Дослідження елементного складу популярних вітчизняних видів лікарської рослинної сировини

Aim. To determine the elemental composition of common domestic types of the medicinal plant raw material, such as Sophora japonica flower buds, Crataegus sanguinea leaves and flowers, Astragalus dasyanthus herb, Mentha piperita leaves, Arctium lappa roots. Materials and methods. The elemental composition was studied by atomic absorption spectrography with photographic registration. The research was conducted at the premises of STC “Institute of Single Crystals” of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kharkiv). Results and discussion. The results of the research obtained show that the samples of common domestic types of the medicinal plant raw material studied contain at least 19 chemical elements; potassium, calcium, magnesium, and phosphorus predominate among them. Conclusions. The study shows the prospects of creating new original complex drugs from the raw material of the plants studied for the prevention and treatment of diseases of the cardiovascular system, in particular hypertension.Цель исследования. Определить элементный состав распространенных отечественных видов лекарственного растительного сырья: бутонов софоры японской, листьев и цветков боярышника кроваво-красного, травы астрагала шерстистоцветкового, листьев мяты перечной и корней лопуха обычного. Материалы и методы. Исследование элементного состава проводили методом атомно-абсорбционной спектрографии с фотографической регистрацией на базе ГНУ НТК «Институт монокристаллов» НАН Украины (г. Харьков). Результаты и их обсуждение. Полученные результаты свидетельствуют, что в исследуемых образцах распространенных отечественных видов лекарственного растительного сырья содержится не менее 19 химических элементов, среди которых превалируют калий, кальций, магний, фосфор. Выводы. Проведенное исследование показывает перспективность создания из сырья указанных растений новых оригинальных комплексних лекарственных средств для профилактики и лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы, в частности артериальной гипертензии.Мета дослідження. Визначити елементний склад поширених вітчизняних видів лікарської рослинної сировини: пуп’янків софори японської, листя та квіток глоду криваво-червоного, трави астрагалу шерстистоквіткового, листя м’яти перцевої та коренів лопуха звичайного. Матеріали та методи. Дослідження елементного складу виконували методом атомно-абсорбційної спектрографії з фотографічною реєстрацією на базі НДУ НТК «Інститут монокристалів» НАН України (м. Харків). Результати та їх обговорення. Отримані результати свідчать, що в досліджуваних зразках поширених вітчизняних видів лікарської рослинної сировини міститься не менше 19 хімічних елементів, серед яких превалюють калій, кальцій, магній, фосфор. Висновки. Проведене дослідження доводить перспективність створення з сировини зазначених рослин оригінальних комплексних лікарських засобів для профілактики та лікування захворювань серцево-судинної системи, зокрема артеріальної гіпертензії

Вивчення елементного та амінокислотного складу серій слані Cetraria islandica (L.) Ach., заготовлених в Україні

Aim. To study the elemental and amino acid composition of Cetraria islandica (L.) Ach. thalli batches harvested in Ukraine.Materials and methods. Seven batches of C. islandica thalli harvested in different regions of Ukraine in late summer/early fall 2019 were used for the study. The elemental composition of the raw material was studied by atomic absorption spectrometry with photographic registration. The component composition of free and bound amino acids in the raw material was determined by the HPLC method. Results and discussion. The presence of at least 19 macro-, trace and ultra-trace elements was determined in 7 batches of the raw material. The predominance of the following elements was found: potassium 190 mg/100 g (batch 6) – 325 mg/100 g (batch 7); silicon 30 mg/100 g (batch 1) – 115 mg/100 g (batch 4); calcium 37 mg/100 g (batch 6) – 86 mg/100 g (batch 4). It was determined that the quantitative content of molybdenum and cobalt did not exceed 0.03 mg/100 g, the content of cadmium, astatine and mercury did not exceed 0.01 mg/100 g. The quantitative content of lead met the requirements of the monograph of the State Pharmacopoeia of Ukraine (SPhU) 2.0. The total ash content in the batches of the raw material ranged from 0.61 ± 0.02 % to 1.43 ± 0.05 %, meeting the requirements of the monograph of the SPhU 2.0. The presence of 7 amino acids was determined; 5 of them were nonessential (aspartic and glutamic acids, serine, arginine, and alanine) and 2 were essential (threonine and valine). The quantitative content of the total amount of free amino acids was 0.794 μg mg-1, the total amount of bound ones was 3.276 μg mg-1.Conclusions. For the first time, the elemental composition of 7 batches of C. islandica thalli harvested in Ukraine was determined. In each batch, potassium was the predominant element (from 190 mg/100 g to 325 mg/100 g depending on the batch). The component composition of free and bound nonessential and essential amino acids was determined (the quantitative content of the total amount of free amino acids was 0.794 μg mg-1, the total amount of bound ones was 3.276 μg mg-1); alanine (0.289 μg mg-1) was the dominant component among free amino acids, while arginine (0.993 μg mg-1) prevailed among bound ones. The results obtained will be used for further studies of the raw material of C. islandica harvested in Ukraine.Мета. Дослідити елементний та амінокислотний склад серій слані Cetraria islandica (L.) Ach., заготовлених в Україні.Матеріали та методи. Для дослідження було використано 7 серій слані C. islandica, заготовлених у різних регіонах України наприкінці літа – восени 2019 року. Елементний склад сировини досліджували методом атомно-абсорбційної спектрометрії з фотографічною реєстрацією. Компонентний склад вільних і зв’язаних амінокислот у сировині визначали методом ВЕРХ.Результати та їх обговорення. Визначено наявність у 7 серіях сировини щонайменше 19 макро-, мікро- та ультрамікроелементів. Серед елементів виявлено переважання калію: 190 мг/100 г (серія 6) – 325 мг/100 г (серія 7); силіцію: 30 мг/100 г (серія 1) – 115 мг/100 г (серія 4); кальцію: 37 мг/100 г (серія 6) – 86 мг/100 г (серія 4). Визначено, що кількісний вміст молібдену та кобальту не перевищував 0,03 мг/100 г, вміст кадмію, астату та ртуті не перевищував 0,01 мг/100 г. Кількісний вміст плюмбуму відповідав вимогам монографії Державної фармакопеї України (ДФУ) 2.0. Вміст загальної золи в серіях сировини становив від 0,61 ± 0,02 % до 1,43 ± 0,05 %, що відповідає вимогам монографії ДФУ 2.0. Визначено наявність 7 амінокислот, з яких 5 замінні (аспарагінова і глутамінова кислоти, серин, аргінін та аланін) та 2 незамінні (треонін і валін). Кількісний вміст суми вільних амінокислот становив 0,794 мкг мг-1, суми зв’язаних – 3,276 мкг мг-1.Висновки. Уперше визначено елементний склад 7 серій слані C. islandica, заготовлених в Україні. У кожній серії домінантним елементом був калій (від 190 мг/100 г до 325 мг/100 г залежно від серії). Визначено компонентний склад вільних і зв’язаних замінних і незамінних амінокислот (кількісний вміст суми вільних амінокислот – 0,794 мкг мг-1, суми зв’язаних – 3,276 мкг мг-1), домінантним компонентом серед вільних амінокислот був аланін (0,289 мкг мг-1), серед зв’язаних – аргінін (0,993 мкг мг-1). Отримані результати будуть використані для подальших досліджень сировини C. islandica, заготовленої в Україні

Вивчення вуглеводного складу слані Cetraria islandica (L.) Ach., заготовленої в Україні

Aim. To study the component composition of free and total monosaccharides in the raw material of Cetraria islandica (L.) Ach. harvested in Ukraine.Materials and methods. The component composition of free and total monosaccharides in the raw material was determined by gas chromatography with mass-spectrometric detection (GC-MS).Results and discussion. Among the free monosaccharides, the presence of D-perseitol, (6.99 mg g–1) and D-mannitol (1.12 mg g–1) was determined. Among the total monosaccharides, the content of D-glucose (203.64 mg g–1) prevailed. D-mannose (53.74 mg g–1), D-galactose (51.71 mg g–1), D-xylose (0.83 mg g–1) and L-rhamnose (0.53 mg g–1) were found in lower quantities, as well as polyatomic alcohols – D-dulcitol (8.46 mg g–1) and D-mannitol (3.10 mg g–1).Conclusions. For the first time, the component composition of free and total monosaccharides in the raw material of C. islandica harvested in Ukraine has been determined. The results obtained will be used as a component of the comprehensive systematic study of the raw material of C. islandica harvested in Ukraine.Мета. Визначити компонентний склад вільних та загальних моносахаридів у сировині Cetraria islandica (L.) Ach., заготовленої в Україні.Матеріали та методи. Визначення компонентного складу вільних та загальних моносахаридів у сировині проводили методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням (ГХ-МС).Результати і обговорення. Серед вільних моносахаридів виявлено наявність D-персеїтолу (6,99 мг г–1) та D-манітолу (1,12 мг г–1). Серед загальних моносахаридів переважав вміст D-глюкози (203,64 мг г–1). У менших кількостях виявлено D-манозу (53,74 мг г–1), D-галактозу (51,71 мг г–1), D-ксилозу (0,83 мг г–1) і L-рамнозу (0,53 мг г–1), а також багатоатомні спирти D-дульцитол (8,46 мг г–1) і D-манітол (3,10 мг г–1).Висновки. Уперше визначено компонентний склад вільних та загальних моносахаридів у сировині C. islandica, заготовленої в Україні. Отримані результати буде використано як складову частину комплексного всебічного вивчення сировини C. islandica, заготовленої в Україні

The elemental composition of leaves of promising species of decorative plants

The aim of the research is to determine the component composition of the mineral compounds of Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves.Materials and methods. Raw materials – the leaves of Crassula ovata and Dieffenbachia Bowmannii were harvested from own grown plants during 2017. We used the method of atomic emission spectrography with photographic recording on a DFS-8 instrument to determine the composition of compounds of mineral nature.Results. It is established that the raw material – the leaves of the Crassula ovata and the leaves of Dieffenbachia Bowmannii have at least 19 elements. In the Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves such macronutrients are accumulated in large quantities as: potassium – 2150 mg/100 g and 2580 mg/100 g, respectively, silicium 1120 mg/100 g and 1220 mg/100 g, respectively, and calcium – 900 mg/100 g and 1090 mg/100 g, respectively. The accumulation of elements in the leaves of Crassula ovata bollard is comparable to the accumulation of compounds of this group in the leaves of Dieffenbachia Bowmannii. Conclusions. The elemental composition of Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves was studied by atomic emission spectrography with photographic recording. The presence of 19 elements has been established, of which in both types of raw materials dominate the content of potassium, silicium and calcium. The quantitative content of each of the elements in the leaves of Crassula ovata is comparable to the content in the leaves of Dieffenbachia Bowmanni

Кількісне визначення суми органічних кислот та аскорбінової кислоти в різних серіях сировини шипшини травневої та шипшини собачої

Rose hips are the pharmacopoeial raw material, and its roots have been widely used in folk medicine. Therefore, these roots attracted our attention. The chemical composition of roots of both Rosa species has been poorly studied. The data of literature sources show that roots contain phenolic compounds, organic acids and amino acids. Rose hips are standardized by the quantitative content of the amount of organic acids and ascorbic acid according to the State Pharmacopoeia of the USSR of the XI-th edition. According to the State Pharmacopoeia of Ukraine (SPhU) 2.0 this raw material is standardized by the quantitative content of ascorbic acid.Aim. To study the quantitative content of the amount of organic acids and ascorbic acid in different batches of samples of Rosa majalis and Rosa canina roots.Material and methods. Roots of Rosa majalis and Rosa canina collected in different regions of Ukraine during 2014-2016 were used for research. The quantitative content of the amount of organic acids was studied by the titration method. Ascorbic acid was determined by the spectrophotometric method.Results and discussion. As a result of studying the quantitative content of the amount of organic acids it was determined that the content of these substances in the raw material ranged from 3 % to 5 % in the roots of Rosa majalis and from 3 % to 4.5 % in the roots of Rosa canina. The content of ascorbic acid in roots of Rosa majalis and Rosa canina fluctuated insignificantly from 0.11 % to 0.13 %.Conclusions. For the first time the quantitative content of the amount of organic acids and ascorbic acid in Rosa majalis and Rosa canina roots collected during three years in seven different places has been determined. The results of our research show that further studying of Rosa majalis and Rosa canina roots is promising taking into account their possible areas of application.Фармакопейным сырьем являются плоды шиповника, а его корни используются в народной медицине, поэтому они и привлекли наше внимание. Химический состав корней изучен мало. В литературе есть данные про количественное содержание разных групп фенольных соединений, органических кислот и аминокислот. Согласно ГФ СССР XI издания плоды шиповника стандартизуют по количественному содержанию суммы органических кислот и аскорбиновой кислоты. Согласно ГФУ 2.0 это сырье стандартизируют по содержанию аскорбиновой кислоты.Цель работы – изучение количественного содержания суммы органических кислот и аскорбиновой кислоты в разных сериях корней шиповника майского и шиповника собачьего. Материалы и методы. Для исследования использовали корень шиповника майского и шиповника собачьего, который заготавливали осенью в разных областях Украины в течении 2014-2016 годов. Количественное содержание суммы органических кислот определяли титриметрическим методом, а аскорбиновой кислоты – методом спектрофотометрии.Результаты и их обсуждение. В результате определения количественного содержания суммы органических кислот в корнях шиповника майского было установлено, что содержание этих веществ в сырье колебалось от 3 % до 5 %, тогда как в корнях шиповника собачьего – от 3 % до 4,5 %. Содержание аскорбиновой кислоты в корнях колебалось незначительно от 0,11 % до 0,13 %. Выводы. Впервые определено количественное содержание суммы органических веществ и аскорбиновой кислоты в корнях шиповника майского и шиповника собачьего в течении 3 лет из 7 мест произрастания. Результаты проведенного исследования показали перспективность дальнейшего изучения корней шиповника майского и шиповника собачьего, учитывая возможные аспекты их применения.Фармакопейною сировиною є плоди шипшини, а її корені використовуються в народній медицині, тому вони і привернули нашу увагу. Хімічний склад коренів вивчений мало. В літературі є відомості про кількісний вміст різних груп фенольних сполук, органічних кислот, амінокислот. Згідно з ДФ СРСР XI видання плоди шипшини стандартизують за кількісним вмістом суми органічних кислот та аскорбінової кислоти. Згідно з ДФУ 2.0 цю сировину стандартизують за вмістом аскорбінової кислоти.Мета роботи – визначення кількісного вмісту суми органічних кислот та аскорбінової кислоти в різних серіях коренів шипшини травневої та шипшини собачої.Матеріали та методи. Для дослідження використовували корінь шипшини травневої та шипшини собачої, який заготовляли восени у різних областях України протягом 2014-2016 років. Кількісний вміст суми органічних кислот визначали титриметричним методом, а аскорбінової кислоти – методом спектрофотометрії.Результати та їх обговорення. В результаті визначення кількісного вмісту суми органічних кислот у коренях шипшини травневої було встановлено, що вміст цих речовин у сировині коливався від 3 % до 5 %, тоді як у коренях шипшини собачої – від 3 % до 4,5 %. Вміст аскорбінової кислоти в коренях коливався незначно від 0,11 % до 0,13 %.Висновки. Вперше визначено кількісний вміст суми органічних кислот та аскорбінової кислоти в коренях шипшини травневої та шипшини собачої протягом 3 років з 7 місць заготівлі. Результати проведеного дослідження показали перспективність подальшого вивчення коренів шипшини травневої та шипшини собачої, зважаючи на можливі аспекти їх застосування

ВСТАНОВЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДОЗИ РІДКОГО ЕКСТРАКТУ ЛІЩИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ЛИСТЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЙОГО АНТИОКСИДАНТНОЇ АКТИВНОСТІ

At the present stage, a significant number of drugs are used that can affect the oxidative processes in the body in various pathological conditions. However, the search for new highly effective and low-toxic drugs continues. Common hazel – a common plant of domestic flora, the leaves of which are widely used as anti-inflammatory and vasoconstrictor. Actual is the study of the antioxidant effect of the original domestic phytochemicals – a liquid extract of common hazel leaves. The aim – to establish the minimum effective dose of the liquid extract of common hazel leaves and to study its antioxidant properties in a model of toxic damage to rat liver. Material and Methods. The experiments were carried out on white male rats in compliance with all rules for working with vertebrate animals. Toxic liver damage was modeled by introducing into the rats a 50 % solution of carbon tetrachloride in a dose of 1.0 ml/kg body weight. The animals obtained liquid extract from hazel leaves at a dose of 0.05, 0.1 and 0.2 ml/kg body weight. The development of oxidative stress was studied by the content of TBA-active products, ceruloplasmin and catalase activity. The activity of cytological processes was investigated by the erythrocyte index of intoxication and the activity of aminotransferases in the affected body. Results. It was found that damage to the liver of rats with tetrachloromethane leads to the activation of lipid peroxidation processes, as indicated by an increase in the serum of animals and liver of TBA-active products and changes in the antioxidant system (increase in ceruloplasmin in serum and a decrease in catalase activity). Under the conditions of the lesion, the activity of aminotransferases in blood serum increased and, accordingly, decreased in the liver of toxic animals, which indicates cytolysis of hepatocytes after liver damage to rats with carbon tetrachloride. The use of a liquid extract of common hazel leaves at a dose of 0.2 ml/kg showed an effect on the studied parameters, bringing them closer to the level of rats of intact control. Doses of 0.05 and 0.1 ml/kg were ineffective for the studied parameters. Сonclusions. The minimum effective dose of the liquid extract of hazel leaves was found to be 0.2 ml/kg of animal weight, which showed pronounced antioxidant properties in toxic hepatitis in rats.На современном этапе используется значительное количество лекарственных препаратов, способных влиять на окислительные процессы в организме при различных патологических состояниях. Однако поиск новых высокоэффективных и малотоксичных препаратов продолжается. Лещина обыкновенная – распространенное растение отечественной флоры, листья которой широко используются как противовоспалительное и сосудоукрепляющее средство. Актуальным является исследование антиоксидантного действия оригинального отечественного фитосредства – жидкого экстракта листьев лещины обыкновенной. Цель – установить минимально действующую дозу жидкого экстракта листьев лещины обыкновенной и изучить его антиоксидантные свойства на модели токсического поражения печени крыс. Материал и методы. Эксперименты проведены на белых крысах-самцах с соблюдением всех правил работы с позвоночными животными. Токсическое поражение печени моделировали путем введения в организм крыс 50 % раствора тетрахлорметана в дозе 1,0 мл/кг массы тела. Жидкий экстракт из листьев лещины животные получали в дозе 0,05, 0,1 и 0,2 мл/кг массы тела. Развитие оксидативного стресса изучали по содержанию ТБК-активных продуктов, церулоплазмина и каталазной активности. Активность цитологических процессов исследовали по эритроцитарному индексу интоксикации и активности аминотрансфераз в пораженном организме. Результаты. Установлено, что поражение печени крыс тетрахлорметаном приводит к активации процессов липопероксидации, на что указывает повышение в сыворотке крови и печени животных содержания ТБК-активных продуктов и изменение показателей антиоксидантной системы (повышение содержания церулоплазмина в сыворотке крови и снижение каталазной активности). В условиях поражения повышалась активность аминотрансфераз в сыворотке крови и, соответственно снижалась в печени токсикованных животных, что указывает на цитолиз гепатоцитов после поражения печени крыс тетрахлорметаном. Применение жидкого экстракта листьев лещины обыкновенной в дозе 0,2 мл/кг эффективнее влияло на исследуемые показатели, приближая их к уровню крыс интактного контроля. Дозы 0,05 и 0,1 мл/кг оказались неэффективными для исследуемых показателей. Выводы. Установлена минимально действующая доза жидкого экстракта листьев лещины – 0,2 мл/кг массы животных, которая проявила выраженные антиоксидантные свойства в условиях токсического гепатита у крыс.На сучасному етапі використовується значна кількість лікарських препаратів, які спроможні впливати на окиснювальні процеси в організмі за різних патологічних станів. Проте пошук нових високоефективних та малотоксичних препаратів триває. Ліщина звичайна – поширена рослина вітчизняної флори, листя якої широко використовують як протизапальний та судинозміцнювальний засіб. Актуальним є дослідження антиоксидантної дії оригінального вітчизняного фітозасобу – рідкого екстракту ліщини звичайної листя. Мета – визначити мінімальну діючу дозу рідкого екстракту ліщини звичайної листя та вивчити його антиоксидантні властивості на моделі токсичного ураження печінки щурів. Матеріал і методи. Експерименти проведені на білих щурах-самцях з дотриманням усіх правил роботи з хребетними тваринами. Токсичне ураження печінки моделювали шляхом введення в організм щурів 50 % розчину тетрахлорметану в дозі 1,0 мл/кг маси тіла. Рідкий екстракт з ліщини листя тварини отримували в дозі 0,05, 0,1 та 0,2 мл/кг маси тіла. Розвиток оксидативного стресу вивчали за вмістом ТБК-активних продуктів, церулоплазміну та каталазною активністю. Активність цитолітичних процесів досліджували за еритроцитарним індексом інтоксикації та активністю амінотрансфераз в ураженому організмі. Результати. Встановлено, що ураження печінки щурів тетрахлорметаном призводить до активації процесів ліпопероксидації, на що вказують підвищення у сироватці крові та печінці тварин вмісту ТБК-активних продуктів та зміни показників антиоксидантної системи (підвищення вмісту церулоплазміну в сироватці крові та зниження каталазної активності). За умов ураження підвищувалась активність амінотрансфераз у сироватці крові і, відповідно, знижувалась у печінці токсикованих тварин, що вказує на цитоліз гепатоцитів після ураження печінки щурів тетрахлорметаном. Застосування рідкого екстракту ліщини звичайної листя в дозі 0,2 мл/кг проявило ефективний вплив на досліджувані показники, наближаючи їх до рівня щурів інтактного контролю. Дози 0,05 та 0,1 мл/кг виявились неефективними щодо досліджуваних показників. Висновки. Встановлена мінімально діюча доза рідкого екстракту ліщини листя – 0,2 мл/кг маси тварин, яка проявила виражені антиоксидантні властивості за умов токсичного гепатиту в щурів

ВИВЧЕННЯ МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ БРУНЬОК ВІЛЬХИ КЛЕЙКОЇ ALNUS GLUTINOSA (L.) Gaertn.

The aim of the work. Research of the morphological and anatomical structure of black alder buds. Materials and methods. The pharmacopoeial methods of analysis investigated the morphological and anatomical structure of 5 series of buds of black alder of ordinary domestic harvest. Morphological features were studied at no less than 15 samples of raw materials of each series. The anatomical structure was studied at no less than 15 samples of raw materials of each series. Results and Discussion. The measurements of the buds and covering margins (morphometric parameters) made it possible to set the boundaries of the length and diameter of the bud and the length and width of the covering margins. The morphological description of black alder buds with the definition of diagnostic features is made (the size, shape and color of the buds and the covering bracts). The anatomical structure of the black alder buds was investigated. The main diagnostic features were identified: the shape of the cells of the epidermis of the bracts and the porosity of their shells, the types and topography of the thrichoms of the bracts, the presence of essential oil glands. Conclusions. Features of the morphological and anatomical structure of 5 series of adhesive alder buds of various harvesting regions have been established. Morphometric indices were determined, limits for the length and diameter of the buds and ophthalmic bracts were established. The criteria for the morphological description were selected and a morphological description of the sticky alder buds was created with the definition of diagnostic signs. The study of the anatomical structure of sticky alder buds made it possible to identify the diagnostic features of raw materials. The obtained results can become the basis for the development of the sections “Identification A” and “Identification B” of the draft monograph on the sticky alder buds as a promising type of medicinal plant material.Мета роботи – дослідити морфолого-анатомічну будову бруньок вільхи клейкої Аlnus glutinosa (L.) Gaertn. Матеріали і методи. За допомогою фармакопейних методів аналізу дослідили морфологічну та анатомічну будову 5 серій бруньок вільхи клейкої вітчизняних регіонів заготівлі. Морфологічні особливості вивчали не менш ніж на 15 зразках сировини кожної серії. Для дослідження анатомічної будови, виготовляли не менш ніж 15 препаратів сировини кожної серії. Результати й обговорення. Проведені виміри бруньок та криючих брактей (морфометричні показники) дозволили встановити граничні межі довжини та діаметру власне бруньки та довжини і ширини криючих брактей. Складений морфологічний опис бруньок вільхи клейкої з визначенням діагностичних ознак (форма, колір, характер поверхні криючих брактей). Дослідили анатомічну будову бруньок вільхи клейкої. Виділили основні діагностичні риси: форма клітин епідерми брактей та пористість їхніх оболонок, типи та топографія трихом брактей, наявність ефіроолійних залозок. Висновки. Встановлено особливості морфолого-анатомічної будови 5 серій бруньок вільхи клейкої різних регіонів заготівлі. Визначено морфометричні показники, встановлено граничні межі довжини та діаметру бруньки та криючих брактей. Обрано критерії морфологічного опису та створено морфологічний опис бруньок вільхи клейкої із визначенням діагностичних ознак. Дослідження анатомічної будови бруньок вільхи клейкої дозволило виділити діагностичні риси сировини. Отриманні результати можуть стати основою для розробки розділів «Ідентифікація А» та «Ідентифікація В» проекту монографії на бруньки вільхи клейкої як перспективного виду лікарської рослинної сировини

Conflict resolution

U radu se na sustavan i jezgrovit način objašnjavaju temeljne značajke sukoba, vrste sukoba te način podučavanja djece konstruktivnom, nenasilnom rješavanju istih. Istraživanje započinje definiranjem osnovnih značajki komunikacije i naglašavanjem važnosti same sposobnosti komuniciranja. Čovjek je od najranije dobi u svakodnevnoj komunikaciji s ljudima oko sebe. Ona je temelj za razvoj svih daljnjih socijalnih vještina. Socijalna kompetencija razvija se tijekom odrastanja prvo u roditeljskom domu, a zatim i kroz socijalnu interakciju s drugim ljudima. Sposobnost socijalne interakcije nužno je razvijati te je bitno kod djece poticati razvoj socijalnih vještina, jer nam one omogućavaju da u komunikaciji s okolinom ostvarimo sve svoje želje i potrebe. Socijalne vještine koje kod djece treba posebno poticati su vještine slušanja, suradnje i empatije te ujedno i samopoštovanje. Djeca moraju naučiti na koji način reagirati na sukob i to će uvelike utjecati na kvalitetu njihova života izvan i unutar zajednice. Teorijske spoznaje o komunikaciji, stjecanju socijalnih vještina, te učenju konstruktivnog rješavanja sukoba upotpunjene su praktičnim saznanjima te provođenjem radionica konstruktivnog rješavanja sukoba s djecom predškolske dobi.This thesis systematically and concisely explains fundamental principles of conflict, types of conflict and ways of teaching children about constructive, nonviolent resolution of such. Research begins by defining basic principles of communication and emphasizing importance of the sole ability to communicate. From the earliest age people are daily involved in communication with others. This is the foundation for development of any other social skill. Social competence is being developed during growing up, it begins in the family home and it continues through social interaction with other people. It is essential to develop social interaction skills and it is also important to encourage development of these skills in children, because social skills enable us to achieve all our desires and needs through communication. Social skills that should be specially encouraged in children are skills of listening, cooperation, empathy towards others and self respect. . Children must learn how to react to conflict and this will greatly influence the quality of their personal life as well as their life within the community. Theoretical knowledge on communication, on growing social skills and on learning how to constructively resolve conflicts is accompanied with practical findings and through workshops on constructive conflict resolution among children of preschool age

Дослідження сполук, дистильованих з водяною парою, що наявні у Cetraria islandica (L.) Ach. слані, заготовленої в Україні

The component composition and the quantitative content of compounds distilled with water vapor in the thalli of Cetraria islandica (L.) Ach. harvested in Ukraine were determined using the method of gas chromatography with mass spectrometric detection (GC/MS). 24 compounds distilled with water vapor were identified with the prevalence of fatty acids and their derivatives (57.86±2.00% of the total compounds), terpenoids and their derivatives (23.57±0.97% of the total compounds) and acyclic saturated hydrocarbons (10.99±0.45% of the total compounds). The highest percentage was observed for octadecadienoic (linoleic) acid (20.08±0.67% of the total compounds), hexadecanoic (palmitic) acid (19.21±0.77% of the total compounds) and 9,17-octadecadienal (18.57±0.56% of the total compounds). The presence of 4 monoterpenoids and 6 sesquiterpenoids in the raw material studied was determined for the first time.За допомогою методу газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням (ГХ/МС) визначено компонентний склад та кількісний вміст дистильованих з водяною парою сполук, що наявні у слані Cetraria islandica (L.) Ach., заготовленої в Україні. Ідентифіковано 24 сполуки, дистильовані з водяною парою, серед яких переважали жирні кислоти та їхні похідні (57,86±2,00% від суми сполук), терпеноїди та їхні похідні (23,57±0,97% від суми сполук), ациклічні насичені вуглеводні (10,99±0,45% від суми сполук). Найвищий відсотковий вміст виявлено для октадекадієнової (лінолевої) кислоти (20,08±0,67% від суми сполук), гексадеканової (пальмітинової) кислоти (19,21±0,77% від суми сполук) та 9,17-октадекадієнового альдегіду (18,57±0,56% від суми сполук). Уперше для досліджуваної сировини виявлено наявність 4 монотерпеноїдів та 6 сесквітерпеноїдів

Дослідження органічних кислот бруньок та листя вільхи клейкої alnus glutinosa (l.) Gaertn.

By the means of the chromatography-mass-spectrometry method the comparative analysis of the qualitative composition and the quantitative content of organic acids in black alder buds and leaves have been carried out. Twelve organic acids have been identified in black alder buds, their total content is 1353.7 mg/kg, and there are 11 organic acids in black alder leaves with the content twice as high as in buds – 3007.9 mg/kg. One monocarboxylic, 6 dicarboxylic and 1 tricarboxylic, 4 aliphatic and aromatic organic acids have been found in buds. Two monocarboxylic, 5 dicarboxylic and 1 tricarboxylic, 5 aromatic organic acids have been found in leaves. The qualitative composition of organic acids is different in leaves and buds of black elder: 9 compounds have been found in both types of the plant material, namely capronic, oxalic, malonic, fumaric, succinic, malic, citric, vanillic and ferulic acids. Azelaic, benzoic and cinnamic acids have been found only in black alder buds, and black alder leaves contain only 2-hexenic and α-hydroxyphenylpropionic acids. The dominating component in buds is citric acid (625.8 mg/kg), the lowest content has been detected for capronic (10.3 mg/kg) and fumaric (4.5 mg/kg) acids. The highest content in leaves has been detected for oxalic acid (1403.9 mg/kg), in small amounts fumaric and succinic (8.3 mg/kg and 13.8 mg/kg, respectively) acids are present in this plant material. The results obtained will be used in the further study of the black alder plant material.С помощью метода хромато-масс-спектрометрии проведен сравнительный анализ качественного состава и количественного содержания органических кислот в почках и листьях ольхи клейкой. В почках ольхи клейкой идентифицировано 12 органических кислот, общее содержание которых составило 1353,7 мг/кг, а в листьях – 11 органических кислот с общим содержанием, вдвое большим, чем в почках – 3007,9 мг/кг. В почках обнаружено 1 монокарбоновую кислоту, 6 дикарбоновых кислот, 1 трикарбоновую, 4 алифатические и ароматические органические кислоты. В листьях найдены 2 монокарбоновые кислоты, 5 дикарбоновых кислот и 1 трикарбоновая, 5 ароматических органических кислот. Качественный состав органических кислот в почках и листьях ольхи клейкой отличался, 9 соединений найдены в обоих видах сырья, а именно капроновая, щавелевая, малоновая, фумаровая, янтарная, яблочная, лимонная, ванилиновая, феруловая органические кислоты. Азелаиновая, бензойная и коричная кислоты содержались только в почках ольхи клейкой, а 2-гексеновая и α-оксифенилпропионовая – только в листьях ольхи клейкой. Доминирующим компонентом почек является лимонная кислота (625,8 мг/кг), низкое содержание определили у капроновой (10,3 мг/кг) и фумаровой (4,5 мг/кг) кислот. В листьях наблюдалось высокое содержание щавелевой кислоты (1403,9 мг/кг), в незначительных количествах в этом виде сырья содержались фумаровая и янтарная кислоты (8,3 мг/кг и 13,8 мг/кг соответственно). Полученные результаты будут использованы в дальнейших исследованиях сырья ольхи клейкой.За допомогою методу хромато-мас-спектрометрії проведений порівняльний аналіз якісного складу та кількісного вмісту органічних кислот у бруньках та листі вільхи клейкої. В бруньках вільхи клейкої ідентифіковано 12 органічних кислот, загальний вміст яких становив 1353,7 мг/кг, а в листі – 11 органічних кислот із загальним вмістом вдвічі вищим, ніж у бруньках – 3007,9 мг/кг. У бруньках знайдено 1 монокарбонову кислоту, 6 дикарбонових кислот та 1 трикарбонову, 4 аліфатичні та ароматичні органічні кислоти. В листі знайдено 2 монокарбонові кислоти, 5 дикарбонових кислот та 1 трикарбонову, 5 ароматичних органічних кислот. Якісний склад органічних кислот у бруньках та листі вільхи клейкої різнився, 9 сполук знайдено в обох видах сировини, а саме капронову, щавлеву, малонову, фумарову, янтарну, яблучну, лимону, ванілінову, ферулову органічні кислоти. Азелаїнова, бензойна, корична кислоти містилися тільки в бруньках вільхи клейкої, а 2-гексенова та α-оксифенілпропіонова – тільки в листі вільхи клейкої. Домінуючим компонентом бруньок була лимонна кислота (625,8 мг/кг), найнижчий вміст визначено для капронової (10,3 мг/кг) та фумарової (4,5 мг/кг) кислот. У листі спостерігався найвищий вміст щавлевої кислоти (1403,9 мг/кг), в незначних кількостях в цьому виді сировини містилися фумарова та янтарна кислоти (8,3 мг/кг та 13,8 мг/кг відповідно). Отримані результати будуть використані в подальших дослідженнях сировини вільхи клейкої