Učinci habsburških obrazovnih politika mjereni statističkim alatima popisa stanov-ništva

This paper is dedicated to the multi-ethnic and multi-lingual Habsburg realm, in particular as regards school education, its effects and the census registration of linguistic qualities among its population. After almost a century of German language dominance, national revival of the Habsburg peoples forced school education to renounce the upbringing of a supra-national and linguistic uniform leadership. Secondary and higher education gradually chose to breed new nationally conscious elites in the variety of peoples, contributing to the decomposition of the realm. Nevertheless, promotion of the ‘national languages’ resulted in wide spread bilingualism, at least among the middle and higher classes. This bilingualism, however, was restricted to the nationalities and not implemented to Austro-Germans and Magyars, who, in their own secon-dary educational institutions, stuck to a virtually unilingual practice, a fact that, in the end, weakened their political influence. This inequality has to be taken into consideration when different school types are put in a contraposition. One of the most usual ways to investigate developments in the lingual capacity of the Habs-burg subjects is found in the decennial censuses, but these are presented with rigid and di-chotomous concepts, just describing ethno-lingual identities, however, aphoristically equated with political ‘nations’. This asks for clearer definitions, and this paper advocates a critical re-consideration of national and linguistic concepts and definitions, as habitually used in Habs-burg historiography. An exposé of different educational practices in both parts—Austria and Hungary—of the realm may serve as context to this appeal.Rad se bavi multietničkim i višejezičnim aspektima Habsburške monarhije, posebice po pi-tanju školstva, njegovim učincima i podatcima o lingvističkim odrednicama stanovnika mon-arhije zabilježenim u popisu stanovništva. Nakon gotovo cijelog stoljeća dominacije nje-mačkog jezika, nacionalno buđenje naroda u Habsburškoj monarhiji prisililo je škole da se odreknu nad-nacionalnog i lingvistički uniformnog odgoja. Srednje i visokoškolsko obra-zovanje usredotočilo se na obrazovanje nove nacionalno svjesne elite iz različitih nacionalnih skupina, što je doprinijelo raspadu monarhije. Međutim, širenje “nacionalnih jezika” dovelo je do širenja bilingvizma među srednjom i višom klasom. Ovaj se bilingvizam međutim odnosio na nacionalne manjine a ne na Austri-jance, Nijemce i Mađare, koji su se u svojim obrazovnim institucijama obrazovali isključivo jednojezično, što je u konačnici dovelo do slabljenja njihovog političkog utjecaja. Ova se ne-jednakost mora uzeti u obzir kada se uspoređuju različite vrste škola. Jedan od uobičajenih načina istraživanja razvoja lingvističkih sposobnosti građana monarhije je uvid u rezultate desetogodišnjeg popisa stanovništva, u kojem su podatci predstavljeni unu-tar krutih dihotomija, te samo opisuju etno-lingvističke identitete, koji se, međutim, aforistički izjednačuju s političkim “nacijama”. To zahtijeva jasnije definicije, pa se u ovom radu zala-žemo za kritičko promišljanje nacionalnih i lingvističkih koncepata i definicija koje su korištene u habsburškoj historiografiji. Ekspoze različitih obrazovnih praksi u oba dijela mon-arhije: Austriji i Mađarskoj, može poslužiti kao kontekst za to promišljanje

A SURVEY OF THE PINEAPPLE MEALYBUG IN PUERTO RICO AND PRELIMINARY STUDIES OF ITS CONTROL

A field survey of conditions in four main pineapple-growing districts of Puerto Rico revealed a mealybug infestation of 87.1 percent among pineapple plants ranging from 9 months to about 2 years of age. The infestation in individual fields varied from 66.7 to 100 percent of the plants examined, and about as many plants were found infested with the mealybug on the inside of the fields as along the edges

Resting-state fMRI activity predicts unsupervised learning and memory in an immersive virtual reality environment

In the real world, learning often proceeds in an unsupervised manner without explicit instructions or feedback. In this study, we employed an experimental paradigm in which subjects explored an immersive virtual reality environment on each of two days. On day 1, subjects implicitly learned the location of 39 objects in an unsupervised fashion. On day 2, the locations of some of the objects were changed, and object location recall performance was assessed and found to vary across subjects. As prior work had shown that functional magnetic resonance imaging (fMRI) measures of resting-state brain activity can predict various measures of brain performance across individuals, we examined whether resting-state fMRI measures could be used to predict object location recall performance. We found a significant correlation between performance and the variability of the resting-state fMRI signal in the basal ganglia, hippocampus, amygdala, thalamus, insula, and regions in the frontal and temporal lobes, regions important for spatial exploration, learning, memory, and decision making. In addition, performance was significantly correlated with resting-state fMRI connectivity between the left caudate and the right fusiform gyrus, lateral occipital complex, and superior temporal gyrus. Given the basal ganglia's role in exploration, these findings suggest that tighter integration of the brain systems responsible for exploration and visuospatial processing may be critical for learning in a complex environment

Understanding the Session Durability in Peer-to-Peer Storage System

This paper emphasizes that instead of long-term availability and reliability, the short-term session durability analysis will greatly impact the design of the real large-scale Peer-to-Peer storage system. In this paper, we use a Markov chain to model the session durability, and then derive the session durability probability distribution. Subsequently, we show the difference between our analysis and the traditional Mean Time to Failure (MTTF) analysis, from which we conclude that the misuse of MTTF analysis will greatly mislead our understanding of the session durability. We further show the impact of session durability analysis on the real system design. To our best knowledge, this is the first time ever to discuss the effects of session durability in large-scale Peer-to-Peer storage system.Computer Science, Theory & MethodsSCI(E)EICPCI-S(ISTP)

З історії озброєння козацького війська першої половини 18 ст.

В низці реформ, які спіткали у 18 ст. військо гетьманського регіменту, та їхня невелика частина, котра стосувалася озброєння є чи не найменше відомою не тільки широкому загалу істориків, але й вузьким спеціалістам з періоду. Перші спроби прищеплення козакам “регулярства” ще з часів Петра І були спрямовані головним чином, на впровадження адміністративних і організаційних новацій, впорядкування фінансування й забезпечення при одночасному нехтуванні власне озброєнням і бойовою підготовкою війська. Втім, саме вони після Північної війни і “Низових” походів, які виявили всі недоліки, притаманні становій організації збройних сил, дуже гостро поставили питання боєздатності козацьких полків. Наріжною проблемою була якість озброєння реєстрових козаків. Як відомо, для цієї частини гетьманського війська традиційно не існувало жодних регламентацій, що б визначали види й перелік озброєння, термін його служби, навчання застосування тощо. Виняток становили лише наймані формування, забезпечення яких вогнепальною й деякими іншими видами зброї, а також боєприпасами, перебрала на себе держава [1]. На початку 18 ст. комплекс озброєння лівобережного козацтва загалом мало чим відрізнявся від попереднього століття, складаючись з традиційних піки, шаблі, різноманітних видів рушниць й іноді – пістолів і луків зі стрілами [2]. Кожен козак мусив власним коштом купувати необхідну йому амуніцію та зброю, вряди-годи дістаючи зі скарбу лише боєприпаси до неї. В умовах постійно прогресуючої майнової диференціації козацтва це призводило з одного боку до того, що частина збіднілого товариства взагалі не могла відбувати воєнну службу, а та, що була спроможною оплачувати спорядження, озброювалася відповідно не до воєнних потреб, а своїх матеріальних можливостей і бажання. Так, при підготовці кампанії 1707 р., Петро І наказував Мазепі виправити до діючої армії виборних козаків і компанійців, “которые б имели добрые кони и ружье”, дорікаючи за минулорічні бої в яких у козаків “почитай что ни у кого сабли не видали, кроме пищалей и сайдаков” [3]. Стан озброєності істотно погіршився ще й внаслідок поразок гетьманського війська у битвах зі шведами, виснажливих чергувань на форпостах і походів на Каспій. Годі й говорити, що за таких умов будь-яка уніфікація козацького озброєння була справою бажаною, але надзвичайно складною. Скарб Гетьманщини після численних реформ Малоросійської колегії й хронічної децентралізованості фінансового господарства навряд чи зміг би подужати проведення подібних заходів. Окрім того, в Україні практично не існувало ані необхідної сировинної бази, ані мережі зброярських підприємств мануфактурного типу, котрі б працювали на державне замовлення й могли б виконувати великі замовлення. Розвиток численних рудень Лівобережжя, котрі були зобовязані віддавати частину продукованого ними заліза на потребу війська, як відомо, не призвів до їх перетворення на металургійні заводи