Ще ненародженій дитині потрібний наш захист

Пренатальна діагностика змінює свою суть. В перші 50 років свого розвитку вона відносилась до методів, за допомогою яких визначається наявність вад розвитку у ще ненародженої дитини. Завдяки стрімкому розвитку молекулярної генетики та сучасних візуальних технологій, вона змінює підхід з евтаназійного до терапевтичного. Поява терміну «медицина плоду» свідчить про те, що дослідники мають можливість провести багатопараметричну оцінку плода і спрямувати результати досліджень на розробку ефективного лікування. Народження персоналізованої медицини і поєднання її з пренатальною медициною також змінює напрямок корекції захворювань плода. Саме цим проблемам присвячена робота, яка базується на вивченні проблеми пренатальної діагностики з позиції сучасної клінічної протеогеноміки. Наведені у роботі данні свідчать про негайну необхідність змінити на підставі сучасних знань систему медичного нагляду за подружжям до запліднення, характер спостереження за вагітною; перейти на диспансерний догляд водночас за вагітною і її ненародженою дитиною, сприймаючи їх як єдину систему, побудовану за принципом «гальванічного елементу»

Origin and spread of human mitochondrial DNA haplogroup U7

Human mitochondrial DNA haplogroup U is among the initial maternal founders in Southwest Asia and Europe and one that best indicates matrilineal genetic continuity between late Pleistocene hunter-gatherer groups and present-day populations of Europe. While most haplogroup U subclades are older than 30 thousand years, the comparatively recent coalescence time of the extant variation of haplogroup U7 (~16–19 thousand years ago) suggests that its current distribution is the consequence of more recent dispersal events, despite its wide geographical range across Europe, the Near East and South Asia. Here we report 267 new U7 mitogenomes that – analysed alongside 100 published ones – enable us to discern at least two distinct temporal phases of dispersal, both of which most likely emanated from the Near East. The earlier one began prior to the Holocene (~11.5 thousand years ago) towards South Asia, while the later dispersal took place more recently towards Mediterranean Europe during the Neolithic (~8 thousand years ago). These findings imply that the carriers of haplogroup U7 spread to South Asia and Europe before the suggested Bronze Age expansion of Indo-European languages from the Pontic-Caspian Steppe region

Амінокислоти крові та органічні кислоти сечі в визначенні метаболічного статусу при перинатальному гіпоксично-ішемічному ураженні

Introduction. Hypoxic-ischemic lesions (GUI) of the brain are a frequent cause of disability and disadaptation of children. The role and interaction of metabolic pathways in the mechanisms of their development are not yet clear.Objective: to study changes in the levels of amino acids (AA) of blood and organic acids (OA) of urine with perinatal hypoxic-ischemic brain damage.Materials and methods: 117 infants with GUI were examined (60 of them in the acute period - before the age of 1 month, and 57 in the early recovery period - at the age of 1 to 4 months), and 35 relatively healthy newborns. All children underwent a study of free AA blood by high-performance liquid chromatography. In 98 children with SMI, the urine was examined by gas chromatography-mass spectrometry.Results. Analysis of blood amino acids revealed: in the acute period of SMI, an increase in the levels of AA, which are mediators (glutamate, p = 0.001, glycine, p = 0.038), and methionine (p = 0.015) and AA, which are involved in energy metabolism and maintenance of a constant blood glucose levels: alanine (p = 0.001), threonine (p = 0.028), valine (p = 0.01), leucine (p = 0.021); decrease in levels of tryptophan (p = 0.0001) and tyrosine (p = 0.015), which are the precursors of neurotransmitters. In the early recovery period, changes in the AF of the urea cycle, a decrease in valine, were observed more frequently. In the analysis of urine, the most frequently altered metabolites of the Krebs cycle and the respiratory chain (more than 70% of cases), as well as branched chain metabolites (more than 60% of cases), which are also involved in energy metabolism. Correlations were found between changes in the levels of OA in urine and AF in the blood.Conclusions. Analysis of blood AA after perinatal hypoxia-ischemia revealed the most frequent changes in the levels of AA involved in energy, neurotransmitter metabolism, detoxification of ammonia. Changes in the urine of the urine and their correlation with changes in blood AA were revealed. The work demonstrates the feasibility of these studies for the pain of a deep assessment of the metabolic status after perinatal hypoxia.Введение. Гипоксически-ишемические поражения (ГИП) головного мозга являются частой причиной инвалидизации и дезадаптации детей. Роль и взаимодействие метаболических путей в механизмах их развития ясны еще не до конца.Цель работы: изучить изменения уровней аминокислот (АК) крови и органических кислот (ОК) мочи при перинатальном гипоксически-ишемическом поражении головного мозга.Материалы и методы: обследовано 117 новорожденных с ГИП (из них 60 в остром периоде - в возрасте до 1 месяца, и 57 в раннем восстановительном периоде - в возрасте 1 - 4 месяца), и 35 относительно здоровых новорожденных. Всем детям проведено исследование свободных АК крови методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. У 98 детей с ГИУ исследованы ОК мочи методом газовой хроматографии - масс-спектрометрии.Результаты. Анализ аминокислот крови выявил: в остром периоде ГИУ - повышение уровней АК, которые являются медиаторами (глутамат, р = 0,001, глицин, р = 0,038), а также метионина (р = 0,015) и АК, которые вовлечены в энергетический метаболизм и поддержание постоянного уровня глюкозы крови: аланин (р = 0,001), треонин (р = 0,028), валин (р = 0,01), лейцин (р = 0,021); снижение уровней триптофана (р = 0,0001) и тирозина (р = 0,015), которые являются предшественниками нейромедиаторов. В раннем восстановительном периоде более часто отмечались изменения АК цикла мочевины, снижение валина. При анализе ОК мочи наиболее часто измененными были метаболиты цикла Кребса и дыхательной цепи (более 70% случаев), а также метаболиты АК с разветвленной цепью (более 60% случаев), которые  также вовлечены в энергетический обмен. Обнаружены корреляции между изменениями уровней ОК в моче и АК в крови.Выводы. Анализ АК крови после перинатальной гипоксии-ишемии обнаружил наиболее частые изменения уровней АК, вовлеченных в энергетический, нейротрансмиттерный метаболизм, детоксикацию аммиака. Выявлены изменения ОК мочи и их корреляция с изменениями АК крови.  Работа демонстрирует целесообразность этих исследоавний для более глубокой оценки метаболического статуса после перинатальной гипоксии.Вступ. Гіпоксично-ішемічні ураження (ГІУ) головного мозку є частою причиною інвалідизації та дезадаптації дітей. Роль і взаємодія метаболічних шляхів у механізмах їх розвитку ясні ще не до кінця. Мета роботи: вивчити зміни рівнів амінокислот (АК) крові та органічних кислот (ОК) сечі при перинатальному гіпоксично-ішемічному ураженні головного мозку. Матеріали та методи: обстежено 117 новонароджених з ГІУ (із них 60 в гострому періоді - у віці до 1 місяця, і 57 в ранньому відновному періоді - у віці 1 - 4 місяці), та 35 відносно здорових новонароджених. Всім дітям проведено дослідження вільних АК крові методом високоефективної рідинної хроматографії. У 98 дітей з ГІУ визначені ОК сечі методом газової хроматографії – мас-спектрометрії. Результати. Аналіз амінокислот крові виявив: в гострому періоді ГІУ - підвищення рівнів АК, які є медіаторами (глутамат, р = 0,001, гліцин, р = 0,038), а також метіоніну (р = 0,015) і АК, що залучені до енергетичного метаболізму та підтримці постійного рівню глюкози крові: аланін (р = 0,001), треонін (р = 0,028), валін (р = 0,01), лейцин (р = 0,021); зниження рівнів триптофану (р = 0,0001) і тирозіну (р = 0,015), які є попередниками нейромедіаторів. У ранньому відновному періоді ГІУ більш часто відмічались зміни АК циклу сечовини, зниження валіну. При аналізі ОК сечі найчастіше зміненими були метаболіти циклу Кребса та дихального ланцюга (більш ніж 70% випадків), а також метаболіти АК з розгалуженим ланцюгом (більше за 60% випадків), що залучені до енергетичного та вуглеводного метаболізму. Виявлені кореляцій між змінами рівнів ОК в сечі та АК в крові. Висновки. Аналіз АК крові після перинатальної гіпоксії-ішемії виявив найбільш часті зміни рівнів АК, залучених до енергетичного, нейротрансмітерного метаболізму, детоксикації аміаку. Серед ОК сечі найчастіше були змінені метаболіти циклу Кребса та АК, залучених до енергетичного метаболізму. Робота демонструє наявність кореляцій між АК крові та ОК сечі, доцільність їх дослідження для оцінки метаболічного статусу після перинатальної гіпоксії

AMINO ACIDS IN THE PATHOGENESIS OF PERINATAL HYPOXIC-ISCHEMIC ENCEPHALOPATHY

The share of hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE) accounts for about half of all perinatal brain lesions, which are a major cause of disability and maladjustment of children. The role and interaction of metabolic pathways in the pathogenesis of HIE still not fully clear; revealed significant changes in amino acid (AA) metabolism. The aim of the study – to investigate changes in the metabolism of amino acids (AA) in HIE. Materials and Methods. The study involved 117 infants with HIE, including 60 in the acute period (under the age of 1 month), and 57 in the early recovery period of hypoxic-ischemic encephalopathy (ages 1–4 months). All patients surveyed free blood amino acids by high performance liquid chromatography. Results and Discussion. In the acute period of HIE, an increase in the level of neuroamic acids – glutamate (р = 0.001), glycine  (р = 0.038), methionine (р = 0.015) and AA, involved in energy metabolism and maintenance of a constant level of blood glucose: alanine (р = 0.001), threonine (р = 0.028), branched-chain amino acids – valine (p = 0.01), leucine (p = 0.021); decreased levels of tryptophan (р = 0.000) and tyrosine (р = 0.015), which are precursors of neurotransmitters. In the early recovery period, HIE was diagnosed with frequent changes in the AA of the urea cycle, aspartate; decrease in the level of valine. Conclusions. Identified data suggest that the metabolism of amino acids is one of the leading places in the pathogenesis of HIE; the most commonly identified amino acid changes that are involved in neurotransmission processes and energy metabolism is detoxification of ammonia. This gives grounds for metabolic correction and prevention of complications

Зміни метаболізму амінокислот при гіпоксично-ішемічній енцефалопатії та їх залежність від клінічної симптоматики

Objective. To study the changes of amino acid levels in hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE), depending on the severity of clinical symptoms.Materials and methods. The study involved 117 infants with HIE and 35 relatively healthy newborns. The detection of the serum free amino acids by using a high-performance liquid chromatography was performed in all patients.Results. During the acute period of HIE, a level increase of glutamate and glycine was determined that corresponds to the literature data, and methionine and amino acids, involved in energy metabolism and maintenance of a constant level of blood glucose, such as alanine, threonine, valine, leucine, as well. Besides, the decreased levels of tryptophan and tyrosine, which are precursors of neurotransmitters, were observed. In the early recovery period of HIE, in comparison with the acute period, the frequent changes of the urea cycle amino acids, aspartate, and the decreased level of valine were diagnosed. The changes of amino acids differed depending on the course of the HIE. Thus, in case of seizures, the reduced tryptophan and elevated aspartate levels were often observed, and in the early recovery period, the level of tyrosine was usually reduced. In children with brain edema, a decreased aspartate and tryptophan levels were frequently detected. On the CNS depression syndrome, in its acute period, there were often reduced citrulline, as opposed to the levels of methionine and arginine that were changed less frequently. The excitation syndrome was often accompanied by the raised cysteine and taurine levels.Conclusions. The identified data suggest that the metabolism of amino acids plays one of the leading roles in the pathogenesis of HIE. The most commonly identified changes occurred in the levels of amino acid that are involved in neurotransmission processes, energy metabolism, and detoxification of ammonia. The research results give grounds for metabolic correction and prevention of complications.Цель: изучить изменения уровней аминокислот (АК) при гипоксически-ишемической энцефалопатии (ГИЕ) в зависимости от клинической симптоматики.Пациенты и методы. Было обследовано 117 новорожденных с ГИЕ и 35 относительно здоровых новорожденных. Проведено исследование свободных аминокислот крови методом высокоэффективной жидкостной хроматографии.Результаты. В остром периоде ГИЕ выявлено повышение уровня глутамата, глицина, что соответствует литературным данным, а также метионина и АК, задействованных в энергетическом метаболизме и поддержании постоянного уровня глюкозы крови — аланин, треонин, валин, лейцин; снижение уровней триптофана и тирозина, которые являются предшественниками нейромедиаторов. В раннем восстановительном периоде ГИЕ по сравнению с острым чаще отмечались изменения АК цикла мочевины, аспартата, снижение уровней валина. Изменения АК отличались в зависимости от течения ГИЕ: при судорожном синдроме чаще был снижен триптофан и повышен аспартат, а в раннем восстановительном периоде чаще был снижен уровень тирозина. У детей, перенесших отек мозга, с большей частотой отмечалось снижение аспартата, триптофана. При синдроме угнетения ЦНС в остром периоде чаще был снижен цитруллин, а уровни метионина и аргинина изменялись реже. Синдром возбуждения ЦНС сопровождался более частыми повышениями цистина и таурина.Выводы. Обнаруженные изменения подтверждают, что метаболизм АК занимает одно из ведущих мест в патогенезе ГИЕ; наиболее часто выявлялись изменения АК, участвующих в процессах нейротрансмиссии и энергетическом обмене, детоксикации аммиака. Это дает основание для проведения метаболической коррекции и профилактики осложнений.Мета: вивчити зміни рівнів амінокислот (АК) при гіпоксично-ішемічній енцефалопатії (ГІЕ) залежно від клінічної симптоматики.Пацієнти і методи. Було обстежено 117 новонароджених з ГІЕ та 35 відносно здорових новонароджених. Проведено дослідження вільних АК крові методом високоефективної рідинної хроматографії.Результати. У гострому періоді ГІЕ виявлено підвищення рівнів глутамату, гліцину, що відповідає літературним даним, а також метіоніну та АК, задіяних у енергетичному метаболізмі та підтримці постійного рівня глюкози крові — аланін, треонін, валін, лейцин; зниження рівнів триптофану і тирозину, які є попередниками нейромедіаторів. У ранньому відновному періоді ГІЕ порівняно з гострим відмічались частіші зміни АК циклу сечовини, аспартату; зниження рівнів валіну. Зміни АК відрізнялися залежно від перебігу ГІЕ: при судомному синдромі частіше був знижений триптофан і підвищений аспартат, а в ранньому відновному періоді частіше був знижений рівень тирозину. У дітей, які перенесли набряк мозку, з більшою частотою відзначалося зниження аспартату, триптофану. При синдромі пригнічення ЦНС у гострому періоді частіше був знижений цитрулін, а метіонін і аргінін змінювались рідше. Синдром збудження супроводжувався більш частими підвищеннями цистину і таурину.Висновки. Виявлені зміни підтверджують, що метаболізм АК займає одне з провідних місць у патогенезі ГІЕ; найчастіше виявлялися зміни АК, які беруть участь у нейротрансмітерному та енергетичному обміні, детоксикації аміаку. Це дає підстави для метаболічної корекції і профілактики ускладнень

Case of the combination of cystic fibrosis with metabolic disorders of fatty acids and sulfur containing amino acids

The observation demonstrates the syntropy phenomenon. Shows the need to find comorbidity in patients with multiple organ disorders, in families with Incestuous marriages for the selection of adequate therapy and rehabilitation.cystic fibrosis - a clinically and genetically heterogeneous polymorphic pathology, which is accompanied by changes in the metabolism of various parties

ВИПАДОК СИНДРОМУ ГЕТЧИНСОН-ГИЛФОРДА (МУТАЦІЯ G608G В ГЕНІ LMNA), АСОЦІЙОВАНОГО З НЕДОСТАТНІСТЮ МЕТІЛЕНТЕТРАГІДРОФОЛАТРЕДУКТАЗИ (MTHFR 677TT)

Now the phenomenon of synthropy is increasingly observed, when one patient is diagnosed with a conglomerate of diseases, each of which contributes to the realization of the clinical picture of the pathology, which often makes it difficult to diagnose it timely.The search and evaluation of epigenetic mechanisms, metabolic disturbances in monogenic pathology, clarification of their nature allow us to develop individual tactics of patient management, taking into account the revealed violations.The phenomenon of synthropy-the combination of the Hutchinson-Gilford syndrome with hyperhomocysteinemia, the lack of methylene tetrahydro-reductase, the violation of lipid metabolism and secondary mitochondrial dysfunction, is presented. The combination of childhood progeria with the lack of methylene tetrahydrofolate reductase, hyperhomocysteinemia, lipid and energy metabolism is an epigenetic pathology (C.D. Allis et all, 2010). The developed individual approach to the management of the patient from the position of epigenetic mechanisms underlying the development of the disease, performed correction of the revealed metabolic changes allowed to reduce the clinical manifestations of the disease, significantly improve the quality of life of the patient and family.В настоящее время все чаще наблюдается феномен синтропии, когда у одного больного выявляют конгломерат болезней, каждая из которых вносит свой вклад в реализацию клинической картины патологии, что нередко затрудняет своевременную ее диагностику.Поиск и оценка эпигенетических механизмов, метаболических нарушений при моногенной патологии, уточнение их характера позволяют разработать индивидуальную тактику ведения больной с учетом выявленных нарушений. В работе представлен феномен синтропии- сочетание синдрома Гетчинсона-Гилфорда с гипергомоцистеинемией, недостаточностю метилентетрагидрофолатредуктазы, нарушением липидного обмена и вторичной митохондриальной дисфункцией. Сочетание прогерии детского возраста с недостаточностю метилентетрагидрофолатредуктазы, как самостоятельного эпигенетического заболевания (C.D. Allis et all, 2010), гипергомоцистеинемией, нарушением липидного и энергетического обмена представлено в нашей работе. Разработанный индивидуальный подход к ведению больной с позиции эпигенетических механизмов, лежащих в основе развития заболевания, проведенная коррекция выявленных метаболических изменений позволили ослабить клинические проявления заболевания, значительно улучшить качество жизни больного и семьи.Постановка проблеми і її значення. Вивчення особливостей перебігу прогерії за умови поєднання з недостатністю метілентерагідрофолатредуктази як  амостійного епігенетичного захворювання. Значення такого роду сінтропіі, що вивчається нами з 2007 року (Е.Я.Гречаніна і співав., 2008 р.) дозволяє розширити асортимент симптоматичних видів лікування, направленого на  нормалізацію епігенетичного статусу. У даний час все частіше  постерігається феномен сінтропіі, коли у одного хворого виявляють конгломерат хвороб, кожна з яких вносить свій вклад у реалізацію клінічної картини патології, що нерідко ускладнює своєчасну їх діагностику. Пошук і оцінка епігенетичних механізмів, ме таболічних порушень при моногенній патології, уточнення їх характеру дозволяють розробити індивідуальну тактику ведення хворого з урахуванням виявлених порушень. У роботі представлений феномен сінтропії - поєднання синдрому Гетчінсона-Гілфорда з гіпергомоцистеїнемією, недостатністю метілентетрагідрофолатредуктази, порушенням ліпідного  бміну і вторинною мітохондріальною дисфункцією. Поєднання прогерії дитячого віку з  недостатністю метілентетрагідрофолатредуктази, як самостійного епігенетичного захворювання (C.D. Allis et al., 2010), гіпергомоцистеїнемією, порушенням ліпідного та енергетичного обміну представлено в нашій роботі. Розроблений індивідуальний підхід до ведення хворого з позиції епігенетичних механізмів, що лежать в основі розвитку захворювання, проведена корекція виявлених метаболічних порушень дозволили послабити клінічні прояви захворювання, значно поліпшити якість життя хворого і сім'ї

РОЛЬ ДЕФІЦИТУ ВІТАМИНУ D В ЕТІОПАТОГЕНЕЗІ РОЗЛАДІВ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ

Summary. The article presents modern data on the role of vitamin D on child development, the impact of vitamin D on the origin and development of autism spectrum disorders (ASD) shows the results of examination of children with ASD for the VDR gene polymorphisms and determination of the active metabolite of vitamin D (1,25 -OH2-D).Резюме. В статье обсуждаются современные данные о роли витамина D в развитии ребенка, влиянии системы витамина D на возникновение и развитие расстройств аутистического спектра (РАС), показаны результаты обследования детей с РАС на наличие полиморфизмов гена VDR и определения уровня активного метаболита витамина D (1,25-OH2-D).Резюме. У статті обговорюються сучасні дані щодо ролі вітаміну Dу розвитку дитини, впливу системи вітаміну D на виникнення та розвиток  розладів аутистичного спектру (РАС); показані результати обстеження дітей з РАС на наявність поліморфізмів гену VDR та визначення рівня активного метаболіту вітаміну D (1,25-OH2-D)