Визначення кількісного вмісту проціанідинів плодів глоду

Aim. To determine the quantitative content of procyanidins in hawthorn fruits.Results and discussion. It was found that the quantitative content of procianidinsin Crataegus succulentha Sarg. fruits was 1.45 % ± 0.02; C. prunifolia Sarg. – 1.24 % ± 0.05; C. pseudokyrtostila Klok. – 1.15 % ± 0.03; C. leiomonogyna Klok. – 1.28 % ± 0.04; C. arnoldii Sarg. – 1.38 %± 0.02; C. submollis Sarg. – 1.37 % ± 0.03; C. mollis Sarg. 1.48 % ± 0.01.Ехperimental part. The content of procyanidins was determined by the spectrophotometric method calculated with the reference to cyanidin chloride. The optical density of the test solution was measured at a wavelength of 545 nm. The study was performed on a Thermo Fisher Scientific model EVOVUTION 60S spectrophotometer.Conclusions. Procyanidins of fruits of 7 nonofficinal species of the genus Crataegus L. have been studied. It has been determined that all samples under research meet the requirements of the SPhU and EuPh by the indicator “Assay for procyanidins”, which should be at least 1 %.Цель. Установление количественного содержания процианидинов плодов боярышника.Результаты и их обсуждение. Установлено, что количественное содержание процианидинов в плодах Crataegus succulentha Sarg. составило 1,45 % ± 0,02; C. prunifolia Sarg. – 1,24 % ± 0,05; C. pseudokyrtostila Klok. – 1,15 % ± 0,03; C. leiomonogyna Klok. – 1,28 % ± 0,04; C. arnoldii Sarg. – 1,38 %± 0,02; C. submollis Sarg. – 1,37 % ± 0,03; C. mollis Sarg. 1,48 % ± 0,01.Экспериментальная часть. Содержание процианидинов в сырье определяли спектрофотометрическим методом в пересчете на цианидина хлорид. Оптическую плотность измеряли при длине волны 545 нм. Исследования проводили на спектрофотометре Thermo Fisher Scientific model EVOVUTION 60S.Выводы. Исследованы процианидины плодов 7 неофицинальных видов рода Crataegus L. Установлено, что все исследованные образцы отвечают требованиям ГФУ и EuPh по показателю «Количественное определение процианидинов», который должен быть не меньше 1 %.Мета. Встановлення кількісного вміступроціанідинів плодів глоду.Результати та їх обговорення. Встановлено, що кількісний вміст проціанідинів у плодах Crataegus succulentha Sarg. склав 1,45 % ± 0,02; C. prunifolia Sarg. – 1,24 % ± 0,05; C. pseudokyrtostila Klok. – 1,15 % ± 0,03; C. leiomonogyna Klok. – 1,28 % ± 0,04; C. arnoldii Sarg. – 1,38 % ± 0,02; C. submollis Sarg. – 1,37 % ± 0,03; C. mollis Sarg. 1,48 % ± 0,01.Експериментальна частина. Вміст проціанідинів у сировині визначали спектрофотометричним методом у перерахунку на ціанідину хлорид. Оптичну густину випробовуваного розчину вимірювали при довжині хвилі 545 нм. Дослідження проводили на спектрофотометрі Thermo Fisher Scientific model EVOVUTION 60S.Висновки. Досліджені проціанідини плодів 7 неофіційних видів роду Crataegus L. Встановлено, що усі досліджені зразки відповідають вимогам ДФУ та EuPh за показником «Кількісне визначення проціанідинів», який повинен бути не менше 1 %

On piezophase effects in mechanically loaded atomic scale Josephson junctions

The response of an intrinsic Josephson contact to externally applied stress is considered within the framework of the dislocation-induced atomic scale Josephson effect. The predicted quasi-periodic (Fraunhofer-like)stress-strain and stress-current patterns should manifest themselves for experimentally accessible values of applied stresses in intrinsically defected (e.g.,twinned) crystals.Comment: REVTEX (epsf style), 2 EPS figure

Hypertriglyceridemic waist phenotype: a marker of cardiometabolic risk in patients with arterial hypertension

Hypertriglyceridemic waist phenotype in patients with arterial hypertension was examine

Антибактеріальна активність ліпофільних комплексів підмаренників по відношенню до мікроорганізмів родини Enterobacteriaceae

A high level of antibiotic resistance of representatives of Escherichia, Proteus, Klebsiella, Shigella and Salmonella genus makes urgent and prospective the search of new substances that are active in relation to these microorganisms. For the first time the antibacterial activity of lipophilic complexes of biologically active substances (BAS) from bedstraw species of the Ukrainian flora in relation to 11 test strains of Enterobacteriaceae family has been found. The lipophilic complex of Galium cruciata herb (Cruciata laevipez) revealed the highest activity against the test cultures. Microorganisms of Escherichia, Klebsiella and Salmonella genus were highly sensitive (MIC was 31.25 μg/ml; MBC was 62.5 μg/ml), test strains of Proteus and Shigella showed a moderate sensitivity to this lipophilic complex (MIC – 125 μg/ml; MBC – 250 μg/ml). All the test strains revealed a low sensitivity to the lipophilic complexes of BAS from Galium verum and Galium salicifolium herbs. The range of microorganisms sensitivity can be an indirect argument for systematic transfer of cruciform bedstraw to Cruciata genus under the name of Cruciata laevipez. Впервые установлена антибактериальная активность липофильных комплексов биологически активных ве- ществ (БАВ) видов рода подмаренник флоры Украины по отношению к 11 тест-штаммам семейства Entero-bacteriaceae. Наибольшую активность в отношении исследуемых культур микроорганизмов проявил липофильный комплекс травы подмаренника крестообразного (круциаты гладенькой). Установлено, что микроорганизмы родов Escherichia, Klebsiella и Salmonella являются высокочувствительными, тест-штаммы Proteus и Shigella – среднечувствительными к липофильному комплексу травы подмаренника крестообразного. По отношению к липофильным комплексам БАВ травы подмаренника настоящего и подмаренника иволистного все исследуемые тест-штаммы были малочувствительны. Диапазон чувствительности микроорганизмов может служить непрямым аргументом системного отнесения подмаренника крестовидного к роду круциата под названием «Круциата гладенькая».Вперше встановлено антибактеріальну активність ліпофільних комплексів біологічно активних речовин (БАР) видів роду підмаренник флори України по відношенню до 11 тест-штамів родини Enterobacteriaceae. Найбільшу активність до досліджуваних культур мікроорганізмів проявив ліпофільний комплекс трави підмаренника хрещатого (круціати гладенької). Встановлено, що мікроорганізми родів Escherichia, Klebsiella та Salmonella є високочутливими, тест-штами Proteus та Shigella – середньочутливими до ліпофільного комплексу трави підмаренника хрещатого. По відношенню до ліпофільних комплексів БАР трави підмаренника справжнього та підмаренника верболистого усі досліджувані тест-штами були малочутливими. Діапазон чутливості мікроорганізмів може служити непрямим аргументом системного перенесення підмаренника хрещатого до роду Круціата під назвою «Круціата гладенька»

Технологічні аспекти комплексної переробки плодів глоду

Considering the shortage of the plant raw material the issue of its complex processing is relevant, and it contributes to its rational use.Aim. To develop the technology for complex processing of hawthorn fruits.Materials and methods. The lipophilic complex (LC) extraction was carried out with chloroform in the raw material-extractant ratio of 1 : 10; the phenolic complex (PhC) was prepared with the ethyl acetate-alcohol mixture in the ratioof 8 : 2; WSPC was obtained by triple extraction of the fruits meal after preparing LC and PhC with hot purified water followed by concentration and precipitation with 96 % ethyl alcohol.Results and discussion. It was found that the yield of LC in fruits of the hawthorn species studied was from 1 % to 10 %, the highest yield was determined in the fruits of C. submollis Sarg., C. succulenta Schrad. and C. densiflora Sarg. The yield of PhC was from 9 % to 18 %, C. submollis Sarg., C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg. and C. canadensis Sarg. dominated. WSPC was from 15 % to 35 %, the highest yield was determined for fruits of C. submollis Sarg., C. macracantha Lodd, C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg., C.succulenta Schrad.Conclusions. The technology of the complex processing of hawthorn fruits – C. submollis Sarg., C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg., C. canadensis Sarg., C. oxyacantha L., C. monogyna Jack., C. sanguinea Pall., C. pentagyna Waldst. Et Kit., C. aronia (L.) Bosc, C. densiflora Sarg., C. succulenta Schrad, C. macracantha Lodd., C. flabellata (Bosc) C. Koch., C. pseudokyrtostylla Klok., C. ukrainica A. Pojark., C. ambiguae C. A. M – has been developed. As a result of complex processing of the plant raw material such complexes as LC, PhC and WSPC have been obtained.Учитывая дефицит растительного сырья, актуальным является вопрос его комплексной переработки, что создает предпосылки для его рационального использования.Целью данной работы является разработка технологии комплексной переработки плодов боярышника.                                                          Материалы и методы. Экстракцию ЛК из сырья проводили хлороформом в соотношении сырье-экстрагент 1 : 10; ФК получали этилацетатно-спиртовой смесью в соотношении 8 : 2; ВРПС получали трехкратной экстракцией шрота плодов после получения ЛК и ФК горячей водой очищенной с последующим концентрированием и осаждением спиртом этиловым 96 %.                    Результаты и их обсуждение. Установлено, что выход ЛК в плодах исследованных видов боярышников составил от 1 % до 10 %, наибольший выход определен в плодах С. submollis Sarg., C. succulenta Schrad. и C. densiflora Sarg. Выход ФК составил от 9 % до 18 %, преобладают С. submollis Sarg., C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg. и C. canadensis Sarg. ВРПС содержатся от 15 % до 35 %, наибольший выход ВРПС установлен для плодов С. submollis Sarg., C. macracantha Lodd, C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg., C. succulenta Schrad.                                                                        Выводы. Разработана технология комплексной переработки плодов боярышников: С. submollis Sarg., C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg., C. сanadensis Sarg., C. oxyacantha L., C. monogyna Jack., C. sanguinea Pall., C. pentagyna Waldst. Et Kit., C. aronia (L.) Bosc, C. densiflora Sarg., C. succulenta Schrad, C. macracantha Lodd., C. flabellata (Bosc) C. Koch., C. pseudokyrtostylla Klok., C. ukrainica A. Pojark., C. ambiguae C. A. M. В результате комплексной переробки растительного сырья были получены липофильные (ЛК), фенольные (ФК) и водорастворимые полисахаридные (ВРПС) комплексы.Зважаючи на дефіцит рослинної сировини, актуальним є питання комплексної переробки, що створює передумови для її раціонального використання.Метою даної роботи є розробка технології комплексної переробки плодів глоду.Матеріали та методи. Екстракцію ЛК із сировини проводили хлороформом у співвідношенні сировина-екстрагент 1 : 10; ФК отримували етилацетатно-спиртовою сумішшю у співвідношенні 8 : 2; ВРПС отримували трикратною екстракцією шроту плодів після одержання ЛК та ФК гарячою водою очищеною та подальшим концентруванням та осадженням спиртом етиловим 96 %.Результати та їх обговорення. Встановлено, що вихід ЛК у плодах досліджених видів глодів становить від 1 % до 10 %, найбільший вихід визначено для плодів С. submollis Sarg., C. succulenta Schrad. та C. densiflora Sarg. Вихід ФК становить від 9 % до 18 %, найбільший вихід визначено для С. submollis Sarg., C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg. та C. canadensis Sarg. ВРПС містяться від 15 % до 35 %, найбільший вихід ВРПС визначено для плодів С. submollis Sarg., C. macracantha Lodd, C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg., C.succulenta Schrad.Висновки. Розроблено технологію комплексної переробки плодів глодів: С. submollis Sarg., C. mollis Sarg., C. arnoldiana Sarg., C. сanadensis Sarg., C. oxyacantha L., C. monogyna Jack., C. sanguinea Pall., C. pentagyna Waldst. Et Kit., C. aronia (L.) Bosc, C. densiflora Sarg., C. succulenta Schrad, C. macracantha Lodd., C. flabellata (Bosc) C. Koch., C. pseudokyrtostylla Klok., C. ukrainica A. Pojark., C. ambiguae C. A. M. У результаті комплексної переробки рослинної сировини були одержані ліпофільні (ЛК), фенольні (ФК) та водорозчинні полісахаридні (ВРПС) комплекси

Piezomagnetism and Stress Induced Paramagnetic Meissner Effect in Mechanically Loaded High-T_c Granular Superconductors

Two novel phenomena in a weakly coupled granular superconductor under an applied stress are predicted which are based on recently suggested piezophase effect (a macroscopic quantum analog of the piezoelectric effect) in mechanically loaded grain boundary Josephson junctions. Namely, we consider the existence of stress induced paramagnetic moment in zero applied magnetic field (piezomagnetism) and its influence on a low-field magnetization (leading to a mechanically induced paramagnetic Meissner effect). The conditions under which these two effects can be experimentally measured in high-T_$ granular superconductors are discussed.Comment: 4 pages (REVTEX, epsf.sty), 2 PS figure

(TiZr)N/(TiSi)N Maitilayer nanostructured coatings obtained by vacuum arc deposition

The paper investigates the structure and properties of nanoscale multilayer coatings based on (TiZr)N and (TiSi)N produced by vacuum arc technique. Also, it provides an analysis of the impact of partial pressure of nitrogen on structural and phase state of coating

Перспективи створення нового лікарського засобу для корекції метаболічного синдрому на основі БАР мучниці звичайної листя

Topicality. The metabolic syndrome is pathogenetically interrelated metabolic disorders in the condition of a sick person. A large set of factors is involved in its occurrence. Risk factors include genetic predisposition, overeating, insulin resistance, obesity, bad habits, hypodynamics, stress and unfavorable environmental conditions. First of all, defects of the lipid and carbohydrate metabolism provoke a cascade of genetic, metabolic, hormonal, nervous, inflammatory and other reactions and disorders in cells, tissues and organs, causing the metabolic syndrome and associated diseases, such as diabetes, kidney and gallstone disease, hypertension, platelet hyperaggregation, etc. Therefore, the rational use of synthetic and herbal medicines in the complex correction of these disorders can slow down the development of the metabolic syndrome. Aim. To develop the method for obtaining a dry modified extract from bearberry, study its chemical composition, hypoglycemic and hypolipidemic activity in order to determine the prospects of its use for the correction of the metabolic syndrome. Materials and methods. The study object was a dry extract of bearberry leaves modified with cysteine. HPLC and spectrophotometry were used to analyze the extract obtained. The hypoglycemic and hypolipidemic activity of dry extracts of bearberry was studied in rats with insulin resistance. Results and discussion. The method for obtaining a dry modified extract from bearberry leaves was developed by adding cysteine. Phenologlycoside (arbutin), 2 phenolic acids (gallic and ellagic), 6 flavonoids, 8 saponins were identified in the extract, and their quantitative content was determined. Hyperoside and catechin were dominant among flavonoids, and ursolic acid, uvaol, and lupeol prevailed among saponins. The content of the main groups of phenolic compounds was determined in the extract by spectrophotometry. The introduction of the dry extract from bearberry leaves modified with cysteine has a normalizing effect on metabolic disorders on the background of a high-fructose diet; therefore, it can be a promising agent for the correction of the metabolic syndrome. Conclusions. As a result of the research conducted, a new dry extract from bearberry leaves modified with cysteine has been created. The phytochemical composition, hypoglycemic and hypolipidemic activities of the extract have been studied, indicating the prospects for its use to correct the metabolic syndrome.Актуальность. Метаболический синдром – это патогенетически взаимосвязанные метаболические нарушения в состоянии больного человека. Значительный комплекс факторов участвует в его возникновении. К факторам риска относятся: генетическая предрасположенность, избыточное питание, инсулинорезистентность, ожирение, вредные привычки, гиподинамия, стрессовые воздействия и неблагоприятные экологические условия окружающей среды. В первую очередь дефекты липидного и углеводного обменов провоцируют каскад генетических, метаболических, гормональных, нервных, воспалительных и других реакций и нарушений в клетках, тканях и органах, вызывает метаболический синдром и ассоциированные с ним заболевания, такие, как сахарный диабет, почечно- и желчнокаменная болезни, артериальная гипертензия, гиперагрегация тромбоцитов и тому подобное. Рациональное использование синтетических и растительных лекарственных средств в комплексной коррекции этих нарушений позволяет приостановить развитие метаболического синдрома. Цель исследования. Разработать способ получения сухого модифицированного экстракта толокнянки обыкновенной листьев, изучить его химический состав, гипогликемическую и гиполипидемическую активность с целью установления перспективы его использования для коррекции метаболического синдрома. Материалы и методы. Объектом исследования был сухой экстракт толокнянки обыкновенной листьев, модифицированный цистеином. Для анализа полученного экстракта использовали метод ВЭЖХ и спектрофотометрию. Гипогликемическую и гиполипидемическую активность сухих экстрактов толокнянки обыкновенной листьев изучали на крысах с инсулинорезистентностью. Результаты и обсуждение. Разработан способ получения сухого модифицированного экстракта с добавлением цистеина с толокнянки обыкновенной листьев. В экстракте идентифицированы фенологликозид (арбутин), 2 фенолкарбоновые кислоты (галловая и элаговая), 6 флавоноидов, 8 сапонинов, а также установлено их количественное содержание. Среди флавоноидов доминирующими были гиперозид и катехины, среди сапонинов – урсоловая кислота, уваол и лупеол. В экстракте методом спектрофотометрии установлено содержание основных групп фенольных соединений. Введение сухого экстракта толокнянки обыкновенной листьев, модифицированного цистеином, проявляет нормализующее действие на метаболические нарушения на фоне высокофруктозной диеты, поэтому он может быть перспективным агентом для коррекции метаболического синдрома. Выводы. В результате проведенных исследований был создан новый сухой экстракт толокнянки обыкновенной листьев, модифицированный цистеином, изучен его фитохимический состав, гипогликемическая и гиполипидемическая активность. Результаты исследований свидетельствуют о перспективности использования данного экстракта для коррекции метаболического синдрома.Актуальність. Метаболічний синдром – це патогенетично взаємозв’язані метаболічні порушення у стані хворої людини. Великий комплекс чинників зумовлює його виникнення. До факторів ризику належать: генетична схильність, надмірне харчування, інсулінорезистентність, ожиріння, шкідливі звички, гіподинамія, стресові впливи та несприятливі екологічні умови довкілля. Насамперед дефекти ліпідного і вуглеводного обмінів провокують каскад генетичних, метаболічних, гормональних, нервових, запальних та інших реакцій і порушень у клітинах, тканинах і органах, що спричиняє метаболічний синдром і асоційовані з ним захворювання, як-от: цукровий діабет; нирково- та жовчнокам’яна хвороби; артеріальна гіпертензія, гіперагрегація тромбоцитів тощо. Раціональне використання синтетичних і рослинних лікарських засобів у комплексній корекції цих порушень дозволяє призупинити розвиток метаболічного синдрому. Мета дослідження. Розробити спосіб одержання сухого модифікованого екстракту мучниці звичайної листя, вивчити його хімічний склад, гіпоглікемічну і гіполіпідемічну активність з метою визначення перспективи його використання для корекції метаболічного синдрому. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був сухий екстракт мучниці звичайної листя, модифікований цистеїном. Для аналізу одержаного екстракту використовували метод ВЕРХ і спектрофотометрію. Гіпоглікемічну й гіполіпідемічну активність сухих екстрактів мучниці звичайної листя вивчали на щурах з інсулінорезистентністю. Результати та їх обговорення. Розроблено спосіб одержання сухого модифікованого екстракту з мучниці звичайної листя з додаванням цистеїну. В екстракті ідентифіковано фенологлікозид (арбутин), 2 фенолкарбонові кислоти (галову та елагову), 6 флавоноїдів, 8 сапонінів і визначено їх кількісний вміст. Серед флавоноїдів переважали гіперозид і катехін, серед сапонінів – урсолова кислота, уваол і лупеол. В екстракті методом спектрофотометрії виявлено вміст основних груп фенольних сполук. Введення сухого екстракту мучниці звичайної листя, модифікованого цистеїном, проявляє нормалізувальну дію на метаболічні порушення на тлі високофруктозної дієти, і тому він може бути перспективним агентом для корекції метаболічного синдрому. Висновки. У результаті проведених досліджень було створено новий сухий екстракт мучниці звичайної листя, модифікований цистеїном, проведено дослідження його фітохімічного складу, гіпоглікемічної та гіполіпідемічної активності, що засвідчило перспективність його використання для корекції метаболічного синдрому

Дослідження рідких екстрактів з трави підмаренника справжнього (Galium verum L.) та їх антибактеріальної активності

Aim. To obtain and study the qualitative composition and the content of the main groups of biologically active substances (BAS) of fluid extracts (FEs) of Galium verum L. herb and to assess their antibacterial activity.Materials and methods. FEs of Galium verum L. herb were obtained by three-fold water extraction or ethanol (20 %, 60 %, 96 %) extraction of the raw material when heating, followed by the concentration of the combined extracts. Phenolic compounds of FEs were studied by the methods of paper and thin-layer chromatography, and spectrophotometry. The content of polysaccharides was determined gravimetrically. The antibacterial activity of FEs was determined in vitro by the agar diffusion method.Results and discussion. The chromatographic study of FEs of Galium verum L. herb revealed the presence of chlorogenic acid and rutin in all FEs, the fluid 96 % ethanol extract contains chlorogenic acid, cyanoside, quercetin and rutin. Hydroxycinnamic acids, flavonoids and the amount of phenolic compounds were quantified in all extracts, and polysaccharides were determined in the aqueous extract and 20 % ethanol extract. When studying the antimicrobial activity of FEs it has been found that the fluid 96 % ethanol extract exhibits the highest activity. Bacillus subtilis was the most susceptible to all the extracts under study. Proteus vulgaris showed insignificant sensitivity to the test concentration of fluid extracts obtained with water and 60 % ethanol. The rest of the microorganism test strains used were sufficiently sensitive to the FEs under study.Conclusions. The results obtained indicate the prospects of further in-depth study of the antimicrobial activity of fluid extracts of Galium verum L. herb in order to develop antibacterial agents on their basis.Цель работы – получение, исследование качественного состава и содержания основных групп биологически активных соединений (БАС) экстрактов жидких (ЭЖ) травы подмаренника настоящего и изучение их антибактериальной активности.Материалы и методы. ЭЖ травы подмаренника настоящего полученны путем трехкратной экстракции сырья водой или 20 %, 60 %, 96 % этанолом при нагревании с последующим концентрированием объединенных извлечений. Фенольные соединения ЭЖ исследовали методами бумажной и тонкослойной хроматографии и спектрофотометрии. Содержание полисахаридов определяли гравиметрическим методом. Антибактериальную активность ЭЖ устанавливали методом «колодцев» in vitro.Результаты и их обсуждение. При хроматографическом изучении ЭЖ травы подмаренника настоящего установлено, что все ЭЖ содержат хлорогеновую кислоту и рутин, ЭЖ с использованием в качестве экстрагента 96 % этанола содержит  хлорогеновую кислоту, цинарозид, кверцетин и рутин. Установлено содержание гидроксикоричных кислот, флавоноидов и суммы фенольных соединений во всех экстрактах, содержание полисахаридов – в водном и спиртовом (20 % этанол) экстрактах. При изучении антимикробной активности ЭЖ установлено, что наиболее активным является экстракт, полученный с использованием 96 % этанола. Наиболее чувствительным ко всем исследованным экстрактам оказался Bacillus subtilis. Незначительную чувствительность к испытуемой концентрации ЭЖ, полученных с использованием воды и 60 % этанола, показал Proteus vulgaris. Остальные использованные тест-штаммы микроорганизмов оказались достаточно чувствительными к исследованным ЭЖ.Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности дальнейшего углубленного изучения антимикробной активности жидких экстрактов из травы подмаренника настоящего с целью создания на их основе антибактериальных средств.Мета роботи – одержання, дослідження якісного складу та вмісту основних груп біологічно активних речовин (БАР) екстрактів рідких (ЕР) трави підмаренника справжнього і вивчення їх антибактеріальної активності.Матеріали та методи. ЕР трави підмаренника справжнього отримані шляхом триразової екстракції сировини водою або 20 %, 60 %, 96 % етанолом при нагріванні з подальшим концентруванням об’єднаних витяжок. Фенольні сполуки ЕР досліджували методами паперової та тонкошарової хроматографії і спектрофотометрії. Вміст полісахаридів визначали гравіметричним методом. Антибактеріальну активність ЕР встановлювали методом «колодязів» in vitro.Результати та їх обговорення. При хроматографічному дослідженні ЕР трави підмаренника справжнього встановлено, що в усіх ЕР міститься хлорогенова кислота та рутин; ЕР з використанням як екстрагенту 96 % етанолу містить хлорогенову кислоту, цинарозид, кверцетин і рутин. Визначено вміст гідроксикоричних кислот, флавоноїдів та суми фенольних сполук в усіх екстрактах, вміст полісахаридів – у водному та спиртовому (20 %) екстрактах. При дослідженні антимікробної активності РЕ встановлено, що найбільшу активність проявляє екстракт, одержаний з використанням 96 % етанолу. Найбільш чутливим до всіх досліджуваних екстрактів виявився Bacillus subtilis. Незначну чутливість до випробовуваної концентрації ЕР, отриманих за допомогою води та 60 % етанолу, показав Proteus vulgaris. Решта використаних тест-штамів мікроорганізмів виявилась достатньо чутливою до досліджуваних ЕР.Висновки. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого поглибленого дослідження антимікробної активності ЕР з трави підмаренника справжнього з метою створення на їх основі антибактеріальних засобів

Застосування телмісартану в лікуванні артеріальної гіпертензії з ожирінням

The combined course of arterial hypertension (AH) with overweight or abdominal obesity is considered as one of the most common type of comorbid pathology leading to a significant increase of cardiovascular complications.Aim. To study the effects of telmisartan on the intracardiac hemodynamics, the functional state of the myocardium, the lipid and carbohydrate profile in patients with arterial hypertension (AH) and obesity.Materials and methods. 50 patients with AH of stage II were examined, they were divided into 2 groups. The first (main) group consisted of 23 patients with stage II arterial hypertension and the normal body weight. In the secondgroup (reference group) there were 27 patients, who were diagnosed with AH of stage II and obesity. The diagnosis was verified using laboratory instrumental methods in accordance with the recommendations of the European Cardiologic Society (2013). Obesity was assessed by the body mass index and the waist to the hip ratio. The lipid profile was determined by the enzymatic method.Results. It has been found in the study that the level of values of systolic blood pressure (SBP) in hypertensive patients with the normal body weight treated with telmisartan decreased by 14.5 %, while diastolic blood pressure (DBP) reduced by 11.4 %. In patients with AH of stage II having obesity the SBP level also decreased by 13.4 % and DBP – by 11.5 %. In 3 months of treatment the regression dynamics of the end-diastolic and end-systolic dimensions of the heart in the group of patients without obesity led to a significant decrease in these parameters compared to the baseline values. In obese patients these indicators also decreased; however, they did not reach reliable values. When treating with telmisartan there was a decrease in lipids in AH patients (total cholesterol (TC)– (5.5 %), cholesterol of low density lipoproteins (LDL) – 6.2 %, triglycerides (TG) 7.8 %, cholesterol of HDL – by 10.4 % (p <0.05), there were also unreliable changes in AH patients associated with obesity (total cholesterol – by 5.9 %, LDL – 5.1 %, TG – 8.8 % and increased cholesterol of HDL – by 6.4 %). After the treatment the indicators of carbohydrate metabolism decreased (glycosylated hemoglobin (HbA1c) by 8.45 % and 19.17 %, insulin – by 3.2 % and 13.38 % glucose – by 5.65 % and 4.73 %, respectively, in groups).Conclusions. The study has shown that telmisartan has indirect positive effects on intracardiac hemodynamics due to decrease of blood pressure both in AH patients having the normal body weight and patients with obesity. The use of telmisartan as an antihypertensive agent gives a hypolipidemic effect, improves the parameters of the carbohydrate metabolism in AH patients with the normal body weight and with obesity. These data can be markers for assessing the effectiveness of hypotensive therapy with telmisartan.Сочетанное течение артериальной гипертензии (АГ) с избыточной массой тела или абдоминальным ожирением рассматриваются как один из наиболее распространенных вариантов коморбидной патологии, приводящее к значительному повышению частоты сердечно-сосудистых осложнений.Целью работы было изучение эффектов телмисартана на внутрисердечную гемодинамику, функциональное состояние миокарда, липидный и углеводный профиль у больных артериальной гипертензией с нормальной массой тела и артериальной гипертензией (АГ) с ожирением.Материалы и методы. Обследовано 50 больных АГ II стадии, которые были разделены на 2 группы. Первую (основную группу) составили 23 пациента с артериальной гипертензией II степени с нормальной массой тела. Вторую группу (сравнения) составили 27 пациентов, у которых диагностировалась АГ II ст. с ожирением. Диагноз верифицировали с использованием лабораторно-инструментальных методов. Ожирение оценивали по индексу массы тела и соотношению объема талии к объему бедер. Определение липидного профиля проведено ферментативным методом.Результаты. Исследованием установлено, что уровень значений систолического артериального давления (САД) у больных АГ с нормальной массой тела при употреблении телмисартана снижался на 14,5 %, а диастолического – на 11,4 %. У больных АГ II ст. с ожирением уровень САД также снижался на 13,4 % и диастолического – на 11,5 %. Через 3 месяца лечения динамика регресса конечно-диастолического и конечно-систолического размеров сердца в группе пациентов без ожирения приводила к достоверному уменьшению этих показателей по сравнению с исходными значениями. У больных с ожирением эти показатели также уменьшались, однако не достигали достоверных значений. При лечении с применением телмисартана происходило снижение липидов у больных АГ (общий холестерин (ХС) – на 5,5 %, ХС липопротеидов низкой плотности (ЛПНП) – на 6,2 %, триглицеридов (ТГ) – на 7,8 % и повышение ХС ЛПВП – на 10,4 % (р < 0,05) и недостоверные изменения у больных АГ с ожирением (ОХС – на 5,9 %, ХС ЛПНП – на 5,1 %, ТГ – на 8,8 % и повышение ХС ЛПВП – на 6,4 %). После проведенного лечения показатели углеводного обмена уменьшались (гликозилированного гемоглобина (НbA1c) на 8,45 % и 19,17 %, инсулина – на 3,2 % и 13,38 %, глюкозы – на 5,65 % и 4,73 % соответственно по группам).Выводы. Телмисартан косвенно положительно влияет на внутрисердечную гемодинамику за счет снижения артериального давления как у больных артериальной гипертензией с нормальной массой тела, так и с ожирением. Применение телмисартана в качестве гипотензивного средства дает гиполипидемический эффект и улучшает показатели углеводного обмена у больных артериальной гипертензией как с нормальной массой тела, так и с ожирением. Приведенные данные могут быть ориентирами для оценки эффективности проведения гипотензивной терапии телмисартаном.Поєднаний перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) з надлишковою масою тіла або з абдомінальним ожирінням розглядаються як один з найбільш розповсюджених варіантів коморбідної патології, що приводить до значно-го підвищення частоти серцево-судинних ускладнень.Метою роботи було вивчення ефектів телмісартану на внутрішньосерцеву гемодинаміку, функціональний стан міокарда, ліпідний і вуглеводний профіль у хворих на артеріальну гіпертензію з нормальною масою тілаі артеріальною гіпертензією (АГ) з ожирінням.Матеріали та методи. Обстежено 50 хворих на АГ ІІ стадії, які були розподілені на 2 групи. Першу (основну групу), склали 23 пацієнти з артеріальною гіпертензією II ступеня і з нормальною масою тіла. Другу групу (порівняння) склали 27 пацієнтів, у яких діагностувалась АГ ІІ ст. з ожирінням. Діагноз верифікували з використанням лабораторно-інструментальних методів. Ожиріння оцінювали по індексу маси тіла і співвідношенню об’єму талії до об’єму стегон. Визначення ліпідного профіля проведене ферментативним методом.Результати. Результати свідчать, що рівень «офісних» значень систолічного артеріального тиску (САТ) у хворих на АГ з нормальною масою тіла при вживанні телмісартану знижувався на 14,5 %, а діастолічного – на 11,4 %. У хворих на АГ ІІ ст. з ожирінням рівень САТ також знижувався на 13,4 % і діастолічного – на 11,5 %. Через 3 місяці лікування динаміка регресу кінцево-діастолічного і кінцево-систолічного розміру серця у групі пацієнтів без ожиріння приводила до достовірного зменшення цих показників у порівнянні з початковими значеннями. У хворих з ожирінням ці показники також зменшувались, проте не досягали достовірних значень. При лікуванні із застосовуванням телмісартану відбувалось зниження ліпідів у хворих на АГ (загальний холестерин (ХС) – на 5,5 %, ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) – на 6,2 %, тригліцеридів (ТГ) – на 7,8 % і підвищення ХС ЛПВЩ – на 10,4 % (р < 0,05) та недостовірні зміни у хворих на АГ з ожирінням (ЗХС – на 5,9 %, ХС ЛПНЩ – на 5,1, ТГ – на 8,8 % і підвищення ХС ЛПВЩ – на 6,4 %). Після проведеного лікування ці показники зменшувались (глікозильованого гемоглобіну (НbA1c) на 8,45 % і на 19,17 %, інсуліну – на 3,2 % і на 13,38 %, глюкози – на 5,65 % і на 4,73 % відповідно по групах).  Висновки. Телмісартан опосередковано позитивно впливає на внутрішньосерцеву гемодинаміку за рахунок зниження артеріального тиску як у хворих на артеріальну гіпертензію з нормальною масою тіла, так і з ожирінням. Застосування телмісартану як гіпотензивного заходу дає гіполіпідемічний ефект і покращує показники вуглеводного обміну у хворих на артеріальну гіпертензію як з нормальною масою тіла, так і з ожирінням. Наведені дані можуть бути орієнтирами для оцінки ефективності проведення гіпотензивної терапії телмісартаном