THE ROLE OF ANTIOXIDANT DEFENSE DISTURBANCES IN PATHOGENESIS OF THE LATE MANIFESTATIONS OF TRAUMATIC DISEASE AFTER CRANIO-SKELETAL INJURY AND EFFECTIVENESS OF ITS CORRECTION BY PHYTOMIXTURE

Servatovych А. М., Gudyma A. A. The role of antioxidant defense disturbances in pathogenesis of the late manifestations of traumatic disease after cranio-skeletal injury and effectiveness of its correction by phytomixture. Journal of Education, Health and Sport. 2015;5(12):271-278. ISSN 2391-8306. DOIhttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.35420http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/2015%3B5%2812%29%3A271-278http://pbn.nauka.gov.pl/works/681512Formerly Journal of Health Sciences. ISSN 1429-9623 / 2300-665X. Archives 2011–2014http://journal.rsw.edu.pl/index.php/JHS/issue/archive Deklaracja.Specyfika i zawartość merytoryczna czasopisma nie ulega zmianie.Zgodnie z informacją MNiSW z dnia 2 czerwca 2014 r., że w roku 2014 nie będzie przeprowadzana ocena czasopism naukowych; czasopismo o zmienionym tytule otrzymuje tyle samo punktów co na wykazie czasopism naukowych z dnia 31 grudnia 2014 r.The journal has had 5 points in Ministry of Science and Higher Education of Poland parametric evaluation. Part B item 1089. (31.12.2014).© The Author (s) 2015;This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, Poland and Radom University in Radom, PolandOpen Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium,provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License(http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercialuse, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper.Received: 10.11.2015. Revised 25.11.2015. Accepted: 14.12.2015. UDK :612.015.11-02:616.711/.714-001-036.8-085.322]-092.9 THE ROLE OF ANTIOXIDANT DEFENSE DISTURBANCES IN PATHOGENESIS OF THE LATE MANIFESTATIONS OF TRAUMATIC DISEASE AFTER CRANIO-SKELETAL INJURY AND EFFECTIVENESS OF ITS CORRECTION BY PHYTOMIXTURE А. М. Servatovych, A. A. Gudyma SHEI “I. Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University Healthcare Ministry of Ukraine” SummaryIn a response to cranio-skeletal injury during late manifestations of traumatic disease in the body of experimental animals is proceeded significant decrease of superoxide dismutase and catalase activity in liver tissue. An increasing of ceruloplasmin content in serum from 14 to 35 days of post-traumatic period, the content of SH-group in the liver tissue – after 21 and 28 days is observed. The application of Phytomixture that started on 14th day of experiment, in comparison with animals without correction, accompanied by greater activity in the liver tissue of antioxidant enzymes and lower content in serum of ceruloplasmin in all periods of observation and more content of SH-groups after 28 days in post-traumatic period. After 28-35 days of Phytomixture influence a normalization of blood serum ceruloplasmin appears, after 21-35 days – the normalization of catalase activity and content of SH-groups in liver tissue occurs. This indicates a strong antioxidant effect of Phytomixture in the late period after cranio-skeletal injury.Key words: cranio-skeletal injury, antioxidant defense, phytotherapy, phytomixture

Spin-orbit-coupled quantum memory of a double quantum dot

The concept of quantum memory plays an incisive role in the quantum information theory. As confirmed by several recent rigorous mathematical studies, the quantum memory inmate in the bipartite system $\rho_{AB}$ can reduce uncertainty about the part $B$, after measurements done on the part $A$. In the present work, we extend this concept to the systems with a spin-orbit coupling and introduce a notion of spin-orbit quantum memory. We self-consistently explore Uhlmann fidelity, pre and post measurement entanglement entropy and post measurement conditional quantum entropy of the system with spin-orbit coupling and show that measurement performed on the spin subsystem decreases the uncertainty of the orbital part. The uncovered effect enhances with the strength of the spin-orbit coupling. We explored the concept of macroscopic realism introduced by Leggett and Garg and observed that POVM measurements done on the system under the particular protocol are non-noninvasive. For the extended system, we performed the quantum Monte Carlo calculations and explored reshuffling of the electron densities due to the external electric field.Comment: accepted in Phys. Rev.

Інтенсивність процесів ліпідної пероксидації та рівень маркерів запалення в пізній період комбінованої травми в експерименті

The aim of the work: to find out the dynamics of lipid peroxidation and inflammation markers in the late period of combined trauma in the experiment. Materials and methods. Experiments were performed on non-linear white male rats weighing 180–200 g. Under conditions of thiopental-sodium anesthesia (40 mg · kg-1) in the first experimental group, they simulated skeletal trauma by applying a pre-doses stroke to each leg that caused their closed fracture. In the second experimental group, the skin burn was modeled III A-B degree 10–11 % of the body surface – a 28 cm² copper plate was applied to the depilated surface of the back skin, pre-immersed in boiling water for 3–5 minutes. In the third group, these two injuries were combined. The control group consisted of intact animals. Animals were withdrawn from the experiment after 14, 21 and 28 days of the post-traumatic period. The content of reagents for thiobarbituric acid (TBA-active products of LPO) was determined in the liver homogenate, the serum concentration of ceruloplasmin (CP) was determined and the flow-cytometry method determined the content of proinflammatory cytokine-tumor necrotic factor-α (TNF-α). Results and Discussion. In the period of late manifestations of traumatic illness after the application of isolated skeletal trauma, burns and their combinations, high activity of lipid peroxidation processes is noted, as evidenced by high content of liver in TBA-active products of LPO. At the same time, blood serum contains high levels of CP and TNFα, whose dynamics is oscillatory. After 14 days, the magnitude of the studied parameters is greatest after burning, after 21 days – after isolated skeletal and combined injuries. After 28 days, the activity of the inflammatory reaction goes down compared with the previous observation time. In this term, attention is drawn to the tendency to increase the serum content of CP after burn and TNFα after isolated skeletal trauma. Obviously, such a dynamics reflects the specificity of pathogenic and sanogenic relationships, aimed at adequate adaptation of the organism to the pathogenic factors of injury.Цель работы: выяснить динамику процессов липидной пероксидации и маркеров воспаления в поздний период комбинированной травмы в эксперименте. Материалы и методы. Эксперименты выполнены на нелинейных белых крысах-самцах массой 180-200 г. В условиях тиопентал-натриевого обезболивания (40 мг·кг-1) в первой опытной группе моделировали скелетную травму путем нанесения дозированного удара по каждому бедру, который вызвал их закрытый перелом. Во второй моделировали ожог кожи III А-Б степени 10–11 % поверхности тела – к депилированной поверхности кожи спины прикладывали медную пластину площадью 28 см2, предварительно погруженную в кипящую воду в течение 3–5 мин. В третьей опытной группе эти два повреждения сочетали. Контрольную группу составили интактные животные. Животных выводили из эксперимента через 14, 21 и 28 суток посттравматического периода. В гомогенате печени определяли содержание реагентов в тиобарбитуровой кислоты (ТБК-активных продуктов ПОЛ) в сыворотке крови устанавливали концентрацию церулоплазмина (ЦП) и методом проточной цитометрии определяли содержание провоспалительных цитокинов – туморнекротический фактор-α (TNF-α). Результаты исследований и их обсуждение. В период поздних проявлений травматической болезни после нанесения изолированной скелетной травмы, ожога и их комбинации отмечают высокую активность процессов липидной пероксидации, о чем свидетельствует повышенное содержание в печени ТБК-активных продуктов ПОЛ. Одновременно в сыворотке крови повышено содержание ЦБ и TNF-α, динамика которых носит колебательный характер. Через 14 суток величина исследуемых показателей наибольшая после нанесения ожога, через 21 дней – после изолированной скелетной и комбинированной травмы. Через 28 суток активность воспалительной реакции стихает по сравнению с предыдущими сроками наблюдения. В этот срок обращает на себя внимание тенденция к росту содержания в сыворотке крови ЦБ после ожога и TNF-α после изолированной скелетной травмы. Очевидно, такая динамика отражает специфику патогенно-саногенных соотношений, направленную на адекватную адаптацию организма к патогенным факторам травмы.Мета роботи – встановити динаміку процесів ліпідної пероксидації та маркерів запалення в пізній період комбінованої травми в експерименті. Матеріали і методи. Експерименти виконано на нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г. В умовах тіопентало-натрієвого знеболення (40 мг×кг-1) в першій дослідній групі моделювали скелетну травму шляхом нанесення дозованого удару по кожному стегну, який спричинив їх закритий перелом. У другій дослідній групі моделювали опік шкіри III А-Б ступеня 10–11 % поверхні тіла – до депільованої поверхні шкіри спини прикладали мідну пластину площею 28 см2, попередньо занурену в киплячу воду протягом 3–5 хв. У третій дослідній групі ці два пошкодження поєднували. Контрольну групу стали інтактні тварини. Тварин виводили з експерименту через 14, 21 і 28 діб посттравматичного періоду. У гомогенаті печінки визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти (ТБК-активних продуктів ПОЛ), у сироватці крові встановлювали концентрацію церулоплазміну (ЦП) та методом проточної цитометрії визначали вміст прозапального цитокіну – туморнекротичного фактора-α (TNF-α). Результати досліджень та їх обговорення. У період пізніх проявів травматичної хвороби після нанесення ізольованої скелетної травми, опіку та їх комбінації спостерігали високу активність процесів ліпідної пероксидації, про що свідчить підвищений вміст у печінці ТБК-активних продуктів ПОЛ. Одночасно у сироватці крові підвищений вміст ЦП та TNF-α, динаміка яких має коливальний характер. Через 14 діб величина досліджуваних показників найбільша після нанесення опіку, через 21 добу – після ізольованої скелетної та комбінованої травм. Через 28 діб активність запальної реакції стихає порівняно з попередніми термінами спостереження. В цей термін привертає увагу тенденція до зростання вмісту в сироватці крові ЦП після опіку та TNF-α після ізольованої скелетної травми. Очевидно, така динаміка відображає специфіку патогенно-саногенних співвідношень, спрямовану на адекватну адаптацію організму до патогенних чинників травми

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ АКТИВАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ В НИРЦІ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ КРАНІОСКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ

Introduction. The problem of polytrauma is relevant in Ukraine and in the world. Every year the frequency of high-kinetic lesions increases, which are accompanied by severe multiple and combined injuries, which is the main cause of death in persons of working age. According to the WHO, injuries, as the main cause of death, will soon affect people of all age groups. Therefore, from now on the actual task of modern medicine is to deepen knowledge about the pathogenesis of polytrauma in the age aspect. The aim – to find out the content of TBA-active LPO products in the kidney in the dynamics of early manifestations of cranioskeletal trauma in individuals of different age groups. Material and Methods. Experiments were performed on nonlinear white male rats of three age groups (100–120 days, 6–8 months and 19–23 months). In experimental groups, a cranioskeletal trauma, simulated for animals of different age groups, was modeled under thiopental-sodium anesthesia. The control group consisted of 7 animals in each age group, which were only injected into thiopental-sodium anesthesia. After 1, 3 and 7 days after injuries in the kidneys of experimental animals, the activity of lipid peroxidation processes on the content of TBA-active products was evaluated. Results. It was found that control of the intensity of lipid peroxidation processes in the kidney prevailed in young rats. After injuries in the acute period (1 day) in young animals, the content of TBA-active products did not change, whereas in adults and old animals, the content of TBA-active products did not change significantly. After 3 days in animals of all age groups, the level of LPO increased, but clearly dominated by older animals, then adults and young ones. However, after 7 days, the content of the TBA-active product in the kidney in young rats increased sharply, while in the older ones it decreased. The obtained results suggest that the intensification of LPO in the kidney is an important factor in the pathogenesis of its secondary lesion in the languages ​​of the acute period and the period of early manifestations of traumatic illness, Conclusion. Normally, the intensity of lipid peroxidation processes in the kidney is dominated by young rats. After injuries in the acute period (1 day) in young animals, the content of TBA-active products of the LPO practically does not change, while in adults and old animals the growth is significant. By 3 days, the index is increasing in all age groups, but clearly prevails in older animals, then adults and young people. After 7 days, the content of TBA-active LPO in the kidney in young and adult rats continues to increase with a clear prevalence in the younger age group, while in the older ones it decreases.Введение. Проблема политравмы актуальна в Украине и мире. С каждым годом возрастает частота висококинетичних поражений, сопровождающихся тяжелой множественной и сочетанной травмой, что относится к основным причинам смерти лиц трудоспособного возраста. По прогнозам ВОЗ, травматизм, как основная причина смертности, вскоре будет касаться людей всех возрастных групп. Поэтому отныне актуальной задачей современной медицины является углубление знаний о патогенезе политравмы в возрастном аспекте. Цель – выяснить содержание ТБК-активных продуктов ПОЛ в почке в динамике ранних проявлений краниоскелетной травмы у особей разных возрастных групп. Материалы и методы. Эксперименты проведены на нелинейных белых крысах-самцах трех возрастных групп (100–120 дней, 6–8 мес. и 19–23 мес.). В опытных группах под тиопенталонатриевим обезболиванием моделировали краниоскелетную травму, эквивалентную для животных разных возрастных групп. Контрольную группу составили 7 животных каждой возрастной группы, которых только вводили в тиопенталонатриевый наркоз. Через 1, 3 и 7 суток после нанесения травмы в почке подопытных животных оценивали активность процессов липидной пероксидации по содержанию ТБК-активных продуктов. Результаты. Установлено, что в контроле интенсивность процессов липидной пероксидации в почке преобладала у молодых крыс. После нанесения травмы в острый период (1 сутки) у молодых животных содержание ТБК-активных продуктов не менялось, в то время как у взрослых и старых животных существенно возрастало. Через 3 суток у животных всех возрастов уровень ПОЛ возрастал, однако явно доминировал у старых животных, далее у взрослых и молодых. Однако через 7 суток содержание в почке ТБК-активных продуктов у молодых крыс резко возрастало, в то время как у старых – снижалось. Полученные результаты позволяют утверждать, что интенсификация ПОЛ в почке является важным фактором патогенеза ее вторичного поражения в условиях острого периода и периода ранних проявлений травматической болезни, выраженность которой зависит от возраста, что требует разработки адекватных к возрастным реакциям патогенетически обусловленных методов коррекции. Вывод. В норме по интенсивности процессов липидной пероксидации в почке доминируют молодые крысы. После нанесения травмы в острый период (1 сутки) у молодых животных содержание ТБК-активных продуктов ПОЛ практически не меняется, в то время, как у взрослых и старых животных существенно возрастает. До 3 суток показатель возрастает во всех возрастных группах, однако явно преобладает у старых животных, далее у взрослых и молодых. Через 7 суток содержание в почке ТБК-активных продуктов ПОЛ у молодых и взрослых крыс продолжает возрастать с явным преобладанием в младшей возрастной группе, в то время как у старых – снижается.Проблема політравми є актуальною в Україні і світі. З кожним роком зростає частота висококінетичних уражень, які супроводжуються тяжкою множинною і поєднаною травмою, що належить до основних причин смерті в осіб працездатного віку. За прогнозами ВООЗ, травматизм, як основна причина смертності, невдовзі торкатиметься людей усіх вікових груп. Тому відтепер актуальним завданням сучасної медицини є поглиблення знань про патогенез політравми у віковому аспекті. Мета – з’ясувати вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у нирці в динаміці ранніх проявів краніоскелетної травми в особин різних вікових груп. Матеріали і методи. Експерименти проведено на нелінійних білих щурах-самцях трьох вікових груп (100–120  днів, 6–8 міс. і 19–23 міс.). У дослідних групах під тіопенталонатрієвим неболюванням моделювали краніоскелетну травму, еквівалентну для тварин різних вікових груп. Контрольну групу склали 7 тварин кожної вікової групи, яких тільки вводили в тіопенталонатрієвий наркоз. Через 1, 3 і 7 діб після нанесення травми у нирці піддослідних тварин оцінювали активність процесів ліпідної пероксидації за вмістом ТБК-активних продуктів. Результати. Встановлено, що у контролі інтенсивність процесів ліпідної пероксидації в нирці переважала в молодих щурів. Після нанесення травми в гострий період (1 доба) у молодих тварин вміст ТБК-активних продуктів не змінювався, тоді як у дорослих і старих тварин суттєво зростав. Через 3 доби у тварин усіх вікових груп рівень ПОЛ зростав, проте явно домінував у старих тварин, далі дорослих і молодих. Однак через 7 діб вміст у нирці ТБК-активних продуктів у молодих щурів різко зростав, тоді як у старих – знижувався. Отримані результати дозволяють стверджувати, що інтенсифікація ПОЛ у нирці є важливим фактором патогенезу її вторинного ураження в умовах гострого періоду та періоду ранніх проявів травматичної хвороби, вираженість якої залежить від віку, що вимагає розробки адекватних до вікових реакцій патогенетично обґрунтованих методів корекції. Висновок. У нормі за інтенсивністю процесів ліпідної пероксидації в нирці домінують молоді щури. Після нанесення травми в гострий період (1 доба) у молодих тварин вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ практично не змінюється, тоді як у дорослих і старих тварин суттєво зростає. До 3 доби показник зростає у всіх вікових групах, проте явно переважає у старих тварин, далі у дорослих і молодих. Через 7 діб вміст у нирці ТБК-активних продуктів ПОЛ у молодих і дорослих щурів продовжує зростати з явним переважанням в молодшій віковій групі, в той час як у старих – знижується

ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧІНКИ В ДИНАМІЦІ ПЕРЕБІГУ ТЯЖКОЇ ТРАВМИ З МЕХАНІЧНИМ ПОШКОДЖЕННЯМ ШКІРИ

On experimental model of severe trauma one can see the gradual decrease of indices of bile formation, its excretion, and glycogen synthesis from 1st till 7th days of observing. Additional mechanical injury of 10 % of skin with apply of septic bandage deepens the violation of liver function with maximum on 3rd and 7th day after injury. Моделювання тяжкої травми викликає поступове зниження показників жовчоутворювальної, жовчовидільної та глікогенсинтезуючої функцій печінки від першої до сьомої доби спостереження. Додаткове механічне пошкодження 10 % шкіри з накладанням септичної пов’язки поглиблює порушення функціонального стану печінки, що найбільш виражене через три та сім діб після ураження.

The usage of L-ornithine - L-arginine complex as a new effective step in treatment of acute toxic hepatitis

Liver damage and toxic hepatitis occur mainly due to excessive alcohol consumption, viral infections, chemicals, and as a consequence of drug adverse effects. The symptoms of toxic hepatitis often go away when exposure to the toxin stops. But toxic hepatitis can permanently damage the liver, leading to irreversible scarring of liver tissue (cirrhosis) and in some cases to liver failure.Thus, there is an ongoing need for finding new substances that can effectively prevent and cure hepatic damage, minimizing adverse effects. Carbon-tetrachloride is extensively being used as a model substance for producing hepatotoxic effects such as fatty degeneration of liver tissue, fibrosis, hepatocellular death, and carcinogenicity. L-arginine is classified as a nonessential amino acid, but may be considered essential or semiessential in stressful situations, including periods of growth (e.g., during childhood or pregnancy) or trauma (e.g., liver disease, severe sepsis, wound healing, cancer). In jaundiced rats, L-arginine supplementation demonstrated anabolic and immunostimulatory properties. Anabolic actions were also confirmed in studies of L-arginine supplementation and improved wound healing, as well as healing of bones, burns, GI tract, and tendons. Researchers have confirmed one of the mechanisms of the arginase enzyme action, which produces a favorable environment for fibroblast and collagen production. L-arginine has exhibited protective effects in spinal cord injury in animals and in cortical impact injury in rats. In another study, exogenous L-arginine resulted in decreased hepatic ischemia/reperfusion injury. L-ornithine metabolizes to form L-arginine and assists in the production of urea. This increases the body's ability to eliminate waste-products. L-ornithine and L-arginine work together synergistically to increase protein synthesis and, ultimately, muscle growth. This aminoacid is necessary for metabolic functions and detoxification purposes. It also contributes to release of HGH by the pituitary gland. Lornithine is also used to assist in liver and gallbladder cleansing because it helps to produce urea that is used to flush toxic substances out of the liver. Because of the detoxification properties of the aminoacid it is thought to decrease the incidence of gallstones and liver toxins. The usage of L-ornithine - L-arginine complex for toxic hepatitis treatment is considered to be a new and effective step in the development of modern hepathology

ДИНАМІКА АНТИОКСИДАНТНО-ПРООКСИДАНТНОГО БАЛАНСУ КІРКОВОГО І МОЗКОВОГО ШАРІВ НИРКИ ПІСЛЯ ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ, УСКЛАДНЕНОЇ ІШЕМІЄЮ-РЕПЕРФУЗІЄЮ КІНЦІВКИ, ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ КАРБАЦЕТАМОМ

The aim of the study – to find out the effect of acute blood loss, complicated by two-hour limb ischemia and its reperfusion, on the antioxidant-prooxidant balance in the renal cortex and medulla. Material and Methods. The experiments were performed on 108 non-linear male rats weighing 160–180 g. All animals were divided into four groups: control and four research (6 rats per group). The first experimental group included animals that simulated limb ischemia-reperfusion. Under thiopental sodium anesthesia, animals were proximally placed on the left foot for 120 min with a 10 mm SWAT-T tourniquet (USA), which completely stopped the blood flow. In the second experimental group, in conditions of animal anesthesia, acute blood loss was simulated in the amount of 20–22 % of the circulating blood volume by crossing the femoral vein. In the third experimental group, these injuries were combined. In the fourth experimental group, animals with acute hemorrhage complicated by limb ischemia-reperfusion were administered Carbacetam at a dose of 5 mg per kilogram of the animal’s weight with the aim of correction. Animals were withdrawn from the experiment under thiopental sodium anesthesia after 3 and 4 hours, as well as 1, 7 and 14 days after reperfusion, acute blood loss and their combination, after preliminary determination of the functional state of the kidneys by stimulated diuresis. In the control group, animals were injected anesthesia using an equivalent dose of thiopental sodium, a tourniquet was applied without stopping blood flow for 2 hours, then after 1 hour the functional state of the kidneys was determined by the method of stimulated diuresis, and then animals were removed from the experiment using thiopental sodium anesthesia by a similar method. In the removed kidney, the content of reagents in thiobarbituric acid and the activity of catalase were determined in the homogenates of the cortical and brain layers. Based on these data, the antioxidant-prooxidant index (API) was calculated. Results. Modeling of limb ischemia-reperfusion in the studied functional layers of the kidney during the experiment led to a significant increase in the API value with a maximum after 1 day, which indicated the dominance of antioxidant mechanisms in the kidney tissues. Under the influence of acute blood loss, the IPA value in the cortical and brain layers of the kidney decreased sharply, reaching a minimum after 1 day and did not return to the control level after 14 days. We first established that the modeling of acute blood loss and limb ischemia-reperfusion led to an even greater decrease in the API value in the functional layers of the kidney. If in the cortical layer under these conditions the indicator became significantly lower compared with the group with acute blood loss after 3 and 4 hours, and 14 days of observation, then in the cerebral layer additional ischemia-reperfusion was accompanied by a significant decrease in the API value during all periods of the reperfusion period. The use of Carbacetam at a dose of 5 mg per kilogram of mass for 14 days in the reperfusion period in animals with acute blood loss complicated by limb ischemia-reperfusion compared with animals without correction was accompanied with a significant increase in API, starting from 7 days in the renal cortex, and after 14 days – both in the renal cortex and medulla. The obtained result indicates the future outlook of Carbacetam as a means of systemic correction in conditions of acute blood loss complicated by limb ischemia-reperfusion, and is the theoretical basis for its use in the clinic. Conclusions. Due to two-hour ischemia and reperfusion of the limb in the studied functional layers of the kidney, the API increases significantly with a maximum after 1 day of the reperfusion period, which decreases to 14 days, but does not reach the level of the control group. Under the influence of acute blood loss, the IPA value in the kidney tissues decreases sharply, which indicates a significant dominance of prooxidant mechanisms and is due to a decrease in kidney perfusion. Complications of acute hemorrhage by ischemia-reperfusion of the limb cause a statistically significantly greater decrease in the API value in the cortical layer of the kidney compared with the group with acute blood loss after 3, 2 hours, and 14 days of observation, in the medulla during all periods of the reperfusion period. The use of Carbacetam during 14 days of the reperfusion period in animals with acute blood loss complicated by limb ischemia-reperfusion, compared with animals without correction, causes a significant increase in the magnitude of API, starting from 7 days in the renal medulla, and after 14 days, both in the medulla and in the cortex.Цель исследования – выяснить влияние острой кровопотери, осложненной двухчасовой ишемией конечности и ее реперфузией, на антиоксидантно-прооксидантный баланс в корковом и мозговом слоях почки. Материал и методы. Эксперименты выполнены на 108 нелинейных крысах-самцах массой 160–180 г. Всех животных поделили на четыре группы: контрольную и четыре исследовательских (по 6 крыс в группе). В первую опытную группу вошли животные, которым моделировали ишемию-реперфузию конечности. Под тиопентало-натриевым наркозом животным проксимально на левую лапку на 120 мин накладывали жгут «SWAT-T» (США) шириной 10 мм, который полностью прекращал кровоток. Во второй опытной группе в условиях обезболивания животных моделировали острую кровопотерю в объеме 20–22 % объема циркулирующей крови путем пересечения бедренной вены. В третьей опытной группе эти повреждения сочетали. В четвертой опытной группе животным с острой кровопотерей, осложненной ишемией-реперфузией конечности, с целью коррекции внутрибрюшинно вводили карбацетам в дозе 5 мг на килограмм массы животного. Животных выводили из эксперимента под тиопентало-натриевим обезболиванием через 3 и 4 часа, а также через 1, 7 и 14 суток с момента реперфузии, острой кровопотери и их сочетания, предварительно проведя определение функционального состояния почек методом стимулированного диуреза. В контрольной группе животных вводили в наркоз, применяя эквивалентную дозу тиопентала натрия, накладывали жгут без прекращения кровотока на 2 часа, в дальнейшем через 1 час определяли функциональное состояние почек методом стимулированного диуреза, а дальше под тиопентало-натриевим обезболиванием животных выводили из эксперимента аналогичным методом. В гомогенатах коркового и мозгового слоев удаленной почки определяли содержание реагентов тиобарбитуровой кислоты и активность каталазы. На основе этих данных рассчитывали антиоксидантно-прооксидантный индекс (АПИ). Результаты. Моделирование ишемии-реперфузии конечности в исследуемых функциональных слоях почки в течение эксперимента приводило к существенному росту величины АПИ с максимумом через 1 сутки, что указывало на доминирование антиоксидантных механизмов в тканях почки. Под влиянием острой кровопотери величина АПИ в корковом и мозговом слоях почки резко уменьшалась, достигая минимума через 1 сутки, и не возвращалась к уровню контроля через 14 суток. Мы впервые установили, что моделирование острой кровопотери и ишемии-реперфузии конечности приводило к еще большему снижению величины АПИ в функциональных слоях почки. Если в корковом слое при этих условиях показатель становился достоверно меньшим, по сравнению с группой с острой кровопотерей через 3 и 4 часа и 14 суток наблюдения, то в мозговом слое дополнительная ишемия-реперфузия сопровождалась существенным снижением величины АПИ во все сроки реперфузионного периода. Применение карбацетама в дозе 5 мг на килограмм массы в течение 14 суток реперфузионного периода у животных з острой кровопотерей, осложненной ишемией-реперфузией конечности, по сравнению с животными без коррекции, сопровождалось существенным ростом величины AПИ, начиная с 7 суток – в мозговом слое почки, а через 14 дней – и в мозговом, и в корковом слоях. Полученный результат свидетельствует о перспективности карбацетама как средства системной коррекции в условиях острой кровопотери, осложненной ишемией-реперфузией конечности, и является теоретическим основанием для его использования в клинике. Выводы. Вследствие двухчасовой ишемии и реперфузии конечности в исследуемых функциональных слоях почки существенно возрастает величина АПИ с максимумом через 1 сутки реперфузионного периода, которая до 14 суток снижается, но не достигает уровня контрольной группы. Под влиянием острой кровопотери величина АПИ в тканях почки резко уменьшается, что свидетельствует о значительном доминировании прооксидантных механизмов и обусловлено снижением перфузии почки. Осложнения острой кровопотери ишемией-реперфузией конечности вызывает статистически достоверно большее снижение величины АПИ в корковом слое почки, по сравнению с группой с острой кровопотерей через 3, 4 часа, и 14 суток наблюдения, в мозговом слое – во все сроки реперфузионного периода. Использование в течение 14 суток реперфузионного периода карбацетама у животных с острой кровопотерей, осложненной ишемией-реперфузией конечности, по сравнению с животными без коррекции, вызывает существенное увеличение величины AПИ, начиная с 7 суток – в мозговом слое почки, а через 14 суток – и в мозговом, и в корковом.Мета роботи – з’ясувати вплив гострої крововтрати, ускладненої двогодинною ішемією кінцівки та її реперфузією, на антиоксидантно-прооксидантний баланс у кірковому і мозковому шарах нирки. Матеріал і методи. Експерименти виконано на 108 нелінійних щурах-самцях масою 160–180 г. Усіх тварин поділили на чотири групи: контрольну та чотири дослідних (по 6 щурів у групі). До першої дослідної групи увійшли тварини, яким моделювали ішемію-реперфузію кінцівки. Під тіопентало-натрієвим знеболюванням тваринам проксимально на ліву лапку на 120 хв накладали джгут «SWAT-T» (США) шириною 10 мм, який повністю припиняв кровотік. У другій дослідній групі в умовах знеболювання тваринам моделювали гостру крововтрату в обсязі 20–22 % обʼєму циркулюючої крові шляхом пересікання стегнової вени. У третій дослідній групі ці ушкодження поєднували. У четвертій дослідній групі тваринам з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки, з метою корекції внутрішньоочеревинно вводили карбацетам в дозі 5 мг на кілограм маси тварини. Тварин виводили з експерименту під тіопентало-натрієвим знеболюванням через 3 і 4 години, а також через 1, 7 і 14 діб з моменту реперфузії, гострої крововтрати та їх поєднання, попередньо провівши визначення функціонального стану нирок методом стимульованого діурезу. В контрольній групі тварин вводили в наркоз, застосовуючи еквівалентну дозу тіопенталу натрію, накладали джгут без припинення кровотоку на 4 год, в подальшому через 3 год визначали функціональний стан нирок методом стимульованого діурезу, а далі під тіопентало-натрієвим знеболюванням тварин виводили з експерименту аналогічним методом. У гомогенатах кіркового і мозкового шарів видаленої нирки визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти і активність каталази. На основі цих даних розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ). Результати. Моделювання ішемії-реперфузії кінцівки у досліджуваних функціональних шарах нирки впродовж експерименту зумовлювало істотне зростання величини АПІ з максимумом через 1 добу, що вказувало на домінування антиоксидантних механізмів у тканинах нирки. Під впливом гострої крововтрати величина АПІ у кірковому та мозковому шарах нирки різко зменшувалася, досягаючи мінімуму через 1 добу, й не поверталася до рівня контролю через 14 діб. Ми вперше встановили, що моделювання гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки зумовлювало ще більше зниження величини АПІ у функціональних шарах нирки. Якщо у кірковому шарі за цих умов показник ставав статистично вірогідно меншим, порівняно з групою з гострою крововтратою через 3 і 4 год та 14 діб спостереження, то у мозковому шарі додаткова ішемія-реперфузія супроводжувалася істотним зниженням величини АПІ у всі терміни реперфузійного періоду. Застосування карбацетаму в дозі 5 мг на кілограм маси впродовж 14 діб рерфузійного періоду у тварин з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією, порівняно з тваринами без корекції, супроводжувалося істотним зростанням величини АПІ, починаючи з 7 доби – у мозковому шарі нирки, а через 14 діб – і в мозковому, і в кірковому шарах. Отриманий результат свідчить про перспективність карбацетаму як засобу системної корекції за умов гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, і є теоретичним підґрунтям для його використання у клініці. Висновки. Внаслідок двогодинної ішемії та реперфузії кінцівки у досліджуваних функціональних шарах нирки істотно зростає величина АПІ з максимумом через 1 добу реперфузійного періоду, яка до 14 доби не досягає рівня контрольної групи. Під впливом гострої крововтрати величина АПІ у тканинах нирки різко зменшується, що свідчить про значне домінування прооксидантних механізмів, зумовлене зниженням перфузії нирки. Ускладнення гострої крововтрати ішемією-реперфузією кінцівки зумовлює статистично вірогідно більше зниження величини АПІ у кірковому шарі нирки, порівняно з групою з гострою крововтратою через 3 і 4 год та 14 діб спостереження, у мозковому шарі – у всі терміни реперфузійного періоду. Використання впродовж 14 діб реперфузійного періоду карбацетаму в тварин з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки, порівняно з тваринами без корекції, зумовлює істотне зростання величини АПІ, починаючи з 7 доби – у мозковому шарі нирки, а через 14 діб – і в мозковому, і в кірковому

ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДИНАМІКИ ВМІСТУ МАЛОНОВОГО ДІАЛЬДЕГІДУ В НИРЦІ ЩУРІВ НА ТЛІ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО УШКОДЖЕННЯ КІНЦІВКИ

The aim of the work. To establish the dynamic of the activity of TBA-active derivatives of lipid peroxidation (POL) – malonydialdehyde (MDA) in the rat kidney on the background of ischemic-reperfusion limb injury (IRI), which was caused by the experimental use of haemostatic tourniquet. Materials and Methods. 260 non-linear white male rats with a body weight of 220–240 g were object of the experiment. The animals of the control group were removed from the study without surgery, and the experimental animals were divided into 5 groups (10 individuals each) – compared the animals with isolated overlapping of the hemostatic tourniquet, isolated blood loss and mechanical trauma with the animals in which the use was combined tourniquet with blood loss and tourniquet with mechanical injury. Animals were removed from the experiment after 1 hour, at 1; 3; 7 and 14 days after interventions by total blood flow from the heart. Results and Discussion. In all study groups, increased activity of lipid peroxidation was found, with MDA in the group with isolated blood loss most actively increasing, and even more in the group with blood loss, which was combined with the use of a tourniquet. Conclusions. The obtained results confirmed that the chemical hypoxia is capable of triggering lipid peroxidation, but the use of hemostatic tourniquet, causing the development of a typical ischemic-reperfusion syndrome, significantly complicates the course of the traumatic period; develop vascular and tissue disorders, which against the background of tension detoxification function of the liver cause involvement in the pathological process and the kidney.Мета роботи. Встановити динаміку активності ТБК-активних продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) – малонового діальдегіду (МДА) в нирці щурів після ішемії-реперфузії кінцівки та крововтрати і динаміку цих показників після ішемії-реперфузії кінцівки та механічної травми. Матеріали і методи. Об’єктом дослідження стали 260 білих щурів-самців масою тіла 220–240 г. Тварин контрольної групи вивели з дослідження без оперативних втручань, а експериментальних тварин поділили на 5 груп (по 10 особин у кожній) – порівнювали між собою показники тварин з ізольованим накладанням кровоспинного джгута, ізольованими крововтратою та механічною травмою із показниками тварин, в яких було поєднано застосування джгута із крововтратою та джгута з механічною травмою. Тварин виводили з експерименту через 1 год, на 1; 3; 7 та 14 доби після втручань шляхом тотального кровопускання з серця. Результати й обговорення. В гомогенаті нирок усіх дослідних груп встановлено підбільшення активності пероксидного окиснення ліпідів, при цьому найактивніше підвищувалися показники МДА в групі з ізольованою крововтратою, і ще більше – у групі з крововтратою, що була поєднана із застосуванням джгута. Висновки. Отримані результати підтвердили те, що гемічна гіпоксія здатна запускати пероксидне окиснення ліпідів, проте застосування кровоспинного джгута, викликаючи розвиток типового ішемічно-реперфузійного синдрому, суттєво ускладнює перебіг післятравматичного періоду. Розвиваються васкулярні та тканинні порушення, які на тлі напруження детоксикаційної функції печінки спричиняють втягнення в патологічний процес і нирок