Оптимальне шкалювання для вимірювання стресу раннього періоду життя

BACKGROUND: Early life stress is associated with high risk for both negative psychological and physical health outcomes. However, many of the stressful life events inventories that have been used in epidemiological research have not been validated or checked for reliability or consistency. The aim of our study is to use optimal scaling and correspondence analysis that employ categorical principal components analysis (CATPCA) algorithm to consider the internal structure and the geometry of the space of variables obtained through the questions measuring early life stress. This approach was chosen because it allows quantification of categorical (both nominal and ordinal) scales and reduction of initial number of variables with interval quantification of the resulting dimensions. METHODS: A questionnaire for measuring early life stress was applied to the participants of the Ukrainian component of European Longitudinal Study of Pregnancy and Childhood at the age of three and seven years. CATPCA algorithm was used to elaborate a tool for estimating related integral quantified characteristics.RESULTS: Application of quantification and dimension reduction techniques to the categorical variables measuring stress in three- and seven-year-old children resulted in two dimensions. The first dimension that accounts for a major part of initial variance and is associated with all the collected variables can be interpreted as the overall value of stress. The second dimension accounts for smaller but still considerable part of variance and can be related to child’s attachment to mother and acquiring new experience as the route of development.CONCLUSIONS: Application of optimal scaling to the empirical data of early life stress measurement resulted in construction of two integral indicators – first measuring overall stress and second contrasting security related to child’s attachment to mother and new experiences – consistent across age groups of three and seven-year-old children.АКТУАЛЬНОСТЬ: Стресс в ранний период жизни связан с высоким риском как психологических, так и физиологических проблем. При этом многие инструменты, используемые для регистрации стрессовых событий в жизни в эпидемиологических исследованиях, не прошли проверку на валидность, надежность и согласованность. Целью нашего исследования было использование оптимального шкалирования и анализа соответствий по методу главных компонент для категориальных признаков с целью рассмотрения внутренней структуры и пространственной геометрии переменных, полученных из вопросника по измерению стресса в ранний период жизни. Выбор такого подхода был обусловлен тем, что он делает возможным количественное выражение категориальных (номинальных и порядковых) переменных и уменьшение размерности данных с интервальным выражением выявленных размерностей.  МЕТОДЫ: Вопросник по измерению стресса в ранние периоды жизни был предложен участникам украинской компоненты Европейского лонгитюдного исследования беременности и детства, когда их дети достигли 3-х и 7-ми лет. Алгоритм анализа соответствий по методу главных компонент для категориальных величин использовался для оценки соответствующих интегральных характеристик.РЕЗУЛЬТАТЫ: Применение количественного выражения и сокращения размерностей к категориальным переменным, измеряющим стресс у 3-х и 7-ми-летних детей, позволило выделить две размерности.Первая размерность, которая учитывает основную часть дисперсии и связана со всеми переменными в исследовании, может быть интерпретирована как общий уровень стресса. Вторая размерность, которая учитывает меньшую, но все же значительную часть дисперсии, сопоставляет привязанность ребенка к матери и получение нового опыта как важные элементы развития. ВЫВОДЫ: Применение оптимального шкалирования к эмпирическим данным по стрессу в ранний период жизни позволило сконструировать два интегральных индикатора. Первый индикатор служит для измерения общего стресса, а второй – для противопоставления ощущения безопасности, выражаемой в привязанности к матери, и получения нового опыта. Оба индикатора были выявлены как в возрастной группе 3-х-летних, так и 7-ми-летних детей.АКТУАЛЬНІСТЬ: Стрес у ранній період життя пов’язаний з високим ризиком як психологічних, так і фізіологічних проблем. Однак, інструменти, що використовують для реєстрації стресових подій у житті в епідеміологічних дослідженнях, не пройшли перевірку на валідність, надійність та узгодженість. Метою нашого дослідження було використання оптимального градуювання і аналізу відповідностей за методом головних компонент для категоріальних величин з метою виявлення внутрішньої структури і просторової геометрії змінних, отриманих з опитувальника, що вимірює стрес у ранній період життя. Вибір такого підходу був зумовлений його здатністю квантифікації категоріальних (номінальних і порядкових) шкал і зменшення розмірності даних з їх інтервальним визначенням.МЕТОДИ: Опитувальник стресу у ранні періоди життя був запропонований учасникам української компоненти Європейського лонгітюдного дослідження вагітності і дитинства, коли їх діти досягли 3-х і 7-ми років. Алгоритм аналізу відповідностей за методом головних компонент для категоріальних величин використовували для оцінки відповідних інтегральних характеристик.РЕЗУЛЬТАТИ: Використання вирахування і скорочення розмірностей щодо категоріальних змінних, які вимірюють стрес в 3-х і 7-ми-літніх дітей, дозволило виділити дві розмірності.Перша розмірність, яка враховує основну частину дисперсії і пов’язана з усіма змінними у дослідженні, може бути проінтерпретована як загальний рівень стресу. Друга розмірність, яка враховує меншу, але все ж значну частину дисперсії, співставляє прив’язаність дитини до матері й отримання нового досвіду як елементи процесу розвитку. ВИСНОВКИ: Використання оптимального градуювання до емпіричних даних зі стресу у ранній період життя дозволило сконструювати два інтегральні індикатори. Перший індикатор служить для вимірювання загального рівня стресу, а другий – для визначення відчуття безпеки, що проявляється через прив’язаність до матері, і отримання нового досвіду. Обидва індикатора були виявлені як у віковій групі 3-х-річних, так і 7-ми-річних дітей.  

Comparing prevalence of chronic kidney disease and its risk factors between population-based surveys in Russia and Norway.

BACKGROUND: Little data exists on the prevalence of chronic kidney disease (CKD) in the Russian population. We aimed to estimate the prevalence of CKD in a population-based study in Russia, compare with a similar study in Norway, and investigate whether differences in risk factors explained between-study differences in CKD. METHODS: We compared age- and sex-standardised prevalence of reduced eGFR (< 60 ml/min/1.73m2 CKD-EPI creatinine equation), albuminuria and or a composite indicator of CKD (one measure of either reduced eGFR or albuminuria) between participants aged 40-69 in the population-based Know Your Heart (KYH) study, Russia (2015-2018 N = 4607) and the seventh Tromsø Study (Tromsø7), Norway (2015-2016 N = 17,646). We assessed the contribution of established CKD risk factors (low education, diabetes, hypertension, antihypertensive use, smoking, obesity) to between-study differences using logistic regression. RESULTS: Prevalence of reduced eGFR or albuminuria was 6.5% (95% Confidence Interval (CI) 5.4, 7.7) in KYH and 4.6% (95% CI 4.0, 5.2) in Tromsø7 standardised for sex and age. Odds of both clinical outcomes were higher in KYH than Tromsø7 (reduced eGFR OR 2.06 95% CI 1.67, 2.54; albuminuria OR 1.54 95% CI 1.16, 2.03) adjusted for sex and age. Risk factor adjustment explained the observed between-study difference in albuminuria (OR 0.92 95% CI 0.68, 1.25) but only partially reduced eGFR (OR 1.42 95% CI 1.11, 1.82). The strongest explanatory factors for the between-study difference was higher use of antihypertensives (Russian sample) for reduced eGFR and mean diastolic blood pressure for albuminuria. CONCLUSIONS: We found evidence of a higher burden of CKD within the sample from the population in Arkhangelsk and Novosibirsk compared to Tromsø, partly explained by between-study population differences in established risk factors. In particular hypertension defined by medication use was an important factor associated with the higher CKD prevalence in the Russian sample

Pharmacological management of modifiable cardiovascular risk factors (blood pressure and lipids) following diagnosis of myocardial infarction, stroke and diabetes: comparison between population-based studies in Russia and Norway

Background Cardiovascular disease (CVD) mortality is substantially higher in Russia than in neighbouring Norway. We aimed to compare blood pressure- and lipid-lowering medication use and proportion meeting treatment targets between general population samples in the two countries in those with CVD and diabetes. Methods The study population was adults aged 40–69 years reporting a diagnosis of myocardial infarction (MI), stroke and/or diabetes participating in cross-sectional population-based studies in Russia (Know Your Heart (KYH) 2015–18 N = 626) and Norway (The Tromsø Study 2015–16 (Tromsø 7) N = 1353). Reported medications were coded according to the 2016 WHO Anatomical Therapeutic Chemical Classification system. Treatment targets were defined using the Joint European Societies guidelines for CVD prevention in clinical practice (2016). Results Age- and sex-standardized prevalence of use of lipid-lowering medications was higher in Tromsø 7 for all three conditions with a disproportionately large difference in those reporting MI (+ 48% (95% CI 39, 57%)). Proportion meeting treatment targets for LDL cholesterol was poor in both studies (age- and sex-standardized prevalence of control KYH vs Tromsø 7: MI 5.1% vs 10.1%; stroke 11.6% vs 5.8%; diabetes 24.9% vs 23.3%). Use of antihypertensive medication was higher in KYH for stroke (+ 40% (95% CI 30, 50%)) and diabetes (+ 27% (95% CI 19, 34%)) groups but approximately equal for the MI group (− 1% (95% CI -1, 1%)). Proportion meeting blood pressure targets was lower in KYH vs Tromsø 7 (MI 51.8% vs 76.3%; stroke 49.5% vs 69.6%; diabetes 51.9% vs 63.9%). Conclusions We identified different patterns of medication use in people with CVD and diabetes. However despite higher use of lipid-lowering medication in the Norwegian study treatment to target for total cholesterol was poor in both Russian and Norwegian studies. In contrast we found higher levels of use of antihypertensive medications in the Russian study but also that less participants met treatment targets for blood pressure. Further work should investigate what factors are responsible for this seeming paradox and how management of modifiable risk factors for secondary prevention could be improved

Genetic architecture of brain age and its causal relations with brain and mental disorders.

The difference between chronological age and the apparent age of the brain estimated from brain imaging data-the brain age gap (BAG)-is widely considered a general indicator of brain health. Converging evidence supports that BAG is sensitive to an array of genetic and nongenetic traits and diseases, yet few studies have examined the genetic architecture and its corresponding causal relationships with common brain disorders. Here, we estimate BAG using state-of-the-art neural networks trained on brain scans from 53,542 individuals (age range 3-95 years). A genome-wide association analysis across 28,104 individuals (40-84 years) from the UK Biobank revealed eight independent genomic regions significantly associated with BAG (p &lt; 5 × 10 &lt;sup&gt;-8&lt;/sup&gt; ) implicating neurological, metabolic, and immunological pathways - among which seven are novel. No significant genetic correlations or causal relationships with BAG were found for Parkinson's disease, major depressive disorder, or schizophrenia, but two-sample Mendelian randomization indicated a causal influence of AD (p = 7.9 × 10 &lt;sup&gt;-4&lt;/sup&gt; ) and bipolar disorder (p = 1.35 × 10 &lt;sup&gt;-2&lt;/sup&gt; ) on BAG. These results emphasize the polygenic architecture of brain age and provide insights into the causal relationship between selected neurological and neuropsychiatric disorders and BAG