Peculiarities of the influence of sorbilact and its combination with L-arginine on the level of toxemia and detoxification function of the kidneys in the period of development of endogenous intoxication syndrome

Kidney injury in case of endogenous intoxication syndrome of purulent-septic genesis necessitates nephroprotective therapy. The aim of the work was to determine effects of combined use of sorbilact and L-arginine to levels of toxemia and the detoxification function of the kidneys in endogenous intoxication syndrome during the period of it’s development. Methods. Kidneys’ detoxication function have been studied in patients of the following groups. The first group (І, control) consisted of 31 patients with systemic inflammatory response syndrome (SIRS, ICD-10: R-65.2). The second group (ІІ) consisted of 27 patients with endogenous intoxication syndrome who were treated according to Surviving Sepsis Campaign 2016 (standard therapy) [9]. The third group (IІІ) consisited of 29 patients with endogenous intoxication syndrome, who received sorbilact in addition to standard therapy. The fourth group (IV) included 30 patients with endogenous intoxication syndrome who received sorbilact and L-arginine in addition to standard therapy. Sorbilact infusion to patients of III and IV groups was performed at a rate of 6-7 ml/kg body weight, intravenously dripping at a rate of 7-8 ml/min. After the end of infusion of sorbilact, patients of IV group were infused with 4.2% solution of L-arginine (“Tivortin” intravenous drip according to the instructions). Data were obtained and results gathered on the application of drugs in the period of stabilization (according to the state of volumoregulatory and osmoregulatory function) of secondary toxic autoagresion (fourth day of drugs’ application). As a single-celled receptor-effector system, the Paramecium caudatum culture was used. Low Molecular Weight Proteins (LMWP) concentration in blood and urine were determined using a modified method. Results. Development of the syndrome of endogenous intoxication was accompanied by a manifestation of kidney injury. Infusion of sorbilact as a part of complex intensive therapy of endogenous intoxication syndrome has allowed to find out its influence on detoxification functions of the kidneys after a single administration. Under these conditions, sorbilact regulates the ability of the kidneys to excrete toxic substances (р˂0,05). Conclusion. Combination of sorbilact with L-arginine according corresponding indicators of total clearance of toxic substances and Low Molecular Weight Proteins after the first infusion leads to the potentiation of the detoxication effect of sorbilact

The influence of xylate on the volumo- and osmoregulatory function of the kidneys in diabetes complicated by the syndrome of endogenous intoxication of purulent-septic origin.

The combination of insulin-independent diabetes mellitus with endogenous purulent-septic genesis syndrome is a fairly common nosology. The search for ways to optimize the results of its treatment, after screening observations, led to the expediency to consider the pharmacodynamic aspects of the action of polyhydric alcohols through the prism of homeostatic support functions. Detailing this direction was focused on the consideration of the action of xylate mediated through the volumetric and osmoregulatory function of the kidneys. The effect of xylate on the volumo-and osmoregulatory function of the kidneys in insulin-independent diabetes mellitus complicated by the syndrome of endogenous intoxication of purulent-septic origin was investigated. The study group consisted of 53 patients with insulin-independent diabetes mellitus complicated by the syndrome of endogenous intoxication of purulent-septic origin (IDCSEI). Under the condition of infusion loading (3 ml/kg/h for three hours) with Ringer's solution or xylate within the fragments of planned intensive care, indicators characterizing the state of the volumo- and osmoregulatory function of the kidneys were investigated. The loading with Ringer's solution in patients with IDCSEI increases sodium clearance by 260±47.8% (Δ, p=0.020), without changing the concentration of sodium ions in the blood plasma and filtration fraction and purifying the blood plasma from osmotically active substances 147±46.9% ( Δ, p=0.011). Extension of the extracellular space by infusion solutions by 3 ml/kg/h for three hours in patients with insulin-dependent diabetes mellitus, complicated by the syndrome of endogenous intoxication by purulent-septic genesis, activates volumetric and osmoregulatory function. Extension of extracellular space with infusion solu­tion by 3 ml/kg/h for three hours in patients with insulin-independent diabetes mellitus activates volumo- and osmo­regulatory function. Activation of volumetric function occurs by reducing the reabsorption of sodium and water in the proximal nephron, without increase of glomerular filtration rate, increasing the distal transport of sodium and water

Вплив збільшення об’єму позаклітинного простору на систему кровообігу у хворих на тяжкий сепсис, компенсований рідинною ресусцитацією та дофамінергічною підтримкою

Topicality. At the beginning of the 21st century sepsis remains one of the most urgent problems in medicine. The sickness rate increases annually without  mortality rate decreasing.Objective. In case of compensated sepsis-induced hypotension to create hemodynamic plateau using the figures of the average arterial pressure and minute volume of blood circulation; to explore the effect of increasing the volume of extracellular space on cardiac and hemodynamic indices. Material and methods. The study involved the patients with purulent septic complications (mainly surgery or abdominal sepsis) with manifestation of endotoxemia, dopaminergic support (5.10 mg / kg ∙ min), biochemical criteria of severe sepsis onset (lactate ≥2 mg / L, c-reactive protein ≥ 2 standard abnormalities) and others. The patients were divided into 4 groups: the 1st and the 2nd groups were for control studies (SIRS, n = 19); the 3rd and 4th groups included patients with severe sepsis (n = 27). The patients from the 2nd and 4th were given an infusion load as Ringer's solution in an amount of 7.8 ml / kg at a speed of 18-20 ml / min. Hemodynamic indices were determined by general clinical methods and a portable ultrasound scanner STI PU-2200 (USA).Results. The paper presents the impact of increasing the volume of extracellular space by means of Ringer's solution, in basic reference, on the system of blood circulation in patients with sepsis-induced hypotension and dopamine-dependent compensation. The most significant results were the registration of a moderate increase in the left ventricle minute work and conservation of the pumping capacity of the heart, stroke volume of the left ventricle and of the ventricular power at the initial level.  However, an increase in adjustable by the pressure frequency by 10 ± 4,6% (Δ, R ≤ 0,05) from the baseline and  by 22% compared to control studies shows the depression of baroreflex regulation of blood circulation. Under these conditions, the constancy of mean arterial pressure was achieved due to an increase in general peripheral vascular resistance as blood stroke volume and systolic blood pressure were reduced; an adequacy of values of minute blood volume and left ventricular minute work were ensured by growth of chronotropic activity; moderate reduction of pumping capacity of the heart was due to the increase of the central venous pressure. In turn, the changes in central venous pressure and increased heart rate formed depression of the frequency adjustable by the pressure.Conclusions.  1. The program of intensive therapy for severe sepsis onset with dopaminergic support of sepsis-induced hypotension contributes to the creation of compensatory hemodynamic plateau using the values of mean arterial pressure, minute  blood volume and minute volume of the left ventricle. 2. One of the indicators for assessing the state of baroreflex regulation, volume regulation function of the circulatory system in patients with systemic inflammatory response syndrome and severe sepsis in case of an increases in the extracellular space volume is the frequency adjustable by pressure. 3. Among the dysregulatory changes in case of dopamine-dependent compensation in patients with sepsis-induced hypotension in response to the increase in the volume of extracellular space, we observed depression of baroreflex regulation of volume regulation function in the circulatory system, and of contractile activity of the myocardium. Key words: severe sepsis, circulatory system, dopaminergic support, increase in extracellular space volume, systemic inflammatory response syndrome.програмі інтенсивної терапії сепсисіндукованої гіпотензії, корегованої дофамінергічною підтримкою (5–10 мкг/кг∙хв) досліджували вплив  збільшення об’єму позаклітинного простору інфузією розчину Рінгера (7–8 мл/кг зі швидкістю 18–20 мл/хв) на показники кардіо- та гемодинаміки. Умовою реалізації проекту було створення компенсаторного гемодинамічного плато за показниками середнього артеріального тиску, хвилинного об’єму кровообігу, хвилинної роботи лівого шлуночка. Контрольні дослідження – пацієнти із синдромом системної запальної відповіді (SIRS), які мали 2–3 ознаки в стадії А. Встановлено, що серед дизрегуляторних змін системи гомеостазу в пацієнтів із тяжким сепсисом спостерігається депресія барорефлекторної регуляції волюморегуляторної функції системи кровообігу

Features of sorbilact-L-arginine-combined action on the kidneys’ volumoregulatory function of patients with purulent-septic complications

The purpose of the work is to investigate the effect of combined use of sorbilact and L-arginine on the kidneys’ volume-regulatory function of patients with endogenous intoxication syndrome (EIS) of purulent-septic origin in the period of stabilization of secondary toxic autoagression.Methods. Indicators of kidney volume receptor function have been studied in patients of the following groups. The first group (І, control) consisted of 31 patients with systemic inflammatory response syndrome (SIRS). The second group (ІІ) consisted of 22 patients with EIS who were treated according to Surviving Sepsis Campaign 2016 (standard therapy) [9]. The third group (ІІ) consisited of 24 patients with EIS, who received sorbilact in addition to standard therapy. The fourth group (IV) included 21 patients with SEI who received standard therapy as well as Sorbilact and L-arginine. Sorbilact infusion to patients of III and IV groups was performed at a rate of 6-7 ml/kg body weight, intravenously dripping at a rate of 7-8 ml/min. After the end of infusion of sorbilact, patients of IV group were infused with 4.2% solution of L-arginine (“Tivortin” intravenous drip according to the instructions). Data was obtained and results gathered on the application of drugs in the period of stabilization of secondary toxic autoagresion (fourth day of drugs’ application).Findings. In the period of stabilization there is a restoration of the volume-regulatory function of the kidneys under standard therapy of endotoxicosis of purulent-septic genesis. The use of sorbilact with standard therapy activates the volume-regulatory function of the kidneys (in terms of sodium clearance by 31%, p &lt;0,05) in the period of stabilization of toxic autoaggression. The combination of sorbilact with L-arginine increases the activity of sodium clearance by 12% (p &lt;0,05) induced by sorbilact.Conclusions. The investigated features of basic adjuvant therapy with L-arginine and sorbilact can be recommended for use in order to restore the volume-regulatory function of the kidneys in cases of endotoxicosis of purulent-septic genesis.</p

Реакція волюмо- та осморегуляторної функції нирок на інфузійне навантаження у хворих із дофамін-залежною компенсацією сепсис-індукованої гіпотензії

Objective. To study the response of volume and osmoregulatory kidney function to increased volume of extracellular space (IVECS) with dopamine-dependent compensation of sepsis-induced hypotension.Materials and methods. The inclusion criteria involved patients with purulent-septic complications (predominantly surgical abdominal sepsis) with dopamine-dependent compensation (5–10 μg/kg-min) according to the initial values: SBP &gt;70 mmHg, BPs &gt;95 mmHg, CVP &gt;4 mmHg, diuresis &gt;30 ml/h. The control group consisted of patients with systemic inflammatory response syndrome (SIRS) who met the requirements of ICD-10 classifier: SIRS, ICD-10: R-65.2. All patients were divided into 4 groups: groups I and II for control studies (SIRS, n = 21); groups III and IV included patients with severe sepsis (n = 30). The patients of groups II and IV received an infusion load in the form of Ringer's solution in the amount of 7–8 ml/kg at a rate of 18–20 ml/min.Results. The depression of glomerular filtration rate (GFR) in the patients from group ІІІ was 41 % (Р &lt; 0.05), the excreted water fraction was 45 % higher than the control value (Р &lt; 0.05), and urine output reached 88 % (Р &lt; 0.05) of that in the comparison group. This result is due to different reabsorption rates. In doing so the sodium clearance was 81 % (P &lt; 0.05) of the SIRS rate. The main cause is a decrease in the sodium filtration fraction, as the reabsorption of the cation according to the values of the excreted fraction was less than the control value. Depression of the osmoregulatory function of the kidneys had the same direction. The comparative analysis of the values between groups ІІ and IV (response of volume and osmoregulatory kidney function in patients with SIRS and severe sepsis (SS) to IVECS) shows that after IVECS the GFR remains reduced and represents 59 % of that in group II. Despite the more intensive compensatory suppression of water reabsorption, sodium and osmotically active substances (OAS) according to the indicators of the excreted fraction of water, sodium and OAS (an increase, Δ, P &lt; 0.05) and a decrease in clearance of sodium-free water, in the reabsorption of osmotically free water (Δ, P &lt; 0.05), in sodium clearance and OAS after IVECS in the patients from group IV were reduced by 16 % and 35 %, in urine output by 26 % (P &lt; 0.05) respectively.Conclusions. In compensated sepsis-induced hypotension despite the compensatory suppression of water, sodium and OAS reabsorption according to the clearance characteristics there is an inhibition of volume and osmoregulatory kidney function both spontaneously (by 19 and 24 %, Δ, P &lt; 0.05) and, accordingly, after IVECS (by 16 and 35 %, Δ, P &lt; 0.05).Цель работы – исследовать реакцию волюмо- и осморегулирующей функции почек на увеличение объёма внеклеточного пространства (УОВП) при дофамин-зависимой компенсации сепсис-индуцированной гипотензии.Материалы и методы. В критерии включения вошли пациенты с гнойно-септическими осложнениями (преимущественно хирургический абдоминальный сепсис) с дофамин-зависимой компенсацией (5–10 мкг/кг·мин) по стартовым показателям: САД &gt;70 мм рт. ст., АДс &gt;95 мм рт. ст., ЦВД &gt;4 мм рт. ст., диурез &gt;30 мл/ч. В контрольные исследования были привлечены пациенты с синдромом системного воспалительного ответа (ССВО), которые отвечали классификатору МКБ-10: SIRS, ICD-10: R-65.2. Пациенты были разделены на 4 группы: I и II – контрольные исследования (ССВО, n = 21); III и IV группы – тяжёлый сепсис (n = 30). Пациенты II и IV групп получали инфузионную нагрузку в виде раствора Рингера – 7–8 мл/кг со скоростью 18–20 мл/мин.Результаты. Депрессия скорости клубочковой фильтрации (СКФ) у больных ІІІ группы составляла 41 % (р &lt; 0,05), экскретированная фракция воды на 45 % превышала значение контроля (р &lt; 0,05), а диурез достигал 88 % (р &lt; 0,05) от группы сравнения. Объяснение находится в плоскости различной активности реабсорбции. При этом клиренс натрия составлял 81 % (р &lt; 0,05) от уровня ССВО. Основная причина – это уменьшение фильтрационной фракции натрия, поскольку реабсорбция катиона по показателям экскретированной фракции была меньше контрольного значения. Депрессия осморегуляторной функции почек имела такую же направленность. Сравнительная характеристика показателей между ІІ и IV группами (реакция волюмо- и осморегулирующей функции почек у пациентов с ССВО и ТС на УОВП) свидетельствует, что после УОВП СКФ остаётся сниженной и составляет 59 % от II группы. Несмотря на более интенсивное компенсаторное угнетение реабсорбции воды, натрия и осмотически активных веществ (ОАВ) по показателям экскреторной фракции воды, натрия и ОАВ (увеличение, Δ, р &lt; 0,05) и снижение клиренса свободной от натрия воды, реабсорбции осмотически свободной воды (Δ, р &lt; 0,05), клиренсы натрия и ОАР после УОВП у больных IV группы оставались сниженными соответственно на 16 и 35 %, диуреза – на 26 % (р &lt; 0,05).Выводы. При компенсированной сепсис-индуцированной гипотензии, несмотря на компенсаторное угнетение реабсорбции воды, натрия и ОАР, по клиренсовым характеристикам, наблюдается угнетение волюмо- и осморегулирующей функции почек как в спонтанных условиях (на 19 и 24 %, Δ, р &lt; 0,05) так и, соответственно, после УОВП (на 16 и 35 %, Δ, р &lt; 0,05).Мета роботи – дослідити реакцію волюмо- та осморегуляторної функції нирок на збільшення об’єму позаклітинного простору (ЗОПП) при дофамін-залежній компенсації сепсис-індукованої гіпотензії.Матеріали та методи. До критеріїв включення ввійшли пацієнти з гнійно-септичними ускладненнями (переважно хірургічний абдомінальний сепсис) із дофамін-залежною компенсацією (5–10 мкг/кг·хв) за стартовими показниками: САТ &gt;70 мм рт. ст., АТс &gt;95 мм рт. ст., ЦВТ &gt;4 мм рт. ст., діурезу &gt;30 мл/год. До контрольних досліджень були залучені пацієнти з синдромом системної запальної відповіді (ССЗВ), котрі відповідали класифікатору МКХ-10: SIRS, ICD-10: R-65.2. Пацієнтів поділили на 4 групи: І та ІІ – контрольні дослідження (ССЗВ, n = 21); ІІІ та ІV групи – тяжкий сепсис (n = 30). Пацієнти ІІ та ІV груп отримували інфузійне навантаження у вигляді розчину Рінгера в кількості 7–8 мл/кг зі швидкістю 18–20 мл/хв.Результати. Депресія швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) у хворих ІІІ групи становила 41 % (р &lt; 0,05), екскретована фракція води на 45 % перевищувала значення контролю (р &lt; 0,05), а діурез досягав 88 % (р &lt; 0,05) від групи порівняння. Пояснення знаходиться у площині різної активності реабсорбції. За умови дослідження кліренс натрію становив 81 % (р &lt; 0,05) від рівня ССЗВ. Основна причина – це зменшення фільтраційної фракції натрію, оскільки реабсорбція катіона за показниками екскретованої фракції була меншою за контрольні значення. Депресія осморегуляторної функції нирок мала таку саму спрямованість. Порівняльна характеристика показників між ІІ та ІV групами (реакція волюмо- та осморегуляторної функції нирок у пацієнтів із ССЗВ і ТС на ЗОПП) свідчить, що після ЗОПП ШКФ залишається зниженою та становить 59 % від ІІ групи. Незважаючи на інтенсивніше компенсаторне пригнічення реабсорбції води, натрію та осмотично активних речовин (ОАР) за показниками екскреторної фракції води, натрію та ОАР (збільшення Δ, р &lt; 0,05) і зниження кліренсу вільної від натрію води, реабсорбції осмотично вільної води (Δ, р &lt; 0,05), кліренси натрію та ОАР після ЗОПП у хворих ІV групи. залишались зниженими, відповідно на 16 та 35 %, діурезу – на 26 % (р &lt; 0,05).Висновки. При компенсованій сепсис-індукованій гіпотензії, незважаючи на компенсаторне пригнічення реабсорбції води, натрію та ОАР, за кліренсовими характеристиками спостерігається пригнічення волюмо- та осморегуляторної функції нирок як в спонтанних умовах (на 19 і 24 %, Δ, р &lt; 0,05) так і, відповідно, після ЗОПП (на 16 і 35 %, Δ, р &lt; 0,05)

The effect of reosorbilact on volumetric and osmoregulatory renal functions in patients with dopamine-dependent compensation for sepsis-induced hypotension

Objective to study the response of volumetric and osmoregulatory renal functiona to the action of Reosorbilact in dopamine-dependent compensation of sepsis-induced hypotension. Materials and methods. Inclusion criteria - patients with purulent-septic complications in dopamine-dependent compensation (5-10 μg / kg min) according to the initial values: MAP> 70 mmHg, АPs> 95 mmHg, CVP> 4 mmHg, diuresis> 30 ml / h. Control studies - Patients with Systemic Inflammatory Response Syndrome (SIRS) who met the criteria of ICD-10 classification: SIRS, ICD-10: R-65.2. The patients were divided into 4 groups: I gr. and II gr. - control studies (SIRS, n = 25); III gr. and IV gr. - severe sepsis (n = 28). The patients from groups II and IV received an infusion load of Reosorbilact in the amount of 7-8 ml / kg at a rate of 18-20 ml / min. Results. The results of studies on the influence of Reosorbilact on volumetric and osmoregulatory function of the kidneys in patients with severe sepsis in case of dopaminergic hemodynamic compensation (a comparison between groups III and IV) have been presented. The following results were obtained: diuresis, due to a reduction of water reabsorption, increased by 224 ± 58,9% (Δ, P <0,05), sodium clearance by 317 ± 52,5% (Δ, P <0,05), clearance of osmotically active substances - by 240 ± 68,6% (Δ, P <0,05); glomerular filtration rate by 54 ± 11,7% (Δ, P <0,05), the reabsorbed sodium fraction decreased by 1,58 ± 0,29% (Δ, P <0,05), and the reabsorbed fraction of osmotically active substances  by 4.2 ± 1.40% (Δ, P <0.05). Conclusions. In dopamine-dependent compensation of sepsis-induced hypotension, there is a decrease in the level of values of glomerular filtration rate (by 41%, P <0.05), sodium clearance (by 17%, P <0.05) and osmotically active substances (by 16% , P <0.05) compared to those in patients with SIRS, which is indicative of the depression of the volumetric and osmoregulatory function. The infusion load with Reosorbilact in patients with compensated sepsis-induced hypotension is realized by increasing the filtration fractions of sodium and osmotically active substances, reducing their reabsorption in the renal tubules, compensatory restoration of volume-dependent reactions characterizing volumetric and osmoregulatory functions of the kidneys

Response of volume and osmoregulatory kidney function to infusion loading in patients with dopamine-dependent compensation of sepsis-induced hypotension

Objective. To study the response of volume and osmoregulatory kidney function to increased volume of extracellular space (IVECS) with dopamine-dependent compensation of sepsis-induced hypotension. Materials and methods. The inclusion criteria involved patients with purulent-septic complications (predominantly surgical abdominal sepsis) with dopamine-dependent compensation (5–10 μg/kg-min) according to the initial values: SBP >70 mmHg, BPs >95 mmHg, CVP >4 mmHg, diuresis >30 ml/h. The control group consisted of patients with systemic inflammatory response syndrome (SIRS) who met the requirements of ICD-10 classifier: SIRS, ICD-10: R-65.2. All patients were divided into 4 groups: groups I and II for control studies (SIRS, n = 21); groups III and IV included patients with severe sepsis (n = 30). The patients of groups II and IV received an infusion load in the form of Ringer's solution in the amount of 7–8 ml/kg at a rate of 18–20 ml/min. Results. The depression of glomerular filtration rate (GFR) in the patients from group ІІІ was 41 % (Р < 0.05), the excreted water fraction was 45 % higher than the control value (Р < 0.05), and urine output reached 88 % (Р < 0.05) of that in the comparison group. This result is due to different reabsorption rates. In doing so the sodium clearance was 81 % (P < 0.05) of the SIRS rate. The main cause is a decrease in the sodium filtration fraction, as the reabsorption of the cation according to the values of the excreted fraction was less than the control value. Depression of the osmoregulatory function of the kidneys had the same direction. The comparative analysis of the values between groups ІІ and IV (response of volume and osmoregulatory kidney function in patients with SIRS and severe sepsis (SS) to IVECS) shows that after IVECS the GFR remains reduced and represents 59 % of that in group II. Despite the more intensive compensatory suppression of water reabsorption, sodium and osmotically active substances (OAS) according to the indicators of the excreted fraction of water, sodium and OAS (an increase, Δ, P < 0.05) and a decrease in clearance of sodium-free water, in the reabsorption of osmotically free water (Δ, P < 0.05), in sodium clearance and OAS after IVECS in the patients from group IV were reduced by 16 % and 35 %, in urine output by 26 % (P < 0.05) respectively. Conclusions. In compensated sepsis-induced hypotension despite the compensatory suppression of water, sodium and OAS reabsorption according to the clearance characteristics there is an inhibition of volume and osmoregulatory kidney function both spontaneously (by 19 and 24 %, Δ, P < 0.05) and, accordingly, after IVECS (by 16 and 35 %, Δ, P < 0.05)

Possibilities of renoprotection in the syndrome of endogenous intoxication of purulent-septic genesis in the period of development of secondary toxic autoagression

The purpose of the work is to investigate the range of renoprotection, in particular osmotic and volumoregulatory functions, with combined application of sorbitol and L-arginine in patients with endogenous intoxication syndrome of purulent-septic genesis in the period of development of secondary toxic autoagression. Materials and methods. The indices of volumо-, and osmoregulatory functions of the kidneys in three groups of patients were investigated. The first group (control) included 31 patients with systemic inflammatory response syndrome (SIRS). The second group consisted of 27 patients with endogenous intoxication syndrome (EIS) who received standard therapy. The third group consisted of 29 patients with EIS, which on the basis of standard therapy were administered sorbilact. The fourth group included 30 patients with EIS, which on the basis of standard treatment were administered a combination of sorbilact and L-arginine. Infusion of sorbilact for patients of Groups III and IV was carried out at a rate of 6-7 ml/kg bodyweight intravenously at a rate of 7-8 ml/min. After the end of infusion of sorbilact, patients in group IV were infused with 4.2% solution of L-arginine (Tivortin® intravenously according to the instructions). The results of application of the drug in the period of development of secondary toxic autoaggression are presented. Results A decrease in the velocity of glomerular filtration (GFR) was established as 66 ± 2.1 ml/min in patients of group II. The use of sorbitol on the first day of the study in patients with EIS (Group III) increased the GFR and caused increased diuresis. This study establishes that the filtration fraction of sodium and cation excretion increase under the influence of sorbilact. Clearance of osmotically active substances (OAS) in patients with EIS is reduced by 30-35% of the control level (SIRS). Infusion of sorbilact in patients with EIS during the development of early toxic autoaggression while undergoing standard treatment was accompanied by a statistically significant increase in plasma osmolarity, and the filtration fraction of OAS (in relation to the second group). The combined use of sorbilact and L-arginine resulted in statistically significant increases in GFR and sodium clearance. Conclusion. Under conditions of medium-severe EIS, sorbilact corrects the integrity of lost osmotic and volumiregulatory functions of the kidneys, but does not restore them to the control level, in particular the degree of oppression is determined respectively at the level of 37% and 22% (p˂0.05). The combination of sorbilact with L-arginine according to the corresponding indicators of clearance after the first session reduces the deficit of compensating volumuminescence (up to 28%, p˂0.05) and osmoregulatory (up to 15%, p˂0.05) renal functions. The obtained results are the basis for the introduction of the sorbilact-L-arginine complex into the program of intensive therapy for the purpose of renoprotection

Можливості ренопротекції при синдромі ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу в періоді розвитку вторинної токсичної ауто агресії

The purpose of the work is to investigate the range of renoprotection, in particular osmotic and volumoregulatory functions, with combined application of sorbitol and L-arginine in patients with endogenous intoxication syndrome of purulent-septic genesis in the period of development of secondary toxic autoagression.Materials and methods. The indices of volumо-, and osmoregulatory functions of the kidneys in three groups of patients were investigated. The first group (control) included 31 patients with systemic inflammatory response syndrome (SIRS). The second group consisted of 27 patients with endogenous intoxication syndrome (EIS) who received standard therapy. The third group consisted of 29 patients with EIS, which on the basis of standard therapy were administered sorbilact. The fourth group included 30 patients with EIS, which on the basis of standard treatment were administered a combination of sorbilact and L-arginine. Infusion of sorbilact for patients of Groups III and IV was carried out at a rate of 6-7 ml/kg bodyweight intravenously at a rate of 7-8 ml/min. After the end of infusion of sorbilact, patients in group IV were infused with 4.2% solution of L-arginine (Tivortin® intravenously according to the instructions). The results of application of the drug in the period of development of secondary toxic autoaggression are presented.Results A decrease in the velocity of glomerular filtration (GFR) was established as 66 ± 2.1 ml/min in patients of group II. The use of sorbitol on the first day of the study in patients with EIS (Group III) increased the GFR and caused increased diuresis. This study establishes that the filtration fraction of sodium and cation excretion increase under the influence of sorbilact. Clearance of osmotically active substances (OAS) in patients with EIS is reduced by 30-35% of the control level (SIRS). Infusion of sorbilact in patients with EIS during the development of early toxic autoaggression while undergoing standard treatment was accompanied by a statistically significant increase in plasma osmolarity, and the filtration fraction of OAS (in relation to the second group). The combined use of sorbilact and L-arginine resulted in statistically significant increases in GFR and sodium clearance.Conclusion. Under conditions of medium-severe EIS, sorbilact corrects the integrity of lost osmotic and volumiregulatory functions of the kidneys, but does not restore them to the control level, in particular the degree of oppression is determined respectively at the level of 37% and 22% (p˂0.05). The combination of sorbilact with L-arginine according to the corresponding indicators of clearance after the first session reduces the deficit of compensating volumuminescence (up to 28%, p˂0.05) and osmoregulatory (up to 15%, p˂0.05) renal functions. The obtained results are the basis for the introduction of the sorbilact-L-arginine complex into the program of intensive therapy for the purpose of renoprotection.    Цель работы – исследовать спектр ренопротекции, в частности осмо- и волюморегуляторних функций при совместном применении сорбитола и L-аргинина у больных с синдромом эндогенной интоксикации гнойно-септического генеза в периоде развития вторичной токсической аутоагрессии.Материалы и методы. Исследованы показатели волюмо- и осморегуляторных функции почек у пациентов трех групп. I группа (контрольная) – 31 больной с синдромом системного воспалительного ответа (ССВО). II группа включала 27 больных с синдромом эндогенной интоксикации (СЭИ), которые получали стандартную терапию. III группа – 29 больных с СЭИ, которым на базе стандартной терапии вводили сорбилакт. IV группа – 30 больных с СЭИ, стандартное лечение которых дополнено совместным применением сорбилакта и L-аргинина. Инфузию сорбилакта пациентам III и IV групп проводили из расчета 6–7 мл/кг массы тела внутривенно капельно со скоростью 7–8 мл/мин. После окончания инфузии сорбилакта пациентам IV группы проводили инфузию 4,2 % раствора L-аргинина (тивортин внутривенно капельно согласно инструкции). Приведены результаты применения препаратов в период развития вторичной токсической аутоагрессии.Результаты. Установлено уменьшение скорости клубочковой фильтрации (СКФ) до 66,0 ± 2,1 мл/мин у больных II группы. Применение сорбилакта на первый день исследования у больных с СЭИ (ІІІ группа) увеличивает СКФ и приводит к повышению диуреза. Установлен рост фильтрационной фракции натрия и увеличение экскреции катиона под влиянием сорбилакта. Клиренс осмотически активных веществ (ОАР) у больных с СЭИ снижается на 30–35 % от уровня контроля (ССВО). Инфузия сорбилакта пациентам с СЭИ в период развития ранней токсической аутоагрессии на фоне стандартной терапии сопровождалась статистически достоверным повышением осмолярности плазмы, фильтрационной фракции ОАР (по отношению к пациентам II группы). Совместное применение сорбилакта и L-аргинина приводило к статистически достоверному повышению СКФ и клиренса натрия.Выводы. В условиях средне-тяжелого течения СЭИ сорбилакт корректирует целостность потерянных осмо- и волюморегуляторних функции почек, но не восстанавливает их до контрольного уровня, в частности степень угнетения определяется на уровне 37 % и 22 % соответственно (р ˂ 0,05). Сочетание сорбилакта с L-аргинином по соответствующим показателям клиренсов после первого сеанса уменьшает дефицит компенсации волюмо- (до 28 %, р ˂ 0,05) и осморегуляторных (до 15 %, р ˂ 0,05) функций почек. Результаты являются основанием для введения в программу интенсивной терапии СЭИ сорбилакт-L-аргининового комплекса с целью нефропротекции.  Мета роботи – дослідити спектр ренопротекції, зокрема осмо- та волюморегуляторних функцій при поєднаному застосуванні сорбілакту та L-аргініну у хворих із синдромом ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу в періоді розвитку вторинної токсичної аутоагресії.Матеріали та методи. Дослідили показники волюмо- та осморегуляторної функції нирок у пацієнтів трьох груп. І група (контрольна) – 31 хворий із синдромом системної запальної відповіді (ССЗВ). ІІ група ؘ – 27 хворих із синдромом ендогенної інтоксикації (СЕІ), які отримали стандартну терапію. ІІІ група – 29 хворих із СЕІ, яким на базі стандартної терапії вводили сорбілакт. IV група – 30 хворих із СЕІ, стандартне лікування, яких доповнили поєднаним застосуванням сорбілакту та L-аргініну. Інфузію сорбілакту пацієнтам ІІІ та IV груп виконали з розрахунку 6–7 мл/кг маси тіла внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 7–8 мл/хв. Після завершення інфузії сорбілакту пацієнтам IV групи виконували інфузію 4,2 % розчину L-аргініну (тівортін внутрішньовенно краплинно згідно з інструкцією). Наведено результати застосування препаратів у періоді розвитку вторинної токсичної аутоагресії.Результати. Встановили зменшення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) до 66,0 ± 2,1 мл/хв у хворих ІІ групи. Застосування сорбілакту на перший день дослідження у хворих із СЕІ (ІІІ група) збільшує ШКФ і зумовлює підвищення діурезу. Виявили зростання фільтраційної фракції натрію та збільшення екскреції катіону під впливом сорбілакту. Кліренс осмотично активних речовин (ОАР) у хворих із СЕІ знижується на 30–35 % від рівня контролю (ССЗВ). Інфузія сорбілакту пацієнтам із СЕІ в період розвитку ранньої токсичної аутоагресії на тлі стандартної терапії супроводжувалась статистично вірогідним підвищенням осмолярності плазми, фільтраційної фракції ОАР (щодо ІІ групи). Сумісне застосування сорбілакту та L-аргініну зумовлювало статистично вірогідне зростання ШКФ і кліренсу натрію.Висновки. За умов середньо-тяжкого перебігу СЕІ сорбілакт корегує цілісність втраченої осмо- та волюморегуляторної функції нирок, але не відновлює їх до контрольного рівня, зокрема ступінь пригнічення визначається на рівні 37 % та 22 % відповідно (р ˂ 0,05). Поєднання сорбілакту з L-аргініном за відповідними показниками кліренсів після першого сеансу зменшує дефіцит компенсації волюмо- (до 28 %, р ˂ 0,05) та осморегуляторної (до 15 %, р ˂ 0,05) функції нирок. Результати є підставою для введення у програму інтенсивної терапії СЕІ сорбілакт-L-аргінінового комплексу для нефропротекції.

ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ЕНДОТОКСИКОЗУ ПРИ ПОЛІОРГАННОМУ УШКОДЖЕННІ

Review of literature is devoted to topical issues of multiple organ damage. In particular, the major pathogenetic mechanisms of endotoxemia as one of the key links in multiple organ damage are represented in this research work.Among the basic mechanisms of the development of many serious pathological processes, which often differ in their primary essentiality, as well as among the main causes of fatal consequences, endogenous intoxication (endotoxicosis) is italicized.The phenomena of intoxication, usually is accompanied by the diseases and their complications, which are associated with the increased decay of tissue, enhanced processes of catabolism (dissimilation), failure of liver and kidneys, violation of microcirculation processes. Endogenous intoxication is defined as the majority of non-specific clinical and biochemical syndrome manifestations of incompatibility, between the formation and elimination of a product of normal metabolism, and substances of metabolic disorders.The concept of endogenous intoxication became widespread in recent years: the appearance of Systemic Inflammatory Response Syndrome – SIRS, which can cause a variety of pathological processes such as infectious and non-infectious origin.Conclusion. Analysis of the literature on the syndrome of multiple organ damage indicates that endotoxicosis syndrome is always accompanied by the development of the pathological condition triggering a cascade of damage, especially in comorbidity.Currently, the strategy of intensive therapy of endotoxemia, due to polymorphism pathogenetic links of its formation is individual.Обзор литературы посвящен актуальным вопросам полиорганного повреждения. В частности, представленны основные патогенетические механизмы формирования эндотоксикоза как одного из центральних звеньев полиорганного повреждения.Огляд літератури присвячений актуальним питанням поліорганного ушкодження. Зокрема, представлені основні патогенетичні механізми формування ендотоксикозу як однієї із ключових ланок поліорганного ушкодження