Phenomenon of V. Symonenko’s and Ukrainian Shistdesyatnitstva in the Hopes of Emigrants: Some Supervisions are Above Poetics and Rhetoric of Translators

Статтю присвячено дослідженню творчості В. Симоненка в англомовному дискурсі. Розглядаються й аналізуються літературознавчі праці українських емігрантів, поезії шістдесятника В. Симоненка. The scientific article is devoted to the investigation of Vasyl Symonenko’s poetry in English discourse. The literary works of Ukrainian emigrants and poetry by V. Symonenko are examined and analyzed in thе article

Analysis of modern systems for information from users of social networks

This paper summarizes different approaches to collecting road traffic information from second-generation cellular systems (GSM) and point out the possibilities that arise when third generation systems (UMTS) are used. Cell breathing is a potential problem, but smaller cells, soft handover and flexible measurements have the potential to increase the usage area and information quality when road traffic information is extracted from the UMTS network compared to using the GSM networ

ВИВЧЕННЯ ВАЛІДАЦІЙНОГО ПАРАМЕТРА “ЛІНІЙНІСТЬ/КАЛІБРУВАЛЬНА МОДЕЛЬ” АНАЛІТИЧНОЇ МЕТОДИКИ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ КАРДІАЗОЛУ В БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ФАРМАКОКІНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Introduction. Preclinical and clinical trials are one of the most important stages in the development of medicinal products, the proper conduct of which ensures in the future the safety and high therapeutic effectiveness of the developed medicines. A key element of preclinical research is a variety of pharmacological methods, in which a number of analytical measurements are carried out on certain biological objects. Thus, issues related to the identification of the peculiarities of the validation process of bioanalytical methods used in preclinical pharmacological research of medicinal products and the development of standardized approaches to such validation work for original substances become relevant. The aim of the study – to make an experimental study of the validation parameter “linearity/calibration model” for quantitative determination of Кardiazol in human plasma for pharmacokinetic studies. Research Methods. The bioanalytical method for the determination of Кardiazol is based on HPLC/MS/MS analysis of analytes in investigated solutions obtained from plasma samples after pre-precipitation of proteins. Samples were chromatographed using Discovery C18 chromatography column, 50 × 2.1 mm, with a particle size of 5 μm and gradient elution. Results and Discussion. When constructing a calibration curve, the following conditions must be fulfilled: for lower limit of quantitative determination, the deviation from the nominal concentration should be no more than ± 20 %; for calibration solutions with concentrations more than lower limit of quantitative determination, the deviation from the nominal concentration should be no more than ± 15 %. A linear relationship was found between the concentration and the area of ​​the chromatographic peaks of cardiogenol in the concentration range of 1 ng/ml – 100 ng/ml. The regression equation is y = 0.0141x + -0.00146, the correlation coefficient is r2 0.9985. Conclusion. The conclusion regarding the developed methodology according to the validation parameter “linearity/calibration model” is correct.Вступление. Одним из важнейших этапов создания лекарственных средств являются доклинические и клинические испытания, надлежащее проведение которых гарантирует в дальнейшем безопасность и высокую терапевтическую эффективность разработанных лекарственных средств. Ключевым элементом доклинических исследований являются различные фармакологические методики, при применении которых осуществляют ряд аналитических измерений на тех или иных биологических объектах. Таким образом, приобретают актуальность вопросы, связанные с определением особенностей процесса валидации биоаналитических методов, которые используют во время доклинических фармакологических исследований лекарственных средств и разработки стандартизированных подходов к проведению таких валидационных работ для оригинальных субстанций.Цель исследования – провести экспериментальное изучение валидационного параметра “линейность/калибровочная модель” методики количественного определения кардиазола в плазме крови для выполнения фармакокинетических исследований. Методы исследования. Биоаналитическая методика определения кардиазола основывается на ВЭЖХ/МС/МС-анализе аналитов в исследуемых растворах, полученных из образцов плазмы после предварительного осаждения протеинов. Пробы хроматографируют с использованием хроматографической колонки Discovery C18 (50×2,1 мм), с размером частиц 5 мкм и градиентного элюирования. Результаты и обсуждение. При построении калибровочной кривой необходимо выполнить следующие условия: для НМКО отклонение от номинальной концентрации должно быть не более ±20 %, для калибровочных растворов с концентрациями больше, чем НМКО, не более ±15 %. Доказана линейная зависимость между концентрацией и площадью хроматографических пиков кардиазола в диапазоне концентраций 1–100 нг/мл. Уравнение регрессии – y=0,0141x+-0,00146, коэффициент корреляции – r2 0,9985. Вывод. Вывод по разработанной методике относительно валидационного параметра “линейность/калибровочная модель” – корректна.Вступ. Одним із найважливіших етапів створення лікарських засобів є доклінічні та клінічні випробування, належне проведення яких гарантує в подальшому безпечність і високу терапевтичну ефективність розроблених лікарських засобів. Ключовим елементом доклінічних досліджень є різноманітні фармакологічні методики, при застосуванні яких здійснюють ряд аналітичних вимірювань на тих чи інших біологічних об’єктах. Таким чином, набувають актуальності питання, пов’язані з визначенням особливостей процесу валідації біоаналітичних методів, які використовують під час доклінічних фармакологічних досліджень лікарських засобів та розробки стандартизованих підходів до проведення таких валідаційних робіт для оригінальних субстанцій. Мета дослідження – провести експериментальне вивчення валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель” методики кількісного визначення кардіазолу в плазмі крові для виконання фармакокінетичних досліджень. Методи дослідження. Біоаналітична методика визначення кардіазолу ґрунтується на ВЕРХ/МС/МС-аналізі аналітів у досліджуваних розчинах, отриманих із зразків плазми після попереднього осадження протеїнів. Проби хроматографують з використанням хроматографічної колонки Discovery C18 (50×2,1 мм) з розміром часток 5 мкм та градієнтного елюювання. Результати й обговорення. При побудові калібрувальної кривої необхідно виконати такі умови: для нижньої межі кількісного визначення відхилення від номінальної концентрації повинно бути не більшим ±20 % для калібрувальних розчинів з концентраціями, вищими, ніж нижня межа кількісного визначення, не більшим ±15 %. Доведено лінійну залежність між концентрацією та площею хроматографічних піків кардіазолу в діапазоні концентрацій 1–100 нг/мл. Рівняння регресії – y=0,0141x+-0,00146, коефіцієнт кореляції – r2 0,9985. Висновок. Висновок щодо розробленої методики стосовно валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель” – коректна

Synthesis, diuretic activity research and QSAR-analysis of N-(1,3,4-tiadiazol-2-il)substituted amides of alkanecarboxylic acids

Diuretics are effective drugs that are widely used in medicine, but have unwanted side effects. The derivative of thiadiazole – acetozolamide is a known diuretic. Therefore, the search for diuretics in this series and the establishment of quantitative «structure–activity» (QSAR) dependencies is appropriate. The aim of the work was to synthesis N-(1,3,4-thiadiazol-2-yl)substituted alkanes of alkanecarboxylic acids, study their diuretic activity, and QSAR analysis. The objects of the study were N-(1,3,4-thiadiazol-2-yl)substituted alkanes of alkanecarboxylic acids, obtained by the interaction of 2-amino-5-alkyl-1,3,4-thiadiazole with the corresponding acylchlorides. Investigation of diuretic activity of synthesized compounds was carried out by the method of Berchin. Hyper-Chem and BuildQSAR software were used for calculation of molecular descriptors and QSAR-models. Synthesis of 12 N-(1,3,4-thiadiazol-2-yl)substituted amides of alkanecarboxylic acids, the structure of which was confirmed by PMR spectroscopy and elemental analysis. Studies of diuretic activity showed that the synthesized compounds had pronounced diuretic properties, and some of them according to activity indicators were approaching or exceeding comparative preparations. Compound N-(5-methyl-[1,3,4]thiadiazol-2-yl) propionamide showed the best diuretic effect: increased daily diuresis in white rats, in comparison with intact control, in 2.47 times (p ≤ 0,001), in comparison with hydrochlorothiazide was in 1,6 times and acetazolamide was 1,75 times. The calculation of the molecular descriptors of N-(1,3,4-thiadiazol-2-yl)substituted amides of alkanecarboxylic acids was conducted. Based on the calculated values of molecular descriptors and diuretic activity values of 12 synthesized compounds, a QSAR analysis was performed. Analysis of structure-diuretic activity showed the greatest influence of lipophilicity, energy parameters, spatial structure and size of the molecule. Moreover, diuretic activity increases with increasing logP, decreasing the refractive, volume and area of the molecule, increasing the energy of the higher occupied molecular orbital. Increasing the charge on the Sulfur atom of the thiadiazole ring and the Оxygen atom of the carbonyl group, reducing the angle between the Sulfur atoms, the Nitrogen of the amide group and the Oxygen, and increasing the angle between the Nitrogene atoms of the thiadiazole ring, the Oxygen and the Nitrogen of the amide group, also increases diuretic activity. The results of the diuretic activity of the synthesized compounds N-(1,3,4-thiadiazol-2-yl)substituted amides of alkanecarboxylic acids show the potential for the search for diuretic agents among 1,3,4-thiadiazole derivatives. The resulting QSAR models will be used to modelling and prediction the activity of new potential diuretics

ВИКОРИСТАННЯ ФАРМАКОФОРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ПОШУКУ ПОТЕНЦІЙНИХ ГІПОТЕНЗИВНИХ ЗАСОБІВ РЯДУ ПОХІДНИХ П’ЯТИЧЛЕННИХ ГЕТЕРОЦИКЛІВ

Introduction. Pharmacophore modeling is one of the most effective virtual screening methods. This method allows to determine the set and relative arrangement of specific molecular fragments that are required for the manifestation of a particular biological activity. Increased blood pressure is a major cause of cardiac, vascular, and cerebral complications, including ischemic heart disease, chronic heart failure, and circulatory disorders. Purposeful search for antihypertensive agents using the latest methods, including pharmacophore modeling, among derivatives of five-membered heterocycles is appropriate and relevant. Pharmacophore modeling is one of the most effective virtual screening methods. This method allows to determine the set and relative arrangement of specific molecular fragments that are required for the manifestation of a particular biological activity. Increased blood pressure is a major cause of cardiac, vascular, and cerebral complications, including ischemic heart disease, chronic heart failure, and circulatory disorders. Purposeful search for antihypertensive agents using the latest methods, including pharmacophore modeling, among derivatives of five-membered heterocycles is appropriate and relevant. The aim of the study – the pharmacophore modeling of a series of five-membered heterocycle derivatives, 1,3-thiazole, 1,3,4-thiadiazole, and 1,3,4-triazole, for the purposeful search for potential antihypertensive agents. Research Methods. 1,3-thiazole, 1,3,4-thiadiazole and 1,3,4-triazole derivatives with established antihypertensive activity were synthesized as objects of study. Pharmacophore modeling was performed in a specialized program for molecular modeling of chemoinformatics Molecular Operating Environment. Results and Discussion. In the process of searching for a probable pharmacophore, pharmacophore models have been developed that are characterized by different composition and coordinates of pharmacophore centers, as well as classification accuracy. For the detection and screening of antihypertensive effects, four-component pharmacophore models were selected with a classification accuracy of 0.52–0.61 and an overlap of active compounds of 1.76–2.78. Pharmacophore model with the highest accuracy and degree of overlap structurally consists of an aromatic ring, two hydrophobic regions and a projection of a hydrogen bond acceptor with a characteristic mutual spatial arrangement and through the aromatic interaction mechanism. The structures of the virtual base molecule structures were harmonized with the pharmacophore model. Conclusions. Conducted pharmacophore modeling of a number of derivatives of five-membered heterocycles – 1,3-thiazole, 1,3,4-thiadiazole and 1,3,4-triazole with established antihypertensive activity made it possible to distinguish a possible pharmacophore consisting of an aromatic ring, two Hydrophobic Areas and Projections of the Hydrogen Bond Acceptor. The accuracy of the classification of active and inactive compounds in this model is 0.61. The resulting pharmacophore model can be used for virtual screening and targeted search for new antihypertensive agents.   Key words: pharmacophore modeling, derivatives of five-membered heterocycles – 1,3-thiazole, 1,3,4-thiadiazole, 1,3,4-triazole, antihypertensive activity.Вступление. Фармакофорное моделирование – один из наиболее эффективных методов виртуального скрининга. Этот метод дает возможность установить набор и взаимное расположение специфических молекулярных фрагментов, которые необходимы для проявления определенной биологической активности. Повышенное артериальное давление является основной причиной развития сердечно-сосудистых и церебральных осложнений, а именно ишемической болезни сердца, хронической сердечной недостаточности, нарушений мозгового кровообращения. Целенаправленный поиск гипотензивных агентов с применением новейших методов, в частности фармакофорного моделирования, среди производных пятичленных гетероциклов целесообразно и актуально. Цель исследования – провести фармакофорное моделирование ряда производных пятичленных гетероциклов (1,3-тиазола, 1,3,4-тиадиазола и 1,3,4-триазола) для целенаправленного поиска потенциальных гипотензивных средств. Методы исследования. Объектами исследования были синтезированные производные 1,3-тиазола, 1,3,4-тиадиазола и 1,3,4-триазола с установленной гипотензивной активностью. Фармакофорное моделирование проводили в специализированной программе для молекулярного моделирования хемоинформатики Molecular Operating Environment. Результаты и обсуждение. В процессе поиска возможного фармакофора разработаны фармакофорные модели, характеризующиеся различным составом и координатами фармакофорных центров, а также точностью классификации. Для выявления и скрининга гипотензивного действия выбрано четырекомпонентные фармакофорные модели с точностью классификации 0,52–0,61 и степенью перекрытия активных соединений 1,76–2,78. Фармакофорная модель с самой высокой точностью и степенью перекрытия структурно состоит из ароматического кольца, двух гидрофобных областей и проекции акцептора водородной связи с характерным взаимным пространственным расположением. Во время исследования согласованности активных веществ с фармакофорной моделью было выявлено потенциальное взаимодействие тетразолового кольца валсартана с биомишенью в качестве акцептора водородной связи и через механизм ароматического взаимодействия. Проведено согласование структур молекул виртуальной базы с фармакофорной моделью. Выводы. Проведенное фармакофорнoе моделирование ряда производных пятичленных гетеро­циклов – 1,3-тиазола, 1,3,4-тиадиазола и 1,3,4-триазола с установленной гипотензивной активностью позволило выделить возможный фармакофор, состоящий из ароматического кольца, двух гидрофобных областей и проекции акцептора водородной связи. Точность классификации активных и неактивных соединений данной модели составляет 0,61. Полученную фармакофорную модель можно использовать для виртуального скрининга и целенаправленного поиска новых гипотензивных средств.Вступ. Фармакофорне моделювання – один з найбільш ефективних методів віртуального скринінгу. Цей метод дає можливість встановити набір та взаємне розташування специфічних молекулярних фрагментів, які необхідні для прояву певної біологічної активності. Підвищений артеріальний тиск є основною причиною розвитку серцевих, судинних і церебральних ускладнень, а саме ішемічної хвороби серця, хронічної серцевої недостатності, порушень мозкового кровообігу. Цілеспрямований пошук гіпотензивних агентів із застосуванням новітніх методів, зокрема фармакофорного моделювання, серед похідних ­п’ятичленних гетероциклів є доцільним і актуальним. Мета дослідження – провести фармакофорне моделювання ряду похідних п’ятичленних гетероциклів (1,3-тіазолу, 1,3,4-тіадіазолу та 1,3,4-тріазолу) для цілеспрямованого пошуку потенційних гіпотензивних засобів. Методи дослідження. Об’єктами дослідження були синтезовані похідні 1,3-тіазолу, 1,3,4-тіадіазолу та 1,3,4-тріазолу зі встановленою гіпотензивною активністю. Фармакофорне моделювання проводили у спеціалізованій програмі для молекулярного моделювання хемоінформатики Molecular Operating Environment. Результати й обговорення. У процесі пошуку ймовірного фармакофора розроблено фармакофорні моделі, які характеризуються різним складом та координатами фармакофорних центрів, а також точністю класифікації. Для виявлення та скринінгу гіпотензивної дії вибрано чотирикомпонентні фармакофорні моделі з точністю класифікації 0,52–0,61 і ступенем перекриття активних сполук 1,76–2,78. Фармакофорна модель із найвищою точністю та ступенем перекриття структурно складається з ароматичного кільця, двох гідрофобних областей та проекції акцептора водневого зв’язку з характерним взаємним просторовим розташуванням. Під час дослідження узгодженості активних речовин із фармакофорною моделлю було виявлено потенційну взаємодію тетразолового кільця валсартану з біомішенню в якості акцептора водневого зв’язку та через механізм ароматичної взаємодії. Проведено узгодження структур молекул віртуальної бази з фармакофорною моделлю. Висновки. Проведене фармакофорне моделювання ряду похідних п’ятичленних гетероциклів – 1,3-тіа­золу, 1,3,4-тіадіазолу та 1,3,4-тріазолу зі встановленою гіпотензивною активністю дозволило виділити можливий фармакофор, що складається з ароматичного кільця, двох гідрофобних областей та проекції акцептора водневого зв’язку. Точність класифікації активних та неактивних сполук даної моделі становить 0,61. Одержану фармакофорну модель можна використовувати для віртуального скринінгу і цілеспрямованого пошуку нових гіпотензивних засобів

ФАРМАКОФОРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РЯДУ 3,5-ДИЗАМІЩЕНИХ ПОХІДНИХ (4-МЕТИЛ/R-ФЕНІЛ-3H-ТІАЗОЛ-2-ІЛІДЕН)-R1-ФЕНІЛ/ЦИКЛОГЕКСИЛ-АМІНІВ ІЗ КАРДІОПРОТЕКТОРНОЮ АКТИВНІСТЮ

The aim of the work. Pharmacophore modeling for 3,5-disubstituted derivatives of (4-methyl/R-phenyl-3H-thiazol-2-ylidene)-R’-phenyl/cyclohexilamines with established cardioprotective activity. Materials and Methods. The 3,5-disubstituted derivatives of (4-methyl/R-phenyl-3H-thiazol-2-ylidene)-R’-phenyl/cyclohexilamines with established cardioprotective activity were objects of the study. The Molecular Operating Environment (MOE) version 2007.09 was used for pharmacophore simulations. The force field MMFF94x was used in the modeling. The geometry optimization of the conformers was carried out by a stochastic search method. Results and Discussion. The 8 models were developed and characterized by different composition, accuracy of classification and coordinates of pharmacophore centers. The presence of hydrogen bond acceptors and hydrophobic regionsin the active molecules play a key role in all models. The established pharmacophore model contains two pairs of pharmacophore centers located on opposite edges and one hydrophobic region located near the center of the pharmacophor. Each of these pairs is formed from closely spaced (2.85 and 3.79 Å distances respectively) of the hydrophobic pharmacophoric center and the projection of a hydrogen bond donor. Conclusions. The possible pharmacophore which consists from three hydrophobic regions and two projections of hydrogen bond acceptors was identefied in the pharmacophore modeling for 3,5-disubstituted derivatives of (4-methyl/R-phenyl-3H-thiazol-2-ylidene)-R’-phenyl/cyclohexilamines with investigated in vivo cardioprotective properties The accuracy of the classification of active and inactive compounds by this model is 0.73. The hypothesis about the participation of the acethyl group, the imino group and possibly the distal Nitrogen atom of piperazine moiety in conjunction with the amino acids – hydrogen exchange biotargets was advanced on the basis of the analysis of the compound conformation with the highest cardioprotective activity. The resulting pharmacophore model will be further used for in silico screening molecular databases to identify virtual hits and purposefully search for new cardioprotectors.Мета роботи. Фармакофорне моделювання для ряду 3,5-дизаміщених похідних (4-метил/R-феніл-3H-тіазол-2-іліден)-R1-феніл/циклогексил-амінів із встановленими кардіопротекторними властивостями. Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були 3,5-дизаміщені похідні (4-метил/R-феніл-3H-тіазол-2-іліден)-R1-феніл/циклогексил-амінів із встановленою кардіопротекторною активністю. Фармакофорне моделювання проводили в програмному середовищі для обчислювальних хімічних досліджень Molecular Operating Environment (MOE) версії 2007.09. У даному дослідженні використовували силове поле MMFF94x, оптимізацію геометрії конформерів проводили методом стохастичного пошуку. Результати й обговорення. У процесі фармакофорного моделювання розроблено 8 моделей, які характеризуються різним складом та координатами фармакофорних центрів, а також точністю класифікації. У всіх моделях ключову роль відіграють наявні в активних молекулах акцептори водневого зв’язку та гідрофобні області. Створена фармакофорна модель містить дві пари фармакофорних центрів, які знаходяться на протилежних краях та однієї гідрофобної області розташованої біля центру фармакофора. Кожна з цих пар сформована з близько розташованих (відстані 2,85 та 3,79 Å відповідно) гідрофобного фармакофорного центру та проекції донора водневого зв’язку. Висновки. Проведене фармакофорне моделювання ряду 3,5-дизаміщених похідних (4-метил/R-феніл-3H-тіазол-2-іліден)-R1-феніл/циклогексил-амінів з дослідженими in vivo кардіопротекторними властивостями дало змогу виділити можливий фармакофор, що складається із трьох гідрофобних областей та двох проекцій акцепторів водневого зв’язку. Точність класифікації активних та неактивних сполук даною моделлю становить 0,73. На основі аналізу узгодженої з фармакофорною моделлю конформації сполуки з найбільшою кардіопротекторною активністю висунуто гіпотезу про участь ацетильної групи, іміно-групи та можливо дистального атома Нітрогену піперазинового фрагменту у взаємодії з амінокислотами – донорами Гідрогену біомішені. Подальші дослідження потрібні для ідентифікації біомішені, відповідальної за прояв кардіопротекторних властивостей. Одержана фармакофорна модель буде в подальшому використовуватись для in silico скринінгу молекулярних баз даних з метою ідентифікації віртуальних хітів та цілеспрямованого пошуку нових кардіопротекторів

Historical overview, development and new approaches in design of angiotensin converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor antagonists. Part I

The renin-angiotensin system (RAS) plays an important role in pathogenesis of hypertension, congestive heart failure, and chronic renal failure. In addition to a discussion of the current understanding of the chemical structures and the modes of action of angiotensin converting enzyme  (ACE) inhibitors and angiotensin receptor (ATR) antagonists, review includes their SAR analysis and chemical modification for improving their activity. Nowadays different modeling strategies are underway to develop tailor made molecules with the best of properties among nonpeptide renin inhibitors, dual action receptor antagonists (e.g. angiotensin and endothelin antagonists, ACE/NEP inhibitors, AT1/TxA2 antagonists, balanced AT1/AT2 antagonists), triple inhibitors. In the first part is given an overview of various ACE inhibitors. The second part is devoted to overview of angiotensin receptor antagonists. The advances that have been made, new opportunities, and future directions of design and development of these classes have been discussed

ВИВЧЕННЯ ВАЛІДАЦІЙНОГО ПАРАМЕТРА “ЛІНІЙНІСТЬ/КАЛІБРУВАЛЬНА МОДЕЛЬ” АНАЛІТИЧНОЇ МЕТОДИКИ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ УРОКАРБУ В ПЛАЗМІ КРОВІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ФАРМАКОКІНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Introduction. The analysis of publications in the leading world chemistry-analytical and pharmaceutical journals allows us to conclude that the researchers are of priority interest in the validation of bioanalytical techniques, as evidenced by the constant study of validation parameters, including “linearity/calibration model”. Thus, with the definition of the validation parameter “linearity/calibration model” used in preclinical pharmacological research of medicinal products and development of standardization their approach to such validation work for the original substance. The aim of the study – to experimentally learn the validation parameter “linearity/calibration model” for quantitative determination of urocarb in human plasma for pharmacokinetic studies. Research Methods. The bioanalytical method for the determination of urocarb is based on HPLC/MS/MS analysis of analytes in investigated solutions obtained from plasma samples after pre-precipitation of proteins. Samples were chromatographed using Discovery C18 chromatography column, 50×2.1 mm, with a particle size of 5 μm and gradient elution. Results and Discussion. The suitability of the bioanalytical technique was confirmed by the validation characteristics that are advanced to the bioanalytical methods. In this paper, the validation parameter “linearity/calibration model” is described. We developed electronic protocols using Microsoft Exсel, which provides fields for data entry. When constructing a calibration curve, the following conditions must be fulfilled: for lower limit of quantification (LLOQ), the deviation from the nominal concentration should be no more than ± 20 %; for calibration solutions with concentrations more than LLOQ, the deviation from the nominal concentration should be no more than ± 15 %. A linear relationship was found between the concentration and the area of ​​the chromatographic peaks of urocarb in the concentration range of 1 ng/ml – 100 ng/ml. The regression equation is y=0.00365x+0.000177, the correlation coefficient is r2 0.9993. Conclusions. The study of the validation parameter “linearity/calibration model” of analytical method of quantitative determination of urocarb in plasma is conducted for pharmacokinetic studies. The conclusion on the developed methodology according to the validation parameter “linearity/calibration model” is correct.Вступление. Анализ публикаций в ведущих мировых химико-аналитических и фармацевтических журналах позволяет сделать вывод о приоритетном интересе исследователей к валидации биоаналитических методик, на что указывает постоянное изучение валидационных параметров, в том числе параметра “линейность/калибровочная модель”. Таким образом, приобретают актуальность вопросы, связанные с определением валидационного параметра “линейность/калибровочная модель”, который используют во время доклинических фармакологических исследований лекарственных средств и разработки стандартизированных подходов к проведению таких валидационных работ для оригинальных субстанций. Цель исследования – провести экспериментальное изучение валидационного параметра “линейность/калибровочная модель” аналитической методики количественного определения урокарба в плазме крови для выполнения фармакокинетических исследований. Методы исследования. Биоаналитическая методика определения урокарба основана на ВЭЖХ/МС/МС анализе аналитов в исследуемых растворах, полученных из образцов плазмы после предварительного осаждения белков. Пробы хроматографируют с использованием хроматографической колонки Discovery C18, 50×2,1 мм, с размером частиц 5 мкм и градиентного элюирования. Результаты и обсуждение. Пригодность биоаналитической методики была подтверждена валидационными характеристиками, которые предъявляют к биоаналитическим методикам. В этой работе описан валидационный параметр “линейность/калибровочная модель”. Разработаны электронные протоколы с использованием Microsoft Exсel, в которых предусмотрены поля для ввода данных. При построе­нии калибровочной кривой необходимо выполнить следующие условия: для нижнего предела количественного определения отклонение от номинальной концентрации должно быть не более ±20 %, для калиб­ровочных растворов с концентрациями, которые превышают нижний предел количественного опре­­деления, – не более ±15 %. Доказана линейная зависимость между концентрацией и площадью хрома­тографических пиков урокарба в диапазоне концентраций 1–100 нг/мл. Уравнение регрессии – y=0,00365x+0,000177, коэффициент корреляции – r2 0,9993. Выводы. Проведено экспериментальное изучение валидационного параметра “линейность/калибровочная модель” аналитической методики количественного определения урокарба в плазме крови для выполнения фармакокинетических исследований. Вывод относительно разработанной методики по валидационному параметру “линейность/калибровочная модель” – корректна.Вступ. Аналіз публікацій у провідних світових хіміко-аналітичних та фармацевтичних журналах дозволяє зробити висновок про пріоритетний інтерес дослідників до валідації біоаналітичних методик, на що вказує постійне вивчення валідаційних параметрів, у тому числі параметра “лінійність/калібрувальна модель”. Таким чином, набувають актуальності питання, пов’язані з визначенням валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель”, який використовують під час доклінічних фармакологічних досліджень лікарських засобів та розробки стандартизованих підходів до проведення таких валідаційних робіт для оригінальних субстанцій. Мета дослідження – провести експериментальне вивчення валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель” аналітичної методики кількісного визначення урокарбу в плазмі крові для виконання фармакокінетичних досліджень. Методи дослідження. Біоаналітична методика визначення урокарбу ґрунтується на ВЕРХ/МС/МС аналізі аналітів у досліджуваних розчинах, отриманих із зразків плазми після попереднього осадження білків. Проби хроматографують із використанням хроматографічної колонки Discovery C18, 50×2,1 мм, з розміром часток 5 мкм та градієнтного елюювання. Результати й обговорення. Придатність біоаналітичної методики була підтверджена валідаційними характеристиками, які висувають до біоаналітичних методик. У цій роботі описано валідаційний параметр “лінійність/калібрувальна модель”. Розроблено електронні протоколи з використанням Microsoft Exсel, в яких передбачено поля для введення даних. При побудові калібрувальної кривої необхідно виконати такі умови: для нижньої межі кількісного визначення відхилення від номінальної концентрації повинно бути не більшим ±20 %, для калібрувальних розчинів з концентраціями, вищими, ніж нижня межа кількісного визначення, – не більшим ±15 %. Доведено лінійну залежність між концентрацією та площею хроматографічних піків урокарбу в діапазоні концентрацій 1–100 нг/мл. Рівняння регресії – y=0,00365x+0,000177, коефіцієнт кореляції – r2 0,9993. Висновки. Проведено експериментальне вивчення валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель” аналітичної методики кількісного визначення урокарбу в плазмі крові для виконання фармакокінетичних досліджень. Висновок щодо розробленої методики стосовно валідаційного параметра “лінійність/калібрувальна модель” – коректна