PROSPECTS OF STUDYING OF VOLATILE OILS OF TANACETUM PARTHENIUM (L.) SCHULTZ BIP. FOR ISSUES IN CHEMOSYSTEMATICS OF TANACETUM GENUS

The search for new sources of biologically active substances is an actual issue of pharmaceutical science. Feverfew is a prospective member of the Tanacetum genus. Recently an interest to this plant has grown. Sesquiterpene lactones and phenolic compounds are known to be cause its anti-inflammatory and antimigraine activity. The study of volatile compounds and chemosystematics of the feverfew in this group of BAS has not been conducted before. The aim of the research was to obtain the volatile oil from the feverfew herb, studying of the component composition, an identification of compounds, that can be used for chemosystematics of the genus and establishing of the pharmacological activity according to the chemical content of volatile oil. Materials and methods. The object of research was the samples of the feverfew herb grown and collected in the period of its mass flowering. The volatile oil obtained by steam distillation from the feverfew herb was studied using gas chromatography–mass spectrometry. Results. The comparative characteristic of the representatives of the genus Tanacetum according to chemosystematic features was carried out. As a result of the research of the volatile oil 44 compounds were found, from which 40 were identified. According to the research, the raw material contained 34.71 % of camphor, this is a typical feature of all species of the genus Tanacetum. Fenchyl acetate was identified in a high enough content – 7,44 % in the domestic raw material, but this compound was not identified in the foreign samples. Chrysanthenyl acetate is accumulated in representatives of the genus Tanacetum in the form of a cis or trans isomer. In our study, the content of trans-chrysanthene acetate was 23.30 %. In the domestic raw materials, monoterpenes – α- and β- thujone – were not identified, which are associated with the toxicity of the raw material. Conclusions. In the volatile oil 44 compounds were found, from which 40 were identified. Monoterpenes prevailed among terpenes, namely camphor, trans-chrysanthenyl acetate and fenchyl acetate, which are typical and can be used for chemosystematic issues of the genus Tanacetum. The identified compounds require anti-inflammatory, antiseptic, antispasmodic, analgesic activities of the volatile oil, therefore creation of the medicinal herbal remedy based on the volatile oil of the feverfew herb is prospective

Дослідження жирних та органічних кислот у траві сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno

Topicality. The search for new plant sources of carboxylic acids is an actual issue of pharmaceutical science. One of the promising species of the Aster family is the feverfew (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Previously, we conducted a comprehensive phytochemical study of this species, which revealed a widely represented chemical composition. Currently, in order to expand the raw material base, the study of the feverfew cultivars White Gem and Phlora Pleno, which are widely cultivated in Ukraine, is promising. Therefore, the study of the qualitative composition and quantitative content of carboxylic acids in the feverfew cultivars White Gem and Phlora Pleno is actual.Aim. To determinate the qualitative composition and quantitative content of fatty and organic acids in the feverfew cultivars White Gem and Phlora Pleno.Materials and methods. The object of the study was the feverfew cultivars White Gem and Phlora Pleno herb, which was grown on the plots of the National Botanical Garden. M. M. Grishka of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kharkiv, 2019). The study has been performed by chromato-mass spectrometry on a chromatograph Agilent Technologies 6890N with mass spectrometric detector 5973 (Agilent Technologies, USA).Results and discussion. About 35 carboxylic acids were detected and identified in the studied cultivars. The total content of carboxylic acids in the cultivar Phlora Pleno was 22960.52 mg/kg, in the cultivar White Gem – 24312.51 mg/kg, respectively. Citric acid was the largest in the variety ‘White Gem’ and amounted to 7103.71 mg/kg (29.2 %), which was 2-2.5 times more than in the variety Phlora Pleno (3645.67 mg/kg). The highest content of unsaturated acids was observed in the variety Phlora Pleno – 37.1 %, which is a significant advantage of this variety, and in the variety White Gem was almost 3.2 times less and amounted to 11.7 %. Phlora Pleno has a significant linoleic acid content (17.5 %). Among the aromatic carboxylic acids identified in the cultivars, p-coumaric, vanillic and benzoic acids were the most abundant.Conclusions. For the first time chromato-mass spectrometric determination of carboxylic acids in the feverfew cultivars Phlora Pleno and White Gem collected in Ukraine was performed. the dominant compounds were in the Phlora Pleno cultivar: linoleic, citric and oleic acids. The White Gem cultivar contained the largest amount of citric, oxalic and malonic acids. The obtained results testify to the widely presented profile of organic and fatty acids in the feverfew cultivars and the prospects of their further comprehensive study in order to create herbal medicines with antioxidant, antimicrobial and hypoglycemic activities.Актуальность. Поиск новых растительных источников карбоновых кислот – актуальная задача фармацевтической науки. Одним из перспективных видов семейства астровые является пижма девичья (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Предварительно проведенное комплексное фитохимическое исследование этого вида выявило его богатый химический состав. С целью расширения сырьевой базы перспективным представляется исследование сортов пижмы девичьей White Gem и Phlora Pleno, которые культивируются в Украине. Таким образом, изучение качественного состава и количественного содержания карбоновых кислот в сортах пижмы девичьей White Gem и Phlora Pleno является актуальным.Целью работы было исследовать качественный состав и количественное содержание жирных и органических кислот в сортах пижмы девичьей White Gem и Phlora Pleno.Материалы и методы. Объектом исследования была трава сортов пижмы девичьей White Gem и Phlora Pleno, которую выращивали на участках Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины (Харьков, 2019 г.). Исследования проводили хромато-масс-спектрометрическим методом на хроматографе Agilent Technologies 6890N с масс-спектрометрическим детектором 5973 (Agilent Technologies, USA).Результаты и их обсуждение. По результатам анализа в исследуемых сортах обнаружено и идентифицировано 35 карбоновых кислот. Общее содержание карбоновых кислот в сорте Phlora Pleno составило 22960,52 мг/кг, в сорте White Gem – 24312,51 мг/кг. Лимонная кислота в большом количестве содержалась в сорте White Gem и составила 7103,71 мг/кг (29,2 %), что было в 2-2,5 раза больше, чем в сорте Phlora Pleno (3645,67 мг/кг). Наибольшее содержание ненасыщенных кислот наблюдалось в сорте Phlora Pleno – 37,1 %, что является весомым преимуществом данного сорта, а в сорте White Gem этих веществ было почти в 3,2 раза меньше и составило 11,7 %. В сорте Phlora Pleno обнаружено значительное содержание линолевой кислоты (17,5 %). Среди ароматических карбоновых кислот, идентифицированных в сортах, в большом количестве содержались: р-кумаровая, ванилиновая и бензойная кислоты.Выводы. Впервые проведено хромато-масс-спектрометрическое определение карбоновых кислот в сортах пижмы девичьей Phlora Pleno и White Gem, заготовленных в Украине. В сорте Phlora Pleno доминирующими соединениями были: линолевая, лимонная и олеиновая кислоты. В сорте White Gem в большом количестве содержались лимонная, щавелевая и малоновая кислоты. Полученные результаты свидетельствуют о широко представленном профиле органических и жирных кислот в сортах пижмы девичьей и о перспективности их дальнейшего комплексного изучения с целью создания растительных лекарственных средств с антиоксидантным, антимикробным и гипогликемическим действием.Актуальність. Пошук нових рослинних джерел карбонових кислот є актуальним завданням фармацевтичної науки. Одним із перспективних видів родини айстрових є маруна дівоча (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Попередньо нами було проведено комплексне фітохімічне дослідження цього виду, яке виявило його багатий хімічний склад. Наразі з метою збільшення сировинної бази перспективним є дослідження сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno, що їх широко культивують в Україні. Отже, дослідження якісного складу та кількісного вмісту карбонових кислот у сортах маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno є актуальним.Метою роботи було дослідити якісний склад і кількісний вміст жирних та органічних кислот у траві сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були зразки трави сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno, яку вирощували на ділянках Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (Харків, 2019 р.). Дослідження здійснювали хромато-мас-спектрометричним методом на хроматографі AgilentTechnologies 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973 (AgilentTechnologies, USA).Результати та їх обговорення. За результатами аналізу в досліджуваних сортах маруни було виявлено та ідентифіковано 35 карбонових кислот. Загальний вміст карбонових кислот у траві маруни сорту Phlora Pleno склав 22960,52 мг/кг, а сорту White Gem – 24312,51 мг/кг. Лимонна кислота у найбільшій кількості містилась у траві маруни сорту White Gem і склала 7103,71 мг/кг, що в 2,5 раза більше, ніж у траві маруни сорту Phlora Pleno (3645,67 мг/кг). Найбільший вміст ненасичених кислот спостерігався у траві маруни Phlora Pleno – 37,1 %, що є вагомою перевагою цього сорту. У траві маруни сорту Phlora Pleno визначено значний вміст лінолевої кислоти (17,5 %). Серед ароматичних карбонових кислот, ідентифікованих у траві досліджуваних сортів, у найбільшій кількості містились р-кумарова, ванілінова та бензойна кислоти.Висновки. Уперше проведено хромато-мас-спектрометричне визначення карбонових кислот у траві сортів маруни дівочої Phlora Pleno та White Gem, заготовлених в Україні. У сорті маруни Phlora Pleno домінувальними сполуками є лінолева, лимонна та олеїнова кислоти. У сорті маруни White Gem у найбільшій кількості міститься лимонна, щавлева та малонова кислоти. Отримані результати свідчать про широко представлений профіль органічних і жирних кислот у сортах маруни дівочої та про перспективність їх подальшого комплексного вивчення з метою розробки рослинних лікарських засобів з антиоксидантною, антимікробною та гіпоглікемічною властивістю

Дослідження елементного складу трави маруни дівочої (tanacetum parthenium (l.) Schultzbip.)

Macro- and microelements affect the vital functions of plants; they are an integral part of the medicinal plant raw material and play a significant role in the pharmacological activity of herbal medicines. Expediency of determination of the heavy metals content is stipulated by the requirements to the raw material. Within the standardization of the feverfew raw material batches the comparative study of the elemental composition of the herb depending on the regions of the raw material collection has been conducted.Aim. To analyze the degree of accumulation of macro- and microelements of the feverfew herb collected in 7 regions of Ukraine.Materials and methods. The study object was batches of the feverfew herb collected in 7 regions of Ukraine. The qualitative composition and quantitative content of the elements were determined using the atomic emission spectroscopy method at the Laboratory of Analytical Chemistry of Functional Materials and Environmental Objects of the STC “Institute for Single Crystals”, National Academy of Sciences of Ukraine (Kharkiv) using a CAS-120 device, manufacturing group “Electron” by atomization in air-acetylene flame.Results and discussion. As a result of the study conducted 18 elements were identified in all batches of the raw material. The prevailing content of potassium was identified in the samples from the Kharkiv, Zhytomyr and Poltava regions. The calcium content prevailed in the samples from the Kharkiv, Zhytomyr and Cherkasy regions. The greatest content of silicon and magnesium was identified in the samples from the Kharkiv and Zhytomyr regions. Nickel, molybdenum and lead were in the least quantity among the microelements in the feverfew herb. The content of cobalt, cadmium, arsenic and mercury was within the maximum permissible limits.Conclusions. For the first time the study of the mineral composition of samples of the feverfew herb from different regions of Ukraine was carried out using the atomic emission spectroscopy. The studies conducted indicate that the content of potassium, calcium, silicon and magnesium prevails in all samples of the raw material.Макро- и микроэлементывлияют на жизненныефункциирастений, являютсясоставляющейлекарственногорастительногосырья и играютзначительную роль в фармакологическойактивностирастительныхлекарственныхсредств. Целесообразностьопределениясодержаниятяжелыхметалловобусловленатребованиями к качествусырья. В рамках стандартизациисерийсырья пижма девичьего – Tanacetumparthenium(L.) Schultzbip.было проведено сравнительноеизучениеэлементного состава травы в зависимости от региона заготовки.Цель. Проанализироватьстепеньнакоплениямакро- и микроэлементов в 7 серияхтравы пижма девичьего, заготовленного в разных областях Украины.Материалы и методы. Обьектом исследования были серии травы пижма девичьего, заготовленные в 7 областях Украины. Накопление макро- и микроэлементов определяли методом атомно – адсорбционной спектроскопии с атомизацией в воздушно-ацетиленовом пламени на приборе КАС-120 на базе НТК «Институтмонокристаллов» НАН Украины.Результаты и их обсуждение. В результате проведенного исследования во всех сериях ЛРС обнаружено и определено содержание 18 элементов. Преобладающее количество калия определено в образцах из Харьковской, Житомирской и Полтавской областей. Содержание кальция преобладало в образцах из Харьковской, Житомирской и Черкасской областей. Наибольшее содержание кремния и магния наблюдалось в образцах из Харьковской и Житомирской областей. Среди микроэлементов в траве пижма девичьего в наименьшем количестве находились никель, молибден и свинец. Содержание кобальта, кадмия, мышьяка и меркурия находилось в пределах гранично допустимых концентраций.Выводы.Впервые методом атомно-адсорбционной спектрфотометрии изучено накопление макро- и микроэлементов в образцах травы пижма девичьего, заготовленных в разных областях Украины. Проведенные исследования свидетельствуют про значительное содержание калия, кальция, кремния и магния во всех образцах сырья.  Макро- та мікроелементи впливають на життєві функції рослин, є невід’ємною складовою лікарської рослинної сировини і відіграють значну роль у фармакологічній активності рослинних лікарських засобів Доцільність визначення вмісту важких металів обумовлена вимогами до якості сировини. У рамках стандартизації серій сировини маруни дівочої – Tanacetumparthenium(L.) Schultzbip.було проведено порівняльне вивчення елементного складу трави в залежності від регіону заготівлі.Мета. Проаналізувати ступінь накопичення макро- та мікроелементів у 7 серіях трави маруни дівочої, заготовленої в різних областях України.Матеріали і методи. Об’єктом дослідження були серії трави маруни дівочої, зібраної у 7 областях України. Накопичення макро- та мікроелементів визначали методом атомно - адсорбційної спектроскопії з атомізацією в повітряно-ацетиленовому полум’ї на приладі КАС-120 на базі НТК «Інститут монокристалів» НАН України.Результати та їх обговорення. В результаті проведеного дослідження у всіх серіях ЛРС виявлено та визначено вміст 18 елементів. Переважна кількість калію визначена у зразках з Харківської, Житомирської та Полтавської областей. Вміст кальцію переважав у зразках з Харківської, Житомирської та Черкаської областей. Найбільший вміст силіцію та магнію спостерігався у зразках з Харківської та Житомирської областей. Серед мікроелементів у траві маруни в найменшій кількості знаходились нікель, молібден і плюмбум. Вміст кобальту, кадмію, арсену та меркурію знаходився в межах гранично допустимих концентрацій.Висновки. Вперше методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії вивчено накопичення макро- та мікроелементів у зразках трави маруни дівочої, заготовлених в різних областях України. Проведені дослідження свідчать про значний вміст калію, кальцію, силіцію та магнію в усіх зразках сировини

Вивчення фенольних речовин у траві маруни дівочої методом тонкошарової хроматографії та високоефективної рідинної хроматографії

Topicality. The search of new plant sources of biologically active substances is an actual issue for the pharmaceutical science. The feverfew (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip) is one of the prospective species of the Aster family. Its chemical composition mainly consists of phenolic compounds and sesquiterpene lactones. According to the latest data of the foreign sources feverfew herb phenolic compounds stipulate a prominent anti-inflammatory effect. This species is successfully used to treat the chronic inflammatory diseases of the connective tissue. Therefore, the determination of the qualitative composition and quantitative content in the samples of domestic feverfew raw material is actual.Aim. To determinate the qualitative composition and quantitative content of phenolic compounds in the feverfew herb.Materials and methods. The object was the feverfew herb collected in July 2017 on the territory of the Botanical garden of the National University of Pharmacy. The qualitative composition and quantitative content were determinated by the thin layer chromatography (TLC) and high performance liquid chromatography (HPLC) methods.Results and discussion. Chlorogenic and cichoric acids zones, luteolin and luteolin7-glucoside in comparison withtheir zones of reference standards were identified by TLC method. 12 compounds were identified and determinated by HPLC method. Hydroxycinnamic acids, namely 3,5-dicaffeoylquinic acid (1.575 %), 4,5-dicaffeoylquinic acid (1.308 %) and chlorogenic acid (0.784 %) were accumulated in the feverfew herb in the greatest amount. Among flavonoids, apigenin-7-glucoside (0.071 %) and kaempferol (0.041 %) prevailed.Conclusions. For the first time the qualitative composition and quantitative content in the feverfew herb were determinated by TLC and HPLC methods. The high content of the phenolic compounds in the plant raw material attests to the opportunity of feverfew herb standardization by such classes as hydroxycinnamic acids and flavonoids. The data obtained attest to the perspective creating a medicine with the high anti inflammatory activity based on the feverfew herb.Актуальность. Поиск новых растительных источников биологически активных соединений является актуальной задачей фармацевтической науки. Одним из перспективных видов семейства Астровые является пижма девичья (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip). Ее химический состав представлен преимущественно фенольными соединениями и сесквитерпеновыми лактонами. Согласно последним данным иностранных источников фенольные соединения травы пижмы девичьей обусловливают выраженный противовоспалительный эффект. Данный вид успешно применяют при лечении хронических воспалительных заболеваний соединительной ткани. Следовательно, изучение качественного состава и количественного содержания фенольных соединений в образцах отечественного сырья пижмы девичьей является актуальным.Целью работы было исследование качественного состава и количественного содержания фенольных соединений в траве пижмы девичьей.Материалы и методы. Объектом была трава пижмы девичьей заготовленная в июле 2017 г. на территорииБотанического сада Национального фармацевтического университета. Качественный состав и количественное содержание исследовали методом тонкослойной хроматографии (ТСХ) и высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ).Результаты и их обсуждение. Методом ТСХ идентифицированы зоны на уровне хлорогеновой и цикориевой кислот, лютеолина, лютеолин-7-гликозида в сравнении с зонами стандартных образцов. Методом ВЭЖХ идентифицировано и определено содержание 12 соединений. В наибольшем количестве в траве пижмы девичьей накапливались гидроксикоричные кислоты, а именно 3,5-дикафеоилхинная (1,575 %), 4,5-дикафеоилхинная (1,308 %) и хлорогеновая (0,784 %) кислоты. Среди флавоноидов количественно преобладали апигенин-7-глюкозид (0,071 %) и кемпферол (0,041 %).Выводы. Впервые методом ТСХ и ВЭЖХ исследованы качественный состав и количественное содержаниефенольных соединений в траве пижмы девичьей. Высокое содержание фенольных соединений в сырье свидетельствует о возможности стандартизации травы пижмы девичьей по таким классам, как гидроксикоричные кислоты и флавоноиды. Полученные данные свидетельствуют о перспективности создания лекарственного растительного средства на основе травы пижмы девичьей с высокой противовоспалительной активностью.Актуальність. Пошук нових рослинних джерел біологічно активних речовин є актуальною задачею фармацевтичної науки. Одним із перспективних видів родини Айстрові є маруна дівоча (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Її хімічний склад представлений переважно фенольними речовинами та сесквітерпеновими лактонами. За останніми даними закордонних джерел інформації фенольні сполуки трави маруни дівочої зумовлюють виражений протизапальний ефект. Даний вид успішно застосовують при лікуванні хронічних запальнихзахворювань сполучної тканини. Отже, дослідження якісного складу та кількісного вмісту фенольних речовин у зразках вітчизняної сировини є актуальним.Метою роботи було дослідити якісний склад і кількісний вміст фенольних сполук у траві маруни дівочої.Матеріали та методи. Об’єктом була трава маруни дівочої, заготовленої у липні 2017 р. на території Ботанічного саду Національного фармацевтичного університету. Якісний склад та кількісний вміст досліджували методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) та високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).Результати та їх обговорення. Методом ТШХ ідентифіковані зони на рівні хлорогенової та цикорієвоїкислот, лютеоліну, лютеолін-7-глікозиду у порівнянні із зонами стандартних зразків. Методом ВЕРХ ідентифіковано та визначено вміст 12 сполук. У найбільшій кількості у траві маруни дівочої накопичувались гідроксикоричні кислоти, а саме 3,5-дикафеоїлохінна (1,575 %), 4,5-дикафеоїлохінна (1,308 %) та хлорогенова (0,784 %) кислоти. Серед флавоноїдів кількісно переважали апігенін-7-глюкозид (0,071 %) та кемпферол (0,041 %).Висновки. Вперше методом ТШХ та ВЕРХ досліджено якісний склад та кількісний вміст фенольних сполуку траві маруни дівочої. Високий вміст фенольних речовин у сировині свідчить про можливість стандартизації трави маруни дівочої за такими класами, як гідроксикоричні кислоти та флавоноїди. Отримані дані свідчать про перспективність створення лікарського рослинного засобу на основі трави маруни дівочої з високою протизапальною активністю

Phenolic Composition and Antioxidant Activity of <i>Tanacetum parthenium</i> Cultivated in Different Regions of Ukraine: Insights into the Flavonoids and Hydroxycinnamic Acids Profile

Tanacetum parthenium, also known as feverfew, is rich in bioactive compounds, namely sesquiterpene lactones, flavonoids, and volatile oils. Sesquiterpene lactones possess anti-migraine activity, while phenolic compounds possess anti-inflammatory and antioxidant action. Phytochemical composition determines the pharmacological activity and so profiling is essential in quality assessment. The study aimed to evaluate cultivated feverfew plants’ phenolic profiles and antioxidant activity. Eleven phenolic compounds were identified in the samples of feverfew in Ukraine. Hydroxycinnamic acids predominate in the quantitative content of all the samples, namely chlorogenic acid, 3,5-dicaffeoylquinic acid, 3,4-dicaffeoylquinic acid and 4,5-dicaffeoylquinic acid. The total content of flavonoids ranged from 0.8 to 2.6%; the content of hydroxycinnamic acids varied from 3.3 to 6.5%. The obtained data testify to the prospects of using Ukrainian feverfew as a raw material with a significant content of phenolic substances to develop new herbal medicines

Дослідження фенольного профілю, aнтирадикальної та протизапальної активності густого водно-спиртового екстракту трави маруни дівочої (Tanacetum parthenium L.)

The aim – to study the phenolic complex of a thick hydroalcoholic extract of the feverfew (Tanacetum parthenium (L.) herb (FTHAE), its antiradical activity and anti-inflammatory properties in a model of carrageenan and histamine oedema. Materials and methods. The studied extract was obtained from the Tanacetum parthenium herb, collected in Sumy and Poltava regions of Ukraine during the period of mass flowering (June-August): degree of grinding of raw materials 2.0-3.0 mm, extraction temperature - 25 °C, extractant – 70 % ethanol, raw material/extractant ratio – 1:12, infusion time – 12 hours, multiplicity of extractions – 3. HPLC and spectrophotometric methods were used to determine the composition and amount of phenolic compounds of FTHAE. HPLC analysis was performed using a “Waters e2695 Alliance system” (Waters, Milford, MA, USA) with a photodiode array detector “Waters 2998” according to the HPLC–PDA method for phenolic compounds. The scavenging of ABTSA radical cation evaluated the radical scavenging activity. In addition, the anti-inflammatory properties of FTHAE were studied on carrageenan and histamine paw oedema in rats. Anti-inflammatory activity (AIA) was evaluated as the ability to reduce oedema compared to the control pathology. FTHAE was used at a dose of 50 mg/kg. The results. The content of the sum of hydroxycinnamic acids in the obtained extract was determined by spectrophotometry, which was 13.92±0.02 % and the content of the sum of flavonoids – 5.16±0.03 %. The content of 12 compounds with a total amount of 72432.09µg/g was identified and determined by HPLC. The dominant compounds were hydroxycinnamic acids, namely 3,4-dicaffeoylquinic, 4,5-dicaffeoylquinic and сhlorogenic acids. The antiradical activity of the extract was 620.19±4.53µmol/g. On the model of carrageenan oedema, the maximum effect of oedema suppression was 71.0-73.2 %. In the model of histamine oedema, the anti-inflammatory effect of the extract was 57.8; 51.8; and 49.1 % for 30 minutes, 1 and 1.5 hours of oedema, respectively. The severity of the anti-inflammatory activity of the extract during the first hour is not inferior to the diclofenac sodium, quercetin and loratadine. Conclusions. Due to the HPLC method, 12 compounds were determined to cause antiradical activity, among which chlorogenic acid and rutin were identified. The studied extract has a pronounced anti-inflammatory effect, which is due to the antiradical properties of the extract and its inhibitory effect on inflammatory mediatorsМета – вивчити фенольний комплекс густого водно-спиртового екстракту пижми дівочої (Tanacetum parthenium (L.) herb (ПГВСЕ), його антирадикальну активність та протизапальні властивості на моделі карагенінового та гістамінового набряків. Матеріали та методи. Досліджуваний екстракт отримано з трави маруни дівочої, зібраної в Сумській та Полтавській областях України в період масового цвітіння (червень-серпень): ступінь подрібнення сировини 2,0-3,0 мм, температура екстракції – 25 °С, екстрагент. – спирт етиловий 70 %, співвідношення сировина/екстрагент – 1:12, час настоювання – 12 годин, кратність екстракції – 3 рази. Для визначення складу та кількості фенольних сполук ПГВСЕ використовували ВЕРХ та спектрофотометричні методи. ВЕРХ-аналіз проводили за допомогою системи «Waters e2695 Alliance» (Waters, Milford, MA, USA) з фотодіодним детектором «Waters 2998» за методом HPLC–PDA для фенольних сполук. Активність поглинання радикалів оцінювали за допомогою поглинання катіон-радикала АБТСК (2,2'-азінобіс-(3-етилбензотіазолін-6-сульфонова кислота). Протизапальні властивості ПГВСЕ вивчали на карагеніновому та гістаміновому набряках лап у щурів. Протизапальну активність (ПЗА) оцінювали як здатність зменшувати набряк порівняно з такою в групі контрольної патології. ПГВСЕ використовували в дозі 50 мг/кг. Результати. В отриманому екстракті спектрофотометрично визначено вміст суми гідроксикоричних кислот, яка становила 13,92±0,02 %, а вміст суми флавоноїдів – 5,16±0,03 %. Вміст 12 сполук загальною кількістю 72432,09 мкг/г ідентифіковано та визначено методом ВЕРХ. Домінуючими сполуками були гідроксикоричні кислоти, а саме 3,4-дикофеоїлхінна, 4,5-дикафеоілхінна та хлорогенова кислоти. Антирадикальна активність екстракту становила 620,19±4,53 мкмоль/г. На моделі карагенінового набряку максимальний ефект пригнічення набряку становив 71,0-73,2 %. На моделі гістамінового набряку протизапальний ефект екстракту становив 57,8; 51,8; і 49,1 % на 30 хв, 1 і 1,5 год набряку відповідно. За вираженістю протизапальної активності екстракт протягом першої години не поступається диклофенаку натрію, кверцетину та лоратадину. Висновки. Методом ВЕРХ визначено 12 сполук, що виявляють антирадикальну активність, серед яких виявлено хлорогенову кислоту та рутин. Досліджуваний екстракт має виражену протизапальну дію, що зумовлено антирадикальними властивостями екстракту та його інгібуючим впливом на медіатори запаленн

Дослідження елементного складу трави маруни дівочої (tanacetum parthenium (l.) Schultzbip.)

Macro- and microelements affect the vital functions of plants; they are an integral part of the medicinal plant raw material and play a significant role in the pharmacological activity of herbal medicines. Expediency of determination of the heavy metals content is stipulated by the requirements to the raw material. Within the standardization of the feverfew raw material batches the comparative study of the elemental composition of the herb depending on the regions of the raw material collection has been conducted.Aim. To analyze the degree of accumulation of macro- and microelements of the feverfew herb collected in 7 regions of Ukraine.Materials and methods. The study object was batches of the feverfew herb collected in 7 regions of Ukraine. The qualitative composition and quantitative content of the elements were determined using the atomic emission spectroscopy method at the Laboratory of Analytical Chemistry of Functional Materials and Environmental Objects of the STC “Institute for Single Crystals”, National Academy of Sciences of Ukraine (Kharkiv) using a CAS-120 device, manufacturing group “Electron” by atomization in air-acetylene flame.Results and discussion. As a result of the study conducted 18 elements were identified in all batches of the raw material. The prevailing content of potassium was identified in the samples from the Kharkiv, Zhytomyr and Poltava regions. The calcium content prevailed in the samples from the Kharkiv, Zhytomyr and Cherkasy regions. The greatest content of silicon and magnesium was identified in the samples from the Kharkiv and Zhytomyr regions. Nickel, molybdenum and lead were in the least quantity among the microelements in the feverfew herb. The content of cobalt, cadmium, arsenic and mercury was within the maximum permissible limits.Conclusions. For the first time the study of the mineral composition of samples of the feverfew herb from different regions of Ukraine was carried out using the atomic emission spectroscopy. The studies conducted indicate that the content of potassium, calcium, silicon and magnesium prevails in all samples of the raw material.Макро- и микроэлементывлияют на жизненныефункциирастений, являютсясоставляющейлекарственногорастительногосырья и играютзначительную роль в фармакологическойактивностирастительныхлекарственныхсредств. Целесообразностьопределениясодержаниятяжелыхметалловобусловленатребованиями к качествусырья. В рамках стандартизациисерийсырья пижма девичьего – Tanacetumparthenium(L.) Schultzbip.было проведено сравнительноеизучениеэлементного состава травы в зависимости от региона заготовки.Цель. Проанализироватьстепеньнакоплениямакро- и микроэлементов в 7 серияхтравы пижма девичьего, заготовленного в разных областях Украины.Материалы и методы. Обьектом исследования были серии травы пижма девичьего, заготовленные в 7 областях Украины. Накопление макро- и микроэлементов определяли методом атомно – адсорбционной спектроскопии с атомизацией в воздушно-ацетиленовом пламени на приборе КАС-120 на базе НТК «Институтмонокристаллов» НАН Украины.Результаты и их обсуждение. В результате проведенного исследования во всех сериях ЛРС обнаружено и определено содержание 18 элементов. Преобладающее количество калия определено в образцах из Харьковской, Житомирской и Полтавской областей. Содержание кальция преобладало в образцах из Харьковской, Житомирской и Черкасской областей. Наибольшее содержание кремния и магния наблюдалось в образцах из Харьковской и Житомирской областей. Среди микроэлементов в траве пижма девичьего в наименьшем количестве находились никель, молибден и свинец. Содержание кобальта, кадмия, мышьяка и меркурия находилось в пределах гранично допустимых концентраций.Выводы.Впервые методом атомно-адсорбционной спектрфотометрии изучено накопление макро- и микроэлементов в образцах травы пижма девичьего, заготовленных в разных областях Украины. Проведенные исследования свидетельствуют про значительное содержание калия, кальция, кремния и магния во всех образцах сырья.  Макро- та мікроелементи впливають на життєві функції рослин, є невід’ємною складовою лікарської рослинної сировини і відіграють значну роль у фармакологічній активності рослинних лікарських засобів Доцільність визначення вмісту важких металів обумовлена вимогами до якості сировини. У рамках стандартизації серій сировини маруни дівочої – Tanacetumparthenium(L.) Schultzbip.було проведено порівняльне вивчення елементного складу трави в залежності від регіону заготівлі.Мета. Проаналізувати ступінь накопичення макро- та мікроелементів у 7 серіях трави маруни дівочої, заготовленої в різних областях України.Матеріали і методи. Об’єктом дослідження були серії трави маруни дівочої, зібраної у 7 областях України. Накопичення макро- та мікроелементів визначали методом атомно - адсорбційної спектроскопії з атомізацією в повітряно-ацетиленовому полум’ї на приладі КАС-120 на базі НТК «Інститут монокристалів» НАН України.Результати та їх обговорення. В результаті проведеного дослідження у всіх серіях ЛРС виявлено та визначено вміст 18 елементів. Переважна кількість калію визначена у зразках з Харківської, Житомирської та Полтавської областей. Вміст кальцію переважав у зразках з Харківської, Житомирської та Черкаської областей. Найбільший вміст силіцію та магнію спостерігався у зразках з Харківської та Житомирської областей. Серед мікроелементів у траві маруни в найменшій кількості знаходились нікель, молібден і плюмбум. Вміст кобальту, кадмію, арсену та меркурію знаходився в межах гранично допустимих концентрацій.Висновки. Вперше методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії вивчено накопичення макро- та мікроелементів у зразках трави маруни дівочої, заготовлених в різних областях України. Проведені дослідження свідчать про значний вміст калію, кальцію, силіцію та магнію в усіх зразках сировини

MORPHOLOGICAL ANATOMICAL SIGNS OF THE HERB OF FEVERFEW (TANACETUM PARTHENIUM (L.) SСHULTZ. BIP.)

The aim of the work. To carry out identification of Tanacetum parthenium herb by macro- and microscopic features according to SPhU 2.0. To establish the main diagnostic signs of the stem, leaves, anthodia, and flowers. Materials and Methods. The object of the research was samples of feverfew herb collected during the period from the beginning to mass flowering in 7 regions ofUkraine. Solid, cut, fresh and dried raw materials were used for macroscopic description. Microscopic studies were carried out on raw materials fixed in an alcohol-glycerin-water mixture (1:1:1).OLYMPUS Lens FE-140 camera, MBI-6 microscope, BIOLAM-M microscope were used in the work. Results and Discussion. The main macro- and microscopic features of the native series of Tanacetum parthenium herb according to SPhU 2.0 have been established. The additional signs have been established: 4-6 cellular glandular trichomes; ribbed stem, 5-6-layered angular collenchyma is located subepidermally in the ribs; sclerenchyma is located above and between the bundles; xylem vessels are spiral and porous; there are schizolysigenous conceptacles with light brown contents in receptacle parenchyma; epidermis of false-lingual flowers is papillary; epidermis cells of tubular flowers are parenchymal, straight-walled; crystals of calcium oxalate are represented by druses in involucre leaves. Conclusions. Identification of Tanacetum parthenium herb by its macro- and microscopic features according to SPhU 2.0 has been carried out. The main diagnostic signs of the stem, leaves, anthodia, and flowers have been established. The additional diagnostic signs, which are suggested to be added when developing the national part of monograph "Tanaceti parthenii herba" for SPhU, have been established