Case studies to enhance online student evaluation: Bond University – Surveying students online to improve learning and teaching

One of the most sensible ways of improving learning and teaching is to ask the students for feedback. At the end of each teaching period (i.e. semester or term) all universities and many schools survey their students. Usually these surveys are managed online. Questions ask for student perceptions about teaching, assessment and workload. The survey administrators report four common problems

РЕЗУЛЬТАТИ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ У ВАГІТНИХ З ХРОНІЧНОЮ ВЕНОЗНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ.

Varicose veins (VV) of pregnant women is an urgent problem of modern obstetrics . VVof the lower limbs is often called «the disease with a woman's face." The basis for this determination is the frequency of disease. Among adults CVI is diagnosed in 30-50 %, the male to female ratio is 1:4. Among pregnant women and women in labour the VV is found in 30-56,6 % of women with a frequency of thrombotic complications of 0.99 % -10 %. The fact, that pregnant women are at the highest risk of CVI can be explained by the simultaneous action of several factors, each of which, even by itself, can cause negative impact on the venous system [1,2,3]. Varicose veins (VV) is the most common diseases of the venous system. According to the literature , it occurs in 20 - 40 %of pregnant women and in this regard it takes quite a significant part of extragenital pathology during pregnancy. Formation of the disease is determined by the impact of favorable triggers . Not the least role in increasing the risk of varicose veins among women of reproductive age plays the obesity, which is a proven factor. The main triggering factor of varicose veins among women is the pregnancy. The increasing of the term of pregnancy leads to hemodynamic changes which result in increased blood volume (CBV), increased blood flow in the vessels of the lower limbs and this is the pathogenetic mechanisms of the development of varicose veins. The leading role in the pathogenesis of complications of varicose veins belongs primarily to pathology of hemostasis.Варикозная болезнь (ВБ) у беременных есть актуальной проблемой современного акушерства. ХВН нижних конечностей часто называют «болезнью с женским лицом». Основой для такого обозначения есть частота патологии. Среди взрослого населения ХВН диагностируют в 30-50%, при этом соотношение мужчин и женщин составляет 1:4. У беременных и роженицХВН встречается в 30-56,6% с частотой тромботических осложнений 0,99%-10%. То что особенно беременные находятся в группе высокого риска развития ХВН объясняется одновременно действием нескольких факторов, каждый из которых, даже сам по себе, может иметь серьезное негативное влияние на венозную систему [1,2,3]. Варикозная болезнь (ВБ) есть полиэтиологическим и наиболее распространенным заболеванием венозной системы. За данными литературы встречается в 20- 40% беременных и в связи с этим занимает достаточно большую часть экстрагенитальной патологии в период беременности. Формирование заболевания определяется суммарным влиянием соответствующих пусковых механизмов. Не последнюю роль в повышении риска формирования варикозной болезни женщин репродуктивного возраста относят ожирение, что есть опредиляющим фактором. Главным пусковым фактором возникновения варикозной болезни у женщин есть беременность. С увеличением срока беременности гемодинамические изменения, что проявляются в повышении объема циркулирующей крови (ОЦК), усиления кровотока в сосудах нижних конечностей и есть патогенетическим механизмом развития варикозной болезни. Главное место в патогенезе осложнений варикозной болезни занимает патология гемостаза.Варикозна хвороба (ВХ) у вагітних є актуальною проблемою сучасного акушерства. ХВН нижніх кінцівок часто називають «захворюванням з жіночим обличчям». Основою для такого визначення є частота патології Серед дорослого населення ХВН діагностують у 30- 50%, при цьому співвідношення чоловіків і жінок складає 1:4. У вагітних та породіль ХВН зустрічається в 30-56,6% жінок, з частотою тромботичнихускладнень 0,99%-10%. Те, що саме вагітні знаходяться в групі найбільш високого ризику розвитку ХВН, пояснюється одночасною дією декількох факторів, кожний з яких, навіть сам по собі, може завдавати серйозного негативного впливу на венозну систему[1,2,3]. Варикозна хвороба (ВХ)є полі етіологічним та найбільш розповсюдженим захворюванням венозноїсистеми . Заданими літератури, зустрічається у 20- 40% вагітних і у зв'язку з цим займає достатньо значну частину екстрагенітальної патології в період вагітності. Формування захворювання визначається сумарним впливом сприятливих пускових механізмів. Не останню роль в підвищенні ризику формування варикозної хвороби жінок репродуктивного віку відносять ожиріння, що є доведеним фактором. Головним пусковим фактором виникнення варикозної хвороби у жінок є саме вагітність. Зі збільшенням терміну вагітності гемодинамічні зміни, що проявляються у підвищенні об'єму циркулюючої крові (ОЦК), посиленні кровоплину в судинах нижніх кінцівок і є патогенетичними механізмами розвитку варикозної хвороби. Провідне місце у патогенезі ускладнень варикозної хвороби належить насамперед патології'гемостазу

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ У ЖІНОК З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ.

The problem of obstetric and perinatal complications remains one of the most important problems in the present. In addition, the indicators of fetal losses in our country are higher in comparison with the countries of the Commonwealth [1,2]. In recent years, in the structure of the genital and extragenital pathology a special place belongs to various endocrinopathies , the basic version of which is metabolic syndrome (MS). It is characterized by a combination of hyperinsulinemia , primary hypertension, dyslipidemia , obesity and polycystic ovarian changes. These symptoms are often interrelated, they complement and reinforce each other [3,4]. Moreover, pregnant women with metabolic syndrome are at the increased risk of various obstetric and perinatal complications, and current therapeutic and prophylactic measures are not always effective. Metabolic syndrome (MS ) is a multifactorial clinical condition caused by the complex of genetic, hemodynamic, neurohormonal characteristics and the way of the person's life, which is revealed by the complex of the pathogenesis of violations in tissue sensitivity to insulin , carbohydrate, lipid, purine metabolism as well as in abdominal obesity and hypertension. According to different authors , the frequency of metabolic syndrome continues to grow and now it constitutes 5 to 20%. Despite the impressive number of publications on the problem of obstetric and perinatal pathology in women with somatic disease , it cannot be considered to be completely solved , especially in terms of efficiency of treatment and prevention of it in women at high risk as well as in patients with MS.Проблема акушерских и перинатальных осложнений остается одной с наиболее важных и в данное время. К этому, показатели плодовых потерь в нашей стране остаются високими, в сравнении с другими странами Европы [1,2]. В последние годы в структуре генитальной и экстрагенитальной патологи особенное место занимают разные эндокринопатии, главным представителем которых есть метаболический синдром (МС). Он характерезируется сочетанием гиперинсулинемииЭ. Первичной артериальной гипертензией, дислепидемией, ожирением и поликистозными изменениями яичников; эти симптомы чаще всего зависимо друг от друга и потенциируют друг друга [3,4]. Вместе с этим, беременные женщины с МС имеют повышенный риск развития разных акушерських и перинатальных ослонений, а существующие лечебно-профилактические мероприятия не всегда эффективные. Метаболический синдром (МС), являет собой мультифакторное клиническое состояние, которое обусловлено комплексом генетических, гемодинамических, нейрогуморальних особенностей и стилем жизни человека, что проявляется комплексом патогенетически связанных нарушений чувсвительности тканей к инсулину, углеродного, липидного, пуринового обмена, атаккже абдоминальным ожирением и артериальной гипертензией. За даннями разных авторов разпространение МС продолжает увеличиваться и в данное время колеблится от 5 до 20%. Невзирая на значительное число научных публикаций с проблем акушерской и перинатальной патологии у женщин с соматической заболеваемостью, нельзя воспринимать ее полностью решеной, особенно в плане еффективности лечебно-профилактических мероприятийу женщин групп високого риска, к которым относятся ии пациентки с МС.Проблема акушерських та перинатальних ускладнень залишається однією з найважливіших і в теперішній час. До того ж, показники плодових втрат в нашій країні залишаються вищими, у порівнянні із державами Європейської'співдружності [1,2]. В останні роки в структурі генітальної та екстрагенітальноїпатологіїособливе місце займають різні ендокринопатії, основним варіантом якихє метаболічний синдром (МС). Він характеризується поєднанням гіперінсулінемії, первинноїартеріальної'гіпертензії', дисліпідемії, ожиріння і полікістознихзмін яєчників; ці симптоми найчастіше взаємозалежні та доповнюють і посилюють один одного [3,4]. Разом з тим, вагітні жінки з МС мають підвищений ризик розвитку різних акушерських та перинатальних ускладнень, а існуючі лікувально-профілактичні заходи не завжди ефективні. Метаболічний синдром (МС), являє собою мультифакторний клінічний стан, обумовлений комплексом генетичних, гемодинамічних, нейрогуморальних особливостей та способом життя людини, що проявляється комплексом патогенетично взаємопов'язаних порушень чутливості тканей до інсуліну, вуглеводного, ліпідного, пурінового обміну, а також абдомінальним ожирінням та артеріальною гіпертензією. Заданими різнихавторів, поширеність МС продовжує збільшуватися й у цей час становить від 5 до 20%. Незважаючи на значне число наукових публікацій з проблеми акушерської'та перинатальної патології' в жінок із соматичною захворюваністю, не можна вважати її'повністю вирішеною, особливо в плані ефективності лікувально-профілактичних заходів у жінок груп високого ризику, до яких, безумовно, відносяться і пацієнтки з МС

ЗНАЧЕННЯ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ВТРАТИ ПЛОДА НА ФОНІ ВРОДЖЕНИХ ФОРМ ТРОМБОФІЛІЇ

The aim of the study – the analysis of pregravid preparation value in women with fetal loss syndrome on the background of genetically determined forms of thrombophilia.Materias and Methods. Retrospective and prospective analysis of the pregnancy course in 42 pregnant women with fetal loss syndrome on the background of born trombophilia was conducted. Among them 22 women underwent pregravid preparation and 20 women pregnancy in whom occurred without offered by us pregravid preparation. Control group consisted of 30 women with physiological pregnancy course. The following research methods were used: clinical, functional (echographics, cardiotocographics, dopplerometry), hemostasiological and morphological.Results and Discussion. Thus, in women with genetically determined forms of thrombophilia, whose pregnancies had occurred without pregravid preparation, there were recorded the following complications: premature detachment of the normally located placenta in 4.76 % (2) of women, the threat of miscarriage in 9 (21.4 %) patients, the threat of premature birth in 7 (16.7 %) women, placental dysfunction in 10 (2.4 %) patients, while in women with pregravid preparation this disease was revealed less, danger of miscarriage in 5 (11.9 % ) patients, the threat of premature birth in 3 (7.1 %) women, placental dysfunction in 4 (9.5 %) patients. Ultrasound study of fetometric indicators of the fetus and antenatal assessment of placental structure allowed diagnosing the syndrome of fetal growth retardation in 11.9 % (5) of patients with thrombophilia without pregravid preparation.Conclusions. Pregravid preparation of women with fetal loss syndrome on the background of genetically determined forms of thrombophilia is very important and helps reduce the incidence of gestational complications.Цель исследования – анализ значения прегравидарной подготовки у женщин из синдромом потери плода на фоне генетической формы тромбофилии.Материалы и методы. Проведено ретроспективный и проспективный анализ течения беременности у 42 пациенток из синдромом потери плода на фоне врожденной тромбофилии. Из них 22 женщины получали прегравидарную подготовку и 20 женщин, беременность у которых наступила без предложенной нами прегравидарной подготовки. Контрольную группу составили 30 женщин из физиологическим течением беременности. Использованы такие методы исследования, как: клинические, функциональные (эхографические, кардиотокографические, допплерометрические), гемостазиологические и морфологические.Результаты исследования и их обсуждение. Так, у женщин из врожденными формами тромбофилии, беременность у которых наступила без прегравидарной подготовки, были зафиксированы следующие осложнения: преждевременная отслойка нормально расположенной плаценты у 4,76 % (2) женщин, угроза выкидыша у 9 (21,4 %) женщин, угроза преждевременных родов у 7 (16,7 %) женщин, плацентарная дисфункция у 10 (2,4 %) пациенток, в то время как, у женщин из прегравидарной подготовкой даной патологии зафиксировано меньше (угроза выкидыша у 5 (11,9 %) женщин, угроза преждевременных родов у 3 (7,1 %) женщин, плацентарная дисфункция у 4 (9,5 %)). УЗ-исследование фетометрических показателей плода и антенатальная оценка структуры плаценты позволили диагностировать синдром задержки внутриутробного развития плода у 11,9 % (5) пациенток из тромбофилиями без прегравидарной подготовки.Вывод. Итак, прегравидарная подготовка женщин из синдромом потери плода на фоне врожденных тромбофилий очень важна и помогает уменьшить частоту гестационных осложнений.Мета дослідження – аналіз значення прегравідарної підготовки у жінок із синдромом втрати плода на фоні генетично детермінованої форми тромбофілії.Матеріали та методи. Проведено ретроспективний та проспективний аналіз перебігу вагітностей у 42 пацієнток із синдромом втрати плода на фоні вродженої тромбофілії. З них 22 жінки отримували прегравідарну підготовку та 20 жінок, вагітність у яких наступила без запропонованої нами прегравідарної підготовки. Контрольну групу склали 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Використано такі методи дослідження як: клінічні, функціональні (ехографічні, кардіотокографічні, доплерометричні), гемостазіологічні та морфологічні.Результати дослідження та їх обговорення. Так, у жінок із генетично детермінованими формами тромбофілії, вагітність у яких настала без прегравідарної підготовки, були зафіксовані такі ускладнення як: передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у 4,76 % (2) жінок, загроза мимовільних викиднів у 9 (21,4 %) осіб, загроза передчасних пологів у 7 (16,7 %) жінок, плацентарна дисфункція у 10 (2,4 %) пацієнток, в той час як у жінок із прегравідарною підготовкою даної патології виявлено менше (загроза мимовільного викидня у 5 (11,9 %) осіб, загроза передчасних пологів у 3 (7,1 %) жінок, плацентарна дисфункція у 4 (9,5 %)). УЗ-дослідження фетометричних показників плода та антенатальна оцінка структури плаценти дозволили діагностувати синдром затримки розвитку плода у 11,9 % (5) пацієнток із тромбофіліями без прегравідарної підготовки.Висновок. Отже, прегравідарна підготовка жінок із синдромом втрати плода на фоні генетично детермінованих форм тромбофілії дуже важлива і допомагає зменшити частоту гестаційних ускладнень

Інноваційні технології мʼясних продуктів з нетрадиційної сировини

This scientific article presents a study on the quality and organoleptic characteristics of roasted venison meat as a potentially promising raw material for producing high-quality food products. The research encompasses an analysis of parameters such as appearance, consistency, aroma, taste, and juiciness. The study's results reveal that venison meat possesses a distinct gamey flavor and aroma, characterized by high taste intensity and meat firmness. The overall quality rating of the finished product stands at 4.82 points, with taste receiving a lower score compared to other attributes. The study also explores the influence of stress on the animal before slaughter on the pH level and moisture-holding capacity of venison meat. Furthermore, the article discusses the importance of monitoring the levels of heavy metals, such as lead and cadmium, in food products and confirms that the levels of these metals in venison meat comply with food safety standards. These findings are critical for ensuring consumer safety and determining the suitability of venison meat for consumption. The research also examines the prospects of using venison meat for delicacy production, leveraging its unique taste and aroma. It substantiates the advantages and limitations of utilizing this type of meat to pique consumer interest in new food products and expand the market. Finally, the article underscores the importance of further research into the quality and safety of venison meat, as well as the development and adherence to sanitary and technological procedures during the processing of venison carcasses to ensure a high-quality and safe end product. This scientific article sheds light on essential aspects of utilizing venison meat as a raw material for food production and contributes to a broader understanding of the potential of this type of meat in the food industry. The research findings make a significant contribution to comprehending the organoleptic properties of venison meat, its quality, and safety, which are pivotal for both producers and consumers.У науковій статті наведено результати дослідження якості та органолептичних характеристик запеченого мʼяса козулі як потенційно перспективний вид сировини для виробництва високоякісних продуктів харчування. Дослідження включало в себе аналіз таких параметрів, як зовнішній вигляд, консистенцію, запах, аромат, смак та соковитість. Результати досліджень показали, що м’ясо козулі має специфічний смак та аромат дичини і вирізняється високою інтенсивністю смаку та твердістю м’яса. Загальна оцінка якості готового продукту склала 4,82 бала, при цьому смак отримав нижчий бал порівняно з іншими показниками. Дослідження також виявило вплив стресу тварини після пострілу до моменту смерті на рівень рН та вологоутримуючу здатність м’яса козулі. Крім того, в статті обговорюється важливість контролю за рівнем важких металів, таких як свинець і кадмій, у харчових продуктах і встановлено, що рівень цих металів у м’язовій тканині козулі відповідає нормам безпеки харчових продуктів. Такі дані важливі для встановлення безпеки споживачів та визначення придатності м’яса козулі для споживання. Дослідження також розглядає перспективи використання м’яса козулі для виробництва делікатесів, зокрема завдяки його унікальному смаку та аромату. Обґрунтовано переваги та обмеження використання цього виду м’яса з метою підвищення інтересу споживачів до нових продуктів харчування та розширення ринку. Дана стаття наголошує на важливості подальших досліджень щодо якості та безпеки м’яса козулі, а також на необхідності розробки та дотримання санітарних норм та технологічних процесів під час обробки туші козулі з метою забезпечення високої якості та безпеки продукту. Ця наукова стаття висвітлює важливі аспекти використання м’яса козулі як сировини для виробництва харчових продуктів і допомагає розширити наше розуміння щодо потенціалу цього виду м’яса у харчовій промисловості. Результати дослідження роблять важливий внесок у розуміння органолептичних властивостей м’яса козулі, її якості та безпеки, що є ключовими для виробників та споживачів

ОСОБЛИВОСТІ СИМУЛЯЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ПЕДІАТРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

The article presents the experience of lessons on Pediatry in simulation center of I. HorbachevskyTernopil State Medical University. The basic advantages of simulation training, and covers methods of teaching classes in pediatrics, particularly propaedeutic pediatrics, nursing and nursing practice, using the technical capabilities of simulation center university are studied.У статті викладено досвід проведення занять з педіатрії у симуляційному центрі Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. Проаналізовано основні переваги симуляційного навчання, та висвітлено методики викладання занять з педіатрії, а зокрема пропедевтичної педіатрії, догляду за хворими та сестринської практики,  використовуючи технічні можливості симуляційного центру університету

Student perceptions of iPads as mobile learning devices for fieldwork

This paper reports findings from six field courses about student’s perceptions of iPads as mobile learning devices for fieldwork. Data were collected through surveys and focus groups. The key findings suggest that the multi-tool nature of the iPads and their portability were the main strengths. Students had some concerns over the safety of the iPads in adverse weather and rugged environments, though most of these concerns were eliminated after using the devices with protective cases. Reduced connectivity was found to be one of the main challenges for mobile learning. Finally, students and practitioners views of why they used the mobile devices for fieldwork did not align

Значення параметра та особливості структури біоширини навколо дентальних імплантатів: ретроспективний аналіз даних

Summary. It has been proven that in order to form a reliable soft tissue barrier at the peri-implant area, it is necessary to provide conditions for the biological organization of the minimum geometric parameters of the biological width. Deficiency of the latter is associated with the risk of pathological resorptive processes, further reduction of the surrounding bone ridge level, and a number of subsequent complications. The aim of the study – to analyze the significance of biological width and its structure features around dental implants on the basis of available scientific literature data. Materials and Methods. The initial sample of scientific publications related to the research topic was formed using the Google Scholar search engine (https://scholar.google.com/) and the PubMed database (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/) considering relevant keywords (“biowidth”, “biological width”, “dental implants”) and Mesh-terms (search algorithm: ("biology"[MeSH Terms] OR "biology"[All Fields] OR "biological"[All Fields]) AND width[All Fields] AND ("dental implants"[MeSH Terms] OR ("dental"[All Fields] AND "implants"[All Fields]) OR "dental implants"[All Fields])). Results and Discussion. As a result of the provided analysis it was possible to highlight the following main characteristics of the biological width complex around dental implants: the apical part of the epithelial component characterized by minimal thickness with the formation of thin hemidesmosomal structures around the implant surface; the connective tissue component characterized by the presence of direct contact with the implant surface without signs of pronounced functional attachment; the area of ​​direct contact characterized by the absence of blood vessels and a large number of fibroblast cells in the structure between the collagen fibers; lateral to the above-mentioned zone decrease in the number of fibroblasts and a parallel increase in the size of collagen fibers and the quantitative composition of vascular structures was noted. Conclusions. Most studies associated with the various aspects of the biological width formation around dental implants have been conducted within animal study models, which to some extent limits the possibilities for direct interpretation of the results in clinical dental practice. Data from both laboratory and clinical studies suggest that the initial deficit in soft tissue thickness at the peri-implant area associated with the process of bone ridge reduction to ensure the formation of the necessary biological width parameters.Резюме. Доказательно установлено, что для формирования надежного мягкотканного барьера в периимплантатной области необходимо обеспечить условия для биологической организации минимальных геометрических параметров биоширины. Дефицит последних ассоциирован с риском развития патологических резорбтивных процессов с редукцией уровня окружающего костного гребня, и рядом последующих осложнений. Цель исследования – проанализировать значение и особенности структуры биологической ширины вокруг дентальных имплантатов на основе доступных данных научной литературы. Материалы и методы. Формирование первичной выборки научных публикаций, касающихся темы исследования, проводилось с использованием поисковой системы Google Scholar (https://scholar.google.com/) и базы данных PubMed (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/) с применением соответствующих ключевых слов («biowidth», «biological width», «dental implants») та Mesh-термінів (алгоритм пошуку: («biology»[MeSH Terms] OR «biology»[All Fields] OR «biological»[All Fields]) AND width[All Fields] AND («dental implants»[MeSH Terms] OR («dental»[All Fields] AND «implants»[All Fields]) OR «dental implants»[All Fields])). Результаты исследований и их обсуждение. В результате проведенного анализа удалось выделить следующие основные характеристики зоны комплекса биологической ширины вокруг дентальных имплантатов: апикальную часть эпителиальной составляющей, которая характеризуется минимальной толщиной с формированием вокруг поверхности имплантата тонких гемидесмосомальных структур; соединительнотканевую составляющую, которая характеризуется наличием непосредственного контакта с поверхностью имплантата без признаков выраженного функционального прикрепления; зону непосредственного контакта, что характеризуется отсутствием кровеносных сосудов и большим количеством клеток фибробластов в структуре между коллагеновыми волокнами; латеральнее вышеупомянутой зоны отмечается уменьшение количества фибробластов и параллельный рост величины коллагеновых волокон и количественного состава сосудистых структур. Выводы. Большинство исследований, ассоциированных с изучением различных аспектов формирования комплекса биологической ширины вокруг дентальных имплантатов, проводились на животных моделях, что в определенной степени ограничивает возможности для непосредственной интерпретации полученных результатов в клинической стоматологической практике. Данные, полученные в ходе как лабораторных, так и клинических исследований, свидетельствуют о том, что исходный дефицит толщины мягких тканей в периимплантатной области связан с процессом редукции уровня костного гребня для обеспечения формирования необходимых параметров биоширины.Резюме. Доказово доведено, що для формування надійного м᾽якотканинного бар᾽єра в периімплантатній ділянці необхідно забезпечити умови для біологічної організації мінімальних геометричних параметрів біоширини. Дефіцит останніх асоційований із ризиком розвитку патологічних резорбтивних процесів із редукцією рівня навколишнього кісткового гребня, та низкою поступових ускладнень. Мета дослідження – проаналізувати значення та особливості структури біологічної ширини навколо дентальних імплантатів на основі доступних даних наукової літератури. Матеріали і методи. Формування первинної вибірки наукових публікацій, що стосувалися теми дослідження, проводилося з використанням пошукової системи Google Scholar (https://scholar.google.com/) та бази даних PubMed (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/) із застосуванням відповідних ключових слів («biowidth», «biological width», «dental implants») та Mesh-термінів (алгоритм пошуку: («biology»[MeSH Terms] OR «biology»[All Fields] OR «biological»[All Fields]) AND width[All Fields] AND («dental implants»[MeSH Terms] OR («dental»[All Fields] AND «implants»[All Fields]) OR «dental implants»[All Fields])). Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного аналізу вдалось виокремити такі основні характеристики зони комплексу біологічної ширини навколо дентальних імплантатів: апікальну частину епітеліальної складової, що характеризується мінімальною товщиною з формуванням навколо поверхні імплантату тонких гемідесмосомних структур; сполучнотканинну складову, яка характеризується наявністю безпосереднього контакту з поверхнею імплантату без ознак вираженого функціонального прикріплення; зону безпосереднього контакту, що характеризується відсутністю кровоносних судин та великою кількістю клітин фібробластів у структурі між колагеновими волокнами; латеральніше вищезгаданої зони відмічається зменшення кількості фібробластів та паралельне зростання величини колагенових волокон і кількісного складу судинних структур. Висновки. Більшість досліджень, асоційованих із вивченням різних аспектів формування комплексу біологічної ширини навколо дентальних імплантатів, проводилася на тваринних моделях, що певною мірою обмежує можливості для безпосередньої інтерпретації отриманих результатів у клінічній стоматологічній практиці. Дані, отримані в ході як лабораторних, так і клінічних досліджень, свідчать про те, що вихідний дефіцит товщини м᾽яких тканин у периімплантатній ділянці пов᾽язаний із процесом редукції рівня кісткового гребеня задля забезпечення формування необхідних параметрів біоширини

НЕОНАТАЛЬНИЙ СКРИНІНГ Т- І В-ЛІМФОПЕНІЙ

Purpose: to determine the possibilities of newborn screening for T and B cell lymphopenia in Ukraine for the diagnosis of SCID. Materials and Methods. A search and analysis of available literature sources in the PubMed database, using a combination of keywords “early diagnosis”, “neonatal screening”, “TREC”, “KREC”, “primary immunodeficiency”, “SCID”, “T and B cell lymphopenia”. Results. Detection of SCID and antibody defects is based on the method using molecular genetic methods of quantitative detection of T-cell receptor excision circle (TREC), which is a product of T-cell differentiation in the thymus, and determine T cell lymphopenia, and kappa-deleting recombination excision circle (KREC), which are formed during the maturation of B cells in the bone marrow and determine B cell lymphopenia. Newborn screening using TREC/KREC assay will allow early recognition of SCID, provide timely hematopoietic stem cell transplantation (HSCT), before severe infections will presented, that is very important as infections significantly worsen the prognosis of treatment. In addition, newborn screening will allow to establish the real prevalence of SCID in Ukraine, as well as detecting of other diseases with lymphopenia. Conclusions. The analysis of literature data indicates the feasibility of conducting a pilot study on newborn screening of primary immunodeficiency by using TRECs and KRECs assay for T- and B-lymphopenia, which will allow to choose the best method, determine the cutoff value of TRECs and KRECs levels for the diagnosis of lymphopenia and SCID in Ukraine.Мета: визначити можливості проведення неонатального скринінгу Т- і В-лімфопеній в Україні для діагностики тяжких комбінованих імунодефіцитів (ТКІД). Матеріали і методи. Проведено пошук і аналіз доступних літературних джерел бази PubMed, використовуючи комбінацію ключових слів «рання діагностика», «неонатальний скринінг», «TREC», «KREC», «первинні імунодефіцити», «ТКІД», «Т- і В-лімфопенії». Результати. Виявлення тяжких комбінованих імунодефіцитів і дефектів антитілоутворення ґрунтується на методиці з використанням молекулярно-генетичних методів кількісного виявлення TREC (T-cell receptor excision circle), які є побічним продуктом Т-клітинної диференціації в тимусі, що визначають Т-лімфопенію, та KREC (kappa-deleting recombination excision circle), які утворюються в процесі дозрівання B-клітин у кістковому мозку та визначають В-лімфопенію. Неонатальний скринінг за допомогою аналізу TREC/KREC дасть можливість раннього виявлення ТКІД та забезпечить проведення вчасної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) до приєднання тяжких інфекцій, які значно погіршують прогноз радикального лікування. Окрім того, неонатальний скринінг дозволить встановити реальну частоту поширеності ТКІД в Україні, а також дасть можливість діагностувати й інші захворювання, які перебігають з тяжкою лімфопенією. Висновки. Аналіз літературних даних вказує на доцільність проведення пілотного дослідження з неонатального скринінгу первинних імунодефіцитів методом TRECs і KRECs визначення Т- і В-лімфопеній, який дозволить обрати найоптимальніший метод, визначити межі TRECs і KRECs для діагностики лімфопеній і ТКІД, а також економічну доцільність впровадження методу в Україні