Vacuum and Residual Gas Composition MEMS Sensor

AbstractThe paper presents a MEMS-type vacuum and residual gas composition sensor, which in contrast to the other miniature sensors, works in medium and high vacuum (10−5−10Pa). It operates on the principle of ionization of gases inside a silicon-glass microchamber. Pressure is estimated on the basis of the discharge current value, and gas composition − on the basis of spectra of the glowing gases, recorded by a miniature fiber spectrometer

Cryocrystal phase transitions applied as temperature standards

International temperature scales define several fixed points, which temperature values are determined with a very high precision. Some of them, which are in a low-temperature range, are called gaseous fixed points because the reference substances under a normal condition — in a room-temperature range — appear in a gaseous state. These reference substances are called by physicists cryocrystals or quantum crystals when occurring in a low temperature in a solid state. The substances play an important role in a standard thermometry. The triple point of argon, oxygen, neon and hydrogen are primary fixed points of the International Temperature Scale of 1990 (ITS-90) [1]. The triple points of nitrogen, methane and carbon dioxide are secondary fixed points of the scale [2]. Also, the solid–solid phase transitions in the cryocrystals are secondary fixed points of the scale. The highest accuracy methods of measurements applied in a standard thermometry enable the determination with a very small uncertainty of the phase transition temperatures, its reproducibility and stability. The reproducibility and stability of the transition temperature are the most important factors deciding about usefulness of these points in thermometry. Using the highest accuracy methods, better than 1 mK, which at present are used in metrology only can give a new information about nature and properties of investigated substances important also for physicists

БЮДЖЕТНИЙ КОНТРОЛЬ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА СПОСОБИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

In the context of deepening administrative and financial decentralization in Ukraine, issues of the effective functioning of the system of budgetary control at the local level are of particular importance. It is shown that local self-government bodies, having received new powers and additional resources, are not always able to manage them rationally, sometimes allowing misuse or even illegal use of them, are not engaged in finding reserves for increasing the local budgets. The institutional (organizational and legal) problems of functioning of the budgetary control system at the local level are found out. Among the main ones there are: excessive number of institutions with control powers; the lack of a unified legal framework for the functioning of budgetary control bodies at the level of local self-government; disorderly rights and responsibilities of entities authorized to control the compliance with budget legislation at the level of local self-government; weak public control over decisions of local self-government bodies regarding the use of community funds. The violations that take place in local government bodies at all stages of the budget process are systematized and their quantitative parameters are analyzed. The objective and subjective factors that give rise to such problems are revealed. The range of practical recommendations on improving the domestic system of budgetary control at the local level is given, in particular creation of a single budgetary control authority at the level of local self-government with the legitimate delegation of control functions to it and ensuring the independence from the government and local self-government bodies; strengthening and legislating the level of control and responsibility of the heads of the amalgamated territorial communities; implementation of follow-up monitoring of decisions taken by ATCs for their compliance with the current legislation of Ukraine; carrying out a complete inventory of ATCs land and its valuation, etc.В условиях углубления административной и финансовой децентрализации в Украине особое значение приобретает эффективное функционирование системы бюджетного контроля на местном уровне. Органы местного самоуправления, получая новые полномочия и дополнительные ресурсы, не всегда умеют правильно распорядиться ими, иногда допуская нецелевое или даже незаконное их использование, не занимаются поиском резервов увеличения объемов местных бюджетов. Выяснено институциональные (организационные и правовые) проблемы функционирования системы бюджетного контроля средств местных бюджетов. Среди основных определены: избыточное количество институтов, наделенных контрольными полномочиями; отсутствие унифицированной законодательной базы функционирования органов бюджетного контроля на уровне местного самоуправления; неустроенность прав и ответственности органов, уполномоченных осуществлять контроль за соблюдением бюджетного законодательства на уровне местного самоуправления; низкий уровень общественного контроля за решениями органов местного самоуправления по использованию средств общин. Систематизированы нарушения, имеющие место в органах местного самоуправления на всех стадиях бюджетного процесса, и проанализированы их количественные параметры. Выявлены объективные и субъективные факторы, порождающие такие проблемы. Даны рекомендации по совершенствованию отечественной системы бюджетного контроля на местном уровне, а именно: создание единого органа бюджетного контроля на уровне местного самоуправления с законным делегированием ему контрольных функций и обеспечением независимого статуса представителя власти и ОМС; усиление и законодательного закрепления контроля и ответственности председателей объединенных территориальных общин; введение сквозного мониторинга принятых решений ОТГ на предмет их соответствия действующим законам Украины; проведение полной инвентаризации земель ОТГ и их нормативной денежной оценки и пр.В умовах поглиблення адміністративної та фінансової децентралізації в Україні особливого значення набувають питання ефективного функціонування системи бюджетного контролю на місцевому рівні. Показано, що органи місцевого самоврядування, отримуючи нові повноваження та додаткові ресурси, не завжди вміють раціонально розпорядитися ними, іноді допускаючи нецільове або навіть незаконне їх використання, не займаються пошуком резервів збільшення обсягів місцевих бюджетів. З’ясовано інституційні (організаційні та правові) проблеми функціонування системи бюджетного контролю за коштами місцевих бюджетів. Серед основних визначено: надмірну кількість інститутів, наділених контрольними повноваженнями; відсутність уніфікованої законодавчої бази функціонування органів бюджетного контролю на рівні місцевого самоврядування; невпорядкованість прав і відповідальності органів, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства на рівні місцевого самоврядування; низький рівень громадського контролю за рішеннями органів місцевого самоврядування щодо використання коштів громад. Систематизовано порушення, що мають місце в органах місцевого самоврядування на всіх стадіях бюджетного процесу та проаналізовано їхні кількісні параметри. Виявлено об’єктивні та суб’єктивні фактори, що породжують такі проблеми. Надано рекомендації щодо вдосконалення вітчизняної системи бюджетного контролю на місцевому рівні в частині: створення єдиного органу бюджетного контролю на рівні місцевого самоврядування із законним делегуванням йому контрольних функцій та забезпеченням незалежного статусу від державної влади та ОМС; посилення та законодавчого закріплення контролю та відповідальності голів об’єднаних територіальних громад; запровадження наскрізного моніторингу ухвалених рішень ОТГ на предмет їхньої відповідності чинним законам України; проведення повної інвентаризації земель ОТГ та їхньої нормативної грошової оцінки тощо

A new challenge for meteorological measurements: The meteoMet project-Metrology for meteorology

Climate change and its consequences require immediate actions in order to safeguard the environment and economy in Europe and in the rest of world. Aiming to enhance data reliability and reduce uncertainties in climate observations, a joint research project called MeteoMet-Metrology for Meteorology started in October 2011 coordinated by the Italian Istituto Nazionale di Ricerca Metrologica (INRiM). The project is focused on the traceability of measurements involved in climate change: surface and upper air measurements of temperature, pressure, humidity, wind speed and direction, solar irradiance and reciprocal influences between measurands. This project will provide the first definition at the European level of validated climate parameters with associated uncertainty budgets and novel criteria for interpretation of historical data series. The big challenge is the propagation of a metrological measurement perspective to meteorological observations. When such an approach will be adopted the requirement of reliable data and robust datasets over wide scales and long terms could be better met. © 2013 AIP Publishing LLC

Broadly sampled multigene analyses yield a well-resolved eukaryotic tree of life

Author Posting. © The Authors, 2010. This is the author's version of the work. It is posted here by permission of Oxford University Press for personal use, not for redistribution. The definitive version was published in Systematic Biology 59 (2010): 518-533, doi:10.1093/sysbio/syq037.An accurate reconstruction of the eukaryotic tree of life is essential to identify the innovations underlying the diversity of microbial and macroscopic (e.g. plants and animals) eukaryotes. Previous work has divided eukaryotic diversity into a small number of high-level ‘supergroups’, many of which receive strong support in phylogenomic analyses. However, the abundance of data in phylogenomic analyses can lead to highly supported but incorrect relationships due to systematic phylogenetic error. Further, the paucity of major eukaryotic lineages (19 or fewer) included in these genomic studies may exaggerate systematic error and reduces power to evaluate hypotheses. Here, we use a taxon-rich strategy to assess eukaryotic relationships. We show that analyses emphasizing broad taxonomic sampling (up to 451 taxa representing 72 major lineages) combined with a moderate number of genes yield a well-resolved eukaryotic tree of life. The consistency across analyses with varying numbers of taxa (88-451) and levels of missing data (17-69%) supports the accuracy of the resulting topologies. The resulting stable topology emerges without the removal of rapidly evolving genes or taxa, a practice common to phylogenomic analyses. Several major groups are stable and strongly supported in these analyses (e.g. SAR, Rhizaria, Excavata), while the proposed supergroup ‘Chromalveolata’ is rejected. Further, extensive instability among photosynthetic lineages suggests the presence of systematic biases including endosymbiotic gene transfer from symbiont (nucleus or plastid) to host. Our analyses demonstrate that stable topologies of ancient evolutionary relationships can be achieved with broad taxonomic sampling and a moderate number of genes. Finally, taxonrich analyses such as presented here provide a method for testing the accuracy of relationships that receive high bootstrap support in phylogenomic analyses and enable placement of the multitude of lineages that lack genome scale data

EEF2 Analysis Challenges the Monophyly of Archaeplastida and Chromalveolata

BACKGROUND: Classification of eukaryotes provides a fundamental phylogenetic framework for ecological, medical, and industrial research. In recent years eukaryotes have been classified into six major supergroups: Amoebozoa, Archaeplastida, Chromalveolata, Excavata, Opisthokonta, and Rhizaria. According to this supergroup classification, Archaeplastida and Chromalveolata each arose from a single plastid-generating endosymbiotic event involving a cyanobacterium (Archaeplastida) or red alga (Chromalveolata). Although the plastids within members of the Archaeplastida and Chromalveolata share some features, no nucleocytoplasmic synapomorphies supporting these supergroups are currently known. METHODOLOGY/PRINCIPAL FINDINGS: This study was designed to test the validity of the Archaeplastida and Chromalveolata through the analysis of nucleus-encoded eukaryotic translation elongation factor 2 (EEF2) and cytosolic heat-shock protein of 70 kDa (HSP70) sequences generated from the glaucophyte Cyanophora paradoxa, the cryptophytes Goniomonas truncata and Guillardia theta, the katablepharid Leucocryptos marina, the rhizarian Thaumatomonas sp. and the green alga Mesostigma viride. The HSP70 phylogeny was largely unresolved except for certain well-established groups. In contrast, EEF2 phylogeny recovered many well-established eukaryotic groups and, most interestingly, revealed a well-supported clade composed of cryptophytes, katablepharids, haptophytes, rhodophytes, and Viridiplantae (green algae and land plants). This clade is further supported by the presence of a two amino acid signature within EEF2, which appears to have arisen from amino acid replacement before the common origin of these eukaryotic groups. CONCLUSIONS/SIGNIFICANCE: Our EEF2 analysis strongly refutes the monophyly of the Archaeplastida and the Chromalveolata, adding to a growing body of evidence that limits the utility of these supergroups. In view of EEF2 phylogeny and other morphological evidence, we discuss the possibility of an alternative eukaryotic supergroup