дослідження якісного складу та вмісту основних груп біологічно активних речовин (БАР) екстрактів рідких (ЕР) трави підмаренника справжнього і вивчення їх антибактеріальної активності.Матеріали та методи. ЕР трави підмаренника справжнього отримані шляхом триразової екстракції сировини водою або 20 %, 60 %, 96 % етанолом при нагріванні з подальшим концентруванням об’єднаних витяжок. Фенольні сполуки ЕР досліджували методами паперової та тонкошарової хроматографії і спектрофотометрії. Вміст полісахаридів визначали гравіметричним методом. Антибактеріальну активність ЕР встановлювали методом «колодязів» in vitro.Результати та їх обговорення. При хроматографічному дослідженні ЕР трави підмаренника справжнього встановлено, що в усіх ЕР міститься хлорогенова кислота та рутин; ЕР з використанням як екстрагенту 96 % етанолу містить хлорогенову кислоту, цинарозид, кверцетин і рутин. Визначено вміст гідроксикоричних кислот, флавоноїдів та суми фенольних сполук в усіх екстрактах, вміст полісахаридів – у водному та спиртовому (20 %) екстрактах. При дослідженні антимікробної активності РЕ встановлено, що найбільшу активність проявляє екстракт, одержаний з використанням 96 % етанолу. Найбільш чутливим до всіх досліджуваних екстрактів виявився Bacillus subtilis. Незначну чутливість до випробовуваної концентрації ЕР, отриманих за допомогою води та 60 % етанолу, показав Proteus vulgaris. Решта використаних тест-штамів мікроорганізмів виявилась достатньо чутливою до досліджуваних ЕР.Висновки. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого поглибленого дослідження антимікробної активності ЕР з трави підмаренника справжнього з метою створення на їх основі антибактеріальних засобів

Сапоніни екстрактів Galium aparine та Galium verum

Aim. To determine the qualitative composition and the quantitative content of saponins in the liquid extracts of the herb of cleavers (Galium aparine L.) and lady’s bedstraw (Galium verum L.).Materials and methods. Extracts of the herb of cleavers and lady’s bedstraw were obtained by the triple extraction of the raw material with 96 % ethanol when heating with the subsequent concentration of the combined extracts to the ratio of the raw material : the finished product of 1:1. Saponins were studied by the method of high-performance liquid chromatography (HPLC).Results. As a result of the chromatographic study of extracts of the herb of cleavers and lady’s bedstraw it has been found that they contain 6 and 7 saponins, respectively. The compounds belong to ursane (ursolic, euscaphic, tormentic acids and uvaol), oleanane (oleanolic acid) and lupane (betulin and lupeol) type. In the extract from the herb of cleavers the compounds of ursane derivatives (50 mg/ml) prevail, the dominant compound is euscaphic acid (3.34 mg/ml); in the extract from the herb of lady’s bedstraw there are saponins of lupane derivatives (2.50 mg/ml), lupeol (1.60 mg/ml) is predominant.Conclusions. The results obtained indicate the prospects for further in-depth study of the chemical composition and biological activity of the liquid extracts from the herb of cleavers and lady’s bedstraw.Цель работы – получение, изучение качественного состава и содержания сапонинов экстрактов жидких травы подмаренника цепкого (Galium aparine L.) и подмаренника настоящего (Galium verum L.).Материалы и методы. Экстракты травы подмаренника цепкого и подмаренника настоящего получали путем трехкратной экстракции сырья 96 % спиртом этиловым при нагревании с дальнейшим концентрированием объединенных извлечений до соотношения сырье : готовый продукт – 1:1. Сапонины исследовали методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ).Результаты и их обсуждение. При хроматографическом изучении экстрактов травы подмаренника цепкого и подмаренника настоящего выявлено, что в них содержатся 6 и 7 сапонинов соответственно. Соединения относятся к к урсановому (урсоловая, эускафовая, торментиновая кислоты и уваол), олеанановому (олеаноловая кислота) и лупановому (бетулин и лупеол) типу. В экстракте из травы подмаренника цепкого больше содержание сапонинов типа урсана (3,50 мг/мл) и доминирующим соединением является эускафовая кислота (3,34 мг/мл). В экстракте из травы подмаренника настоящего превалируют сапонины типа лупана (2,50 мг/мл) и доминирующим соединением является лупеол (1,60 мг/мл).Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности дальнейшего углубленного изучения химического состава и фармакологической активности экстрактов жидких из травы подмаренника цепкого и подмаренника настоящего.Мета роботи – одержання, дослідження якісного складу та вмісту сапонінів у екстрактах рідких трави підмаренника чіпкого (Galium aparine L.) та підмаренника справжнього (Galium verum L.).Матеріали та методи. Екстракти трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього отримували шляхом триразової екстракції сировини 96 % спиртом етиловим при нагріванні з подальшим концентруванням об’єднаних витяжок до співвідношення сировина : готовий продукт 1:1. Сапоніни досліджували методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).Результати та їх обговорення. В результаті хроматографічного дослідження екстрактів трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього виявлено, що в них містяться 6 та 7 сапонінів відповідно. Сполуки відносяться до урсанового (урсолова, еускафова, торментинова кислоти та уваол), олеананового (олеанолова кислота) та лупанового (бетулін та лупеол) типу. В екстракті з трави підмаренника чіпкого в цілому переважають сполуки урсанового ряду (50 мг/мл), домінуючою сполукою є еускафова кислота (3,34 мг/мл); у екстракті з трави підмаренника справжнього – сапоніни лупанового ряду (2,50 мг/мл), домінуючою сполукою є лупеол (1,60 мг/мл).Висновки. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого поглибленого дослідження хімічного складу та біологічної активності екстрактів рідких з трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього

Фенольні сполуки рідкого екстракту з трави підмаренника чіпкого (galium aparine l.)

Aim. To study the qualitative composition and the quantitative content of phenolic compounds of the liquid extract obtained from cleavers (Galium aparine L.) herb.Materials and methods. The extract of cleavers herb was obtained by triple extraction of the raw material with 60% ethanol when heating, followed by the concentration of the combined extracts to the ratio of the raw material: finished product of 1:1. The content of extractives was determined by the gravimetric method. Phenolic compounds were studied by the methods of high-performance liquid chromatography (HPLC) and UV-spectrophotometry.Results. In the chromatographic study of the extract from cleavers herb 11 compounds of phenolic nature were reliably identified, including 5 hydroxycinnamic acids – caffeic, сhlorogenic, neoсhlorogenic, 3,5- and 4,5-dicaffeoylquinic acids; and 6 flavonoids – catechin, quercetin, quercitrin, isoquercitrin, rutin and hyperoside. Rutin (1.89 mg/ml) and сhlorogenic acid (0.78 mg/ml) were predominant compounds. In the spectrophotometric determination of total content of phenolic compounds it was found that the amount for hydroxycinnamic acids calculated with reference to сhlorogenic acid was 1.9 %, for flavonoids calculated with reference to rutin – 0.25 %, for polyphenolic compounds calculated with reference to gallic acid – 1.35 %. The dry residue was 24.63 %.Conclusions. The significant content of extractive substances, flavonoids and у hydroxycinnamic acids with predominance of rutin and сhlorogenic acid in alcohol-water extract from cleavers herb indicate the feasibility of its further pharmacological study.Цель работы – получение жидкого экстракта из травы подмаренника цепкого, изучение качественного состава и количественного содержания фенольных соединений жидкого экстракта травы подмаренника цепкого.Материалы и методы. Экстракт травы подмаренника цепкого получали путем трикратной экстракции сырья 60 % этанолом при нагревании с последующим концентрированием объединенных извлечений до соотношения сырье : готовый пролукт 1:1. Содержание экстрактивных веществ определяли гравиметрическим методом. Фенольные соединения исследовали методами высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) и УФ-спектрофотометрии.Результаты и их обсуждение. При хроматографическом изучении экстракта травы подмаренника цепкого достоверно идентифицированы 11 соединений фенольной природы, из них 5 гидроксикоричных кислот – хлорогеновая, кофейная, неохлорогеновая, 3,5- и 4,5-дикофеилхинные; и 6 флавоноидов – рутин, гиперозид, кверцетин, кверцитрин, изокверцитрин и катехин. Доминирующими соединениями являются рутин (1,89 мг/мл) и хлорогеновая кислота (0,78 мг/мл). При спектрофотометрическом изучении суммарного содержания фенольных соединений установлено, що сумма гидроксикоричных кислот в пересчете на хлорогеновую кислоту составляет 1,9 %, флавоноидов в пересчете на рутин – 0,25 %, полифенольных соединений в пересчете на галловую кислоту – 1,35 %. Выход экстрактивных веществ составляет 24,63 %.Выводы. Значительное содержание в жидком спирто-водном экстракте из травы подмаренника цепкого экстрактивных веществ, флавоноидов и гироксикоричных кислот, среди которых доминируют рутин и хлорогеновая кислота, свидетельствуют о целесообразности его дальнейшего фармакологического изучения. Мета роботи – дослідження якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук рідкого екстракту, одержаного із трави підмаренника чіпкого.Матеріали та методи. Екстракт трави підмаренника чіпкого отримували шляхом триразової екстракції сировини 60 % етанолом при нагріванні з подальшим концентруванням об’єднаних витяжок до співвідношення сировина : готовий продукт 1:1. Вміст екстрактивних речовин визначали гравіметричним методом. Фенольні сполуки досліджували методами високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) та УФ-спектрофотометрії.Результати та їх обговорення. При хроматографічному дослідженні екстракту трави підмаренника чіпкого достовірно ідентифіковано 11 сполук фенольної природи, з них 5 гідроксикоричних кислот – кофейна, хлорогенова, неохлорогенова, 3,5- та 4,5-дикофеїлхінні; і 6 флавоноїдів – катехін, кверцетин, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин та гіперозид. Домінуючими сполуками є рутин (1.89 мг/мл) та хлорогенова кислота (0.78 мг/мл). При спектрофотометричному визначенні сумарного вмісту фенольних сполук встановлено, що сума гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту складає 1.9 %, флавоноїдів у перерахунку на рутин – 0.25 %, поліфенольних сполук у перерахунку на галову кислоту – 1.35 %. Сухий залишок становить 24.63 %.Висновки. Значний вміст у рідкому спирто-водному екстракті з трави підмаренника чіпкого екстрактивних речовин, флавоноїдів і гіроксикоричних кислот, з переважанням рутину і хлорогенової кислоти, вказують на доцільність його подальшого фармакологічного дослідження.

On the treatment by Adaptol of patients with atopic dermatitis in the northern Black sea region

Фармакологічна корекція Адаптолом на фоні комплексної терапії хворих на атопічний дерматит приводить до нормалізації виявлених психосоматичних порушень, значному покращенню якості їх життя, а також сприяє більш швидкому регресу клінічних проявів на шкірі в порівнянні з аналогічними результатами після традиційного лікування.Pharmacological correction by Adaptol against a background of the complex therapy of patients with atopic dermatitis leads to normalization of the revealed psychosomatic disorders, signifcant improvement in their quality of life, and also promotes more rapid regression of clinical manifestations in the skin compared with the similar results of traditional treatment

The T7-Related Pseudomonas putida Phage ϕ15 Displays Virion-Associated Biofilm Degradation Properties

Formation of a protected biofilm environment is recognized as one of the major causes of the increasing antibiotic resistance development and emphasizes the need to develop alternative antibacterial strategies, like phage therapy. This study investigates the in vitro degradation of single-species Pseudomonas putida biofilms, PpG1 and RD5PR2, by the novel phage ϕ15, a ‘T7-like virus’ with a virion-associated exopolysaccharide (EPS) depolymerase. Phage ϕ15 forms plaques surrounded by growing opaque halo zones, indicative for EPS degradation, on seven out of 53 P. putida strains. The absence of haloes on infection resistant strains suggests that the EPS probably act as a primary bacterial receptor for phage infection. Independent of bacterial strain or biofilm age, a time and dose dependent response of ϕ15-mediated biofilm degradation was observed with generally a maximum biofilm degradation 8 h after addition of the higher phage doses (104 and 106 pfu) and resistance development after 24 h. Biofilm age, an in vivo very variable parameter, reduced markedly phage-mediated degradation of PpG1 biofilms, while degradation of RD5PR2 biofilms and ϕ15 amplification were unaffected. Killing of the planktonic culture occurred in parallel with but was always more pronounced than biofilm degradation, accentuating the need for evaluating phages for therapeutic purposes in biofilm conditions. EPS degrading activity of recombinantly expressed viral tail spike was confirmed by capsule staining. These data suggests that the addition of high initial titers of specifically selected phages with a proper EPS depolymerase are crucial criteria in the development of phage therapy

Potential Role of Guttural Pouches in Gas Exchange

Despite the obvious existence of guttural pouches in Equidae, the question of their function has not yet been adequately answered. We suggest a working hypothesis that the guttural pouches of horses may be an additional organ of gas exchange. Research on the topographical location of the guttural pouches of horses and on the micro-morphological structures of their walls were carried out. It appears possible that: the dense arrangement of the vascular system of the wall of the guttural pouches near the main cerebral vessels; the constant moistening of the inner surface of the wall of the guttural pouches; and the air circulation in it; strongly suggests that the guttural pouches of horses may serve as an additional organ of gas exchange. The guttural pouches becomes very useful, particularly during prolonged periods of intense physical activity

Дослідження рідких екстрактів з трави підмаренника справжнього (Galium verum L.) та їх антибактеріальної активності

Aim. To obtain and study the qualitative composition and the content of the main groups of biologically active substances (BAS) of fluid extracts (FEs) of Galium verum L. herb and to assess their antibacterial activity.Materials and methods. FEs of Galium verum L. herb were obtained by three-fold water extraction or ethanol (20 %, 60 %, 96 %) extraction of the raw material when heating, followed by the concentration of the combined extracts. Phenolic compounds of FEs were studied by the methods of paper and thin-layer chromatography, and spectrophotometry. The content of polysaccharides was determined gravimetrically. The antibacterial activity of FEs was determined in vitro by the agar diffusion method.Results and discussion. The chromatographic study of FEs of Galium verum L. herb revealed the presence of chlorogenic acid and rutin in all FEs, the fluid 96 % ethanol extract contains chlorogenic acid, cyanoside, quercetin and rutin. Hydroxycinnamic acids, flavonoids and the amount of phenolic compounds were quantified in all extracts, and polysaccharides were determined in the aqueous extract and 20 % ethanol extract. When studying the antimicrobial activity of FEs it has been found that the fluid 96 % ethanol extract exhibits the highest activity. Bacillus subtilis was the most susceptible to all the extracts under study. Proteus vulgaris showed insignificant sensitivity to the test concentration of fluid extracts obtained with water and 60 % ethanol. The rest of the microorganism test strains used were sufficiently sensitive to the FEs under study.Conclusions. The results obtained indicate the prospects of further in-depth study of the antimicrobial activity of fluid extracts of Galium verum L. herb in order to develop antibacterial agents on their basis.Цель работы – получение, исследование качественного состава и содержания основных групп биологически активных соединений (БАС) экстрактов жидких (ЭЖ) травы подмаренника настоящего и изучение их антибактериальной активности.Материалы и методы. ЭЖ травы подмаренника настоящего полученны путем трехкратной экстракции сырья водой или 20 %, 60 %, 96 % этанолом при нагревании с последующим концентрированием объединенных извлечений. Фенольные соединения ЭЖ исследовали методами бумажной и тонкослойной хроматографии и спектрофотометрии. Содержание полисахаридов определяли гравиметрическим методом. Антибактериальную активность ЭЖ устанавливали методом «колодцев» in vitro.Результаты и их обсуждение. При хроматографическом изучении ЭЖ травы подмаренника настоящего установлено, что все ЭЖ содержат хлорогеновую кислоту и рутин, ЭЖ с использованием в качестве экстрагента 96 % этанола содержит  хлорогеновую кислоту, цинарозид, кверцетин и рутин. Установлено содержание гидроксикоричных кислот, флавоноидов и суммы фенольных соединений во всех экстрактах, содержание полисахаридов – в водном и спиртовом (20 % этанол) экстрактах. При изучении антимикробной активности ЭЖ установлено, что наиболее активным является экстракт, полученный с использованием 96 % этанола. Наиболее чувствительным ко всем исследованным экстрактам оказался Bacillus subtilis. Незначительную чувствительность к испытуемой концентрации ЭЖ, полученных с использованием воды и 60 % этанола, показал Proteus vulgaris. Остальные использованные тест-штаммы микроорганизмов оказались достаточно чувствительными к исследованным ЭЖ.Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности дальнейшего углубленного изучения антимикробной активности жидких экстрактов из травы подмаренника настоящего с целью создания на их основе антибактериальных средств.Мета роботи – одержання, дослідження якісного складу та вмісту основних груп біологічно активних речовин (БАР) екстрактів рідких (ЕР) трави підмаренника справжнього і вивчення їх антибактеріальної активності.Матеріали та методи. ЕР трави підмаренника справжнього отримані шляхом триразової екстракції сировини водою або 20 %, 60 %, 96 % етанолом при нагріванні з подальшим концентруванням об’єднаних витяжок. Фенольні сполуки ЕР досліджували методами паперової та тонкошарової хроматографії і спектрофотометрії. Вміст полісахаридів визначали гравіметричним методом. Антибактеріальну активність ЕР встановлювали методом «колодязів» in vitro.Результати та їх обговорення. При хроматографічному дослідженні ЕР трави підмаренника справжнього встановлено, що в усіх ЕР міститься хлорогенова кислота та рутин; ЕР з використанням як екстрагенту 96 % етанолу містить хлорогенову кислоту, цинарозид, кверцетин і рутин. Визначено вміст гідроксикоричних кислот, флавоноїдів та суми фенольних сполук в усіх екстрактах, вміст полісахаридів – у водному та спиртовому (20 %) екстрактах. При дослідженні антимікробної активності РЕ встановлено, що найбільшу активність проявляє екстракт, одержаний з використанням 96 % етанолу. Найбільш чутливим до всіх досліджуваних екстрактів виявився Bacillus subtilis. Незначну чутливість до випробовуваної концентрації ЕР, отриманих за допомогою води та 60 % етанолу, показав Proteus vulgaris. Решта використаних тест-штамів мікроорганізмів виявилась достатньо чутливою до досліджуваних ЕР.Висновки. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого поглибленого дослідження антимікробної активності ЕР з трави підмаренника справжнього з метою створення на їх основі антибактеріальних засобів

Сапоніни екстрактів Galium aparine та Galium verum

Aim. To determine the qualitative composition and the quantitative content of saponins in the liquid extracts of the herb of cleavers (Galium aparine L.) and lady’s bedstraw (Galium verum L.).Materials and methods. Extracts of the herb of cleavers and lady’s bedstraw were obtained by the triple extraction of the raw material with 96 % ethanol when heating with the subsequent concentration of the combined extracts to the ratio of the raw material : the finished product of 1:1. Saponins were studied by the method of high-performance liquid chromatography (HPLC).Results. As a result of the chromatographic study of extracts of the herb of cleavers and lady’s bedstraw it has been found that they contain 6 and 7 saponins, respectively. The compounds belong to ursane (ursolic, euscaphic, tormentic acids and uvaol), oleanane (oleanolic acid) and lupane (betulin and lupeol) type. In the extract from the herb of cleavers the compounds of ursane derivatives (50 mg/ml) prevail, the dominant compound is euscaphic acid (3.34 mg/ml); in the extract from the herb of lady’s bedstraw there are saponins of lupane derivatives (2.50 mg/ml), lupeol (1.60 mg/ml) is predominant.Conclusions. The results obtained indicate the prospects for further in-depth study of the chemical composition and biological activity of the liquid extracts from the herb of cleavers and lady’s bedstraw.Цель работы – получение, изучение качественного состава и содержания сапонинов экстрактов жидких травы подмаренника цепкого (Galium aparine L.) и подмаренника настоящего (Galium verum L.).Материалы и методы. Экстракты травы подмаренника цепкого и подмаренника настоящего получали путем трехкратной экстракции сырья 96 % спиртом этиловым при нагревании с дальнейшим концентрированием объединенных извлечений до соотношения сырье : готовый продукт – 1:1. Сапонины исследовали методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ).Результаты и их обсуждение. При хроматографическом изучении экстрактов травы подмаренника цепкого и подмаренника настоящего выявлено, что в них содержатся 6 и 7 сапонинов соответственно. Соединения относятся к к урсановому (урсоловая, эускафовая, торментиновая кислоты и уваол), олеанановому (олеаноловая кислота) и лупановому (бетулин и лупеол) типу. В экстракте из травы подмаренника цепкого больше содержание сапонинов типа урсана (3,50 мг/мл) и доминирующим соединением является эускафовая кислота (3,34 мг/мл). В экстракте из травы подмаренника настоящего превалируют сапонины типа лупана (2,50 мг/мл) и доминирующим соединением является лупеол (1,60 мг/мл).Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности дальнейшего углубленного изучения химического состава и фармакологической активности экстрактов жидких из травы подмаренника цепкого и подмаренника настоящего.Мета роботи – одержання, дослідження якісного складу та вмісту сапонінів у екстрактах рідких трави підмаренника чіпкого (Galium aparine L.) та підмаренника справжнього (Galium verum L.).Матеріали та методи. Екстракти трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього отримували шляхом триразової екстракції сировини 96 % спиртом етиловим при нагріванні з подальшим концентруванням об’єднаних витяжок до співвідношення сировина : готовий продукт 1:1. Сапоніни досліджували методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).Результати та їх обговорення. В результаті хроматографічного дослідження екстрактів трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього виявлено, що в них містяться 6 та 7 сапонінів відповідно. Сполуки відносяться до урсанового (урсолова, еускафова, торментинова кислоти та уваол), олеананового (олеанолова кислота) та лупанового (бетулін та лупеол) типу. В екстракті з трави підмаренника чіпкого в цілому переважають сполуки урсанового ряду (50 мг/мл), домінуючою сполукою є еускафова кислота (3,34 мг/мл); у екстракті з трави підмаренника справжнього – сапоніни лупанового ряду (2,50 мг/мл), домінуючою сполукою є лупеол (1,60 мг/мл).Висновки. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого поглибленого дослідження хімічного складу та біологічної активності екстрактів рідких з трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього

The role of external balneotherapy in the sanatoria and health resorts rehabilitation in dermatologist’s and cosmetologist’s practice

Одним из перспективных направлений нелекарственного лечения является наружная бальнеотерапия. Представлен анализ литературных данных по бальнеотерапии во всём разнообразии (пресные, минеральные, ароматические, газовые, грязевые и т. д. ванны). Описаны механизмы патогенетического воздействия, методики применения и дозировки бальнеопроцедур с показаниями и противопоказаниями при хронических дерматозах. Увлажняющие и противозудные препараты (крем Aqualan L, эмольенты Excipial M и мазь Kerasal) с хорошей переносимостью и безопасностью позволяют оптимизировать лечение у больных хроническими дерматозами. Достижение позитивных результатов бальнеотерапии, как следствие, повышает качество жизни больных.Одним з перспективних напрямів нелікарського лікування є зовнішня бальнеотерапія. Представлено аналіз літературних даних по бальнеотерапії в усій різноманітності (прісні, мінеральні, ароматичні, газові, грязьові та ін. ванни). Описано механізми патогенетичної дії, методики застосування і дозування бальнеопроцедур з показаннями і протипоказаннями при хронічних дерматозах. Протизудні препарати та препарати, що зволожують (крем Aqualan L, емольєнти Excipial M і мазь Kerasal) з хорошою переносимістю і безпекою дозволяють оптимізувати лікування у хворих на хронічні дерматози. Досягнення позитивних результатів бальнеотерапії, як наслідок, підвищує якість життя хворих.One of the promising areas of non-drug treatment is the external balneotherapy. An analysis of published data on balneotherapy is presented in all their diversity (fresh water, mineral, aromatic, gas, mud etc. baths). The mechanisms of the balneoprocedures’ pathogenetic effects, methods of their application and dosage are described taking into considerations their indication and contraindication under chronic dermatoses. To optimize the treatment of patients with chronic dermatoses it is recommended to apply moisturizing and antipruritic drugs (cream Aqualan L, emolent Exsipial M and ointment Kerasal), which are well tolerated and safe. Successful results of the balneotherapy improve the quality of life of the patients