34 research outputs found
Migrant Church: Icons and Wall Paintings of the Wooden Church of St Nicholas in Hradec Králove
The church of St Nicholas, which is now located on the territory ofJiráskovy sady Park in Hradec Králové, Czech Republic, was originallybuilt in the village of Habura (Slovakia). During the 2017 restoration,the iconostasis was dismantled, which made it possible to study thewall painting, preserved in fragments. The article examines the iconson the church walls, in the sanctuary and in the iconostasis, and thewall painting in the context of the activity of their authors. Most ofthe icons are attributed to the centre of church art in the town ofRybotychi (today the village of Rybotycze in Fredropol district ofthe Subcarpathian Voivodeship of Poland). In addition to the mannerof painting and of the frame carving of the icons, the history of thechurch’s relocation shows that it was originally built in the epicentreof the activity of these masters on the border of the Peremyshl (todaythe town of Przemyśl, Subcarpathian Voivodeship of Poland) andMukachevo (today a town in Ukraine) dioceses of the Ukrainian (thancalled Rus’ka) church. The chronology of the icon painting is relatedto the transfers and rededications of the church. The connectionof the wall painting with the painting style of the master Yakivof Rybotychi, who, as we assume, was the leading master of thiscentre in the 1670s and 1680s, is substantiated. Associated with hisauthorship are icons originating from the churches of Habura’sneighbouring villages. This confirms our hypothesis that the wallpainting was created in the 1670s. Church icons belong to masterswhose other works have been identified in museum collections andin churches in Slovakia, Poland and Ukraine
Comparison of the hydrocolloids application efficiency for stabilizing the foam of beer
Subject of research: technology of high gravity brewing, developed to improve production efficiency and reduce energy consumption. This technology has a wide range of benefits, from improving process economics to reducing environmental impact.
Investigated problem: despite the presence of significant advantages, there are a number of problems in the technology of high gravity brewing that need to be solved. The main problem is to reduce the foam stability of the resulting beer, which, together with the appearance, aroma and taste, is the most important attributes of the quality of the beverage for the consumer.
The stability and texture of the foam depend, among other things, on the quality of grain and hop raw materials, and the course of technological processes. Elevated levels of key malt proteins (LTP1, Z4 and Z7) and hop α-acids have a positive effect on foam quality. Yeast protease A has a negative effect. Yeast secretes this enzyme to a greater extent during fermentation of high gravity wort, which may be one of the reasons for the decrease in foam stability in high gravity brewing.
High molecular weight a- and b-glucans with hydrophilic properties can play an important role in foam stabilization. They increase the viscosity of the liquid, slow down its drainage from the foam segments and thereby increase the foam retention.
Main scientific results: the effect of hydrocolloids (highly methoxylated pectin, carboxymethyl cellulose, xanthan gum, guar gum, a mixture of xanthan and guar gum) on foam performance and beer filtration rate was investigated. The advantages of pectin as an additive allowing to stabilize beer foam, in particular, in high gravity - brewing, have been established. The recommended dosage of the additive is 0.4-1 g/hl. Highly methoxylated pectin is a good alternative to the currently widespread use of propylene glycol alginate.
The area of practical implementation of the research results: brewing companies.
Innovative technological product: highly methoxylated pectin as a stabilizing additive for beer foam.
Scope of application of the innovative technological product: the use of highly methoxylated pectin as additives that stabilize beer foam, in particular in high gravity brewing
ІКОНА «БОГОРОДИЦІ ЗАМИЛУВАННЯ З ЄСЕЄВИМ ДРЕВОМ» КІНЦЯ XVII СТ. З ЦЕРКВИ У ВОЙНИЛОВІ НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ: МОТИВИ ТА СИМВОЛІКА ІКОНОГРАФІЇ
The purpose of the article is to interpret the meaning and symbolism of the Virgin Eleusa with the Tree of Jesse icon of the late 17th century from the Voinyliv church in the Ivano-Frankivsk region. The methodology of iconography and iconology, formal analysis, semiotics, and reconstruction were used to achieve this goal. The scientific novelty of the article is that the symbolism of the Virgin Eleusa with the Tree of Jesse icon of the end of the 17th century from Voinyliv was comprehensively interpreted for the first time, the idea of the connection of the old and new testaments was emphasized, the composition of the icon was reconstructed, and most persons were identified. Conclusions. The 17th century Virgin Eleusa with the Tree of Jesse icon from the Voinyliv church presents a symbolic composition with a complex theological program. In the Ukrainian art of that and later times, there are several other examples of the Theotokos icons of complex iconography, but with other content and composition. The iconography of the Voinyliv icon reveals a connection with the praise of Our Lady, with the genealogy of Christ, with the continuity of the New Testament Church of Christ, and with the Synaxis of the Theotokos. The image of the Virgin Mary with the Jesus Child reproduces a variant of the miraculous Lidda-Rome icon, widespread in the Western Ukrainian art of the Peremyshl and Lviv dioceses of the second half of the 17th and early 18th centuries.Мета статті – проінтерпретувати символіку та тематику ікони «Богородиця Замилування з Єсеєвим Древом» кінця XVII cт. з церкви у Войнилові на Івано-Франківщині. Для досягнення мети застосовано мистецтвознавчі методи іконографії та іконології, формального аналізу, а також методи семіотики та реконструкції. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше комплексно проінтерпретовано символіку ікони Богородиці Замилування з Єсеєвим Древом кінця XVII cт. з Войнилова, наголошено на ідеї зв’язку Старого та Нового Заповітів, реконструйовано композицію ікони та ідентифіковано більшість осіб. Висновки. Ікона Богородиці Елеуси з Єсеєвим Древом кінця XVII cт. з церкви у Войнилові представляє символічну композицію зі складною богословською програмою. В українському мистецтві того часу і пізнішого відомі кілька інших прикладів богородичних ікон складної іконографії, втім іншого змісту та композиції. Іконографія ікони з Войнилова виявляє зв’язок з похвалою Богоматері, з родоводом Христа, спадкоємністю новозавітної Церкви Христової та зі Собором Богородиці. Образ Богородиці з Дитям Ісусом відтворює варіант чудотворної Богородиці Лідсько-Римської, поширений в західноукраїнському мистецтві Перемиської та Львівської єпархій другої половини XVII – початку XVIII ст
ТВОРИ АВТОРА НАМІСНИХ ІКОН 1698 р. ІКОНОСТАСУ ЦЕРКВИ З УСТИЯНОВИ ГОРІШНЬОЇ У КОНТЕКСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РИБОТИЦЬКОГО МАЛЯРСЬКОГО ОСЕРЕДКУ
The purpose of the article is to study the painting manner of an anonymous author of the 1698 sovereign tier icons from the iconostasis of the St. Mother Paraskeva church in Ustyianova Horishna near Ustryky (the former Ustryky Deanery of the Peremyshl’ Diocese of the Eastern Rite Uniate Church) in the context of the activity of the icon painting centre in Rybotychi near Peremyshl’. These icons are stored at the Museum of Folk Architecture in Sanok, Poland. Methodology. Methods of the formal and iconographic analysis facilitate the study. Comparative analysis of the authors’ legacy allows us to state that the series of icons from other museum collections were painted by him as well. Scientific Novelty. The results of the research support the idea that icons of the iconostasis from Ustyianova Horishna church were painted by two masters. One author and Deesis tear icons painted the 1698 predella icon, and the icons of a Sovereign tier were painted by another one later on. Both of them belonged to the Rybotychi workshop. Thus, the Deesis icons are less professional. Studying the painting manner of the author of the 1698 icons we attributed some works from various museums collections to him. These works allow us to determine the probable period of masters’ activity in the 1690–1710's. Conclusions. We conclude that the author of the Sovereign tier icons from the iconostasis of the Ustyianova Horishna church was one of the most skilled among the masters of the icon painting center in Rybotychi. The icons connected with the master can be compared to the best works of the 17th- century Ukrainian icon painting, which refutes the widespread even in the professional publications idea that the icons of the Rybotychi masters, in general, were unprofessional. In the interpretation of the saints’ faces on the Sovereign tier of the Ustyianova Horishna icons, we see a reflection of the widespread among professional painters, in particular, of the Lviv and Zhovkva schools of the 17th century, Renaissance techniques with an attempt to create a perfectly beautifulimage.Цель статьи – изучить произведения анонимного автора наместных икон 1698 г. из иконостаса церкви св. матери Параскевии в Устияновой Верхней возле Устрик (бывший Устрицкий деканат Перемышльской епархии униатской церкви восточного обряда) (хранятся в Музее народной архитектуры в Сяноку, Польша) в контексте деятельности рыботицкого иконописного центра около Перемышля. На основании сравнения авторской манеры иконописи выделить группу икон, которые созданы тем самым мастером. Методологической основой работы стали методы сравнительного анализа, анализа и синтеза, метод иконографического исследования. Научная новизна статьи заключается в том, что впервые обращено особое внимание на иконы нижних ярусов иконостаса церкви из Устияновы Верхней в контексте изучения манеры иконописи их автора. До сих пор иконы этого иконос-таса, кроме упомянутых, также иконы чина Моления, иконы с косяков диаконских врат обобщённо относились к творчеству рыботицких мастеров. На основании изучения авторского почерка произведений считаем, что эти иконы написаны разными мастерами этого центра, в разное время. Иконы чина Моления менее профессиональ-ные. Автору наместных икон 1698 г. иконостаса с Устияновы Верхней атрибутовано ряд произведений из разных музейных собраний по которым определено вероятное время творческой работы мастера на 1690–1710-е гг. Выводы. Как свидетельствуют произведения, автор наместных икон 1698 г. иконостаса из церкви в Устияновой Верхней был одним из самых талантливых среди мастеров рыботицкого иконописного центра. Наместные иконы с Устияновы Верхней можно поставить в ряд с лучшими произведениями украинской иконописи того времени, что опровергает распространенное даже в научной литературе мнение о том, что иконы рыботицких мастеров в целом были малопрофессиональные. В трактовке ликов святых на наместных иконах с Устияновы Верхней ви-дим отражение распространенных среди профессиональных мастеров, в частности, львовской и жовковской школы иконописи XVII в., ренессансных приемов со стремлением к передаче идеально красивогообраза.Мета статті – розглянути твори анонімного автора намісних ікон 1698 р. з іконостасу церкви св. матері Параскеви в Устияновій Горішній біля Устрик (бувший Устрицький деканат Перемиської єпархії унійної церкви східного обряду) (зберігаються у Музеї народної архітектури в Сяноку, Польща) у контексті діяльності риботицько-го малярського осередку поблизу Перемишля. На підставі порівняння авторської манери малярства виділити гру-пу ікон, котрі створені тим самим майстром. Методологічною основою стали методи порівняльного аналізу, аналізу та синтезу, метод іконографічного дослідження. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше зве-рнено окрему увагу на ікони нижніх ярусів іконостасу церкви з Устиянови Горішньої в контексті вивчення манери малярства їх автора. До сьогодні ікони цього іконостасу, окрім згаданих, також ікони чину Моління, одвірки дия-конських врат загалом відносилися до творчої спадщини риботицького осередку. На підставі вивчення авторсько-го почерку творів вважаємо, що ці ікони намальовані різними майстрами цього осередку, у різний час. Авторові намісних ікон 1698 р. іконостасу з Устиянови Горішньої атрибутовано низку творів з різних музейних збірок за якими визначено ймовірний час творчої праці майстра на 1690–1710-і рр. Висновки. Як свідчать твори, автор намісних ікон 1698 р. іконостасу з церкви з Устиянови Горішньої був одним із талановитіших серед майстрів рибо-тицького малярського осередку. Намісні ікони з Устиянови Горішньої можна віднести до кращих творів українсько-го іконопису того часу, що спростовує поширену навіть у фаховій літературі думку про те, що ікони риботицьких майстрів назагал були малопрофесійними. У трактуванні ликів святих на намісних іконах з Устиянови Горішньої бачимо відображення поширених серед професійних майстрів, зокрема, львівського та жовківського осередків іконопису XVII ст., ренесансних прийомів з прагненням до передачі ідеально красивого образу
Вибір функціональних інгредієнтів для фортифікації безалкогольних напоїв
The creation of functional soft drinks enriched with biologically active substances of natural origin necessary for human health is relevant and of great practical importance. The fortification of soft drinks is aimed at creating functional drinks by introducing sources of physiologically functional ingredients during their industrial production. Functional ingredients are classified into several groups: vitamins, omega-3 fatty acids, dietary fiber, minerals, antioxidants, essential amino acids, probiotics, prebiotics, synbiotics, postbiotics. The natural sources containing the relevant functional ingredients and the functions performed by these substances in the human body are indicated. The directions of application of physiologically functional ingredients in the technology of soft drinks are considered. To fortify soft drinks with biologically active substances, a number of additives have been proposed: vitamins, vitamin premixes, β-carotene; vitamin and mineral mixtures, compositions, premixes; seaweed additives; vegetable milk; a complex of polyunsaturated fatty acids; modified cellulose, pectin, inulin, gums from tree bark, tree seeds, root tubers, algae and biochemically produced; salts of micro- and macroelements; fruit and vegetable supplements; phytoextracts; plant protein extracts, protein mixtures; probiotic cultures of microorganisms, immunotropic ingredients of bacterial origin; bee products. It has been shown that natural additives have advantages over synthetic ones, since their components – proteins, vitamins, minerals, etc. – are in an easily digestible form, and the complexity of their chemical composition leads to a comprehensive enrichment of beverages with biologically active substances. When developing functional soft drinks, it is necessary to take into account that fortification has a number of limitations due to the technological capabilities of introducing certain functional ingredients into the beverage and ensuring their effective bioavailability.Створення функціональних безалкогольних напоїв, збагачених необхідними для здоров’я людини біологічно активними речовинами природного походження, є актуальним і має важливе практичне значення. Фортифікація безалкогольних напоїв націлена на створення функціональних напоїв шляхом введення джерел фізіологічно функціональних інгредієнтів під час їх промислового виробництва. Функціональні інгредієнти класифікують на декілька груп: вітаміни, омега-3 жирні кислоти, харчові волокна, мінеральні речовини, антиоксиданти, незамінні амінокислоти, пробіотики, пребіотики, синбіотики, постбіотики. Вказано природні джерела, в яких присутні відповідні функціональні інгредієнти, та функції, які виконують ці речовини в організмі людини. Розглянуто напрями застосування фізіологічно функціональних інгредієнтів у технології безалкогольних напоїв. Для фортифікації безалкогольних напоїв біологічно активними речовинами запропоновано низку добавок: вітаміни, вітамінні премікси, β-каротин; вітамінно-мінеральні суміші, композиції, премікси; добавки з морських водоростей; рослинне молоко; комплекс поліненасичених жирних кислот; модифіковані целюлози, пектини, інулін, камеді з кори дерев, з насіння дерев, з кореневих бульб, з водоростей і отримані біохімічним способом; солі мікро- й макроелементів; фруктові й овочеві добавки; фітоекстракти; екстракти рослинних білків, протеїнові суміші; пробіотичні культури мікроорганізмів, імунотропні інгредієнти бактеріального походження; продукти бджільництва. Показано, що натуральні добавки мають переваги перед синтетичними, оскільки їхні складові ‒ білки, вітаміни, мінеральні речовини тощо ‒ перебувають у легкозасвоюваній формі, а комплексність їхнього хімічного складу зумовлює комплексне збагачення напоїв біологічно активними речовинами. При розробленні безалкогольних напоїв функціональної спрямованості потрібно брати до уваги те, що фортифікація має низку обмежень, обумовлених технологічними можливостями введення тих чи інших функціональних інгредієнтів до складу напоїв і забезпечення їхньої ефективної біодоступності
Вплив температури на зброджування високогустинного сусла
Significant increase in the cost of energy contributed to the development of modern energy-saving technologies. For the production of beer, a large amount of energy and heat carriers are consumed at the stage of wort preparation and cooling agents at the fermentation stage. In the context of the energy crisis and the high competition among manufacturers, there is a need to introduce new, energy-saving technologies, in particular, high gravity brewing. The potential benefits of high-gravity brewing over traditional technology include significant water savings, higher alcohol yields and lower energy, labor costs and lower capital costs. However, the benefits of high gravity brewing become evident when the fermentation time remains moderate, and the viability of the yeast and the taste of beer are adequate. This depends on the parameters of the main fermentation process including temperature. The effect of the main fermentation temperature of 9, 12, 15 and 18 °С on the fermentation of high gravity wort at a concentration of 16% w/w and physiological properties of yeast strain W-34/70 was investigated in this work. The duration of fermentation was 9 days. It has been established that at a traditional fermentation temperature of 9 °C fermentation process is slow and stops prematurely. Fermentation at 18 °C allows achieving of high fermentation rate. However, the physiological properties of yeast deteriorate, in particular, the content of cells with glycogen decreases and the flocculation properties of yeast deteriorate. The fermentation temperature practically did not affect the content of non-viable yeast cells. However, their number was slightly higher than the value observed in breweries due to the influence of osmotic and ethanol stress. The optimum temperature of the main fermentation should be within 12–15 °С. For these values of temperature high fermentation activity of yeast and high fermentation were achieved, good physiological properties of yeast were maintained, and the content of vicinal diketones did not exceeded the threshold in young beer.Значне збільшення вартості енергоресурсів сприяло розвитку сучасних енергоощадних технологій. Для виготовлення пива затрачається велика кількість енергії та теплоносіїв на стадії приготування сусла та холодоагентів на стадії бродіння. В умовах енергетичної кризи та великої конкуренції серед виробників виникає потреба запроваджувати нові, енергоощадні технології, зокрема високогустинне пивоваріння. Потенційні переваги технології високогустинного пивоваріння над звичайною технологією включають також значну економію води, більшу кількість спирту і зниження витрат енергії та праці, менші капітальні витрати. Проте, переваги високогустинного пивоваріння стають очевидними, коли тривалість бродіння залишається помірною, а життєздатність дріжджів та смак пива є адекватними. Ці показники в значній мірі залежать від параметрів процесу головного бродіння, зокрема від температури. В роботі досліджено вплив температури головного бродіння 9, 12, 15 і 18 °С на зброджування високогустинного сусла концентрацією 16% сухих речовин та фізіологічні властивості дріжджів. Для досліджень використовували дріжджі низового бродіння раси W-34/70. Тривалість бродіння становила 9 діб. Встановлено, що при традиційній температурі бродіння 9 °С процес відбувається повільно та припиняється передчасно. Проведення бродіння при 18 °С дозволяє досягти високого ступеня зброджування, проте погіршуються фізіологічні властивості дріжджів, зокрема знижується вміст клітин з глікогеном та погіршуються флокуляційні властивості дріжджів. Температура бродіння практично не впливала на вміст нежиттєздатних дріжджових клітин. Проте їх кількість була дещо вищою від значення, якого дотримуються на пивоварних підприємствах, що зумовлено впливом осмотичного та етанольного стресу. Оптимальна температура головного бродіння повинна знаходитись в межах 12–15 °С. За цих значень температур досягається висока бродильна активність дріжджів, ступінь зброджування пива та зберігаються хороші фізіологічні властивості дріжджів, а вміст віцинальних дикетонів не перевищує гранично-допустимої концентрації для молодого пива
ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ДРІЖДЖОВИХ КЛІТИН НА ЗБРОДЖУВАННЯ ВИСОКОГУСТИННОГО ПИВНОГО СУСЛА
The effect of the concentration of yeast cells on fermentation rate and the degree of beer fermentation involving lager brewing yeast strain Saflager W–34/70 was studied. physical and chemical characteristics of the young beer obtained with studied concentrations of yeasts were determined.
It was found that the fermentation rate of wort with the yeast pitching rate of 22,5–50 million cells per 1 cm3 differed slightly and was higher than with the pitching rate of 15 and 7,5 million cells in 1 cm3, which increased the delay of fermentation. With the increasing of yeast cells concentrations in the wort at the start of fermentation from 7,5 to 15 million cells in 1 cm3, content of ethanol in young beer and its degree of fermentation were increased slightly. Pitching rate of 22,5 million cells per 1 cm3 stimulated the formation of the maximum quantity of ethanol and achieving the maximum degree of fermentation. When the yeast concentration increased to 30 and 50 million cells in 1 cm3these parameters were slightly lower. At all investigated pitching rates of yeast, exept 7,5 million cells per 1 cm3, the content of vicinal diketones was in the normal range for young beer before the maturation stage.
It was established that to achive the fermentation of 16 % beer wort with adequate fermentation rate and to get the young beer with relevant physico–chemical parameters, the optimal pitching rate is 22,5 million cells per 1 cm3of wort.Исследовано влияние концентрации дрожжевых клеток на скорость брожения и степень сбраживания пива с участием низового штамма пивных дрожжей Saflager W–34/70. Определены физико–химические показатели молодого пива, полученного при исследуемых концентрациях дрожжей.Выявлено, что при внесении 22,5–50 млн. клеток на 1 см3 скорость брожения сусла отличалась незначительно и была выше, чем при нормах внесения дрожжей 15 и 75 млн. клеток на 1 см3, при которых увеличивалась продолжительность задержки брожения. При увеличении концентрации дрожжей от 7,5 до 15 млн. клеток в 1 см3 содержание этанола в молодом пиве и степень его сбраживания увеличивались незначительно. При норме внесения 22,5 млн. клеток на 1 см3 наблюдали образование максимального количества этанола и достижение максимального степени сбраживания. При повышении концентрации до 30 и 50 млн. клеток в 1 см3 эти показатели были незначительно ниже. При всех исследуемых нормах внесения дрожжей, кроме 7,5 млн. клеток на 1 см3, содержание вицинальных дикетонов было в пределах нормы для пива перед стадией дображивания и созревания.Установлено, что для сбраживания 16%–го пивного сусла с адекватной скоростью и получения молодого пива с соответствующими физико–химическим показателям оптимальная норма внесения дрожжей составляет 22,5 млн. клеток на 1 см3 сусла.Досліджено вплив концентрації дріжджових клітин на швидкість бродіння та ступінь зброджування пива за участю низового штаму пивних дріжджів Saflager W–34/70. Визначено фізико–хімічні показники молодого пива, отриманого при досліджуваних концентраціях дріжджів.
Виявлено, що при внесенні 22,5–50 млн. клітин на 1 см3 швидкість бродіння сусла відрізнялась незначно та була вищою, ніж при нормах внесення дріжджів 15 і 7,5 млн. клітин на 1 см3, за яких збільшувалась тривалість затримки бродіння. При збільшенні концентрації дріжджів від 7,5 до 15 млн. клітин в 1 см3 вміст етанолу в молодому пиві та ступінь його зброджування збільшувались несуттєво. При нормі внесення 22,5 млн. клітин на 1 см3 спостерігали утворення максимальної кількості етанолу та досягнення максимального значення ступеня зброджування. При підвищенні концентрації до 30 і 50 млн. клітин в 1 см3 ці показники були незначно нижчими. При всіх досліджуваних нормах внесення дріжджів, крім 7,5 млн. клітин на 1 см3, вміст віцинальних дікетонів був в межах норми для пива перед стадією доброджування та дозрівання.
Встановлено, що для зброджування 16 %–го пивного сусла з адекватною швидкістю та отримання молодого пива з відповідними фізико–хімічними показниками оптимальна норма внесення дріжджів становить 22,5 млн. клітин на 1 см3 сусла.
 
Зниження вмісту віцинальних дікетонів при зброджуванні високогустинного сусла
One of the objectives of high gravity brewing as a modern energy-saving technology is to obtain beer of high quality, because the taste and aroma of the drink – its main properties. Vicinal diketones – diacetyl (2.3-butandion) and 2.3-pentandion play a significant role in formation of taste. Brewers task is minimizing their formation or accelerating their reduction to substances with a higher threshold of sensation. The main methods to decrease content of diketones are optimization of fermentation and maturation parameters, using of yeast modified strains and immobilized yeast cells. This could also be achieved by use of enzyme α-acetolactate decarboxylase contained in the enzyme preparation Maturex. It catalyses the reaction α-acetolactate conversion into acetoin directly without going through the formation of diacetyl. So diketone content in beer is significantly reduced and the duration of its maturation decreased. In this work we investigated the influence of parameters of high gravity wort fermentation – the wort concentration, temperature and duration of the process on the content of diketones in beer. The optimum conditions for the main fermentation were determined: the wort concentration of 16%, fermentation temperature 15 °C, the duration of 7 days. The effect of enzyme dosage of Maturex 1, 2 and 3 g/100 L of wort on the content of vicinal diketones in young beer was studied. The optimum dose of the enzyme preparation was determined, which is 2 grams per 100 L of wort. The effect of enzyme preparation Maturex on physical and chemical properties of the young and finished beer – content extract and ethanol, pH and acidity on the content of vicinal diketones was studied. Therefore, to accelerate the maturation of beer in high gravity brewing technology, to decrease content of vicinal diketones in beer and increase production efficiency recommended parameters of main fermentation are: concentration of wort should be 16%, temperature 15 °C, and duration of the process 7 days with the addition of enzyme preparation Maturex in an amount of 2 g/100 L of wort.Одной из задач высокоплотного пивоварения как современной энергосберегающей технологии является получение пива высокого качества, ведь вкус и аромат напитка – его главные потребительские свойства. Вицинальные дикетоны – диацетил (2,3-бутандион) и 2,3-пентандион – играют значительную роль в формировании вкуса. Задача пивоваров заключается в сведении к минимуму их образования или ускорении их восстановления к веществам с высоким порогом ощущения. К основным методам снижения содержания дикетонов принадлежат оптимизация параметров брожения и созревания, использование модифицированных штаммов дрожжей и иммобилизованных дрожжевых клеток. Это достигается также применением фермента α-ацетолактатдекарбоксилазы, который содержится в ферментном препарате Матурекс. Он катализирует реакцию превращения α-ацетолактата непосредственно в ацетоин, минуя образование диацетила. Таким образом значительно снижается содержание дикетонов в пиве и сокращается продолжительность его созревания. В работе исследовано влияние параметров сбраживания высокоплотного сусла – концентрации сухих веществ в сусле, температуры и продолжительности процесса, на содержание дикетонов в пиве. Определены оптимальные условия главного брожения: концентрация сусла 16% сухих веществ, температура брожения 15 °С, продолжительность 7 дней. Установлено влияние дозы ферментного препарата Матурекс 1, 2 и 3 г на 1 гл сусла на содержание вицинальных дикетонов в молодом пиве. Определена оптимальная доза препарата, которая составляет 2 г на 1 гл сусла. Исследовано влияние ферментного препарата Матурекс на физико-химические показатели молодого и готового пива – содержание экстракта и этанола, рН и кислотность, содержание вицинальных дикетонов. Таким образом, для ускорения процессов созревания пива в технологии высокоплотного пивоварения, снижения содержания вицинальных дикетонов в пиве и увеличения эффективности производства можно рекомендовать сбраживание сусла концентрацией 16% сухих веществ при температуре 15 °С в течение 7 суток с добавлением ферментного препарата Матурекс в количестве 2 г на 1 гл сусла.Одним із завдань високогустинного пивоваріння як сучасної енергоощадної технології є отримання пива високої якості, адже смак і аромат напою ‒ його головні споживчі властивості. Віцинальні дікетони ‒ діацетил (2,3-бутандіон) та 2,3-пентандіон – відіграють значну роль у формуванні смаку. Завдання пивоварів полягає в зведенні до мінімуму їх утворення або пришвидшенні їх відновлення до речовин із вищим порогом відчуття. До основних методів зниження вмісту дікетонів належать оптимізація параметрів бродіння та дозрівання, використання модифікованих штамів дріжджів та іммобілізованих дріжджових клітин. Цього досягають також застосуванням ферменту α-ацетолактатдекарбоксилази, який міститься в ферментному препараті Матурекс. Він каталізує реакцію перетворення α-ацетолактату безпосередньо в ацетоїн, минаючи утворення діацетилу. Таким чином значно знижується вміст дікетонів у пиві та скорочується тривалість його дозрівання. В роботі досліджено вплив параметрів зброджування високогустинного сусла – концентрації сухих речовин у суслі, температури та тривалості процесу на вміст дікетонів у пиві. Визначено оптимальні умови головного бродіння: концентрація сусла 16% сухих речовин, температура бродіння 15 °С, тривалість 7 діб. Встановлено вплив дози ферментного препарату Матурекс 1, 2 і 3 г на 1 гл сусла на вміст віцинальних дікетонів у молодому пиві. Визначено оптимальну дозу препарату, яка становить 2 г на 1 гл сусла. Досліджено вплив ферментного препарату Матурекс на фізико-хімічні показники молодого та готового пива – вміст екстракту та етанолу, рН і кислотність, вміст віцинальних дікетонів. Таким чином, для пришвидшення процесів дозрівання пива в технології високогустинного пивоваріння, зниження вмісту віцинальних дікетонів у пиві та збільшення ефективності виробництва можна рекомендувати зброджування сусла концентрацією 16% сухих речовин при температурі 15 °С впродовж 7 діб з додаванням ферментного препарату Матурекс у кількості 2 г на 1 гл сусла
СИМВОЛІЧНИЙ ЛАНДШАФТ У ГРАФІЧНОМУ ДИЗАЙНІ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ (1945–1989 РОКИ)
Based on the Soviet Ukrainian posters and periodicals’ covers of the Diaspora from 1945–1989, symbolic landscape images of Ukraine have been analyzed. Soviet institutions, communities in the diaspora offered different visions, nostalgically recalling the past that is already gone or the future that is to come.Ukrainian city, both in the Soviet and diaspora designs, is represented quite often, but these images emphasize opposite values. In the diaspora, the most important urban symbol is a church. Two main cathedrals, St. Sophia in Kyiv and St. George in Lviv illustrate respective Ukrainian cities, communicating the idea of “East” and “West”. Their combination promotes the idea of unity. Other architectural symbols for the diaspora are the Kyiv Teacher’s House (a place of Central Rada – The Ukrainian parliament in 1917–1918), Zaborovsky Gate, Kyiv-Mohyla Academy (representing the building as it was built in Hetman Ivan Mazepa’s time). A symbol of the Ukrainian capital in graphic design of both Ukrainian diaspora and Soviet Ukraine is the image of Golden Gate. Émigré publications show the ruins of this monument before the renovation. Soviet posters, instead, praise results of the early 1980’s reconstruction, on the one hand reminding about history, and on the other – glorifying achievements of the Soviet state. In general, the Soviet version of urban landscape shows achievements of the Soviet urbanization only, while the pre-Soviet monuments (including the churches that were so important for diaspora) remain invisible. In addition to easily recognizable public buildings and monuments, Soviet city symbolic panoramas include residential and industrial areas.A common symbolic image of Ukrainian land, which was used in both of the political contexts, was a wheat field. In the diaspora, wheat spikes and wheat sheaves are represented quite often. A wheat field in the Soviet posters is one of the most popular symbols, communicating the idea of collective farming agricultural achievements. However, in many cases, it stands for Ukraine and differentiates it among the other Soviet republics.Images of Ukrainian village in Soviet Ukraine and the Ukrainian diaspora were quite different. Soviet posters represent Ukrainian villages in the context of the collective farms’ achievements only. Modern planning, new infrastructure, and public buildings make these villages look like cities. Ukrainian village in diaspora shows no modernization and looks timeless – white hutsunder straw roofs surround a church. The symbolism of the Ukrainian village changed in the end of 80’s; it was one of the signs of Perestroika. In late Soviet posters, wooden fences, straw roofs, poplartrees are back and become identical to the diaspora images. In the end of 1989 – early 1990, a church returns to the rural landscape. By the time when Ukrainian poster is free from communist ideology, national landscape symbols in the USSR and diaspora become the same.Most examples of the Ukrainian symbolic landscape in graphic design represent the past orthe future. Memories and nostalgia for the “lost paradise” of native land were cultivated in the Ukrainian diaspora. Soviet propaganda stressed on a happy future, the signs of which are already visible today. The romantic Ukrainian past was not familiar to everyone in the diaspora, as well as the communist future could not be experienced in Soviet Ukraine, but the established ideological contextsdemanded such symbols. Over time, they turned into a cliché and became a part of the mindset of several generations.На прикладах українського радянського плакату й обкладинок періодичних видань діаспори 1945–1989 рр. розглянуто символічні зображення України за допомогою ландшафту. З’ясовано, що міський та сільський ландшафти в обидвох випадках представлено відповідно до ідеологічного контексту. Радянські приклади наголошували на модернізації останніх років і символічно показували майбутнє. Діаспорні твори переповнені ностальгією за минулим тазображають ідеальні позачасові картини. Визначено, що символіка ландшафту пов’язана не стільки з реальним середовищем, як із різними візіями національної ідентичності
Порівняння ефективності застосування дріжджів різних генерацій у високогустинному пивоварінні
When fermenting beer, in addition to the formation of basic, secondary, and by-products, which largely determine the taste and aroma of the beverage, yeast is accumulated. Such yeasts can be reused in subsequent serial repitching, which allows cost savings compared to yeast cultivated for each fermentation.
This paper investigates the influence of yeast generation on the progress of the wort fermentation process and the quality of beer obtained, specifically in high gravity brewing.
It was established that the increase in the number of yeast generation in the range from the first to the fourth generation causes a slight acceleration of the fermentation process of high-gravity wort, while at higher values of the fermentation generation number it slows down. Yeasts secreted after six or four serial wort fermentations with a gravity of 15 °P/18 °P, respectively, have a good physiological state and can be reused. The yeast generation number does not significantly affect ethanol content and sensory beer quality indicators. However, the use of yeast of the seventh and eighth generation causes a slight increase in the pH and color of high gravity beer, the appearance in the aroma of noticeable extraneous shades ‒ yeast tone, tone of young beer.
As wort gravity increases, the number of yeast re-use cycles decreases, which is a consequence of the influence of various stress factors, specifically high osmotic pressure, and increased ethanol levels. Therefore, for the fermentation of wort with a gravity of 15 °P, it is recommended to use yeast up to five generations, for 18 °P wort ‒ to four generations. To obtain beer with appropriate physicochemical parameters and high sensory evaluation in high gravity brewing technology, it is advisable to ferment wort with a gravity of 15 °P with yeast for up to five generations.При ферментации пива, кроме образования основных, вторичных и побочных продуктов, в значительной степени определяющих вкус и аромат напитка, происходит накопление дрожжей. Такие дрожжи можно использовать повторно в последующих серийных ферментациях, что позволяет достичь экономии затрат по сравнению с использованием дрожжей, культивируемых для каждой ферментации.
Исследовано влияние генераций дрожжей на течение процесса брожения сусла и качество получаемого пива, в частности, в высокоплотном пивоварении.
Установлено, что увеличение номера генерации используемых дрожжей в диапазоне от первой до четвертой генерации влечет за собой незначительное ускорение процесса брожения высокоплотного сусла, при больших значениях номера генерации брожение замедляется. Дрожжи, выделенные после шести/четырех серийных ферментаций сусла плотностью 15 °Р/18 °Р соответственно, имеют хорошее физиологическое состояние и могут применяться повторно. Номер генерации дрожжей существенно не влияет на содержание этанола и сенсорные показатели качества пива. Однако применение дрожжей седьмой и восьмой генераций влечет за собой незначительное увеличение рН и цветности высокоплотного пива, появление в аромате заметных посторонних оттенков ‒ дрожжевого тона, тона молодого пива.
С увеличением плотности сусла уменьшается количество циклов повторного применения дрожжей, что является результатом влияния различных стрессовых факторов, в частности высокого осмотического давления и повышенного уровня этанола. Поэтому для ферментации сусла плотностью 15 °Р рекомендуется применять дрожжи до пяти генераций, для сусла 18 °Р – до четырех генераций. Для получения пива с соответствующими физико-химическими показателями и высокой сенсорной оценкой в технологии высокоплотного пивоварения целесообразно ферментировать сусло плотностью 15 °Р дрожжами до пяти генерацийПри ферментації пива, окрім утворення основних, вторинних і побічних продуктів, які значною мірою визначають смак та аромат напою, відбувається нагромадження дріжджів. Такі дріжджі можна використовувати повторно в наступних серійних ферментаціях, що дозволяє досягнути економії витрат порівняно з використанням дріжджів, культивованих для кожної ферментації.
Досліджено вплив генерацій дріжджів на перебіг процесу бродіння сусла та якість отримуваного пива, зокрема у високогустинному пивоварінні.
Встановлено, що збільшення номера генерації застосовуваних дріжджів в діапазоні від першої до четвертої генерації спричиняє незначне пришвидшення процесу бродіння високогустинного сусла, за більших значень номера генерації бродіння сповільнюється. Дріжджі, виділені після шести/чотирьох серійних ферментацій сусла густиною 15 °Р/18 °Р відповідно, мають добрий фізіологічний стан і можуть застосовуватися повторно. Номер генерації дріжджів суттєво не впливає на вміст етанолу та сенсорні показники якості пива. Проте застосування дріжджів сьомої та восьмої генерацій спричиняє незначне збільшення рН і кольоровості високогустинного пива, появу в ароматі помітних сторонніх відтінків ‒ дріжджового тону, тону молодого пива.
Зі збільшенням густини сусла зменшується кількість циклів повторного застосування дріжджів, що є наслідком впливу різних стресових факторів, зокрема високого осмотичного тиску та підвищеного рівня етанолу. Тому для ферментації сусла густиною 15 °Р рекомендовано застосовувати дріжджі до п’яти генерацій, для сусла 18 °Р ‒ до чотирьох генерацій. Для отримання пива з відповідними фізико-хімічними показниками та високою сенсорною оцінкою в технології високогустинного пивоваріння доцільно ферментувати сусло густиною 15 °Р дріжджами до п’яти генераці